Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 52 статті

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Винт – ґвинт, шруб, шру́ба; (ум.) ґви́нтик, шру́бик, шру́бка.
Неподвижный винт, на кот. что-л. вращается – верклю́г.
Завё́ртывать, заверну́ть
1) загорта́ти, загорну́ти що в що, чим, угорта́ти, угорну́ти в що, завива́ти, завину́ти, зави́ти в що, чим, у[за]мо́тувати, у[за]мота́ти, уповива́ти, упови́ти в що, чим, заве́рчувати, заверті́ти, заку́тувати, заку́тати в що, чим, обку́тувати, обку́тати чим, (
о мн.) позагорта́ти, позавива́ти и т. д. [Загорну́в оселе́дця в папі́р. Бо́же, у мою́ пое́му лойову́ вгорну́ли сві́чку! (Самійл.). Знайшла́ дити́ну,— ні́ в віщо завину́ти (Г. Барв.). Не заве́рчуйте в папі́р, я в ху́стку замота́ю. Заку́тала дити́ну те́плою ху́сткою];
2) (
полы одежды) зако́чувати, закоти́ти, (о мн.) позако́чувати. [А той по́ли закоти́в (Рудан.)];
3) закрутну́ти. [Злама́ли оси́чку та й закрутну́ли, щоб замі́тити те́є мі́сце];
4) (
кран) закру́чувати, закрути́ти; (винт, гайку) зашрубо́вувати, зашрубува́ти, закру́чувати, закрути́ти. [Візьми́ ключ та закрути́ оцю́ шру́бку. Закрути́ кран ду́жче, а то вода́ капоти́ть];
5)
-ну́ть куда, к кому – зайти́, заї́хати, навихну́тися до ко́го, куди́. [Ніко́ли до нас і не навихне́шся].
-ни́те ко мне – зайді́ть до ме́не;
6) (
словечко) загну́ти, заши́ти (слівце́);
7) (
цену), см. Запроси́ть (под Запра́шивать 1).
Завё́рнутый – заго́рнений и заго́рнутий, уго́рнений и уго́рнутий, зави́нений и зави́нутий, умо́таний, заве́рчений, заку́таний, обку́таний; закру́чений, зашрубо́ваний.
Зажи́мный – затиска́льний, затискни́й, притиска́льний.
-ный винт – притиска́льна шру́ба.
Наре́зывать и Нареза́ть, наре́зать
1)
см. Надре́зывать;
2) (
во множестве чего) нарі́зувати, нарі́зати, (особенно о ткани, хлебе) накра́ювати, накра́яти, (кромсать) начикри́жувати, начикри́жити, (кусками) нашмато́вувати, нашматува́ти, (большими кусками) набато́вувати, набатува́ти, (мелко) накри́шувати, накриши́ти, (нарубливать) натина́ти, натя́ти, (напиливать) напи́лювати, напиля́ти (о мног.) понарі́зувати, понакра́ювати, поначикри́жувати, понашмато́вувати, понабато́вувати, понакри́шувати, понатина́ти, понапи́лювати чого́. [Понарі́зують хлі́ба бага́то, а тоді́ й засиха́ють шматки́ (Київщ.). Хазя́йка накра́яла хлі́ба (Н.-Лев.). Одному́ карто́плі начи́стить, а дру́гому борщ накри́шить (Борз.)];
3) (
делать нарезы) нарі́зувати, нарі́зати що, (делать пометки на чём) карбува́ти, накарбо́вувати, накарбува́ти що, закарбо́вувати, закарбува́ти що на чо́му, зарі́зувати, зарі́зати карб (ка́рба) на чо́му, (о мног.) понарі́зувати, понакарбо́вувати и т. п. [Неписьме́нні лю́ди закарбо́вують на па́личці хре́щиками або́ карба́ми, скі́льки йому́ хто ви́нен (Крим.). Змі́ряв ку́пу бурякі́в, та й зарі́зав на па́лиці мале́нького ка́рбика (Звин.)].
-ть винт – нарі́зувати, нарі́зати ґвинт(а́).
