Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 70 статей
Шукати «втори*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Втори́тель, -ница – вторівни́чий, -ча, підголо́сич.
Вто́рить – вторува́ти, окселентува́ти, підголо́шувати кому́.
Втори́чно – удру́ге, за́друге, за́вдруге, повто́рне.
Втори́чный
1) повто́рний, поно́вний, за́вдругий, другоразо́вий;
2) другорядо́вий, другоступне́вий, другоста́тній, секунда́рний. [Другорядо́ва ста́дія ро́звитку. Другоступне́вий пері́од. Тут звук і – секунда́рний].
Испажа́ть, испази́ть – геть-скрізь роби́ти, пороби́ти вто́ри.
Нагру́зка
1) (
действие) –
а) наванта́жування, ванта́ження, ладува́ння, налад(н)о́вування, облад(н)о́вування, вилад(н)о́вування, наклада́ння, рих[ш]тува́ння, нарих[ш]то́вування, хурува́ння, (
оконч.) наванта́ження, налад(н)ува́ння, облад(н)ува́ння, ви́лад(н)ування, накла́дення, нарих[ш]тува́ння, нахурува́ння; (чрезмерная) переванта́жування, (оконч.) переванта́ження.
-ка войск на корабли – наванта́жування (наванта́ження) ві́йська на кораблі́.
Вторичная -ка – повто́рно наванта́жування (наванта́ження).
От дурной -ки лодка опрокинулась – через пога́не наванта́ження чо́ве́н переверну́вся;
б) поклада́ння обо́в’я́зків, наванта́жування, доруча́ння, обтя́жування, переванта́жування, перетя́жування, (
оконч.) покла́дення обо́в’я́зків, наванта́ження, дору́чення, обтя́ження, переванта́ження, перетя́ження. Срв. Нагружа́ть 1 и 2;
2) (
груз) ванта́ж (-жу), ванта́га, (кладь) ху́ра, кладь (-ди).
Слишком большая -ка – (за)на́дто вели́кий (важки́й) ванта́ж.
Моей лошади эта -ка не под силу – на мого́ коня́ цей ванта́ж на́дто важки́й, мої́й коня́ці цей ванта́ж не під си́лу;
3) (
возложенные обязанности) наванта́ження.
Эта -ка ему не под силу – це наванта́ження не по його́ си́лі.
Чрезмерная -ка требовала напряжения всех сил – надмі́рне наванта́ження (переванта́ження) потребува́ло (вимага́ло) напру́ження всіє́ї си́ли (всіх сил).
Общественная -ка – грома́дське наванта́ження.
Неде́ржкий
1) (
о земле) недержки́й; (о человеке) слаб(к)и́й на вто́ри.
Переве́шивать, переве́сить
1) (
вторично) перева́жувати, перева́жити, (о мног.) поперева́жувати що;
2) (
несколько раз, многое) перева́жувати, перева́жити, ва́жити, пова́жити що. [Всі мішки́ пова́жив];
3) (
перетянуть) перева́жувати, перева́жити, перетяга́ти, перетягти́, сов. понести́, потягти́ кого́, що (на тереза́х). [А ну, зва́жмося, хто кого́ перева́жить (перетя́гне, понесе́, потя́гне)];
4) (
превзойти) переважа́ти и -ва́жувати, перева́жити, перемага́ти, перемогти́ кого́, що, бра́ти, взя́ти го́ру (верх), горува́ти над ким, над чим. [Пра́вда кри́вду перева́жить];
5) (
на другое место) переві́шувати, переві́сити, (о мног.) попереві́шувати що (на и́нше мі́сце);
6)
через что – перечі́плювати, перечепи́ти, перехиля́ти, перехили́ти що через що. [Перечепи́в мішка́ через плече́].
Переве́шенный
1) перева́жений;
2) переві́шений, попереві́шуваний;
3) перече́плений, перехи́лений.
II. Перека́шивать, перекоси́ть (косою) –
1) (
поперёк, вторично) переко́шувати, перекоси́ти, попереко́шувати;
2) (
всё или многое) вико́шувати, ви́косити, повико́шувати, покоси́ти, перекоси́ти.
