Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 39 статей
Запропонувати свій переклад для «визначення»
Шукати «визначення» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дефини́ция – дефіні́ція, визна́чення.
Квалифика́ция –
1) (действ.) кваліфікува́ння, визнача́ння, оконч. за[с]кваліфікува́ння, ви́значення;
2) (результ.) кваліфіка́ція, ви́значення, озна́чення.
Назначе́ние –
1) (обозначение, отмечание чего) визнача́ння, визна́чування, зазнача́ння, зазна́чування, на[по]знача́ння, на[по]зна́чування, відзнача́ння, відзна́чування, оконч. ви́значення, зазна́чення и зазначі́ння, на[по]зна́че[і́]ння, відзна́че[і́]ння чого́;
2) (определение чего кому, чему, для кого, для чего, на что) признача́ння, призна́чування, визнача́ння; визна́чування, приділя́ння чого́ кому́, чому́, (за-)для ко́го, (за-)для чо́го, на що; (оконч. и результат действия) призна́чення и призначі́ння, ви́значення, приді́лення и приділі́ння, приді́л (-лу). [Ко́жна годи́на в ньо́го ма́ла своє́ призна́чення (Коцюб.)].
• -ние награды – признача́ння (призна́чення) нагоро́ди.
• -ние наказания – визнача́ння (ви́значення), признача́ння (призна́чення) ка́ри.
• -ние срока – признача́ння (призна́чення), визнача́ння (ви́значення) те́рміну (стро́ку, речінця́).
• -ние цены – визнача́ння (ви́значення) ціни́.
• Дать -ние чему – призначи́ти (приділи́ти) що куди́, до чо́го, на що, да́ти призна́чення (приді́л) чому́.
• Дать совсем другое -ние чему – да́ти зо́всі́м и́нше призна́чення чому́, призначи́ти що на зо́всі́м и́нше. [Дав зо́всім и́нше призна́чення тому́ за́кладові (Ор. Левиц.)].
• Доставить письмо по -нию – приста́вити (відда́ти, прине́сти́, приве́зти́) листа́, кому́ (куди́) призна́чено.
• Не доходит по -нию – не дохо́дить, куди́ призна́чено (шутл. куди́ наці́лено). [Його́ ува́га, здає́ться, не дохо́дить, куди́ її́ наці́лено (Короленко)].
• По месту -ния – до призна́ченого мі́сця, куди́ призна́чено.
• Отправиться к месту своего -ния – пої́хати (піти́, ви́рядитися), куди́ призна́чено (до призна́ченого мі́сця).
• Станция -ния – ста́нція призна́чення;
3) (на должность, для исполн. обязанности) признача́ння, настановля́ння, настано́влювання, наставля́ння кого́ ким, на ко́го, за ко́го, на яку́ поса́ду, приділя́ння кого́ за ко́го, (гал.) іменува́ння кого́ ким, на яку́ поса́ду; (оконч. и результат действия) призна́че[і́]ння, (только оконч.) настано́влення, настано́ва, наста́влення, приді́ле[і́]ння; (только куда, кому, к кому) надава́ння, оконч. нада́ння́ кого́ куди́, кому́, до кого́. [Почу́в про призна́чення його́ на го́лову комі́сії (Київ). Чита́єш здебі́льшого (по газе́тах) у ві́дділі нови́х призна́чень «Трупо́в, Дьяко́в…» (Н. Рада)].
• -ние на вакантное место – признача́ння (призна́чення), настановля́ння (настано́влення, настано́ва) на ві́льну поса́ду.
• Получить -ние – діста́ти (оде́ржати) призна́чення, бу́ти призна́ченим (настано́вленим).
• Состоялось -ние его на службу – його́ призна́чено (настано́влено) на поса́ду;
4) (человека на земле) призна́чення. [Дові́дується про своє́ мі́сце й призна́чення в житті́ (Грінч.). Задума́вся про те, яке́ призна́чення в люди́ни (Крим.). Чолові́че, поду́май про своє́ висо́ке призна́чення (Наш)].
