Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 29 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вид
1) (
образ, подобие, наружность) ви́гляд, о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва, стать, (к)шталт, ви́зір (р. -зору), вро́да. [Ма́ти весе́лий (го́рдий, сумни́й, нужде́нний) ви́гляд. Дух святи́й прийня́в подо́бу (по́стать) го́луба. Поста́ва свя́та, а сумлі́ння злоді́йське].
В таком ви́де – в тако́му ви́гляді, в такі́й по́статі.
В наилучшем ви́де – в найкра́щому ви́гляді, в найкра́щому сві́тлі, як-найкра́ще.
В п’яном ви́де, в трезвом ви́де – по-п’я́ному, п’я́ним бу́вши, по-твере́зому, твере́зим бу́вши.
Внешний (наружный) вид – зве́рхній (надві́рній) ви́гляд, вро́да.
На вид, с ви́ду – на ви́гляд, на по́гляд, на о́ко, на взір, на по́зір, з ви́гляду, з по́гляду, з ви́ду, з лиця́. [Пшени́ця га́рна на взір].
Странный на вид – ди́вний з по́гляду, ди́вного ви́гляду, ди́вно вигляда́ючи.
При ви́де – ба́чучи, поба́чивши.
Под ви́дом кого, чего – на́че-б то хто, що, ні́би-то хто, що, в ви́гляді кого́, чого́, в о́бразі кого́, чого́, під по́зором кого́, чого́.
В ви́де наказания ему решено… – за ка́ру йому́ ви́значено…
В ви́де опыта, милости – як спро́ба[у], як ла́ска, за ла́ску.
Иметь вид кого, чего, представляться в ви́де кого, чего – ма́ти подо́бу, ви́гляд кого́, чого́, вигляда́ти, пока́зуватися, видава́тися, як (немо́в) хто, як що и ким, чим. [Га́рне хлоп’я́, шкода́ ті́льки, що паненя́м визира́є. Вигляда́є немо́в ви́нний].
Делать, сделать вид – удава́ти, уда́ти кого́, чини́тися ким, виставля́ти себе́ як, що. [Удава́ти неви́нного, удава́ти обра́женого. Удава́в, немо́в спить. Старе́ виставля́є себе́, що не ско́ро їсть].
Принимать, принять какой-л. вид – набира́ти, -ся, яко́го ви́гляду, перейма́тися ви́дом, бра́ти (узя́ти) на се́бе лице́ (лик).
Подавать, показывать вид – дава́ти в знаки́, дава́ти озна́ку, вдава́ти ні́би.
Не показывать и ви́да, что… – і навзнаки́ не дава́ти, що…;
2) (
матем.: форма, фигура) стать, подо́ба, фо́рма, ви́гляд;
3) (
ландшафт, пейзаж) крайови́д, ви́гляд, вид. [Чудо́вий гірськи́й крайови́д. Ой, що за чудо́ві ви́гляди тут у вас і на рі́чку й за рі́чку (Н.-Лев.). Вид навкруги́ був сумни́й];
4) (
видимость, возможность быть видимым): На виду́ – на о́ці, на видноті́.
Быть на виду́ у кого-л. – бу́ти в о́ці, в очу́, перед очи́ма, перед ві́ччю в ко́го. [Перед очи́ма в хи́жої татарви́].
Иметь в виду́ кого, что (рассчитывать на кого, на что) – ма́ти на ува́зі (на о́ці) кого́, що, ва́жити на ко́го, на що. [Письме́нник, що ва́жить і на сільсько́го читача́…]; (принимать во внимание, сообразоваться) – огляда́тися, уважа́ти на ко́го, на що, ма́ти кого́ (що) на ду́мці, на о́ці, в очу́, на ува́зі, ду́мати на ко́го. [Народопра́вство централісти́чне раз-у-раз огляда́тиметься на потре́би центра́льних люде́й більш, ніж на на́ші (Єфр.). Передовики́ ля́дської полі́тики ма́ли в очу́ саме́ па́нство (Куліш). На ко́го ви ду́маєте? = кого вы имеете в виду?].
Имелось в виду́ – була́ ду́мка.
Имея в виду́, что… – ма́ючи на ува́зі (на о́ці), що…, уважа́ючи на те, що…
В виду́ того, что… – з о́гляду[ом] на те, що…
В виду́ (чего) – через що, уважа́ючи на що, з о́глядом[у] на що, тим що…
В виду́ ранней весны – уважа́ючи (з о́гляду[ом]) на ра́нню весну́.
Ставить кому на вид – вино́сити кому́ перед о́ко, зверта́ти чию́ ува́гу, подава́ти кому́ на ува́гу, виставля́ти (завважа́ти) кому́.
