Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 54 статті
Запропонувати свій переклад для «внешний»
Шукати «внешний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вне́шний
1) надві́рній, зо́вні́шній, околи́шній, окі́льний, зве́рхній. [Надві́рній світ =
вне́шний мир. Незначні́ зо́внішні дрібни́ці. Зве́рхні поді́ї, зве́рхні обста́вини (Єфр.) = вне́шние события, вне́шние обстоятельства. Душа́ жіно́ча щи́ра ся́є в зве́рхній красоті́ (Фран.)].
С вне́шней стороны – з зо́вні́шнього бо́ку, з околи́шнього бо́ку, знадво́ру, зве́рху;
2) (
поверхностный) поверхо́вий, позверхо́вий. [Поверхо́ва просві́та. Під тіє́ю позверхо́вою коро́ю, яко́ю вкри́то мужи́цтво, відбува́ється культу́рний проце́с (Грін.)];
3)
внешний враг – околи́шній (надві́рній, зо́внішній) во́рог (Н. Рада).
Вне́шние дела, сношения – закордо́нні, заграни́чні спра́ви, зо́внішні зно́сини;
4) (
наружный) надві́рній, знадві́рній. [Две́рі надві́рні].
Вид
1) (
образ, подобие, наружность) ви́гляд, о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва, стать, (к)шталт, ви́зір (р. -зору), вро́да. [Ма́ти весе́лий (го́рдий, сумни́й, нужде́нний) ви́гляд. Дух святи́й прийня́в подо́бу (по́стать) го́луба. Поста́ва свя́та, а сумлі́ння злоді́йське].
В таком ви́де – в тако́му ви́гляді, в такі́й по́статі.
В наилучшем ви́де – в найкра́щому ви́гляді, в найкра́щому сві́тлі, як-найкра́ще.
В п’яном ви́де, в трезвом ви́де – по-п’я́ному, п’я́ним бу́вши, по-твере́зому, твере́зим бу́вши.
Внешний (наружный) вид – зве́рхній (надві́рній) ви́гляд, вро́да.
На вид, с ви́ду – на ви́гляд, на по́гляд, на о́ко, на взір, на по́зір, з ви́гляду, з по́гляду, з ви́ду, з лиця́. [Пшени́ця га́рна на взір].
Странный на вид – ди́вний з по́гляду, ди́вного ви́гляду, ди́вно вигляда́ючи.
При ви́де – ба́чучи, поба́чивши.
Под ви́дом кого, чего – на́че-б то хто, що, ні́би-то хто, що, в ви́гляді кого́, чого́, в о́бразі кого́, чого́, під по́зором кого́, чого́.
В ви́де наказания ему решено… – за ка́ру йому́ ви́значено…
В ви́де опыта, милости – як спро́ба[у], як ла́ска, за ла́ску.
Иметь вид кого, чего, представляться в ви́де кого, чего – ма́ти подо́бу, ви́гляд кого́, чого́, вигляда́ти, пока́зуватися, видава́тися, як (немо́в) хто, як що и ким, чим. [Га́рне хлоп’я́, шкода́ ті́льки, що паненя́м визира́є. Вигляда́є немо́в ви́нний].
Делать, сделать вид – удава́ти, уда́ти кого́, чини́тися ким, виставля́ти себе́ як, що. [Удава́ти неви́нного, удава́ти обра́женого. Удава́в, немо́в спить. Старе́ виставля́є себе́, що не ско́ро їсть].
Принимать, принять какой-л. вид – набира́ти, -ся, яко́го ви́гляду, перейма́тися ви́дом, бра́ти (узя́ти) на се́бе лице́ (лик).
Подавать, показывать вид – дава́ти в знаки́, дава́ти озна́ку, вдава́ти ні́би.
Не показывать и ви́да, что… – і навзнаки́ не дава́ти, що…;
2) (
матем.: форма, фигура) стать, подо́ба, фо́рма, ви́гляд;
3) (
ландшафт, пейзаж) крайови́д, ви́гляд, вид. [Чудо́вий гірськи́й крайови́д. Ой, що за чудо́ві ви́гляди тут у вас і на рі́чку й за рі́чку (Н.-Лев.). Вид навкруги́ був сумни́й];
4) (
видимость, возможность быть видимым): На виду́ – на о́ці, на видноті́.
Быть на виду́ у кого-л. – бу́ти в о́ці, в очу́, перед очи́ма, перед ві́ччю в ко́го. [Перед очи́ма в хи́жої татарви́].
Иметь в виду́ кого, что (рассчитывать на кого, на что) – ма́ти на ува́зі (на о́ці) кого́, що, ва́жити на ко́го, на що. [Письме́нник, що ва́жить і на сільсько́го читача́…]; (принимать во внимание, сообразоваться) – огляда́тися, уважа́ти на ко́го, на що, ма́ти кого́ (що) на ду́мці, на о́ці, в очу́, на ува́зі, ду́мати на ко́го. [Народопра́вство централісти́чне раз-у-раз огляда́тиметься на потре́би центра́льних люде́й більш, ніж на на́ші (Єфр.). Передовики́ ля́дської полі́тики ма́ли в очу́ саме́ па́нство (Куліш). На ко́го ви ду́маєте? = кого вы имеете в виду?].
Имелось в виду́ – була́ ду́мка.
Имея в виду́, что… – ма́ючи на ува́зі (на о́ці), що…, уважа́ючи на те, що…
В виду́ того, что… – з о́гляду[ом] на те, що…
В виду́ (чего) – через що, уважа́ючи на що, з о́глядом[у] на що, тим що…
В виду́ ранней весны – уважа́ючи (з о́гляду[ом]) на ра́нню весну́.
Ставить кому на вид – вино́сити кому́ перед о́ко, зверта́ти чию́ ува́гу, подава́ти кому́ на ува́гу, виставля́ти (завважа́ти) кому́.
Скрыться из ви́ду – загуби́тися, ще́знути з оче́й.
Выпустить из ви́ду – спусти́ти з ува́ги, з оче́й, забу́тися.
Итти за кем, не выпуская из ви́ду – іти́ за ким на́зирцем (на́зирці), на́глядом (на́глядці).
Для ви́ду – про (лю́дське) о́ко, для [ради] годи́ться, на ви́зір, для призо́ру. [Аби́ був на ви́зір].
Ни под каким ви́дом – жа́дним спо́собом, ні в я́кому ра́зі.
Ви́дом не видать – за́зором не вида́ти, і за́зору нема́є;
5) (
разновидность) відмі́на, порі́док, ві́дрід (р. -роду), вид. [А це де́рево вже и́ншого порі́дку];
6) (
биол.) відмі́на, вид. [Числе́нні відмі́ни зві́рів];
7) па́шпорт, по́свідка, ка́ртка (на перебува́ння, на прожива́ння десь);
8) (
грам.) вид, фо́рма. [Вид недоко́наний, доко́наний, одноразо́вий];
9)
ви́ды, -ов, мн. – ду́мка, га́дка, на́мір, мета́, споді́ванки.
Из корыстных ви́дов – за-для кори́сної мети́.
В ви́дах чего – за-для чо́го, ма́ючи на ува́зі щось, за-для яки́хсь ви́глядів.
В служебных ви́дах – за-для ви́глядів (в в-ах) службо́вих.
Иметь ви́ды на кого, на что – би́ти (ці́лити, ва́жити) на ко́го, на що, накида́ти о́ком на ко́го, на що. [Не ду́же б’є на кріпа́цьких парубкі́в (Мирн.)].
Ви́ды на урожай, на будущее – споді́ванки (ви́гляди) на врожа́й, на майбу́тнє.
Видать ви́ды – бува́ти (бу́ти) в бува́льцях, у Бува́личах.
Видавший ви́ды – обме́таний, бува́лий.
Вне́шность
1) (
наружная поверхность) о́коло. [О́коло (ха́тнє) було́ обби́те доще́м (Левиц.)];
2) (
внешний вид) зо́вні́шність (р. -ности) ви́гляд, взір (р. взо́ру). [Ви́гляд мі́ста, села́. Сі́но га́рне на взір];
3) (
наружная сторона явлений) поверхо́вість (р. -вости), позверхо́вість (позверхо́вність), зве́рхність. [Люби́ти поверхо́вість, не іде́ю (Пачов.). Мужи́к перейма́є у па́на позверхо́вність (Грін.). Зве́рхність поді́й прите́мнює ї́хній вну́трішній зміст];
4) (
внешность, наружность человека) –
а) вро́да, приро́да, подо́ба. [Яка́ пога́на йому́ вро́да, а пан (Звиног.). Так, я, моя́ подо́ба, моє́ лице́, мій ви́раз, все, зовсі́м (Фран.). Га́рна ді́вчина, тако́ї подо́би не ба́чили у нас (Сторож.). Приро́да їй га́рна, то й одягну́тися хо́четься кра́ще (Звиног.)];
б) зо́внішність, зве́рхність, поверхо́вість. [Зо́внішність у ньо́го пова́жна. Все́нька зве́рхність – од убра́ння й мане́р до спо́собу розмо́ви (Єфр.). Комі́чна поверхо́вість (Фран.)];
5)
по вне́шности, вне́шним образом, вне́шне и т. д. – на по́гляд, на о́гляд, на о́ко, з-по́гляду, з-о́колу, зве́рху, на взі́р. [То ті́льки здає́ться, то ті́льки з-о́колу (Мирн.). Хоч як різня́ться зве́рху про́сте рече́ння і найкра́щий твір (Єфр.). Стано́вище, прина́дне на по́гляд, тяжке́ й обра́зливе по су́ті (Єфр.). На взір чолові́к сере́дніх літ (Мирн.)].
