Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бу́ка
1) во́ва, хо́ха, хо. [Не ходи́ туди́! там во́ва. Цить, а то хо́ха з’їсть];
2) нелю́дько, відлю́дько, відлю́дник, нелю́да, во́ва, вовкува́тий.

Смотреть бу́кой – во́вком диви́тися.
Волк – вовк, звір (р. -ра); ув. вовчи́ще, вовцю́га, вовцюга́н, вовчуга́н.
Волк серый – вовк сірома́нець; (молодой) вовчу́к.
Самка -ка – вовчи́ця.
Во́лки – вовки́, вовче́ньки, звірина́. [По козако́ві вовче́ньки зави́ли].
Морской волк – мо́рський вовк, мо́рський пес; (детс.) во́ва. [Не ходи́ – там во́ва].
Много волко́в где – зві́рно. [У на́шому лі́сі звірно́ цю зи́му].
Смотреть во́лком – диви́тися вовкува́то.
Смотрящий -ком – вовкува́тий.
И во́лки сыты, и овцы целы – і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле.
Горо́ховый – горо́ховий, горо́хвяний, горо́х’яний.
Г-вая солома – горо́хвина (и горо́хвини мн.), горо́хвянка; соб. горохви́ння (р. -ння, ср. р.).
Г-ый камень (геол.) – горохови́к.
Чучело горо́ховое – опу́дало, одоро́б(а)ло (р. -ла, ср. р.), гороб’я́че страши́ло, ку́ряча во́ва.
Шут горо́ховый – бла́зень, ум. бла́зник, штука́р (р. -ря́).
Нелюди́м – відлю́док (-дка), відлю́дник, відлю́дько, безлю́дько, безлю́док (-дка), нелю́дько, нелю́да, бе́злюдень (-дня), (детск.: бука) во́ва. [Я щодня́ – відлю́док ди́кий – тіка́в у ліс (Франко). Він був відлю́дько вели́кий (Грінч.). Він зрі́кся всього́, став дивако́м і відлю́дьком (В. Підмог.). Ото́ безлю́дько, не хо́че з людьми́ й ви́пити (Звягельщ.). Не люблю́ я його́, оту́ во́ву (Крим.)]
Образи́на – личи́на, пи́ка, мацапу́ра, (шутл.) ку́ряча во́ва. См. Ро́жа.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Чучело
1) (
набитая шкура животного) опу́дало;
2) (
для отпугивания птиц) опу́дало, о́пуд, ляка́ло, ляка́йло, ляка́чка, страшо́к (-шка́), (из соломы) солом’яник, дід соло́м’яний;
3) (перен.: о человеке) опу́дало, одоро́бло, одоро́бало, доро́бло, доро́бало, чупера́дло, поторо́ча, мацапу́ра, опу́д:

чучело гороховое – опу́дало, одоро́бало, одоро́ло, гороб’я́че страши́ло, ку́ряча во́ва.
[Годився б у коноплі на опудало (Сл.Гр.). Отсе опудало погане (І.Котляревський). Щоразу обсервуючи нову його пасію, здавалося, що нічого страшнішого вже не існує, але яке ж було наше здивування, коли Адрон наступного разу приводив ще більше опудало (Ю.Винничук). Людина без національної душі — це опудало. Робот. Який ляпає своїм механічним язиком, що йому запланують, робить усе, що запрограмують. Робот не має відчуття національної приналежності, отже, й національної гідності. Опудалу байдуже на чиєму городі стояти, що охороняти і кого лякати. Воно — опудало (Євген Дудар). Не знати, що більше розлютило нічних джерелівських легіонерів — ці чортові прапорці, від яких тоді ніде не можна було сховатися, ця ідіотська зірочка, схожа на ту, яку їм почепили на груди ще в першому класі, Фелікс Едмундович, проти якого вони особисто нічого не мали, бо знали його тоді як «лицаря революції», а не як головного більшовицького ката, садиста і безжалісного вбивцю, чи те, що завод — безалкогольних напоїв, але вони накинулися на залізне страховисько, як македонці на перського бойового слона. Не змовляючись. Усі троє разом. Почали ламати. Ламали, ламали, ламали… Але зуміли лише з вертикального положення перемістити те одоробло у горизонтальне. Потім плюнули, розтерли і пішли (В.Кожелянко). Який він має блазенський вигляд у тому вбранні й злиденному ковпачку! І перед цим чуперадлом ми колись дрижаки ловили, як він, урочисто сидячи за кафедрою, спиняв кінчик свого олівця на прізвищі якогось учня та ганяв його по французьких неправильних дієсловах, хоча згодом, у Франції, вони так і не стали нам у пригоді (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка)].
Обговорення статті

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Во́ва (детское) – волк, бука, страшное.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Во́ва, -ви, ж. Дѣтск. Волкъ: все страшное; бука, нелюдимъ. О. 1861. VIII. 8. Ку́ряча во́ва. Странно одѣтый.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Во́ва, -ви, ж. *2) Угрюмый человек. Ой, не люблю я його, оту вову. Крим. Ку́ряча во́ва. Странно одетый, *уродина, образина, чучело гороховое. Крим.