Скрыться из ви́ду – загуби́тися, ще́знути з оче́й.
Выпустить из ви́ду – спусти́ти з ува́ги, з оче́й, забу́тися.
Итти за кем, не выпуская из ви́ду – іти́ за ким на́зирцем (на́зирці), на́глядом (на́глядці).
Для ви́ду – про (лю́дське) о́ко, для [ради] годи́ться, на ви́зір, для призо́ру. [Аби́ був на ви́зір].
Ни под каким ви́дом – жа́дним спо́собом, ні в я́кому ра́зі.
Ви́дом не видать – за́зором не вида́ти, і за́зору нема́є;
5) (
разновидность) відмі́на, порі́док, ві́дрід (р. -роду), вид. [А це де́рево вже и́ншого порі́дку];
6) (
биол.) відмі́на, вид. [Числе́нні відмі́ни зві́рів];
7) па́шпорт, по́свідка, ка́ртка (на перебува́ння, на прожива́ння десь);
8) (
грам.) вид, фо́рма. [Вид недоко́наний, доко́наний, одноразо́вий];
9)
ви́ды, -ов, мн. – ду́мка, га́дка, на́мір, мета́, споді́ванки.
Из корыстных ви́дов – за-для кори́сної мети́.
В ви́дах чего – за-для чо́го, ма́ючи на ува́зі щось, за-для яки́хсь ви́глядів.
В служебных ви́дах – за-для ви́глядів (в в-ах) службо́вих.
Иметь ви́ды на кого, на что – би́ти (ці́лити, ва́жити) на ко́го, на що, накида́ти о́ком на ко́го, на що. [Не ду́же б’є на кріпа́цьких парубкі́в (Мирн.)].
Ви́ды на урожай, на будущее – споді́ванки (ви́гляди) на врожа́й, на майбу́тнє.
Видать ви́ды – бува́ти (бу́ти) в бува́льцях, у Бува́личах.
Видавший ви́ды – обме́таний, бува́лий.
Запродава́ть, запрода́ть
1) (
заключать предварит. условие продажи) запро́дувати, запро́да́ти. [Весно́ю запро́дав садо́к (Поділля)];
2) (
продавать окончательно) запро́дувати, запро́да́ти кого́, що кому́, продава́ти, прода́ти, (о мног.) позапро́дувати, попро́дати. [Ой ко́ню мій, ко́ню вороне́нький, я-ж тебе́ запро́дав за Дуна́й бистре́нький (АД.). Тому́ до́ля запро́дала од кра́ю до кра́ю, а дру́гому оста́вила те, де захова́ють (Шевч.). Раді́є князь, запро́дує з поло́вою жи́то (Шевч.)].
Запрода́нный – запро́даний, про́даний.
-ться – запро́дуватися, запрода́тися, бу́ти запро́даним, про́даним. [Вже з о́сени запро́дується врожа́й дру́гого го́ду (Дом.). Чорт ка́же до ньо́го: запрода́йся мені́ (Драг.)].
Засе́в, Засе́вка – сівба́, сійба́, сі́янка, за́сівка, за́сів (-ву). [Ра́ння сівба́ хоч не вро́дить, та з хлі́ба не зво́дить (Номис). Яка́ за́сівка, таки́й і врожа́й: густа́ за́сівка – густи́й і врожа́й; рідка́ за́сівка – рідки́й і врожа́й (Миргородщ.)].
Норма́льный
1) норма́льний; (
обычный) звича́йний; (образцовый) зразко́вий, взірце́вий; (полагающийся по норме) но́рмовий. [Норма́льне стано́вище літерату́ри (Грінч.)].
-ный рабочий день – норма́льний робо́чий (робі́тний) день.
-ная температура – норма́льна температу́ра.
-ный устав – норма́льний (зразко́вий) стату́т.
-ная школа – норма́льна шко́ла.
Совершенно -ный – цілко́м норма́льний, нормальні́сінький. [Нормальні́сінький результа́т розумо́вої пра́ці (Крим.)];
2) (
психически) норма́льний. [Норма́льна люди́на (Київ)];
3) (
средний) норма́льний, пересі́чний.
-ный урожай – норма́льний (пересі́чний) врожа́й.
