Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «біг»
Шукати «біг» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бі, сокращ. Біг, употребл. въ сложныхъ словахъ: помагай-бі. Помогай Богъ! Спаси-бі! Спасибо! Дасть-бі! Богъ дастъ. Дале-бі! Про́-бі!
Біг и Бог, Бо́га, м.
1) Богъ.
Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Ном. № 83. Біг Богом, а люде людьми. Посл. Як ось знечев’я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Котл. Ен. II. 20. Жив у лісі такий бог лісовий. Грин. І. 44. В се врем’я в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід. Котл. Ен. II. 19.
2) Икона, образь. Чуб. VII. 384.
Поцілувала на божнику бога. Г. Барв. 239. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. Грин. ІІІ. 440.
3)
Старий бог. Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить... Вже до воріт, за двір... — говорится о важности ухода уходящаго лица. Сим. 228.
4)
Скля́ний бог. Водка, штофъ съ водкой. Тоді то й зазналася я із сим скляним богом. О. 1862. VII. 42. Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати. Мир. ХРВ. 203.
5)
Біг-ма́, Біг-ма́є. Нѣтъ, не имѣется. Діточок у їх Біг-ма. Шевч. А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці Біг-має. ЗОЮР. І.
6)
Біг-ме́. Ей Богу; право. Біг-ме на щотах не училась. Котл. Ен. IV. 19. Біг-ме, я не брав твоєї сокири. Каменец. у.
7)
Біг дав. Есть, имѣется. Галиц.
8)
Бо́гу роби́ти. Иносказ. сидѣть въ тюрьмѣ. Повѣсть «Мамай» Скальк.
9)
Зна́ти Бо́гу. Знать молитвы. О. 1862. IV. 9.
10)
Бог відь. Богъ вѣсть. Ото скільки очима скинеш, Бог відь колишні степи. Конот. у.
11)
Своїм бо́гом зроби́ти, піти́. По своему сдѣлать. Св. Л. 287. См. Зробити. З сього часу пішла своїм богом коло всього. Св. Л. 114.
12)
Нія́ким бо́гом не допро́сишся. Никакъ не упросишь. Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули. Сим. 222.
13)
За мали́м бо́гом. Едва. За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили. К. ЦН. 221. За малим богом Криму... не опанував. К. ЦН. 219.
14)
За неви́нного бога (поби́то, взя́то). Ни за что (побить, арестованъ и пр.) Мнж. 163.
15)
Спасеть же Біг тебе! Выраженіе благодарности. Котл. Ен. II. 29.
16)
Коли́ вже те у Бога і діялось! Бог знаетъ, когда это и было. Сим. 223.
17)
У Бога. Восклицаніе въ досадѣ, если чего нибудь не находишь. Де ті ключі у Бога! Сквир. у.
18) См.
Бі. Ум. Богонько, Богочко, Біженько, Біжечко, Божок. Ей, Богочку, таточку, дай погоду! Фр. Пр. 77. Ішов Божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста... «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста.» Стала дівка, ізлякалась, перед Богом заховалась. Млр. Л. Сб. 237.
Біг, -гу, м. Бѣгъ. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен.
Бог, -га, м.
1) См.
Біг, Бога.
2) Рѣка: Южный Бугъ. Левч. 187.
Ой за Богом, за рікою, при турецькій гряниці, там стояли пікинери. О. 1862. VIII. 28. (Нп.).
Бо́гонько, -ка, м. Ум. отъ Біг, Бог.
Бо́гочко, -ка, м. Ум. отъ Біг, Бог.
Божо́к, -жка́, м.
1) Ум. отъ
Біг, Бог. Фр. Пр. 101.
2) Идолъ, кумиръ.
3) Родъ дѣтской игры. Ив.
4)
— сви́нний. Свиной желудокъ. Вх. Зн. 3. См. Богун 2.
Бо-зна = Біг зна. Богъ знаетъ. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3515. Бо-зна-колишній. Очень давній. Хліб черствий, бо-зна-колишній. Рк. Левиц. Бо-зна що. а) Богъ вѣсть, что. б) Пустяки. Не говоріть бо-зна чого. Левиц. Пов. 289.
Дазь-бі, — Біг, нар. = Дасть-бі. Чи вже не варитимете галушки оце? — Ні, серце, бо борошенця в нас дазь-бі. У Гул. Арт. какъ существ.: Як їсти дазьбіга та ще й гладкими буть. О. 1861. III. 97.
Дасть-бі, нар. Т. е. Дасть Біг.
1) Богъ дастъ. Обыкновенная форма отказа нищему.
2) Нѣтъ, не имѣется.
Ходи́ти за дасть-бі з то́рбою. Хлопотать и получать отказы.
Ми́лий, -а, -е.
1) Милый, любезный.
Батько милий, мати мила, дівчина миліща. Чуб. V. 110. По-під са́м ми́лий Біг проси́ти кого́. Молить, заклинать. Желех.
2) Милый, возлюбленный.
Милий милу покидає, — вороги раденькі. Нп. Нехай милий подивиться, що на серці діється. Мет. 15.
3) Пріятный, любезный. Ум.
Миле́нький, миле́сенький. Миленький, милесенький мій! Мет. Моя мила милесенька, голубка сивесенька. Чуб. V. 13.
Пе́чиво, -ва, с.
1) Печеніе.
Оце увесь хліб одного печива. Біг дасть до пе́чива — нѣтъ пока. Мнж. 167. Дайте милостини Христа ради! — Бог дасть, — до печива.
2) Хлѣбъ одного печенія?
Печиво хліба спечемо. Грин. III. 104. Паляниця — забудька, що з усього печива сама зосталася в печі забута. Ном. № 259.
Про́бі! сокращ. изъ Про-Біг.
1) Ради Бога.
Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток, тільки, пробі, не робіте сиротами діток. К. Досв. 84.
2) Какъ междометіе употребляется въ значеніи: ради Бога спасите! караулъ!
Пробі кричати. Ном. № 2385. Як зустрів вовка, то кричав і «ратуйте!» і «пробі!», та ніхто не чує. Остер. у.
3) Какъ нарѣчіе: непремѣнно; сильно, крайне.
Пробі оддайте нашому князю куницю, вашу красну дівицю. Шевч. 289. От пробі — Великдень! а він зовсім не великий. Ном. № 430. Пробі треба.
Прости́бі, сокр. изъ Прости-Біг. Прости Богъ. Шух. І. 77. Простибі, що такого бажаю. Полт. І спасибіг вам, паниченьку, і простибіг вам за вашу ласку. Левиц. Пов. 224.