Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 69 статей
Запропонувати свій переклад для «верства»
Шукати «верства» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Верста́ – верства́. [П’ять версто́в].
Верстово́й – верстови́й. [Шлях верстови́й].
• В. столб – верства́, верстівни́к. [Мальо́вані ве́рстви (Руд.) – А дале́ко ще? – Верстівни́к мине́мо, бу́де 12 версто́в].
Во́зраст – вік [Дитя́чий вік], верства́ [Цей дід одніє́ї зо мно́ю верстви́ = одного со мной возраста], літа́ [Мої́х літ], доба́ [Ва́шої доби́], (редко) діб (р. доби́) (ж. р.) [У мою́ діб], пора́ [Ді́вка на порі́]. [Он моего (вашего) во́зраста = він мого́ (ва́шого) ві́ку, мої́х (ва́ших) літ, моє́ї (ва́шої) верстви́ (доби́)].
• Во́зрастом – завста́ршки, завстарі́шки, уста́ршки літа́ми. [Він як Дани́ло уста́ршки].
• С самого нежного во́зраста – з пу́п’яночку.
• С сам. раннего -та – з са́мого ма́лку.
• Детский в. – дитя́чий вік, дитя́чі літа́, ма́лість.
• Выходить из детск. -та – з діте́й вихо́дити.
• Зрелый в. – му́жні літа́, ді́йшлий вік.
• В зрелом -те – в літа́х.
• Среднего -та – сере́днього ві́ку, сере́дніх літ.
• Пожилой в. – лі́тній вік.
• Старый в. – да́вній вік, старе́чий вік.
• Преклонный во́зраст – похи́лий вік.
Долговя́зый – довготеле́сий, довга́нь, довга́ль, довге́ля, (шутл.) чугуї́вська (или келебердя́нська) верства́.
Земля́ –
1) (земной шар) земля́;
2) (вещество; прах) земля́;
3) (почва, поверхность) земля́, ґ[г]рунт (-ту).
• Вспаханная -мля́ – рілля́ (ж. р.), ни́ва.
• Девственная -мля́ – цілина́, ціли́нна земля́.
• Пахотная -мля́ – о́р(а)на земля́.
• Сухая -мля́ – сухо́земля.
• Утоптанная -мля́ – уто́птана земля́, збій (р. збо́ю).
• -мля́ замёрзшая комками – гру́да, (собир.) гру́ддя.
• Пласт -мли́ (при пахании) – верства́, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих.
• Слой (отвороченный) -мли – ски́ба.
• Зе́мли (геол.) – зе́млі.
• Возделывать, обрабатывать -млю – обробля́ти (роби́ти, управля́ти, по́рати) зе́млю (по́ле, степ, ріллю́).
• Истощать (-щить) -млю частыми посевами – виробля́ти (ви́робити) зе́млю;
4) (суша) земля́, суході́л (-до́лу), су́ша, матери́к (-ка́);
5) (страна, область) земля́, краї́на, край; сторона́; (территория) терито́рія, тере́н (-е́ну). «Запорожские -мли» – во́льності Запоро́зькі.
• Чужие -мли – чужі́ зе́млі (краї́, сто́рони), чужозе́мщина.
• -мли за морем – замо́рські краї́, замо́р’я (ср. р.).
• За тридевять -ме́ль – за двадця́ту грани́цю, за три́дев’ять земе́ль;
6) (угодье, иногда с усадьбой) земля́, ґ[г]рунт; срвн. Уса́дьба.
• -мли – ґрунти́ и ґрунта́.
• Казённая -мля́ – скарбо́ва земля́.
• Неудобная -мля́ – невжи́тки.
• Необрабатываемая несколько лет -мля – облі́г (-ло́гу), перелі́г (-ло́гу).
• Опустевшая -мля – пу́стка.
• Отцовская -мля́ – ба́тьківщина.
• -мля́, приобретенная правом первого занятия – за́ймань, займанщи́на.
• Церковная -мля́ – церко́вна земля́, (отведенная для духовенства) ру́га, ру́жна земля́.
• Выморочная -мля – безгоспода́рна земля́, відуме́рщина;
7) (дол) діл (р. до́лу), земля́.
• До -мли́, к -мле́ – додо́лу.
• На -мле́ – до́лі, на землі́.
• На -млю – додо́лу, на ді́л, на зе́млю.
• Стереть с лица -мли́ – з сві́та згла́дити, (поэтич.) не да́ти ря́сту топта́ти;
8) (фон) земля́, по́ле, тло; см. Фон. [Очі́пок по вишне́вій землі́ з зеле́ними розво́дами (Квітка)].
Класс –
1) кла́са (-си), (реже) клас (-су). [Твари́ни поділя́ються на кла́си (М. Грінч.)];
2) (соц. полож.) стан (-ну), кла́са, клас, (слой) верства́. [Робітни́ча кла́са. Боротьба́ кла́сів. Це лю́ди одно́ї верстви́ з ва́ми (Н.-Лев.)].
• Высшие (низшие) -сы общества – ви́щі (ни́жчі) ста́ни (ве́рстви) громадя́нства.
• Класс-гегемон – кля́са-гегемо́н (-на);
3) (в школе) кла́са, клас (-су). [Анто́сьо вже був у четве́ртому кла́сі (Свидн.). У́чень перейшо́в до тре́тьої кла́си (М. Грінч.)].
Коло́менская верста, перен. – чугу́ївська или келебердя́нська верства́ (Котляр.), фігу́ра, хвигу́ра, гомила́, гандру́ла, здорови́ло.
• Торчать -кой верстой – стовби́чити.
Круг –
1) (сомкнутая линия и перен.) ко́ло, круг (-га), о́бід (-бода) (ум. обіде́ць), окі́л (р. о́колу), ко́лесо. [Начеркни́ ци́ркулем вели́кий круг, а всере́дині в йо́му мали́й кружо́к (М. Грінч.). Побра́вшися дівча́та за ру́ки, ста́ли вели́ким ко́лом, а одна́ ді́вчина вступи́ла в сере́дину ко́ла (М. Грінч.). І так що-дня все ву́жчає те ко́ло, що в йо́му я все ти́хше ворушу́сь (Грінч.). У ко́ло става́йте. Рука́ми сплели́ся і ко́лом гуля́ють (Київщ.). Вітрякі́в о́кіл крила́тий Бенде́ри мов обгороди́в (Греб.)].
• Площадь -га – пло́ща кру́гу (ко́ла).
• Начертить круг вокруг чего – накре́слити круг навко́ло чо́го, обцирклюва́ти, обкружля́ти що.
• Идти кру́гом (о телах небесных) – іти́ ко́лом, ко́лесом, колува́ти. [Споконві́ку і до ві́ку хо́дить ко́лом без кінця́ (плане́та) (Самійл.). Ой ко́лом, ко́лом догори́ мі́сяць іде́ (Пісня). Ко́лесом со́нечко, ко́лесом вго́ру йде (Після)].