Посе́в
1) (
дейст.) сі́яння, сіяття́, сі́в[й]ба́, за́сівка, сі́янка, за́[при́]сі́вок (-вку). [Прокі́п у по́лі кінча́в пі́зню сівбу́ (Коцюб.). У нас сіяття́ о́бмаль (Крим.). Яка́ за́сівка, таки́й і врожа́й (Яворн.). Пі́зній присі́вок];
2) (
время) сі́янка, сі́в[й]ба́;
3) (
что сеют и засеянное поле) сів (р. сі́ву), посі́в, за́сів (-ву), за́сівок (-вку), (обычно о дополнит.) при́сі́вок (-вку), сівбина́ (зап.), (только то, что сеют) сі́в[й]ба́. [Все помоло́ли, на́віть на сійбу́ не зоста́вили (Крим.). Оста́лось ті́льки що на посі́в (Грінч. II). Со́нце! ти сі́єш у мою́ ду́шу золоти́й за́сів (Коцюб.). На сівбу́ зе́рна нема́є (Грінч.). Сі́ють вони́ ті́льки му́ку, облу́ду та зра́ду і полива́ють той за́сів сльоза́ми та кро́в’ю (Грінч.). Впаде́ мій сів – і хліб ми бу́дем ма́ти (Грінч.)].
Производить -се́в – сі́яти, засіва́ти, засі́яти.
Кончить -се́вы – обсі́ятися, (мн.) пообсіва́тися, відсі́ятися, повідсіва́тися. [Обсі́ялись мужики́, дощу́ вигляда́ють (Руд.). Пообсіва́лись лю́ди ярино́ю (Квітка)].
-се́в на краю поля – пі́дсівки;
4)
см. Всхо́ды.
Яровые -се́вы – ярина́, яр (-ру).
Озимые -се́вы – ози́мина́.
По́чка
1) (
у животных, анат.) ни́рка;
2) (
цветочн. на деревьях) брости́на, бро́стка, бро́чка (ум. брости́ночка, бро́сточка, бро́чечка), бросто́к (-тка́) (соб. брость (-сти), брост (-ту), бро́стя (-стя), за́брость (-сти)), пупо́к (-пка́), бі́б’яшок, бі́блашок (-шка); (бутон) пу́п’янок (-нка) (ум. пу́п’яночок), пу́п’ях (-ха), пу́п’яшок (-шка), зелено́чок (-чка), бу́льбашка, бу́цик, за́в’язок (-зка); (распускающаяся) розпу́ківка (ум. розпу́ківочка), розпу́калка; (лиственная) бру́нька (ум. бру́нечка), бу́бочка, буру́бушка. [Дерева́ ще безли́сті, але вкри́ті бро́стю, що от-от ма́є розкри́тись (Л. Укр.). На я́блуні бага́то за́брости, бага́то я́блук бу́де (Н.-Лев.). За́брость аж червоні́ла на дерева́х (Н.-Лев.). До те́бе ве́рну, як вбере́сь у брость-листо́к дібро́ва (Млака). Молоде́нька, на́че пу́п’янок (Приказка). Квітки́ розкру́чували свої́ пу́п’яночки (Н.-Лев.). Не розів’є́шся, лю́бий мій кві́те, ізов’я́неш в зелено́чку (М. Вовч.). Розпу́куються вже бу́цики на троя́нді – бу́де цвісти́ ско́ро (Переясл.). За́в’язки фіґ показа́лись на фіґови́ні (Св. Пис.). По куща́х випо́внюються розпу́ковочки, бро́стяться дерева́ (М. Вовч.). На весні́ бере́за бруньки́ наганя́є (Чуб.)].
Выбрасывать, выбросить -чки (о дереве) – брости́тися, набро́щуватися, набрости́тися, броста́тися, наброста́тися, бру́нитися, набру́нитися, набру́нькуватися, набру́ньчитися, при́щитися, напри́щуватися, напри́щитися. [Ви́шня почала́ вже брости́тись (Аф.). Ач як ря́сно набрости́лося – бу́де врожа́й на садовину́ (Лубен.). Де́рево бру́ниться Крол.). Де́рево вже набру́нькується (Манж.). Де́рево вже в буру́бушках (як почина́є напри́щуватись) (Козел.)].
Имеющий много -чек (о дереве) – бросна́тий.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вид
1) (
образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, кшталт (шталт), позір, визір, врода;
2) (
матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
3) (
ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид;
4) (
видимость, возможность быть видимым): (на виду) на оці, на видноті; (принимать во внимание, сообразоваться) оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого.
