Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 36 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Возника́ть, возни́кнуть – по(в)става́ти з чо́го, повста́ти [Серде́чний біль повста́в з нудьги́ за сім’є́ю (Крим.). Отаки́м спо́собом і повста́в той по́діл пра́ці, що ми тепе́р скрізь ба́чимо (Єфр.)], наста́ти, ста́ти, виника́ти з чо́го, ви́никнути, ви́никти [Нові́ держа́ви ле́гко виника́ють, але й руйну́ються так са́мо ле́гко. Ду́мка про се ви́никла в селя́н (Грінч.)], устава́ти, уста́ти, з’явля́тися, з’яви́тися, бра́тися, взя́тися, виро́юватися, ви́роїтися [Відсіля́-ж то й ви́роїлася при́казка (Стор.)]; сов. вроди́тися, зроди́тися [В не́ї зроди́лася ду́мка], зароди́тися [Іди́лія так са́мо зароди́лася в старовину́ (Єфр.)], народи́тися [Класи́чна пое́ма народи́лася з наро́дніх пісе́нь (Єфр.)], проки́нутися [Проки́нулися нові́ думки́]; (подоспеть) наспі́ти [Знов наспі́ла ду́мка (Крим.)], зроби́тися, піти́ [Невже́ наро́дня нена́висть до лати́нців пішла́ з само́го ті́льки зави́дливого на́шепту? (Куліш)].
Возника́ет вопрос – повстає́ (захо́дить) пита́ння.
Встава́ть, встать – встава́ти (встаю́, встає́ш), сов. вста́ти, (о мног.) повстава́ти. [Ой уста́ну я ране́нько. Устаю́ть над Гу́манем дими́ (Кул.). Всі ще вдо́світа повстава́ли].
В-ва́ть, -ать (с места) – підво́дитися, підве́сти́ся, встава́ти, вста́ти, зво́дитися, зве́сти́ся, зніма́тися, зня́тися, зве́сти́ся на но́ги, ста́ти на рі́вні но́ги.
-вать с трудом – зволіка́тися, зволокти́ся.
Встать поспешно – схопи́тися.
-ать с лошади – зсіда́ти, зсі́сти з коня́.
-ать на стул, на колени – става́ти, ста́ти на стіле́ць, навко́лішки.
-ва́ть, -ать на собственные ноги – спина́тися (сп’ясти́ся) на вла́сні но́ги; (являться, возникать) става́ти, ста́ти, повстава́ти, повста́ти, виника́ти, ви́никнути. [Стає́ перед очи́ма давнина́ на́ша. В голові́ повстава́в ці́лий рій відпові́дних спо́гадів (Крим.). Спо́мини виника́ли в його́ голові́ (Крим.)].
-ва́ть, -ать против кого – повстава́ти (повста́ти) про́ти ко́го, на ко́го, підніма́тися (підня́тися) на ко́го.
-ва́ть, -ать на защиту – обстава́ти, обста́ти за ким, за чим, вступа́тися, вступи́тися за ко́го, за що.
Вы́бродить
1) ви́ходити, ви́блукати, ви́никати, зброди́ти;
2) ви́грати, -ся, ви́шумувати, -ся.
См. Броди́ть.
Вытека́ть, вы́течь
1) витіка́ти, ви́текти, вилива́тися, ви́литися, точи́тися, вито́чуватися, ви́точитися, виплива́ти, ви́пливти, сплива́ти, спливти́. [Кров сплива́є (то́читься). Зві́дси виплива́є струмо́к]; (
каплями) ска́пувати, ска́пати, ка́плями точи́тися, ви́точитися; (о ключе) вирина́ти. [Ой у го́роді криниче́нька одна́, да вирина́є холо́дная вода́];
2) (
как логическое следствие) виплива́ти, ви́пливти. [Зві́дси виплива́є логі́чний ви́сновок]; (происходить) вихо́дити, ви́йти, виника́ти, ви́никнути.
