Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «воліти»
Шукати «воліти» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Жела́ть –
1) бажа́ти, х(о)ті́ти, охо́титися, (сильно) жада́ти, пра́гнути (предпочитать) волі́ти (н. вр. -лю́, -ли́ш). [Ой чи воли́ш, Бондарі́вно, ізо мно́ю жи́ти, а чи хо́чеш в сирі́й землі́ гни́ти?];
2) -а́ть кому чего – бажа́ти, зи́чити кому́ чого́. [Що тобі́ не ми́ле, того́ й лю́дям не зич].
• -а́ть спокойной ночи, доброго утра – на добра́ніч, на добри́день дава́ти.
• Здравия -а́ю – до́брого здоро́в’я зи́чу (бажа́ю вам).
• -а́ть зла – зло́го кому́ зи́чити (бажа́ти), ли́хо ми́слити кому́. [Зло́го я ніко́му не бажа́ю. Свій своє́му ли́ха не ми́слить].
• -а́ть кому-л. добра – добра́ прия́ти (зи́чити) кому́.
• Мне жела́ется – я бажа́ю (хо́чу).
• Жела́ющий чего – той, що бажа́є (хо́че), охо́чий до чо́го. [Пи́сано цю кни́жку про селяни́на (= для крестьянина), охо́чого (или: що хо́че) засво́їти програ́му па́ртії (Азб. комун.)].
• Жела́емый – ба́жа́ний, жа́да́ний. Срв. Жела́тельный.
Предпочита́ть, предпоче́сть кого, что – волі́ти (волі́ю, -лі́єш и волю́, -ли́ш, -лимо́), зволі́ти кого́, що и що роби́ти, вважа́ти, бра́ти, узя́ти за кра́ще що, (кого, что кому, чему) ста́вити, поста́вити кого́ над ко́го, що над що, перева́гу (пе́ред) дава́ти, да́ти кому́, чому́ над ким, над чим, (редко: книжн., полонизм) преклада́ти, прекла́сти, передклада́ти, передкла́сти кого́ над ко́го, що над що. [Де не змо́жемо по пра́вді говори́ти, там волі́ємо мовча́ти (Єфр.). Не си́ла терпі́ти лихо́ї напа́сти, волю́ я в широ́кому по́лі пропа́сти (Л. Укр.). Нау́ку і тала́нт над зна́чність преклада́ти (Куліш). Де твій ро́зум ді́вся, щоб зра́дника над ме́не преклада́ти? (Куліш)].
• Она -ла́ молодого богатому – вона́ дала́ перева́гу молодо́му над бага́тим.
• Предпочтё́нный – поста́влений над ко́го, над що.
• -ться – ста́витися над ко́го, над що, бу́ти поста́вленим, прекла́деним над ко́го, над що. [Здоро́в’я ста́виться над бага́тство].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НОРОВИ́ТЬ (що робити) ще волі́ти, мости́тися, ши́тися, ці́литися, порива́тися, наврати́тися, пха́тися, націля́тися, мі́ритися;
так и норови́т аж тру́ситься, хо́че;
норовя́щий що /мн. хто/ силку́ється тощо, наці́лений, по́вен бажа́ння, прикм. гото́вий, образ. з на́міром, з ду́мкою, пор. желающий.
СИ́ЛИТЬСЯ ще намага́тися, стара́тися, напина́тися, напру́жуватися, п’я́стися, пну́тися, сі́патися, оказ. пру́житися, фраз. хоті́ти, ма́ти на́мір, волі́ти;
силящийся що /мн. хто/ силку́ється тощо, з на́міром, з ду́мкою, стил. перероб. намага́ючись;
силившийся ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Желать – бажа́ти (бажа́ю, бажа́єш), хоті́ти (хо́чу, хо́чеш), зи́чити (зи́чу, зи́чиш) кому́; (предпочитать) волі́ти, -лі́ю, -лі́єш.
Изволить – волі́ти, -лі́ю, -лі́єш, хоті́ти (хо́чу, -чеш), бажа́ти, -жа́ю.