5) (
разновидность) відміна, порідок, відрід, вид;
6) (
биол.) відміна, вид;
7) паспорт (
давн. пашпорт), посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
8) (
грам.) вид, форма;
9) (
виды) думка, гадка, намір, мета, сподіванки:
будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі);
быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (иногда) бути на очах у кого;
быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого;
в видах чего – задля чого, маючи на увазі щось, задля якихсь виглядів;
в виде наказания ему решено… – за кару йому визначено…;
в виде опыта, милости – як спроба (проба) (як спробу (пробу), на спробу (пробу), за спробу (пробу)); як ласка, за ласку;
в виде прогонных и суточных – як прогони та добові;
в виде процента – як процент;
в виде чего (в качестве чего) – [як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого;
в виду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою);
в виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду(ом)) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…;
в виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище;
в виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого;
в виду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що);
в виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…);
в виду того, что… – з огляду(ом) на те, що…; через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…;
в виду (чего) – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з оглядом (огляду) на що, тому (тим) що…; задля чого; маючи на увазі, що;
в виду чего-либо – задля (для) чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…;
величественный вид – величний вигляд;
в жидком, твердом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані;
видавший виды – обметаний, бувалий; бувалець; бита голова; битий жак, на всі ноги кований;
видал виды – [всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето;
вид на жительство – паспорт; свідоцтво (посвідка) на проживання;
видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано;
видом не видать – зазором не видати, і зазору (і зазором) немає; видом не видати;
виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на врожай, на майбутнє;
виды спорта – види спорту;
в каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…);
в лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться);
в наилучшем виде – в найкращому вигляді, в найкращому світлі, якнайкраще;
в неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі;
в нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (незаймана, незаймане); незайманим (незайманою);
внешний (наружный) вид, внешность – зверхній (зовнішній, надвірній) вигляд, зовнішність; врода (урода);
в п’яном (нетрезвом) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою, під мухою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч;
в свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися);
в связанном виде (хим.) – у сполуках;
все виды (наказания, поощрения, налоги…) – усі, які є (кари, заохочення, податки…);
всех видов (помощь) – всяка (усяка) (допомога); яка тільки є (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога);
в скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (зібгана, зібгане); зібганим (зібганою);
в служебных видах – задля виглядів службових; з причин службових;
в таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу;
в трезвом виде – по-тверезому, тверезим бувши;
в таком виде – в такому вигляді, в такій постаті;
в упрощённом виде – спрощено, в спрощеному вигляді;
выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей; забутися;
делать, показывать, сделать вид – удавати, удати кого, що (ніби); чинитися ким, виставляти себе як, що; робити, зробити вигляд, що… (ніби…);
дерзкий вид – зухвалий вигляд;
для виду – про [людське] око (про [людські] очі); для [ради] годиться; на визір; (иногда) для призору;
заочный вид обучения – заочна форма навчання;
зеркало заднего вида – дзеркало заднього огляду; 
идти за кем, не выпуская из виду – іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці);
из корыстных видов – задля (для) корисливої мети (з корисливою метою);
имеется в виду что – йдеться про що, мова (йде) про що;
имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці];
иметь в виду – мати на увазі, пам’ятати;
иметь в виду кого, что – мати на увазі (на оці) кого, що; (рассчитывать на кого, что) важити на кого, на що; (принимать во внимание кого, что) уважати на кого, що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що; мати на думці, на приміті (устар.застар.в очу) кого, що;
иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що, ким, чим;
иметь виды на кого, на что – бити (цілити, важити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого, що; (образн.) накидати оком на кого, на що;
иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий);
иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що;
имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати;
имея в виду, что… – уважаючи (зважаючи) на те, що…; зважаючи на те, що; враховуючи те, що; маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; з огляду на те, що…;
каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає;
кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?;
можно представить в виде – можна подати у вигляді;
на вид, по виду, с виду – на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця; зовні; назверх;
на виду – на оці; на видноті;
на виду быть у кого – бути перед очима в кого;
на виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, иногда принародно, привсенародно);
надо иметь в виду – треба (необхідно, слід) мати на увазі;
не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги;
не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (иногда образн.) не в вашу міру міряючи;
не подавать виду (вида), не подать виду (вида), не показывать, не показать виду (вида) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку, не виявляти; (зрідка) не даючися на знак;
не показывать и вида, что… – і навзнаки не давати (даватися), що…;
не упускать из виду – не спускати з ока;
никаких видов на успех, на выздоровление… – жодного вигляду (перспективи) на успіх, на одужання…;
ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) (давн. жадному) разі; жодним (жадним) способом; жодною (жадною) ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі];
общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…;
по виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий);
по внешнему виду (по внешности) – із зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою;
подавать, показывать вид – давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби;
под видом кого, чего – начебто (нібито, буцімто) хто, що; у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; під позором кого, чого; ким, чим; видаючи себе за кого, що;
показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки;
поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; зробити зауваження (заувагу) кому; завважити (зауважити), поставити на карб кому що; подати кому на увагу що;
потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити, упустити, згубити, випустити) з уваги (з ока, з очей) що; (разг.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що;
при виде кого-чего – бачучи, бачивши (побачивши, забачивши) кого, що;
при виде опасности — побачивши (зауваживши, завваживши) небезпеку;
приводить к простейшему виду – зводити до найпростішого вигляду (спрощувати);
приводить уравнение к виду – зводити рівняння до вигляду;
принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати, набувати) якогось вигляду; перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик);
принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину); споважніти [на виду];
принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать;
растерянный вид – спантеличений вигляд;
скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися;
совершенный (несовершенный) вид глагола – доконаний (недоконаний) вид дієслова;
ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; подавати, подати на увагу кому; класти на увагу кому; виносити кому перед око, звертати чию увагу, виставляти (зауважувати, завважати) кому;
странный на вид – дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи; дивний на вигляд (на вид);
у него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря;
упустить (выпустить) из виду (из вида) – упустити (випустити) з уваги; забути; занедбати;
ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядно).
