Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 32 статті
Запропонувати свій переклад для «бі»
Шукати «бі» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бог – біг (р. бо́га), бог, (ласкат.) бо́женько; (детск.) – бо́зя, бо́зінька; прит. прил. – богі́вський, бо́гів. [Богі́вська мо́ва = язык богов, т.-е. поэзия, поэтич. речь].
• Быть -гом – богува́ти.
• Бог в помощь, бог на помощь, помогай бог – бо́же поможи́, бо́же помага́й, помага́й-біг, помага́й-бі, мага́й-біг, мага́й-бі.
• Бог весть (знает) – бо́зна, бог відь.
• Бог весть (знает) – бо́зна що.
• Бог даст (отказ) – да́сть біг, біг-ма́.
• Дай бог – дай бо́же.
• Дай б. чтоб – бода́й. [Бода́й тобі́ добра́ не було́!].
• Дай бог здоровья кому – поздоро́в бо́же (кого́), дай бо́же здоро́в’я (кому́).
• Дай бог ему успеть, успеха – щасти́ йому́ бо́же.
• Бо́же мой – бо́же мій, бо́же сві́те, бо́же сві́дче.
• О бо́же мой – о бо́же мій, ой ле́ле мій, ой ле́лечко мій.
• Бог вам судья – бі[о]г вас розсу́дить.
• Призывать бо́га в свидетели – бо́гом сві́дчитися.
• Ей-бо́гу – їй-бо́, їй бо́гу, єй-бо́гу, єй-же бо́гу, бігме́, далебі́, далебі́г, прися́й бо́гу (из «присяга́ю бо́гу»).
• Сохрани бог, оборони бог, упаси бог, избавь бог – крий бо́же, боро́нь бо́же, хова́й бо́же, бо-храни́, хай бог (госпо́дь) ми́лує.
• Помилуй бог – пожа́лься бо́же.
• Если бо́гу угодно – коли́ во́ля бо́жа.
• Как бо́гу угодно – ді́йся бо́жа во́ля.
• Ради бо́га –
1) бо́га ра́ди;
2) на бо́га, про́бі [Кричи́ть про́бі].
• Благодарение, благодаря бо́гу – дя́ка бо́гові, дя́кувати бо́гові.
• Слава бо́гу – хвали́ти бо́га.
• Чем бог послал – що бог дав.
• Бог знает, когда это и было – коли́ вже те́ в бо́га і ді́ялося.
По́мощь – по́міч (-мочи), допомо́га, помо́га, (подмога) підмо́га, підпомо́га, (вспомоществование) запомо́га, спомо́га, (пособие) підсо́ба (ум. підсо́бка, підсо́бонька), посо́ба, ра[я]ту́нок, порату́нок, зарату́нок, ра́да, пора́да, (подкрепление) поту́га, підпертя́, поси́лок, підси́лок (-лку). [Мо́лодо ожени́вшись, скорі́ше по́мочи ді́ждешся. Спаси́бі бо́гу за помо́гу. Кажи́, яко́го тобі́ порату́нку тре́ба (Кониськ.). Козаки́ царе́ві поси́лок під воє́нний час дава́тимуть (Куліш)].
• С -щью кого, чего, при -щи кого, чего – за допомо́гою (за помо́гою, за підмо́гою, за по́міччю) кого́, чого́, через що. [Через слуг до па́на, а через святи́х до бо́га (Приказка)].
• С божьей -щью – з бо́жої помо́ги. [З бо́жої помо́ги топчи́ вороги́ під но́ги].
• С -щью телескопа – за допомо́гою телеско́па.
• Без посторонней -щи – без сторо́нньої по́мочи (допомо́ги, запомо́ги), (самостоятельно) самоту́жки. [Ви́вчився самоту́жки чита́ти].
• Без всякой -щи – без пора́ди та запомо́ги.
• Денежная -щь – гроше́ва запомо́га (допомо́га, підмо́га, підпомо́га).
• Вооружённая и моральная -щь – збро́йна і мора́льна підмо́га (підпомо́га).
• Общая -щь, -щь сообща – гуртова́ запомо́га.
• Общественная -щь – грома́дська запомо́га.
• Сбор на -щь голодающим – скла́дка на запомо́гу голо́дним.
• Просить -щи у кого – проха́ти (проси́ти) по́мочи (помо́ги, допомо́ги, запомо́ги, підпомо́ги, підмо́ги, порату́нку) у ко́го.
• Усердно прошу -щи – щи́ро блага́ю підмо́ги (посо́би).
• Обращаться за -щью к кому – вдава́тися по підмо́гу до ко́го.