Наме́тка –
1) (действие) –
а) значі́ння, познача́ння и позна́чування, назнача́ння, зазнача́ння, відзнача́ння, поміча́ння и т. п.; срв. Ме́чение 1; оконч. позна́че[і́]ння, назна́че[і́]ння, зазна́че[і́]ння, відзна́че[і́]ння, намі́чення, помі́чення, (зарубками) на[по]карбува́ння, (клеймом) на[по]таврува́ння, на[по]кле́йнення, (товаров) нашта[е]мпува́ння, пошта[е]мпува́ння чого́;
б) наміча́ння, накре́слювання, визнача́ння, назнача́ння, назнамено́вування, оконч. намі́чення, накре́слення, ви́значення, назна́чення, назнаменува́ння чого́;
в) нагляда́ння, назира́ння кого́, чого́, націля́ння, оконч. наці́лення кого́. Срв. Намеча́ть 1 - 3;
2) (пометка) за́значка, по́мітка; см. Ме́тка 2;
3) (плана, программы и т. п.) на́мітка.
Нахо́дка –
1) (действие), см. Нахождение 1 а – в; оконч. –
а) зна́йдення, зна́хід (-ходу), на́йдення; нашука́ння, відшука́ння; ви́найдення, натра́плення, нади́бання, (диал.) наги́бання; відна́йдення; нама́цання, нала́пання; напита́ння. [Щасли́ве натра́плення на спо́сіб приско́рювати темп життя́ (М. Калин.)];
б) зна́йдення, відкриття́ (-ття́), відшука́ння; ви́найдення; викриття́; ви́трушення;
в) ви́значення, обчи́слення, ви́рахування;
2) (найденное) зна́хідка, на́хідка, зна́хід (-ходу), (редко, обыкнов. найденный) зна́йда, (диал.) на́гибка. [Вряди́-годи́ трапля́ється знайти́ нові́ пам’ятки́ тогоча́сної літерату́ри; можли́вість таки́х зна́хідок не ви́ключена й нада́лі (Рада). Учи́сь си́ну, – на ста́рість бу́де як на́хідка (Приказка). Станови́й приї́хав ті́льки на дру́гий день після́ зна́йди (М. Левиц.). «Йду до па́на зна́йду продава́ти». – «Що за зна́йда! покажи́-но!» (Рудан.)].
• Удачная -ка – щасли́ва зна́хідка;
3) (открытие) відкриття́ (-ття́); (изобретение) ви́найдення (-ння), ви́нахід (-ходу).
Обозначе́ние – ви́значення, о[за]зна́чення, назна́чення, позна́чення, зна́чення.
Определе́ние чего –
1) озна́чування, (оконч.) озна́чення, визна́чування, ви́зна́чення, визна́ка, вия́снювання, ви́я́снення. [Озна́чення си́ли тала́нту. Ви́значення ча́су́ (платні́, ка́ри). Вия́снювання ново́го розумі́ння].
• Научное -ние – науко́ве озна́чення.
• -ние денег на расходы – визна́чування (призна́чування) гро́шей на тра́ти;
2) -ние на должность – призна́чення на поса́ду.
• -ние в школу – віддава́ння до шко́ли.
• -ние (суда) – ви́рок, декре́т, рішене́ць (-нця́).
Пересро́чка –
1) перено́шення, оконч. перене́сення на и́нший те́рмін, відсува́ння, оконч. відсу́нення те́рміну, визнача́ння, оконч. ви́значення и́ншого те́рміну, відтерміно́вування, відтермінува́ння;
2) см. Просро́чка.
Предопределе́ние – призна́чення, при́суд, пере́дсуд (-ду), (перед)ви́зна́чення, приді́лення; (судьба, рок) до́ля; см. Судьба́, Рок. [Перед призна́ченням нігде́ не схова́єшся (Гн.). Я ві́рю в призна́чення (приді́лення)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Кранты, жарг. – абзац, амба, амбець, аут, вахмурки, вила, гайка (гайки), гаплик, глеваха, глина, дрова, кабздець, капець, каюк, клямка, кода, кранти, ласти (склеїти, завернути, скласти, сплести), срака-дошка, торба, труба, хана, мертві бджоли, жаба цицьки дала.