[Постава свята, а сумління злодійське (Пр.). Ге-ге! та його тут і зазором нема! (Сл. Гр.). Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними (Сл. Гр.). Там і масла того поклала в кашу – для призору (Сл. Гр.). Сум та туга виглядали з темних кутків (П.Мирний). Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, зомлілих фізіономій. Мазурки виглядали ще мізернішими од русинок, бо були ясні блондинки. Тонка, бліда шкіра на лиці аж світилась… (І.Нечуй-Левицький). Його зверхній вигляд зовсім непоказний: се простий собі сивий дідусь, одягнений не пишно, а навіть бідно, не надто високий, сухий, з лицем, поораним трудами життя, але повним виразу, з чорними блискучими очима (І.Франко). Давного Густава, заведіяки та аранжера скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І.Франко). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (П.Куліш). — Маріє! Уважай, що говориш, та й май на увазі, аби ніхто не чув того, що ти говориш! — сказав, остерігаючи.— Люди завидують нам і так-так усього, а як довідаються, що наш син злодій, будуть із того ще раді (О.Кобилянська). Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Удавати невинного, удавати ображеного. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Вид навкруги був сумний. А це дерево вже иншого порідку. Численні відміни звірів (АС). Він, здавалося, був наляканий моїм наближенням, та намагався не подати знаку і посміхався (Р.Андріяшик). Еге! Ся на обидві кована (Пр.). А хлопець лебедів: — Ой, не буду більше, дядьку, їй же Богу святому, не буду, а худібки так уже пильнуватиму, що й на хвильку з ока не спущу! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У мене аж вушка засміялись, як я той заголовок почув, та я перемігся якось, щоб радості своєї і навзнаки не подати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Гарну матимеш подобу, — сказав Дон Кіхот, — тільки бороду треба буде частіше голити, бо вона в тебе така буйна, закустрана й розкудлана, що як не будеш принаймні через день бритвою по ній проходитись, всяке на мушкетний постріл упізнає зразу, що ти за один (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розумом вона не відзначалася, але всім своїм виглядом ніби закликала чоловіків робити з нею дітей. Щойно чоловік гляне на неї, як йому відразу кортить нажити з нею купу немовлят. Проте вона ше не мала навіть однієї дитини, бо була за контроль над народжуваністю (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). — Ні, люба, я не мала на оці лікаря Чилтона  (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Сиджу ще кілька секунд, не спускаючи його з ока (Є.Попович, перекл. Т.Мана). З його єдиного віконця відкривався чудовий позір на бігову доріжку іподрому (В.Діброва, перекл. С.Бекета). До прірви зіштовхують саме дрібниці. Ви просто не помічаєте їх, доки не подивитесь у дзеркало заднього огляду (Наталія Гоїн, перекл. Реґіни Брет). На вигляд їй не даси більше тридцяти, а її ортографії — не більше чотирнадцяти (Моріц-Готліб Сафір). — Ти щось кепсько виглядаєш. Скільки тобі років? — А в дівчат, між іншим, некультурно про вік запитувати. — Так, ти ще й дівчина?!].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Урожайврожа́й, -аю́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Вид (образ, наружность) – вигляд, образ, подоба; (ландшафт) – крайовид, вид; (разновидность) – відміна. В таком виде – в такому вигляді. В наилучшем виде – якнайкраще; в найкращому вигляді. По внешнему виду – зовні; з зовнішнього вигляду. На вид, с виду – на вигляд; на погляд; на око; на взір; з вигляду; з погляду. При виде – бачачи; побачивши. Под видом кого, чего – начебто хто, що; нібито хто; у вигляді кого, чого. Ввиду изложенного – через те; тому; з огляду на зазначене. Иметь вид кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого; виглядати як, немов хто, що, ким, чим. Делать, показывать вид – удавати що; виставляти себе як що. Принимать какой-либо вид – прибирати якого вигляду. Не показывать и вида, что – і