• Искать -щи у кого – шука́ти допомо́ги, по́мочи, підмо́ги, порату́нку и т. п. у ко́го, шука́ти ра́ди, пора́ди (ра́доньки, пора́доньки) у ко́го. [Не знав Андрі́й сам, що йому́ роби́ти, що йому почати і де йому порадоньки шукати (Григ.)].
• Получать, -чить -щь от кого – мати по́міч з ко́го, ма́ти кого́ на підмо́гу, (опис.) сві́ту запобі́гти від ко́го.
• Находить в ком -щь – підмо́гу (підпомо́гу, підпертя́) ма́ти з ко́го. [Одна́ нево́ля дру́гу ро́дить і підси́лює, одна́ з о́дної підпомо́гу ма́є (Єфр.)].
• Найти совет и -щь у кого – ра́ду і пора́ду знайти́ в ко́го. [Сусі́доньки приязне́нькі, роди́на недале́чко – незаба́ром і ра́ду знайде́ш і пора́ду (М. Вовч.)].
• Идти на -щь кому – іти́ на помо́гу, на порату́нок до ко́го.
• Подать, оказать -щь кому, приходить на -щь кому – става́ти (ста́ти) до по́мочи (до підмо́ги, у по́мочі, у приго́ді) кому́, става́ти на порату́нок, до порату́нку кому́, бу́ти в допомо́зі кому́, да́ти по́мочи, допомо́ги (и допомо́гу, підмо́гу, посо́бу, запомо́гу) кому́, порату́нок и порату́нку да́ти кому́, пора́ди да́ти кому́, до по́мочи прийти́ кому́, заратува́ти, поратува́ти, запомогти́, підпомогти́ кого́ чим; срв. Помога́ть. [Як-же мені́ не ста́ти тобі́ у приго́ді, коли́ ти в ме́не найбли́жча роди́на (Коцюб.). Аби́ вам Пречи́ста Ді́ва ста́ла до по́мочи, до поряту́нку у потре́бах ва́ших (Етн. Зб. V). А тут, спаси́бі їм, лю́ди до по́мочи прийшли́ (Васильч.)].
• Окажите мне -щь деньгами – запоможі́ть, зарату́йте мене́ грі́шми (гроши́ма).
• Подавать кому руку -щи – підклада́ти, підложи́ти, підкла́сти ру́ку (ру́ки) під ко́го, (по)да́ти кому́ допомо́гу, запомо́гу. [Не туди́ він ди́виться, щоб нам ру́ки підклада́ти, а щоб нас у лабе́тах свої́х держа́ти (Г. Барв.). Ох, ніхто́-ж тепе́р мої́й дурні́й голові́ запомо́ги не дасть (Мирн.)].
• Мне неоткуда ожидать -щи – мені́ нема́ зві́дки по́мочи (допомо́ги и т. д.) жда́ти.
• Нет мне -щи ни от кого – нема́ мені́ пора́ди (по́мочи, посо́би и т. д.) ні від ко́го.
• Звать на -щь – зва́ти, кли́кати на по́міч (на помо́гу, на підмо́гу, на допомо́гу, на пора́ду), кли́кати до по́мочи.
• На -щь! – ра[я]ту́й! рату́йте! рату́йте, хто в бо́га ві́рує!
• Бог в -щь! – Бо́же поможи́! помага́й-бі! мага́й-бі! [Бо́же поможи́, а ти, ду́рню, не лежи́].
• Податель -щи – пораті́вник.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Продавшийся – що (який) продався, запродався; запроданець, запроданка.
[По цій коротенькій прелюдії, виконаній з обох сторін однаковим гоном, знялась ціла буря голосів. Чи чув він, що примар одібрав бомагу?.. О, він пустить їх, запроданець отой, бодай би не встав в останній день на суд Божий!.. Ба, не пустить! Пустить, побачите, пустить!.. То село не пустить!.. Ні, це вже кінець світа настає…. (М.Коцюбинський). — Ти? Ти вступиш у хор панегіристів? Тую зграю запроданців, злочинців проти хисту? О, краще б ти навіки занімів, позбувся рук, оглух, ніж так упасти! І се був мій найкращий ученик!.. (Л.Українка). Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас. Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас (О.Довженко). О земле з переораним чолом, З губами, пересохлими від сміху! Тебе вінчали з кривдою і злом, Байстрятам шматували на утіху. Вкраїнонько! Розтерзана на шмаття, У смороді й тумані гнойовім, Кричиш ти мені в мозок, мов прокляття І зайдам, і запроданцям твоїм (В.Симоненко). — Бачиш, ще кілька років тому практично всі оці «цікаві люди» вірили, що тепер нарешті житимуть так, як хотіли все життя, що їх ціла країна на руках носити буде, що більше не буде проблем з грошима, що ми тут швидко Європу зробимо. А тепер їм ще гірше, ніж було колись. — Але тепер їх не переслідує кей-джи-бі, хіба ні? — Знаєш, кей-джи-бі їх принаймні цінувало. А те бидло, яке завдяки зокрема їм повилазило з-під плінтусів і побачило якийсь кавалок життя, їх же вважає невдахами. А тих, кого визнали поза нашим болітцем, — запроданцями (О.Форостина)]]. Обговорення статті
Ритм – (греч.) ритм.