• Садиться, ставать в круг (кружок), кру́гом – сіда́ти, става́ти ко́лом, кружка́, кружкома́, кружа́лом. [Усі́ мовча́ли, сто́ячи ко́лом біля однії́ па́рти (Грінч.). Сіда́йте-ж бо кружка́ та слу́хайте (М. Вовч.). Парубки́ обсі́ли кружа́лом її́ ха́ту (М. Вовч.)]. Голова́ -гом идёт – голова́ о́бертом (о́бертнем) іде́; у голові́ моро́читься.
• Всё пошло -гом – усе́ пішло́ о́бертом, о́бертнем (М. Вовч.).
• Заколдованный круг – зачаро́ване ко́ло.
• Кру́ги на воде – круги́, кружки́, жмурки́ (-кі́в). [Поскида́ли у во́ду тру́пи; ти диви́лась, як розстеля́лися-стели́лись круги́ широ́кії над ним, над си́ном пра́ведним твої́м (Шевч.). Шубо́вснув у во́ду, і вода́ широ́кими кружка́ми побі́гла від ньо́го (Коцюб.)].
• Круг около луны – кружа́ло.
• Тёмные -ги вокруг глаз – синці́ (те́мні о́боди) попід очи́ма. [Земли́стий ко́лір обли́ччя, синці́ попі́д очи́ма (Коцюб.)].
• Круг семейный – роди́нне ко́ло, роди́нне ото́чення.
• Круг (общество) людей – ко́ло (гурт (-ту), грома́да) люде́й, товари́ство, (слой) верства́. [Серед на́шого ко́ла (товари́ства) тако́го зви́чаю нема́ (М. Грінч.). Хто хо́че бу́ти бли́жчим і зрозумі́лішим яко́мусь гу́ртові люде́й, той його́ мо́вою пови́нен говори́ти (Єфр.). Письме́нство росло́ й розвива́лося само́ і все бі́льшу грома́ду люде́й до се́бе прихиля́ло (Єфр.). Старе́ письме́нство найду́жче одбива́ло в собі́ потре́би тіє́ї ви́щої верстви́, що його́ сплоди́ла (Єфр.)].
• Люди известного (своего) -га – лю́ди пе́вного (свого́) ко́ла (товари́ства), пе́вної верстви́ грома́дської, пе́вного (свого́) гу́рту (кру́гу), пе́вної (своє́ї) грома́ди.
• В своём -гу – серед свої́х, помі́ж свої́ми, серед свого́ гу́рту (товари́ства, грома́ди), у своє́му гурті́ (товари́стві, грома́ді).
• Широкие -ги общества – широ́кі грома́дські ко́ла, зага́л (-лу). [Зага́л росі́йської інтеліге́нції (Грінч.). Зага́л так зва́ного «українофі́льства» (Грінч.)].
• Придворный круг – дві́рське́ ко́ло.
• Круг гостей – товари́ство госте́й, ко́ло госте́й.
• В -гу гостей – серед госте́й, в гурті́ госте́й.
• Круг (сфера) действий – ко́ло (круг) дія́льности.
• Он не ограничивается узким -гом своих дел – він не обме́жується вузьки́м ко́лом свої́х справ.
• Круг обязанностей – о́бсяг обо́в’я́зків.
• Это входит в круг его обязанностей – це нале́жить до його́ обо́в’я́зків.
• Круг (цикл) предметов рассмотрения – о́бсяг чого́. [Що-б то за істо́рія була́ украї́нського письме́нства, коли́-б вона́ ви́кинула з свого́ о́бсягу ма́ло не цілко́м усе́ старе́ на́ше письме́нство (Єфр.). О́бсяг іде́й, що посо́вують напере́д лю́дськість, не виче́рпується ме́жами мину́лого й сьогоча́сного життя́ рі́дного наро́ду (Грінч.)].
• Круг дороги – круг, кружина́. [Хто кру́гу не бої́ться, той да́лі станови́ться (Приказка). А все-ж за́йва кружина́: ходи́ навкруги́ – через двір, ву́лицею, знов, дворо́м (Конис.)].
• Делать, сделать круг в дороге – кру́гу накида́ти, наки́нути, нада́ти, окружля́ти. [Шлях ваш коро́тший; я-ж нада́ти кру́га му́шу: ви ви́граєте аж два дні над ме́не (Куліш). Довело́сь до́брого кру́гу наки́нути, щоб небезпе́чне мі́сце обмину́ти (М. Грінч.). За́мість іти́ напряме́ць, він окружля́в до ме́не геть поза горо́дами (Новомоск. п.)].
• Тем путём ехать – большой круг делать – тудо́ю ї́хати ду́же о́бхідно́ (кру́жно). [Ї́хати на Ве́рбки кру́жно, а на Скрипаки́ ще кружні́ш бу́де (Вовч. п.)].
• Судный круг – су́дне[є] ко́ло. [У ра́ду, до су́днього ко́ла (Грінч.)].
• Спиться с -га[у] – розпия́читися, розпи́тися вкрай, спи́тися з гу́рту.
• Продавать на круг – продава́ти на гурт;
2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружа́ло, кругови́на, ко́ло. [Аж кружа́ло ви́топтав, танцю́ючи (Свидн.). Перед до́мом у дворі́ було́ на́віть кружа́ло, заса́джене куща́ми та квітка́ми (Н.-Лев.). Просто́ре ко́ло перед ґа́нком заросло́ бузко́м та шипши́ною (Ор. Левиц.). Білі́є пісо́к на кругови́ні, що ви́рівняно перед вера́ндою (Васильч.)];
3) (диск) кружа́ло, ко́ло, покоте́[и́]ло, покотьо́ло. [На́че те промі́ння, що орео́лом розхо́диться з со́нячного кружа́ла (Крим.). Со́нце пливло́ до споко́ю; над са́мою земле́ю стої́ть його́ іскри́сте ко́ло (Мирний). Мов покоте́ло червоні́є, крізь хма́ру со́нце зайняло́сь (Шевч.). Мов покоти́ло з горба́, стриба́в я ви́соко пона́д тропо́ю (Куліш)].
• Кру́ги перед глазами – кружа́ла, ко́ла. [Зеле́ні кружа́ла перед заплю́щеними очи́ма (Мирний). Заплю́щу о́чі: вогняні́ ко́ла танцю́ють і си́плють і́скри (Коцюб.)];
4) круг воска – кружа́ло, (кру́гла) бри́ла во́ску, воскове́ кружа́ло. [У комо́рі воскові́ кружа́ла (Сл. Гр.)].
• Круг сыра – кружа́ло, (гал.) плеска́нка.
• Круг проволоки – кружа́ло, кружа́лок (-лка) (Липовеч.);
5) круг гончарный – круг ганча́рський.