[А тепер перший раз в житті покохала по-справжньому ще когось і так, поки коса на камінь не найде, або хвороби якоїсь не підчепить, або ще щось її не зупинить! Тому й кажуть: «Людоїдка! Погуляла — і кранти!» (Ю.Покальчук). а нам усім давно апостроф останні кілька днів апостроф а потім вже й абзац (В.Цибулько). Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє взагалі природа — картопля, коноплі, бур’яни. Коли є в хлопчика чи в дівчинки нахил до замислювання, а навкруги росте картопля, чи бур’ян, чи коноплі — амба! То вже так і знайте, що на письменника воно піде (Остап Вишня). До всіх нас непомітно, Неначе горобець, Крадеться неминучо-Неконтрольований кабздець (Кока Черкаський). Коли ж в її паспорті — прізвище ваше — тоді уже анівідчийні рецепти не спопоможуть тоді вже навсігди — клямка каюк або амба й капець (П.Коробчук). Найбільш бешкетував один пан, який видавав себе за шістнадцятий том наукової енциклопедії видання Отто і у кожного просив, аби його відкрили і знайшли гасло «картонажна швачка», бо інакше йому каюк (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). Бабусі бабахнуло сьогодні шістнадцять І ввечері ми ідемо на танці. Відкласти копита і склеїти ласти – Кінець на танцполі бабусі за щастя (Флайза). Якось так уже склалося, що для оцінювання певного явища значно зручніше підшукати для нього вже знайому шухлядку, аніж конструювати нову. А тут сама назва натякає на щось непристойне, спорзне, хуліганське — Бу-Ба-Бу. Саме так: бабу би! І вже маємо шухлядку, задля визначення якої навіть не конче вчитуватись у їхні рядки чи відвідувати вечори: епатаж, футуризм, жовті метелики, „пощечина общественному вкусу", спалення Рафаеля, срака-дошка тощо (Ю.Андрухович). У меценатській структурі стримана ввічливість не завжди доречна, бо можеш не вирвати грошей ще півроку, а потім інфляція, девальвація, гаплик, срака-дошка — у цій державі усе є можливим (С.Процюк). — Якщо ці машни закріпляться у Краю Долин, усім нам клямка. Нам не стане сил вертітися білкою в колесі (Д.Чистяк, перекл.. М.Юрсенар). Не знаю, скільки так тривало, я думав, що мені вже клямка, той кашель ніби заповнив усе моє тіло (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). Якщо дятли дізнаються, скільки тарганів у мене в голові, мені гаплик]. Обговорення статті
Предопределение – призна́чення, приділення, передви́зна́чення, визначення, при́суд, пере́дсуд, прире́чення; (судьба, рок) до́ля.
[Навіть той, хто в призначення вірить, Все ж трудитися мусить постійно (І.Франко). Я ві́рю в призна́чення (приді́лення) (АС). Все ще був під тим ударом, що його дістав на самій границі тієї темної, дощової, бурхливої ночі одним тим словом «стуй!». І що це мало те «стуй» значити? Яке його приречення? Добре? Зле? Фатальне? Спасенне? Поки що це лиш шок, удар, прокляття. Розсипались всі його гарячі прагнення, а перед ним лиш цілий ряд гострих нових неприємностей (У.Самчук). Та справжні мандрівці — то ті, що від’їжджають Без цілі і мети… Серця легкі, як дим, Вони призначення і долі не втікають І мають на устах завжди одно: «Пливім!» (М.Зеров, перекл. Ш.Бодлера)]. Обговорення статті
Счастливый, счастлив – щасливий, (разг.) щасний, (везучий, ещё) удатний, удачливий, таланистий, таланливий:
• сделаться счастливым – вщасливитися;
• счастливая мисль – щаслива думка, (спасательная) рятівна думка;
• счастливая рука у кого – щаслива (удатна, легка) рука в кого; щасливу (удатну, легку) руку має хто; щасливий (удатний, легкий) на руку хто; щастить кому;
• счастливые часов не наблюдают – щасливим байдуже про час; щасливі на години не зважають;
• счастливый игрок – удатний (щасливий, таланистий) гравець;
счастливый путь!; счастливого пути! – щасливої дороги!; щаслива дорога (вам, тобі…)!; у щасливу путь!; ходи здоровий і щасливий!; ходіть здорові і щасливі!; хай доля (вам, тобі…) шлях таланом стеле!;
• счастливым быть — всем досадить – нема щастя без заздрощів (Пр.); у щасті не без ворога (Пр.).