[Вона рухалась гнучко й раптово, пригорнувшись уся від грудей до колін, віддавшись цілком йому і танцеві, а він зазирав їй у вічі благальним поглядом, напружившись у цьому пристрасному оповитті. Жагуче їхнє тепло зустрілось, пройшовши крізь тканини, хвиля млості, могутня, сласна, затремтіла в їхній крові, і хлопець перестав зненацька щось почувати, крім ритму й притиснутого, відданого йому тіла, що ним володів ту мить цілковитіш, ніж міг би опанувати його колись насправді (В.Підмогильний). В нетрях почався рух. Трісне гілка, зашарудить лист. Час плине вже, як кров у висках, відбиваючи шалений ритм (І.Багряний). Ти бачиш — час жалю не знає, Хоч він і сам — і біль, і жаль, І радість по ярах ступає, А нас спиняє між проваль. Нехай ти хвилі не піймаєш, її по ритмах віднайдеш. Дорогу в кроках виміряєш, Бо шлях — без граней і без меж (В.Стус). Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу. А ритми мчать — як вершники у полі. А рима віршам запліта косу (Л.Костенко). Мати хоче мати сина, тільки в цьому її сила, Полонина хоче мати вівчаря-сопілкаря. Але світом крутять диски, всюди ритми, крики, виски, всюди зблиски, крізь  які  нам  не  процідиться  зоря (П.Скунць). Розуміється, село (до колективізації) жило при цьому за своїм циклічним часом, незмінним для всіх архаїчних аґрарних культур, де важить тільки природний «почвірний колобіг» (О.Ольжич) пір року; розуміється, паралельно тривав (і триває!) відлік християнського, біблійного часу, запас якого від народження Христа до Страшного Суду невпинно «убуває»; розуміється, існував ще привнесений «московський (чи петербурзький — різниці не робить!) час», темпоральність також абсолютно неєвропейська, яскраво міфологічна (засадничий показник міфологічности — наявність першопоштовху, «початкової події» — Петровських реформ, Жовтневого перевороту, — що, раз «запустивши в рух» історію, залишається в ній «навічно» («Ленин с нами»!) як неперебутня, постійно «повторюючись»: в оприявненні цього повтору — глибокий ритуальний смисл ювілеїв [династії Романових, Великого Жовтня] — для міфологічної свідомости в кожну річницю відзначувана подія немов «відбувається заново», — і для України, втягненої в цей час, також було винайдено «першоподію»: Переяславські угоди), — попошукавши як слід, можна б виявити і ще кілька способів переживання часу, різних соціальних ритмів, які хаотично співіснували й співіснують в українській культурі, перебиваючи один одного та накладаючись на себе навзаєм, — і коли вже порівнювати з Європою, то найближчою така «ритмічна роззосередженість» буде — до європейського середньовіччя, характерним для якого французький дослідник Ж.Ле Гофф якраз і називає множинність часі (О.Забужко). На лавочках біля під’їздів пригощають новинами, соняшником, партійною газеткою щоразу нової партії. Охоче розповідають місцеві легенди й історії з власного життя, ще охочіше — актуальну інформацію про те, де краще клює риба і коли краще зранку податися на базар. Час зупинився, перевів дух і плине в абсолютно місцевому ритмі (Ю.Джугастрянська). Знехтувавши традиційну урочисту міну, яку англієць прибирає під час танцю, вони танцювали з хвацьким, солоденьким і вкрадливим виразом на обличчі, підскакували й щосили крутили своїх дам без педантичної уваги до ритму (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Ритм людського життя — це рутина, переміжна оргіями (Олдос Гакслі). Якщо ти живеш не в ритмі з життям, то викликаєш його аритмію (Бі Дорсі Орлі)]. Обговорення статті
Тирания – тиранія.
