Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 98 статей
Запропонувати свій переклад для «вне»
Шукати «вне» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вне (чего) – по-за чим. [Град ви́пав по-за на́шим по́лем. Інтеліге́нтність «по-за ча́сом і про́сторонню» (Крим.). По-за письме́нством не ма́ємо джерела́, щоб спізна́ти істо́ту на́шого наро́ду (Єфр.)].
Вне пределов – по-за ме́жами.
Вне всякого сомнения – по-за вся́кими су́мні́вами, по-над уся́кі су́мні́ви.
Вне сравнения – по-над (уся́ке) порівня́ння, без порівня́ння.
Вне себя – нестя́мно, у нестя́мі, у нестя́мці, не тя́млячи себе́.
Быть вне себя (от радости и т. д.) – нетя́митися (сов. нестя́митися) (від [з] ра́дощів).
Находящийся вне себя – нестя́мний, несамови́тий (в исступлении).
Двор – двір (р. двора́ и дво́ру), (ум. дво́рик, двіро́к, двіро́чок), подві́р’я, надві́р’я, (площадь под дворо́м) – дво́рище. [По подві́р’ю бага́то ходи́ло гусе́й, куре́й, качо́к. По́рається в ха́ті, звива́ється по надві́р’ю (М. Вовч.)].
Задний двор – задві́рок (р. -рка).
Выходящий на задний двор – задві́рковий, зати́льний. [Дочка́ на задві́ркові две́рі – рип! (Чуб.)].
Двор (усадьба) с постройками – обійстя́, (провинц.) обистя́, поді́мство. [Їх дід сиді́в свої́м обистя́м на бе́резі Ті́кича. У бі́дних усе́ обистя́ обко́пане ро́вом, а бага́ті лю́ди обгоро́джують обистя́ до́шками або му́ром (Звиног.)].
Птичий двор – пти́чня.
Скотный двор – за́города, товаря́чий двір.
Во дворе́ – у дворі́, на обійстю́, на вдві́р’ю, на подві́р’ю.
Со двора́, со стороны двора́ – знадво́ру.
На дворе́ (вне дома, под открытым небом) – надво́рі. [Вже со́нце зайшло́, вже ста́ло надво́рі по́ночі (Неч.-Лев.). Надво́рі бу́дем ночува́ти (Шевч.)].
Находящийся во дворе́, выходящий во двор – надві́рній. [У надві́рній ха́ті вона́ готува́ла пе́чиво (Неч.-Лев.)].
Двор (царский, королевский, помещичий) – двір. [Ось ті, що пану́ють у ца́рськи́х двора́х (Єв.). Кайдаши́ха зза́молоду до́вго служи́ла в дворі́ у па́на (Неч.-Лев.)].
Относящийся к государеву или панскому двору́ (придворный, дворовый) – дві́рський.
Священников двор – попі́вство.
Двор тамо́женный, мытный – ми́тниця, (ми́тна) комо́ра.
Постоялый, заезжий двор – за́їзд (р. -ду).
Гостиный двор – купе́цький дім (р. до́му).
Лесной двор – лісна́ (р. -о́ї).
Монетный двор – монета́рня, моне́тний двір.
Пора гостям по двора́м – час гостя́м додо́му.
Не ко двору́ – не підхо́же, не підхо́дить, не під масть. [Сі́рі коро́ви нам не під масть: пропада́ють].
Дитя́ – дити́на, дитя́ (р. дитя́ти); (возвыш.) ча́до, (насмешл.отродье) ви́лупок. [Це-ж твої́ ви́лупки]; мн. ді́ти; ум. дити́нка, дити́нонька, дити́ночка, дитя́тко, ді́тонько, (чаще во мн. -ки), дитя́точко, дитя́те[о]нько, дитинча́ (р. -ча́ти).
Де́тки – ді́тки́, ді́точки́, ді́тоньки́.
Дети́шки – дітво́ра́, дітлахи́, дітваки́, дитинча́та, (насмешл.) бахурня.
Малые де́ти – мале́ча, дрі́б’язок. [Там того́ дрі́б’язку по́вен за́пічок]; (в детск. яз.) ля́ля, ля́лечка.
Дитя́ в зародыше – утро́ба; (ещё не говорящее, грудное) немовля́ (р. -ля́ти), немовля́тко; (начинающее бегать) бігуне́ць (р. -нця́), бігу́нчик; (самое младшее в семье) мізи́нець (р. -нця), мізи́нчик, мізи́нне дитя́, (шутливо) – ви́с[ш]крібок; (сводное) зведеню́к (ж. р. зведеню́чка), зведеня́ (р. -ня́ти, мн. зведеня́та); (родное) рі́дна дити́на, порі́дня (ж. р.). [Він її́ порі́дня, – то хіба́-ж вона́ його́ одки́неться? (Звиног.)]; (от первого брака) пасербиня́ (р. -ня́ти); (подаренное) подарунча́ (р. -ча́ти); (внебрачное) нешлю́бна дити́на; (незаконнорождённое) байстря́ (р. -ря́ти), байстру́к, (о девочке) байстру́чка, (общ.) байструченя́, (деликатно) баста́рд, па́далишне [Андрі́й з па́далишних], па́далишна (самосі́йна) дити́на; (зачатое до брака) безкорова́йний, безкоровайчу́к; (родившееся после смерти отца) посме́ртна дити́на; (балованное) пе́стя (р. -ті); (резвое) ко́кот, ко́котень (р. -тня); (крикливое, пискливое) пи́скавка, вере́скля (р. -лі); (неуклюжее, толстое) опе́цьок (р. -цька), окле́цьок; (запачканное, неопрятное) ма́зя, замурзеня́ (р. -я́ти); (уродливое, больное английской болезнью) відмі́нок, відмінча́ (р. -ча́ти), відмі́на; (умершее без крещения) потерча́ (р. -ча́ти), потерчу́к.
Корчить из себя дитя́ – дити́нитися, сов. здити́нитися. [Не дити́нься та прийма́й гро́ші на теля́. А Семе́н здити́нився, на́че він ніко́ли не чув і не ба́чив].
Родить дитя́ – знайти́ дити́ну, приве́сти дити́ну, породи́ти.
Родить дитя́ вне брака – наряди́ти дити́ну, (грубее) приве́сти байструка́.
Дом
1) (
сооружение) дім (р. до́му) (ум. дімо́к, домо́к (р. -мка́), до́мичок, домо́чок (р. -чка); ув. доми́ще), буди́нок (р. -нку); (ум. буди́ночок) (р. -чка), го́рниці (мн., р. -иць). [Го́рниці га́рні збудува́ли, вели́кі].
Каменный дом – ка́м’яни́ця, мурова́ниця (Вхр.).
Барский роскошный дом (дворец) – пала́ти, пала́ц.
Дом нежилой – нежили́й буди́нок, пу́стка.
Загородный дом – позамі́ський буди́нок, (мыза) фільва́рок (р. -ку), ху́тір (р. -тора).
Вне до́ма, наружу – невдо́ма, надво́рі. [Хіба́ ті́льки світу, що в вікні́? – надво́рі ще більш];
2) (
учреждение) дім [Торго́вий дім], буди́нок. [Селя́нський буди́нок].
Детский дом – дитя́чий дім, (ясли) охоро́нка.
Воспитательный дом – дитя́чий за́хисток, дім (буди́нок) для ви́ховання ді́тей.
Д. молитвенный – молито́вня, молито́вний дім.
Д. странноприимный – приту́лок для подоро́жніх, привіта́льня.
Д. отдыха – буди́нок для відпочи́нку.
Д. ночлежный – нічлі́г (р. -гу). [Нічлі́г ті́льки ще одпе́рли; босячня́ так і су́нула в две́рі (Тесл.)].
Д. рабочий, исправительный, смирительный – дім примусо́вої пра́ці.
Д. исправительно-трудовой – дім пра́ці й попра́ви.
Д. арестный – решта́рня, (грубо, кутузка) буцега́рня.
Д. для сумасшедших – божеві́льня, дім для божеві́льних (навіже́них).
Д. заезжий (постоялый) – за́їзд.
Д. питейный – шинк (р. ши́нку), шино́к (р. -нка́), ко́рчма́, (устар.) ора́нда. [Хо́дить до ора́нди горі́лочку пить (Чуб.)].
Д. публичный – дім розпу́сти, (эвфем.) лупана́р, (грубо) бурде́й.
Д. игорный – дім картя́рський, дім гра́льний;
3) (
домашний кров, своё жилище, свой угол) домі́вка, домі́вля, госпо́да, осе́ля, до́ма (ж. р.). [Порозмовля́ємо щире́нько з земляко́м, домі́вку згада́ємо (Васильч.). Віта́ємо в госпо́ді на́шій вас (Грінч.). Не мина́йте госпо́ди на́шої – ми вам за́всіди ра́ді. Си́на рі́дного з осе́лі він прогна́в. Чия́ до́ма найбли́жче, туди́ ї́дьмо гурто́м ночува́ть (Неч.-Лев.). Занесе́ш до моє́ї до́ми];
4) (
династия) дім. [Катери́на II – не з до́му Рома́нових].
Досяга́емость – дося́жність.
Черта досяга́емости – межа́ дося́жности.
Вне досяга́емости – по-за до́сягом, по-за дося́жністю.
Жили́ще – осе́ля (ум. осе́лька), житло́, (дом, родной угол) госпо́да, домі́вка; кіш (р. ко́шу), ки́шло. [Я тоді́ за ша́пку, за ціпо́к, а сам до старо́го свого́ ки́шла (Конис.)].
-ще у рыбаков – дома́ха (Браун.).
-ще запорожца вне сечи – зимовни́к, зимови́ще. [Сиді́в він зимовнико́м серед ди́кого сте́пу на низу́ (Куліш)].
-ще пастухов овечьих в степи – чаба́рня.
-ще пастухов гуцульских в горах – ста́я, заста́йка.
Зако́н – зако́н (-ну), пра́во.
-ны гражданские – зако́ни циві́льні, пра́во циві́льне.
-ны уголовные – зако́ни ка́рні (криміна́льні), пра́во ка́рне (криміна́льне).
Свод -нов гражданских – по́вна збі́рка (стату́т, ко́декс) зако́нів циві́льних (пра́ва циві́льного).
-ны исключительные – надзвича́йні зако́ни, надзвича́йне пра́во.
Вне -на – по́-за зако́ном.
Согласно -ну – згі́дно з зако́ном, з пра́вом.
Нарушение -на – пору́шування, пору́шення, лама́ння, злама́ння зако́ну, пра́ва.
Издавать, издать, обнародовать -ко́н – зако́н видава́ти, ви́дати, оголо́шувати, оголоси́ти, декретува́ти, задекретува́ти.
-ны божеские и человеческие – зако́ни бо́жі (бо́зькі) і лю́дські.
-кон жизни – життьовий закон, закон життя. [Це закон життьовий, і його ніщо не зсуне (Грінч.)].
-ко́н природы, естественный -ко́н – зако́н приро́ди, натура́льний зако́н.
-ко́н бо́жий – зако́н бо́жий.
Буква -на – бу́ква зако́ну, йо́та зако́ну.
