Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Шукати «видн*ся» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бовані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Виднѣться вдали. На небі чистому ген хмара бованіє. Греб. 367.
Колосі́ти, -сі́ю, -єш, гл. Колоситься; виднѣться своими колосьями. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють. Г. Барв. 352.
Лебені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Майори́ти, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Мелькать, виднѣться слегка, изрѣдка.
Сонце майорить між хмарами. Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша. Волч. у.
2) Развѣваться.
Тільки чуприна майорить. Ном. № 4419. Табакове листя майорить на вітрі. Лубен. у.
Ма́яти, ма́ю, -єш, гл.
1) Развѣваться.
Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Чуб. Стрічки мають в синьому небі. Левиц.
2) Колыхать, колыхаться.
Вітер віє, гілля має. Рудч. Чп. 216. Ой високо клен-дерево має. Мет. 115.
3) Махать.
Соловейко летить, крильцями має. Грин. III. 410.
4) Виднѣться; мелькать.
Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника. К. Орися.
Мая́чити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться вдали; быть на виду. Ой вийду я на вулицю, — маячу, маячу. Грин. III. 679. Нехай мене той забачить, що в полі маячить. Чуб.
Мига́тися, -га́юся, -єшся, одн. в. мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. МВ. І. 122. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!» MB. (О. 1862. III. 46).
Мрі́ти, мрі́ю, -єш, гл. Чуть виднѣться (вдали), неясно виднѣться. А під лісом, край дороги либонь курінь мріє. Шевч. 82. За могилою могила, а там тільки мріє. Шевч. 8. Мріє, мріє ясен місяць у неділю рано. Нп. Діти мріли в сутінку. Левиц.
Поманя́чити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Помрі́ти, -мрі́ю, -єш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Прогляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. прогля́нути, -ну, -неш, гл.
1) Проникать, проникнуть взглядомъ; охватывать, охватить взглядомъ.
Ой гаю ж, мій гаю, густий не прогляну. Чуб. V. 33. Поле ж моє широкоє! Не могла м тя проглянути чорненькими оченьками. АД. І. 289.
2) Проглядывать, проглянуть, виднѣться.
А між ними і землячки де-де проглядають. Шевч.
3) Только сов. в. Повидать.
Піти у Почаїв світа проглянути. Каменец. у.
Рябі́тися, -бі́юся, -єшся, гл. Виднѣться въ видѣ отдѣльныхъ пятенъ, точекъ. На горі, далеко за долиною.... щось рябілося, і не пізнати, чи люде ходили, чи товаряка паслась. Св. Л. 211.
Сутені́ти, -ні́є, гл. безл.
1) Темнѣть, смеркаться.
Стало сутеніти, як рушили з лісу. НВолын. у.
2) Неясно виднѣться.
Щось далеко, далеко сутеніє. Рк. Левиц.