[— Яке їй діло, на яку п’єсу я йду дивитись? Се тиранія! Я сього не терплю! (Л.Українка). Тож звідки він вилупився, цей виродок, ця паршива вівця у гарно постриженій радянській отарі, цей недобитий націоналюга-антисовєтчик? Згодом на подібне запитання майора каґебе Швеца, Людинюк відповідав, що його зіпсували ворожі радіоголоси — «Свобода», Бі-Бі-Сі, «Голос Америки», хоча це лише частина правди, сам для себе Пантелеймон пояснював свій шлях від ленінського комсомольця до лакея буржуазно-націоналістичного охвістя жовто-блакитної барви, пригрітого імперіалістичним Заходом, вродженою схильністю до бунту й боротьби за свободу, ненавистю до тиранії (В.Кожелянко). Найжорстокіша тиранія та, що виступає під покровом законності і під прапором справедливості (Ш.Монтеск’є). В умовах тиранії набагато легше діяти, ніж думати (Г.Арендт)]. Обговорення статті
Сарафанный – сарафановий:
сарафанная почта – баб’ячі брехні (плітки);
сарафанное радио –  черезтинне радіо; (реклама, маркетинг) з уст в уста, (ещё, ирон., шутл.) бабське радіо, баба бабі сказала (бі-бі-сі), циганська пошта, народний телеграф. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПУТЬ (короткий) фраз. хо́дка;
ско́льзкий путь маніве́ць, фраз. переваж. мн. манівці́;
и в обра́тный путь і гайда́ наза́д;
путь сле́дования шлях, доро́га;
тем и́ли ины́м путём так чи іна́к; (не)зако́нным путём /лега́льным путём, ми́рным путём/ (не)зако́нно /лега́льно, ми́рно/;
морски́м путём /во́дным путём/ мо́рем /водо́ю/;
путём аванси́рования авансу́ючи, авансува́нням;
счастли́вого пути́! уроч. помага́й-бі!;
по пути́ (при нагоді) принагі́дно;

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вслепую
• Вслепую брать что – брати наосліп що; (образн.) купувати кота в мішку.
• Действовать, играть вслепую – діяти (чинити), грати наосліп; діяти (чинити), грати навмання (на щастя, на дасть-бі(г)).
Идти
• Богатство не идёт ему на пользу, впрок – багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку).
• Вода идёт на убыль, убывает – вода спадає (убуває); вода йде на спад; (розм. образн.) воду смикнуло.
• Время идёт – час іде (минає, збігає, біжить, пливе, спливає).
• Всё идёт как по маслу – усе йде як по маслу; усе котиться як на олії; (образн.) усе йде (котиться), як помазаний (помащений) віз.
• Всё идёт хорошо – усе гаразд; усе йде гаразд (добре); усе йдеться (ведеться) добре (гаразд).
• Год шёл за годом – рік минав (збігав) по рокові (за роком).
• Голова кругом идёт – голова обертом іде; у голові наморочиться.
• Дело идёт на лад – діло (справа) йде на (в) лад; діло (справа) йде (ведеться) добре (гаразд); діло (справа) кладеться на добре; діло (справа) налагоджується (вирівнюється).
• Дело идёт о… – ідеться (йде) про (за)…; (мова) мовиться про (за)…
• Дождь идёт – дощ іде (падає); дощить.
• Ей шёл, пошел уже шестнадцатый год – вона вже у шістнадцятий рік уступає, уступила; їй уже на шістнадцятий рік (на шістнадцяту весну) ішло, пішло (повертало, повернуло, з(а)вертало, з(а)вернуло, переступало, переступило); їй ішов, пішов уже шістнадцятий [рік].
• Жизнь идёт, дела идут своим порядком, ходом, чередом – життя йде, діла (справи) йдуть своїм ладом (своєю чергою, своїм звичаєм); життя йде собі, справи (діла) йдуть собі як ішли.
• Идём, идёмте – ходім(о), (рідше ідімо).
• Идёт! – гаразд!; добре!; згода!
• Идёт как корове седло – пристало як свині наритники (як корові сідло). [Така подоба, як свиня в хомуті. Пр. Так до діла, як свиня штани наділа. Пр.]
• Идёт к добру – на добро (на добре) йдеться.
• Идёт слух, молва о ком, о чём – чутка йде (ходить) про кого, про що; поговір (поголоска) йде про кого, про що; (про гучну чутку) гуде слава про кого, про що.
• Иди, идите сюда! – ходи, ходіть (іди, ідіть) сюди!
• Идти на все четыре стороны – під чотири вітри йди; іди на всі чотири.