Кряж –
1) суході́л (-до́лу); срвн. Матери́к 2;
2) (дерева) коло́да, окорі́нок (-нка), кряж (-жа); (чурбан) оцу́пок (-пка), оцу́палок (-лка). [А з то́го дре́ва кряжі́ кряжа́[у́]ють, кряжі́ кряжа́[у́]ють, церкви́ буду́ють (Щедрівка)];
3) (горный) кряж, па́смо, хребе́т (-бта́), стяга́, стріли́ця. [Ї́демо кряжа́ми Доне́цьких гір (Черняв.). Гряни́цю вести́ Кавка́зьким па́смом до Чо́рного мо́ря (Н. Рада). Хребти́ гірські́ї вікови́м покри́ті лі́сом (Франко). Він не ба́лкою, а стріли́цею побі́г (Канівщ.)].
• Побочный кряж гор (отрог) – відно́га.
• Кряж подводных камней – ла́ва, ла́виця, порі́г (-ро́гу), па́смо (стяга́) підво́д(я)ного камі́ння (ри́фів);
4) (целина) цілина́, ціли́нна земля́; (твёрдая земля) ґ[г]рунт, матери́к (-ка́). [Докопа́лися до ґру́нту (Сл. Ум.)];
5) (слой) шар (-ру), верства́, кряж. [Давно́ вже на його́ гру́дях лежи́ть широ́кий кряж сиро́ї землі́ (Стор.)];
6) (пчёл) коло́д(к)а;
7) па́стка на вели́кого зві́ра;
8) (грубое полотно) гребі́нне полотно́, гребі́нка (Брацлавщ.);
9) (о человеке) креме́зний, креме́зна́ люди́на, кремезня́к, моца́к (-ка́); срвн. Крепы́ш.
Кула́цкий – курку́льський, (уничиж.) куркуля́чий, куркулі́вський, (мироедский) глита́йський, жми́крутський, дерилю́дський; срвн. Кула́к 5.
• -кий слой села – курку́льська верства́ села́.
• -кий сын – курку́льський син.
• -кий характер – куркуля́ча вда́ча.
• По-цки – по-курку́льському, по-куркуля́чому; по-глита́йському.
Налега́ть, нале́чь –
1) (наваливаться, надавливать на что) наляга́ти, налягти́ (пр. вр. налі́г, -лягла́, -лягло́, -лягли́), натиска́ти и нати́скувати, нати́сну́ти, нава́жувати, нава́жити на що, приляга́ти, прилягти́ що, (о мног.) поналяга́ти, понатиска́ти и понати́скувати, понава́жувати на що. [Не наляга́й грудьми́ на стіл (Київщ.). Сад зза́ду так і налі́г на той до́мик (Тесл.). Налі́г (нати́снув) з усіє́ї си́ли на підо́йму (рычаг) (М. Грінч.). А як нава́жу, две́рі ви́важу (Пісня). Не нава́жуй ду́же на цей бік, а то переки́неш (Київщ.). Ой, да сира́я земля́ ру́чки й ні́жки прилягла́ (Чуб. V)];
2) (теснить, напирать на кого – в прям. и перен. знач.) наляга́ти, налягти́, натиска́ти и нати́скувати, нати́сну́ти, (о мног.) поналяга́ти, понатиска́ти и понати́скувати на ко́го; (только в перен. знач.: наседать) наполяга́ти, наполягти́, напосіда́ти(ся), напосі́сти(ся), насіда́ти, насі́сти на ко́го. [Не наляга́йте (не нати́скуйте) так на ме́не, – ще заду́шите! (Київ). Почали́ (варя́ги) ду́же на люде́й наляга́ти (Куліш). Пани́ тя́жко поналяга́ли на селя́н (Куліш). Наполягли́ сини́, щоб поділи́ти їх (Канівщ.). Мирови́й натиска́є, щоб шко́ла була́ (Сл. Гр.). Я таки́ на йо́го напося́ду, то він одда́сть (Миргородщ.). Напосі́вся на ме́не так, що вже й не си́ла терпі́ти (Сл. Ум.)].
• Неприятель сильно -га́ет – во́рог ду́же насіда́є (натиска́є);
3) (напрягая все силы) наполяга́ти, наполягти́ на що, напру́жуватися, напру́житися, нату́жуватися, нату́житися, намага́тися, намогти́ся. [Напру́жтеся, хло́пці, – ану́ ра́зом! (Київ)].
• Он -га́ет на свою работу – він наполяга́є на свою́ пра́цю, він щи́ро працю́є;
4) (нависать: о тучах, тумане, буре и перен.) наляга́ти, налягти́ на що, над чим, наполяга́ти, наполягти́ на що, (только в прям. знач.) приляга́ти, прилягти́ (що), (только в перен. знач.) на(по)сіда́ти, на(по)сі́сти на ко́го, на що. [Тума́н налі́г на широ́ке по́ле (Боров.). Чо́рні хма́ри налягли́ над дво́рищем (Мирний). В кімна́тах наполягла́ на все ти́ша (Васильч.). Наполяга́є було́ на ме́не яка́сь нудьга́ (М. Вовч.). Тума́н приляга́є (Чуб. V). Ту́га-печа́ль напосі́ла (Глібів). На те́бе й нудьга́ з похмі́лля насіда́є (Основа 1862)];
5) (геол.: лежать поверх чего) лежа́ти, лягти́ пове́рх чо́го, (по)над чим, наляга́ти, налягти́ на що.
• Налега́ющий – що (хто) наляга́є (наполяга́є и т. п.); прлг. наляжни́й.
• -щий пласт, геол. – наляжна́ верства́.
• Налё́гший – що (хто) налі́г (наполі́г и т. п.); наля́[е]глий, наполя́[е́]глий; напосі́лий.
Наслое́ние –
1) (действие), см. Напласто́вка, оконч.;
2) (слой) нашарува́ння, нашаро́вання, наверст(в)ува́ння, наверст(в)о́вання, на́шарок (-рку), шар (-ру), верства́.
Непого́да – него́да, непого́да, (слякоть) сльота́; срв. Нена́стье. [Нена́че со́нце ви́йшло з-за хмар після до́вгої него́ди та сльоти́ (Н.-Лев.). У дощ, у него́ду змо́кне було́ (Коцюб.). Не вважа́ючи на будь-яку́ спе́ку, будь-яку́ него́ду (Крим.). Насти́гне ніч та него́да серед го́лого сте́пу (Васильч.)].
• В -ду – під него́ду. [Під ві́тряну жорстку́ него́ду, як Тибр кипі́в і би́вся з берега́ми (Куліш)].
• От -ды – від него́ди, з него́ди. [Верства́ вся почорні́ла від него́ди (Мирний)].
Пласт – шар, верства́, ряд.
• -аст земли при пахании – ски́ба.
• -аст земли в одну лопату – штих. [Ви́копав я́му шість шти́хів. Пихи́ на чоти́ри штихи́].
• -сто́м падать (о человеке) – кри́жем па́дати, упада́ти.