Истека́ть, исте́чь
1)
откуда, из чего (вытекать, изливаться) – витіка́ти, ви́текти, виплива́ти, ви́пливти; см. Вытека́ть 1. [З о́зера витіка́є рі́чка (Ком.)];
2) (
в отвл. знач.) виплива́ти, ви́пливти, (происходить) вихо́дити, ви́йти, виника́ти, ви́никнути; см. Вытека́ть 2, Происходи́ть 2.
Из этого -ка́ют важные последствия, -ка́ет много следствий – з цьо́го вихо́дять, виплива́ють важли́ві на́слідки, з цьо́го вихо́дить, виника́є бага́то ви́сновків;
3)
кровью (истощаться) – стіка́ти, стекти́, сплива́ти, спливти́, схо́дити и зіхо́дити, зійти́ кро́в’ю; срвн. Исходи́ть 5 (кровью). [Лю́ди стіка́ли кро́в’ю (Коцюб.). Голова́ Алі би́лась об го́стре камі́ння і сплива́ла кро́в’ю (Коцюб.). Ти́хо, ти́хо схо́див бі́лий ле́бідь кро́в’ю (Олесь)];
4) (
приходить к концу) ви́ходити, ви́йти, схо́дити, зійти́, кінча́тися, (с)кінчи́тися, (проходить) мина́ти(ся), мину́ти(ся). [Сього́дні вихо́дить як-раз два мі́сяці, відко́ли він попа́всь у нево́лю (Грінч.)].
Срок его найма -ка́ет на Иванов день – строк (те́рмін) його́ на́ймам вихо́дить на Іва́на.
Срок векселя -ка́ет завтра – те́рмін ве́кселеві вихо́дить за́втра.
Уже год -тё́к с того времени, как … – уже рік мину́в з то́го часу, як …
Исте́[ё́]кший – що ви́тік, ви́плив; що ви́ник, ви́йшов; (кровью) сте́клий, зі́йшлий, спли́лий кро́в’ю; (о времени) мину́лий (ти́ждень, рік), (о сроке) ви́йшлий, зі́йшлий, мину́лий (те́рмін).
В -шем году – мину́лого ро́ку; см. Про́шлый.
Но́вшество – новина́, но́вість (-вости), (новый обычай) нови́й зви́ча́й, (новый порядок) нови́й поря́док (лад); срв. Нововведе́ние 2. [Почало́ й добро́ з то́ї новини́ виника́ти (Куліш). В свої́м гурто́чку він заві́в новину́ – гуртову́ пра́цю (Коцюб.). Се була́ тоді́ но́вість у Галичині́ і збуди́ла зага́льну гуті́рку (Франко)].
Составляющий -ство, являющийся -ством – нови́нний. [Циві́льний шлюб для лю́ду украї́нського не нови́нне та нечу́ване щось, а ці́нна спа́дщина з попере́дніх часі́в (Доман.)].
Появля́ться, появи́ться
1) (
показываться, становиться видным, предстать) з’явля́тися, з’яви́тися (редко появля́тися, появи́тися), виявля́тися, ви́явитися, уявля́тися, уяви́тися, виника́ти, ви́никнути и ви́никти, (о мн.) поз’я́влюватися и т. д. [На не́бі з’явля́ються зо́рі (Коцюб.). Бабу́ся з’яви́лась на две́рях (Л. Укр.). В одно́му з товсти́х мі́сячників з’яви́лася ду́же прихи́льна о́цінка поети́чних писа́нь Лаго́вського (Крим.). О́ддаль виявля́ються озе́ра (Стор.). На ву́лиці чо́рна сви́та ви́явилась одна́ й дру́га (М. Вовч.). З висо́ких чере́шень уяви́лася Марта (М. Вовч.). З-за кущі́в ви́никла висо́ка по́стать (Н.-Лев.). Як не уя́виться він за́втра, то й зо́всім його́ не ждіть (Звин.)]; (показываться) пока́зуватися, показа́тися, (из-за чего-л.) витика́тися, ви́ткнутися, виступа́ти, ви́ступити, (во множестве) висипа́ти, ви́сипати, (внезапно) вирива́тися, ви́рватися; нагоди́тися; срв. Пока́зываться. [Пока́жеться висо́ка двуго́рба гора́ (Крим.). Со́нце почне́ витика́тись (Мнж.). У сю хвили́ну я витика́вся на две́рі (Грінч.). Зо́рі ви́сипали на не́бі (Н.-Лев.). Ви́рвався, як Пили́п з конопе́ль (Ном.)].