• Идти (брать начало) от кого, от чего – іти (братися, починатися, брати початок) від кого, від чого.
• Идти в гору (перен.) – іти вгору; підноситися; набувати ваги (сили).
• Идти в ногу – іти (ступати) в ногу; іти нога за ногою з ким; іти ступінь у ступінь.
• Идти в обход – іти в обхід (круга, околяса, околясом).
• Идти во вред кому, чему – на шкоду йти кому, чому.
• Идти войной на кого – іти війною на кого; іти на кого; іти воювати кого.
• Идти впереди (предводительствовать) – перед вести (держати); іти попереду; передувати.
• Идти вразрез с чем – різнитися з чим; суперечити (іти всупереч) чому.
• Идти в руку кому – іти в руку (на руку) кому; вестися кому.
• Идти за кем, за чем (для обозначения цели) – іти по кого, по що. [Я піду по м’ясо, щоб було що в борщ. Казка. Чого прийшов? По що? М. Куліш. По хліб ішла дитина. Тичина.]
• Идти за кем, за чем (следом) – іти за ким, за чим.
• Идти к делу – стосуватися (припадати) до речі; бути до діла (до речі).
• Идти ко дну – іти (спускатися) на дно; (іноді фольк.) на спід потопати.
• Идти кому – бути до лиця; личити; пасувати.
• Идти, куда глаза гладят – іти світ за очі (за очима); іти заочі; іти куди очі; іти, куди ведуть (поведуть, несуть, понесуть, утраплять) очі; іти, куди очі спали (світять, дивляться); іти кругасвіта; іти навмання.
• Идти к цели – іти (прямувати, простувати) до мети.
• Идти к чему – личити (пасувати) до чого.
• Идти медленным шагом – іти тихо; іти тихою (повільною) ходою (ступою); ступати тихою ступою. [Іду я тихою ходою. Шевченко. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Н. п.]
• Идти на авось – іти навмання (на відчай, напропале); сподіватися на щастя (на вдачу, розм. на дасть-бі).
• Идти на всех парах – іти повним ходом.
• Идти на всё – наважуватися (насмілюватися) на все; пускатися на все.
• Идти навстречу кому – іти (іноді братися) назустріч (устріч, устріть, навстріч) кому; іти навпроти кого.
• Идти наперекор кому – іти наперекір (насупереки) кому; на пеню кому робити.
• Идти на поводу у кого – іти на поводі (на повідку) у кого; слухатися сліпо кого.
• Идти на попятную, идти на попятный [двор] – відступатися (відмагатися) від чого; задкувати.
• Идти напролом – пробоєм іти; (іноді) іти напролом.
• Идти наудачу – іти навмання (навманяки, на галай-балай, на галай на балай); іти на відчай (на щастя).
• Идти [поддаваться] на удочку – іти на гачок.
• Идти на хлеба к кому (нар.) – іти на хліб до кого; іти на чий хліб (на чий харч); (лок.) іти на дармоїжки.
• Идти на что – іти на що; приставати на що; пускатися на що.
• Идти, не зная дороги – іти навмання; іти, не знаючи дороги (шляху); іти (блукати) без дороги.
• Идти окольным путём – іти круга (околяса); іти стороною; іти кружною (об’їзною) дорогою; іти кружним (об’їзним) шляхом; (образн.) іти поза городами (іноді позавгорідно).
• Идти переваливаясь – іти перевальцем (перехильцем, переваги-ваги); іти перехиляючись (вихитуючись) [з боку на бік]; коливати.
• Идти пешком – іти пішки (пішо, піхотою).
• Идти плечо к плечу, ряд к ряду – іти плече з плечем, лава з лавою (при лаві лава).
• Идти под венец, к венцу – іти до вінця (до шлюбу); (образн.) ставати під вінець; ставати на рушник (на рушники).
• Идти подпрыгивая – іти вистриба (вистрибом); іти вискоком (підскоком, виплигом).
• Идти, пойти замуж – іти, піти заміж; віддаватися, віддатися; дружитися, одружитися; шлюб брати, узяти (іноді лок. зашлюбитися); (образн. давн.) покривати, покрити косу (голову); завивати, завити голову рушником; зав’язувати, зав’язати голову (косу, коси).
• Идти, пойти по стопам чьим – іти, піти чиїми слідами; іти, піти за чиїм слідом; ступати, ступити у слід кому; спадати, спасти на чию стежку; (недокон.) наслідувати кого; топтати чию стежку.
• Идти по круговой линии – іти круга; іти колючи; колувати.