Привива́ть, приви́ть
1) (
присучивать) прису́кувати, присука́ти, припліта́ти, приплести́ що, до чо́го. [Ни́тку до ни́тки тре́ба прису́кувати, щоб ву́злика не було́ (Богодух.)];
2) (
дерево, оспу и перен.) щепи́ти, прищі́[е́]плювати и прищіпля́ти, прищіпа́ти, прищепи́ти, нащепи́ти, вщі́[е́]плювати, вщепи́ти, защі́[е́]плювати, защепи́ти, (только о деревьях) скіпи́ти, (о мн.) поприщі́[е́]плювати (поприщіпля́ти), пона[пов]щі́[е́]плювати що, що кому́. [Тоді́ як ще́пи ми щепи́ли (Шевч.). Прищепи́в я́блуню (Куліш). А сад хоро́ший у нас був, сам нащепи́в (Г. Барв.). Він і я́блук і груш понащі́плював (Богод. п.). Ві́спу ще́плять (прищі́[е́]плюють, вщі́[е́]плюють) усі́м. Прищіпля́ти ді́тям оги́ду до вся́ких злочи́нств (Крим.). Як прищепи́ти осві́ту, культу́ру вели́кому наро́дові (Єфр.)].
-ва́ть, -ви́ть наново (только о деревьях) перещі́[е́]плювати, перещепи́ти.
Вторично -ва́ть оспу – удру́ге щепи́ти ві́спу.
-ва́ть глазком – очкува́ти.
-ва́ть под кору – кожухува́ти.
-ви́ть ошибочный взгляд – прищепи́ти помилко́вий по́гляд.
Приви́тый
1) прису́каний, припле́тений;
2) прище́плений, на[за]ще́плений, вще́плений.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВТОРИ́ТЬ, вторя́щий що втору́є тощо, зви́клий (ста́вши) вторува́ти.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Вторить – окселентува́ти, -ту́ю.
Вторично – удру́ге, повто́рно.
Вторичный – повто́рний, поно́вний, другоразо́вий.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Вторичныйвтори́нний;
в. (в другом ряду) – другорядо́вий;
в. (повторный) – повто́рний.
Симпатические часы, вторичные электр. часы – підкеро́ваний електрогоди́нник (-ка).
Балка, стр. – тря[а]м (-му);
• б.,
геол. – ба́лка;
• б. армированная
– тря[а]м риштунко́ваний;
• б. второстепенная, вторичная
– т. другоря́дний;
• б. главная
– т. головни́й;
• б. двутавровая
– т. двоте́туватий;
• б. двухконсольная
– т. двоконсо́льний;
• б. домкратная
– т. ліва́рний;
• б. железобетонная
– т. залізобето́нний;
• б. жесткости
– т. цу́пкісни́й;
• б. заделанная, закрепленная
– т. закрі́плений;
• б. заделанная одним концом
– т. однокінце́во закрі́плений;
• б. заделанная по концам
– т. кінце́во закрі́плений;
• б. защемленная с обоих концов
– т. кінце́во зати́снутий, зати́снений;
• б. зубчатая
– т. зубча́стий;
• б. клепанная (заклеп.
) – т. нюто́ваний;
• б. консольная
– т. консо́льний;
• б. косая
– т. навскісни́й;
• б. на нескольких опорах
– т. многоопо́рний;
• б. неразрезная
– т. нерозрізни́й;
• б. одноконсольная
– т. одноконсо́льний;
• б. опорная
– т. опо́рний;
• б. подвесная
– т. почіпни́й;
• б. под’емная
– т. підійма́льний;
• б. поперечная
– т. попере́чний;
• б. потолочная, второстепенная
– сволочо́к (-чка́);
• б. п. главная
– сво́лок (-ка);
• б. провисшая
– т. прови́слий;
• б. продольная
– т. подо́вжний;
• б. прокатная
– т. вальцьо́ваний;
• б. промежуточная
– т. проміжни́й;
• б. разрезная
– т. розрізни́й;
• б. решетчатая
– т. ґратча́стий;
• б. свободно-лежащая
– т. вільноле́жний;
• б. сдвоенная
– т. подво́єний;
• б. сквозная
– т. наскрізни́й;
• б. сложная
– т. зло́жений;
• б. соединительная
– т. злучни́й;
• б. составная
– т. складни́й;
• б. спаренная
– т. спаро́ваний;
• б. сплошная
– т. суці́льний;
• б. тавровая
– т. те́туватий;
• б. тормозная
– т. гальмівни́й;
• б. трубчатая
– т. трубча́стий;
• б. узловая
– т. вузлови́й;
• б. усиленная
– т. підси́лений;
• б. шарнирная
– т. суста́вний;
• б. швеллерная
– т. коритува́тий;
• б. шпоночная
– т. плі́шений.
Испаритель – випа́рни́к (-ка́);
• и. вторичный
– в. втори́нний.