-ви́ться вдруг (тут как тут) – уроди́тися, ви́гулькнути, гу́лькнути. [Як де сама́ зостану́ся, так і він тут уро́диться (Грінч.). Зра́зу вроди́вся весе́лий на́стрій (Васильч.). Ви́гулькнув із мо́ря].
-ться куда – (показывать нос) потика́тися, поткну́тися куди́. [Хай до нас не потика́ється].
Изредка -ться – наверта́ти, наверну́ти куди́. [Хіба́ обі́дати та на ніч наве́рне додо́му (Мирн.)].
-ви́ться на свет – з’яви́тися на світ, ви́явитися на сві́ті, по[на]роди́тися на світ.
-ви́лась молодая луна – молоди́к народи́вся.
-ля́ться, -ви́ться перед чьим-л. взором – става́ти, ста́ти, постава́ти, поста́ти кому́ перед очи́ма;
2) (
об’являться, обнаруживаться) об’явля́тися, об’яви́тися, проявля́тися, прояви́тися, (чаще о болезнях) прокида́тися, проки́нутися, (о болезнях, страхе, вредных насекомых, сорных травах и т. д.) укида́тися, уки́нутися, (во множ.) ки́нутися, забуя́ти; срв. Обнару́живаться. [Об’я́виться но́ви́й філо́соф (Н.-Лев.). Прояви́лася в А́нглії «чо́рна смерть» – чума́ (Доман.). У те́бе само́го прояви́лася істе́рика (Крим.). Си́вий во́лос поча́в укида́тися. Уки́нувся черва́к у хліб. Страх у се́рце вки́нувся (М. Вовч.)].
В городе -ви́лся тиф – в мі́сті проки́нувся тиф.
-ются кражи – прокида́ються краді́жки.
-ля́ется болезнь – про[и]кида́ється х(в)оро́ба.
-ви́лись (во множестве) сорные травы – ки́нулись, забуя́ли бур’яни́;
3) (
возникать) з’явля́тися, з’яви́тися, постава́ти, поста́ти (и повстава́ти, повста́ти), настава́ти, наста́ти, става́ти, ста́ти, виника́ти, ви́никнути и ви́никти, (иногда) прокида́тися, проки́нутися; срв. Возника́ть. [З’явля́ються пова́жні літерату́рні вида́ння (Єфр.). Повстаю́ть нові́ видавни́цтва (Єфр.). Перш ніж наста́в світ (Єван.). Прокида́ються поде́куди наріка́ння на грома́дський не́лад (Єфр.)].
-лись новые обычаи – зайшли́ (наста́ли, поста́ли) нові́ звича́ї.
-ля́ется желание, мысль – прокида́ється бажа́ння, ду́мка.
-ля́ется мода, потребность – захо́дить мо́да на що, потре́ба;
4) (
браться, взяться) бра́тися, взя́тися, заво́дитися, завести́ся, (о мн.) позаво́дитися. [Козаки́ беру́ться не знать звідкіля́ (Куліш). Десь узяли́сь нові́ си́ли, ене́ргія (Коцюб.). Звідкіля́ це ти узя́вся? Відко́ли султа́ни позаво́дилися на схо́ді (Крим.)].
Откуда -лись у него деньги? – зві́дки в йо́го взяли́ся, завели́ся гро́ші?
-лись деньжонки – завели́ся грошеня́та.
-ля́ется желание уснуть – сон (на сон) бере́ться.
-ются ссоры – беру́ться сва́рки.
Недавно -ви́вшийся – нові́тній. [Це нові́тній пан (Гуманщина)].
До того времени -ви́вшийся – дотихчасо́вий.
То -ля́ясь, то исчезая – про́гульком. [Мі́сяць про́гульком з-за хма́ри вигляда́в (Грінч.)].
