Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 31 статтю
Запропонувати свій переклад для «волость»
Шукати «волость» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Во́лость – во́лость (р. -сти).
Волостно́й – волосни́й.
• Волостно́й старшина – волосни́й старшина́, волосни́й голова́, війт (гал.) (р. ві́йта).
• Волостно́е правление – волосна́ упра́ва, (вульг.) – во́лость (р. -сти).
Кормле́ние –
1) годува́ння, годі́вля, (продовольствование) харчува́ння, контентува́ння, (питание) жи́влення; (лошадей, волов в дороге, на пастбище) попаса́ння, по́пас (-су).
• -ние грудью младенцев – годува́ння діте́й гру́ддю.
• Прекратить -ние грудью – відлучи́ти (залучи́ти) дити́ну.
• Остановиться для -ния лошадей, волов – ста́ти на по́пас;
2) (стар.: в моск. Руси) годі́вля, кормі́вля, пожи́вна поса́да (на прові́нції); (область управления, волость, город) прові́нція, краї́на, во́лость (-ти), мі́сто.
• Посылать кого на -ние куда – посила́ти кого́ на годі́влю (на кормі́влю, на пожи́вну поса́ду) куди́.
Об’явле́ние и Об’я́вка – опові́щення, опові́стка, оголо́шення, об’я́вка. [В газе́ті було́ опові́щення про його́ смерть. Єсть оголо́шення (опові́стка) од видавни́цтва про нові́ кни́ги. Пішо́в чолові́к дава́ти об’я́вку у во́лость, що в йо́го коня́ вкра́дено].
• Об’явление войны кому – опові́щення (оголо́шення) війни́ кому́.
• Об’явле́ние приказа – опові́щення (оголо́шення) нака́зу.
Об’явля́ть, об’яви́ть – оповіща́ти, оповісти́ти, повісти́ти, обвіща́ти, обвісти́ти, оголо́шувати и оголоша́ти, оголоси́ти, оглаша́ти, огласи́ти, ознаймува́ти, ознайми́ти, ясува́ти, з’ясува́ти, освідча́ти, осві́дчити, об’явля́ти, об’яви́ти що, про що. [Про це опові́щено в газе́ті. Ознайму́ємо цим на́шим універса́лом. Ми ясу́ємо ім’я́м наро́ду й на́шого уря́ду, що Ма́рцій заслужи́в кара́ння сме́ртю (Куліш)].
• -ля́ть устно – виклика́ти.
• -ля́ть, -ви́ть себя сторонником кого, чего – признава́тися до ко́го, до чо́го.
• -ви́ть себя чем – об’яви́тися чим. [Чи не хтів він в той ве́чір неофі́том об’яви́тись? (Л. Укр.)].
• -ви́ть о себе – оповісти́тися. [Піду́ оповіщу́ся у во́лость].
• -ви́ть о выходе книги – оповісти́ти, що кни́га ви́йшла з дру́ку.
• -ви́ть кому свои намерения, цель, мнение, волю – з’ясува́ти кому́ свої́ за́мі́ри, мету́, ду́мку, во́лю.
• -ви́ть амнистию – ознайми́ти амнесті́ю.
• -ви́ть приказ – оповісти́ти нака́з(а).
• Об’явля́емый – опові́щуваний, оголо́шуваний.
• Об’я́вленный – опові́щений, оголо́шений, обві́щений, озна́ймлений, осві́дчений.
Правле́ние –
1) (действие) керува́ння, кермува́ння, правува́ння ким, чим; порядкува́ння, справува́ння, урядува́ння и т. д., см. Пра́вить.
• -ние делами, страной – керува́ння, порядкува́ння спра́вами, краї́ною, управува́ння реча́ми, урядува́ння над краї́ною и т. д. [Деспоти́чне царське урядува́ння].
• Образ -ния – фо́рма урядува́ння, (держа́вний) лад.
• Деспотический образ -ния – деспоти́чний лад;
2) (руководительство, начальство) керу́нок (-нку), уря́д, упра́ва, заря́д (-ду), (командование, стар.) рейме́нт (-нту). [Під чиї́м рейме́нтом].