Месторождение – родо́вище;
• м. асфальта
– асфальто́вище;
• м. благонадежное
– родо́вище наді́йне;
• м. вторичное, россыпь
– розси́пище;
• м. гнездовое
– родо́вище гніздове́;
• м. жильное
– р. жилове́;
• м. золота
– золотни́ще;
• м. коренное, первичное
– родо́вище перви́нне;
• м. меди
– мі́днище;
• м. мела
– кре́йдище;
• м. нефти
– нафто́вище;
• м. первичное
– р. перви́нне;
• м. пластовое
– р. верствове́;
• м. рассыпное
– розси́пище;
• м. рудное
– ру́дище.
Обмотка – обмо́тка;
• о.,
электр. – о́бвитка;
• о. (
процесс) – обмо́тування, обмота́ння, обвива́ння, обвиття́;
• о. барабанная
– о. бараба́нна;
• о. боковая
– о. бічна;
• о. бумажная
– о. паперо́ва;
• о. волновая
– о. хвиля́ста;
• о. вторичная
– о. втори́нна;
• о. двуслойная
– о. двошаро́ва;
• о. джутовая
– о. джуто́ва;
• о. замкнутая
– о. за́мкнена;
• о. зубчатая
– о. зубча́ста;
• о. катушечная
– о. шпуле́ва;
• о. кольцевая
– о. кільце́ва;
• о. короткозамкнутая
– о. короткоза́мкнена;
• о. многофазная
– о. многофазо́ва;
• о. однослойная
– о. одношаро́ва;
• о. ординарная
– о. звича́йна;
• о. отдельная
– о. окре́ма;
• о. параллельная
– о. рівнобі́жна;
• о. первичная
– о. перви́нна;
• о. петлевая
– о. петля́ста;
• о. последовательная
– о. низкова́;
• о. п.-параллельная
– о. низко́ворівнобі́жна;
• о. проволочная
– о. дротяна́;
• о. разомкнутая
– о. розі́мкнена;
• о. симметрическая
– о. симетри́чна;
• о. спиральная
– о. спіра́льна;
• о. стержневая
– о. стрижне́ва;
• о. хордовая
– о. тяти́вна;
• о. цилиндрическая
– о. циліндри́чна;
• о. фазовая
– о. фазо́ва;
• о. шаблонная
– о. модло́ва;
• о. шунтовая
– о. узбічнико́ва;
• о. звольвентная
– о. розгортко́ва.
Сеть, сетка – сі́тка;
• с. (проводов, каналов и т. п.
) – мере́жа;
• с. базисная
– м. базова́;
• с. водопроводная
– м. водопровідна́;
• с. воздушная
– м. надзе́мна;
• с. водосточная
– м. водозбі́жна, водостічна́;
• с. вторичная
– м. втори́нна;
• с. газоносная
– м. газоно́сна;
• с. городских сообщений
– м. міськи́х шляхі́в;
• с. дворовая
– м. дворо́ва;
• с. домовая (система труб
) – м. домо́ва;
• с. дорожная
– м. шляхова́;
• с. дренажная
– м. дрена́жна;
• с. железнодорожная
– м. залізни́чна;
• с. кабельная
– м. жильнико́ва, кабле́ва;
• с. канализационная
– м. каналізаці́йна;
• с. кольцевая
– м. кільце́ва;
• с. оросительная
– м. обво́днювальна;
• с. осветительная
– м. осві́тлювальна;
• с. открытая
– м. відкри́та;
• с. первичная
– м. перви́нна;
• с. подземная
– м. підзе́мна;
• с. разветвленная
– м. розгалу́жена;
• с. разводящая
– м. розвідна́;
• с. разомкнутая
– м. неза́мкнена;
• с. сложная (с углами),
электр. – м. вузлува́та;
• с. сложно-ветвистая
– м. складна́ гілля́ста;
• с. трубная
– м. тру́бна;
• с. электрическая
– м. електри́чна.
Сопло – сопло́;
• с. бензиновое
– с. бензино́ве;
• с. вторично-подводящое
– с. повто́рно-підвідне́;
• с. воздушное
– с. повітряне́;
• с. гладкое
– с. гла́дке;
• с. квадратное
– с. квадрато́ве;
• с. кольцевое
– с. кільце́ве;
• с. круглое
– с. кру́гле;
• с. отдельное
– с. окре́ме;
• с. переставное
– с. переставне́;
• с. расширительное
– с. розширне́;
• с. расширяющее, расширительное
– с. розширне́;
• с. суживающееся
– с. звузне́;
• с. ускоряющее
– с. пришви́дшувальне;
• с. цилиндрическое
– с. циліндри́чне.
