Знайдено 5 статей
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
БРАТЬ фраз. ста́вити [брать на учёт ставити на о́блік], (забирати) поривати [охота берёт охота пориває]; брать в роботу перемивати кісточки; брать без бо́я бра́ти го́лими рука́ми; брать в аре́нду винайма́ти /найма́ти/ у кого; брать в ежо́вые рукави́цы бра́ти в шо́ри; брать в жёны кого бра́ти шлюб з ким; брать в оборо́т бра́ти в сто́си; брать в плен полони́ти; брать в своё ве́дение что підпорядко́вувати собі́, бра́ти на се́бе керува́ння чим; брать в солда́ты бра́ти до ві́йська; брать за во́рот бра́ти за шкі́рку; брать за го́рло приступа́ти з ноже́м до го́рла; брать за жа́бры бра́ти за ба́рки; брать за живо́е бра́ти за ду́шу; брать к све́дению, брать в расчёт бра́ти на за́мітку; брать ле́стью підхо́дити ле́стощами; брать на заме́тку заното́вувати, запи́сувати, роби́ти нота́тки, бра́ти на за́мітку, оказ. відното́вувати; брать на испу́г /брать на пу́шку/ бра́ти на Бо́га; брать на каранда́ш бра́ти на за́мітку, бра́ти на папі́р; брать на карау́л (зброю) виставля́ти на по́честь; брать на прока́т випозича́ти у кого; брать на себя́ бра́ти на свої́ пле́чі, бра́ти на свою́ го́лову; брать на свою́ отве́тственность фаміл. брати на свою́ го́лову, бра́ти на свої́ ру́ки; брать на себя́ сме́лость насмі́люватися, зва́жуватися; брать на учёт ще реєструва́ти, (вексель) дисконтувати; брать нача́ло зачина́тися; брать по вы́сшему счёту брати ви́ще; брать под защи́ту става́ти в оборо́ні; брать под козырёк віддава́ти честь; брать приме́р с кого галиц. взорува́тися на кого; брать себе́ за пра́вило ще кла́сти собі́ пра́вило; брать сло́во галиц. забира́ти го́лос; брать уро́ки брати ле́кції, ма́ти репети́тора; не брать в расчёт не́хтувати що, лиша́ти на бо́ці; брать под сомне́ние ще сумніва́тися в чому; бери́, ско́лько душе́ уго́дно бери́, скі́льки душа́ бажа́є; на́ша берёт на́ша зве́рху; беру́щий що бере́ тощо, зда́тний взя́ти, зви́клий /ра́ди́й, маста́к/ бра́ти ???, відбо́рець, бра́ха; берущий верх перемо́жець; берущий взя́тки хаба́рник, хапу́н, липки́й на ру́ку; берущий за гло́тку принево́лювач, стил. перероб. приступи́вши з ноже́м до го́рла; берущий го́лыми рука́ми маста́к бра́ти голі́руч; берущий за се́рдце серцезвору́шний; берущий мно́гое на себя́ самоуповнова́жений, з вели́кими амбі́ціями, з вели́кими пла́нами; берущий на му́шку стил. перероб. наці́лившись на; берущий на себя́ роль гото́вий взя́ти на себе́ роль; берущий о́ткуп відку́пник; берущий под отчёт відбо́рець під звіт; берущий под сомне́ние что схи́льний сумніва́тися /невпе́внений/ у чому; берущий своё нача́ло в з поча́тком у; берущий с ме́ста зда́тний взя́ти з мі́сця; берущий уро́ки що бере́ ле́кції; ВЗЯТЬ (від кого /що/) перебра́ти; взять Бо́га за бо́роду пійма́ти Бо́га за но́ги; взять верх над кем (у спорі) перева́жити кого; взять в ежо́вые рукави́цы укр. взя́ти в лабе́ти; взять в жёны кого пошлю́бити; взять в кавы́чки залапкува́ти; взять в обуче́ние (взять для повыше́ния квалифика́ции) взя́ти на нау́ку; взять в плен, заполони́ти; взять в толк помісти́ти в голові́, набі́гти тропи́, вхопи́ти тропи́; взять высо́кую но́ту потягну́ти горо́ю; взять го́рлом ви́сварити, ви́кричати, взя́ти на го́рло; взять на букси́р взя́ти на гуж; взять на карау́л ще відсалютува́ти; взять на себя́ (місію) ще перебра́ти; взять на себя́ обяза́тельство зобов’яза́тися; взять на учёт зареєструва́ти; взять под опе́ку кого, взять попечи́тельство над кем заопі́куватися ким; взять ружьё на изгото́вку нагото́вити кріс; взять свои́ слова́ наза́д галиц. відкли́кати свої́ слова́; взять себя́ в ру́ки опанува́ти себе́, опанува́тися, взя́ти себе́ в ру́ки; взять след мисл. вхопи́ти тропи́; взять сло́во галиц. забра́ти го́лос; ни дать ни взять о́ко-в-о́ко; ни дать ни взять что що чим [ни дать ни взять – гора́ гора́ горо́ю], чи́сте тобі́ що; не взять в толк не скла́сти ра́ди; чья возьмёт? чий чорт бу́де ста́рший?; взял? (= получил?) діста́в?; взял страх у страх уки́нуло /узя́в страх/ кого; взя́вший ОКРЕМА УВАГА (місто, фортецю) здобу́вець; ка́пли в рот не взявший стил. перероб. рі́ски в рот не взя́вши; взявший на карау́л відсалютува́вши; взявший под карау́л взя́вши під ва́рту; взявший под козырёк відда́вши честь; взявший под опе́ку опіку́н, ОКРЕМА УВАГА; взявший свои́ слова́ наза́д ОКРЕМА УВАГА; ВЗЯ́ТЫЙ вме́сте взятый /вме́сте взятое, вме́сте взятые/ фраз. ра́зом узя́вши; взятый в кавы́чки залапко́ваний. |
