Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «воняти»
Шукати «воняти» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Воня́ть – воня́ти, смерді́ти, дхну́ти, душі́ти (3-е л. души́ть).
• Воня́ть немного – присме́рджувати.
• Воня́ет чем – чу́ти чим.
• Воня́ет изо рта, носа – чу́ти з ро́та, з но́са.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Воня́ти – вонять.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Воня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = Смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде. Ном. № 6745.
Воруши́ти, -шу́, -шиш, гл.
1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти. Ном. № 3289.
2) Трогать. Чорте, на́ груш, тільки мене не воруш. Ном. № 3837. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого. Кв. І. 88.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Воня́ть = смердїти, воня́ти. — Тим бочка смердить, чим вона налита. н. пр. — Воня́етъ = смерди́ть, воня́є, во́нюче. — Як тут вонюче. С. Аф.

Запропонуйте свій переклад