Ток, электр. – струм (-му);
• т. (воды, воздуха
) – течія́;
• т.,
с.-х. – тік (то́ку);
• т. безваттный
– с. нева́тний, неробо́чий;
• т. блуждающий
– с. мандрівни́й;
• т. возбуждающий
– с. збудни́й;
• т. возрастающий
– с. росту́чий;
• т. вторичный
– с. втори́нний;
• т. выпрямленный
– с. ви́простаний;
• т. гальванический
– с. гальвані́чний;
• т. зарядный
– с. наснажни́й;
• т. ионизационный
– с. йонізаці́йний;
• т. коммутационный
– с. комутаці́йний;
• т. коммутированный
– с. комуто́ваний;
• т. машинный
– с. машино́вий;
• т. мгновенный
– с. миттьови́й;
• т. многофазный
– с. многофазо́вий;
• т. наведенный
– с. індукто́ваний;
• т. нагнетательный
– течія́ нагні́тна;
• т. нагрузочный
– с. обтяжни́й;
• т. намагничивающий
– с. магнетува́льний;
• т. нисходящий
– течія́ доді́льна;
• т. обратный
– с. зворо́тний;
• т. о. (воды
) – течія́ зворо́тна;
• т. однофазный
– с. однофазо́вий;
• т. параллельный
– течія́ рівнобі́жна;
• т. переменный
– с. змі́нний;
• т. постоянный
– с. про́стий;
• т. прерывистый
– ури́вчастий;
• т. пульсирующий
– с. пульсаці́йний;
• т. пусковой
– с. пускови́й;
• т. разрядный
– с. виснажни́й;
• т. сильный
– с. вели́кий;
• т. синусоидальный
– синусоїда́льний;
• т. скрещивающийся
– течія́ перехре́сна;
• т. слабый
– с. мали́й;
• т. уравнительный
– с. вирі́внювальний;
• т. эквивалентный
– с. рівнова́ртний;
• т. электрический
– с. електри́чний.
Турбина – турбі́на;
• т. аксиальная
– т. аксія́льна;
• т. активная
– т. акти́вна;
• т. быстроходная
– т. швидкору́шна;
• т. вертикальная
– т. прямови́сна;
• т. ветряная
– т. вітряна́;
• т. водяная
– т. водяна́;
• т. вторичная
– т. втори́нна;
• т. высокого давлення
– т. високотиско́ва;
• т. генераторная
– т. генера́торна;
• т. главная
– т. головна́;
• т. горизонтальная
– т. позе́ма;
• т. двойная
– т. подві́йна;
• т. диагональная
– т. коси́нна;
• т. дисковая
– т. кружа́льна;
• т. дроссельная
– т. дро́сельна;
• т. испытанная
– т. ви́пробувана;
• т. комбинированная
– т. комбіно́вана;
• т.-компаунд
– т. компа́унд;
• т. коническая
– т. коні́чна;
• т. лобовая
– т. чолова́;
• т. многовенечная
– т. вінце́ва;
• т. многоколесная
– т. многоколі́сна;
• т. многоступенчатая
– т. многосхідча́ста;
• т. независимая
– т. незале́жна;
• т. низкого давления
– т. низькотиско́ва;
• т. носовая
– т. носова́;
• т. ординарная
– т. ордина́рна;
• т. одновенечная
– т. одновінце́ва;
• т. одноступенчатая
– т. односхідча́ста;
• т. осевая
– т. вісна́;
• т. паровая
– т. парова́;
• т. парциальная
– т. парція́льна;
• т. первичная
– т. перви́нна;
• т. передняя
– т. пере́дня;
• т. полная
– т. по́вна;
• т. полуоткрытая
– т. напіввідкри́та;
• т. предельная
– т. грани́чна;
• т. привешенная
– т. поче́плена;
• т. радиальная
– т. радія́льна;
• т. реактивная
– т. реакти́вна;
• т. реверсивная
– т. реверси́вна;
• т. регулируемая
– т. регульо́вана;
• т. сдвоенная
– т. здво́єна;
• т. сифонная
– т. сифо́нна;
• т. сложная
– т. зло́жена;
• т. смешанная
– т. мі́шана;
• т. составная
– т. складна́;
• т. спиральная
– т. спіра́льна;
• т. строенная
– т. стро́єна;
• т. струйчатая
– т. струми́нна;
• т. ступенчатая
– т. східча́ста;
• т. судовая
– т. суднова́;
• т. тангенциальная
– т. тангенція́льна;
• т. тихоходная
– т. тихору́шна;
• т. трехвенечная
– т. тривінце́ва;
• т. трехступенчатая
– т. трисхідча́ста;
• т. трехэтажная
– т. триповерхо́ва;
• т. трубная
– т. трубча́ста;
• т. ходовая
– т. ходова́;
• т. центробежная
– т. відосередко́ва;
• т. четырехкратная
– т. чотирикра́тна;
• т. этажная
– т. поверхо́ва.