Вне́шностью, наружностью, лицом (о людях) – на вро́ду, на обли́ччя, на ви́гляд. [Хоро́ша дружи́на на вро́ду. Бридки́й на обли́ччя. Непога́ний на ви́гляд (Крим.)].
Ко́жа
1) (
внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шку́ра, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шку́рка, шку́рочка, (зап.) шкі́ра, шкі́рка, шкі́рочка. [З одного́ вола́ двох шкур не деру́ть (Номис). Лежа́в до́вго на со́нці, попі́к собі́ шку́ру (Звин.). Ці паляту́рки тре́ба зроби́ти з шагре́ньової шку́рки (Крим.)].
Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью – сирова́, неви́чинена (неви́правлена) шку́[і́]ра; специальнее: (конская) шкапи́на (-ни), шкапо́вина, (коровья) я́ловиця, (козлиная) козли́на, козля́тина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), сму́шок (-шку), (овечья) линтва́р (-ря́), (ум.) линтваре́ць (-рця́), линтва́рик, (старой овцы) стари́ця.
Выделанная -жа – ви́чинена (ви́правлена, ви́гарбувана) шку́[і́]ра; специальнее: (сапожный товар) това́р (-ру), ре́мі́нь (-ме́[і́]ню и -ме́[і́]ня). [Піду́, мо́же де това́ру діста́ну на чо́боти (Борзенщ.). Чо́боти з про́стого ремі́ню, не бельгі́йки (Звин.)].
Дублёная, соковая -жа – ви́дублена шку́[і́]ра, дубле́нець (-нця) (Верхр.).
Сыромятная, квасцованная -жа – сири́ця (ум. сири́чка, сири́ченька), сирови́ця, сиріве́ць (-вцю́ и -вця́), ли́марщина.
Замшевая -жа – за́мшова шку́[і́]ра (шку́рка), за́мша.
Изнанка -жи – низ (-зу), спід (р. спо́ду) шку́[і́]ри, бахтарма́ (-ми́).
Отрезанная полоса -жи – ре́мі́нь, х[к]вашія́, (ув.) ременя́ка, х[к]вашія́ка.
Кусок, лоскуток -жи – шкур(л)а́т (-та), шкурато́к (-тка́), шкурати́на, ум. шкурато́чок (-то́чка), шкурати́нка; соб. шкура́ття. [Дме́ться, як шкур(л)а́т на огні́ (Номис). Нікче́мний шкурато́к (Крим.). Позбира́в шкура́ття (Сл. Гр.)].
Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) – білува́ти, оббілува́ти кого́. [Си́вого коня́ білува́ли (Рудч.). Спійма́всь – здеру́ть із те́бе шку́ру, оббілу́ють до-чи́ста (Коцюб.)].
С живого -жу дерёт (перен.) – живо́го білу́є; з живо́го шку́ру дере́.
Выделывать -жи, см. Выде́лывать 1.
Заниматься выделкой кож – а) см. Коже́вничать; б) см. Скорня́чить. Цвет -жи – ко́лір (-льору) шку́[і́]ри.
Нежная -жа – ні́жна шку́[і́]ра.
Гусиная -жа (от холода) – си́роти (-рі́т), пасю́рки (-рок), гу́ся́ча шку́[і́]ра. [Так холодно́, що в ме́не аж си́роти повиступа́ли (Звин.)].
На нём только -жа да кости – він худи́й, як трі́ска (як трістя́); він – сама́ снасть.
Ни -жи, ни рожи – ні з оче́й, ні з плече́й (Приказка). [Таке́, ба́чте, воно́ непоказне́: ні з оче́й, ні з плече́й (Кон.)].
Из -жи лезть – рва́тися з шку́ри, з-під шку́ри п’я́сти́ся. [Лю́ди аж рву́ться з шку́ри на по́лі (Кон.). І засі́яв, і воло́чить, із-під шку́ри пне́ться (Рудан.)].
Из -жи вон лезет (о толстяке) – із шку́ри пре́ться. [Так обрі́с ті́лом, що аж із шку́ри пре́ться (Кон.)].
Мороз по -же дерёт, см. Драть. Мороз по -же подирает – (аж) моро́зом усипа́є; мов сні́гом тре; см. Подира́ть;
2) (
плодов, клубней и т. п.) шку́[і́]рка, лушпа́йка, лушпи́нка, соб. лушпа́йя (ср. р.), лушпи́ння; см. Ко́жица 4 и Кожура́ 1.
Девичья -жа, фарм. – проскурняко́вий (люкрице́вий) пови́дляник, проскурняко́ва (люкрице́ва) пастила́.
Лоск
1) (
блеск, глянец) лиск, по́лиск (-ку), блиск (-ку), ґлянс (-су), ґлянц (-цу) и ґля́нець (-нцю), по́лір (-ру).
Сапоги с -ком – чоботи з ґля́нс[ц]ом (з ґля́нцем), ви́ґлянсувані чо́боти.
Внешний, поверхностный, светский лоск – зо́вні́шня вигла́да, зо́вні́шній, зве́рхній, поверхо́вий, сві́тський по́лір. [Свою́ неосві́ту хова́в під зо́внішньою вигла́дою («Буков.»). Їх поверхо́вий по́лір надава́в їм ви́гляд на́че-б то люде́й ви́щої культу́ри (Ор. Левиц.)].
Лоск образования – по́лиск, по́лір осві́ти, осві́тня вигла́да.
Наводить лоск, см. Лощи́ть.
Навести, дать внешний лоск – да́ти зо́вні́шній по́лиск, по́лір, вигла́ду кому́;
2) ло́щи́на, лощо́ви́на;
срв. Лощи́на.
Лежать -ком – лежа́ти ло́ском, (в повалку) по́котом. [Всі (п’я́ні) ло́ском лежа́ли аж до дру́гого дня (Квітка)].
После бури рожь -ком лежит – після́ бу́рі жи́то в лоск ви́лягло; після́ бу́рі жи́то ло́ском лежи́ть.
Град выбил хлеб в лоск – гра́дом ви́било хліб у-пе́нь.
Положить в лоск кого, что – ви́нищити до ноги́ (в-пень) кого́, ви́нищити до ща́дку, (полон.) до ще́нту що.
Меня обокрали в лоск – у ме́не за́брано чи́сто все, все до ни́тки, (полон.) все до ще́нту.
II. Мир
1) (
вселенная) світ (-ту, мн. світи́, -ті́в), все́світ (-ту), всесві́ття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пи́шний світ, ввесь рух життя́ оту́т у мені́, в се́рці (Коцюб.). До́ки світ сві́том, не бу́де ба́ба ді́дом (Кониськ.). Ви сві́тло сві́ту (Куліш). І до ме́не ці́лий все́світ усміха́всь (Олесь). Ой, ви́дить бог, ви́дить творе́ць, що мир погиба́є (Колядка)].
От сотворения -ра – від с(о)тво́ре[і́]ння сві́ту, від поча́тку сві́ту; відко́ли світ наста́в. [Відко́ли світ наста́в, не бува́ло ще тако́го (Брацл.)].
Ещё до сотворения -ра – ще з-передві́ку, ще як світ не наста́в, ще перед сотво́ренням сві́ту.
Системы -ра – систе́ми сві́ту (все́світу).
Мир божий – світ (мир) бо́жий. [І світ бо́жий, як вели́кдень, і лю́ди, як лю́ди (Шевч.)];
2) (
светило) світ. [Горя́ть світи́, біжа́ть світи́ музи́чною ріко́ю (Тичина)];
3) (
земля) світ, наш світ, зе́мний світ, (ум.-ласк.) світо́чок (-чка), сві́тонько (-ка, ср. р.). [Зійду́ я на гі́рочку та гля́ну я по світо́чку: сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на тобі́ тя́жко жи́ти (Пісня). Над на́шого козаче́нька і в сві́ті нема́ (Метл.)].
Во всём -ре – в усьо́му сві́ті (все́світі), по всьо́му (по ці́лому) сві́ті; на всьо́му сві́ті.
Нигде в -ре – ніде́ в сві́ті.
По всему -ру – по всьо́му (по ці́лому) сві́ті.
На весь мир – на ввесь світ.
Дурак на весь мир – усьогосві́тній, світови́й ду́рень, (фамил.) пері́стий ду́рень (-рня).
Горний мир – ви́шній (надзе́мний) світ, (ви́шнє) не́бо.
Дольний мир – до́лішній (зе́мний) світ, земля́.
Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир – цей (цьогобі́чний) світ, сьогосві́ття, той (потойбі́чний) світ, тогосві́ття (-ття). [Усе́ на цім сві́ті зника́є (Грінч.). Привели́ до не́ї одну́ ба́бу, що неда́вно обмира́ла і на тім сві́ті була́ (ЗОЮР. I)].
Этого -ра, потустороннего -ра – сьогосві́тній, тогосві́тній (несьогосві́тній, несві́тній). [Блука́ли які́сь ті́ні несьогосві́тні (Н.-Лев.). Мара́ несві́тня озива́ється (М. Вовч.)].
Он человек не от -ра сего – він люди́на несьогосві́тня, (возвыш.) не від ми́ру сього́.
Сильные -ра (сего) – мо́жні, вла́дні (-них), зве́рхники (-ків) (сві́ту сього́); воло́дарі сві́ту сього́.