• -а́ми лежать – су́плаш лежа́ти.
• Наложить -аст – наверст(вув)а́ти.
• Образующий -асты́ – пластува́тий.
Повё́рстник (верстовой столб) – верстівни́к, верства́ [Мальо́вані ве́рстви].
Подоро́жный – подоро́[і́]жній, (придорожный) придоро́жній.
• -ные люди – подоро́жні (лю́ди). [Побо́жний, як жид подоро́жній (Ном.)].
• -ная канава, деревья – придоро́жня кана́ва -ні дере́ва́.
• -ный (верстовой) столб – верства́, верстівни́к (-ка́).
Поколе́ние – (восх. или нисход.) поколі́ння, верства́; (родовая ветвь) колі́но; (все родств.) рід. [Перехо́дить од ба́тька до си́на, од поколі́ння до поколі́ння (Єфр.). Вважа́ють, що на сто ро́ків припада́ють три лю́дські поколі́ння. Він з то́го са́мого ро́ду та ті́льки бідні́шого колі́на. Брати́ у-дру́гих – це дру́ге колі́но. Ви моло́дшої верстви́ лю́ди, а моє́ї бага́то вме́рло].
• -ние настоящее, будущее – поколі́ння суча́сне, прийду́ще.
• Молодое -ние – (на́)мо́лодь.
• Из -ния в -ние – з ро́ду в рід. [З ро́ду в рід пригні́чувані, надзвича́йно сумні́ і я́вно виро́джуються (Корол.)].
• -ние чьё – рід, порі́ддя, колі́но чиє́.
• -ние князей Острожских – рід князі́в Остро́зьких.
По́чва –
1) ґрунт (-ту), земля́. [Не мо́жна-ж зрости́ти кві́тку на безво́дному ґру́нті (Коцюб.)].
• Безплодная -ва – неродю́чий, я́ловий грунт.
• Неудобная -ва – непридо́бний ґрунт, невжи́ток (-тку).
• Нетронутая -ва – неза́йманий ґрунт, цілина́.
• Образчики почв – зразки́ ґрунті́в.
• Высота колокольни от -чвы – висо́кість дзвіни́ці від землі́;
2) (переносно: основание) ґрунт, (подкладка) підста́ва. [Де да́лі міти́чні леге́нди перехо́дять на ґрунт ді́йсної істо́рії (Крим.). Шевче́нко не відрива́ється від на́шого істори́чного ґру́нту (Грінч.). Ва́ші ві́рші – га́рні пісні́ про коха́ння… невже́ вони́ не ма́ють реа́льної підста́ви (Крим.)].
• -ва уходит у нас из под ног – земля́ (ґрунт) усо́вується нам з-під ніг, ґрунт запада́ється під на́шими нога́ми.
• Шаткая -ва – непе́вний (хитки́й) ґрунт.
• Все это возникло на -чве личных отношений – все це ста́лося на особи́стому гру́нті.
• Нечистота – благоприятная -ва для всяких эпидемий – нечисто́та (бруд) – сприя́тливий на вся́кі по́шесті ґрунт;
3) (геогноз.: слой) верства́, шар (землі́).
• -ва первозданная, третичная, наносная, осадочная – пе́рві́сна, трети́чна, наметна́ (напливна́), осадо́ва верства́ (шар).
Пыл –
1) по́лум’я, по́ломінь (-мени);
2) за́па́л, пал (-лу), жага́, ро́зпал (-лу), завзя́ття; (горячность) я́рість (-ости). [В запа́лі налеті́в на Ма́рса, як на мале́ курча́ шулі́к (Котляр.). Пе́рший за́пал коха́ння прости́г, прийшо́в тихі́ший час (Грінч.). Яки́й гаря́чий пал, що й перешко́д не зна, як ду́шу він мені́ збенте́жує до дна (Самійл.). Говори́в з таки́м па́лом, з таки́м гаря́чим почува́нням (Неч.-Лев.). Що ща́стям, поко́єм здава́лось, те по́пелу тепла́ верства́; під не́ю жаги́ і любо́ви не зга́сла ще і́скра жива́ (Франко)].
• Пыл молодости – молоде́чий (юна́цький) за́пал, молоде (юна́цьке) завзя́ття.
• Пыл юношеской любви – за́пал (пал, жага́) молоде́чого (юна́цького) коха́ння.
• В -лу сражения, борьбы – у за́палі, у ро́зпалі бо́ю, боротьби́. [В запа́лі, в крива́вім бою́ не розібра́ли, чи то це́рква, чи про́сто буди́нок – і спали́ли (Тобіл.)].
• В -лу гнева – в ро́зпалі гні́ву. [Така́ при́кра мо́ва ті́льки в ро́зпалі гні́ву мо́виться (Єфр.)].
• С -лом – з за́палом, з завзя́ттям, запопа́дливо.
• Умерить свой пыл – осі́стися, розхолоди́тися. [Ося́дьтеся, не гарячі́ться так (Борзенщ.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Круг –
1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо; сфера, обсяг; оточення, середовище, угруповання;
2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло;
3) (диск) кружало, коло, покотело, покотьоло;
4) (круг воска) кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало;
5) (круг гончарный) круг ганчарський:
• в круг (его) обязанностей входит – до (його) обов’язків належить;
• в кругу гостей – серед гостей, в гурті гостей;
• в своём кругу – серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді);
• всё пошло кругом – усе пішло обертом, обертнем (М. Вовчок);
• голова кругом идёт – голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться;
• делать, сделать круг в дороге – кругу накидати, накинути, надати, окружляти;
• заколдованный круг, замкнутый круг – зачароване (заворожене, закляте) коло;
• идти кругом (в частности о телах небесных), идти по кругу – іти колом, колесом, колувати;
• круг вопросов (обязанностей, занятий) – коло (обсяг) питань (обов’язків, занять);
• круг гостей – товариство гостей, коло гостей;
• круг дел, обязанностей… – обсяг справ, обов’язків…;
• круг дороги – круг, кружина́;
• круги на воде – круги, кружки, жмурки (-ків);
• круги перед глазами – кружала, кола;
• круг лиц, которым разрешается… – кому саме дозволяється…;
• круг напряжений – круг напруги (напружин);
• круг (общество) людей – коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства;
• круг обязанностей – обсяг обов’язків;
• круг около луны – кружало;
• круг проволоки – кружало, кружалок (-лка);
• круг семейный – родинне коло, родинне оточення;
• круг (сфера) действий – коло (круг) діяльности;
• круг сыра – кружало, (гал.) плесканка;
• круг (цикл) предметов рассмотрения – обсяг чого;
• люди известного (своего) круга – люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади;
• на круги своя (библ.) – на круг свій;
• начертить круг вокруг чего – накреслити круг навколо чого, (устар.) обцирклювати, обкружляти що;
• он не ограничивается узким кругом своих дел – він не обмежується вузьким колом своїх справ;
• описать (сделать) круг – описати (зробити) коло;
• площадь круга – площа круга;
• поворачивающийся в виде круга – кругойдучий;
• придворный круг – двірське коло;
• продавать на круг – продавати на гурт;
• садиться, ставать в круг (кружок), кругом – сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом;
• спиться с круга – розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту;
• судный круг – судне коло;
• тёмные круги вокруг глаз – синці (темні ободи) попід очима;
• тем путём ехать — большой круг делать – тудою їхати дуже обхідно (кружно);
• широкие круги общества – широкі громадські кола, загал (-лу);
• широко известен в узких кругах – (шутл.) широко відомий у вузьких колах;
• это входит в круг его обязанностей – це належить до його обов’язків.
[Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах колись-то пишний замок (П.Куліш). І так щодня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Б.Грінченко). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Є.Гребінка). Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (В.Самійленко). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Пісня). Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Б.Грінченко). Сідайте ж бо кружка та слухайте (М. Вовчок). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовчок). Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Т.Шевченко). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (М.Коцюбинський). Землистий колір обличчя, синці попід очима (М.Коцюбинський). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (С.Єфремов). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Б.Грінченко). Загал так званого «українофільства» (Б.Грінченко). Аж кружало витоптав, танцюючи (А.Свидницький). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (І.Нечуй-Левицький). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (С.Васильченко). Хто кругу не боїться, той далі становиться (Пр.). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги — через двір, вулицею, знов, двором (О.Кониський). Шлях ваш коротший; я ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (П.Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінченкова). У раду, до суднього кола (Б.Грінченко). Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (А.Кримський). Мов покотило червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Т.Шевченко). Зелені кружала перед заплющеними очима (П.Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (М.Коцюбинський). Було їх при тій отарі шестеро: всі посідали кружкома на шкурі, та перш підсунули Дон Кіхотові перевернуте корито і з незграбною чемністю попрохали гостя сісти (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Їм дорога видавалася прямоїжджою, і тільки юнак в осередді майбутнього бачив у ній круговину (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). І от ми втрьох накинули круга аж поза передмістям, щоб не попастись кому-небудь на очі (В.Мисик, перекл. О.Генрі). Були ще різні печені, кури, качки, дичина, а після цього пудинги, потім плесканка з різних сирів, а потім мокко й коньяк із ніжними бісквітами (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). На той галас його цуцики спершу озвалися скавучанням, далі почали гавкати, а потім протяжно завили усі четверо, гасаючи кружкома кімнатою (Л.Кононович, перекл. Луї Ґію). Що ширше коло твоїх друзів, то далі ти від них стоїш]. Обговорення статті
Новояз – новомо́ва, (рус.) новоя́з.
[Поряд із мовою як називанням світу воно продукує антимову як фальшування світу. Цю антимову, з легкої руки Оруелла, який зафіксував її розквіт і тріумф у тоталітаризмі ХХ ст., названо новомовою (І.Дзюба). Сама собою новомова супроводжує існування всіх суспільств, де правляча верства створює свою ідеологію з потреби обґрунтувати й увічнити державні священнодійства. Звичайно, тоталітаризм абсолютизує новомову і вперше робить її обов’язковою для всього суспільств, заганяючи адекватну мову в підпілля (І.Дзюба). У радянському тоталітарному суспільстві уніфікація мовного простору відбувалася в умовах жорсткого цензурного режиму, котрий встановлював не тільки «що писати» , а й «як писати». Держава, визначаючи передусім семантику слів і спосіб їх сполучуваності, втрутилася у внутрішню систему мови. Таким чином у CPCP було створено новий тип масової комунікації, який у лінгвістичній літературі називається по-різному: «новомовою» (це слово, запозичене з роману Джорджа Орвелла «1984», втратило своє образне значення і термінологізувалося), «советским языком», «тоталітарною мовою», «антимовою» (О.Калиновська). Це й є «новомова» — за термінологією Р.Барта, «енкратичний соціолект», тобто такий різновид національної мови, на боці якого виступає державна влада на противагу соціолектові «акратичному», опозиційному (О.Забужко). На Україні компартійна новомова набула ще потворніших форм, оскільки вона повністю калькувала російську, знецінюючи у такий спосіб уже не тільки слова, а й мову як таку. Український варіант радянської новомови добре охарактеризував Леонід Кіпніс: «У нас під осміювання з великоруського боку масово підпадають два об’єкти, дві мішені: 1. Суржик позбавлених мови робітників простої праці; 2. Явище, яке я називаю «ДУ — мова», тобто «Для українців — мова». Це версія української мови, створена працівниками засобів масової комунікації на догоду начальству, щоб обслуговувати частину агітпропсистеми, що зображувала «УРСР» і українську культуру. Визначальний фактор: ні начальство, ні самі ці працівники ні між собою, ні у своїх родинах не говорили, як правило, ні по-українському, ні, тим паче, на цій версії, бо нею говорити незручно. Вони створювали її не для себе, а буцімто піклуючись про нас. Епіграфом до цієї операції можуть слугувати слова (Постишева?): «Ми будемо робити українську культуру без українців». Фактичне призначення цієї версії мови — показувати свою слабкість при зіставленні з великоруською мовою — своїм першоджерелом» (Л.Масенко). В українській мові вживано й інші відповідники цього орвеллівського означення мовного офіціозу держави, мови – виразника її панівної ідеології, своєрідної офіційної езопівської мови, зокрема Радянського Союзу: ньюспік, мова тоталітарного суспільства, тоталітарна мова, дубль-новомова, радянський політичний жаргон, мова радянської бюрократії (номенклатури), радянізми як складник радянщини. Для яскравішої оцінності і підкреслення належності цього суспільного феномена передусім до радянського російськомовного офіціозу у сучасній українській мовній практиці вживають також російське вкраплення новояз, напр., номенклатурний новояз. Всі ці означення негативно заряджені, оскільки підкреслюють належність такої мови державному апарату примусу, обмеження свободи суспільного життя, суспільної думки (Є.Карпіловська). Свого часу французькі соціо-лінгвісти виробили симптоматичну концепцію «радянської мови», «langue soviétique». Оруелл називав це явище «new speak», польські вчені – «nowomowa», російські – «новояз». Це мова влади, яка стає владою мови, – мови перекинутих смислів, де брехня стає правдою, а правда брехнею, як вважали Патрік Серіо, Александер Бурмайстер, Ален Безансон (О.Пахльовська)]. Обговорення статті
Состояние –
1) стан, спроможність, кондиція, (положение, ещё) становище, ситуація, (сословие) верства;
2) (имущество) майно, (средства) статок, статки, достатки, (богатство) багатство:
• быть в состоянии, не в состоянии (сделать что) – могти, не могти (зробити що); бути спроможним, неспроможним (зробити що); мати силу (змогу, спромогу, спроможність), не мати сили [змогти, спромогти] (зробити що); здужати (здолати), не здужати (не здолати) (зробити що);
• в образцовом состоянии – у взірцевому стані;
• в состоянии сделать – дужий зробити; здужати зробити;
• в хорошем состоянии – у доброму (гарному) стані, (об одежде, ещё) непоношена, добротна;
• гражданское состояние – громадянський стан;
• критическое состояние – межовий (критичний) стан;
• люди разного состояния – люди різного стану (різних верств);
• не в состоянии произнести ни слова – не могти видобути ні слова;
• по состоянию (здоровья) – станом здоров’я, здоров’ям;
• по состоянию на октябрь – на жовтень, станом на жовтень;
• по состоянию на шестой час, пришло… – до шостої години прийшло…, станом на шосту годину, прийшло;
• по социальному положению – соціяльним станом;
• приводить в какое состояние – доводити до якого стану;
• приводить в хорошее состояние что – доводити до пуття що;
• приходить в состояние упадка – занепадати;
• составить большое состояние – збити значне майно;
• состояние денежных средств – грошовий стан;
• терять состояние – нищитися;
• удрученное состояние – пригнічення;
• целое состояние – справжнє багатство.