-ть зубцы на чём – нарі́зувати зубці́ (зубки́, зу́б’я) на чо́му, зуби́ти, позуби́ти що;
4) (
узор на дереве, камне и т. п.) вирі́зувати, ви́різати, карбува́ти, викарбо́вувати, ви́карбувати, різьби́ти, ви́різьбити, (о мног.) повирі́зувати, повикарбо́вувати що на чо́му;
5) (
землю) нарі́зувати, нарі́зати, (о мног.) понарі́зувати землі́ (кому́). [Нарі́зали ві́сім десяти́н землі́ (Сл. Ум.)];
6) (
на музык. инструменте, несов.) тя́ти и тну́ти (тну, тнеш), затина́ти; срв. Ная́ривать. [Гульня́! весі́льної співа́ють, музи́ки тнуть (Грінч.)].
Наре́занный
1)
см. Надре́занный;
2) нарі́заний, накра́яний, начикри́жений, нашмато́ваний, набато́ваний, накри́шений, напи́ляний, понарі́зуваний
и т. п.;
3) нарі́заний, накарбо́ваний, закарбо́ваний, зарі́заний понарі́зуваний, понакарбо́вуваний
и т. п.;
4) ви́різаний, ви́карбуваний, ви́різьблений, повирі́зуваний, повикарбо́вуваний;
5) нарі́заний, понарі́зуваний.

-ться
1) нарі́зуватися, нарі́затися, понарі́зуватися; бу́ти нарі́зуваним, нарі́заним, понарі́зуваним
и т. п.;
2)
на кого, на что – напо́рюватися, напоро́тися, наража́тися, нарази́тися на ко́го, на що; срв. Напа́рываться 2 (под Напа́рывать);
3) наду́ддюватися, наду́длитися, насмо́ктуватися, насмокта́тися;
см. Напива́ться 2;
4) (
вдоволь, сов.) нарі́затися, накра́ятися, начикри́житися, набатува́тися, попорі́зати (досхочу́) и т. п.; срв. Ре́зать.
Обвё́ртывать, обверте́ть, обверну́ть – обгорта́ти, обгорну́ти, обвива́ти, обвину́ти що чим или в що, угорта́ти, угорну́ти, увива́ти, увину́ти, завива́ти, завину́ти в що.
Обверте́ть (обве́рчивать) винт – обкрути́ти (обкру́чувати) ґвинт.
Обвё́рнутый – обго́рнутий, обго́рнений, зави́нутий, зави́нений и т. д. Срв. Обё́ртывать.
Отвё́ртывать, отверте́ть, отверну́ть
1) відкру́чувати, відкрути́ти.

Я тебе голову -ну́ – я тобі́ го́лову відкручу́;
2) відкру́чувати, відкрути́ти, відві́[е́]рчувати, відверті́ти, відверну́ти.

-ну́ть винт, кран – відкрути́ти, відверті́ти ґвинт, відкрути́ти, відверну́ти крант;
3) (
отворачивать) відверта́ти, відверну́ти, відгорта́ти, відгорну́ти, зако́чувати, закоти́ти, зака́сувати, закаса́ти.
-ну́ть пласт земли – відверну́ти, відгорну́ти ски́бу землі́.
-ну́ть полу – відгорну́ти по́лу.
-ну́ть воротник, рукава – відгорну́ти (відверну́ти, відкоти́ти, закоти́ти) ко́мір, закача́ти (закоти́ти, закаса́ти) рука́ва.
-ну́ть кожу – залупи́ти шку́ру.
-ну́ть лицо, глаза – відверта́ти, відверну́ти (о многих повідверта́ти) лице́, о́чі від ко́го, від чо́го, відво́дити, відве́сти о́чі від ко́го, від чо́го.
Отвё́рнутый, отве́рченный – відкру́чений, відві́рчений, відве́рнений и відве́рнутий, відго́рнений и відго́рнутий, відко́чений, зако́чений.
Отви́нчивать, -ся, отвинти́ть, -ся – відґви́нчувати, -ся, відґвинти́ти, -ся, відшрубо́вувати, -ся, відшрубува́ти, -ся, відкру́чувати, -ся, відкрути́ти, -ся. Срв. Отвё́ртывать 2, Отвё́ртываться 1.