• Бразды, кормило -ния – урядо́ве стерно́, ке́рма урядува́ння, урядо́ва вла́да.
• Принять -ние – ста́ти на уря́д, прийня́ти уря́д, обня́ти уря́д;
3) (учреждения, заведения, общества) упра́ва, ра́да, заря́д (-ду), (гал.) ви́діл (-лу).
• Член -ния – член упра́ви, ра́ди, (гал.) виділо́вий (-вого);
4) (название учреждения) уря́д (-ду), розпра́ва.
• Податное -ние – податко́вий уря́д.
• Губернское -ние – губе́рнська розпра́ва.
• Волостное -ние – во́лость, волосна́ розпра́ва.
Присыла́ть, присла́ть – надсила́ти, надісла́ти, присила́ти, присла́ти, подава́ти, пода́ти, (о мног.) понадсила́ти, поприсила́ти. [Лист надісла́в про́сто у во́лость (Г. -Барв.). Вибача́йте що так до́вго ли́сту не подава́ла (Основа 1862)].
• -ла́ть сватов – засила́ти, засла́ти старості́в, сла́тися, присила́тися, присла́тися (з староста́ми) до ді́вчини. [Де ді́вчини з староста́ми шле́ться (Пісня). Ой хоч сва́тай, хоч не сва́тай та хоч присила́йся, що хоч сла́ва не пропа́ла, що ти рік коха́вся (Пісня)].
• Присланный – наді́сланий, при́сланий, по́даний.
• -ться – надсила́тися, надісла́тися, присила́тися, присла́тися, бу́ти надісла́ним, при́сланим.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бумага –
1) (материал) папір; (лист) лист;
2) (документ) папір (мн. папери), (прост.) бумага;
3) (устар.) бавовна; (изделия) прядиво, нитки:
• актовая бумага – актовий папір;
• бумага всё терпит (стерпит), бумага не краснеет – папір усе терпить (зносить), папір не червоніє, написати можна все (що хоч);
• бумага входящая – папір вступний;
• бумага гербовая – гербовий, штемпльовий папір;
• бумага государственная – папір державний;
• бумага исходящая – папір вихідний;
• бумага к делу – папери до діла; папери до справи;
• бумага копировальная – папір копіювальний;
• бумага обёрточная – бібула;
• бумага официальная – лист офіційний;
• бумага папиросная – цигарковий папір;
• бумага писчая – писальний папір;
• бумага препроводительная – супровідний лист;
• бумага почтовая – папір листовий, поштовий;
• бумага пропускная – папір промокальний; промокальниця, вимочка;
• бумаги – папери, (сниж.) папір’я;
• бумаги к исполнению – папери до виконання;
• гладко было на бумаге, да забыли про овраги – гладко було на папері, та забули про яри;
• деловые бумаги – ділові листи; папери;
• журнал входных и выходных бумаг – журнал вступних і виступних (вхідних і вихідних) паперів;
• за каким номером бумага – яке число листа; під яким числом лист;
• клочёк бумаги – клаптик паперу, папірець, папірчик;
• на бумаге – листовно; на письмі;
• направлять бумагу – надсилати папери, листи;
• не стоит бумаги марать – шкода паперу, шкода (не варт, не варто) псувати (переводити) папір, (устар.) шкода й олівця (олива) тупити (тратити);
• откуда бумага и ее краткое содержание – звідки лист та короткий зміст його;
• подшивать бумаги – підшивати листи, папери;
• составить бумагу – скласти листа;
• старые, исписанные бумажонки – шпарґал, шпарґали, шпарґалля;
• хлопчатая бумага – бавовна, бавина;
• ценные бумаги – цінні папери.