навзнаки не даватися, що… Не показывать вида кому – не даючися на знак кому. На виду – на оці; на видноті. На виду быть у кого – бути перед очима в кого. Иметь в виду кого, что – мати на увазі кого, що; (рассчитывать на кого, что) – важити на кого, що; (принимать во внимание кого, что) – уважати на кого, що; мати кого, що на думці. Имелось в виду – була думка. Имея в виду, что – маючи на увазі, що; уважаючи на те, що. Ввиду того, что – через те, що; з огляду на те, що. Ввиду чего – через це; уважаючи на це; з огляду на це. Ввиду (изложенного) – зважаючи на (це), на (сказане). Ввиду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою). Ставить кому на вид – класти на увагу кому; подавати кому на увагу що; зауважувати. Выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей. Для виду – про (людське) око; для ради годиться. Ни под каким видом – жадним способом; ні в якому разі. В виду чего – задля чого; маючи на увазі що. В (служебных) видах – з причин (службових). Иметь виды на кого, что – важити, бити на кого, на що; накидати оком на кого, на що. Виды на урожай, на будущее – сподіванки на врожай, на майбутнє. Ввиду многочисленности чего – зважаючи на велике число чого. Ввиду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що). В нетронутом виде – незайманий. В жидком, твердом виде – рідкий, твердий. В виде прогонных и суточных – як прогони та добові. Вид на жительство – паспорт; свідоцтво на проживання. Все виды (налогов) – всі, які є (податки). Всех видов (помощь) – всяка (допомога); яка тільки є (допомога). Видать виды – надивитися; бувати в бувальцях. Дерзкий вид – зухвалий вигляд. В таком виде представлять дело – так уявляти справу. Растерянный вид – спантеличений вигляд. Величественный вид – величний вигляд. В нетрезвом виде – нетверезий.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Конец
• Без конца, нет конца
– без кінця; без краю; без кінця-краю; нема краю; нема кінця-краю.
• В конце города, села
– край (накрай, покрай, на краю, скраю, кінець) міста, села.
• В конце концов
– кінець кінцем; зрештою.
• В конце месяца, года
– наприкінці (при кінці) місяця, року; під кінець (рідше у кінці) місяця, року; (іноді) з кінцем місяця, року.
• В конце стола
– кінець стола (столу).
• В конце чего
– на кінець (на край) чого.
• В оба конца (ехать)
– на обидва кінці; туди й назад.
• Во все концы
– в усі кінці; (по) всюди.
• Вот и конец всему
– от і край (і кінець) усьому; от і все скінчилося; от і по всьому.
• В самом конце, в конце всего
– наостанці (наостанку, наостанок, насамкінець, на(при)послідку).
• Да и дело с концом
– та й годі; та й край [увесь]; та й квит.
• Дело близится к концу
– ідеться до кінця (до кінця йдеться); діло (справа) доходить кінця (краю); діло йде до кінця.
• Доводить, довести до конца что
– доводити, довести краю чому (до краю що); доходити, дійти краю чому; довершувати, довершити (завершувати, завершити) що; доводити, довести що до пуття (до зробу); давати, дати раду чому.
• До конца
– украй (до краю); до решти; до останку (до останнього); остаточно; дощенту; до послідку; геть (геть-чисто).
• До конца жизни, дней
– довіку (довічно); повік; поки віку; до суду-віку; до віку й до суду; до смерті.
• Едва, еле-еле сводить концы с концами
– ледве зводити кінці з кінцями; ледве перебуватися (перемагатися).
• И дело с концом, и делу конец
(разг.) – та й по всьому; та й по всій справі; та й край; та й квит; та й уже.
• Из конца в конец
– від (з) краю до краю; з кінця в кінець.
• И конец!
– та й усе!; та й по всьому!; та й край!
• И концы в воду
– і кінці в воду; і сліду не лишилося (не залишиться).
• К концу зимы, лета…
– під (на) кінець зими, літа…; наприкінці зими, літа.
• Конец был бы мне, будет мне
– було б по мені, буде по мені.
• Конец дело венчает; конец — всему делу венец
– кінець — ділу вінець. Пр. Кінець діло вінчає. Пр. Кінець діло хвалить. Пр. Кожній справі кінця гляди. Пр. (жарт.) Діло без кінця, як кобила без хвоста. Пр. Кінець — пішла баба у танець. Пр.