-ть винт – відкрути́ти, відґвинти́ти ґвинта́.
-ть доску, замок – відґвинти́ти, відшрубува́ти до́шку, замо́к.
Гайка -тилась – га́йка відкрути́лася.
Отви́нченный – відґви́нчений, відшрубо́ваний, відкру́чений, відві́рчений.
Подава́ться, пода́ться
1) подава́тися, пода́тися, бу́ти по́даним. [Не пи́шний в нас обі́д, не пи́шно й подає́ться (Куліш)];
2) (
подвигаться, уступать) подава́тися, пода́тися, посува́тися, посу́нутися, поступа́тися, поступи́тися, (назад или в сторону) оступа́тися, оступи́тися, уступа́тися, уступи́тися перед чим. [Репре́сії почали́ перед ти́ском життя́ подава́тись. Він до ньо́го, а той оступа́ється].
Толпа -дала́сь назад – юрба́ оступи́лася (поступи́лася, посу́нулася) наза́д.
-да́йся вперёд – посу́нься (поступи́ся) напере́д.
-да́йся назад, в сторону – посу́нься наза́д, на бі́к, оступи́ся (поступи́ся) наза́д, на бік. Срв. Отступа́ть.
Он долго упорствовал в отказе, но, наконец, начал -ва́ться, -да́лся – він до́вго відмага́вся, але наре́шті поча́в подава́тися (уступа́тися), пода́вся (уступи́вся).
Он вздрогнул и -да́лся назад – він здригну́вся і поткну́вся (пода́вся) наза́д.
Винт -да́лся, нарезка -дала́сь – ґвинт ізсу́нувся, різь ізсу́нулася.
Подвё́ртывать, подверте́ть
1) (
гайку, винт) прикру́чувати, прикрути́ти. [Прикрути́ шру́бку ду́жче];
2)
сов. (подверну́ть) підмо́тувати, підмота́ти. [Підмота́й пе́рстінь, щоб не спорсну́в з па́льця];
3)
-тывать, -ну́ть полы одежды, юбку, рукава – зака́сувати, закаса́ти, підка́сувати, підкаса́ти, зако́чувати, закача́ти, підко́чувати, підкача́ти;
4)
-ну́ть ноги под себя – підібга́ти, підгорну́ти. [Ні́жечки підгорни́].
Подвё́рнутый
1) прикру́чений;
2) підмо́таний,
3) підка́саний, зака́саний, зака́чаний, підка́чаний;
4) піді́бганий, підго́рнений
и підго́рнутий.
Привё́ртывать или приве́рчивать, приверну́ть или приверте́ть – прикру́чувати, прикрути́ти, (о мн.) поприкру́чувати що. [Прикрути́ти шру́бу (винт)].
-ну́ть кого к кому – приверну́ти, причарува́ти кого́ до ко́го.
-ну́ть огонь – прикрути́ти, укрути́ти сві́тло.
Привё́рнутый, приве́рченный – прикру́чений.
-ться – прикру́чуватися, прикрути́тися, бу́ти прикру́ченим.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ведущий – (св-во акт.)
1) відни́чий, провідни́чий, головни́й, основни́й, чі́льний, провідни́й, керівни́й, чолови́й, ключови́й;
2) тягови́й, рухови́й, руші́йний; (
в акт. действ.)
