Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «все равно»
Шукати «все равно» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́йду́же, нар. Безразлично, нужды нѣтъ, и горя мало, все равно. Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже. Шевч. Байдуже паски, аби порося! Ном. № 7280. Умер батько — байдуже, вмерла мати — байдуже, умер милий чорнобривий, — та й стало жаль дуже. Н. п. Ум. Байду́жки, байдуже́чки. А мені про те й байдужечки. Кролев. у. Товкачисі радість: Бог дав сина..., а Товкачеві й байдужки. Морд. Оп. 1.
Бік, бо́ку, м.
1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб.
2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 3.4.
3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Нп. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч.
4) Вила́зити бо́ком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. См. Боком.
5) У бо́ці, у боку́ бути, зоста́тися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37.
6) На дру́гий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56.
7) І ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц.
8) Бока́ми роби́ти. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55.
9) З боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. Бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. І. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. І. 138.
Біс, бі́са, м.
1) Бѣсъ, діаволъ. Чорт чорний, а біс рябенький. Ном. № 193.
2) До біса; до сто-біса. Пропасть, множество. От їх до сто-біса! Шевч.
3) З-біса. Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. Моторні ж з біса! Стор. МПр. 45. З-біса швидка! Бѣл.-Нос. О, хитра з-біса! Котл.
4) К бісу! Къ чорту, прочь, долой! Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття! Золотон. у.
5) Бісом диви́тися. Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен.
6) Один біс! Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58.
7) Біс твоєму ба́тькові или матері! Бранное пожеланіе.
8) На біса; якого біса. Зачѣмъ; на кой чортъ. Якого біса ти тут по під тином валяєшся? Полт. На біса ти це зробив? Полт.
9) Біса з’їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос.
10) Біса вхопи́ти. Ошибиться. Бѣл.-Нос.
11) Йому сам біс діти коли́ше. Ему все удается. Бѣл.-Нос.
12) Хай тобі біс! Бранное пожеланіе.
13) Біс ба́тька зна! Чортъ знаетъ. Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові. Левиц. Пов. 348.
14) Біс-ма, біс-має. Нѣтъ, не имѣется. Оступися, в тебе хисту біс-ма. Чуб. V. 176.
15) Біс-дерево. Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. Бісик. Ув. Бісяка.
Во́ля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Ном. № 767. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. Ном. № 3821. Чи по во́лі, чи по нево́лі. По собственному желанію или по принужденію. Рудч. Ск. І. 93. Во́лею зроби́ти. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося. О. 1861. XI. 15.
2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Ном. № 1054. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. Мет. 57. В своїй хаті своя правда і сила, і воля. Шевч. 211.
3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ном. В сво́ю во́лю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. Мет. Про мо́ю во́лю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. НВолын. у. Чини́ти чию́ во́лю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. Шевч. 15. Чини́ти свою́ во́лю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. Шевч. 69. Уволи́ти, учини́ти во́лю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Мет. 87. Ум. Во́ленька.
Зарі́вна и зарі́вно, нар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Мнж. 70. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Чуб. V. 519. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Каменец. у. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити. Св. Л. 319.
Натяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. натягти́, -гну́, -неш, гл.
1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію. ЗОЮР. І. 163.
2) Напяливать, напя́лить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на кісіль шкурку, поки мати з міста прийде. Чуб. І. 247.
3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мішків такого багато натягав?
4) Оттаскать. Добре за чуби натягають. ЗОЮР. І. 106.
5) Взводить, взвести. Ці люде напасть на нас натягають. НВолын. у.
6) Наверстывать, наверстать. Да чого там хвататься? Все равно два дні будуть. — Да лучче їдьте, ви вже там своє натягнете. Грин. III. 450.
Оди́н, одна́, одно́, числ. Одинъ, одна, одно. З одним, Богом на сто ворог. Ном. № 12. Оди́н о́дного, одно ’дно́го, оди́н у о́дного, один на о́дного и пр. Одинъ другого, другъ друга, другъ у друга, другъ на друга и пр. Вони один одного покохали. Стор. МПр. 57. Питали один в одного. Єв. Мр. І. 27. Пастухи казали один до ’одного. Єв. Л. II. 15. Оди́н по о́дному. Одинъ за другимъ. ЗОЮР. І. 6. Один по одному лист у гаї осипається. Дещо. Один по одному спішать. Щог. В. 134. Одни́м оди́н. Совершенно одинъ; единственный. Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька дуже багатого. Кв. Одно́, в одно́. Не переставая. Ледві додому вернувсь та ’дно стогне. Грин. І. 285. Я її пужалном лущу в одно. Щог. В. 71. Все одно́. Все равно. А що ж, каже царенко, нам все одно пропадать. Рудч. Ск. Не одно́-десять. Не одинъ десятокъ. Не одно-десять навчив парубків пісень московських співати. Кв. Одного́ разу́. Однажды. Одного ра́нку, ве́чора. Однажды утромъ, вечеромъ. Одного ранку... сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. II. 4. Ум. Одне́нький. Вона у мене одненька. Лохв. у.
Одна́ко, нар. Одинаково, равно. Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце. Ном. № 1690. Все одна́ко. Все равно.
Одна́ково, нар. Все равно, безразлично. Вам однаково, що тут, що там. Гліб.
Про, пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Хто про що, а він про Наливайка. Посл.
2) Для, на. Сим. 227. К. ЦН. 279. Свічки у мене про всяк час. Харьк. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Г. Барв. 423. Десь у садочку шиє сорочку свойму миленькому про неділочку. Нп. Про ме́не. Какъ угодно, какъ хочешь, для меня все равно.
3) По. Про мене хоч вовк траву їж. Посл. Діду, дай мені пугу, а тебе про мене нехай собаки ззідять. Посл.
4) Про те. Между тѣмъ. І словом він було впоїть тебе, як медом, а про те дивний, якийся дивний з його чоловік був. МВ. ІІ. 21.
5) Про що. Зачѣмъ, почему. Нащо, про що, коли Господь дорогу загородив і темряву насупив? К. Іов. 9.
Сі́лькісь, сі́лькось, нар. Ладно, все равно, согласенъ. Котл. Ен. VI. 86. Та вже сількось, нехай б’ють. Г. Арт. (О. 1861. III. 100). Та сількось, каже, мені однаково тягать той год. Рудч. Ск. І. 183.
Усе́, нар.
1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув.
2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Ном. № 2980. Був собі купець: він усе їздив по морі. Рудч. Ск. І. 100. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. Ном. № 621. Все їдно́. Все равно.

Запропонуйте свій переклад