[На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! (Т.Шевченко). Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: — Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу (М.Вовчок). Вона була дуже гарна — біла, як папір, червона, як ягода, очі чорні, як вуглі, брови колесом, білозуба, свіжоуста, вбиралась у рябенькі одежі (М.Вовчок). На Щуку хтось бумагу в суд подав (Л.Глібов). На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (П.Мирний). — Невже не догадуєтесь? Ох, ті поети мудріші на папері, як у житті! (Л.Українка). — От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… Вмент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М.Кропивницький). Прихильне писарча нищечком дало йому копію з паперу, що волость послала начальникові про його (Б.Грінченко). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… як мені хочеться взяти перо, обмокнути його у блакить неба, в шумливі води, в кров свого серця і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей, ви, тюремники! Не можна? Що? Людині, що має вмерти? Ха-ха!. Ну, що ж! Може, се й краще. Буду лежати і буду низати, немов намисто, разки моїх думок, без слів, без чорнила і без паперу (М.Коцюбинський). Нарешті великий критик кінчив переливати свою думку на папір і запитливо глянув на хлопця, якого погляд цей торкнувся страшним штихом (В.Підмогильний). І лягають літери на папір, мов сніг землю мережить, щоб небо проясніло до ранку (В.Стус). Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю (В.Симоненко). А геніальні поети — такі бездарні! Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою. А ті клаптенята паперу — то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою (Л.Костенко). На його столі вишикувалися в один ряд вимочка, записничка, чорнильниця й лінійка (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Якби папір був терпеливий, він би дожидався шедевра (С.Є.Лєц). Автоінспектор зупиняє автомобіль, за кермом його колишня учителька: — Добрий день, Варваро Петрівно! Беріть ручку, папір і пишіть сто разів: «Я більше ніколи не порушуватиму правила дорожнього руху…»]. Обговорення статті
Треть – третина:
• две третьи – дві третини;
• по третям – третями, (устар.) третно;
• правило третей – правило третин;
• треть пути – третина шляху (путі);
• убавить на треть – зменшити на третину.
[Зінько поїхав у город і купив там собі книжку з законами. Довго її гортав, шукав, мало що розбираючи, але нарешті таки дошукався, через що так зробила волость. Треба було, щоб аж дві третини всієї громади згодилися продати землю, а коли до двох третин не ставало, то й не вільно продавати (Б.Грінченко). Для нас слово “Вітчизна” також наповнене святим змістом і може більшим, як для будь-кого іншого. Але не сталінська “родіна”. Мені моя Вітчизна сниться щоночі. Вітчизна моя, Україна. Я не тільки не є злочинцем супроти своєї Вітчизни, а, навпаки, я витерпів за неї третину свого життя по радянських тюрмах і концтаборах ще до війни. Вона мені сниться щоночі, і все ж я не хочу нині вертатись до неї. Чому? Бо там більшовизм (І.Багряний). Одна третина державних людей, стариків, були приятелями його батька й знали його в сорочечці; друга третина були з ним на «ти», а третя — були добрі знайомі; отож роздавачі земних благ у вигляді посад, оренд, концесій тощо були всі йому приятелі й не могли обминути свого; і Облонському не треба було особливо старатися, щоб дістати вигідну посаду; треба було тільки не відмовлятися, не заздрити, не сваритися, не ображатися, чого він, через властиву йому добрість, ніколи й не робив (Анатолій Хуторян, перекл. Л.Толстого). Боятися кохання — означає боятися життя, а хто боїться життя вже на третину мертвий (Бертран Расел). Третина американців хоче схуднути, третина — поправитися, а третина ще не зважувалася (Джон Стейнбек). Перше кохання зазвичай нерозділене, друге — 50 на 50, а третє … а третин взагалі може не бути]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Волость – во́лость, -сти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Довольный
• Будь доволен своей судьбой – шануй свою долю.
• Быть довольным чем – бути задоволеним (удоволеним) з чого (також чим); задовольнятися, задовольнитися (удовольнятися, удовольнитися) з чого (також чим); здобріти чим; тішитися (радіти) з чого. [Здобрій тим, що тобі волость присудила. Н.-Левицький.]
• Он никем, ничем не доволен – йому ніхто не догодить, йому нічим не догодиш; його ніхто не вдовольнить, його нічим не вдовольниш; (іноді, також давн.) ще ся той не вродив, щоб йому догодив.