1) що веде, що проводить, що провадить;
2) що тягне, що рухає; (
акт. субъект действ.) а) воді́й, відник, проводі́й, провідник, провадник, вожа́й, поводи́р, проводи́р; б) тяжій, рушій:
ведущая отрасль промышленности – провідна галузь промисловості;
ведущая роль – провідна (основна, головна, чільна, керівна) роль;
ведущая фигура – ключова фігура (особа, постать);
ведущее звено – перша ланка;
ведущее колесо – тягове́ колесо;
ведущий барабан, вал, диск – тягови́й барабан, вал, диск;
ведущий борьбу – борець;
ведущий, ведомый самолёт – чі́льний, ведений літак;
ведущий винт – тяговий ґвинт;
ведущий войну – зайнятий війною, у стані війни;
ведущий в тупик – спрямований у безвихідь;
ведущий двойную игру – дворушник;
ведущий замкнутую жизнь – відлюдько;
ведущий специалист, инженер – провідний фахівець, інженер;
ведущий к гибели – згу́бливий;
ведущий к победе – переможний;
ведущий переговоры – учасник переговорів;
ведущий передачи, программы – відни́к (провідник, проводар, модератор, спрямовувач, газда, чільник) передачі, програми;
ведущий протокол – протоколіст. Обговорення статті
Крепёжный – кріпильний, риштувальний;
крепёжная планка – кріпильна лиштва (планка);
крепёжная резьба – кріпильна нарізь;
крепёжная стойка – кріпильний стояк;
крепёжное приспособление – кріпильний пристрій;
крепёжные изделие – кріпильні вироби;
крепёжный болт – кріпильний прогонич;
крепёжный винт – кріпильний ґвинт;
крепёжный фланец – кріпильний фланець, кріпильні криси. Обговорення статті
Несущий – (свойство) носі́йний, несни́й; (в акт. действ.) що несе; (акт. субъект действ.) носій; трима́льний; (винт самолёта, корабля и т. п.) тягови́й:
куры, несущие яйца – курки-несучки;
несущая балка (конструкция) – опорна (тримальна) балка (конструкція);
несущая волна – хвиля-носій;
несущая поверхность самолёта – носійна (несна) поверхня літака;
несущая способность – тримкість;
несущая стена – опорна (тримальна, основна) стіна;
несущая частота – частота-носій;
несущее крыло – крило-носій;
несущий винт – тягови́й ґвинт, несни́й ґвинт;
несущий кабель – несний жильник (кабель);
несущий каркас – тримальний каркас;
несущий смерть – смертельний, (реже) смертоносний;
несущий убытки – збитковий, обтяжений збитками.
[[«Уран, це, як ви знаєте, не тільки античний бог підземного світу, а й досить конкретний метал, хімічний елемент, номер 92! І він, цей елемент може бути використаний не тільки в західних, наскрізь прогнилих, буржуазних атомних електростанціях і бомбах, але і в наших, передових, прогресивних, таких, що несуть… пардон, ви самі знаєте, як важко в українській мові з герундієвими формами, я ж не можу сказати «несучих», тому кажу — «таких, що несуть», а несуть вони світові добро і благо, всім і кожному» (О.Ірванець). Все обернулося в суцільний шалений вир. Речі літали в повітрі, мов смертоносні ядра, якась повія стояла на столі й верещала (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Винт – ґвинт, -та, шруб, -ба; -ик – ґви́нтик, -ка.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Винт – ґвинт (-та́) в. (шуруп) – шру́ба;
в. безконечный – шнек (-ка);
в. верстачный – ґвинт верста́тний;
в. выталкивающий, торф. – ґ. виштовхни́й;
в. водопод’емный, в. Архимедов – ґ. Архіме́дівський;
в. воздушный – ґ. повітряни́й;
в. гребной – ґ. гребни́й;
в. давильный – ґ. нагнітни́й;
в. двухлопастный – ґ. дволо́патний;
в. дифференциальный – ґ. диференція́льний;
в. зажимной, -мательный – ґ. затискни́й;
в. контактный – ґ. дотичко́вий;
в. микрометровный, -рический – ґ. мікрометри́чний;
в. нажимательный, нажимной – ґ. натискни́й;
в. поверительный, геод. – ґ. виправни́й;
в. подающий – ґ. подава́льний;
в. под’емный – ґ. підійма́льний;
в. регулировочный – ґ. регулівни́й;
в. с двойной нарезкой – ґ. дворізе́вий;
в. соединительный – ґ. злучни́й;
в. становой, шуруп – ґ. установни́й, шру́ба встановна́;
в. стяжной – ґ. стяжни́й;
в. судовой (гребной) – ґ. судно́вий;
в. тисковой – ґ. ле́щатний;
в. толкающий, авио – ґ. попиха́льний;
в. тормазной – ґ. гальмівни́й;
в. уравнительный – ґ. вирівня́льний;
в. установительный, -новочный – ґ. установни́й;
в. ходовой – ґ. ходови́й;
в. шестилопастный, торф. – ґ. шостило́патний;
в. элевационный – ґ. елеваці́йний.