• Идти по направлению к чему – прямувати (простувати) до чого; іти в напрямі (в напрямку) до чого.
• Идти по улице, по полю, по берегу – іти вулицею, полем (іноді по вулиці, по полю), берегом…
• Идти по чьим следам (перен.) – іти чиїми слідами; спадати на стежку чию; топтати стежку чию.
• Идти пошатываясь – іти заточуючись; точитися (заточуватися).
• Идти прямо, напрямик к чему, куда – іти просто (прямо) до чого; куди; простувати (зрідка простати) до чого, куди; прямувати до чого, куди; іти навпростець до чого, куди.
• Идти рядами – іти лавами (рядами).
• Идти с веком наравне – іти нарівні з віком (з добою); іти з духом часу (доби); потрапляти часові.
• Идти своей дорогой, своим путём – іти своєю дорогою (своїм шляхом, своєю тропою); топтати свою стежку.
• Идти семеня ногами – дріботіти (дрібцювати).
• Идти следом, вслед за кем – іти слідом (услід, слідком) за ким; іти у тропі (тропою) з ким.
• Идти стеной – лавою (стіною) йти.
• К тому идёт дело – на те воно (до того воно) йдеться.
• Куда ни шло – ще якось [може]; де наше не пропадало!
• К чему идёт дело – до чого воно йдеться; до чого це йдеться (приходиться); на що воно збирається (на що заноситься).
• Лёд идёт по реке – крига (лід) іде рікою (річкою, на річці).
• Медленно идти – іти помалу (поволі); іти нога за ногою; плентатися (плуганитися, чвалати, згруб. пхатися).
• Не идёт тебе так говорить – не личить (не годиться, не подоба, не пристало) тобі так казати.
• Ничего в голову не идёт (разг.) – нічого в голову (до голови) не йде (не лізе); ніщо голови не береться.
• Один раз куда ни шло – один раз іще якось можна; раз мати породила.
• Он на всё идёт – він на все пристає (йде).
• О чём идёт речь? – про (за) що йдеться?
• Работа идёт хорошо – робота (праця) йде (посувається) добре; працюється добре.
• Разговор, речь идёт, шёл о чём-либо – ідеться, ішлося про (за) що; розмова йде; ішла про (за) що; річ ведеться, велася про (за) що, (мова) мовиться, мовилася про (за) що.
• Речь идёт о том, чтобы – ідеться про те, щоб…; (мова) мовиться про те, щоб…
• Снег идёт – сніг іде (падає); сніжить.
• Товар этот не идёт с рук – крам цей не йде (погано збувається); на цей крам нема(є) попиту.
• Хозяйство идёт хорошо – господарство ведеться добре.
• Шли годы – минали роки (літа).
• Это в счёт не идёт – на це можна не вважати (не зважати); цього не треба брати до уваги.
• Эта дорога идёт в город – ця дорога веде (прямує) до міста; цей шлях лежить до міста.
• Я не в состоянии идти – я не можу йти; мені несила йти; я [вже] не підійду; (іноді образн.) я ніг не підволочу.
Крест
• Вот тебе (те, вам) крест, вот тебе истинный крест (устар. разг.) – присяй-бі; хрест-і-бо.
• Как с креста снятый – як (мов) з хреста знятий; як з того світу встав; сама тінь (снасть).
• Креста на тебе нет – бога ти не боїшся.
• Крест-накрест – навхрест (уперехрестя).
• Нести свой крест – нести свій хрест (свій тягар); відбувати своє лихо.
• Поставить крест на кого-либо, на что-либо, на ком-либо, на чём-либо (образн. разг.) – покласти (ставити, поставити) хрест на кого, на що, над ким, над чим, на кому, на чому; зробити край (кінець) кому, чому. [Товариші старі і юні! Кладемо на вчорашнє — хрест! Патрусь-Карпатський.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

би- бі- (лат. bi від bis – двічі; у складних словах означає “подвоєння”)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Дасть-бі́, дасть-бі́г –
1) (нищему) бог даст;
2) нет, не имеется.
• А гро́шей дасть-бі́ – а денег нет, не предвидится.
Мага́й-бі, мага́й-біг – бог в помощь.
Помага́ти, помогти́, -можу́, -жеш – помогать, помочь.
• Помага́й-бі – бог в помощь.
Прися́й-богу, прися́й-бі, прися́й-біг, прися́й-бо – ей-богу, ей-ей.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бі, сокращ. Біг, употребл. въ сложныхъ словахъ: помагай-бі. Помогай Богъ! Спаси-бі! Спасибо! Дасть-бі! Богъ дастъ. Дале-бі! Про́-бі!