[Щасливий той, хто знайшов у гіркому солодке, у гарячому — холодне (Г.Сковорода). Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька (І.Нечуй-Левицький). — Молоді літа — щасливі!.. І я колись бігав… прудко бігав. Зайця мало не переганяв! (П.Мирний). Вся сім’я гомонить, кожному хочеться сказати щось радісне, кожний почуває себе щасливим і повним надій (Л.Українка). Настя глянула на Гната чистими, щасливими очима, і в них побачив він утіху та вдячність… (М.Коцюбинський). Чи пам’ятаєш дні ті гарні, ясні, Коли сміялось сонце, грало море, А ми на скелі вдвох стояли щасні… (М.Вороний). І знову її ім’я, що він прошепотів, відгукнулось йому щасливою луною з темних коридорів його думок. Вона була йому сонцем, що раптом кидає промінь крізь розколину хмар; він раз у раз губив її і знаходив (В.Підмогильний). Щасливий той, хто, і зазнавши мук, Життя прожив прозоро і натхненно. Щасливий той, хто серця світлий звук Проніс в трагедіях епохи недаремно (М.Вінграновський). Щасливі, кажуть, нібито не ждуть, не визирають час. І дароносний вони і в непогоду радо п’ють приблудний день заблуканої осені. І я не жду. Дарма. Не назирай: ніхто й не прийде, словом не потішить. Та й добре, що нема. Буває гірше: коли тобі і сльози позбирать не дасть захожий (В.Стус). Які щасливі очі у казок! Я прокидаюсь, серце калатає. Зима стоїть персидська, як бузок, і жоден птах її не хилитає (Л.Костенко). Що нам заважає бути щасливими? Бажання бути щасливими нам заважає (М.Воробйов). Я панні сказав би, я панну шалено люблю, Та слово «люблю» — ненадійне якесь, непутяще. То що тобі, панно? Чи десь забажав веремій Твій песик лукавий, твій песик безумний і хтивий? Я, панно, пропасний, пропащий і, радше, не свій… Я, панно, самотній і, радше, не дуже щасливий… (М.Кіяновська). Вчора була до болю щасливою Сьогодні — до болю нещасною. Завтра буду до болю іншою То яка ж різниця? (Ю.Джугастрянська). — А як той чоловік, що фортуна його винесла з рідного болота на верхівля слави й процвіту (такими достеменно словами говорив той панотець), та буде собі доброзвичайний, до всякого щедровитий і приязний, супроти вікодавньої родовитої знаті не гордливий, то будь певна, Терезо, що ніхто не буде згадувати, ким він передше був, а всі поважатимуть за те, чим він тепер є, крім хіба завидників яких, що од них ніяка щаслива доля не вбезпечиться (М.Лукаш, перекл. М.Серванеса). І щастя, і успіх вам пробачать лише тоді, коли ви ними щедро поділитеся з іншими. Але інші для вашого щастя не потрібні! Утворюється глухий кут: або ти щасливий і тебе засуджують, або ти виправданий, але нещасливий (О.Соловей, перекл. А.Камю). Стати щасливим — це було б так нудно! (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Задля справедливості слід зазначити, що Хірт удосконалив систему визначення маршруту: він почав обирати шлях залежно від напряму й сили вітру, кольору неба, ба навіть характеру власних снів. Осягнути таку складну систему не годен був ніхто, і плем’я нарешті вщасливилося, що трапився такий розумний ватажок (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Європейці вважають важливою американської культури наказ «бути щасливим». Але щастя не можна ставити за мету; воно має надходити слідом за чимось. Для щастя потрібна причина. Коли вона знайдена, людина стає щасливою автоматично (О.Замойська, перекл. В.Франкла). Людина ніколи не буває такою нещасною, як їй здається, або такою щасливою, як їй хочеться (Ф. де Лярошфуко). Мудрець щасливий задовільняючись малим, а дурню всього мало: ось чому майже всі люди нещасні (Ф. де Лярошфуко). Щаслива людина — обов’язково добра, але добра — не обов’язково щаслива (О.Вайлд). Самотність — це коли ті, кого ти любиш, щасливі без тебе (В.Беньямін). Щаслива людина надто задоволена теперішнім, щоб забагато думати про майбутнє (А.Айнштайн). 1. Єдине, про що прошу — дайте мені шанс переконатись, що гроші не зроблять мене щасливим. 2. — Кажуть, що чорна смуга — це розплата за щасливі дні… — І де ж я стільки щастя відхопити встиг?!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОПРЕДЕЛЯ́ТЬ ще ва́жити [похвала́ ба́рдів ва́жила репута́цію кня́зя], (курс) установля́ти, (міру) обчислювати, вирахо́вувати, вимі́рюти, (судом) прису́джувати, (на пост) стил. відповідн. наставля́ти, філос. детермінува́ти;