[У хворого, що заповів своє майно лікарю, мало шансів одужати (Томас Фулер). Багаті стали такі нелюдяні, що ладні кинути в море свої скарби, замість віддати частину їх біднякам, які дужче ненавидять чужі статки, ніж страждають від власних злиднів (Ісократ). 1. Буває такий стан, коли душа просить тіла. 2. Подарю кому-небудь чоловіка в доброму стані алкогольного сп’яніння. 3. — Чи немає у Вас чого-небудь з психології виховання дітей від 5 до 12 років? — Ремінь солдатський, шкіряний у гарному стані]. Обговорення статті
Элита – (франц.) еліта, (о людях, ещё) провідники, верхово́ди, сіль землі, передова верства, обранці, найкращі.
[Назагал є дві головні перешкоди формуванню української нації. Передусім вельми задавнений брак еліти… Інша перешкода — реальне і дбайливо культивоване Росією роз’єднання українського народу (А.Безансон). Практично уся ця «еліта» має совєтську (партійно-комсомольско-каґебешну) генеалогію і відтак в основній своїй масі є совєтськомовною і совєтськокультурною, себто практикує у повсякденні спрощений варіант російської мови і такий самий спрощений варіант російської культури (що можна приблизно порівняти з експортним варіантом американської культури для третього світу) (М.Рябчук). Це – не кримінальні авторитети 90-х. Не фізіономії з листівки «їх розшукує міліція». Це – народні депутати. Парламентарі, прости Господи. Еліта (Соня Кошкіна). Є усталена думка, що 20 років — замало, аби мозок homo sovieticus зміг пере форматуватися в мозок людини вільної, Мойсей, мовляв, аж 40 літ водив свій народ пустелею. Та, виявляється, їх цілком достатньо, аби з «нічого» виліпити цілий суспільний прошарок, що гордо іменує себе «елітою» (Р.Малко). З України еліта завжди мігрувала як не в Річ Посполиту, то в Литву чи в Росію. І нічого з цим не вдієш. Якби Микола Васильович Гоголь бачив тут якісь для себе перспективи, то насрав би на кацапів і писав українською мовою (Л.Подерв’янський)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЕРХУ́ШКА, пра́вящая верхушка панівна́ верства́, елі́та.
ОДИНО́КИЙ образ. сам, сам оди́н, оди́н як па́лець, як верства́ на шляху́, як та били́на в по́лі;
СОСЛО́ВИЕ ще стать [духовное сосло́вие духо́вна стать], забут. конди́ція, фраз. верства́, фаміл. масть [всех сосло́вий усі́х верств, усі́х масте́й].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Верста – верства́, -ви́.
Кряж –
1) (горная цепь) кряж, -жу, па́смо, -ма, стяг, -гу;
2) (колода) коло́да, -ди, при́корень, -рня;
3) (слой) верства́, -ви́, шар, -ру.
Пласт – шар, -ру, верства́, -ви́.
Слой – верства́, -ви́, шар, -ру.
Сословие – стан, -ну, верства́, -ви́; -вный – станови́й, -а́, -е́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Верста – верства́.
Верстовой – верстови́й;
• в. столб – верства́.
Осе-верста, ж.-д. – осе-верства́.
Паровозо-верста – паротя́го-верства́;
• п.-километр – п.-кіломе́тер (-тра).
Пласт, горн. – верства́;
• п. (земли при пахании) – ски́ба;
• п. (земли в одну лопату) – штих (-ха́);
• п. вертикально-поставленный – в. прямови́сно-поста́влена;
• п. водоносный – в. водовмі́сна;
• п. водонепроницаемый – в. водонепрони́клива;
• п. водопроницаемый – в. водопрони́клива;
• п. крутопадающий – в. крутоспа́дна;
• п. наклонный – в. похи́ла;
• п. нерабочий – в. неробо́ча;
• п. нефтеносный – в. нафтовмі́сна;
• п. пологий – в. поло́жиста;
• п. наложить – наверствува́ти;
• пластами лежать – су́плаш лежа́ти.
Слой – шар (-ру);
• с., пласт – верства́;
• с. балластный – ш. баласто́вий;
• с. горизонтальный (кладки) – шар позе́мий;
• с. жировой (кожи) – бурда́;
• с. изолирующий, изоляционный – ш. ізоляці́йний;
• с. наносный – ш. наносни́й;
• с. нейтральный – ш. невтра́льний;
• с. осветленный (воды) – ш. усто́яний;
• с. переходной – ш. перехідни́й;
• с. поддерживающий (фильтра) – підша́р (-ру);
• с. прокладной (в стене) – ш. прокладни́й;
• с. средний – ш. сере́дній;
• с. фильтрующий – ш. ціди́льний;
• с. щебеночный – ш. скалльови́й.
Столб – стовп (-па́);
• с. вереяльный (в шлюзн. ворот.) – верія́;
• с. верстовой – верства́, с. верстови́й;
• с. каменный – с. кам’яни́й;
• с. квадратный – с. квадрато́вий;
• с. межевой – с. межови́й;
• с. оттяжной – с. ото́сний, с. відтяжни́й;
• с. перевальный – с. перехідни́й;
• с. пограничный, межевой – с. межови́й;
• с. причальный – с. прича́льний;
• с. промежуточный – с. проміжни́й;
• с. прямоугольный – с. прямоку́тний;
• с. путевой – с. шляхови́й;
• с. сдвоенный – с. подві́йний;
• с. створный – с. простеце́вий;
• с. телеграфный – с. телегра́фний;
• с. телефонный – с. телефо́нний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Верста
• В пяти, шести… верстах – за п’ять, шість… верстов; (п’ять, шість…) верстов звідки. [За сім верстов відціля, в глухому забитому селі не нашого району, вчителює мій шкільний товариш. Дукін.]