Предпочитать, предпочесть – волі́ти, зволі́ти, -лі́ю, -лі́єш, вважа́ти, -жа́ю, -жа́єш за кра́ще, перева́гу дава́ти, да́ти.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Волі́ти, -лі́ю, -лі́єш –
1) желать, изволить;
2) кого́, чого́ – предпочитать.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Желать – бажа́ти; (предпочитать) – волі́ти.
Предпочитать, -честь (выбирать из двух зол меньшее) – во́лити, волі́ти, зволі́ти; (считать лучшим) – вважа́ти, визнати, що за кра́ще, перева́гу чому́ дава́ти, да́ти.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

волі́ти, -лі́ю, -лі́єш і волю́, воли́ш, воли́ть

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Волі́ти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі. Гол.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенці поминати. Гол. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Гол. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати. Гол.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Жела́ть = хотїти, хтїти, волїти, бажа́ти, жада́ти, жи́чити, зи́чити. — Ой чи волиш Бондарівна ізо мною жити, а чи хочеш в сирій землї гнити? н. п. — Волїла б я, моя мати, гіркий камінь їсти, а нїж маю із нелюбом обідати сїсти. н. п. — Тим дївчина стояла, козаченька бажала. н. п. — Калино-малино, чому почорнїла, чи вітру боїш ся, чи дощу бажаєш? н. п. — З тюрми на волю рвеш ся ти, бажаєш жить, та сили не дано тобі тюрму зломить. Як — А я тебе так жадаю, чрез віконце виглядаю. н. п. — Од сьвіта вже давно нїчого не жадаю, аби стара любов, я про нову не дбаю. К. Д. Ж. — Умерти вмістї я бажаю, а нїж жити сама маю. н. п. — Хто чарки лїчить, той добра не зичить. н. пр. — Що тобі не миле, то й людям не зич. н. пр.
Изво́лить = 1. воли́ти, волїти, хотїти, бажа́ти. — Волимо під Царя восточного. Костомар. Б. X. 2. зволя́ти ся, призволя́ти ся. С. З. Л. — Зволяйтесь, добродїю, вислухати. С. Л. — Всього не можна описати, в Латїї що тодї було, — уже зволяли ся читати, що в голові у їх було. Кот. — Чего́ изво́лите? що? чого́? чого тре́ба? — Изво́ль,те! = а) до́бре, гара́зд, сїлькісь, б) на́, те. — Изво́льте, я гото́въ такъ сдѣ́лать = до́бре, я так зроблю. — Изво́льте ку́шать = зволя́йтесь, призволя́йтесь!
Предпочита́ть, предпоче́сть, ся = волїти кра́ще, вважа́ти за кра́ще, перева́гу дава́ти, пе́ред дава́ти, ста́вити ви́ще, зволїти кра́ще, перева́гу, пе́ред да́ти, поста́вити ви́ще, ва́жити над. – Він желїзо добре важить і над злото. н. д.
Хотѣ́ть, похотѣ́ть, захотѣ́ть, ся = хотїти, ся (С. Л.), хтїти, ся, волїти, во́лити (С. Л.), бажа́ти, ся, жада́ти, ся, ману́ти ся, кортїти (С. Л.), захотїти, захтїти, ся, забажа́ти, ся, заману́ти ся, закортїти, перестать — перехотїти, перебажа́ти. — Хо́чется = хо́четь ся, бажа́єть ся, корти́ть, надто — приспи́чило. — Хто не хоче, той не має. н. пр. — І хочеть ся, і колеть ся. н. пр. — Захтїло ся, як кобилї оцту. н. пр. — Забажала гиря кісничків. н. пр. — При злиднях, та ще забажати з перцем. н. пр. — Велимо під царя восточного. К. Б. Хм. — Щоб не побачив, зараз манутись. С. Л. — Кортить ченцеві з келиї, та ігумен не спить. н. пр. — Кортить Маринку піти до ринку. н. пр. — От приспичило їй на базарь. С. Л.