Элевационный винт – елеваці́йний ґвинт (-та́).
Бесконечный – безконе́чний;
• б. винт
– шнек (-ка);
• б. лента
– безкра́йбинда;
• б. пила, ленточная
– безкра́йпилка;
• б. фашина
– до́вга та́раска.
Водопод’емный – водотяжни́й;
в. винт, Архимедов – ґвинт Архіме́дівський;
в. здание – водотя́жня;
в. колесо – водопідійма́льне ко́лесо.
Поверительный – переві́рчий;
• п. винт,
геод. – ґвинт виправни́й.
Подвертывать, -ртеть (гайку, винт) – прикру́чувати, прикрути́ти;
• п. (подвернуть
) – підмо́тувати, підмота́ти.
Подтягивать, подтянуть, -ся – підтяга́ти, підтягти́, -ся;
• п. (винт.
) – підкру́чувати, підкрути́ти, -ся.
Подтянутый – підтя́гнений;
• п. (винт
) – підкру́чений.
Становой (винт) – устано́вний.
Червяк (бесконеч. винт) – шнек (-ка);
• ч. многоходовый
– ш. многоходо́вий;
• ч. открывающийся
– ш. відкидни́й;
• ч. падающий
– ш. впадни́й;
• ч. под’емный
– ш. підійма́льний.
Шестилопастный (винт) – шостило́патний.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

винт ґвинт,-та́ (1. стрижень, що має спіральну нарізь на зовнішній поверхні; 2. частина рухомого механізму літака, пароплава у вигляді лопатей, закріплених на валі)
в. архимедов ґвинт архіме́дівський
в. бесконе́чный, червяк ґвинт нескінче́нний, шнек,-ка
в. блокиру́ющий ґвинт блокува́льний
в. врезно́й ґвинт врізни́й
в. гребно́й ґвинт гребни́й
в. динами́ческий [силово́й] ґвинт динамі́чний [силови́й]
в. зажи́мно́й 1. ґвинт затиско́вий (стосовно затискача)
2. ґвинт затиска́льний [затисни́й] (призначення)
в. запо́рный ґвинт закривни́й [прикрива́льний]
в. изменя́емого ша́га ґвинт змі́нюваного кро́ку
в. исправи́тельный ґвинт виправни́й
в. крепёжный ґвинт кріпи́льний
в. ле́вый ґвинт лі́вий
в. лови́льный ґвинт ло́вчий [лови́льний]
в. многозахо́дный ґвинт багатозахі́дний
в. нажи́мный ґвинт натисни́й
в. направля́ющий ґвинт напрямни́й [спрямува́льний]
в. натяжно́й ґвинт натяжни́й [натяга́льний]
в. несу́щий ґвинт трима́льний
в. одноходово́й ґвинт одноходови́й
в. отжи́мный ґвинт відтисни́й
в. подъёмный ґвинт піднімни́й [підніма́льний]
в. потайно́й ґвинт потайни́й [загли́блений]
в. пра́вый ґвинт пра́вий
в. распо́рный ґвинт розпірни́й
в. регулиро́вочный ґвинт регулюва́льний
в. рулево́й ґвинт кермови́й
в. соедини́тельный ґвинт з’є́днувальний [єдна́льний]
в. тисково́й ґвинт леща́тний
в. тормозно́й ґвинт гальмо́вий
в. тянущий ґвинт тягну́чий [тягови́й]
в. упо́рный ґвинт упі́рний [упоро́вий]
в. уравни́тельный ґвинт вирівня́льний [вирі́внювальний]
в. устано́вочный ґвинт устано́вний [устано́вчий]
в. фикси́рующий ґвинт фіксува́льний
в. ходово́й ґвинт ходови́й
переда́ча передава́ння, пересила́ння, посила́ння; передання́; переда́ча,-чі
п. винтова́я переда́ча ґвинтова́
п. гидравли́ческая переда́ча гідравлі́чна
п. зу́бчатая переда́ча три́бова
п. кана́тная переда́ча ли́нвова
п. карда́нная переда́ча карда́нна
п. кривоши́пная переда́ча ко́рбова
п. ле́нточная переда́ча стрічкова́
п. реду́кторная переда́ча реду́кторна
п. ременна́я переда́ча па́сова
п. рулева́я переда́ча кермова́
п. рулева́я “винт и га́йка” переда́ча кермова́ “ґвинт і му́тра”
п. рулева́я “червя́к и ро́лик” переда́ча кермова́ “черв’я́к і ро́лик”
п. рулева́я “червя́к и се́ктор” переда́ча кермова́ “черв’я́к і се́ктор”
п. ступе́нчатая переда́ча ступі́нчаста [східча́ста]
п. углова́я переда́ча кутова́
п. фрикцио́нная переда́ча [переві́дня] фрикці́йна [тертьова́]
п. хра́повая переда́ча заскочко́ва
п. цепна́я переда́ча ланцюго́ва
п. червя́чная переда́ча слимако́ва
п. ша́риковая переда́ча кулькова́
п. шату́нная переда́ча го́нкова
п. электроэне́ргии пересила́ння електроене́ргії

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гвинтвинт.