Гражданин -ра – громадяни́н все́світу, всесвітя́нин (-на, им. мн. -тя́ни, р. -тя́н), (космополит) всесві́тник. [Я всесвітя́нин ри́мський і бажа́в-би поба́чить Рим столи́цею всесві́ту (Л. Укр.)];
4) (
перен.: круг явлений) світ.
Два -ра (противоположных) – два сві́ти.
Внешний, внутренний мир – зо́вні́шній (око́лишній, зве́рхній), вну́трішній світ.
Идеальный, физический мир – ідеа́льний, фізи́чний світ.
Новый, старый (древний) мир – нови́й, стари́й світ.
Мир красоты – світ краси́.
Мир психических явлений – круг (ко́ло, світ) психі́чних я́вищ.
В -ре неведомого – у сві́ті невідо́мого;
5) (
все люди) світ, (общество) грома́да лю́дська, зага́л (-лу). [Світ прозва́в (ді́да Хо) стра́хом (Коцюб.). Хто так неда́вно прийма́в гучну́ сла́ву, світ того́ ху́тко забу́в (Л. Укр.)].
Пустить по -ру, см. Пуска́ть 1.
Ходить, пойти по -ру, в мир – з торба́ми (з то́рбою), з до́вгою руко́ю ходи́ти, піти́, за про́ханим (за ласка́вим) хлі́бом, попідвіко́нню, по же́брах (на же́бри, в же́бри) ходи́ти, піти́, на про́шений хліб перейти́, (пров.) по миру́ ходи́ти, (нищенствовать) жебра́чити, же́брати, жебрува́ти, старцюва́ти. [Стара́ ма́ти пішла́ з то́рбою і з то́го сім’ю́ годува́ла (Крим.). «Чим заробля́?» – «По миру́ хо́дить» (Звин.)].
С -ру по нитке, голому рубашка – зе́рнятко до зе́рнятка – от і ці́ла мі́рка.
На весь мир мягко не постелешь – всім не дого́диш; всім (на всіх) не наста́(р)чиш, на всіх не настара́єшся.
С -ром и беда не убыток – як усі́м біда́, то то вже півбіди́.
На -ру и смерть красна – за кумпа́нію і цига́ни ві́шаються (Приказка);
6) (
социальная группа) світ. [Світ розбу́рканих люде́й (Єфр.)].
Крещённый, христианский мир – хреще́ний, христія́нський світ.
Преступный мир – злочи́нний світ, злочи́нна грома́да;
7) (
крестьянская община) грома́да, (редко) мир, (пров., рус.) о́бчество, (стар.) копа́, (ум.) грома́дка, грома́дочка, грома́донька. [Вже вся грома́да зібра́лася коло во́лости (Грінч.). Біля збо́рні зібра́вся ввесь мир (Коцюб.). Копа́ перемо́же й попа́ (Номис)].
-ром – грома́дою, ми́ром. [Похова́ли грома́дою (Шевч.). Ми́ром і бо́гу до́бре моли́тися (Номис)].
Он выбран -ром – його́ обра́ла грома́да;
8) (
мирская сходка) сход (-ду), грома́да. [Як сход ска́же, так і бу́де (Брацлавщ.). Прийшо́в ба́тько з грома́ди таки́й серди́тий (Грінч.)].
Класть, положить на -ру – кла́сти, покла́сти (ви́рішити) на схо́ді;
9) (
светская, неотшельническая жизнь) (грі́шний) світ, сві́тське (мирське́) життя́ (-ття́); мир. [Черне́ць Пахо́мій, у миру́ Петро́ Борзе́нко (Крим.)].
Жить в -ру́ – жи́ти серед люде́й, прова́дити сві́тське (мирське́) життя́, жи́ти в світові́й (в зе́мній) марно́ті.
Оставить, покинуть мир
а) (
светскую жизнь) поки́нути світ, відійти́ від (грі́шного) сві́ту. [Покида́є світ і во́лю, щоб в пече́рі сме́рти ждать (Франко)];
б) (
умереть) поки́нути світ, зійти́ з(о) сві́ту, переста́витися.
Нала́щивать, налощи́ть – нало́щувати, налощи́ти, вило́щувати, ви́лощити, наґлянсо́вувати, наґлянсува́ти, ви́ґлянсувати, наґлянцьо́вувати, наґлянцюва́ти, ви́ґлянцювати, (о мног.) понало́щувати, повило́щувати, понаґлянсо́вувати/понаґлянцьо́вувати що; (у сапожников) клесува́ти, ви́клесувати що; (галом) га́лити, ви́галити що. [Нало́щувати полотно́ (Харківщ.). Ви́ґлянсував чо́боти (Брацл.)].
Налощё́нный – нало́щений, ви́лощений, наґлянсо́ваний, ви́ґлянсуваний, наґлянцьо́ваний, ви́ґлянцюваний, понало́щуваний, повило́щуваний, понаґлянсо́[цьо́]вуваний; ви́клесуваний; ви́галений.
-ться
1) нало́щуватися, налощи́тися, понало́щуватися; бу́ти нало́щуваним, нало́щеним, понало́щуваним
и т. п.;
2) (
приобретать внешний лоск) набира́тися, набра́тися, (о мн.) понабира́тися зо́внішнього по́лиску (зо́вні́шньої вигла́ди, зо́вні́шнього по́ліру), ви́гладитися;
3) (
вдоволь, сов.) налощи́тися, наґлянсува́тися и т. п.; срв. Лощи́ть.
Нару́жность
1) (
наружн. сторона, поверхность) о́коло, зо́внішність, поверхо́вість, по(з)верхо́вість (-ости), верх, по́верх (-ху).
По -сти дом хорош – зо́ко́ла (зоко́лу, назо́вні, зовні́, на по́гляд, на взір) буди́нок (дім) га́рний;
2) (
человека) –
а) (
внешний вид) (зо́вні́шній) ви́гляд (-ду), зо́внішність, зве́рхній ви́гляд, (редко) зве́рхність, (гал.) поверхо́вість (-ости), (осанка) поста́ва. [Була́ це люди́на прива́бливого ви́гляду (с располагающей -ностью) (Короленко). Поста́ва свята́, а сумлі́ння злоді́йське (Номис)];
б) (
физиономия) вро́да, подо́ба, приро́да. Срв. Вне́шность 4 и 5. [Се був чолові́к і на вро́ду незгі́рший, і на вда́чу (М. Вовч.). Дру́га лю́бого подо́бу кра́сну боги́ня прийняла́ (Л. Укр.). Га́рна ді́вчина, – тако́ї подо́би і не ба́чили в нас на Украї́ні (Стор.)].
Счастливая -ность – вда́тна вро́да, щасли́ва зо́внішність.
Счастливой -сти – що вда́вся (вда́тний) на вро́ду.
-стью, по -сти – назо́вні, на ви́гляд, на взі́р, на вро́ду, на обли́ччя.
-ность обманчива – вро́да (зо́вні́шність) облу́дна.
По -сти не суди – не суди́ з о́кола (з зо́внішнього или з околи́шнього ви́гляду).
Нару́жный – (находящийся снаружи) (з)околи́шній, (з)окі́льний, надві́рні[и]й, знадві́рні[и]й; (наход. на поверхности тела, предмета) зве́рхній, (поверхностный) поверхо́вий, позверхо́вий; (внешний) зо́вні́шній; срв. Вне́шний 1, 2 и 4. [Околи́шня ма́зка (Сл. Левч.). Околи́шній (надві́рній) бік ха́ти (Богодух.). Окі́льні галере́ї хра́му (Кониськ.). Після знадві́рнього ду́же я́сного со́нця вони́ нічо́го не ба́чили в те́мній крамни́ці (Н.-Лев.). Надві́рня те́мрява (Київщ.). Душа́ жіно́ча щи́ра ся́є в зве́рхній красоті́ (Франко). Запа́лення копиті́в мо́же бу́ти позверхо́ве й глибо́ке (Корольов). Зо́внішній бік я́вищ (М. Грінч.)].
С -ной стороны – з околи́шньою (зо́вні́шнього) бо́ку, зо́ко́ла, зве́рху, знадво́ру. [З околи́шнього бо́ку га́рно (Короленко). Клепки́ стру́жать з зо́внішнього бо́ку ві́гнуто (Бонд. Виробн.). Ба́чили ви, яка́ шко́ла зо́кола? (Грінч.)].
-ная болезнь – зовнішня (зве́рхня) х(в)оро́ба. [Зве́рхні хворо́би (Корольов)].
-ная дверь – надві́рні две́рі (-ре́й).
-ный диаметр – зо́вні́шній дія́метр (попере́чник).
-ное лекарство – зо́вні́шні (зве́рхні) лі́ки (-ків), (надпись на аптек. этикетке) зо́вні́шнє (-нього).
-ная линия – зо́вні́шня лі́нія.
-ный надзор – зо́вні́шній на́гляд.
-ная поверхность чего – зо́вні́шній по́верх, зо́вні́шня пове́рхня, о́коло чого́.
-ный порядок – зо́вні́шній поря́док (лад).
-ное почтение – зо́вні́шня (зве́рхня, види́ма) поша́на. [Зве́рхні озна́ки поша́ни (Короленко)].
-ная радость – зо́вні́шня (зве́рхня) ра́дість.
-ная стена – околи́шня (надві́рня) стіна́.
-ные стены – околи́шні (надві́рні), сті́ни, о́коло. [Ма́зати о́коло (Полт.)].
-ные укрепления – околи́шні (зо́вні́шні) укрі́плення.