Біб, бо́бу, м.
1) Раст. Бобъ, Vivia faba L. Чуб. V. 1157.
2) Да́ти бо́бу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» [вмѣсто «про-бі»] Ном. № 3633. Взяв до́брого бо́бу. Былъ сильно побить. Чуб. ІІ. 524. Дав йому бобу залізного ззісти. Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ном. № 4186. Ум. Бібик, бобик, бобок, бо́бичок. Ув. Бобище. ЕЗ. V. 149.
Біг и Бог, Бо́га, м.
1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Ном. № 83. Біг Богом, а люде людьми. Посл. Як ось знечев’я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Котл. Ен. II. 20. Жив у лісі такий бог лісовий. Грин. І. 44. В се врем’я в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід. Котл. Ен. II. 19.
2) Икона, образь. Чуб. VII. 384. Поцілувала на божнику бога. Г. Барв. 239. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. Грин. ІІІ. 440.
3) Старий бог. Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить... Вже до воріт, за двір... — говорится о важности ухода уходящаго лица. Сим. 228.
4) Скля́ний бог. Водка, штофъ съ водкой. Тоді то й зазналася я із сим скляним богом. О. 1862. VII. 42. Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати. Мир. ХРВ. 203.
5) Біг-ма́, Біг-ма́є. Нѣтъ, не имѣется. Діточок у їх Біг-ма. Шевч. А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці Біг-має. ЗОЮР. І.
6) Біг-ме́. Ей Богу; право. Біг-ме на щотах не училась. Котл. Ен. IV. 19. Біг-ме, я не брав твоєї сокири. Каменец. у.
7) Біг дав. Есть, имѣется. Галиц.
8) Бо́гу роби́ти. Иносказ. сидѣть въ тюрьмѣ. Повѣсть «Мамай» Скальк.
9) Зна́ти Бо́гу. Знать молитвы. О. 1862. IV. 9.
10) Бог відь. Богъ вѣсть. Ото скільки очима скинеш, Бог відь колишні степи. Конот. у.
11) Своїм бо́гом зроби́ти, піти́. По своему сдѣлать. Св. Л. 287. См. Зробити. З сього часу пішла своїм богом коло всього. Св. Л. 114.
12) Нія́ким бо́гом не допро́сишся. Никакъ не упросишь. Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули. Сим. 222.
13) За мали́м бо́гом. Едва. За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили. К. ЦН. 221. За малим богом Криму... не опанував. К. ЦН. 219.
14) За неви́нного бога (поби́то, взя́то). Ни за что (побить, арестованъ и пр.) Мнж. 163.
15) Спасеть же Біг тебе! Выраженіе благодарности. Котл. Ен. II. 29.
16) Коли́ вже те у Бога і діялось! Бог знаетъ, когда это и было. Сим. 223.
17) У Бога. Восклицаніе въ досадѣ, если чего нибудь не находишь. Де ті ключі у Бога! Сквир. у.
18) См. Бі. Ум. Богонько, Богочко, Біженько, Біжечко, Божок. Ей, Богочку, таточку, дай погоду! Фр. Пр. 77. Ішов Божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста... «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста.» Стала дівка, ізлякалась, перед Богом заховалась. Млр. Л. Сб. 237.
Відка́зувати, -зую, -єш, сов. в. відказа́ти, -жу́, -жеш, гл.
1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ном. № 289. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» Нп.
2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Дазь-бі, — Біг, нар. = Дасть-бі. Чи вже не варитимете галушки оце? — Ні, серце, бо борошенця в нас дазь-бі. У Гул. Арт. какъ существ.: Як їсти дазьбіга та ще й гладкими буть. О. 1861. III. 97.
Дасть-бі, нар. Т. е. Дасть Біг.
1) Богъ дастъ. Обыкновенная форма отказа нищему.
2) Нѣтъ, не имѣется. Ходи́ти за дасть-бі з то́рбою. Хлопотать и получать отказы.
Мага́й-бі! Богъ въ помощь! (привѣтствіе). Втішно мені було добре слово почути: «Магай-бі!». МВ. І. 23.
Мимохі́день, -дня, м. Прохожій. І мимохідень: помагай-бі на діло праведне, не скаже. К. Псал. 297.
Помага́ти, -га́ю, -єш, сов. в. помогти́, -можу́, -жеш, гл. Помогать, помочь. Роби, небоже, то й Бог поможе. Посл. Як би не біг, хто б нам поміг. Ном. Помагай-бі, помагай-бу! Богъ въ помощь! Помагай-бі тобі, дівчино! Рудч. Ск. II. 56. Помагай-бу, женче! Чуб. V. 551.