ПОДРАЖА́ТЬ ще копіюва́ти, образ. ступа́ти в чужі́ сліди́, переспі́вувати, галиц. взорува́тися на, зневажл. мавпува́ти, (з глумом) пародіюва́ти, (у мові) перейма́ти язика́; подражать куда́хтанью прикво́ктувати; подража́ющий кому що /мн. хто/ наслі́дує кого тощо, ра́ди́й скопіюва́ти, ста́вши наслі́дувати, наслі́дувач, образ. як наслі́дування, прикм. оказ. переспі́вливий, наслі́дувальний, удава́льний, копіюва́льний, переспі́вувальний, мавпува́льний, пародіюва́льний, перейма́льний, складн. ступа́й-в-чужі-сліди- [ступа́й-в-чужі-сліди-автор]; подража́емый наслі́дуваний, уда́ваний, копійо́ваний, переспівуваний, мавпо́ваний, пародійо́ваний, пере́йманий. |
РАВНЯ́ТЬСЯ (на кого) ще взорува́тися, ма́ти за взір кого, військ. шнурува́тися; равняться по флангово́му ці́литись о́ком на крилово́го /флангово́го/; равня́йсь напра́во! / равня́йсь нале́во!/ впра́во, пра́во /влі́во, лі́во/ глянь!; равня́ется фраз. ще стано́вить, галиц. вино́сить; равня́ющийся 1. що /мн. хто/ взору́ється тощо, зви́клий рівня́тися, ра́ди́й ви́рівнятися, 2. що дорі́внює, прикм. рі́вний, еквівале́нтний, рівнозна́чний, рівноря́дний, рівнова́ртий, фраз. щора́з рівні́ший, 3. = равня́емый; равня́ющийся на кого гото́вий рівня́тися на; равня́ющийся по фланго́вому наці́лений о́ком на крилово́го /флангово́го/. |
СЛЕ́ДОВАТЬ ще йти на́зирці, (за ким) ходи́ти хвосто́м, в’яза́тися, ступа́ти, (кому) вступа́ти /іти/ в чиї сліди́, (день за днем) ли́нути, (з чого) висно́вуватися, бу́ти на́слідком, (правилу) бу́ти ві́рним; (одне за одним) в’яза́тися; сле́довать чьим внуше́ниям іти́ за намо́вою кого; сле́довать за кем руша́ти /ходи́ти хвосто́м/ за; сле́довать по пята́м за кем ступа́ти слі́д-у-слід чий; сле́довать приме́ру іти́ за при́кладом, галиц. взорува́тися на; сле́довать сове́там іти́ /ді́яти, роби́ти/ як ра́дять; сле́довать чу́вствам слу́хати се́рця; сле́дует из чего ще мо́жна ви́сновити з; как сле́дует (робити) як ма́є бу́ти, гара́зд, до пуття́, до ладу́; бо́лее чем сле́дует більш ніж тре́ба, зана́дто; не сле́дует огорча́ться чем / пережива́ть что, сокруша́ться над чем, возмуща́ться чем тощо/ не тре́ба роби́ти біди́ з чого; сле́дует отме́тить /призна́ть, доба́вить/ фаміл. і те сказа́ти, та (ще) й те, ще й таке; сле́дует та́кже отме́тить тощо, фаміл. та ще й те сказа́ти; (как) сле́довало бы здало́ся /годи́лося/ б, (як тре́ба б); сле́дуя приме́ру йдучи́ за при́кладом, взору́ючись на; сле́дующий 1. що /мн. хто/ йде (на́зирці) тощо, рі́шений іти́ на́зирці, зви́клий ходи́ти хвосто́м, образ. по /в/ доро́зі, в ходу́, в ру́сі, стил. перероб. йдучи́ тощо, 2. що слі́дує тощо, прикм. насту́пний, чергови́й, да́льший, пода́льший, дру́гий, забут. чере́жни́й, /про покоління/ див. будущий, присл. да́лі [кто сле́дующий? хто да́лі?], фаміл. той [на сле́дующий год на той рік], образ. на че́рзі́, у хвості́, (перед переліком) таки́й, 3. що наслі́дує тощо, схи́льний наслі́дувати, послідо́вник, наслі́дувач, прикм. ві́рний, ві́дданий, 4. що вихо́дить з чого тощо, висно́вуваний; сле́дующий в кильва́тере стил. перероб. йдучи́ в кільва́тері; сле́дующий в Пари́ж по доро́зі в Пари́ж; сле́дующий побужде́нию со́вести ві́рний свої́й со́вісті; сле́дующий приме́ру кого стил. перероб. наслі́дуючи кого /чий при́клад/, взору́ючись на; сле́дующий сове́там кого стил. перероб. вико́нуючи пора́ди чиї; див. ще СЛЕДУЮЩЕЕ; следуемый (про здачу тощо) нале́жний; ВОСПОСЛЕ́ДОВАТЬ фраз. не забари́тися [воспоследовал прика́з нака́з не забари́вся]; воспоследовавший ОКРЕМА УВАГА |
УПОДОБЛЯ́ТЬ, УПОДОБЛЯ́ТЬСЯ, уподобля́ть, уподобля́ться чему прибл. взорува́ти /взорува́тися/ на що; |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)