Знайдено 15 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Вельмо́жа – вельмо́жа, вельмо́жець (р. -жця), можновла́дець (р. -дця), можновла́дний, магна́т, (богач) ду́ка, (соб.) можновла́дство. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ВЕЛЬМО́ЖА (еспанський герцоґ) ґранд. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Вельможа – вельмо́жа, -жі; -жный – вельмо́жний, -а, -е. |
Сановник – сано́вник, -ка, вельмо́жа, -жі. |
Туз (в картах) –
1) туз, -за; 2) (вельможа) туз, -за, ду́ка, -ки. Дать туза – тумака́ (стусана́) да́ти. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Вельмо́жа – вельможа. |
Вельмо́жець – вельможа. |
Можновла́дець, -дця и можновла́дник, -ка – вельможа. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
вельмо́жа, -жі, -жі, -жею, -мо́же! -мо́жі, -мо́ж і -мо́жів |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Вельмо́жа, -жі, м. Вельможа. Желех. |
Можновла́дець, -дця, м. Вельможа. Своє давняшнє руське княже право оддав король неситим можновладцям. К. Бай. 73. |
Можновла́дник, -ка, м. Вельможа, аристократъ. Желех. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
*Досто́йник, -ка, м. Високого звания человек, особа, вельможа. Чи ти пам’ятаєш, що ти... дочка високого достойника великої країни? В. Самійл. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Вельмо́жа = вели́кий пан, вельмо́жа. |
Боя́ринъ = боя́рин, пан, вельмо́жа. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)