Пове́рхностный – (неглубокий) поверхо́в(н)ий, позверхо́в(н)ий, (беглый) побі́жний, (внешний) зо́внішній, зве́рхній; см. Вне́шний. [Позверхо́вні знання́].
-ный взгляд – позверхо́вий по́гляд.
Самое -ное сравнение – найповерхо́віше порі́вня́ння чого́ з чим.
-ный человек – неглибо́ка люди́на.
Приво́зный, -возно́й
1) привізни́й, довізни́й.

-ные товары – при[до]візни́й крам;
2) (
о торговле: внешний) привозо́вий. [Привозо́ва торго́вля (Крим.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вид
1) (
образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, кшталт (шталт), позір, визір, врода;
2) (
матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
3) (
ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид;
4) (
видимость, возможность быть видимым): (на виду) на оці, на видноті; (принимать во внимание, сообразоваться) оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого.
5) (
разновидность) відміна, порідок, відрід, вид;
6) (
биол.) відміна, вид;
7) паспорт (
давн. пашпорт), посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
8) (
грам.) вид, форма;
9) (
виды) думка, гадка, намір, мета, сподіванки:
будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі);
быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (иногда) бути на очах у кого;
быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого;
в видах чего – задля чого, маючи на увазі щось, задля якихсь виглядів;
в виде наказания ему решено… – за кару йому визначено…;
в виде опыта, милости – як спроба (проба) (як спробу (пробу), на спробу (пробу), за спробу (пробу)); як ласка, за ласку;
в виде прогонных и суточных – як прогони та добові;
в виде процента – як процент;
в виде чего (в качестве чего) – [як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого;
в виду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою);
в виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду(ом)) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…;
в виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище;
в виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого;
в виду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що);
в виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…);
в виду того, что… – з огляду(ом) на те, що…; через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…;
в виду (чего) – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з оглядом (огляду) на що, тому (тим) що…; задля чого; маючи на увазі, що;
в виду чего-либо – задля (для) чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…;
величественный вид – величний вигляд;
в жидком, твердом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані;
видавший виды – обметаний, бувалий; бувалець; бита голова; битий жак, на всі ноги кований;
видал виды – [всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето;
вид на жительство – паспорт; свідоцтво (посвідка) на проживання;
видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано;
видом не видать – зазором не видати, і зазору (і зазором) немає; видом не видати;
виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на врожай, на майбутнє;
виды спорта – види спорту;
в каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…);
в лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться);
в наилучшем виде – в найкращому вигляді, в найкращому світлі, якнайкраще;
в неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі;
в нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (незаймана, незаймане); незайманим (незайманою);
внешний (наружный) вид, внешность – зверхній (зовнішній, надвірній) вигляд, зовнішність; врода (урода);
в п’яном (нетрезвом) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою, під мухою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч;
в свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися);
в связанном виде (хим.) – у сполуках;
все виды (наказания, поощрения, налоги…) – усі, які є (кари, заохочення, податки…);
всех видов (помощь) – всяка (усяка) (допомога); яка тільки є (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога);
в скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (зібгана, зібгане); зібганим (зібганою);
в служебных видах – задля виглядів службових; з причин службових;
в таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу;
в трезвом виде – по-тверезому, тверезим бувши;
в таком виде – в такому вигляді, в такій постаті;
в упрощённом виде – спрощено, в спрощеному вигляді;
выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей; забутися;
делать, показывать, сделать вид – удавати, удати кого, що (ніби); чинитися ким, виставляти себе як, що; робити, зробити вигляд, що… (ніби…);
дерзкий вид – зухвалий вигляд;
для виду – про [людське] око (про [людські] очі); для [ради] годиться; на визір; (иногда) для призору;
заочный вид обучения – заочна форма навчання;
зеркало заднего вида – дзеркало заднього огляду; 
идти за кем, не выпуская из виду – іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці);
из корыстных видов – задля (для) корисливої мети (з корисливою метою);
имеется в виду что – йдеться про що, мова (йде) про що;
имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці];
иметь в виду – мати на увазі, пам’ятати;
иметь в виду кого, что – мати на увазі (на оці) кого, що; (рассчитывать на кого, что) важити на кого, на що; (принимать во внимание кого, что) уважати на кого, що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що; мати на думці, на приміті (устар. в очу) кого, що;
иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що, ким, чим;
иметь виды на кого, на что – бити (цілити, важити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого, що; (образн.) накидати оком на кого, на що;
иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий);
иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що;
имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати;
имея в виду, что… – уважаючи (зважаючи) на те, що…; зважаючи на те, що; враховуючи те, що; маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; з огляду на те, що…;
каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає;
кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?;
можно представить в виде – можна подати у вигляді;
на вид, по виду, с виду – на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця; зовні; назверх;
на виду – на оці; на видноті;
на виду быть у кого – бути перед очима в кого;
на виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, иногда принародно, привсенародно);
надо иметь в виду – треба (необхідно, слід) мати на увазі;
не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги;
не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (иногда образн.) не в вашу міру міряючи;
не подавать виду (вида), не подать виду (вида), не показывать, не показать виду (вида) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку, не виявляти; (зрідка) не даючися на знак;
не показывать и вида, что… – і навзнаки не давати (даватися), що…;
не упускать из виду – не спускати з ока;
никаких видов на успех, на выздоровление… – жодного вигляду (перспективи) на успіх, на одужання…;
ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) (давн. жадному) разі; жодним (жадним) способом; жодною (жадною) ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі];
общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…;
по виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий);
по внешнему виду (по внешности) – із зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою;
подавать, показывать вид – давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби;
под видом кого, чего – начебто (нібито, буцімто) хто, що; у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; під позором кого, чого; ким, чим; видаючи себе за кого, що;
показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки;
поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; зробити зауваження (заувагу) кому; завважити (зауважити), поставити на карб кому що; подати кому на увагу що;
потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити, упустити, згубити, випустити) з уваги (з ока, з очей) що; (разг.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що;
при виде кого-чего – бачучи, бачивши (побачивши, забачивши) кого, що;
при виде опасности — побачивши (зауваживши, завваживши) небезпеку;
приводить к простейшему виду – зводити до найпростішого вигляду (спрощувати);
приводить уравнение к виду – зводити рівняння до вигляду;
принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати, набувати) якогось вигляду; перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик);
принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину); споважніти [на виду];
принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать;
растерянный вид – спантеличений вигляд;
скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися;
совершенный (несовершенный) вид глагола – доконаний (недоконаний) вид дієслова;
ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; подавати, подати на увагу кому; класти на увагу кому; виносити кому перед око, звертати чию увагу, виставляти (зауважувати, завважати) кому;
странный на вид – дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи; дивний на вигляд (на вид);
у него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря;
упустить (выпустить) из виду (из вида) – упустити (випустити) з уваги; забути; занедбати;
ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядно).
[Постава свята, а сумління злодійське (Пр.). Ге-ге! та його тут і зазором нема! (Сл. Гр.). Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними (Сл. Гр.). Там і масла того поклала в кашу – для призору (Сл. Гр.). Сум та туга виглядали з темних кутків (П.Мирний). Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, зомлілих фізіономій. Мазурки виглядали ще мізернішими од русинок, бо були ясні блондинки. Тонка, бліда шкіра на лиці аж світилась… (І.Нечуй-Левицький). Його зверхній вигляд зовсім непоказний: се простий собі сивий дідусь, одягнений не пишно, а навіть бідно, не надто високий, сухий, з лицем, поораним трудами життя, але повним виразу, з чорними блискучими очима (І.Франко). Давного Густава, заведіяки та аранжера скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І.Франко). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (П.Куліш). — Маріє! Уважай, що говориш, та й май на увазі, аби ніхто не чув того, що ти говориш! — сказав, остерігаючи.— Люди завидують нам і так-так усього, а як довідаються, що наш син злодій, будуть із того ще раді (О.Кобилянська). Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Удавати невинного, удавати ображеного. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Вид навкруги був сумний. А це дерево вже иншого порідку. Численні відміни звірів (АС). Він, здавалося, був наляканий моїм наближенням, та намагався не подати знаку і посміхався (Р.Андріяшик). Еге! Ся на обидві кована (Пр.). А хлопець лебедів: — Ой, не буду більше, дядьку, їй же Богу святому, не буду, а худібки так уже пильнуватиму, що й на хвильку з ока не спущу! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У мене аж вушка засміялись, як я той заголовок почув, та я перемігся якось, щоб радості своєї і навзнаки не подати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Гарну матимеш подобу, — сказав Дон Кіхот, — тільки бороду треба буде частіше голити, бо вона в тебе така буйна, закустрана й розкудлана, що як не будеш принаймні через день бритвою по ній проходитись, всяке на мушкетний постріл упізнає зразу, що ти за один (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розумом вона не відзначалася, але всім своїм виглядом ніби закликала чоловіків робити з нею дітей. Щойно чоловік гляне на неї, як йому відразу кортить нажити з нею купу немовлят. Проте вона ше не мала навіть однієї дитини, бо була за контроль над народжуваністю (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). — Ні, люба, я не мала на оці лікаря Чилтона  (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Сиджу ще кілька секунд, не спускаючи його з ока (Є.Попович, перекл. Т.Мана). З його єдиного віконця відкривався чудовий позір на бігову доріжку іподрому (В.Діброва, перекл. С.Бекета). До прірви зіштовхують саме дрібниці. Ви просто не помічаєте їх, доки не подивитесь у дзеркало заднього огляду (Наталія Гоїн, перекл. Реґіни Брет). На вигляд їй не даси більше тридцяти, а її ортографії — не більше чотирнадцяти (Моріц-Готліб Сафір). — Ти щось кепсько виглядаєш. Скільки тобі років? — А в дівчат, між іншим, некультурно про вік запитувати. — Так, ти ще й дівчина?!].