• За версту слышно – за версту чути; дуже далеко (ген-ген) чути.
• За семь вёрст (миль) киселя хлебать – за сім миль киселю їсти. Пр. За кільце (за кавалок) кишки [та] сім миль (верст) пішки. Пр.
• Коломенская верста, с коломенскую версту (перен.) – чугуївська (келебердянська, мальована) верст(в)а; довгань (довгаль); здоровило; веслюга; (діал.) гомила.
• Торчать [коломенской] верстой – стовбичити.
Верхи
• Верхи общества – (з)верхня (горішня) верства суспільства; верхи громадянства (суспільства).
• Нахвататься верхов (разг.) – нахапатися [самих] вершків.
• Правящие верхи – керівні (владущі) верхи.
• Скользить по верхам (разг.) – по верхах (вершках) стрибати; знати по верхах що.
Коломенский
• Коломенская верста (перен. разг.) – чугуївська (калебердянська, мальована) верства; фігура; довгань (довгаль); здоровило; веслюга; (діал.) гомила.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

напластова́ние нашаро́вування, напласто́вування, наверсто́вування; нашарува́ння, напластува́ння, наверстува́ння; нашаро́вання, напласто́вання, наве́рствлення; шар,-ру, пласт,-ту, верства́,-ви́
пласт пласт,-ту, верства́,-ви́, шар,-ру
п. ве́рхний пласт ве́рхній, верства́ ве́рхня
п. водоно́сный пласт водоно́сний
п. газоно́сный пласт газоно́сний
п. железору́дный пласт залізору́дний
п. каменноу́гольный пласт кам’янову́гільний
п. нефтено́сный пласт нафтоно́сний
п. нефтяно́й пласт на́фтовий
п. опо́рный пласт опо́рний, верства́ опо́рна
п. подстила́ющий пласт підстильни́й, верства́ підстильна́
п. раздво́енный пласт роздво́єний
п. ру́дный пласт ру́дний
п. уго́льный пласт ву́гільний
п. фильтру́ющий верства́ фільтрува́льна
слой шар,-ру, пласт,-ту, верства́,-ви́
с. абсорбцио́нный шар абсорбці́йний [поглина́льний]
с. аитикоррозио́нный шар антикорозі́йний
с. антифрикацио́нный шар антифрикаці́йний, верства́ протитертьова́
с. бегу́щий шар біжу́чий
с. ве́рхний шар горі́шний
с. вихрево́й шар вихрови́й
с. водонепроница́емый шар водонепроникни́й
с. вы́емочный шар виїмко́вий
с. выра́внивающий шар [пласт] вирі́внювальний
с. грани́чный шар грани́чний [пограни́чний]
с. диффузио́нный шар дифузі́йний
с. загражда́ющий шар запі́рний [загоро́джувальний]
с. запира́ющий шар запірни́й
с. защи́тный шар захисни́й
с. изоли́рующий шар ізолюва́льний, верства́ ізолюва́льна
с. изоляцио́нный шар ізоляці́йний
с. ионизи́рованный шар зйонізо́ваний
с. конта́ктный шар конта́ктний [дотико́вий]
с. ламина́рный шар ламіна́рний [струми́нний]
с. металлизи́рованный шар зметалізо́ваний, верства́ зметалізо́вана
с. накалённый шар розжа́рений
с. нефтено́сный шар нафтоно́сний, верства́ нафтоно́сна
с. обезуглеро́женный шар зневуглецьо́ваний
с. осветлённый шар проя́снений
с. перифери́ческий шар перифері́йний
с. пове́рхностный шар поверхне́вий
с. подде́рживающий шар підтри́мувальний
с. промежу́точный шар проміжни́й
с. просветля́ющий шар просві́тлювальний
с. светочувстви́тельный шар світлочутли́вий
с. связу́ющий шар зв’я́зний
с. скачка́ шар стрибка́
с. сма́зки грани́чный шар масти́ла грани́чний [межови́й]
с. сто́ка шар сто́ку
с. тра́вящийся шар вищавни́й [витравни́й]
с. тре́ния шар тертя́
с. фильтру́ющий шар фільтрува́льний
с. фильтру́ющийся шар профільтро́вний; верства́ профільтро́вна
с. флюи́дный шар флюї́дний [зави́слий, кипля́чий]
с. чувстви́тельный шар чутли́вий
с. шарово́й шар кульови́й
с. щебёночный шар скали́нний [шу́терний]
с. электри́ческий шар електри́чний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Верства́ –
1) пласт, слой;
2) сословие, слой, класс, круг;
3) верста;
4) верстовой столб;
5) возраст.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Верста – верства́; в десяти -стах (лежать, находиться) – за де́сять верст(о́в).
Класс –
1) кляса;
2) (общественный) – суспі́льна кляса; (слой) – суспі́льна верства́; к. господствующий – владу́ща (владу́ча) кляса.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

верства́, -ви́; ве́рстви, верст (міра) і верств (в громадянстві), ве́рствам, -ствами, в -ствах

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Біда́, -ди́, ж.
1) Бѣда, несчастье, горе. Від біди поли вріж та тікай. Посл. І грім біди не б’є. Посл. Він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. Фр. Пр. 44. Тягти́ біду́ за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. На біду́ зійти́. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. Фр. Пр. 48. Біду́ бідува́ти. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. Чуб. V. 938. Од біди́ пха́ючи. Пополамъ съ бѣдой. Фр. Пр. 42.
2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Гн. ІІ. 58. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під’їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. Драг. 47.
3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Фр. Пр. 46. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. Фр. Пр. 43.
4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. Бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Шух. І. 199. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою. Нп.
Верста́, -ти, ж. = Верства́.
Верства́, -ви́, ж.
1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п’ять. Рудч. Ск. І. 105. У доброго коня не довгі верстви. Ном. № 11385.
2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Рудч. Чп. 155. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно. Ном. № 6595.
3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Мнж. 177. Шух. І. 175. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг. Харьк.
4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами. Левиц.
5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. Рк. Левиц. І з менчої верстви вчаться всі. Уманск. у.
Версть, -ти, ж. = Верства 3 — 5. Вх. Зн. 6.
Випро́стуватися, -туюся, -єшся, сов. в. ви́простатися, -таюся, -єшся, гл. Выпрямляться, выпрямиться. Випросталась як семисотна верства. Ном. № 8625, стр. 288. А сам аж стелю підпірає, випроставсь. МВ. І. 110.
Семисо́тний, -а, -е. Семисотный. Випросталась, як семисотна верства. Ном. № 8625.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Верства́, -ви́, ж. 3) *Ряд, пласт. Клади снопи у верству рівненько, то не розсунуться. Звен. у. Ефр. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг. Харьк.
4) Слой, класс, круг (общества), *сословие.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Верстовой — верстови́й; В. столб — верства́, -ви́.