Корчма́ (украинизм) – ко́рчма, (ум. корчо́[е́]мка), ора́[е́]нда, (вне акциза) во́льна; см. Каба́к. [Заї́хали до оре́нди запива́ти могори́ч (Звиног.)].
I. Находи́ться, наха́живаться, найти́сь
1) (
стр. з.) знахо́дитися (в песнях и знаходжа́тися), бу́ти знахо́дженим, зна́йденим, познахо́дженим и т. п.; срв. I. Находи́ть. [Кістки́ ті́ї знахо́джено ду́же гли́боко під земле́ю (Л. Укр.)].
Встарину тут -вались клады – за стари́х часі́в тут знахо́джено скарби́.
Широта места -дится по высоте солнца – широту́ мі́сця (місце́вости) визнача́ють (реже: відшу́кують) за висото́ю со́нця.
Всё -дено в наилучшем порядке – все зна́йдено в найкра́щому поря́дку.
Виновный не -ден – винува́того (ви́нного) не зна́йдено (не ви́крито, не знайшли́, не ви́крили).
При обыске -дены компрометирующие документы – під час тру́су зна́йдено (ви́трушено, ви́крито) компроміто́вні докуме́нти.
Не -ден способ полного обесцвечивания тканей – не зна́йдено спо́собу (спо́сіб) цілкови́того знеба́рвлювання ткани́н (обычнее: зо́всі́м или цілко́м знеба́рвлювати ткани́ни);
2) (
возвр. з.) знахо́дитися (в песнях и знаходжа́тися), знайти́ся, нахо́дитися (в песнях и находжа́тися), знайти́ся, (о мног.) по(з)нахо́дитися; специальнее: (-ди́ться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; (отыскиваться) відшу́куватися, відшука́тися, (о мног.) повідшу́куватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийма́тися, ви́(й)нятися, обира́тися, обібра́тися и обра́тися, (с трудом, диал.) ви́рискатися; (встречаться, попадаться, случаться) трапля́тися, тра́питися, нагоджа́тися, нагоди́тися, вибира́тися, ви́братися; (быть) бу́ти, (существовать) існува́ти. [Поби́ть, то й аби́-хто зна́йдеться (Номис). Як ноже́м проби́то, то зна́йдуться лі́ки (Чуб. V). Вслуго́вують їм слу́ги, – от пани́ в нас такі́ знахо́дяться! (М. Вовч.). Мо́же на́йдеться діво́че се́рце, ка́рі о́чі (Шевч.). Познахо́дилися такі́ жінки́, що ба́чили, як він цілува́в її́ (Грінч.). Усе́ познахо́дилося, що в їх покра́дено (Чернігівщ.). «Чи понахо́дились-же ко́ні?» – «Понахо́дились» (Київщ.). На ці́лий світ ви́нявся оди́н таки́й дід (Кониськ.). Ви́нявся там таки́й чолові́к, що за вбо́гих люде́й обстава́в (Грінч.). Тре́ба ті́льки, щоб ви́йнявся енергі́йний ініція́тор (Грінч.). Такі́ пішли́ дощі́, що й дня не ви́нялося пого́жого (Грінч.). Обібра́вся таки́й-то хазя́їн (Драг.). Неха́й між ва́ми обере́ться хто смі́ливий та пі́де вночі́ на грі́шну моги́лу (Г. Барв.). Десь ви́рискався ми́ршавий чолові́чок (Мирний). Моя́ дочка́ удови́ця, їй лю́ди трапля́ються; не сього́дні-за́втра хтось посва́тає (Коцюб.). (Хоті́ли) затри́мати (ні́мку), по́ки наго́диться францу́зка (Л. Укр.). Якщо́ не наго́диться нічо́го (слу́жби), він бу́де зму́шений узя́ти з її́ гро́шей (Кінець Неволі). Як ті́льки було́ ви́береться у йо́го слобо́дна годи́на (Сим.)].
Виновный -шё́лся – винува́тий (ви́нний) знайшо́вся, -ого зна́йдено (ви́крито).
Не -дё́тся ли у вас листа бумаги? – чи нема́(є) (не бу́де, не зна́йдеться) у вас (чи не ма́єте ви) а́ркуша папе́ру?
В мире такого другого не -дё́тся – у (на) (всьо́му) сві́ті тако́го дру́гого не зна́йдеться, світ його́ (тако́го, тако́го дру́гого) не пока́же. [Удава́в із се́бе тако́го лю́того звіря́ку, що його́ і світ не пока́же (Яворн.)]. Вот -шё́лся приятель! – от знайшо́вся при́ятель! Вишь, какой -шё́лся! – ач яки́й ви́(й)нявся (ви́рискався, обібра́вся, ви́брався)! [Чи ти бач, яки́й багати́р ви́нявся! (Грінч.)];
3)
-ди́ться (не теряться) – добира́ти, добра́ти ро́зуму, дава́ти (знахо́дити), да́ти (знайти́) собі́ ра́ду, (догадываться) дога́дуватися, догада́тися, (выпутываться) викру́чуватися, ви́крутитися, (не растеряться) не втра́тити (не втеря́ти) ро́зуму, не збенте́житися, не сторопі́ти, не стеря́тися. [Не стеря́всь: добра́в ро́зуму (Полтавщ.). Він дасть собі́ ра́ду: бува́в у бува́льцях (Харківщ.). Догада́всь, що роби́ти (Київщ.). Не стеря́вся і так все розпоясни́в, що по його́ ста́лося (Сл. Ум.)].
Его не озадачишь, всегда -дё́тся – його́ не зі́б’єш з пантели́ку (не спантели́чиш), за́вжди дасть собі́ ра́ду (ви́крутиться или зна́тиме, що роби́ти).
Он везде -дё́тся – він скрізь (в усьо́му) дасть собі́ ра́ду (зна́тиме, що роби́ти), він з усьо́го ви́крутиться.
Он ловко -шё́лся, ответил хорошо – він спри́тно ви́крутився, відказа́в до́бре; він не збенте́жився (не сторопі́в, не стеря́всь) і до́бре (доте́пно, ме́тко) відказа́в.
Он -шё́лся и отвечал ему сейчас же – він дав собі́ ра́ду (не збенте́жився, не сторопі́в, не стеря́вся) і відказа́в йому́ нега́йно.
Он -шё́лся и умел выпутаться из затруднения – він дав собі́ ра́ду (не збенте́жився, не сторопі́в) і зумі́в ви́плутатися (ви́борсатися) із скрутно́го стано́вища.
Не -шё́лся, что сказать – не знайшо́в (не добра́в ро́зуму, не догада́вся), що́ сказа́ти; збенте́жився (сторопі́в, стеря́всь) і не зміг нічо́го сказа́ти; він не здобу́вся на сло́во (Крим.);
4)
-ди́ться (только несов.) –
а) (
быть, пребывать) бу́ти (сов. пробу́ти, многокр. бува́ти), перебува́ти (сов. перебу́ти), пробува́ти (сов. пробу́ти), (в просторечии редко, в научном языке обычно) знахо́дитися, (иметь жилище, обитать) домува́ти, (жить) жи́ти, (зап.) ме́шкати, (обретаться) оберта́тися, (редко) поверта́тися, пово́дитися, ма́тися, (зап.) ме́шкати, промешка́ти, (постоянно быть, не покидать) держа́тися, (помещаться, содержаться) місти́тися; (на складе: об имуществе, товарах) бу́ти, перебува́ти, лежа́ти; (стоять) стоя́ти, (лежать) лежа́ти, (сидеть) сиді́ти, (висеть) висі́ти и т. п.; срв. Быть. [Яки́йсь час він лежа́в долі́лиць, диву́ючись, де він (где он -дится) і що з ним ско́їлось (Країна Сліпих). Ко́нон за́вжди був при госпо́ді, Грицько́ при скла́ді (Сл. Ум.). Де тепе́р (перебува́є, пробува́є) ваш брат? (Київ). Де він тепе́р мо́же перебува́ти? (Крим.). За капіталі́зму все перебува́є в рука́х буржуазі́ї (Азб. Комун.). Робітники́ й капіталі́сти перебува́ють зовсі́м не в одна́кових умо́вах (Азб. Комун.). Як тя́жко на безві́дді ри́бі пробува́ти, так тя́жко на чужині́ безрі́дному пробува́ти (Метл.). Дунка́нів син пробува́є в свято́го Едуа́рда (Куліш). Для то́го прожива́в Кві́тка в манастире́ві, щоб бли́жче знахо́дитись коло до́ма бо́жого (Куліш). З а́ктових кни́гах знахо́диться таки́й ціка́вий докуме́нт (Україна). Матро́на ри́мська у тюрмі́ дому́є! (Л. Укр.). Стах бере́ за ро́зум і чесно́ту мого́ па́на, коли́ такі́ тара́нтули отру́тні дому́ють вку́пі з ним (Л. Укр.). Він там у Пі́сках ме́шкає (Мирний). Не раз у ха́ті оберта́вся тоді́ його́ лаке́й (Крим.). Мирові́ перегово́ри оберта́ються по́ки-що в ста́дії підгото́вчій (Н. Рада). Вона́ сама́, одни́м одна́ душе́ю, бу́де поверта́тися у тако́му вели́кому го́роді (Квітка). Зна́є, де він пово́диться (Квітка). А тре́тя (части́на ві́йська) де ся ма́є? (Ант.-Драг.). Пору́баний, на ра́ни смерте́льнії знемага́є, а коло йо́го джу́ра Яре́ма промешка́є (Ант.-Драг.). Зимо́ю ри́ба де́ржиться на дні (Сл. Гр.). Напро́сто Лаго́вського місти́вся за столо́м ко́нсул (Крим.). Пра́во на кінці́ меча́ мі́ститься (Вороний). В цих збі́рниках місти́лись короте́нькі оповіда́ння (Рада). Цу́кор лежи́ть у комо́рі (Київ). З одного́ бо́ку рядка́ стоя́ла да́та (Остр. Скарбів). Він угля́дів, що лежи́ть біля до́лішньої межі́ снігі́в (Країна Сліпих)].
-ться в бегах, см. Бег 2.
-ться в бедности – жи́ти (перебува́ти) в (при) зли́днях (убо́го, при вбо́зстві), (образно) (голо́дні) зли́дні годува́ти.
-ться в беспамятстве – бу́ти неприто́мним.
-ться в ведении, подчинении чьём – бу́ти (перебува́ти) у ві́данні чиє́му, у во́лі чиї́й (під ору́дою чиє́ю), підляга́ти кому́, чому́. [Акаде́мія Нау́к перебува́є в безпосере́дньому ві́данню верхо́вної вла́ди (Стат. Ак. Н.)].
-ться вне себя от чего – (аж) нетя́митися (сов. нестя́митися) з чо́го.
-ться дома – бу́ти вдо́ма, (домовничать) домува́ти. [На́ша па́ні дому́є, вече́ряти готу́є (Чуб. III)].
-ться в заблуждении – помиля́тися, ма́ти помилко́ву ду́мку, бу́ти оми́леним. [Чи спра́вді я ви́рвалася на во́лю, чи мо́же я ті́льки оми́лена? (Кониськ.)].
