Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Шукати «вигран*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вы́гранить – ви́шліфувати, ви́гранити, зроби́ти гранча́стим.
Выи́грывание, вы́играние – виграва́ння, ви́грання.
Выи́грывать, вы́играть – виграва́ти (н. вр. виграю́), ви́грати. [Від цьо́го тво́ри його́ виграю́ть]; (несколько раз в карты) навиграва́ти. [Оце́ все я в ка́рти навиграва́в]; (в чет и нечет) ви́цятати.
Вы́играть процесс, тяжбу – ви́грати спра́ву, ви́позивати щось, ви́судити щось; (время) ви́гадати часи (на чём) зиська́ти, позиська́ти на чо́му, вига́дувати, ви́гадати на чо́му. [Та й на тім, що я помру́, світ нічо́го не зиська́є (Крим.). Фабрика́нт на робітника́х чи ще на чо́му ви́гадає].
Выи́грываемый – вигра́ваний.
Вы́игранныйви́граний, ви́позиваний, ви́суджений, ви́гаданий на чо́му.
Вы́игрыш – ви́граш (р. -шу), ви́гранка, ви́гра.
Вы́игрышный
1) ви́грашний (біле́т, театра́льна до́ля);
2) ви́граний. [Ви́грані гро́ші].
Награ́нивать, награни́ть – награнко́вувати, награнкува́ти, погранкува́ти, вигранко́вувати, ви́гранкувати що.
Награнё́нный – награнко́ваний, погранко́ваний, ви́гранкуваний.
-ться – награнко́вуватися, награнкува́тися; бу́ти награнко́вуваним, награнко́ваним и т. п.
Наи́грывить, наигра́ть
1) (
наживать игрой) награва́ти, награ́ти, (о мног.) понаграва́ти що, чого́ чим. [Ка́ртами він уже́ собі́ два буди́нки награ́в (Богодухівщ.). Він своє́ю скри́пкою вели́кої сла́ви собі́ награ́в, та й гро́шей до́сить (Київ)];
2) (
на чём, несов.) награва́ти, виграва́ти (-граю́, -грає́ш) що на що и на чо́му, у що. [Награва́ла на гита́рі яки́йсь рома́нс (Н.-Лев.). Награю́ть на ба́сі вся́кі відпові́дні мело́дії (Харк.). Виграва́ли на сопілка́х (Франко)];
3) (
вдоволь) награва́ти, награ́ти чого́. [Буде, – награ́в уже́ я вам уся́кої вся́чини (Київ)];
4) (
обыгрывать муз. инструмент) виграва́ти, ви́грати, обграва́ти, обгра́ти и обігра́ти, (о мног.) повиграва́ти, пообграва́ти що.
Наи́грываемый
1) награ́ваний;
2) награ́ваний, вигра́ваний;
3) вигра́ваний, обгра́ваний.

Наи́гранный
1) на́граний, понагра́ваний.

-ное состояние – на́гране добро́;
2) ви́граний, обгра́ний, повигра́ваний, пообгра́ваний.

-ная скрипкави́грана (обгра́на) скри́пка.
-ные глаза – я́рі о́чі (р. оче́й).
-ный плут – обме́таний (напрактико́ваний) шахра́й (дури́світ).
-ное чувство – ро́блене (вда́ване фальши́ве) почуття́.
Наи́грываться, наигра́ться
1) (
игрою) награва́тися, бу́ти награ́ваним, на́граним, понагра́ваним;
2) (
на чём, несов.) награва́тися, виграва́тися на що и на чо́му, у що;
3) (
обыгрываться) виграва́тися, ви́гратися; бу́ти ви́граним, обгра́ним.
Новая скрипка не скоро -а́ется – нова́ скри́пка не шви́дко ви́грається;
4) (
досыта) –
а)
во что – награва́тися, награ́тися, нагу́люватися, нагуля́тися у що и в чо́го, (натешиться) наба́витися у що, нажартува́тися; (о мног.) понаграва́тися, понагу́люватися. [Не всти́гли книжо́к начита́тись, награ́тись, наспіва́тись (М. Вовч.). От нагуля́лись і поляга́ли спа́ти (Рудч.). Не нагуля́лося мені́, дівчи́ні (Пісня)];
б)
на чём – награва́тися, награ́тися, (о мног.) понаграва́тися на що и на чо́му, у що.
Отгра́нивать, отграни́ть (камень) – гранкува́ти, ви́гранкувати, обто́чувати, обточи́ти (ка́мінь).
Оты́грывать, отыгра́ть
1) скінчи́ти гру, переста́ти гра́ти;
2) відіграва́ти, відігра́ти, виграва́ти, ви́грати наза́д. [Спе́ршу був програ́в, а по́тім відігра́в (ви́грав) наза́д].

Оты́гранный – віді́граний, ви́граний наза́д.
О́тыгрыш – відо́гра, віді́гране, ви́гране наза́д.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Выгранитьви́гранити, -ню, -ниш, ви́шліфувати, -фую.
Выигрышный
1) (
билет) ви́грашний;
2) (
о деньгах) ви́граний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дамка
• Раз, два — и в дамки (и в дамках)
(фам.) – раз, два — і в дамках; сюди-туди — і виграно.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ви́граний – (о деньгах) выигрышный.
Ви́гранитивыгранить, отгранить.
Ви́гранка, ви́грашвыигрыш.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Выигрышный (о билете) –
1) вигравний;
2) (
выигранный) – виграний.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ви́гранка, -ки, ж. Выигрыш. Сл. Дубр.
*Вигра́нювати, -нюю, -єш, сов. в. ви́гранити, -ню, -ниш, гл. Огранивать, огранить. Сл. Тутк.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Варга́нъ = дри́мба, вигра́н.
Вы́гранить = ви́гранити, ви́шлїховати. — Вы́граненный = гранча́стий, рубча́стий, ви́шлїхований.
Вы́игрышный = ви́граний; виграшни́й. — Виграні гроші. — Виграшний білет.
Вы́игрышъ = ви́граш (С. Аф.), ви́гранка; кори́сть, зиск. — Виграв у карти, та на цю вигранку і купив.
Кобы́съ = вигра́н, дри́мба.
Орга́нъ = орга́ни, вигра́н, (ручний) — катери́нка. (С. Жел. Л.). — На словах, як на органах, а на дїлї, як на цимбалах. н. пр. — А катеринка гуде, грає. н. о.