Обговорення статті
Заём – позика; позичка, (действие) пози́чення, позича́нння;
внешний заём – зовнішня позика;
внутренний заём – внутрішня позика;
давать в заём – позичати кому; робити позику кому; давати позику;
делать заём – позичати в кого; робити позику в кого; брати позику. Обговорення статті
I. Мир – світ, (вселенная, ещё) всесвіт (усесвіт), (редко) всесві́ття, (мн.) світи; (земля) світ, наш світ, зе́мний світ, (ум.-ласк.) світо́чок, сві́тонько; (круг явлений) світ:
вещественный, физический, идеальный мир – матеріяльний, фізичний, ідеальний світ;
в мире неведомого – у сві́ті невідо́мого;
внешний, внутренний мир – зо́вні́шній (око́лишній, довколишній), вну́трішній світ;
во всём мире – в усьо́му сві́ті (все́світі), по всьо́му (по ці́лому) сві́ті; на всьо́му сві́ті;
горний мир – ви́шній (надзе́мний) світ, (ви́шнє) не́бо;
гражданин мира – громадяни́н все́світу, всесвітя́нин, (космополит) всесві́тник;
два мира – два світи;
дольний мир – до́лішній (зе́мний) світ, земля́;
древний мир – стародавній (давній, прадавній) світ;
дурак на весь мир – усьогосві́тній, світови́й ду́рень, (фамил.) пері́стий ду́рень;
ещё до сотворения мира – ще з-передві́ку, ще як світ не наста́в, ще перед ство́ренням сві́ту;
малые мира сего – малі світу сього;
мир Божий – світ Бо́жий;
мир красоты, искусства – світ краси́, мистецтва;
мир психических явлений – круг (ко́ло, світ) психі́чних я́вищ;
на весь мир – на цілий (на весь) світ;
нигде в мире – ніде в світі;
новый, старый мир – нови́й, стари́й світ;
он не от мира сего (книжн. устар.) – він людина не сьогосвітня (не з сього світу); він не від світу сього;
от сотворения мира – відколи світ [настав]; від початку світу; від створення світу;
по всему миру – по всьо́му (по ці́лому) сві́ті;
растительный, животный мир – рослинний, тваринний світ;
сего мира (мира сего) – свого світу; сьогосвітній;
сильные (великие) мира сего – сильні (можні, владні) світу сього; зверхники (володарі) світу сього;
система мира – систе́ма сві́ту (все́світу);
того мира, потустороннего мира – того світу; тогосвітній; несьогосвітній, несві́тній;
тот, потусторонний, загробный мир – той, потойбічний світ, потойбіччя; тогосвіття, засвіти, позасвіття;
этот, здешний мир – сей, сьогобічний (цьогобічний) світ; сьогосвіття.
[Зійду́ я на гі́рочку та гля́ну я по світо́чку: сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на тобі́ тя́жко жи́ти (Пісня). І світ Бо́жий, як вели́кдень, і лю́ди, як лю́ди (Т.Шевченко). Блука́ли які́сь ті́ні несьогосві́тні (І.Нечуй-Левицький). Мара́ несві́тня озива́ється (М.Вовчок). Ввесь пи́шний світ, ввесь рух життя́ оту́т у мені́, в се́рці (М.Коцюбинський). До́ки світ сві́том, не бу́де ба́ба ді́дом (О.Кониський). Я всесвітя́нин ри́мський і бажа́в-би поба́чить Рим столи́цею всесві́ту (Л.Українка). Усе́ на цім сві́ті зника́є (Б.Грінченко). І до ме́не ці́лий все́світ усміха́всь (О.Олесь). Відко́ли світ наста́в, не бува́ло ще тако́го (АС). Чи, може, відлітає у вигляді священного димку в засвіти і приєднується там до велетенської хмари космічної любові, без якої не можуть жити люди, звірі, а хто зна чи й не рослини? (І.Вільде). За що ти судиш цілий світ, діставшись берега, коли ти в світі місця не знайдеш, як вікове багаття душить. І знов в вогонь, у воду йди, весь вік жахаючись біди (В.Стус). Бджіл медоносних українські доли, Й сама Вкраїна — вулик золотий… Було, було… Та відгуло в світи Й взяло з собою щільники медові (Тарас Мельничук). дрімає всесвіт на травині підперши зіркою щоку стоїть по пояс в Україні ромашка в білому вінку (Тарас Мельничук). І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані (Л.Костенко). Світ який — мереживо казкове!.. Світ який — ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця. Світе мій гучний, мільйонноокий, Пристрасний, збурунений, німий, Ніжний, і ласкавий, і жорстокий, Дай мені свій простір і неспокій, Сонцем душу жадібну налий! (В.Симоненко). І так вони пританцьовували і казились безмежно,— звісно на американські грошики, бо який чорт ще влаштовує інтелектуальні підарасники на чолі з криптолесбіюгами?!— так вони зловтішалися, доки за тебе не вступились фантоми спалених напалмом у в’єтнамській бойні (вони линули їм межи очі палаючого фосфору: нехай повилазить вам, якщо не бачите або відвертаєтесь од правди; хай ваша вжаханість її узрить, щоб ви, хоч трохи, очистились перед сконом, вишмарчки, і вкрай не засмерджували тогосвіття)… (Є.Пашковський). І божеволіють солдати, Коли сміються автомати, Шугають душі в позасвіття Невінчані… (Володимир Погорецький). Я навіть не помітив‚ коли пішла із «Трьох поросят» та жінка‚ що цілий вечір поглинала мій зір‚ а потім‚ завваживши це‚ впав у таку нуду‚ що на мене повіяло потойбіччям (В.Шкляр). Не плач за мною, мила, не заводь, Як дзвони сповістять у скорбній тиші, Що хробам оддали вже мою плоть, Що відійшов я в засвіти гидкіші За світ гидотний… (Д.Павличко, перекл. В.Шекспіра). Отак міркуючи, пройшов Санчо, як йому здавалось, із півмилі чи й більше, і тут йому замріло щось іспереду, ніби світло денне, що добувалось крізь якусь відтулину — отже, той шлях, що ввижався йому дорогою у позасвіття, мав його вивести нарешті на білий світ (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вбивали багатьох; Владика загодя спроваджував у засвіти боягузів і тих, кого брав сумнів — аби вони не згубили решти; до того ж, кожне вбивство заощаджувало провіант (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Люди стають все ближчими, світ перенаселяється (С.Є.Лєц). — Коханий, купімо авто… Світ побачимо! — Цей чи той?].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВИД ще фо́рма [вид обуче́ния форма навча́ння́], (різновид) катего́рія, тип, (пейзаж) панора́ма;
вид на жи́тельство по́свідка на прожива́ння /о́сідок/, о́рдер на прожива́ння /о́сідок/, совєт. пропи́ска;
на вид /с ви́ду/ 1. зо́вні, 2. на взір, на масть;
вне́шний вид цілком досить ви́гляд;
на вне́шний вид, с вне́шнего вида на ви́гляд, з лиця́, на по́зі́р, назве́рх;
в виде чего на взір чого, в о́бразі, у фо́рмі;
в нетре́звом виде напідпи́тку, під ча́ркою;
при виде кого поба́чивши кого, галиц. на вид кого;
под видом під ма́ркою;
с учёным видом з мі́ною вче́ного;
ни под каки́м видом ще в нія́кий спо́сіб, ні під я́ким о́глядом, під жо́дним о́глядом /при́вод/;
с видом знатока́ по-знаве́цькому;
на виду́ на оча́х, на видноті́;
име́ть в виду́ ма́ти на ду́мці;
что Вы име́ете в виду́ (что Вы под э́тим име́ете в виду́) що Ви хо́чете (цим) сказа́ти;
у всех на виду́ ще привселю́дно, на видноті́;
по вне́шнему виду тру́дно суди́ть о ком на ло́бі не напи́сано у кого, хто він;
ВИ́ДЫ (на майбутнє) ще наді́ї, на́міри [име́ть виды на кого мати наміри що́до кого];
виды на что прогно́зи /перспекти́ви/ чого;
виды на что такие ст закро́юватись на таке що [виды на урожа́й хоро́шие закро́юється на до́брий урожа́й];
име́ть виды на кого ва́жити на кого;
виды Я́лти образки́ Я́лти.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Внешний – околи́шній, зо́внішній, -я, -є.
Наружный
1) (
внешний) зве́рхній, околи́шній, -я, -є, надві́рний, -а, -е; (поверхностный) позверхо́вний, поверхо́вний, -а, -е.
Поверхностный
1) позверхо́вий, поверхо́вий, -а, -е;
2) (
внешний) зо́внішній, -я́, -є́; -но – поверхо́во, позверхо́во.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Внешний – зовнішній; (наружный) – знадвірний; надвірний. По внешнему видусм. Вид.
Заем – позика; позичка. Делать заем – позичати в кого; робити позику в кого; брати позику. Давать в заем – позичати кому; робити позику кому; давати позику. Внутренний заем – внутрішня позика. Внешний заем – зовнішня позика.