Ґвинт, -та
1)
винт;
2)
винтовка.
Шріб, -бавинт.
Шруб, -бавинт.
Як на шру́бах хо́дить – живой, подвижной, проворный.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вертлю́г, -га, м. Неподвижный винтъ, на которомъ что нибудь вращается. См. Верклюг.
Ґвинт, -та, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.
І. Чіп, чопа́, м.
1) Деревянная затычка у бочки.
Узялась за чіп, щоб одіткнуть. Рудч. Ск. II. 151. П’яний, як чіп. Ном. № 11740. Ходи́ти до чопа́. Пьянствовать, ходить въ кабакъ. Ном. № 11701.
2) Стержень, на которомъ что-либо ходитъ, качается или вращается (въ видѣ колышка, винта и пр.) — является частью многихъ машинъ и снарядовъ, напр. винтъ, соединяющій половинки ножницъ. Шух. I. 153. Также часть:
вертлюга, верстату, курительной трубки (металлическая крышка ходить на немъ), п’їл (см. п’їла). Шух. І. 187, 255, 276, 254.
3) Колышекъ въ сновалкѣ. Шух. І. 150. См.
Снувавка.
4) Колышекъ, зубъ (желѣзный) въ боронѣ. Шух. I. 166.
5) Шипъ въ столбѣ для связи съ другимъ бревномъ. Уманск., Гайсин. у.у.
6) Желѣзный шипъ на мельничномъ валу. Мик. 480. Черниг. у.
7) Рыба: Aspro Zingel. Вх. Пч. II. 18. Ум.
Чіпо́к, чіпо́чок, чо́пик, чопе́ць. (Харьк., Залюбовск.). В барилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки. Ном. заг. № 64.
Шру́б, -ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шру́бах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. Шрубо́к.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Винт — ґвинт, -та́; В. внутренний — ґвинт середо́вий; В. вертикальный, — прямови́сний ґвинт: В. дверцы — ґвинт две́рок; В. зажимной — затискни́й гвинт; В. наружный — зве́рхній ґвинт; В. натяжной — натяжни́й ґвинт; В. под’емного механизма — ґвинт підійма́льного механі́зму; В. прижимной — ґвинт притискни́й; В. регулирующий — регуляці́йний ґвинт; В. с маховичком — ґвинт з маховичко́м; В. упора — ґвинт упо́ри; В. установочный — ґвинт устано́вний; В. хвостовой — хвостови́й; В. ходовой — гвинт ходови́й.
*Внутренний — у[в]ну́трішній, середови́й; В. караул — вну́трішня сторо́жа; В. крутость бруствера — вну́трішня кру́тість бру́ствера; В. под’емный винт — середови́й підійма́льний ґвинт; В. порядок — вну́трішній поря́док; В. пост — вну́трішня сті́йка; В. часовой — вну́трішній стійко́вий; В. линия — середо́ва лі́нія; В. служба — вну́трішня слу́жба; В. спайка (единство) — вну́трішня є́дність.