-ться в (полной) зависимости от кого, чего – бу́ти (перебува́ти) в цілкови́тій зале́жності, (цілко́м) зале́жати від ко́го, від чо́го.
-ться в добром здоровьи – бу́ти живи́м-здоро́вим (фам. в до́брому здоро́в’ячку), ма́тися до́бре, почува́ти себе́ до́бре.
-ться в опасности – бу́ти (перебува́ти) в небезпе́ці (під небезпе́кою).
Он -дится в опасности – він у небезпе́ці, йому́ загро́жує небезпе́ка.
-ться в затруднении (в затруднительном положении) – бу́ти в скрутно́му стано́вищі, бу́ти заклопо́таному (в кло́поті), (редко) стоя́ти зле, (безл.) кому́сь кло́піт, (шутл.) непере́ливки (дово́дитися) кому́. [В йо́го приро́дне ща́стя, що тебе́ побо́ре, хоч я́к-би зле стоя́в він (Куліш). Тепе́р я в кло́поті (мені́ кло́піт): що-ж да́лі ді́яти (Звин.). Заморга́в очи́ма, як за́вжди, коли́ дово́дилося непере́ливки (Корол.)].
-ться на пользовании в лечебном заведении – перебува́ти на лікува́нні – (лікува́тися; зап. курува́тися) в ліка́рні.
-ться в равновесии с чем – ма́ти рівнова́гу (рівнова́житися) з чим.
-ться в верных руках – бу́ти (перебува́ти) в пе́вних (ві́рних, наді́йних) рука́х.
-ться в связи с чем – бу́ти зв’я́заним (пов’я́заним) з чим, бу́ти (перебува́ти, стоя́ти) в зв’язку́ з чим. [З оци́м семі́тським ко́ренем чи не перебува́є ча́сом в етимологі́чному зв’язку́ слов’я́нське «хма́ра»? (Крим.)].
-ться на службе – бу́ти (перебува́ти, пробува́ти) на слу́жбі; (служить) служи́ти.
-ться в соответствии с чем – відповіда́ти чому́. [Приско́рений темп пое́зій Оле́ся відповіда́є поді́ям гаря́чого ча́су (Рада)].
-ться на сохранении – бу́ти на схо́ві (на схо́ванці), перехо́вуватися.
-ться в тревоге – бу́ти (перебува́ти) в триво́зі.
-ться при этом, при том – бу́ти при цьо́му, при то́му.
Рука его -лась на столе – рука́ його́ лежа́ла на столі́.
Его имя не -дится в списке – його́ ім’я́ нема́(є) в спи́скові, його́ ім’я́ не стої́ть у спи́скові.
Он -дится за границей – він (перебува́є, пробува́є, живе́) за кордо́ном.
Если -ду́тся желающие – якщо́ зна́йдуться (бу́дуть, тра́пляться) охо́чі.
-дятся люди, осмеливающиеся мечтать – є (існу́ють, трапля́ються, знахо́дяться) лю́ди, що з[на]ва́жуються мрі́яти;
б) (
о местоположении) бу́ти, місти́тися, (только о географ.) знахо́дитися, (лежать) лежа́ти, розлягти́ся (в прош. вр. глагола), (стоять) стоя́ти; (простираться) простяга́тися (сов. простягти́ся), стели́тися, простеля́тися (сов. простели́тися) (-лю́ся, -лишся), простила́тися (сов. просла́тися (-стелю́ся, -сте́лешся)); срв. Лежа́ть 4. [Навпро́ти його́ каю́ти була́ комо́ра (Кінець Неволі). В попере́чній стіні́ буди́нку були́ две́рі (Олм. Примха). Навпро́ти буди́нку місти́лася (стоя́ла) ста́йня (Київщ.). Наспо́ді горта́ни мі́ститься персне́вий хрящ (М. Калин.). Кварти́ра місти́лася в найни́жчому по́версі (Крим.). Ця устано́ва (мі́ститься) в Ки́їві (Київ). Осно́ва лежи́ть під самим Ха́рковом (Куліш). Склепі́ння лежа́ло гли́боко під пове́рхнею землі́ (Едґ. По). Пода́вся до їда́льні, що лежа́ла в кідьканадцятьо́х кро́ках (В. Гжицьк.). Де на́ше село́? – а ї́дьте про́сто шляхо́м, дої́дете до ста́ву – то на́ше село́ розлягло́ся понад ста́вом (Звин.). Одна́ з подо́вжніх стін буди́нку стоя́ла про́сто ворі́т огоро́жі (Олм. Примха). Перед ґа́нком стели́вся моріжо́к (Київщ.)].
Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки – о́стрів Мадаґаска́р (знахо́диться или лежи́ть) бли́зько схі́днього бе́рега А́фрики.
Город -дится на берегу реки – мі́сто лежи́ть (розлягло́ся, розгорну́лося) над ріко́ю.
Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан – (по)між А́фрикою й Аме́рикою простяга́ється (простя́гся) Атланті́йський океа́н.
Находя́сь – бу́вши (многокр. бува́ючи), перебува́ючи, пробува́ючи и т. п. [Пробува́ючи на слу́жбі (Н.-Лев.)].
Находя́щийся, Находи́вшийся – що є (перебува́є, пробува́є и т. п.), що був (перебува́в, пробува́в и т. п.), (-щийся ещё) су́щий. [До всіх землякі́в, на Украї́ні су́щих (Шевч.)].
-щийся близко – близьки́й, по́близький.
-щийся вверху, внизу – горі́шній, до́лішній.
-щийся далее – да́льший. [Сі́ра мря́ка, що залягла́ да́льшу, безлі́сну доли́ну (Франко)].
-щийся на таком-то расстоянии от чего – дале́кий на сті́льки то від чо́го. [Одно́ моє́ по́ле дале́ке від дру́гого на го́нів дво́є (Звин.)].
-щийся вне себя от чего – нестя́мний з чо́го.
-щийся на учёте – обліко́вий; см. ещё Состоя́щий (под Состоя́ть).
Невприме́р, нрч.
1) (
несравненно) незрівня́нно, без порівня́ння, (вне сравнения) над(уся́ке) порівня́ння; (при сравн. степ. обычно) бага́то, бага́цько, дале́ко, зна́чно, куди́, (редко) невзамі́ру. [Товари́ства зібра́лося невзамі́ру більш (Сл. Гр.)];
2) (
в виде исключения) як ви́(й)няток, (в противоположность) на протиле́жність.
-ме́р другим (прочим) – як ви́(й)няток про́ти и́нших (про́ти ре́шти), не то що и́нші, не так як и́нші.
Он -ме́р своему брату послушен – він протиле́жно своє́му бра́тові слухня́ний, він на відмі́ну від свого́ бра́та слухня́ний, він не так як його́ брат – слухня́ний.
Опа́сность – небезпе́ка, небезпе́чність (-ности), небезпече́нство, непе́вність (-ности), о́пас (-су). [Але де там йому́ до со́рому, коли шку́ра в небезпе́чності! (Коц.)].
Находиться в -ти – перебува́ти (бу́ти) в небезпе́ці.
Подвергать, -ся, -нуть, -ся -сти – наража́ти, -ся, нарази́ти, -ся (на небезпе́ку). [Вояки́ проси́ли, щоб він більш не ходи́в сам на війну́, щоб не наража́ти свого́ життя́ (Л. Укр.)] Вне -ти – по-за небезпе́кою.
О́чередь
1) (
место по порядку) че́рга́, че́ред, (р. че́реду), ко́лія, ряд (р. ря́ду).
На -ди – на че́рзі.
По -ди, в -дь – че́рго́ю, по че́рзі, за че́рго́ю, почере́жно, по́-ряду́, у ко́лію, по ко́лії. [І встає́ ігу́мен пе́рший, і всі вста́ли за черго́ю (Франко). Котляре́вський по́-ряду присвя́чує ува́гу свого́ смі́ху рі́зним шара́м лю́дськости (Єфр.). По ко́лії підхо́дили, і ко́жен розпи́сувався (Свид.)].
Не в -дь, вне -ди – без че́рги, через че́ргу, безчере́жно. [Як-би́ пові́з хабарця́, то й через че́ргу перепу́щено-б].
В порядке -ди – за ря́дом, по́-ряду че́рги. [Пра́вив по́-ряду черги́ своє́ї слу́жбу бо́жу (Св. Письмо)].
В первую -дь – у пе́ршу че́ргу, в пе́ршім ря́ді, в пе́ршій лі́нії, впере́д, наса́мперед. Срв. Пре́жде (всего).
В свою -дь – і собі́, своє́ю че́ргою, (і)зно́в, і собі́ знов, на свій пай. [Нау́м, ди́влячись на не́ї, що вона́ ста́ла розважа́тись, і собі́ повеселі́шав (Квітка). Але тим, ізно́в, хоті́лось попроща́тися з гостя́ми (Крим.). Вона́ на свій пай ду́мала, що вже кра́ще від її́ па́рубка і на сві́ті нема́ (Квітка)].
-дь за кем – че́рга кому́. [Він зроби́в своє́, че́рга и́ншому].
-дь за мною – моя́ че́рга, мені́ че́рга.
Соблюдать -дь – пильнува́ти, доде́ржувати че́рги, трима́ти че́ргу.
Ждать -ди – че́рги дожида́тися, жда́ти на че́ргу, чека́ти ря́ду, за[до]сто́ювати че́рги. [Ве́шталися лю́ди, що засто́ювали че́рги в млині́].
Дождаться -ди – діжда́тися че́рги, заси́діти че́рги. [Жда́ли довге́нько, поки че́рги заси́діли].
Попасть в -дь – під че́ргу прийти́ся.
Наступает -дь другого, другому – прихо́дить на и́ншого.
-дь наступила – прийшла́ че́рга, прийшла́ ко́лія, прийшо́в ряд. [Прийшла́ ко́лія, так тре́ба йти].
И тебе наступит -дь – і до те́бе ряд до́[і́]йде, і тобі́ ряд ді́йде.
Быть, стоять на -ди (о делах, вопросах) – бу́ти, стоя́ти на де́ннім поря́дку, на че́рзі дня.
Ставить, поставить на -дь (дело, вопрос) – ста́вити, поста́вити на поря́док де́нний (спра́ву, пита́ння);
2) (
ряд ожидающих, хвост) че́рга́, ряд. [Стої́ть коло конто́ри до́вгий ряд люде́й].
Стоять в -ди – стоя́ти в че́рзі́.
Простра́нство – про́сторі[о]нь (-рони), про́стір (-то́ру), просто́ра, просто́ри (-рів), просторо́нище, о́бшир (-ри) (ж. р.) и о́бшир (-ру) (м. р.), (протяжение) про́стяг (-гу). [О́чі диви́лись куди́сь у про́стір (Коцюб.). Всесві́тні просто́ри (Франко). Про́стір, час і мате́рія. Вважа́ючи на про́сторінь, йому́ здава́лось, що йшли вони́ вже ці́лий ти́ждень (Корол.). Простяга́ючи ру́ки в про́сторінь (Крим.). Ки́нули по́гляд куди́сь в просто́ру (Коцюб.). Осві́чений ля́мпою о́бшир].
Пустое -ство – поро́жнява.