Попри, пред.
1) Возлѣ, подлѣ, около, мимо. Гн. II. 60. Даруй, Боже, мирові, та й нам попри мир. Каменец. у. Іде попри вас як товарина: ні помагай-бі, а ні здоров не скаже, то то ж гріх! Каменец. у. Йду попри корчму, коли щось співає. Каменец. у. Ту пшеничку жала кречная панна, попри ту пшеницю угляний гостинець, їхав туди, їхав поповиченько. Гол. IV. 107.
2) Вмѣстѣ съ, при. Попри пса і коти люде до нині годуют сі. Гн. І. 78.
Хо́дка, -ки, ж.
1) Путь. Ночуй з нами прочанами.... а завтра, як на світ благословиться — і у ходку. Морд. Пл. 25.
2) Переходъ. Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати. Зміев. у.
3) Партія, группа, обозъ. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: Магай-бі! МВ. І.
4) Хо́дкою. Шагомъ. Ми скрізь ходкою їхали. Борз. у.
Хря́щик, -ка, м.
1) Ум. отъ хрящ.
2) Порода грибовъ. Помагай-бі, гаєчку, дай гриба і бабочку, сироїжку з діжку, хрящика з ящика, красноголовця з хлопця. Ном., стр. 282, № 340.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Мага́й-бі! (*Сокращение выражения: Помага́й-біг). ...

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

День = день, дни́на, дни́нка. — Бѣ́лый день = сьвіта́ння, до́сьвіток, бі́лий, сьвіт. — Проспа́лъ до бѣ́лаго дня́ = досьвіту проспав. — День деньско́й = уве́сь день, цїлий, цїлїсенький день, увесьде́нички. — Дне́мъ = у де́нь. – День въ де́нь, де́нь на́ день = що дня́, день крізь де́нь. (Ман.). — День за́ день = з дня́ на де́нь. — День ото дня́ = день по дню́, з ко́жним днем. — День иде́тъ за дне́мъ = день по дню мина́є. — До́браго дня! = добри́день! — Яке добридень, таке і помогай бі. н. пр. — Ка́ждый день = що дня́, що в Бо́га день. — Не що дня попинятам Дмитрова субота. н. пр. — Що в Бога день усе голову їсть. (Номис.) — Тре́тьяго дня= позавчо́ра.
Клёвъ = клюва́ння. — Сего́дня хоро́шій клёвъ = сього́дня ри́ба до́бре клює́. — Клёвъ на уду́! = помога́й бі́ (Приві́тання рибалцї).
По́мощь = по́міч (С. Л.), помо́га, допомо́га, запомо́га (С. Л ), підпомо́га (С. З. Л.), підмо́га (С. З. Л.), підсо́ба. підспо́ра (С. З.), порятува́ння, поря(а)ту́нок (С. З.), ря(а)ту́нок, ра́да, пора́да, приго́да, роботою з ласки до кого або за частування — толо́ка́ (С. З. Ш.), військова — поту́ги, поси́лок (Ос.), підси́лок (С. Л.). робочою худобою — су́пря́га. — Богъ въ по́мощь = Бо́же поможи́! Помога́й бі! — Спасибі Богу за помогу. н. пр. — Дзвін хвала Сьвятому Богу, Бог нам дасть і підпомогу. Скл. — Раз до ксьондза забрела кривая на ноги і бідная на дїтей просила підмоги. Руд. — А ненька з сестрою живуть без підмоги в нуждї. О. Ст. — Бог йому помога. Макар. — Я тобі у великій пригодї стану. н. к. — Подасть нам Бог рятунок проти сїх немилостивцїв. Ч. К. — Слезно прошу милостивого ратунку яко найскорійшого. Л. В. — Як наймит з панських рук рятунку й ласки жде. Гул. Ар. — Час приходить умірати, нїкому поради дати. н. д. — Прохав пан на толоку жати, то в один день толокою зроблять що треба, та й напьють ся і наїдять ся. н. д. — Позвати на толоку. С. З. — Не сам один (копав криницю): толокою йому помагали. К. Ш.
Успѣ́хъ = по́спіх, успі́х (С. Ш.), до́спіх, по́ступ. — Багато спіху, та мало поспіху. н. пр. — А в дїлі все нема доспіху, куди не глянеш — все не те. Мет. — Дай Богъ успѣ́ха = щасти́ Бо́же, помога́й-бі, Бо́же поможи́.