Проистека́ть, происте́чь
1) витіка́ти, ви́текти, вилива́тися, ви́литися, протіка́ти, протекти́. [Ой у по́лі крини́ченька, з не́ї вода́ протіка́є (Пісня)];
2) вихо́дити, ви́йти, виплива́ти, ви́пливти, ви́никати, ви́никнути, повстава́ти, повста́ти з чо́го, ма́ти причи́ною що;
срв. Вытека́ть 2, Происходи́ть 2. [Той наро́д бу́де ні́би па́ном між и́ншими наро́дами, а цим з то́го уся́ка кри́вда вихо́дитиме (Єфр.). З надмі́рної ідеаліза́ції вихо́дить ті́льки надмі́рне розчарува́ння (Крим.)].
Все его несчастия -ка́ют от того, что… – всі його́ неща́стя вихо́дять, повстаю́ть з то́го, що…
Происходи́ть, произойти́
1) (
сделаться, статься) ді́ятися, поді́ятися и зді́ятися, чини́тися, зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися, роби́тися, зроби́тися, ста́тися, скла́стися; (твориться) твори́тися, утвори́тися и створи́тися, ко́їтися, ско́їтися; (совершаться, иметь место) відбува́тися, відбу́тися, захо́дити, зайти́.
Срв. Случа́ться, Твори́ться. [Що було́ коли́сь, те бу́де й знов, і що ді́ялось, те й ді́ятиметься, і нема́ ново́го нічо́го під со́нцем (Еккл.). Давно́ коли́сь те ді́ялось у вас на Вкраї́ні (Шевч.). Побі́жу мерщі́й додо́му, чи не поді́ялось чого́ там (Шевч.). Ось як воно́ зді́ялось, слу́хай (Стор.). Чини́лося те у да́вню давнину́ (М. Вовч.). У ме́ртвій ти́ші со́нного га́ю зчини́вся бій (Коцюб.). Не так воно́ ро́биться, як нам хо́четься (Номис). Як ста́лось це? І як могло́ це ста́тись? (Грінч.). Але тут і ста́лось чу́до (Самійл.). Ди́вне ди́во скла́лося тут (Грінч.). Надво́рі таке́ ко́їться, що і ви́глянути не мо́жна (Канів.). Що там ско́їлося вчо́ра межи ва́ми? (Коцюб.). І ніхто́ не зна́є того́ ди́ва, що тво́риться серед но́чи в га́ї (Шевч.). Як одбува́лася ця боротьба́ – не тре́ба нага́дувати, бо одбува́лась вона́ на на́ших очах (Єфр.). Батьки́ ніко́ли не зна́ють того́, що одбува́ється в душі́ ї́хніх діте́й (Крим.). Еволю́ція зна́чна зайшла́ від часі́в, як батьки́ борони́лись війно́ю (Самійл.)].
Между ними -зошла́ ссора – між ни́ми зайшла́ сва́рка, ста́лася сва́рка.
Между ними что-то -зошло́ – між ни́ми щось ста́лося, щось зайшло́. [Що межи ва́ми зайшло́, най межи ва́ми бу́де (Франко). Те, що межи на́ми зайшло́, не було́ непорозумі́ння (Л. Укр.)].
-зошло землетрясение – ста́вся, зчини́вся землетру́с.
-зошё́л неожиданный случай с кем – ста́лася, скла́лася несподі́вана приго́да кому́ и з ким. [Ста́лась йому́ приго́донька не вдень, а вночі́: занеду́жав чумаче́нько з Кри́му ідучи́ (Пісня)].
Если -зойдё́т перемена – якщо ста́неться, за́йде, відбу́деться змі́на.
В нём, с ним -зошла большая перемена – з ним ста́лася, зайшла́, відбула́ся вели́ка змі́на. [Я почу́ла, що від то́го ча́су з ним зайшла́ яка́сь змі́на (Франка)].
-ди́ть, -зойти́ с кем – ді́ятися, поді́ятися, ста́тися, роби́тися, зроби́тися з ким и кому́, пово́дитися з ким. [Ся́я молоди́ця зна́ла усе́, що з Окса́ною пово́дилось (Квітка)].
С ним что-то -зошло́ – з ним и йому́ щось ста́лося, поді́ялося, зроби́лося. [Що з їм ста́лося – не зна́ти (Грінч.). Ста́лося хоробли́вій люди́ні те, що й пови́нно було́ ста́тися (Крим.)].
Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло́ – не розумі́ю, що це зо мно́ю (з ним) и мені́ (йому́) ді́ється, ро́биться, поді́ялося, ста́лося, зроби́лося. [Бо́же мій! де це я?.. Що це зо мно́ю ді́ється? (Н.-Лев.). Що вам оце́ тако́го поді́ялось? (Федьк.). Що се з не́ю поді́ялось? (М. Вовч.). Що це її́ зроби́лося? (Житом.)].
С ногами что-то -дит, -шло́ – нога́м щось ро́биться, зроби́лося.
Действие -дит – ді́я відбува́ється, веде́ться, прова́диться де. [Наро́дні ти́пи з тіє́ї місце́вости, де веде́ться ді́я пое́ми (Рідн. Край)].
Дело -ди́ло в 20-х годах XIX века – ді́я ді́ялась в двадця́тих рока́х XIX ві́ку.
Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом – розмо́ва відбува́ється, веде́ться, прова́диться віч-на́-віч, по́шепки. [Розмо́ва звича́йно або́ урива́лася, або́ прова́дилася вже по́шепки, на у́хо (Єфр.)].
Вчера -ди́ли выборы – учо́ра відбува́лися ви́бори.
Заседания -дя́т в здании городского совета – засі́дання відбува́ються в буди́нку місько́ї ра́ди.
Битва под Полтавой -ди́ла 27 июня 1709 года – би́тва під Полта́вою відбува́лася 27 че́рвня 1709 ро́ку;
2) (
возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) вихо́дити, ви́йти, похо́дити, піти́, става́ти, ста́ти, встава́ти, вста́ти, по(в)става́ти, по(в)ста́ти з чо́го, виника́ти, ви́никнути, ви́пасти з чо́го. [Вірш вихо́дить з то́го, що слова́ розставля́ються так, що приро́дні на́голоси сами́ собо́ю чергу́ються, як ви́міряні, ритмі́чно (Єфр.). Але́ не з тіє́ї наро́дньої пое́зії ви́йшло старе́ на́ше письме́нство (Єфр.). Звідкіля́ пішла́ мо́ва лю́дська (Крим.). Одні́ систе́ми тракту́ють, що мора́ль похо́дить з абсолю́тного авторите́ту (Наш). Таки́м чи́ном і ста́ла а́збука (Єфр.). З тихе́ньких усе́ ли́хо встає́ (Номис). Уся́к знав, що од йо́го у селі́ усе́ ли́хо встає́ (Квітка). Біль, що повстава́в з нудьги́ (Крим.). Отаки́м спо́собом і повста́в той по́діл пра́ці, що ми тепе́р скрізь ба́чимо (Єфр.). З цьо́го могло́ повста́ти вели́ке ли́хо (Загірня). Хто й зна, що-б воно́ ви́никло з цьо́го (Грінч.). З то́го-то й ви́пало, що пра́вди ні́где було́ шука́ти (Куліш)].
-шло́ несогласие – повста́ла незго́да.
Это -дит от того, что… – це вихо́дить, виника́є, (по)стає́ з то́го, що… [Мо́же це виника́ло з то́го, що украї́нським кри́тикам дово́дилося ра́зом і обороня́ти пра́во украї́нського письме́нства на існува́ння (Єфр.)].
Свет -дит от солнца – сві́тло похо́дить, вихо́дить з со́нця.
Эта болезнь -дит от простуды – ця хворо́ба постає́ з просту́ди.
От этого может -йти убыток – з цьо́го мо́же ви́йти шко́да, зби́ток.
-ди́ть откуда – похо́дити зві́дки. [Лоя́лем я зову́сь. З Норма́ндії похо́джу (Самійл.)].
-дить, -йти от кого – похо́дити, піти́ з ко́го и від ко́го, народи́тися (во множ. понаро́джуватися) від ко́го. [Сини́ усю́ди від отці́в похо́дять (Куліш). З йо́го усі́ ті і Савлуки́ пішли́ по сві́ту (М. Вовч.). З Промете́я похо́джу (Л. Укр.). Де́які з них, як от князі́ Остро́зькі понаро́джувались од варя́го-ру́ських і ли́тво-ру́ських князі́в (Куліш)].