*Зажимной — затискни́й; 3. барашек — затискни́й бара́нчик; 3. винт — затискни́й ґвинт; 3. танка — затискна́ му́тра; 3. кольцо — затискне́ кільце́; 3. кулак — затискни́й кула́к; 3. матка — затискна́ ма́тка; 3. приспособление — затискни́й при́стрій.
*Наружный — зо́внішній, зве́рхній, надві́рний, око́лишній; Н. винт — зве́рхній ґвинт; Н. диаметр — зо́внішній попере́чник; Н. дневальный — надві́рний чергове́ць; Н. линия — зо́внішня лі́нія; Н. под’емный винт — зо́внішній підійма́льний ґвинт; Н. порядок — зо́внішній поря́док; Н. пост — надві́рна сті́йка; Н. продольные гребни — зо́внішні подо́вжні гре́бені; Н. фланг — зо́внішній фланк; Н. часовой — надві́рний стійкови́й; Н. часть — зо́внішня части́на.
*Натяжной — натяжни́й; Н. винт — натяжни́й ґвинт.
*Под’емный — підійма́льний; звідни́й; П. вес — підійма́льна вага́; П. винт — підійма́льний ґвинт; П. деньги — подоро́жні гро́ші, подоро́жнє; П. дуга — підійма́льна дуга́; П. механизм — підійма́льний механі́зм; П. мост — звідни́й міст: П. рычаг — підійма́льний ва́жіль; П. сила — підійма́льна си́ла.
Поперечный — попере́чний; П. винт — попере́чний ґвинт; П. масштаб — попере́чне міри́ло; П. нагрузка — попере́чна ванта́га; П. паз попере́чна ґа́ра; П. перегородка — попере́чна пере́ділка; П. пила — попере́чна пи́лка; П. положение — попере́чне поло́ження; П. ремень — попере́чний ре́мінь; П. связь — попере́чний по́в’язь; П. уровень — попере́чна позе́мниця.
*Регулирующий — регуляці́йний; Р. винт — регуляці́йний ґвинт; Р. кольцо — регуляці́йне кільце́.
*Соединительный — злучний; С. винт — злучни́й ґвинт; С. втулка — злучни́й уту́лок; С. канал — злучни́й кана́л; С. кольцо — злучне́ кільце́; С. планка — злучна́ пла́нка; С. проводник — злучни́й провідни́к; С. рычаг — злучни́й ва́жіль; С. тяга — злучни́й тяг; С. чашка злучна́ ча́шка.
*Стопорный — затримни́й; С. винт — затримни́й ґвинт; С. клин — затримни́й клин; С. рукоятка — ру́чка затримна́.
*Упорный — упе́ртий; завзя́тий, запе́клий; упі́рний; У. винт — упі́рний ґвинт; У. кольцо — упі́рне кільце́; У. кулак — упі́рний кула́к; У. муфта — упі́рна му́фта; У. оборона — завзя́та, упе́рта оборо́на; У. сопротивление — завзя́тий о́пір; У. цилиндр замка — упі́рний цилі́ндер замка́.
*Установочный — устано́вний; У. винт — устано́вний ґвинт; У. кольцо — устано́вне кільце́.
*Хвостовой — хвостови́й; Х. винт — хвостови́й ґвинт; Х. оперение — хвостове́ опі́рення; Х. платформа — хвостова́ платфо́рма.
*Ходовой — ходови́й; Х. винт — ходови́й ґвинт; Х. линия — ходова́ лі́нія.
*Центральный — центра́льний; Ц. винт — центра́льний ґвинт; Ц. канал — центра́льний, осередко́вий кана́л; Ц. коммутатор — центра́льний комута́тор; Ц. станция — центра́льна ста́ція; Ц. трубка — центра́льна тру́бка.
*Червячный — шне́ковий; Ч. винт — шне́ковий ґвинт; Ч. диск — шне́кове кружа́ло; Ч. шестерня — шне́кова шестерня́.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Винтъ = 1. гви́нт, шруб, шру́ба, здр. шру́бка, шру́бик. – Ходить, як на шрубах. н. пр. 2. особли́ва гра в ка́рти.

Запропонуйте свій переклад