Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Шукати «взоруватися*» на інших ресурсах:

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БРАТЬ фраз. ста́вити [брать на учёт ставити на о́блік], (забирати) поривати [охота берёт охота пориває];
брать в роботу перемивати кісточки;
брать без бо́я бра́ти го́лими рука́ми;
брать в аре́нду винайма́ти /найма́ти/ у кого;
брать в ежо́вые рукави́цы бра́ти в шо́ри;
брать в жёны кого бра́ти шлюб з ким;
брать в оборо́т бра́ти в сто́си;
брать в плен полони́ти;
брать в своё ве́дение что підпорядко́вувати собі́, бра́ти на се́бе керува́ння чим;
брать в солда́ты бра́ти до ві́йська;
брать за во́рот бра́ти за шкі́рку;
брать за го́рло приступа́ти з ноже́м до го́рла;
брать за жа́бры бра́ти за ба́рки;
брать за живо́е бра́ти за ду́шу;
брать к све́дению, брать в расчёт бра́ти на за́мітку;
брать ле́стью підхо́дити ле́стощами;
брать на заме́тку заното́вувати, запи́сувати, роби́ти нота́тки, бра́ти на за́мітку, оказ. відното́вувати;
брать на испу́г /брать на пу́шку/ бра́ти на Бо́га;
брать на каранда́ш бра́ти на за́мітку, бра́ти на папі́р;
брать на карау́л (зброю) виставля́ти на по́честь;
брать на прока́т випозича́ти у кого;
брать на себя́ бра́ти на свої́ пле́чі, бра́ти на свою́ го́лову;
брать на свою́ отве́тственность фаміл. брати на свою́ го́лову, бра́ти на свої́ ру́ки;
брать на себя́ сме́лость насмі́люватися, зва́жуватися;
брать на учёт ще реєструва́ти, (вексель) дисконтувати;
брать нача́ло зачина́тися;
брать по вы́сшему счёту брати ви́ще;
брать под защи́ту става́ти в оборо́ні;
брать под козырёк віддава́ти честь;
брать приме́р с кого галиц. взорува́тися на кого;
брать себе́ за пра́вило ще кла́сти собі́ пра́вило;
брать сло́во галиц. забира́ти го́лос;
брать уро́ки брати ле́кції, ма́ти репети́тора;
не брать в расчёт не́хтувати що, лиша́ти на бо́ці;
брать под сомне́ние ще сумніва́тися в чому;
бери́, ско́лько душе́ уго́дно бери́, скі́льки душа́ бажа́є;
на́ша берёт на́ша зве́рху;
беру́щий що бере́ тощо, зда́тний взя́ти, зви́клий /ра́ди́й, маста́к/ бра́ти ???, відбо́рець, бра́ха;
берущий верх перемо́жець;
берущий взя́тки хаба́рник, хапу́н, липки́й на ру́ку;
берущий за гло́тку принево́лювач, стил. перероб. приступи́вши з ноже́м до го́рла;
берущий го́лыми рука́ми маста́к бра́ти голі́руч;
берущий за се́рдце серцезвору́шний;
берущий мно́гое на себя́ самоуповнова́жений, з вели́кими амбі́ціями, з вели́кими пла́нами;
берущий на му́шку стил. перероб. наці́лившись на;
берущий на себя́ роль гото́вий взя́ти на себе́ роль;
берущий о́ткуп відку́пник;
берущий под отчёт відбо́рець під звіт;
берущий под сомне́ние что схи́льний сумніва́тися /невпе́внений/ у чому;
берущий своё нача́ло в з поча́тком у;
берущий с ме́ста зда́тний взя́ти з мі́сця;
берущий уро́ки що бере́ ле́кції;
ВЗЯТЬ (від кого /що/) перебра́ти;
взять Бо́га за бо́роду пійма́ти Бо́га за но́ги;
взять верх над кем (у спорі) перева́жити кого;
взять в ежо́вые рукави́цы укр. взя́ти в лабе́ти;
взять в жёны кого пошлю́бити;
взять в кавы́чки залапкува́ти;
взять в обуче́ние (взять для повыше́ния квалифика́ции) взя́ти на нау́ку;
взять в плен, заполони́ти;
взять в толк помісти́ти в голові́, набі́гти тропи́, вхопи́ти тропи́;
взять высо́кую но́ту потягну́ти горо́ю;
взять го́рлом ви́сварити, ви́кричати, взя́ти на го́рло;
взять на букси́р взя́ти на гуж;
взять на карау́л ще відсалютува́ти;
взять на себя́ (місію) ще перебра́ти;
взять на себя́ обяза́тельство зобов’яза́тися;
взять на учёт зареєструва́ти;
взять под опе́ку кого, взять попечи́тельство над кем заопі́куватися ким;
взять ружьё на изгото́вку нагото́вити кріс;
взять свои́ слова́ наза́д галиц. відкли́кати свої́ слова́;
взять себя́ в ру́ки опанува́ти себе́, опанува́тися, взя́ти себе́ в ру́ки;
взять след мисл. вхопи́ти тропи́;
взять сло́во галиц. забра́ти го́лос;
ни дать ни взять о́ко-в-о́ко;
ни дать ни взять что що чим [ни дать ни взять – гора́ гора́ горо́ю], чи́сте тобі́ що;
не взять в толк не скла́сти ра́ди;
чья возьмёт? чий чорт бу́де ста́рший?;
взял? (= получил?) діста́в?;
взял страх у страх уки́нуло /узя́в страх/ кого;
взя́вший ОКРЕМА УВАГА (місто, фортецю) здобу́вець;
ка́пли в рот не взявший стил. перероб. рі́ски в рот не взя́вши;
взявший на карау́л відсалютува́вши;
взявший под карау́л взя́вши під ва́рту;
взявший под козырёк відда́вши честь;
взявший под опе́ку опіку́н, ОКРЕМА УВАГА;
взявший свои́ слова́ наза́д ОКРЕМА УВАГА;
ВЗЯ́ТЫЙ вме́сте взятый /вме́сте взятое, вме́сте взятые/ фраз. ра́зом узя́вши;
взятый в кавы́чки залапко́ваний.