• Остаться довольным чем – задовольнитися (удовольнитися) з чого (також чим).
• Я этим не доволен – я з цього (також цим) не вдоволений (не задоволений, іноді не радий).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Во́лость, -сти –
1) волость;
2) волостное правление.
Ци́ркул, -ла (гал.) – округ, волость.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

во́лость, -сти, -сті, во́лостю; -лості, -стей

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бума́га, -ги, ж.
1) = Папір.
2) Паспортъ; документъ. Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу. МВ. У волость аж три бумазі прийшло: кажуть, якісь начальники їхатимуть. Лубен. у. Ум. Бума́жка, бума́жечка.
Во́лость, -тя, ж.
1) Волость.
2) Волостное правленіе.
Гоні́й, -нія́, м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей. (Харьк?).
Здобрі́ти, -рі́ю, -єш, гл.
1) Подобрѣть.
2) Удовольствоваться, удовлетвориться. Рудч. Ск. II. 86. Здобрій тим, що тобі волость присудила. Левиц. КС. 170.
Надсила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. надісла́ти, -дішлю́, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Лист надіслав просто у волость. Г. Барв. 410.
Об’я́вка, -ки, ж.
1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об’явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Верхнеднѣпр. у. Пішов один чоловік давать об’явку у волость, що в його вкрадено кобилу. Грин. І. 97.
2) Голосъ (при баллотировкѣ). Паньку дали три об’явки більше, як Стеценку, то через те й став старшиною. Золотон. у.
Опере́читися, -чуся, -чишся, гл. Упираться, противиться. Старшина кликав його у волость, а він оперечивсь, не хотів іти, так ми його взяли та й повели. Новомоск. у.
Оповіща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. оповісти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл.
1) Объявлять, объявить о себѣ, являться, явиться. Я піду оповіщуся у волость.
2) Заявлять, заявить. Пішов до попа оповіщатися, що думка сина женити. Черн. г. Оповіщуся старостою, старшиною та, й до мирового. НВолын. у.
Розсипни́й, -а́, -е́. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Спору́житися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Екат. у. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного. Чуб. II. 543.
Ци́ркул, -ла, м. Округъ, волость. Галиц.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Волостно́й = волосни́й. — В. правле́ніе = во́лость, ра́туша. — В. старшина́ = в. старшина́, голова́, війт.
Дово́льный = дово́льний, задово́лений (Гал.), конте́нтий (Прав.), ра́дий. — Я этимъ не дово́ленъ = я з сього́ не ра́дий. — Онъ ничѣ́мъ не дово́ленъ = йому нїчи́м не догоди́ш. — Дово́ленъ будь тѣмъ = тим і здобрі́й (н. к.). — Здобрій тим, що тобі волость присудила. Лев.
Позабра́ть = позабіра́ти. — Позабірали усїх у волость.
Разбра́сывать, разброса́ть, разбро́сить, ся = розкида́ти, розсипа́ти, розки́дати, розси́пати, розмета́ти, ся, порозкида́ти і т. д., крихти — розкриши́ти. — Порозкида́ли мої папери. — На столі порозкидані малярські пристрої. Кн. — По різних місцях порозкидувані материяли. Зап. Кок. — Споминки розсипані лискучими перлинами в „Записках“ Шевченка. Кн. — Розсипана наша волость — то там шматок землі, то там. Хар. — Разброса́ть имѣ́ніе на вѣтеръ = розві́яти, розманта́чити, проци́ндрити і т. д. д. Промота́ть.
Удово́льствоваться = удовольни́ти ся і д. д. Удовлетвори́ться; перебу́ти ся, здобрі́ти. — Їв вовчик, їв, аж утомив ся, гаразденько удовольнив ся. Б. Г. — Здобрій тим, що тобі волость присудила. Лев. — Нехай одним чим здобріє. Ман.
Уто́пленникъ, ца = у(в)то́пленик (С. Ш.), ця, вто́плений, на, пото́пленик, потопе́льник, ця (С. Ж. Ш.). — Волость приставила до втопленика сторожу. Лев.

Запропонуйте свій переклад