Знайдено 16 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Вере́тье, вере́тище –
1) вере́та, рядно́ товсте́; 2) оде́жа з рядни́ни поши́та. |
Вре́тище – вре́тище, вере́тище, вере́та. |
Дерю́га, дерю́жина – рядно́, рядю́га, рядни́на, (реже) рядови́на, (попона) вере́та, де́рга, (ум.) рядни́нка, рядю́жка, вере́тка. |
Покая́нный – поку́тний, поку́тницький, покая́нний. • -ная власяница – поку́тна вере́та. • -ная одежда – поку́тницька оде́жа. • -ный плач – поку́тний плач. • -ные мысли – покая́нні думки́. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Веретье –
1) вере́та, рядно́ товсте́; 2) оде́жа з рядни́ни. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Вере́та –
1) дерюга; 2) коврик цветной; 3) множество, куча. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
вере́та, -ти; -ре́ти, вере́т (рядно) |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Вере́ня, -ні, ж. Маленькая верета. Kolb. І. 69. Ум. Вере́н(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки. Гол. IV. 407. |
Вере́та, -ти, ж.
1) Дерюга. 2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Чуб. VII. 387. Kolb. I. 58. Дайте ж нам і постілку та й писані верети. Гол. II. 111. 3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Фр. Пр. 147. Ум. Вере́тка. |
Вере́тка, -ки, ж. Ум. отъ вере́та. |
Діра́вий, -а, -е. Дырявый. Дірава верета все поле закрила. Ном. стр. 300, № 371. Діравого горшка не наллєш. Ном. № 4756. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
Вере́та, -ти, ж. *3) = Рядно́. Франко. «В поті ч.». |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Вере́тье = 1. ла́нтух (з ряднини) або куль (з рогожі). — Постягав лантухи. С. З. 2. рядно́ (С. З.), вере́та. (Гал.) — Обложив соломою, накрив веретою. Фр. |
Ковёръ = ки́лим (С. З. Л.), коць (С. З.), кове́р (С. З.), кобе́р (С. З. Л.), здр. килимо́к, килиме́ць, кобе́рець (С. Л.), з цупкої вовни — вере́та, вере́тка. — Будем жити, вино пити, яничара бити, а курінї килимами, оксамитом, крити. К. Ш. — Лавки були хороші, липові, із спинками, ще й килимцями позастилані. К. Ч. Р. — Білим килимом все поле зима вже покрила. Кн. — Як підемо до церковцї, станем на кобері. н. п. — Нема ж мого миленького, нема мого серця, десь він буде ночувати в полї без коверця. н. п. Б. |
Холстъ = полотно́, кусок — полотни́на, штука — суві́й, товсте — то́встка, грубе дуже — вере́та, рядни́на, хря́щ, в сїм пасом — семі́рка, в десять — деся́тка (С. Аф.), не вибілений — сирове́ полотно́. |
Хрящъ = 1. хрящ, хря́щик. 2. жорства́ (д. Песо́къ). 3. вере́та, рядни́на, хрящ (д. Холстъ). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)
• Ctrl+Shift+5 — пошук на gramota.ru «ГРАМОТА.РУ»