Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «волосний»
Шукати «волосний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Волосно́й –
1) волосяни́й;
2) волосни́й, капіля́рний.
Волостно́й – волосни́й.
• Волостно́й старшина – волосни́й старшина́, волосни́й голова́, війт (гал.) (р. ві́йта).
• Волостно́е правление – волосна́ упра́ва, (вульг.) – во́лость (р. -сти).
Капилля́рный, физ. – капіля́рний, волосни́й.
• -ная трубка – капіля́рна (волосна́) ру́рка, ці́вка.
Кровопи́йца – кровопи́вець (-вця), кровопи́вця (-ці), кровопи́й (-пи́я), кровопі́й (-по́я), кровосо́с (-са), (переносно ещё) глита́й, жирої́д, п’я́вка. [Станови́й і волосни́й – кровопи́вці (Сл. Гр.). Ска́зано – кровопі́й лю́дський (Мирн.). Приї́хали кровосо́си по хліб та по ду́шу (Чигиринщ.). П’ють з нас кров оті́ п’явки́ лю́дські (Київщ.)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Волосной – волосни́й, -а́, -е́.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Волосни́й –
1) волосной;
2) волостной.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

волосни́й, -на́, -не́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

І. Волосни́й, -а́, -е́. Волосной. Драг. 24.
ІІ. Волосни́й, -а́, -е́. Волостной.
ІІІ. Волосни́й, -но́го, с. Волостной старшина. Я наварила риби — може буде волосний. Грин. ІІІ. 566.
Кровопи́вець, -вця, м. Кровопійца. Становий і волосний кровопивці усі. От і наш кровопивець незгірший. Канев. у.
Міць, мо́ці, ж. Сила, крѣпость, мощь. Де ж та сила, де ж та міць? Г. Барв. 411. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4. Міць узя́ти. Пріобрѣсть силу, власть. Таку міць узяв наш волосний, що й мирового не слуха. Канев. у. Тепер жиди вже панують, бо таку велику міць узяли, що й панів посіли. Лубен. у.
Оби́два, числ. Оба. Бігли ж обидва разом. Єв. І. XX. 4. Дивись в обидва й прислухайся обома. Волосний писарь і канцелярист Скоробреха, як кажуть, жевжики обидва. Котл. НП. 350.
Розра́да, -ди, ж. Несогласіе, раздоръ, разладь. Писарь волосний і новий старшина в розраді з ним. Новомоск. у.
Роспу́тляти, -ляю, -єш, гл. Распутать. Наш писарь волосний так запутляв діло, що й два писарі на превелику силу роспутляли. Волч, у (Лобод.).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Волоси́стий = 1. д. Волоса́стый. 2. волосни́й.
Волосно́й = 1. волосяни́й. 2. волосни́й.
Волосови́дный, волосово́й = волосни́й.
Волосообра́зный = волосни́й.
Волостно́й = волосни́й. — В. правле́ніе = во́лость, ра́туша. — В. старшина́ = в. старшина́, голова́, війт.
Голова́ = голова́, (здр.) — голі́вка, голо́вонька, голі́вонька, (побільш.) — голове́шка. — Всему́ дѣ́лу голова́ = привідця, в цїм дїлї голова́. — Какъ снѣгъ на́ голову = несподївано, не жда́но — не га́дано. — Ме́ртвая голова́ (метелик) = летю́чий пау́к (н. о. Малорус. нар. пред. и розсказы.) — Лома́ть го́лову = моро́читись. — Мы́лить го́лову = ми́лити чу́ба, скребти́ мо́ркву. — На́ голову розби́ть = до ноги́, до пня́ поби́ти. — Очертя́ го́лову = на о́слїп, (Фр.), на одча́й. — Потеря́ть го́лову = спантели́читись. — Пришло́ въ го́лову = спа́ло на ду́мку. — Сложи́ть го́лову = наложи́ти, накла́сти головою. — Щоб наложив зрадник головою. н. п. — Сломя́ го́лову = стрімголо́в, прожо́гом. — Не розібравши броду, не лїзь прожогом в воду. н. пр. — Ско́лько голо́въ, столько умо́въ, н. пр. = що голова́, то й ро́зум. н. пр. — Съ головы́ на́ голову = всї до о́дного. — Съ головы́ не выхо́дитъ = з ду́мки не йде́, не спада́є, не схо́дить. — Стри́женая голова́ = ги́ря. — Забажала гиря кісничків. н. пр. — Сорви́ голова́ = ши́беник, шиба́й-голова́. — Голово́ю вы́ше = на цїлу го́лову ви́ще. — Повѣ́сить го́лову = похню́пити ніс. — Жить одно́ю голово́ю = бурлакува́ти. — Срѣ́зать го́лову = засоро́мити. — Съ больно́й головы на здоро́вую, н. пр. = винува́та дїжа́, що не йде на ум їжа́. — Швець заслужи́в, а коваля́ пові́сили. — Слю́сарь прокрав ся, а коваля́ покара́ли. н. пр. — Бей въ мою́ го́лову! = я за все одвіча́ю. — Голова́ городско́й, волостно́й і т. д. = голова́ мі́ський, городськи́й, волосни́й і т. д. — Служи́ть голово́ю = головува́ти. — Го́ловы = при́шви (у чобіт). — Въ го́ловы = під го́лову.
Напримѣ́ръ = напри́клад (С. Л.), примі́ром, наприки́д, напри́від, як-ось (С. Л.). — Натальцї траплялись женихи: наприклад, Тахтаулівський дячек, волосний писарь.... Кот.
Старшина́ = старшина́, старши́й. Волостно́й с. = волосни́й старши́на, голова́, війт. — Каза́цкіе старши́ны = старшина́, отама́ння.
Уго́дный, но = уго́дний (С. Ш.), уго́ден (С. Ш.), вго́дний (С. Л.), вгі́дний, сподо́бний, уподо́бний, уго́дно, завго́дно. — Будь лагодним, будеш і Богу угодним. н. пр. — Як будеш Богу угоден, то не будеш голоден. н. пр. — Нам цей волосний не сподобний, будемо вибірати иньчого. Дев. — Довгий батіжок уподобнїший цьому хлопчикови, нїж короткий. Лев. — Кавъ вамъ уго́дно = як собі́ зна́єте, во́ля ва́ша, як вам завго́дно. — Ско́лько уго́дно = скі́льки хо́чете, до схочу́. — Что вамъ уго́дно? = чого́ вам тре́ба?
Уѣ́здный = уїздний (С. Ш.), уїздовий, повіто́вий. — Який Охріменко дурний, пішов прохать у повітовий (суд), що обідрав його наш писарь волосний. Б. Г.

Запропонуйте свій переклад