определять досто́инства відрізня́ти зерно́ від поло́ви;
определять ход собы́тий образ. роби́ти пого́ду;
определя́ющий що /мн. хто/ визнача́є тощо, ста́вши визнача́ти, покли́каний /зда́тний/ ви́значити, для ви́значення, за́йня́тий ви́значенням, прикм. визнача́льний, озна́чувальний, визна́чувальний, встано́влювальний, окре́слювальний, призна́чувальний, приді́лювальний, улашто́вувальний, обчи́слювальний, вимі́рювальний, зумо́влювальний, ухва́лювальний, віддава́льний, наста́влювальний, пе́вний, галиц. мірода́йний, діял. дефініти́вний, г-а означа́льний, ім. матем. детерміна́нт; пор. устанавливающий, высчитывающий, измеряющий, судящий;
определя́ющий судьбу́ долено́сний;
определя́ющий полити́ческий курс лейтмоти́вний;
определя́ющим о́бразом книжн. визнача́льно;
определя́ющийся/определя́емый озна́чуваний, визна́чуваний, встано́влюваний, окре́слюваний, призна́чуваний, приді́люваний, улашто́вуваний, обчи́слюваний, вимі́рюваний, зумо́влюваний, ухва́люваний, відда́ваний, наста́влюваний, прикм. визначни́й;
УСТАНОВЛЕ́НИЕ ще стано́влення, узвича́єння (фактів) галиц. усті́йнення, (якости) ви́значення.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Выражение – (высказывание) висло́влювання, ви́слів, -лову;
2) (определение) ви́значення, -ння;
3) (на лице) ви́раз, -зу.
Означение – зазна́чення, ви́значення, -ння.
Определение –
1) озна́чення, ви́значення, -ння;
2) (на должность) призна́чення, -ння (на поса́ду); определение суда – судо́вий ви́рок; научное определение – науко́ве озна́чення.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Определение – визначення; (судебное) – вирок; ухвала; (на должность) – настановлення, призначення (на посаду). Определение действия – означення дії, чину.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Определение – визнача́ння, ви́значення;
• о. отыскание – виявля́ння, ви́явлення.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

детермина́ция детерміна́ція,-ції, ви́значення
определе́ние визнача́ння, ви́значення; означа́ння, озна́чення (дефініція)
о. абсолю́тное ви́значення абсолю́тне [безумо́вне]
о. о́бщее озна́чення зага́льне
о. совмести́мое ви́значення рівноча́сне [сумі́сне]
установле́ние устано́влювання, визнача́ння, уста́лювання; устано́влення, ви́значення, уста́лення

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ви́значення – означение, обозначение, определение, выражение.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Назначение –
1) (на должность) – призна́чення, настано́влення, настано́ва; н. сметное – кошто́рисне призна́чення, призна́чення в кошто́рисі; в порядке -ния (отправиться куда) – за призначе́нням, як призна́чений; должность по -нию – поса́да з призна́чення; -ние на должность – призна́чення (настано́ва) на поса́ду; оставаться без -ния – лишитися непризна́ченим; по месту -ния – на призна́чене мі́сце; по -нию служить – з призна́чення працюва́ти (на у́ряді); получить -ние – діста́ти призна́чення; при -нии – признача́ючи, коли признача́ють, коли признача́ли, коли признача́тимуть; производить -ние – признача́ти, настановляти;
2) (определение) – визначення; н. срока – визначення реченця (те́рміну); при -нии срока – визнача́ючи речене́ць (те́рмін), коли визнача́ють речене́ць (те́рмін);
3) (цель) – призна́чення; н. кредитов – призна́чення кредитів; станция -ния – ста́нція призна́чення; отправить по -нию – відісла́ти куди призна́чено.
Определение –
1) (логич.) – визначення; (действ.) – визна́чування, визначення;
2) (кого куда) – признача́ння, призна́чення, настановляння, настано́влення, настано́ва; (детей в школу) – віддава́ння, відда́ння;
3) (постановление) – ухва́ла; о. суда – вирок (-ку).