Он -дит от знаменитого рода – він похо́дить з сла́вного ро́ду.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАЧИНАТЬСЯ ще зав’я́зуватися, фраз. виника́ти.
ПРОИСТЕКА́ТЬ, проистекать от /проистекать всле́дствие/ чего виника́ти завдяки́ чому;
проистека́ющий = возникающий из /от/ чего тощо ви́никлий завдяки́ чому.
ПРОИСХОДИ́ТЬ ще ма́ти мі́сце, (звідки) ве́сти́ рід, образ. рости́ корі́нням;
происходить всле́дствие чего постава́ти від, виника́ти завдяки́ чому;
происходя́щий 1. що ді́ється тощо, ді́яний, чи́нений, тво́рений, ко́єний, (під впливом) зді́йснюваний, відбу́ваний, оказ. спостере́жуваний, зафіксо́ваний, 2. возникающий, 3. що похо́дить тощо, присл. ро́дом, похо́дженням [происходя́щий из крестья́н родом із селя́н];
происходя́щий в результа́те ви́кликаний в на́слідок;
происходя́щий с уменьше́нием зафіксо́ваний із зме́ншенням;
происходя́щее поді́я;
всё происходя́щее усі́ поді́ї;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Возникать – повстава́ти, виника́ти.
Зарождать, зародить – зароджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, зароди́ти, -джу́, -диш; -ся – зароджа́тися, зароди́тися;
1) (
о раст.) зав’я́зуватися, зав’яза́тися, кі́льчитися;
2) (
об идеях) повстава́ти, повста́ти, виника́ти, ви́никнути.
Проистекать, проистечь
1) (
течь откуда-либо) витіка́ти, -ка́ю, -ка́єш, ви́текти, -те́чу, -течеш;
2) (
происходить) виника́ти, -ка́ю, -ка́єш, ви́никнути, -кну, -кнеш, повстава́ти, та́ну, -неш.
Происходить, произойти
1) (
совершаться) твори́тися, -ри́ться, ді́ятися (ді́ється), роби́тися, зроби́тися, -биться, чини́тися, зчини́тися, учини́тися, -ниться, ста́тися (ста́неться), ко́їтися, ско́їтися (ско́їться), відбува́тися, -ва́ється, відбу́тися, -деться;
2) (
возникать) виника́ти, ви́никнути, повстава́ти, повста́ти, -ну, -неш;
3) (
о роде, происхождении) похо́дити, -джу, -диш, піти́ (піду́, пі́деш).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Происходить – відбуватися; (возникать) – повставати; виникати; (вести начало, род) – походити. Заседание происходит в учреждении – засідання відбувається в установі. Произошло – сталося (що). Произошло неожиданное обстоятельство – сталася несподіванка.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Возникать, -кнуть – поста́вити, постава́ти, виника́ти, ви́никнути.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Исходить
• Исходить, блуждая, что
– виходити що блукавши; зблукати що.
• Исходить, всюду заглядывая
– виходити, заглядаючи, також виникати. [Туди ник, сюди ник — увесь двір виникав, а діла не робить. Сл. Гр.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

возника́ть, возни́кнуть виника́ти, ви́никнути; постава́ти, поста́ти
появля́ться, появи́ться з’явля́тися, з’яви́тися; виника́ти, ви́никнути

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Виника́ти, ви́никнутивозникать, возникнуть, появляться, появиться, происходить, произойти.
Ви́никати
1)
исходить, всюду заглядывая;
2)
выходить.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Возникать, -кнуть – по(в)става́ти, по(в)ста́ти з чо́го, виника́ти, виник(ну)ти; (начинаться) – настава́ти, наста́ти.