Угол (внутренний) – кут; (внешний) – ріг. На углу (улицы) – на розі (вулиці). Иметь свой угол – свій куток мати. Во главу угла – на чоло; на чільне місце.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Внешний – зо́внішній;
в., наружный – надві́рній;
в., посторонний – сторо́нній;
в. вид – зве́рхній ви́гляд (-ду).
Вид – ви́гляд (-ду);
в. (разновидность) – вид (-ду);
в. боковой – ви́гляд бічни́й;
в. внешний – в. зве́рхній;
в. задний – в. за́дній;
в. лицевой, передний – в. пере́дній;
в. наружный (сооружения) – в. надві́рній.
Наружный – надві́рний;
• н. (внешний
) – зо́внішній;
• н. очертание
– о́брис (-су);
• н. поверхность
– о́коло.
Проводник, электр. – провідни́к (-ка́);
• п. (вожак
) – вожа́й (-жая́);
• п. вводной
– п. впускни́й;
• п. внешний
– п. окі́льний;
• п. гибкий
– п. гнучки́й;
• п. дурной
– п. пога́ний;
• п. изолированный
– п. ізольо́ваний;
• п. плоский
– п. пло́ский;
• п. плохой
– п. пога́ний;
• п. подвижной
– п. рухо́мий;
• п. тепла
– теплопровідни́к (-ка), п. тепла́;
• п. хороший
– п. до́брий;
• п. электричества
– електропровідни́к (-ка́).
Угольник (чертежный, мебель) – коси́нець (-нця);
• у. внешний
– нарі́жок (-жка́);
• у. внутренний
– кутни́к (-ка́);
• у. металлический
– коси́нець метале́вий;
• у. тавровый
– кутни́к те́тува́тий;
• у. упорный
– к. упо́рний.
Цилиндр – цилі́ндер (-дра);
• ц. аккумуляторный
– ц. акумуля́торний;
• ц. вертикальный
– ц. прямови́сний;
• ц. визирный
– ц. зірни́й;
• ц. внешний
– ц. зо́внішній;
• ц. внутренний
– ц. вну́трішній;
• ц. воздуходувный
– ц. повітроду́вний;
• ц. воздушный
– ц. повітряни́й;
• ц. впускной
– ц. впускни́й;
• ц. вставной
– ц. вставни́й;
• ц. высокого давлення
– ц. високотиско́вий;
• ц. горизонтальный
– ц. позе́мий;
• ц. гофрировальный,
текст. – ц. брижува́льний;
• ц. дырчатый, торф.
– ц. дірча́стий;
• ц. изношенный
– ц. спрацьо́ваний;
• ц. индикаторный
– ц. індика́торний;
• ц. качающийся
– ц. хитки́й;
• ц. кованный
– ц. ко́ваний;
• ц. лежачий
– ц. лежа́чий;
• ц. массивный
– ц. маси́вний;
• ц. нагревательный
– ц. нагрівни́й;
• ц. наждачный
– ц. шмергеле́вий;
• ц. наполнительный
– ц. напо́внювальний;
• ц. низкого давления
– ц. низькотиско́вий;
• ц. овлажняющий
– ц. відволо́жний;
• ц. опрокинутый
– ц. переве́рнений;
• ц. отлитый
– ц. ви́литий;
• ц. паровый
– ц. парови́й;
• ц. питательный, питающий
– ц. живи́льний;
• ц. пневматический
– ц. пневмати́чний;
• ц. полый
– ц. порожни́стий, ду́тий;
• ц. пробирный
– ц. про́бний;
• ц. приводной
– ц. повідне́вий;
• ц. рабочий
– ц. робо́чий;
• ц. распределительный
– ц. розподі́льчий;
• ц. регистрирующий
– ц. реєстрівни́й;
• ц. регуляторный
– ц регуля́торний;
• ц. свободностоящий
– ц. вільності́йний;
• ц. сетчатый,
с.-х. – ц. сітча́стий;
• ц. силовой
– ц. силови́й;
• ц. сортировальный,
с.-х. – ц. сортува́льний;
• ц. составной
– ц. склада́ний;
• ц. триерный
– ц. тріє́рний;
• ц. угольный
– ц. вугляни́й;
• ц. уравновешивающий, уравнительный
– ц. вирівня́льний;
• ч. фрикционный
– ц. тертьови́й;
• ц. цельный
– ц. суці́льний;
• ц. ячеистый, ячейный (в триере
) – ц. стільникува́тий.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Внешний
Внешний мир
– зовнішній (околишній, навколишній, довколишній) світ; довкілля. [Явища довколишнього світу його не цікавили. Прус.]
• По внешнему виду
– зовнішнім (зверхнім) виглядом; назверх. Див. іще вид. [Зовнішнім виглядом мавпа нагадує людину. Прус.]
• С внешней стороны
– зокола; з зовнішнього (з околишнього) боку; з зовнішньої (з околишньої) сторони; наверх (зверху); (тільки про будівлю, житло) знадвору. [І зокола хата обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько. Мирний. У суботу тричі білила хату знадвору — все дощ оббивав. З нар. уст.]
Вид
• Будем иметь в виду
– маймо на оці (на увазі).
• Быть на виду у кого
– бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (іноді) бути на очах у кого. [Вона в мене і перед очима і на думці… Квітка-Основ’яненко.]
• Быть на виду у кого
(перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого.
• В виде милости
– як ласка (за ласку).
• В виде наказания
– за кару. [Кілька годин пересидів за кару… Ковалів.]
• В виде опыта
– як (с)проба (як (с)пробу, на (с)пробу, за (с)пробу). [Зробив на пробу, що з того вийде. Сл. Ум.]
• В виде процента
– як процент.
• В виде чего (в качестве чего)
– [Як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого.
• В виду благоприятной весны, дождливого лета…
– уважаючи (зважаючи, з огляду) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…
• В виду изложенного; в виду выше изложенного
(канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище.
• В виду многочисленности чего
– зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого.
• В виду отсутствия (денег, материалов…)
– за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…).
• В виду того, что…
– через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…; з огляду на те, що…
• В виду чего
– через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з огляду нащо; тому (тим) що…; маючи на увазі, що…; задля чого.
• В виду чего-либо
– (за)для чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…
• В жидком, твёрдом виде
– рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані.
• Видавший виды
– обметаний; бувалий, бувалець; бита голова; битий жак. [Не питай старого, а питай бувалого. Номис.]
• Виды на урожай, на будущее
– сподіванки (вигляди, види, перспективи) на [добрий] урожай, на майбутнє.
• Видал виды
– [Всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето. [Одразу видно, що вони бували в бувальцях. Яновський. Видно, що він був на коні і під конем. Тобілевич.]
• Вид на жительство
– свідоцтво на проживання; паспорт.
• Видом не видано
– зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано.
• Видом не видать
– видом не видати; зазором не видати; і зазору (і зазором) немає. [Ані слихом слихати, ані видом видати. Номис. Ге-ге! та його тут і зазором нема! Сл. Гр.]
• В каком виде
– у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…).
• В лучшем виде (будет сделано, дано, представлено)
(разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться).
• В неприглядном виде
– у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі.
• В нетрезвом (пьяном) виде
– нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч. [Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними. Сл. Гр.]
• В нетронутом виде
– у незайманому вигляді; незайманий (-на, -не); незайманим (-ною).
Внешний вид, внешность
– зовнішній (зверхній) вигляд, зовнішність; урода. [Його зверхній вигляд цілком непоказний… Франко.]
• В свободном виде
(спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися).
• В связанном виде
(хим.) – у сполуках.
• Все виды (наказания, поощрения…)
– усі, які є (кари, заохочення…).
• Всех видов (помощь)
– усяка (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога); яка тільки є (допомога).
• В скомканном виде
– жужмом (жмаком); зібганий (-на, -не); зібганим (-ною). [Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Сл. Гр.]
• В таком виде представлять, представить дело себе
– так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу.
• В трезвом виде
– по-тверезому; тверезим бувши.
• Делать, сделать вид, что…
– удавати, удати, що… (ніби…); робити, зробити вигляд, що… (ніби…).
• Для вида
– про [людське] око (про [людські] очі); для (ради) годиться; (іноді) для призору. [Хоч би про людське око упадали за мною! Дольд-Михайлик. Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться. Стельмах. Там і масла того поклала в кашу — для призору. Сл. Гр.]
• Из корыстных видов
– (за)для корисливої мети (з корисливою метою).
• Имелось в виду
– була думка; малося [на увазі, на думці].
• Иметь в виду кого, что-либо
– мати на думці, мати на оці, на приміті (застар. в очу) кого, що; важити на кого, на що; уважати на кого, на що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що. [А щодо кандидата, то вони свого на думці мають, а ми — свого. Головко. Передовики лядської політики мали в очу саме панство. П. Куліш. Уважай, що говориш… Кобилянська.]
• Иметь вид кого, чего-либо, представляться в виде кого, чего
– мати вигляд (подобу) кого, чого; виглядати (показуватися, видаватися) як (немов…) хто, як що, ким, чим. [А як воно виглядає? Та виглядає, як наш дуб… Прус.]
• Иметь вид на кого
– важити (бити, цілити) на кого; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого; (образн.) накидати оком на кого. [Татарине, татарине! На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненьку зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? ЗОЮР.]
• Иметь здоровый вид
– мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий).
• Иметь свои виды
– мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що.
• Имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать
– маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати.