• Конца-краю (края) нет чему; ни конца, ни краю (края) нет чему
(разг.) – кінця-краю нема чому; ні кінця, ні краю нема чому.
• На какой конец
– нащо (навіщо); для чого; з якою метою.
• На тот конец, на этот конец
(разг.) – на (про) такий випадок; на (про) той випадок, на (про) цей випадок.
• Находящийся в конце, на конце
– той, що на кінці (наприкінці); кінцевий (прикінцевий).
• На худой конец
(разг.) – у найгіршому разі; на лихий кінець.
• Не без конца же
– не доки [ж]; не довіку ж.
• Не смотри начала, смотри конца
– не дивись на цвіт, а вважай на врожай. Пр.
• Палка о двух концах (либо ты меня, либо я тебя)
– палиця два кінці має. Пр. У кия два кінці: один буде на мені, а другий — на тобі. Пр.
• Под конец
– наприкінці (на кінці, під кінець); наостанку; на[при] послідку.
• Положить конец чему
– покласти (дати, зробити) кінець (край) чому; (розм. образн.) берега дати чому.
• Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к концу
– доходити, дійти краю (кінця, до краю, до кінця); кінчатися, (с)кінчитися; (розм.) бути наскінчу.
• Приходило к концу что у кого
– кінчалося що в кого; було наскінчу що в кого; став (почав) вибиватися з чого хто.
• Пришёл конец кому
– прийшов кінець кому; прийшла на кого остання година; (перен. розм. образн.) урвався бас кому; урвалася нитка (вудка) кому.
• Сводить концы с концами
– зводити кінці з кінцями; жити ощадливо; перебуватися.
• Со всех концов
– з усіх усюд; звідусіль (звідусюди).
• Тут тебе и конец
– тут тобі й край (кінець, гак, рішенець, решта, амінь, капут, каюк, ірон. хата); (жарт. образн.) тут тобі жаба й цицьки дасть; тут тобі й пуп розв’яжеться.
• Хоронить, прятать концы
(разг.) – ховати кінці; замітати сліди.
Несмотря
• Несмотря на…
– незважаючи на…; без огляду на…; дарма що…; хоч (хоча) й…; з усім тим; попри що; (іноді) проте (а проте); а втім; але (але ж); однак (одначе). [Хоч і сухо було цього літа, а проте врожай зібрали чималий. З нар. уст.]
• Несмотря ни на что
– незважаючи (невважаючи) ні на що (на будь-що); хоч би там що.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Врожа́й, -а́юурожай.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

На Бога надейся, а сам не плошай. Див. Бог-то Бог, да сам не будь плох.
1. На Бога складайся, розуму ж тримайся.
2. Бога взивай, а руки прикладай.
3. Богу молись, а сам стережись.
4. Богу молись, а до берега гребись.
5. Людей слухай, а свій розум май.
6. Не вважай на врожай, жито сій, то хліб буде.
7. Умирать готуйся, а хліб паши.
8. Надія в Бозі, коли хліб у стозі.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

врожа́й, -жа́ю, -єві, -єм; -жа́ї, -їв

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Мет. 24. Густа каша дітей не розгонить. Ном. Густий гребінець. Густий гай. Мет. 66. Густий, як патока. Густеє покривало.
2) Плотный, сильный.
Густий віл. Каменец. у. Де густа рука, не треба і дрюка. Ном. № 7361. Густа земля.
3) Многолюдный.
Базарь густий, як ярмарок. Г. Барв. 401.
4) Обильный (объ урожаѣ).
Врожай того літа не густий удався. Мир. Пов. І. 111. Ум. Гу́стенький, густе́сенький.
Жи́то, -та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Ном. №5845. Жита́. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Хата. 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. І. 209. Ум. Жи́течко, жи́тце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. Г. Барв. 244.
На́вис, -су, м. Снѣгъ, нависшій на вѣтвяхъ. Як великий навис на лісі, то врожай буде. Волч. у.
Поїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. пої́сти, -ї́м, -їси́, гл. Поѣдать, поѣсть, съѣдать, съѣсть; пожирать; уничтожать, уничтожить. Його врожай голодний поїдає. К. Іов. 11. Каже (вовк): «Отепер я вас поїм». Рудч. Ск. І. 7. Зілля сухе огонь поїда. Полт. г.
Рожа́й, -жаю, м. = Врожай. Під рожай проса каші наїсися.
Урожа́й, -жаю, м. Урожай. Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. Ном. № 5845. Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. Ном. № 7270.