Происходить, -изойти
1) (
делаться) – відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, вді́ятися, робитися, зробитися, чинитися, вчинитися; -дит заседание – відбува́ється засі́дання; -дит ревизия – відбува́ється реві́зія;
2) (
возникать) – виника́ти, виникнути, става́тися, ста́тися; -ло неожиданное обстоятельство – ста́лася несподі́ванка; -ло несогласие – ста́лася (виникла) незго́да; -шел пожар – ста́лася поже́жа;
3) (
о происхождении) – похо́дити; п. из крестьян – похо́дити з селян, бу́ти селянського ро́ду.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ви́никати, -каю, -єш, гл. Исходить, всюду заглядывая. Туди ник, сюди ник, — увесь двір виникає, а діла не робить. Харьк.
Виника́ти, -каю, -єш, сов. в. ви́никнути, -ну, -неш, гл.
1) Возникать, возникнуть, появляться, появиться, выходить, выйти.
Перед матінков Божов ружа проквітаєт, а з тої ружи пташок виникаєт. Гол. II. 7.
2) Слѣдовать, послѣдовать.
Ви́никнути. См. Виникати.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Возникать, возникнутьвиника́ти, ви́никнути, по(в)става́ти, по(в)стати.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Возника́ть = виника́ти, повстава́ти (С. З.), почина́ти ся, вихо́дити, става́ти.— Гей не дивуйте, добрії люди, що на Вкраїнї повстало. н. п. — Гляди, щоб з сього чого недоброго не виникло. С. З. — Повстали бунти на Українї. н. д.
Выбродить = 1. ви́ходити, ви́лазити, ви́бродити, поблука́ти, пове́штатись, посновиґати, ви́никати. (Д. Броди́ть 1.). — Посновиґала там по всїм куткам. Б. Г. 2. ви́грати ся, ви́шумувати, ви́бродити. (Д. Броди́ть 3.). 3. ви́ловити ри́бу во́локом.
Выха́живать, вы́ходи́ть = 1. вихо́жувати, вихожа́ти, вихо́дювати, вихо́дити. — Він не виходить з хати. 2. ви́клопотати, ви́тупати. — На силу витупали в його, щоб дозволив. 3. д. Возрасти́ть, Вы́няньчить. 4. ви́ходити, ви́никати, обходи́ти. — Скрізь ви́ходив.
Происходи́ть, произойти́ = 1. твори́ти ся, чини́ти ся (С. Л.), роби́ти ся (С. Л.), дїяти ся (С. Л.), зчини́ти ся, счини́ти ся, вчини́ти ся, зроби́ти ся, подїяти ся, ста́ти, ся (С. Л.), повста́ти, про що погане — ко́їти ся, зко́їти ся. — Треба подивить ся, що там робить ся. С. Л. — Угадуючи те, що дїяло ся з Шевченком з того, що дїяло ся з Костомаровим. Кн. — Спинила ся сварка. С. Л. — Що ся стало на Українї. С. Л. — Не так стало ся, як жадало ся. н. пр. — Гей не дивуйте, добриї люди, що на Вкраїні повстало. н. п. 2. вихо́дити (С. Л.), похо́дити (С. Жел.), виника́ти (С. Л.), ви́йти (С. Л.), ви́никнути, взя́ти ся, ви́роїти ся. — З сього нїчого не вийде. С. Л. — Вони з одного батька вийшли. С. Л. — Мазепа похо́див з шляхетської православної родини з правобережної України. Бар. О. — Буяновський походив з значного попівського роду. Лев. В. — Стародавні предки їх походили з міста... Прав. — Гляди, щоб з сього чого недоброго не виникло. С. Л. — Роскажіть, звідки взяло ся гаддя? Хіба його Бог создав? Кр. — Відсїля ж то і вироїла ся така приказка. Ст. О.
Прошата́ться = проблука́ти, прошва́(е́)ндяти, ви́никати, ви́тупати.
Прошля́ндать, прошля́ться = прошва́(е́)ндяти, прове́штати ся, проблука́ти, протиня́ти ся, пропле́нтати ся, ви́никати.
Проявля́ть, прояви́ть, ся = виявля́ти, ся, проявля́ти, ся, виника́ти, визнача́ти ся, ви́явити, прояви́ти, ся, ви́значити ся, ви́рискати ся (Ман.). — І вирискалось таке бидло! Ман. — Отку́да ты прояви́лся? = відкіля́ ти взя́в ся?

Запропонуйте свій переклад