Беспредельное, безграничное -ство – бе́змір (-ру), безмі́р’я, безме́жище, безме́жна про́сторо[і]нь. [Всі жи́вла (живые существа) рва́лися в бе́змір (Франко)].
Вне времени и -ва – по-за ча́сом і про́стором (про́сторінню).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Внеурочный – (вне уроков) (рус.) позаурочний; (сверх установленного времени) неробочий, неслужбовий. См. ещё Неурочный, Сверхурочный. Обговорення статті
Дом
1) (
сооружение) дім (р. дому) (ум. домок) (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); (ув. домище), будинок (р. -нку), (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць);
2) (
учреждение) дім, будинок;
3) (
домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, (устар.) до́ма (ж. р.), (традиц. укр. жилище) хата;
4) (
династия) дім:
барский роскошный дом (дворец) – палата, палац;
без хозяина – дом сирота – без хазяїна і двір плаче (Пр.);
брать работу на дом – брати роботу додому;
бывать дома у кого – бувати в домі у кого, ходити (навідуватися) до кого;
вне дома, снаружи – не вдома, надворі; поза домом;
воспитательный дом – дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей;
врач принимает на дому – лікар приймає [у себе] дома (вдома);
в своём доме как хочу, так и ворочу – своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха (Пр.); хіба ж мені не можна у своїй хаті пісні співати? (Пр.);
всякий дом хозяином держится – хата господарем стоїть;
детский дом – дитячий будинок, дім;
дома выросший (о домашн. животн.) – доморослий;
дом арестный – рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня;
дом в три этажа – будинок (дім) на три поверхи;
дом для сумасшедших – божевільня, дім для божевільних (навіжених);
дом его – полная чаша – він має всього вдоволі (подостатком), у нього є що їсти й пити, є і переє, (иногда) такий багатир, що не знає, що то «нема»; у домі (у господі) його – аж через вінця ллється, (иногда торж.) дім його – мов повна чаша;
дом заезжий (постоялый) – заїзд;
дом игорный – дім картярський, дім гральний;
дом молитвенный – молитовня, молитовний дім;
дом ночлежный – нічліг;
домой – додому;
дом отдыха – будинок для відпочинку;
дом питейный – шинк (р. шинку), шанок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда;
дом престарелых – притулок для старих;
дом принудительных работ – будинок примусової праці;
дом публичный – дім розпусти, (евф.) лупанар, (груб.) бурдей;
жить одним домом с кем – жити разом (спільно) з ким, мати одне господарство з ким;
загородный дом – заміський (позаміський) будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір;
каменный дом – кам’яниця, мурований (кам’яний) дім, (иногда) мурованиця;
на дому принимать – вдома приймати;
нежилой, опустевший дом – нежилий, порожній дім (будинок), пустка;
не на кого оставить дом – нема від кого (ні від кого, іноді не маю від кого) піти з дому, нема на кого (ні на кого, іноді не маю на кого) лишити дім (хату);
отлучиться из дому – відгодитися з дому (з домівки, з хати), відлучитися (піти на час, на якийсь час) з дому (з хати);
отчий дом – батьківська хата, рідна домівка (хата), рідний дім, (іноді арх.) отчий дім;
прийти в гости всем домом – прийти в гості (в гостину) всією родиною (всією сім’єю);
разошлись по домам – порозходилися додому (по домівках);
свой дом – своя господа (домівка, хата), свій дім;
скорая помощь на дому – швидка допомога [в]дома (у слабого, у хворого);
сумасшедший дом – дім для божевільних (для навіжених), (прям. и перен.) божевільня;
торговый дом – торговий, торговельний дім;
хлопотать по дому – поратися у господарстві (по господарству), клопотатися господарством;
часто бывать в доме у кого – учащати до кого.
[Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.). Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.). Не минайте господи нашої – ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Торговий дім. Селянський будинок. Катерина ІІ – не з дому Романових. Горниці гарні збудували, великі (АС). Хіба тільки світу, що в вікні? – надворі ще більш (Пр.)].
Обговорення статті
Предел – межа, край, кінець, границя, грань, рубіж, поріг, ліміт:
вне пределов – поза межами;
вне пределов досягаемости – поза межами досягання; поза досягом;
в пределах – в межах, (диал.) в о́брубі;
в пределах Украины – у межах України;
всему есть предел – усе має свій край (свою межу); усьому є межа (край, кінець);
выйти из пределов чего – перебрати міри в чому, перейти за межі (зайти за край, ступи́ти (перейти) через край) чого; перейти́ через край (через мі́ру), ви́йти поза ме́жі чого;
выйти из пределов (за пределы) дозволенного (перен.) – перейти межі дозволеного; уступити (перейти, узяти) через край; зайти за край (вийти поза межі) дозволеного;
до предела – до краю (межі), (наполнить) вщерть;
достичь (своего) предела – дійти́ кра́ю;
за пределами возможного – поза ме́жами можли́вого (Франко);
за пределами чего, вне пределов чего – за (поза) межами чого, за (поза) чим;
за пределы города – за межі міста;
положить преде́л своему честолюбию – покла́сти край своє́му честолю́бству;
положить предел чему – зробити край чому; край (кінець, межу) покласти чому; (фиг.) берега дати чому;
предел верхний – границя верхня;
предел выносливости, измерения, насыщения, отклонения, ползучести, прочности, текучести, упругости – границя витривалости, вимірювання, насичування, відхиляння, повзучости, прочности, міцности, текучости, пружности;
предел жизни – кіне́ць життя;
предел чувствительности – межа чутливости;
пределы – ме́жі, (переносно) береги́; о́бруб, (объём) о́бсяг чого́;
пределы власти – о́бсяг вла́ди;
пределы интегрирования – межі інтеґрування;
пределы колебания температуры – межі (границі) коливання температури;
расширить пределы государства – розсу́нути ме́жі держа́ви;
ситуация дошла до предела – ситуація перейшла за межі (через край); ситуація зайшла за край;
этому надо положить предел – цьому треба покласти край (кінець);
это переходит за пределы возможного – це перехо́дить ме́жі можли́вості, мі́ру можли́вості.
[Відповіда́єте за все, що ста́неться в о́брубі ва́шого села́ (Франко). Розумна людина ставить собі межу навіть в добрих справах (М. де Монтень)].
Обговорення статті
Расписание – розклад, (боевое, штатное и т. п.) розпис:
вне расписания – поза розкладом;
по расписанию – за розкладом;
расписание движения поездов – розклад руху поїздів (потягів);
расписание лекций – розклад лекцій;
сметное расписание – кошторисний розпис, розпис обрахунку, обрахунок;
штатное расписание – штатний розпис. Обговорення статті
Связь – зв’язок, (диал.) пов’язь, (соединение) поєднання, з’єднання, (сообщение) сполучення, (отношения) відносини, стосунки; (строит.) в’язь, (металлическая, деревянная, ещё) пов’язь:
вне всякой связи – без ніякого зв’язку;
в связи с тем, что… – в зв’язку з тим, що…; з огляду на те, що…;
в связи с чем – у зв’язку із чим, на базі (на основі) чого, внаслідок чого;
вступать, вступить в связь с кем – заходити, зайти у зв’язок з ким;
в этой связи следует отметить, что – у зв’язку з цим треба (потрібно, слід) зазначити, що;
громкая связь – гучний зв’язок;
железнодорожная связь – залізничне сполучення;
железные связи – залізні в’язі, залізна пов’язь;
иметь любовные связи (вне брака) – мати позашлюбні зв’язки (стосунки); скакати в гречку; скакати через пліт;
какую связь это имеет со сказанным? – як (яким чином) це стосується (до) сказаного?;
международные связи – міжнародні зв’язки;
мысли без связи – думки без зв’язку, безладні думки;
обратная связь – зворотний зв’язок;
преемственная связь – наступний зв’язок;
связь науки и производства – зв’язок науки і виробництва.
[Може, думаю собі, знайдеться який пов’язь між двома легендами (Сл. Гр.). Всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв’язків між людьми в громадах і між громадами (І.Франко). Сабіну ту засуджено за зв’язок нечистий з рідним братом (Л.Українка). — Ну, скажемо так: ходить Зінько до Грицькової молодиці,— це ж ви чули? — Та чув… Про це по всьому селу плещуть… — Отож, ходить до Грицькової молодиці. Ну, а шила. в мішку не втаїш, коли вже все село його бачить. Побачив його й Грицько. — Ну? — Ну, то як ви думаєте, чи то йому дуже вподобалося, що його жінка в гречку скаче? — Та ні… Дак що ж? — Як то — дак що ж? (Б.Грінченко). Москва підкреслює «русско-украинские культурные связи». Не будемо їх заперечувати. Вони були і є. Хіба солдати по два боки лінії фронту не пов’язані між собою? Вони зв’язані на життя і смерть. Історія культурних зв’язків між Україною і Росією — це історія великої і ще не закінченої війни. Як усяка війна, вона знає наступи і відступи, знає перекинчиків і полонених. Історію цієї війни треба вивчати (Ю.Шевельов). Округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в’яззю випинаються дугові фронтончики (М.Стельмах). Коли людина, щоб відчути себе людиною, має потребу брати участь у змаганнях з бігу, співати в хорі чи воювати, то це вже пута, якими вона старається зв’язати себе з іншими, з усім світом. Але які ж то жалюгідні зв’язки! Якщо суспільна культура добре розвинена, вона сповнює людину навіть тоді, коли ця людина сидить на одному місці (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Двічі або тричі , коли Лола стрибала з яким-небудь офіцером через пліт, нашим взаєминам загрожувала велика небезпека, проте саме тоді я раптом виявився незвичайно корисним для Лоли: щоранку замість неї я ходив куштувати пиріжки (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Газети закликали на бій кожного, хто годен носити зброю, і, зрозуміло, насамперед тих, хто немає зв’язків (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — То він має там якісь зв’язки? — Очевидно. — Мені важко в це повірити. — У те, що він має зв’язки? — Ні, в те, що він має там борг. Враження таке, що цей суб’єкт ще півроку тому ковпаки з коліс крав (В.Шовкун, перекл. Д.Тарт). Зв’язок — він як повітря: поки не зіпсуєш, ніхто його не примічає].
Обговорення статті
Спор – суперечка, сперечання, спір, спі́рка, дискусія, обговорення, дебати, диспут, полеміка, змагання, незгода, сварка, (тяжба) по́зов:
вне спора, бесспорно, спору нет – поза (всяким) сумнівом, безперечно, безсумнівно, безумовно, звісно, певна річ;
в споре рождается истина – у спорі (у спірці, у суперечці) народжується істина;
вступить в спор – почати сперечатися, вступити у суперечку, зазмагатися;
на спор, спорим – на спір;
начинать спор – починати сперечатися, зчиняти суперечку, починати суперечку;
об этом спору нет – про це нема що змагатись;
поднимать спор – знімати суперечку;
спору нет – безперечно; відома річ;
спор по вопросам – суперечки в справах; суперечка про питання. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВНЕ, вне вся́кого сравне́ния галиц. не до порі́вняння;
вне по́ля зре́ния за ка́дром;
быть вне себя́ нетя́митися.