Щасти́ти, -ти́ть, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: Щасти́, Боже! Хай Бог щастить. Ном. № 11368. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. К. ЧР. 148. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Левиц. Пов. 405. Але ж не все так їй щастило його дурити. Г. Барв. 519.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Врожа́й, -а́ю, м. Урожай. Сл. Тутк.
*3а́сівка, -ки, ж. Засев, посев. Яка засівка, такий і врожай. Полт. Сл. Яворн.
*И́ній, -нію, м. Иней. Як инію до Різдва не буде на дереві, то буде добрий врожай на ярину. Крим.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Внима́ніе = ува́га, вага́, оба́чність. — Од війська слава, од панів увага. н. п. — Що старше від розуму? н. з. — Увага. — Треба з пильною увагою дозпаватнсь. К. X. — Досто́йно внима́нія = ва́рто, гі́дно ува́ги. — Обрати́ть внима́ніе = зверну́ти ува́гу, (на кого) — згляну́ти ся, зверну́ти о́ко. — Хоч те добре, що звернув на нас своє око. Фр. — Обраща́ть внима́ніе = зверта́ти ува́гу, вважа́ти, уважа́ти, зважа́ти, ва́жити. — Не вважай на врожай, сїй жито — хлїб буде. н пр. — Було б, мати, не зважати, що я єдиниця, було б мене утопити, де без дна керниця. н. п. — А наш Нечай на те не вважає та з кумою мед-вино кружає. н. д. — Я с тобою вечір стою, на иншого важу. н. п. — Отвле́чь внима́ніе = розва́жити, заґа́вити. — Ти пожди тут, а я піду їх заґавлю, а ти й бери. н. к. — Оста́вить безъ внима́нія = занеха́яти, занедба́ти, забайду́житись. — Ой не можу, козаченько, не буду казати, бо я хочу тебе, серце, по вік занехати. н. пр. — Нехай, нехай, та так і занехаєш. н. пр. — Я й байдуже, що там роблять, та так забайдужив ся, аж воно он що. Хар. — Принима́ть во внима́ніе = зау(в)важа́ти, вважа́ти, ма́ти на ува́зї. — Принима́я во внима́ніе = ма́ючи на ува́зї, вважа́ючи, що..., з ува́ги на...
Пого́да = пого́да, годи́на. — Хоро́шая, прія́тная пого́да = до́бра, хоро́ша година і просто годи́на. — Дурна́я, нена́стная пого́да = него́да. — Снѣ́жная п. = снїгови́ця. — Суха́я вѣ́тряная п. = сухові́триця. — На́стала, наступа́етъ, бу́детъ хоро́шая п. = на годи́нї ста́ло, розгоди́нюєть ся, на годи́ну кладе́ть ся (Харьк. Чайч.). — І годину і в негоду безперестанно народу плине з хурами зерна до знакомого млина. В. Щ. — Кола на Мартина хороша година, то буде добре на людей і на врожай. н. пр. — Ластівки вилїтають — годину обіщають. н. пр. — Треба вистигать косить за годину. С. Аф.
Родъ = 1. рід, пле́мъя, колїно, зневажливо — ко́дло. — Кляне свій рід і плід. н. пр. — Рєпнїна була дитиною свого кодла. Кн. 2. рід, поро́да, порі́ддя, порідня́. — Добра порода та лиха врода. н. пр. 3. врожа́й. — Ны́нѣ гриба́мъ родъ = тепе́р на гриби́ врожа́й. — Отъ ро́ду не вида́лъ = з ро́ду не ба́чив.
Уважа́ть, ува́жить = 1. поважа́ти (С. З. Л.), шанува́ти (С. З. Л.), ушанува́ти (С. Ш.). — Ти бо, Мотре, повинна поважати матїр, бо мати старша в хатї. Лев. — І дуже поважали і любили один одного. н. о. Грінч. — Оддай мене, моя мати, заміж за старого, буду його шанувати лучче молодого. н. п. — Ой рада б я Марусеньку за рідну приняти, та все не так вона мене буде шанувати. н. п. — Ми любимо і шануємо тебе, яко артисту. Кн. — Уважае́мый = пова́жний (С. З.), шано́вний (С. З. Л.). — Поважноє посланіє ваше дойшло. Орлик. С. З. 2. у(в)важа́ти (С. Ш.), ува́жувати (С. Ш.), ма́ти на ува́зї, ува́жити (С. Л.), згля́нути ся (С. Л.). — Вважаючи на ті обставини, треба думати, що... Кн. — Не вважай на врожай, сїй жито — хлїб буде. н. пр.
Урожа́й = у(в)рожа́й (С. Ш.), уро́д (Ніс). — Не вважай на врожай, сїй жито — хлїб буде. н. пр.

Запропонуйте свій переклад