Отвод –
1) (куда) – відве́дення, відпрова́дження; (действ.) – відво́дження, відве́дення, відпрова́джування, відпрова́дження;
2) (отклонение) – відверта́ння, відве́рнення, відво́дження, відве́дення;
3) (предоставление) – визначення, приді́лення; (действие) – визнача́ння, визначення, приділяння, приді́лення;
4) (юридич.) – відсторо́нення; (действие) – відсторо́нювання, відсторо́нення; делать отвод кому – відстороняти кого́; заявить об -де – заявити, що ма́ємо відсторонити; заявление об -де – заява про відсторо́нення; право -да – пра́во відсторонити, відво́дити; предъявлять о-д кому – подава́ти, щоб відсторонити кого; у нас имеются к -ду два лица – ма́ємо відсторонити дві осо́би.
Пересрочка – призна́чення, визначення і́ншого те́рміну (реченця), перенесе́ння на і́нший те́рмін, перетермінува́ння.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ви́значення, -ння; -чення, -чень

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ви́значення, -ня, ср. 1) Обозначение. Сл. Курило. *2) Отличение.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Глазомерное определение расстояния — ви́значення відда́лення на о́ко.
*Нахождение — перебува́ння; ви́значення.
*Определение — ви́значення; О. положения точек — ви́значення поло́ження то́чок; О. превышения точек — ви́значення переви́щення то́чок; О. расстояния — ви́значення відда́лення; О. точка стояния — ви́значення то́чки стоя́ння.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

біофізики́ня, біофізики́нь; ч. біофі́зик
фахівчиня з біофізики. [Памела Джейн Бйоркман – американська біологиня, біохімікиня і біофізикиня, імунологиня, фахівчиня з білків. (uk.freejournal.org). Розалін Сасмен Яллоу – біофізикиня, отримала Нобелівську премію з медицини у 1977 р. «за розвиток радіоімунологічних методів визначення пептидних гормонів». (projectkesher.org.ua). Розалі́нд Е́лсі Фра́нклін – британська біофізикиня і кристалографиня, що зробила важливий внесок в розуміння структури ДНК, вірусів, вугілля і графіту. (artsandculture.google.com).]
див.: фізики́ня
доце́нтка, доце́нток; ч. доце́нт
та, хто має вчене звання або обіймає посаду викладачки у вищій школі. [Як зазначала Анна Корнблу, доцентка університету штату Іллінойс, дистанційне навчання передбачає зміну визначення самої ідеї класу <…>. (texty.org.ua, 14.05.2020). Тамара Марценюк, к. соц. н., доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія». (helsinki.org.ua, 18.07.2018). – Що ви їм там розповідаєте? – якось пані доцентка дуже обережно запитала мене, намагаючись підкреслити свій скепсис. (Остап Дроздов, №2, Львів, 2017). Доцентка ж кафедри вищої геодезії та астрономії Національного університету «Львівська Політехніка» Любов Янків-Вітковська каже, завжди навчалась і працювала серед чоловіків-науковців, які ніколи не робили різниці між чоловіками та жінками. (Повага, 02.11.2014). Про те, які матеріали увійшли до збірника та яким зокрема був Київ у путівниках кінця ХІХ – початку ХХ століття розповіла Kateryna Dysa, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії та директорка Центру польських та європейських студій НаУКМА. (Василь Шандро, ФБ, 2017). <…> так як і на незвичайно цікаві виклади доцентки д-р Вольтнер у цьому ж семінарі про українську середньовічну літературу <...>. (Краківські вісті, 1942).]
Вільний тлумачний словник, 2018.
землекористува́чка, землекористува́чок; ч. землекористува́ч
та, хто користується землею на певних умовах. [Рішення сесії №452 «Про затвердження акту визначення розміру завданих збитків землекористувачці Василишин Ользі Ярославівні в с. Спас, урочище «Коло моста», заподіяних НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта»». (spaska.gromada.org.ua, 24.10.2019). Позивачкою зазначено, що її мати, будучи власницею житлового будинку, землекористувачкою земельної ділянки біля будинку, звернулася до відповідача з заявою про надання згоди на розробку технічної документації (ГС «Мережа правового розвитку», ldn.org.ua). Судова колегія вважає, що суд правомірно взяв до уваги ці обставини, що за життя ОСОБА_7, як колишня землекористувачка, не оспорювала рішення селищної ради про передачу спірної земельної ділянки племінниці ОСОБА_10 <…>. (Апеляційний суд Тернопільської області, Ухвала від 15.10.2009, zakononline.com.ua).]