БЫТЬ, быть без ума́ от кого умира́ти /пропада́ти/ за ким;
быть в бе́дственном положе́нии бідува́ти;
быть в долгу́ у кого заборгува́ти кому;
быть в нереши́тельности те́ртися-м’я́тися;
быть вне себя́ нетя́митися;
быть нови́нкой бу́ти в новину́;
быть впере́ди ве́сти́ пере́д;
быть в употребле́нии вжива́тися, бу́ти в ужи́тку;
быть вы́нужденным му́сити, му́сіти;
быть вы́ше чего підне́стися над чим;
быть действи́тельным юр. ма́ти си́лу;
быть единомы́шленником фаміл. в одну́ ду́дку гра́ти, одни́м ду́хом ди́хати;
быть ино́го мне́ния ма́ти і́ншу ду́мку;
быть на краю́ ги́бели стоя́ти над прі́рвою; ходи́ти ко́ло сме́рти, зазира́ти сме́рті в о́чі;
быть на уме́ бу́ти на думці; бу́ти до вподо́би, бу́ти до ми́слі;
быть откры́тым (про двері) стоя́ти о́твором;
быть по вку́су кому смакува́ти;
быть учи́телем /секретарём, сто́ляро́м тощо/ учителюва́ти, секретарюва́ти, столярува́ти тощо/;
что бы (там) ни́ было хай що бу́де;
как бы там ни́ было як не є;
была́ не была́ стра́хи́ не ля́хи́!, де на́ше не пропада́ло!, пан або́ пропа́в!;
как и не́ было чего де те що й поді́лося;
мне не́ с кем бы́ло я не мав з ким;
бу́дет и на на́шей у́лице пра́здник і в на́ше віко́нце загля́не со́нце;
и бу́дет ли? чи й бу́де?;
бу́дет по-мо́ему ви́йде на моє́;
бу́дет тебе́ /бу́дет Вам/ обе́д /приме́р тощо/ ма́тимеш /матимете/ обі́д /при́клад тощо/;
бу́дет тебе́ хлопо́т ма́тимеш кло́піт;
бу́дет тебе́! матимеш!;
не я бу́ду хай мене́ вб’ють;
будь здоро́в! 1. здоро́в (будь)!, 2. куди́ твоє́ ді́ло! я тобі да́м! [маши́на – будь здоров! маши́на – я тобі да́м!];
будь ты неладен! а западись, ти! не будь плох не розгуби́вшись;
не будь упря́м, а будь прям не будь упе́ртий, а будь відве́ртий;
будь то А или Б хай то бу́де А чи Б, фраз. це /то/ А чи Б [будь то ле́то и́ли зима́ літо це чи зима́];
будь то... будь то ще хоч... хоч [будь то брат будь то сын хоч брат хоч син];
бу́дьте любе́зны (сказать, принять тощо) (скажіть!, візьміть! тощо) з ла́ски своє́ї;
что зна́чит быть кем що то бу́ти ким;
бу́дучи фраз. бу́вши;
бу́дущий майбу́тній, прийде́шній, уроч. гряду́щий, забут. буду́чий, (про віки) насту́пний, пото́мний, за́втрашній;
бы́вший коли́шній, ОКРЕМА УВАГА;
бывший до неда́внего вре́мени донеда́вній;
ра́нее бывший коли́шній, що був коли́сь;
бывший в употребле́нии вжи́ваний;
бывший до настоя́щего вре́мени дотепе́рішній;
бывший не у дел зві́льнений від справ;
бывший тогда́ тоді́шній;
ПРОБЫ́ТЬ ще бу́ти;
пробывший = ОКРЕМА УВАГА
ВРЕ́МЯ фраз. годи́на [лиха́ година];
время и простра́нство часопро́стір;
время о́но фраз. ма́ривний час;
в вече́рнее время у вечі́рню годи́ну;
в ближа́йшее время незаба́ром, невдо́взі, найбли́жчим ча́сом;
в дневно́е время за дня;
в друго́е время дру́гим ра́зом, і́ншим ра́зом;
в ле́тнее время об лі́тній порі́;
в любо́е время будь-коли́;
в настоя́щее время ще під суча́сну по́ру, фаміл. нара́зі́;
в неудо́бное время, в неудо́бном ме́сте невча́сно і неслу́шно;
в обе́денное время /в поло́женное время, в рабо́чее время тощо/ в обі́дню годи́ну, нале́жну годи́ну, робо́чу годи́ну тощо;
в пе́рвое время (в пе́рвое время) укр. поперва́х;
в свобо́дное время на дозві́ллі;
в то же время одноча́сно, водно́час, са́ме тоді́;
в удо́бное время при до́брій наго́ді;
спустя́ не́которое время за яки́йсь час, по які́мсь ча́сі;
всё время живомовн. усе́ [всё время пел усе́ співа́в];
всему́ своё время уся́кому о́вочу свій час;
не в на́ше время не за нас;
на время на часо́к;
в э́то время на цю по́ру, під цю по́ру;
во время богослуже́ния /во время обе́да тощо/ при відпра́ві /обі́ді тощо/;
во время бо́я /во время ссо́ры тощо/ се́ред бо́ю /сва́рки тощо/;
во время фраз. у виру́ [во время войны́ у виру війни́];
на то время натоді́;
время идёт час мина́є;
вне времени позача́сно;
тече́ние времени часопли́н;
время от времени ще час до ча́су́, що-яки́йсь-ча́с;
в ско́ром времени невдо́взі;
до после́днего времени донеда́вна;
до того́ времени стил. перероб. дотихчасо́вий;
с како́го времени? відко́ли?;
с неда́внего времени знеда́вна;
с того́ времени відто́ді, відта́к;
с того́ времени, как відко́ли;
с э́того времени відтепе́р;
ко времени чего на час чого;
ско́лько времени? стил. відповідн. скі́льки годи́н?;
по времени (обмежений) в ча́сі́;
со времени від ча́су́;
от времени до времени ще вряди́-годи́;
к тому́ времени натоді́;
к э́тому времени на цю хвили́ну;
одно время он жил там якийсь час він жив там;
в тяжëлое время при лихій годині;
ВРЕМЕНА, фраз. доба́ [но́вые времена нова́ доба́];
в да́вние времена пе́ред віка́ми;
в те времена тоді́шніми часа́ми;
весёлые времена ірон. галиц. гаразди́ [таки́е ны́нче весёлые времена такі́ тепе́р гаразди];
тяжёлые времена лиха́ годи́на, галиц. тісні́ часи́;
незапа́мятные времена передві́к;
во времена царя́ /во времена оккупа́ции/ за царя́ /окупа́ції/;
с да́вних времён відда́вна;
с незапа́мятных времён від часі́в Ада́ма (і Е́ви);
до сконча́ния времëн до віку-ві́чного;
по времена́м ще вряди́-годи́;
по ны́нешним времена́м як на тепе́р, як на сього́дні.
ДОСЯГА́ЕМОСТЬ, фраз. до́сяг;
вне досяга́емости (вне преде́лов досяга́емости), за ме́жами до́сягу, по́за до́сягом.
ИСПУ́Г, быть вне себя́ от испуга переляка́тися на смерть;
от испуга з (пере)ля́ку.
ОБЪЯВИ́ТЬ, ОБЪЯВИ́ТЬСЯ, объяви́вший, объяви́вшийся О.У;
объяви́вшийся (після зникнення) реконстр. об’явле́нний, явле́нний. ОБЪЯ́ВЛЕННЫЙ галиц. запові́джений;
объявленный вне зако́на запозич. проскрибо́ваний.
ОСТАВА́ТЬСЯ фраз. ма́ти [что мне остава́лось де́лать що я мав робити], ба. позостава́тися, похідн. і да́лі [я остаю́сь ли́дером я і да́лі лі́дер];
остава́ться без измене́ний не зазнава́ти змін;
остава́ться без ног ПЕРЕН. ніг не чу́ти;
остава́ться без после́дствий не ма́ти на́слідків;
остава́ться в живы́х вижива́ти, пережива́ти;
остава́ться в неве́дении относи́тельно чего нічо́го не зна́ти про що;
остава́ться ве́рным себе́ не схо́дити зі своє́ї доро́ги;
остава́ться мёртвой бу́квой лиша́тися на папе́рі;
остава́ться при своём мнении /остава́ться при осо́бом мне́нии/ стоя́ти й да́лі на своє́му, трима́тися й да́лі сво́го́;
остава́ться при свои́х интере́сах не зазнава́ти втрат;
остава́ться сами́м собо́й не міня́ти своє́ї нату́ри;
остаётся фраз. (павза) [факт остаётся фа́ктом факт фа́ктом];
остаётся загадкой (в кінці мови) хто ж то зна́є? [почему́ я – остаётся загадкой чому́ я – хто ж то зна́є?];
ничего́ не остаётся нема́ і́ншої ра́ди;
ничего́ не оста́лось не мав бі́льше чого роби́ти, не мав іншої ради;
ничего́ не оста́лось, кро́ме как не було́ і́ншої ра́ди, як;
то́лько и остаётся одна́ ра́да;
был и остаëтся /был и оста́нется/ був і є /бу́де/;
оставшийся зали́шаний, прибл. зали́шений, поки́нутий, (хто) зали́ше́нець, оста́нець, стил. перероб. і да́лі [оставшийся в си́ле і да́лі чи́нний], прикм. залишко́вий, оказ. ві́чний [оставшийся в дурака́х ві́чний ду́рень];
оставшийся без измене́ний не змі́нюваний, незмі́нний;
оставшийся в накла́де за́вжди з про́грашем;
оставшийся в неве́дении і да́лі без жо́дної га́дки;
оставшийся ве́рным себе́ не зрадли́вий, і да́лі на стари́х пози́ціях;
оставшийся на ме́сте і да́лі на мі́сці;
оставшийся под вопро́сом і да́лі нерозв’я́заний /під су́мнівом/;
оставшийся при своём мне́нии /остава́вшийся при своём мне́нии/ упе́ртий на своє́му;
ОСТА́ТЬСЯ остаться без ног ПЕРЕН. відбі́гати но́ги;
остаться безнака́занным ви́йти сухи́м з води́, омину́ти /уни́кнути/ ка́ри /пока́рання/;
остаться без отве́та /остаться без после́дствий/ пови́снути в пові́трі;
остаться в де́вах /остаться в девках/ лиши́тися ді́вкою, фольк. на ви́садки зіста́тися;
остаться в дурака́х поши́тися в ду́рні;
остаться вне по́ля зре́ния лиши́тися за ка́дром;
остаться в одно́й руба́шке лиши́тися ма́йже го́лим;
остаться в па́мяти пото́мства лиши́ти по собі́ слід;
остаться до́лжным /остаться в долгу́/ завини́ти /заборгува́ти/ кому;
остаться наве́ки фраз. завікува́ти;
остаться на высоте́ положе́ния суч. утри́мати пла́нку;
остаться незаме́ченным ковзну́ти повз ува́гу;
остаться не у дел опини́тися за борто́м;
остаться ни с чем /остаться с но́сом, остаться на боба́х, остаться при пи́ковом интере́се/ гарбуза́ /ду́лю з ма́ком/ з’ї́сти, діста́ти о́близня, вхопи́ти ши́лом па́токи, відійти́ з но́сом, ви́пустити ра́ка з ро́та;
остаться у разби́того коры́та лиши́тися з но́сом;
остаться чи́стым ви́йти сухи́м з во́ди;
не остаться в долгу́ /не остаться до́лжным/ віддя́чити;
не остаться в восто́рге не ви́явити захо́плення;
не остаться незаме́ченным не втекти́ о́ка;
следа́ не останется /следа́ не осталось/ слі́ду не ста́не /ста́ло/;
осталось одно́ воспомина́ние сама́ зга́дка лиши́лася;
не осталось и следа́ і слі́ду /знаку́/ нема́ /не ста́ло/;
оста́вшийся позоста́лий, зали́шений, залишко́вий, присл. тепе́р (уже) [оста́вшийся без руба́шки тепе́р уже́ го́лий як бу́бон];
оста́вшийся без кро́ва тепе́р бездо́мний;
оста́вшийся в дурака́х поши́тий у ду́рні, зали́шений ду́рнем;
оста́вшийся в живы́х пережи́вець, вижива́ха;
оста́вшийся мёртвой бу́квой живи́й лише́ на папе́рі;
оста́вшийся на боба́х /оста́вшийся с но́сом, оста́вшийся у разби́того коры́та, оста́вшийся при пи́ковом интере́се/ зали́шений ні з чим, стил. перероб. з’ї́вши о́близня;
оста́вшийся сами́м собо́й і да́лі, яки́й був; стил. перероб. не зміни́вши своє́ї нату́ри.
