Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «валет»
Шукати «валет» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ни́жник, -ка, м.
1) Въ картахъ: валетъ.
2) Нижни́к. Одинъ изъ распиливающихъ дерево на доски, стоящій внизу.
Памфи́ль, -ля́, м.
1) Родъ карточной игры. Гуляли часто до півночі в ніска, в пари, у лави, в жгут, у памфиля, в візка і в кепа. Котл. Ен. III. 9.
2) Трефовый валетъ, старшая карта въ этой игрѣ.
Стари́й, -а́, -е́.
1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Ном. № 12484. Бог старий господарь. Ном. № 58. Старий завіт.
2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. Стари́й. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. ЗОЮР. І. 65. Здорові були! А де се ваш старий? Стара́: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.
4) Стари́й день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. Св. Л. 59.
5) Стара́-па́ні. Переносно: задница. Ум. Старе́нький, старе́сенький. Рудч. Ск. І. 183. Упадемо матері старенькій крижем до ніг. ЗОЮР. І. 23.
Хва́лька, -ки, ж.
1) Валетъ въ картахъ. КС. 1887 VI. 463.
2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 465.
Хвиль, -ля, м.
1) Валетъ въ картахъ.
2) Названіе игры въ карты и козырной дамы въ той же игрѣ. КС. 1887. VI. 36S.
Хви́лька, -ки, ж.
1) Родъ карточной игры.
2) Валетъ въ этой игрѣ.
3) Ум. отъ хвиля.
Хлап, -па, м.
1) Валетъ (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.
2) Клапанъ (въ музыкальномъ инструментѣ, напр. въ лірі). Прил. у.
Хло́пан, -на, м. Валетъ (въ картахъ). Не чванься дуже, бо я зараз прикрию хлопаном. Богодух. у.
Ци́ган, -на, м.
1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. МВ. І. 107. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. Ном. № 5854.
2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146.
3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. цига́нщина. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова́, король — старшина́, дама — пи́сарь, валетъ — ци́ган, десятка — деся́тник, шестерка — коби́ла. КС. 1887. VI. 466. Ум. Цига́ночок, цига́нчик. Вх. Лем. 480. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ЕЗ. V. 202.

Запропонуйте свій переклад