• Имея в виду что…
– маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; уважаючи (зважаючи) на те, що…; з огляду на те, що…
• Каков на вид
– який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає.
• Кого вы имеете в виду?
– на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?
• На вид, по виду, с виду
– на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір); з вигляду (з погляду, з виду, з лиця); зовні; назверх. [І що ж то за хороша з лиця була. Вовчок. Зовні Марія була зовсім спокійна. Смолич.]
• На виду у всех
– перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, іноді при(все)народно). [Скажи, Йване, привселюдно, ти з доброї волі писався? М. Куліш.]
• Не будем упускать из виду
– не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги.
• Не имея вас в виду
– не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (іноді образн.) не в вашу міру міряючи.
• Не подавать, не подать, не показывать, не показать вида (виду)
– взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку; не виявляти; (зрідка) не даючися на знак. [Проте Орися й знаку не подала. Головко. Мати не виявляє, що про це вже зна… З нар. уст.]
• Никаких видов на успех, на выздоровление…
– жодних виглядів (перспектив) на успіх, на одужання…
• Ни под каким видом
(разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) разі; жодним способом; жодною ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі].
• Общий вид Киева, Одессы…
(на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…
• По виду (знать кого)
– з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий).
• По внешнему виду (по внешности)
– з зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою.
• Под видом кого, чего
– у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; ким, чим; начебто (нібито, буцімто) хто, що, видаючи себе за кого, що.
• Показать, подать вид
– дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки.
• Поставить на вид кому что
– звернути чию увагу на що; подати кому на увагу що; завважити (зауважити) кому що.
• Потерять, выпустить, упустить из виду что
– спустить (втратити) з уваги (з ока, з очей) що; (розм.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що.
• При виде кого, чего
– бачивши (побачивши, забачивши) кого, що. [Бачивши їхні муки, серце мені зайшлося болем. Прус. Забачивши бандитів, міліціонер почав стріляти. Прус.]
• Принимать, принять какой-либо вид
– набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати) якогось вигляду; брати, узяти на себе лице (лик). [Настя набрала серйозного вигляду. Васильченко.]
• Принять серьёзный вид
(о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину). Споважніти [на виду].
• Принимать, принять на себя вид чей
– брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать.
• Скрываться, скрыться из виду
– зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися.
• Ставить, поставить кому на вид
– робити, зробити зауваження кому; зауважувати, зауважити кому; подавати, подати на увагу кому.
• Странный на вид
– дивний з погляду; дивного вигляду; дивний на вигляд (на вид).
• У него (неё…) болезненный вид
– він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря.
• Ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду
– ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядці).
Лоск
• В лоск износить
– геть-чисто зносити; зносити до решти.
Внешний лоск
– зверхній блиск (полиск).
• Меня обокрали в лоск
– у мене забрано (геть-)чисто все (все до нитки, все до цурки).
• Пьяный в лоск
(фам.) – п’яний як ніч (як земля, як чіп, як квач, як хлющ, як дим); п’яний, що й стежки не бачить; п’яний — аж валяється (хоч візьми та викрути).
• Разориться в лоск
– геть зовсім (геть-чисто) зубожіти (збідніти); звестися ні на що.
Наводить
• Наводить красоту
(разг. ирон.) – чепурити; чепуритися; додавати краси; (іноді) наводити красу.
• Наводить критику
(разг.) – критикувати.
• Наводить, навести [внешний] лоск на кого
(перен. разг.) – давати, дати (зовнішній, зверхній) блиск (полиск) кому; надавати, надати (зовнішнього, зверхнього) блиску (полиску) кому.
• Наводить, навести на грех кого
– призводити, призвести до гріха кого.
• Наводить, навести на кого подозрение
– накидати, накинути на кого підозру.
• Наводить, навести на путь кого
(перен.) – направляти, направити на шлях кого; наводити, навести кого на пуття; напучувати, напутити кого; показувати, показати стежку кому; давати, дати навід кому.
• Наводить, навести на ум (на разум) кого
– наводити, навести на розум кого; напоумляти, напоумити кого. [Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Номис.]
• Наводить, навести порядок
– давати, дати лад (порядок).
• Наводить, навести скуку на кого
– наводити, навести (наганяти, нагнати) нудьгу (нуду, нудоту) на кого; завдавати, завдати нудьги кому; (тільки докон.) занудити кого.
• Наводить, навести справки о ком, о чём
– брати, узяти довідку про (за) кого, про (за) що; довідуватися, довідатися про (за) кого, про (за) що.
• Наводить, навести тень
(перен.) – напускати, напустити туману; наводити, навести тінь; затінювати, затінити.
• Наводить, навести чистоту
– прибирати, прибрати (чепурити, причепурити).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

вне́шний зо́внішній, надві́рний
зазо́р 1. про́зір,-зору, про́світ,-ту, про́міжок,-жку
2. щіли́на,-ни, люз,-зу
з. вне́шний про́зір зо́внішній
з. вну́тренний про́зір вну́трішній
з. диаметра́льный про́зір діяметра́льний
з. кла́панный про́зір хлипако́вий
з. окружно́й про́зір колови́й
з. осево́й про́зір осьови́й
з. радиа́льный про́зір радія́льний
з. углово́й про́зір кутови́й
оборо́т оберта́ння; обе́рнення; о́берт,-ту (колеса); фін. о́біг,-гу, оборо́т,-ту
о. валово́й оборо́т валови́й (торгі́влі)
о. вне́шний оборо́т зо́внішній (торгі́влі)
о. плате́жный о́біг платі́жний
о. това́ров обо́рот това́рів
о. фо́ндов о́біг фо́ндів
проводни́к ел. провідни́к,-ка́ (тіло, речовина, які проводять тепло, звук, електрику та ін.)
п. вводно́й провідни́к ввідни́й [впускни́й]
п. вне́шний провідни́к зо́внішній
п. ио́нный провідни́к йо́нний
п. кана́тный провідни́к ли́нвовий
п. ре́льсовый провідни́к ре́йковий
п. теплоты́ провідни́к теплоти́
п. токонесу́щий провідни́к струмові́дний
п. цепно́й провідни́к ланцюго́вий
п. ша́хтный провідни́к копа́льневий [рудоко́пний]
у́гол 1. кут,-та́
2. ріг, ро́гу (зовнішній)
у. вертика́льный кут вертика́льний
у. винтово́й ли́нии кут ґвинтово́ї лі́нії
у. витка́ кут витка́
у. вне́шний кут зо́внішній
у. вну́тренний кут вну́трішний
у. впи́санный кут впи́саний
у. враще́ния кут оберта́ння
у. входно́й кут вхідни́й
у. выступа́ющий кут [ріг] виступни́й
у. выходно́й кут вихідни́й
у. давле́ния кут ти́ску
у. двойно́й кут подві́йний
у. двугра́нный кут двогра́нний
у. дели́тельный кут діли́льний [поді́льчий]
у. диэлектри́ческих поте́рь кут діелектри́чних втрат
у. зажига́ния кут запа́лювання
у. закру́чивания кут закру́чування
у. заостре́ния кут заго́стрення
у. зацепле́ния кут заче́плення
у. зре́ния кут зо́ру
у. иско́мый кут шу́каний
у. координа́тный кут координа́тний
у. корре́кции кут коре́кції
у. краево́й кут крайови́й
у. кре́на кут ка́нта [похи́лу]
у. кривизны́ кут кривини́
у. крити́ческий кут крити́чний
у. круче́ния кут круті́ння [скру́чування]
у. лицево́й кут лицьови́й
у. магни́тных поте́рь кут магне́тних втрат
у. межосево́й кут міжосьови́й
у. многогра́нный кут багатогра́нний
у. надре́за кут надрі́зу
у. накло́на кут на́хилу
у. нута́ции мех. кут нута́ції [колива́ння]
у. о́стрый кут го́стрий
у. отклоне́ния кут відхи́лу
у. отраже́ния кут відбиття́
у. отсе́чки кут відсіка́ння; кут зрі́зу
у. паде́ния кут паді́ння; кут спа́ду
у. переко́са кут переко́су
у. пересече́ния кут пере́тину
у. пло́ский кут пло́ский [пласки́й]
у. поворо́та кут поверта́ння; кут поворо́ту
у. по́ля зре́ния кут по́ля зору (оптичної системи)
у. преде́льный кут грани́чний
у. преломле́ния кут зало́млення
у. прело́мляющий кут зало́мний
у. преце́ссии кут преце́сії (кут осі обертання твердого тіла по круговій конічній поверхні)
у. пролёта кут проліта́ння; кут прого́ну
у. прямо́й кут прями́й
у. развёрнутый кут розго́рнений
у. разлёта кут розліта́ння; кут ро́збігу
у. раскры́тия тре́щины кут ро́зкриву трі́щини
у. рассе́ивания кут розсі́яння
у. расхожде́ния кут розхо́дження
у. свя́зывающий кут зв’я́зувальний
у. сдви́га кут зсу́ву; кут зсува́ння
у. склоне́ния кут схи́лення
у. скольже́ния кут ко́взання
у. сма́чивания кут змо́чування
у. сме́жный кут сумі́жний
у. соотве́тственный кут відпові́дний
у. сре́занный буд. ріг зрі́заний
у. теле́сный кут тіле́сний
у. тре́ния кут тертя́
у. трёхгра́нный кут тригра́нний
у. тупо́й кут тупи́й
у. центра́льный кут центра́льний
уго́льник 1. коси́нець,-нця (деталь, конструкції, креслярське знаряддя)
2. ку́тник,-ка (сортамент вальцівної сталі)
у. вне́шний на́ріжок,-жка
у. вну́тренний коси́нець вну́трішній
у. измери́тельный коси́нець вимі́рювальний
у. металли́ческий коси́нець метале́вий
у. набо́рный полігр. коси́нець склада́льний
у. тру́бный коси́нець тру́бний
фа́ктор чи́нник,-ка, фа́ктор,-ра
ф. вне́шний чи́нник [фа́ктор] зо́внішній
ф. вну́тренний чи́нник вну́трішній
ф. вре́мени чи́нник ча́су
ф. второстепе́нный чи́нник другоря́дний
ф. де́йствующий чи́нник діє́вий [ная́вний]
ф. домини́рующий чи́нник переважа́льний
ф. жёсткости чи́нник жо́рсткости [тве́рдости]
ф. климати́ческий чи́нник клімати́чний
ф. конструкти́вный чи́нник конструкти́вний
ф. концентра́ции чи́нник концентра́ції
ф. масшта́бный чи́нник масшта́бний
ф. механи́ческий чи́нник механі́чний
ф. неучи́тываемый чи́нник неврахо́вний
ф. неучтённый чи́нник неврахо́ваний
ф. ориентацио́нный чи́нник орієнтаці́йний
ф. постоя́нно де́йствующий чи́нник пості́йний [ста́лий]
ф. радиацио́нный чи́нник радіяці́йний
ф. ри́ска чи́нник ри́зику
ф. сжима́емости чи́нник стиска́ння [сти́скуваности]
ф. силово́й чи́нник силови́й
ф. структу́рный чи́нник структу́рний
ф. техни́ческий чи́нник техні́чний
ф. технологи́ческий чи́нник технологі́чний
ф. хими́ческий чи́нник хемі́чний
ф. экономи́ческий чи́нник економі́чний
ф. эксплуатацио́нный чи́нник експлуатаці́йний
ф. электромагни́тный чи́нник електромагне́тний
фотоэффе́кт фотоефе́кт,-ту, ефе́кт фотоелектри́чний (повне або часткове вивільнення електронів від зв’язків з ядрами атомів речовин внаслідок дії електромагнетного проміння)
ф. в запира́ющем сло́е фотоефе́кт у запі́рному ша́рі
ф. ве́нтильный фотоефе́кт ве́нтильний
ф. вне́шний фотоефе́кт зо́внішній
ф. вну́тренний фотоефе́кт вну́трішній
ф. фотогальвани́ческий фотоефе́кт фотогальвані́чний
ф. я́дерный фотоефе́кт я́дерний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Знадві́рнійвнешний.