О́ЧЕРЕДЬ забут. ряд [приде́рживайся очереди трима́йся ря́ду], фраз. поря́док де́нний [ста́вить на о́чередь ста́вити на поря́док де́нний];
за кем о́чередь чия че́рга́;
в свою́ о́чередь і собі́, своє́ю доро́гою /черго́ю/;
в поря́дке очереди дотри́муючи че́рги́, по че́рзі;
вне очереди без черги́.
ПО́ЛЕ, уроч. ни́ва, (серед лісів) опі́лля, (сфера) ще ца́рина, (діяльности) аре́на, (для ігор) стадіо́н, (рукопису) галиц. марґіне́с [на поля́х на марґінесі];
по́ле бо́я /по́ле бра́ни, по́ле сраже́ния/ бойо́вище /бойо́висько/;
поле для самореализа́ции галиц. по́ле до по́пису;
вне поля зре́ния мист. за ка́дром.
РА́ДОСТЬ фраз. насоло́да [(одна́) ра́дость для глаз насоло́да для оче́й];
в ра́дость кому на ра́дість;
к чьей радости на ра́дість кому;
ра́дость сродни́ печа́ли образ. з журбо́ю ра́дість обняла́сь;
быть в ра́дость ста́ти ра́дістю кому, прино́сити ра́дість /вті́ху/;
быть вне себя́ от радости землі́ не чу́ти під собо́ю з ра́дощів;
с како́й радости? ще чого́ це?, з яко́го б то ди́ва?;
от радости з ра́дощів;
с радости ку́дри вью́тся, а от го́ря – секу́тся ща́стя пу́шить, а ли́хо су́шить.
СВЯЗЬ ще пов’я́зання, по́в’язь, уроч. су́в’язь, (в’язка) тех. в’язь, фраз. конта́кти [поддержива́ть связь підтри́мувати конта́кти];
связь времён пере́гук вікі́в;
без связи без жо́дного зв’язку́ /скла́ду/, стил. перероб. незби́тий доку́пи;
в связи́ с з о́гляду на;
в э́той связи́ під цим о́глядом;
вне вся́кой связи без нія́кого зв’язку́;
со связями стил. перероб. скрізь ма́є ру́ку.
СЕБЯ́, про себя ще по́думки, до се́бе, (тихо) по́шепки;
быть вне себя само́го себе́ не тя́мити, док. знетя́митися;
вне себя знетя́млено.
СОЗНА́НИЕ фраз. тя́ма;
сознание о чём (гризе) ду́мка про що;
в сознании при па́м’яті;
в по́лном сознании свідо́мий себе́, свідо́мо;
быть в сознании бу́ти при па́м’яті (тя́мі);
лиши́ться сознания /потеря́ть сознание/ ще втра́тити пам’ять;
до поте́ри сознания до безпа́м’яті, до безпа́м’яття;
быть без сознания бу́ти без па́м’яті;
находя́щийся вне сознания позасвідо́мий.
СОМНЕ́НИЕ, под больши́м сомнением живомовн. ви́лами по воді́ пи́сано;
вне вся́кого сомнения ще по́над уся́кий су́мнів;
не подлежи́т сомнению / нет никако́го сомнения/ фраз. так і знай, і до ба́бки /до ста баб/ не ходи́, фраз. а ти (Ви) дума́в дума́ли)!?;
сомнений не мо́жет быть коротк. це вже так.
СРАВНЕ́НИЕ, при сравне́нии обнару́жено порі́вняння ви́явило;
вне вся́кого сравне́ния галиц. не до порі́вняння;
не идти́ ни в како́е сравне́ние с кем ті́нню не скида́тися на кого.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Вне – по́за; вне сравнения – без порівня́ння.
Себя, мест. – себе́. Выйти из себя – мов несамови́тим ста́ти, аж нетя́митись. Быть вне себя от радости – не тя́мити себе́, не тя́митися з ра́дощів. Вывести кого из себя – розлютува́ти, -ту́ю, -ту́єш кого́. Из себя не дурна – на ли́чко гарне́нька. Как-то не по себе – яко́сь ні́я́ково, я́кось мо́торошно (кому́).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Вне (чего) – поза (чим). Вне себя – нестямно; у нестямі; не тямлячи себе. Быть вне себя – нетямитися. Вне досягаемости – недосяжний.
Зависимость – залежність. В зависимости от – залежно від. Вне зависимости от чего – незалежно від чого.
Опасность – небезпека. Находиться в опасности – бути, перебувати в небезпеці. Предупреждать, предварять об опасности – перестерігати кого. Подвергать опасности – наражати на небезпеку. Подвергаться опасности – наражатися на небезпеку, підпадати під небезпеку. Возникает опасность – заходить небезпека. Вне опасности – поза небезпекою. Оставлять в опасности – лишати в небезпеці.
Очередь – черга; черед; ряд. На очереди – на черзі. По очереди – чергою; по черзі; почережно. Вне очереди, не в очередь – без черги; безчережно; поза чергою. В порядке очереди – за рядом; по ряду черги. Очередь за кем – черга кому. Соблюдать очередь – пильнувати, додержувати черги; тримати чергу. В первую очередь – у першу чергу; передусім; насамперед. В свою очередь – і собі; своєю чергою. Очередь наступила – прийшла черга. Попасть в очередь – під чергу прийтися; в ряд прийтися. Быть на очереди (о делах, вопросах) – бути, стояти на деннім порядку, на черзі дня. Ставить вопрос на очередь – ставити справу на порядок денний. Пришла очередь за тем, чем – прийшла черга на кого, що, кому, чому. Придет очередь – дійдеться ряд. Ожидать очереди – застоювати (засиджувати) чергу. И твоя придет (наступит) очередь – і до тебе ряд дійде.
Предел – межа; грань. В пределах – в межах. Вне пределов – поза межами. Выйти из пределов – перебрати міри; перейти за межі; зайти за край; перейти через край. Положить предел – межі покласти; край покласти; берега дати.
Радость – радість; радощі. Быть вне себя от радости – з радощів себе не чути. Доставлять радость кому – радувати кого; давати радість кому. От радости – з радощів.
Связь – зв’язок. В связи с тем, что… – в зв’язку з тим, що… Вне всякой связи – без ніякого зв’язку. Вступать в связь – заходити в зв’язок. Преемственная связь – наступний зв’язок.
Сомнение – сумнів; непевність. Без сомнения – напевно; безперечно; певна річ; що й казати. Это подлежит сомнению – це річ непевна. Возбуждать сомнение – викликати сумнів. Сомнение является – насувається сумнів. Не подлежит сомнению, вне всяких сомнений – безперечно; поза всякими сумнівами; понад усякі сумніви. Сомнению подвергнуть – піддати в сумнів.
Сравнение – порівняння. В сравнении с кем, чем – проти, супроти кого, чого. Вне сравнений – поза порівнянням; над порівняння; над усе. При сравнении (чего) обнаружено (что) – порівнювавши (що), виявлено, виявили, викрито, викрили (що).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вне
• Быть вне себя от радости
– [Аж] нетямитися (нестямитися) з радощів; не тямити себе з радощів; у нестямі (без тями) бути з радощів; себе не чути з радощів; у радощах не чутися. [Хома з радощів сам себе не тямить. Квітка-Основ’яненко.]
Вне времени и пространства
– поза часом і простором.
Вне всяких правил
– (су)проти всяких правил; поза всякими правилами.
Вне всякого сомнения
– поза всяким сумнівом (поза всякими сумнівами); понад усякий сумнів (понад усякі сумніви); цілком певно; безперечно.
Вне [всякого] сравнения
– (по)над [усяке] порівняння ((по)над [усяким] порівнянням); без [усякого] порівняння. [Їх (дівчат) було без порівняння більше… Яновський.]
Вне дома
– надворі; поза домом (поза домівкою). [Не тільки світа, що в вікні, ще більше надворі. Пр.]
Вне закона
– поза законом.
Вне очереди
– без черги (поза чергою); безчережно. [Матері з малими дітьми беруть квитки на поїзд безчережно. З нар. уст.]
Вне пределов досягаемости находиться, быть
– поза межами досягання (недосяжним) бути.
• Он (она…) вне [всякой] опасности
– він (вона…) поза [всякою] небезпекою; йому (їй…) ніщо не загрожує.
Восторг
• Восторг любви
– захват (надпорив) кохання.
• Замирать от восторга перед чем
– умлівати [у захваті] над чим, перед чим.
• Какой восторг!
– яка розкіш!
• Один восторг!
– сама розкіш!
• Он вне себя от восторга
– він у нестямі (без тями) із (від) захвату (захоплення); він нетямиться із (від) захвату (захоплення); він себе не чує із захвату (із захоплення).
• Приводить в восторг кого
– поривати; захоплювати; кидати в захват кого.
• Прийти в восторг от чего
– захопитися чим; запалитися чим.
• Радостный восторг
– палкі радощі; радісний захват (надпорив); радісне захоплення.
• Я (он…) в восторге от этого
– я (він…) захоплений цим; я (він…) в захваті (у захопленні) від цього.
Дом
• Без хозяина — дом сирота
– без хазяїна і двір плаче. Пр.
• Брать работу на дом
– брати роботу додому.
• Бывать дома у кого
– бувати в домі у кого; ходити (навідуватися) до кого.
Вне дома, снаружи
– не вдома; надворі; поза домом.
• Врач принимает на дому
– лікар приймає [у себе] (в)дома.
• В своём доме как хочу, так и ворочу
– своя хата — своя правда, своя стріха — своя втіха. Пр. Хіба ж мені не можна у своїй хаті пісні співати? Пр.
• Всякий дом хозяином держится
– хата господарем стоїть.