*Песчаный — піскува́тий, піща́ний; П. грунт — піскува́тий ґрунт; П. слой — піща́на верства́, шар.
*Пласт — верства́, -ви́.
*Слой — шар, -ру, верства́, -ви́: С. глинистый — гли́нястий шар, верства́; С. песчаный — піща́на верства́, шар.
*Столб — стовп, -Па́; С. верстовой, километровый — верства́, верстови́й, кілометро́вий стовп; С. контрольный — контро́льний стовп; С. склоноуказательный — схиловказівний стовп.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Верста́ = верства́ (міра довжини в 500 сажнїв і верстовий стовп).
Вёрстный, верстово́й = верстови́й, (стовп) верства́, верстови́к.
Защи́та = 1. засло́на (С. З. Л.), за́хист (С. Аф. Л.). — Не мов верства на шляху: без роду, без захисту. н. о. — Він мав собі захист у тім холодку від тяжкої спеки й сипко́го піску. Пч. 2. оборо́на (С. Л.), охоро́на, засту́па (С. Л.), зату́ла. — Чоловік як ворона, а все жінцї оборона. н. пр. — На оборону Батурина з войском вишедши. Л. В. — Надїючись на милостивую охорону вашої Вельможности. Л. В.
Кряжъ = 1. окоре́нок, при́корень, пень (одрубаний). 2. кряж, па́смо, стяг. — Пасмо гір. — Стягові гори. — Кряжові гори. С. Жел. 3. грунт, шар, верства́ (землї). — Піскуватий грунт. — Шар піску, шар глини. 4. грунт (тверда земля). — Докопались до грунту. 5. д. Крѣпы́шъ 1.
Мѣ́ра = 1. мі́ра. — Міра довжини. —Віра — божа міра. н. пр. — Без міри нема віри. н. пр. — Держи віру, держи й міру. н. пр. — Въ мѣ́ру, по мѣ́рѣ = до мі́ри, по мі́рі, помі́рно. — Все добре по мірі. н. пр. — Помірно з тим, як він більше робитиме, то й плата буде більша. — Не въ мѣ́ру = не до мі́ри. – По мѣ́рѣ силъ, возмо́жности = по змо́зї. — Цїсарь обіцяв по змозї сповнити бажання народу. Бар. О. — По кра́йней мѣ́рѣ = д. під сл. Кра́йній. — Сверхъ мѣ́ры, чрезъ мѣ́ру = над мі́ру, через ла́д, на́дто. – Через лад багато набрав — от і не піднесе. Чайч. — Що надто — то погано. н. пр. — Мі́ра довжини́: ми́ля (казенна 7 верст, народня 10 верст), верства́ (500 сажнів), са́жінь (3 аршини або 7 хутів), аршин (16 вершків), лі́коть (коло 13 вершків), корх (С. З.), кирх (коло 1/2 вершка), хут (12 цалїв), цаль (10 линїй). — Мі́ра землї: го́ни, 2. відм. го́ней і гін (найбільше 120 сажнїв в довжяну. — Прогнали до обозу на півтори гони. Л. В. — Тут не далеко, гоней двоє буде. С. Аф. — Мого віку й на гони вже не стане. н. пр. — Гін за 5 одійшов, та й заблудивсь. (н. к.), шнур (в довжину 75 локтів або 63 аршини, а в де-яких місцях коло 10 сажнїв. (С. З.), упру́г (мало не 1/4 десятинї), коса́ра (коло 1/2 десятинї, на день роботи для одного косаря), морг (С. З.), му́рга (найбільше лїчить ся 1307 кв. саж.), десяти́на (2400 кв. саж.), клїтка (6 моргів поля, а в де-яких місцях 10 десятин), ри́за (2 десятинї), чве́ртка (від 8—10 десятин), уволо́ка (С. З. Ш.), воло́ка, во́лок (коло 4 чверток або 30 моргів чи 19 десятин 2010 кв. сажнїв). 2. (на сипке або рідке) — мі́ра, мі́рка, здр. мі́рочка. — Выдава́ть мѣ́рою = ви́давцем дава́ти. — Мі́ра на сипке́: че́тверь (8 мірок), ко́рець (4 мірки), мі́рка (8 гарцїв). — Мі́ра на рідке́: відро́ (10 кварт), о́ко (3 кварти), чве́ртка (1/4 ч. кварти), восьму́шка (1/8 ч. кварти), крючо́к (1/2 восьмушки). — Мі́ра нито́к — д. під сд. Мото́къ. 3. (у віршах) — мі́ра. — У його віршах нї рифму, нї міри не має. 4. спо́сіб, за́ходи. – Його педагогичні заходи нї до чого доброго не привели. Кн. — Приня́ть мѣры = добра́ти спо́собу. — Треба кращого способу добрати, щоб спинити.
Пластъ = ски́ба, шар (С. Жел.), ряд, верства́ (С. Жел. Пар.), як лопатою копнуть — штих (Ман.). — Зняв верхнїй шар землї, а там глина. — Зняли один шар, другий, а з під третього й вода ринула. Кн. — Пихи на чотири штихи. н. пр.
Рядъ, рядо́къ = ряд, рядо́к, рядови́ця (С. Л.), ла́ва (С. З.), шере́га, скошеного хлїба, трави — вало́к, вало́чок, кіп — ста́йка, ста́я (Лев.), снопів у стозї — верства́ (Ман.), конопель намочених — по́мок, один на другому — шар, в чому плетеному – ста́лька, в тину — ві́я. — Військо йшло лавами... в лаві чоловік з 20. Кн. — О полуднї гребли сїно і в валочки клали щільно. н. п. — Поклала шар огірків, шар листу вишневого. — Сплїв батіг у чотири стальки. — Мясно́й рядъ = мясни́цї. — Къ ря́ду = ря́дом, по́спіль. — Були на храму в селі два годи поспіль. Лев. — У мене було семеро дочок поспіль. Чайч. — Рядъ за ря́домъ = ряд по ряду́.
Слой = 1. шар, ряд, верства́ (д. Пластъ), верхнїй — верхня́к, у дерева коло кори — о́болонь, дальші — лїто́вища (К. Б.). — Скрізь товстим шаром лежав пил. Кн. — Поклала шар огірків, шар вишневого листу. — Старшину і духовенство — оті два шари культурні єднало бажання волї. Кн. 2. лу́стка, лу́сточка, ли́ства (на пр. у цибулї). С. Л.
Сосло́віе = стан (Ос), стать, шар, верства́. — Всьому народу духовного і сьвітського стану. Л. В. — Іменем всїх станів Великого Князства Литовського. Ст. Л. — Сатира потрібна про наш середнїй стан. Кн. — На хиби нашого вищого шару можна не уважати. Ся верства не численна. Кн. (Д. ще під сл. Зва́ніе). — Дворя́нское с. = дворя́нство, шляхе́тство. — Купе́ческое с. = купе́цький стан, купе́цство.

Запропонуйте свій переклад