ПОДРАЖА́ТЬ ще копіюва́ти, образ. ступа́ти в чужі́ сліди́, переспі́вувати, галиц. взорува́тися на, зневажл. мавпува́ти, (з глумом) пародіюва́ти, (у мові) перейма́ти язика́;
подражать куда́хтанью прикво́ктувати;
подража́ющий кому що /мн. хто/ наслі́дує кого тощо, ра́ди́й скопіюва́ти, ста́вши наслі́дувати, наслі́дувач, образ. як наслі́дування, прикм. оказ. переспі́вливий, наслі́дувальний, удава́льний, копіюва́льний, переспі́вувальний, мавпува́льний, пародіюва́льний, перейма́льний, складн. ступа́й-в-чужі-сліди- [ступа́й-в-чужі-сліди-автор];
подража́емый наслі́дуваний, уда́ваний, копійо́ваний, переспівуваний, мавпо́ваний, пародійо́ваний, пере́йманий.
РАВНЯ́ТЬСЯ (на кого) ще взорува́тися, ма́ти за взір кого, військ. шнурува́тися;
равняться по флангово́му ці́литись о́ком на крилово́го /флангово́го/;
равня́йсь напра́во! / равня́йсь нале́во!/ впра́во, пра́во /влі́во, лі́во/ глянь!;
равня́ется фраз. ще стано́вить, галиц. вино́сить;
равня́ющийся 1. що /мн. хто/ взору́ється тощо, зви́клий рівня́тися, ра́ди́й ви́рівнятися, 2. що дорі́внює, прикм. рі́вний, еквівале́нтний, рівнозна́чний, рівноря́дний, рівнова́ртий, фраз. щора́з рівні́ший, 3. = равня́емый;
равня́ющийся на кого гото́вий рівня́тися на;
равня́ющийся по фланго́вому наці́лений о́ком на крилово́го /флангово́го/.
СЛЕ́ДОВАТЬ ще йти на́зирці, (за ким) ходи́ти хвосто́м, в’яза́тися, ступа́ти, (кому) вступа́ти /іти/ в чиї сліди́, (день за днем) ли́нути, (з чого) висно́вуватися, бу́ти на́слідком, (правилу) бу́ти ві́рним; (одне за одним) в’яза́тися;
сле́довать чьим внуше́ниям іти́ за намо́вою кого;
сле́довать за кем руша́ти /ходи́ти хвосто́м/ за;
сле́довать по пята́м за кем ступа́ти слі́д-у-слід чий;
сле́довать приме́ру іти́ за при́кладом, галиц. взорува́тися на;
сле́довать сове́там іти́ /ді́яти, роби́ти/ як ра́дять;
сле́довать чу́вствам слу́хати се́рця;
сле́дует из чего ще мо́жна ви́сновити з;
как сле́дует (робити) як ма́є бу́ти, гара́зд, до пуття́, до ладу́;
бо́лее чем сле́дует більш ніж тре́ба, зана́дто;
не сле́дует огорча́ться чем / пережива́ть что, сокруша́ться над чем, возмуща́ться чем тощо/ не тре́ба роби́ти біди́ з чого;
сле́дует отме́тить /призна́ть, доба́вить/ фаміл. і те сказа́ти, та (ще) й те, ще й таке;
сле́дует та́кже отме́тить тощо, фаміл. та ще й те сказа́ти;
(как) сле́довало бы здало́ся /годи́лося/ б, (як тре́ба б);
сле́дуя приме́ру йдучи́ за при́кладом, взору́ючись на;
сле́дующий 1. що /мн. хто/ йде (на́зирці) тощо, рі́шений іти́ на́зирці, зви́клий ходи́ти хвосто́м, образ. по /в/ доро́зі, в ходу́, в ру́сі, стил. перероб. йдучи́ тощо, 2. що слі́дує тощо, прикм. насту́пний, чергови́й, да́льший, пода́льший, дру́гий, забут. чере́жни́й, /про покоління/ див. будущий, присл. да́лі [кто сле́дующий? хто да́лі?], фаміл. той [на сле́дующий год на той рік], образ. на че́рзі́, у хвості́, (перед переліком) таки́й, 3. що наслі́дує тощо, схи́льний наслі́дувати, послідо́вник, наслі́дувач, прикм. ві́рний, ві́дданий, 4. що вихо́дить з чого тощо, висно́вуваний;
сле́дующий в кильва́тере стил. перероб. йдучи́ в кільва́тері;
сле́дующий в Пари́ж по доро́зі в Пари́ж;
сле́дующий побужде́нию со́вести ві́рний свої́й со́вісті;
сле́дующий приме́ру кого стил. перероб. наслі́дуючи кого /чий при́клад/, взору́ючись на;
сле́дующий сове́там кого стил. перероб. вико́нуючи пора́ди чиї; див. ще СЛЕДУЮЩЕЕ;
следуемый (про здачу тощо) нале́жний;
ВОСПОСЛЕ́ДОВАТЬ фраз. не забари́тися [воспоследовал прика́з нака́з не забари́вся];
воспоследовавший ОКРЕМА УВАГА
УПОДОБЛЯ́ТЬ, УПОДОБЛЯ́ТЬСЯ, уподобля́ть, уподобля́ться чему прибл. взорува́ти /взорува́тися/ на що;