• Дом в три этажа
– будинок (дім) на три поверхи.
• Дом его — полная чаша
– він має всього вдоволі (подостатком); у нього є що їсти й пити, є і переє; (іноді) такий багатир, що не знає, що то «нема»; у домі (у господі) його — аж через вінця ллється; (іноді уроч.) дім його — мов повна чаша.
• Жить одним домом с кем
– жити разом (спільно) з ким; мати одне господарство з ким.
• Каменный дом
– кам’яниця; мурований (кам’яний) дім.
• Нежилой, опустевший дом
– нежилий, порожній дім (будинок); пустка.
• Не на кого оставить дом
– нема від кого (ні від кого, іноді не маю від кого) піти з дому; нема на кого (ні на кого, іноді не маю на кого) лишити дім (хату).
• Отлучиться из дому
– відгодитися з дому (з домівки, з хати); відлучитися (піти на час, на якийсь час) з дому (з хати).
• Отчий дом
– батьківська хата; рідна домівка (хата); рідний дім; (іноді арх.) отчий дім.
• Прийти в гости всем домом
– прийти в гості (в гостину) всією родиною (всією сім’єю).
• Разошлись по домам
– порозходилися додому (по домівках).
• Свой дом
– своя господа (домівка, хата); свій дім.
• Скорая помощь на дому
– швидка допомога (в)дома (у слабого, у хворого).
• Сумасшедший дом
– дім для божевільних (для навіжених); (прям. і перен.) божевільня.
• Хлопотать по дому
– поратися у господарстві (по господарству); клопотатися господарством.
• Часто бывать в доме у кого
– учащати до кого.
Досягаемость
Вне [пределов] досягаемости
– поза межами досягання; поза досягом.
Закон
• Вводить закон в силу, в действие
– надавати законові сили, чинності.
Вне закона
– поза законом.
• В силу закона
– силою закону.
• Драконовы, драконовские законы
(книжн.) – драконові, драконівські закони.
• Дуракам закон не писан
– дурневі (дурням, дурному) закон не писаний. Пр. Дурневі ні гори, ні низу. Пр.
• Закон вступил, вошёл в силу
– закон набув сили (чинності); закон став правосильним.
• Закон имеет силу
– закон має силу (чинність).
• Именем закона
– іменем закону.
• Нарушать закон
– порушувати (ламати, книжн. застар. переступати) закон (право).
• Не по закону
– проти закону; не по закону; проти права.
• По закону
– за законом (також по закону); згідно з законом.
• По закону полагается
– за законом (по закону) належить.
• Пренебречь законом, обойти закон
– знехтувати закон; (жарт.) розминутися з законом.
Зрение
• Держать в поле зрения что
– тримати (мати) у полі зору що; мати перед очима що; тримати в оці що.
• Зрение ослаблено у кого
– ослабли (притупилися) очі в кого; притьмарилися очі у кого, кому; став недобачати хто.
• Иметь слабое зрение
– недобачати; погано бачити; мати слабкий зір (слабкі очі); слабким на очі бути.
• Лишиться зрения, потерять зрение
– утратити зір (очі); отемніти (стемніти) [на очі]; осліпнути.
• Обман зрения
– омана зору; зорова омана (мана).
• Ослабеть зрением
– ослабнути (упасти) на очі.
• Ошибочная точка зрения
– хибний (помилковий) погляд; (іноді) хибна точка зору.
• Под [этим] углом зрения
– з [цього] погляду; (іноді) під [цим] поглядом.
• С моей (его…) точки зрения
– на мій (на його…) погляд; на мою (на його…) думку; (іноді) з моєї (з його…) точки зору.
• Это вне поля зрения чьего
– це поза полем зору чийого; око чиє не обіймає цього (не сягає до цього).
• Это остаётся вне поля зрения
– це лишається (зостається) непоміченим; це лишається (зостається) поза полем зору (поза обсягом ока).
Конкуренция
Вне конкуренции
– понад [усяку] конкуренцію.
Конкурс
Вне конкурса
– понад [усякий] конкурс.
• По конкурсу
– за конкурсом.
Опасность
• Быть (находиться) в опасности, вне опасности
– бути в небезпеці (під загрозою), бути поза (всякою) небезпекою.
• Избавиться от опасности
– збутися (позбутися) небезпеки.
• Избежать опасности
– уникнути (утекти) небезпеки; о(б)минати небезпеку.
• Перед лицом опасности
– у (при) небезпеці; перед лицем небезпеки.
• Подвергать, подвергнуть опасности кого-, что-либо
– ставити, поставити під небезпеку кого, що; наражати, наразити (виставляти, виставити) на небезпеку кого, що.
• Подвергаться, подвергнуться опасности
– ставити, поставити себе під небезпеку; виставляти, виставити себе на небезпеку; наражатися, наразитися на небезпеку.
• Предупредить об опасности кого-либо
– остерегти перед небезпекою кого; перестерегти про небезпеку кого.
• Смотреть в глаза опасности
– дивитися (іноді глядіти) у вічі небезпеці.
• С опасностью для жизни
– з небезпекою для життя; не бувши безпечним (певним) свого життя; важачи (важивши) своїм життям.
Очередь
Вне очереди; не в очередь
– без черги; поза чергою; безчережно.
• В первую очередь
– найперше; насамперед; передусім; у першу чергу.
• В порядке очереди
– за чергою (по черзі); по ряду черги.
• В свою очередь
– і собі; своєю чергою (у свою чергу); (іноді) на свій пай. [От Матруся трошки і зрадувалась, що, може, Олена зна того парубка, що їй так у душу запав, бо й вона на свій пай думала, що вже краще її парубка і на світі нема. Квітка-Основ’яненко.]
• Ожидать очереди
Див. ожидать.
• Очередь за кем, за чем
– черга за ким, за чим; черга (ряд) кому, чому.
• По очереди
– за чергою (по черзі); (іноді) по ряду.
• Соблюдать очередь
– пильнувати (додержувати) чергу; тримати чергу.
• Чья очередь
(разг.) – черга чия (на кого). [Ті люди, що весь вік несли тяжке завдання, Казали: годі нам, тепер черга на вас… Українка.]
Поле
• Вольное, пустынное поле
– гуляй-поле; дике поле.
• Держать в поле зрения что
– тримати (держати, мати) у полі зору що; мати перед очима що; тримати в оці що.
• Ищи, догоняй ветра в поле
Див. ветер.
• И я не обсевок в поле
– і я не абищо; і я [ж] не клоччя шмат(ок).
• Одного поля ягода
Див. ягода.
• Остаться вне поля зрения
– лишитися (зостатися) непоміченим; лишитися (зостатися) поза полем зору (поза сяганням ока).
• Открытое, широкое поле
– чисте, широке (вільне) поле.
• Поле боя (битвы, сражения)
(книжн.) – поле бою (битви); бойове поле; бойовище (часом бойовисько, лок. боїще, зрідка побойовисько); поле крові (кров’яне поле).
• Поле деятельности
(перен.) – поле (царина, нива) діяльності.
• Поле зрения
– поле зору; обсяг ока.
• Поле, с которого снято просо
– просище.
• Поле, с которого снята пшеница
– пшенич(н)ище.
• Поле, с которого снята рожь
– житнище.
• Поле, с которого снят хлопчатник
– бавовнище.
Предел
Вне пределов досягаемости
– поза межами досягання; поза досягом.
• Всему есть предел
– усе має свій край (свою межу); усьому є межа (край, кінець).
• Выйти из пределов (за пределы) дозволенного
(перен.) – перейти межі дозволеного; уступити (перейти, узяти) через край; зайти за край (вийти поза межі) дозволеного.
• Положить предел чему
– зробити край чому; край (кінець, межу) покласти чому; берега дати чому.
Радость
Вне себя от радости кто
– [Аж] не тямиться з радощів хто; не тямить себе з радощів хто; у нестямі (без тями) з радощів хто; себе не чує з радощів хто; у радощах не чується хто.
• Доставлять радость кому
– давати радість кому; радувати кого.
• На радостях
– з радощів (на радощах).
• От радости
– з радощів (іноді з радості). [Ох, аж серце в мене зайшлося з радощів. Григоренко. Отоді теє всі люди зачували, Із хат з піснями виходили, З великої радості святую землю цілували. Тичина.]
• Радость не в радость кому
– (і) радість не радість кому.
• С какой радости?
(разг.) – чого?; чому?; з чого?; через що (через віщо)?; з якої причини?
• С радостью
– з радістю; радо; залюбки.
• С радости-веселья русы кудри вьются, а с тоски-печали русые секутся
– з радощів кучері в’ються, а з журби січуться. Пр. Радість красить, а туга (печаль) палить. Пр.
• Старость — не радость
– старість — не радість. Пр. Старість не прийде з добром — коли не з кашлем, то з горбом. Пр. Старість іде і хвороби веде. Пр. Старій бабі і на печі ухаби. Пр. Старість — не радість, а смерть — не весілля. Пр. Молоде — золоте, а старе — гниле. Пр.
Связь
• Вступать, вступить в связь с кем
– заходити, зайти у зв’язок з ким.
• Иметь любовные связи (вне брака)
– мати позашлюбні зв’язки; скакати в гречку.
Сравнение
Вне [всякого] сравнения
– поза [всяким] порівнянням; (по)над [усяке] порівняння; (по)над усе.
• В сравнении, по сравнению с кем, с чем
– проти (супроти) кого, чого; як (якщо, коли) (по)рівняти з ким, з чим, до кого, до чого; у порівнянні з ким, з чим; (іноді) порівнюючи, рівняючи до кого, до чого. [У Києві проти Яготина не дорого продукти. З нар. уст.]
• Допустить неудачное (неуместное) сравнение
– допустити (припуститися) невдалого (недоречного) порівняння; (іноді фіг. розм.) притулити горбатого до стіни.
Ярость
Вне себя от ярости
– не тямлячи себе (не тямлячись) з люті (з лютості); як несамовитий (-та, -те, -ті).
• Привести в ярость кого
– розлютувати (розлютити) кого.
• Прийти в ярость
– розлютуватися (розлютитися); розшаленіти; (про багатьох) пошаленіти.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

вне прямо́й мат. по́за прямо́ю

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бані́тавне закона об’явленный.
Копи́литисяродить вне брака ребенка.
Нестя́митися, -млюся, -мишсябыть вне себя, не опомниться.
Нестя́мний
1)
растерянный, находящийся вне себя;
2) (
о действиях) дикий, в высшей степени сильный.
По, предл.
1)
по;
2)
после.
По всьо́му – после всего.
По-до́ки – вплоть до этого места.
Вже по йому, по їй – он уже умер, она уже умерла.
Було би по мні – пропал бы я, конец был бы мне.
По-за чимсь – вне чего-нибудь.
По кіне́ць – в конце.
По нім усього́ наді́йся – от него всего можно ожидать.
Що ж по то́му – что-ж из этого.
По тім, по чім – тем, чем.
По-твере́зому, по-п’я́ному – в трезвом, в пьяном виде.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Досягаемость – досяжність (-ности); быть вне пределов -сти – бу́ти недосяжним.