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
першовідкрива́чка, першовідкрива́чок; ч. першовідкрива́ч
1. та, хто першою відкриває нові землі, країни, нові родовища чогось і т. д. [У переліку є лідерки, першовідкривачки й героїні з повсякденного життя від 15 до 94 років із 60 країн світу. (Високий замок, 2018). Першовідкривачка родовищ термальних вод на Закарпатті пише книгу на основі особистих геологічних досліджень. (zakarpattya.net.ua, 24.11.2014).]
2. та, хто робить наукове відкриття. [Протидію цій зброї придумала Марія Кюрі, першовідкривачка радіоактивності, двічі нобелівська лауреатка. (Український тиждень, 2018). Нетті Стівенс (1861-1912) – першовідкривачка системи визначення статі XY. (projectkesher.org.ua).]
3. та, хто започатковує щось нове. [Ніколи ще не було такого, щоб одну й ту саму людину в суботу відзначали «Золотою малиною» за найгіршу акторську роботу, а наступного дня – індивідуальною премією Американської кіноакадемії. Буллок стала «першовідкривачкою». (Україна молода, 2010).]
див.: винахі́дниця, першопрохі́дниця, першопрохо́диця, піоне́рка
юри́стка, юри́сток; ч. юри́ст
1. фахівчиня з правознавства, юридичних наук; практична діячка в галузі права. [У першому турі президентських виборів у Словаччині перемагає юристка Зузана Чапутова. (Україна молода, 2019). Дістав візитки дитячих лікарів, яким нещодавно намагався допомогти, запросивши їх на ефір, <…> візитку молодої юристки, що захищала права працівників трамвайного депо <…>. (Сергій Жадан «Месопотамія», 2014). Представниці другої категорії, студентки — майбутні лікарки, ветеринарки, економістки, юристки — збиралися на п’ятничне пиво, як в останній бій. (Оксана Форостина «Duty free», 2011). Ще в 1906-1907 рр. більшість професорів відмовилися екзаменувати їх, а юристки не допускалися до іспитів і на наступний рік. (Людмила Смоляр «Минуле заради майбутнього», 1998). Може, навіть він тому й вирішив одружитися з цією молодою юристкою, що вона походила з родини фон Салов. (Мартін Вальзер «Філіпсбурзькі подружжя», пер. Євген Попович, Ярема Полотнюк, 1975).]
// заслу́жена юри́стка – юристка, яка отримала почесне звання України за значний внесок у розбудову правової держави. [Про визначення судом ефективного способу захисту приватного права та інтересу, який не суперечить закону, розповіла Ірина Берестова, д.ю.н., доцентка, Заслужена юристка України <…>. (uba.ua, 01.06.2021). Запрошений спікер заходу – Олена Семьоркіна, аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини, заслужена юристка України. (legalclinics.in.ua, 11.05.2021).]
2. ірон. необізнана в праві. [Теж юристка знайшлася! (Павло Загребельний «Південний комфорт», 1983).]
див.: правозна́виця, правни́ця
Вільний тлумачний словник, 2018.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 843.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Назначе́ніе = визначе́ння; призна́че́ння (С. Пар.), настано́ва. — Къ мѣ́сту назначе́нія, въ мѣ́сто н. = в призна́чене місце. — Назначе́ніе на мѣ́сто = настано́ва на мі́сце, на поса́ду. — Назначе́ніе человѣ́ка = призна́чення чолові́ка. — Призначення чоловіка — доки живе і при здоровъю — працювати. Кн.
Опредѣ́ле́ніе = 1. виясне́ння (С. Пар.), визначе́ння. 2. постано́ва, пригово́р, ви́рок (С. З.), при́суд (С. Л.), рішене́ць (С. З. Л.). — Понеже той єсть незмінний судеб Божіих вирок. Скоропадський. С. З. 3. призначе́ння (С. Пар.), настано́ва.