Надві́рній, надві́рний
1)
надворный.
Надві́рнє ді́ло, робо́та – работа на открытом воздухе.
2)
внешний, наружный.
Надві́рнє ко́лесо – наружное колесо водяной мельницы.
3)
придворный.
Надві́рня корогва́ – (стар.) надворная милиция.
Надві́рній каба́н, надві́рня свиня́ – кабан, свинья, находящиеся на подножном корме.
Околи́чній, околи́шній
1)
окрестный;
2)
наружный, внешний.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Внешний
1) (
о виде) – зо́кі́льний (Н), зоко́лишній;
2) (
поверхностный, об осмотре) – з[по]верхо́вий;
3) (
о торговле, политике) – закордо́нний, зоко́лишній;
4) (
о сношениях между государствами) – поміждержа́вний.
Вид
1) (
наружность) – вигляд (-ду); в. внешний – вигляд (-ду); в виде наказания – за ка́ру, як ка́ра; в виде опыта сделать – як спро́бу (на спро́бу) зробити; в испорченном виде – попсо́ваний; в таком виде – в тако́му вигляді, таким; для виду – про (людське) о́ко, для годиться; по внешнему виду – виглядом, з вигляду, як подивитися;
2) (
в выражениях): быть на виду у кого – перед очима. перед ві́ччю в ко́го бу́ти; виды на будущее – споді́ванки на майбу́тнє; выпустить, упустить, потерять из виду – спустити з о́ка, недоба́чити, забу́ти; выпущено из виду следующее – забу́ли таке́, не доба́чено тако́го; иметь в виду кого, что – ма́ти на о́ці (на ува́зі) кого́, що, бра́ти на ува́гу кого́, що; иметь виды на кого, на что – ва́жити на ко́го, на що; на виду: а) (иметь кого, что) – на о́ці, на прикме́ті; б) (на видном месте) – на видно́ті; при благоприятных видах – з га́рними споді́ванками; ставить кому что на вид – подава́ти, пода́ти кому́ на ува́гу, що, заува́жувати, заува́жити кому́ що;
3) (
в значении «предлог» и «причина» в выражениях): в видах чего – задля чо́го, ма́ючи на ува́зі що; в виду чего – вважа́ючи на що, че́рез що; в виду этого – че́рез те, тому́, вважа́ючи на це; в служебных видах – з причин службо́вих; из корыстных видов – щоб покористува́тися, гада́ючи (с)користа́тися, з корисливости; ни под каким -дом нельзя – (аж) ніяк не мо́жна; под -дом болезни – ні́би хво́рий; под -дом посетителя – ні́би відві́дувач; при виде чего – (по)ба́чивши що;
4) (
вид на жительство) – по́свідка (доку́мент) на прожива́ння;
5) (
species) – вид; в. кооперации – вид коопера́ції; в. расхода – вид (катего́рія) вида́тків.
Рынок (полит. экон.) – ринок (-нку); (базар) – база́р (-ру), ринок (-нку), торг (-гу); р. внешний – зокі́льний, закордо́нний ринок; р. внутренний – середо́вий, вну́трішній ринок; р. скотский, сенной, зерновой – торго́виця; р. толкучий – точо́к (-чка́), торжо́к (-жка́); р. хлебный (как эконом. термин) – хлі́бний ринок, збіжже́вий ринок; (площадь) – житній база́р.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. Вона́ на таки́й здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и... Вх. Зн. 21.
Знадві́рній, -я, -є. Внѣшній. Левиц. (Правда, 1868, 557). Левиц. І. 205.
Надві́рній, -я, -є.
1) Надворный, находящійся на дворѣ.
В надвірній хаті вона готувала печиво. Левиц. І. 118. Надвірнє ді́ло, — робо́та — работа, производимая въ дворѣ, въ огородѣ, въ полѣ. Мир. Пов. I. 111. Сим. 201.
2) Внѣшній, наружный.
Сини царства будуть повикидані у темряву надвірню. Єв. Мт. VIII. 12. Христя кинулась до надвірніх дверей. Мир. ХРВ. 216. Надвірнє ко́лесо. То колесо въ мельницѣ, на которое падаетъ вода. Міус. окр.
3) Придворный, состоящій при дворѣ господина.
Надвірнє козацтво князя Острозького. К. ЦН. 157. Даремне на землі і під землею надвірня шляхта палія шукала. К. ЦН. 172. Надві́рня коро́гва. Надворная милиція.
4)
каба́н, свиня́. Неоткармливаемый кабанъ, неоткармливаемая свинья. Надвірніх і три водиться, та годованих нема.
Облу́да, -ди, ж.
1) Лицемѣріе, притворство, обманъ.
Хто облудов віддихає, най нігди щастя не має. Гол. І. 299.
2)
об. Лицемѣръ, лицемѣрка, притворщикъ, притворщица. Гадалам ся, мій миленький, втопити, щоб з тобою, облудою не жити. Гол. І. 282. Ой не жаль же мі того вина й меду, же ’м пив, ой но мі жаль, же ’м з облудов оженив. Гол. IV. 207.
3) Призракъ; обманный видъ; только видъ внѣшній, а въ дѣйствительности того, что должно быть, нѣтъ. Мнж. 187.
Тремтів, як на дереві облуда. Полт. Облуда одна стоїть, а яка хата хороша була. Екатериносл. г. Літав до однієї жінки змій, та так її перевів, шо тілько одна у неї чоловіча облуда. Мнж. 9. Ум. Облу́дка.
Околи́чній и околи́шній, -я, -є.
1) Окрестный, смежный, сосѣдній.
Відпусти їх по околичніх хуторах. Єв. Мр. VI. 36. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. Чуб. І. 200 То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. Новомоск. у.
2) Наружный, внѣшній.
А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку. Лохв. у.
Узір, узо́ру, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. Волч. у. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. Рк. Левиц. На взір — чоловік середніх літ. Мпр. ХРВ. 11. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. О. 1861. VI. 169. У лісі і на взір немає груш. Волч. у.
2) Образецъ. Хата, X.
Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. К. (О. 1862. III. 30). Христос дав нам взір собою. Св. Л. 315. Взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. К. ХП. 19.
3) Узоръ. Шух. І. 259. Ум.
Узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси. Г. Барв. 18.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Внешний — зо́внішній, зве́рхній; В. баллистика — зо́внішня балі́стика; В. вид — зо́внішній, зве́рхній ви́гляд.
*Вид — ви́гляд, -ду; фо́рма, -ми; внешний В. — зо́внішній ви́гляд; ставить на В. — дава́ти, да́ти на ува́гу; В. огня — рід вогню́; В. поощрений — фо́рма заохо́чування.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Внѣ́шній = 1. ве́рхнїй, околи́шнїй. — Околишня ма́зка. С. Л. 2. загряни́шний, закордо́ний.

Запропонуйте свій переклад