Закон – пра́во, зако́н (-ну); (законоположение) – зако́н (-ну); з. действующий – чинне пра́во, чинний зако́н; з. квартирный – квартирний зако́н, зако́н про комі́рне; з. основной – основний зако́н; -ны существующие – тепе́рішні зако́ни, суча́сні зако́ни, сьогоча́сні зако́ни; в обход -на – обмина́ючи зако́н; во имя -на – і́менем зако́ну (пра́ва); в силу -на – силою зако́ну (пра́ва), за силою зако́ну (пра́ва); вводить закон в силу, действие – надава́ти зако́нові сили (чинности); вне -на – поза зако́ном; з-н входит в силу – зако́н набира́є сили, стає́ чинним; закон гласит – в зако́ні ска́зано; нарушать закон – лама́ти пра́во, переступа́ти зако́н; обратное действие -на – зворо́тна сила зако́ну; по -ну – згі́дно з зако́ном, як зако́н велить, пра́вно; полное собрание -нов – по́вна збі́рка зако́нів; поступать по -ну – чинити, ді́яти пра́вно; предусмотренный -ном – передба́чений у зако́ні; прилагать, применять закон – застосо́вувати зако́н; противный -ну – супере́чний зако́нові; противоречащий -ну – супере́чний зако́нові, що пере́чить зако́нові.
Область
1) край, країна;
2) (
переносно) – по́ле, царина́, о́бсяг (-гу), га́лузь (-зі); о. влияния – о́бсяг (по́ле) впливу; о. действия – по́ле ді́яння (чину); (о законе, правилах) – сфе́ра (о́бсяг) чинности; о. применения – царина́ вжитку (застосува́ння); о. распространения – те́рен поширений; в данной -сти – в цій га́лузі; в научной -сти – в ца́рині науко́вій; вне -сти – поза о́бсягом, поза сфе́рою.
Опасность – небезпе́ка, небезпе́чність (-ности); о. пожарная – поже́жна небезпе́ка, небезпе́ка від поже́жі; (следует воздержаться) в виду -сти отравления – бо мо́жна отруї́тися; возникает о. – захо́дить небезпе́ка; находиться в -сти – бу́ти (перебува́ти) в небезпе́ці; находиться вне -сти – безпе́чним бу́ти, в безпе́ці бу́ти, поза небезпе́кою бу́ти; подвергаться -сти – дава́ти, да́ти себе́ під небезпе́ку, наража́тися, наразитися на небезпе́ку; повышение, увеличение -сти – збі́льшення небезпе́ки; предупреждать об -сти – перестеріга́ти про небезпе́ку кого́; сопряженный с -стью – сполу́чений, зв’язаний з небезпе́кою.
Очередь – черга́; о. живая – жива́ черга́; о. за кем – черга́ кому́; о. за мной – моя черга́, мені́ черга́; быть, стоять на -ди (о текущих делах, вопросах) – бути, стояти на де́ннім порядку, на че́рзі дня; в первую -дь – у пе́ршу че́ргу; (прежде всего) – наса́мпере́д, упере́д, передусі́м, пе́рше; в порядне -ди – за рядом, за черго́ю; в свою -дь – і собі́ теж, так са́мо, своє́ю черго́ю; вне -ди – не в ряд, позачерго́во, поза черго́ю; выстаивать в -ди – засто́ювати черги; ждать -ди – черги дожида́тися, жда́ти на чергу́; не в -дь – не в ряд, без черги, не в чергу́, поза черго́ю; по -ди – за рядом, черго́ю, в чергу́, за черго́ю; попасть в -дь – під чергу́ прийтися; соблюдать -дь – ряду, доде́ржувати черги; ставить, поставить на -дь (дело, вопрос) – ста́вити, поста́вити на порядок де́нний (на чергу́ дня).
Связь – зв’язо́к (-зку́), сполу́чення; с. закономерная – закономі́рний зв’язо́к; с. пространственная – зв’язо́к просторо́вий, сполу́чення на ві́ддалі (на ві́дстані); с. телеграфная – телегра́фний зв’язо́к, телегра́фне сполу́чення; с. тесная – щі́льний зв’язо́к; -зи семейные – родинні зв’язки; вне всякой связи – без ніякого зв’язку́.
Сомнение – су́мнів (-ву); без -ния – без су́мніву, безпере́чно, нема́ су́мніву, що…; вне всяких -ний – нема́є ніякого су́мніву, що…, без ніякого су́мніву, по́над усякі су́мніви; возбуждать -ния – виклика́ти су́мнів; его взяло -ние – його́ взяв су́мнів, він поча́в вага́тися; не подлежит -нию – не мо́жна сумнитися, не мо́жна ма́ти су́мніву; подвергаться -нию – підпада́ти під су́мнів; подвергнуть -нию – підда́ти су́мніву; это подлежит -нию – це річ сумні́вна (непе́вна); является -ние – бере́ су́мнів.
Сравнение – порівняння; вне -ний – поза порі́вненням, над порівняння, над усе́; по -нию с чем – як порівняти з чим, рівняючи до чо́го, про́ти чо́го; при -нии обнаружено – порі́внювавши, виявлено (виявили).
Суд – суд (-ду); с. верховный – найвищий суд; с. военно-полевой – військо́во-польовий суд; с. гражданский – циві́льний суд; с. кассационный – касаці́йний суд; с. народный – наро́дній суд; с. полевой – польовий суд; с. присяжных – суд присяжних; с. третейский – єдна́льний суд, мировий суд; с. уголовный – криміна́льний суд; без суда и права – без суда́ й пра́ва; ведаться судом с кем – позива́тися з ким; вести суд с кем – позива́тися з ким; вне суда – поза су́дом; добиваться судом – дохо́дити, дійти судо́м; обращаться, прибегать к суду – вдава́тися, вда́тися до су́ду; отвечать по суду – відповіда́ти пе́ред судо́м; отдавать под суд, предавать суду – віддава́ти, відда́ти під суд; по суду – судо́м; подвергать, предавать суду – притяга́ти, притягти до пра́ва, віддава́ти, відда́ти під суд; подвергаться суду – підпада́ти су́дові (під суд); потребовать на суд – покликати на суд, до су́ду; привлекать, привлечь к суду кого – подава́ти, пода́ти в суд на ко́го, позива́ти, запозива́ти кого́, притяга́ти, притягти до пра́ва кого́; принести жалобу в суд – закла́сти по́зов на ко́го, подава́ти до су́ду на ко́го; состоять под судом – бу́ти (перебува́ти) під судо́м; состоящий под судом – підсу́дній (Г); ходить по судам – тяга́тися по суда́х; являться, явиться в суд – прихо́дити, прийти на суд, ста́витися, поста́витися пе́ред суд.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Во́нка, нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в’ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.
Двір, дво́ру, м.
1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ.
І в хаті не чуть, і на дворі не видко. МВ. II. 8. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. Мет. 67. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. Єв. Мр. ІІІ. 31.
2) Домъ, усадьба.
Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Ном. Хоч не сильна, аби двір закрасила. Ном. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Чуб. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. Чуб.
3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные.
Ось ті, що панують у царських дворах. Єв. Л. VII. 25.
4) Дворня, дворовая прислуга.
Іде з своїм двором. Ном. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі. Чуб. V. 238.
Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.
Копи́литися, -люся, -лишся, гл. Родить внѣ брака ребенка. Угор.
Набі́жний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка. Екатер. у.
Надво́рі, нар. Внѣ дома, подъ открытымъ небомъ, на дворѣ. Хиба тільки світу, що у вікні? Єсть іще й на дворі. Ном. № 5529. Мати твоя та брати твої стоять на дворі. Єв. Л. VIII. 20.
Нажитни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный, наживной. То все нажитне, — ізнов розживемося. Як пійде на добро, то й купимо. Г. Барв. 285. Нажитна́ дити́на. Ребенокъ рожденный внѣ брака. Людське око на мене гостро дивилось, і на мене, і на моє нажитне, на моє неблагословенне. Г. Барв. 484. См. Наживний.
Нестя́митися, -млюся, -мишся, гл. Не опомниться; быть внѣ себя. Козак од радости нестямивсь, що князь виходе битись з ним. Котл. Ен. VI. 82.
Нестя́мний, -а, -е.
1) Растерянный; находящійся внѣ себя.
2) О дѣйствіяхъ: дикій; въ высшей стенени сильный.
Нестямний рейт. Мир. Пов. І. 138. Долітали до їх хати нестямні крики та гуки (бито людей). Мир. ХРВ. 285.
Нестя́мно, нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона. Мир. Пов. І. 122.
Ода́я, ода́ї, ж. Загонъ для рогатаго скота внѣ села. Литин. у.
Скака́ння, -ня, с.
1) Скаканіе, прыганіе.
2) Танцы.
3)
в гре́чку. Любовная связь (внѣ брака). К. ЧР. 274.
Скака́ти, -чу́, -чеш, одн. в. скакну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Скакать, прыгать, прыгнуть.
Скачи, враже, як пан каже, на те він багатий. Шевч. Искра з печі скакнула. Ном. № 11797.
2) Только несов. в. Танцовать. Черниг. г.
Ой загадали хорошенько іграти, а парубку з дівчиною скакати. «Лучче я буду крутії гори копати, як я маю з поганим скакати». Мет. 161.
3)
Скака́ти в гре́чку. Имѣть любовныя связи (внѣ брака). І до півночі там гуляли і в гречку деколи скакали. Котл. Ен. III. 42.
4)
ді́да. Скакать на одной ногѣ. Ном. № 12296.
Ху́тір, -тора, м. Отдѣльная усадьба внѣ селенія, выселокъ. Як би з хутора, то б і повірила. Ном. № 6878. З давнього-давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Шевч. Ум. Хутіре́ць, хуторе́ць, хуторо́к. К. ЧР. 104. МВ. І. 139. Жила вдова хуторцем. Г. Барв. 304.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознание, *быть вне себя.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Вне — по-за; В. боя — по-за бо́єм; В. службы — по-за слу́жбою.
*Бытность — пробува́ння; Б. вне службы — пробува́ння по-за слу́жбою.
*Досягаемость — дося́жність, -ности; вне досягаемости — по-за до́сягом.
*Очередь — че́рга́, -ги́; О. батарейная — батері́йна че́рга́; вне очереди — по-за черго́ю; „Очередьогонь“ — „Черга́ — вого́нь“.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Внѣ́ = за, по за́, зве́рху, на дво́рі; без, окрі́м. — За хатою. — По за церквою. — Він не в хатї, а на дво́рі. — Внѣ себя́ = не тя́млючи, не пам’ята́ючи. — Не тямлючи себе з радощів, побіг на зустріч. — Внѣ вся́каго сравне́нія = без порівня́ння.
Нару́жи = д. Внѣ.
Себя́ = себе́, ся. — Вы́дти изъ себя́ = забу́ти ся, мов несамови́тим ста́ти. — Внѣ себя́ отъ ра́дости = не тя́млючи себе́, себе́ не чу́є з ра́дощів. — Вы́весть кого́ изъ себя́ = розлютова́ти. — Изъ себя́ не дурна́ = на ли́чко гарне́нька. — Мнѣ какъ то не по себѣ́ = я́кось мінї мо́торошно, якось нїя́ково.

Запропонуйте свій переклад