Буква́льный – дослі́[о́]вний, буква́льний, літера́льний, досто́тний, досте́менний. |
Литера́льно, -ра́льный, см. Буква́льно, -вальный. |
I. Перевод – (на другой язык) переклад; (действие) перекладання, перетовма́чування: • буквальный перевод – дослівний (буквальний) переклад; • вольный перевод – переспів; • не поддается переводу – не може бути перекладене, не надається до перекладу; • обратный перевод – зворотний переклад; • перевод на украинский язык – переклад українською мовою; • подстрочный перевод – підрядник, підрядний переклад. [Переклади чужомовних творів, чи то літературних, чи наукових, для кожного народу являються важним культурним чинником, даючи можливість широким народним масам знайомитися з творами й працями людського духу, що в інших краях, у різних часах причинялися до ширення просвіти та підіймання загального рівня культури. Добрі переклади важних і впливових творів чужих літератур у кожного культурного народу, починаючи від старинних римлян, належали до підвалин власного письменства (І.Франко). У мовному мисленні сучасної української творчої інтеліґенції чимраз помітнішим стає рабське копіювання російських зразків, небажання відійти від дослівности. Колись Микола Куліш пустив крилату фразу про те, що українська нація, мовляв, складається з дядьків і перекладачів. Сьогоднішні «дядьки», говорячи суржиком, бодай вносять до нього елемент іронії. Натомість сучасні «перекладачі» не відходять і на крок від російського зразка. Вони воліють удатися до впровадження чужих словоформ краще, ніж дозволити собі «переклад», що відповідає значенням, але не формою (Ю.Шевельов). Український переклад від своїх початків мусив виконувати не так ознайомлювальну (освічені верстви добре читали іноземними мовами, неписьменний народ перекладів не потребував узагалі), як націєтворчу функцію (мова, якою перекладають Біблію й Шекспіра, вже не є «наріччям для хатнього вжитку») (М.Стріха). Зазвичай створенню самостійної літератури передує переклад, який є великим акушером літератур (Едмон Карі)].  |
БУКВА́ЛЬНЫЙ ще дослі́вний. |
Буквальный – буква́льний, -а, -е, досто́тний, -а, -е; -но – буква́льно, досто́тно. |
Смысл – розуміння; значення; рація. Без смысла (делать) – безглуздо (робити). В смысле чего – щодо чого. В смысле – в розумінні. Смысл буквальный – дослівне розуміння. В буквальном смысле – буквально. В отрицательном смысле – негативно. В положительном смысле – позитивно. В широком смысле – широко розуміючи. В узком (тесном) смысле – вузько розуміючи. Смысл природный – простий розум. По смыслу (статьи) – за значенням (статті). Здравый смысл – здоровий розум. Смысл прямой, собственный – властиве розуміння. Нет смысла (так поступать) – нема рації (таке робити). Нет смысла (в этом решении) – немає глузду (в цій постанові). Извлекать смысл – з’ясовувати. Добраться до смысла – дорозумітися. |
буква́льный буква́льний, дослі́вний; прями́й |
Літера́льний – буквальный. |
Буквальный (о передаче) – до сло́ва, дослі́вний, буква́льний. |
*Літера́льний, -а, -е. Буквальный. Сл. Нік. |
Буква́льный, но = досло́вний, досто́тний, достоме́нний; до сло́ва, доця́ти, досто́тно, достеме́нно. |