Цепь – ланцю́г (-га́);
• ц.,
электр. – ко́ло;
• ц. анкерная
– л. а́нкерний;
• ц. бесконечная
– л. безконе́чний;
• ц. бесшумная
– л. безшу́мний, нешумки́й;
• ц. блочная
– л. блокови́й;
• ц. вторичная,
электр. – к. втори́нне;
• ц. длиннозвенная
– л. довголанко́вий;
• ц. для загребания бороздок
– л. борознозагорта́льний;
• ц. зажигающая
– ко́ло запальне́;
• ц. замкнутая
– к. за́мкнене;
• ц. калиброванная (точная
) – л. калібро́ваний;
• ц. кинематическая
– л. кінемати́чний;
• ц. коренная (главная
) – л. головни́й;
• ц. короткозвенная
– л. коротколанко́вий;
• ц. крановая
– л. зводо́вий;
• ц. крючковая
– л. гачкови́й;
• ц. магнитная
– ко́ло магне́тне;
• ц. мерная
– л. мі́рчий;
• ц. мотовильная
– л. мотови́льний;
• ц. натяжная
– л. натяжни́й;
• ц. открытая
– л. непокри́тий;
• ц. первичная,
электр. – к. перви́нне;
• ц. поддерживающая
– л. підтримни́й;
• ц. приемная, контур приемный, радио
– к. прийма́льне;
• ц. распределительная
– л. розподі́льчий;
• ц. роликовая
– л. коліщатко́вий;
• ц. рудопод’емная
– л. рудотя́жний;
• ц. самоходная (в плуге
) – л. самохі́дний;
• ц. суставчатая
– л. суста́вний;
• ц. тормозная
– л. гальмівни́й;
• ц. тяговая
– л. тяглови́й;
• ц. удерживающая
– л. тримни́й;
• ц. упряжная
– л. запряжни́й;
• ц. уравнительная
– л. вирівня́льний;
• ц. шарнирная
– л. суста́вний;
• ц. эквивалентная
– к. рівнова́ртне, еквівале́нтне;
• ц. электрическая
– ко́ло електри́чне;
• ц. якорная
– л. кітви́чний.
Часы – годи́нник (-ка);
• ч. башенные
– г. вежови́й;
• ч. симпатические, вторичные электрич. часы
– електрогоди́нник підкеро́ваний;
• ч. стенные
– г. насті́нний;
• ч. уличные
– г. ву́личний;
• ч. электрические первичные
– електрогоди́нник керівни́й.
Элемент – елеме́нт (-та);
• э. (решетки),
стр. – ґра́та;
• э. водоналивной
– е. водоналивни́й;
• э. вторичный,
электр. – е. втори́нний;
• э. гальванический
– е. гальвані́чний;
• э. железный (э. с железн. электрородом
) – е. залі́зний;
• э. нагревательный
– е. грі́йний;
• э. светочувствительный
– е. світлочутли́вий;
• э. сухой
– е. сухи́й;
• э. холодильный
– е. холодни́й;
• э. шариковый
– е. кулькови́й.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Второй
• [Во] второй раз, (в) другой раз, вторично
– другий раз; (за) другим разом; удруге. [Маруся витягла воду з криниці другий раз. Н.-Левицький. Другим разом, кажу, — не пролізете. Тулуб. І вдруге дівчина йому відмовила. Вовчок.]
• Во-вторых
– по друге; (у) друге.
• Вторая молодость
– друга молодість (другі молодощі).
• Второй по старшинству
– підстарший; (розм.) другий по старшині. [Старша сестра коня веде, А підстарша зброю несе. Н. п.]
• До второго пришествия
– до другого пришестя; [аж] до судного дня; до суду-віку; страшенно довго.
• Из вторых рук (купить, узнать, получить что)
– з другої руки (купити, дізнатися, довідатися, одержати, дістати що).
• Каждый второй день
– кожного другого дня (кожної другої днини); що другий день (що другого дня, що другої днини). [Печеніги нападали на нас мало не що другий день… Опільський.]
• На второй день
– другого дня (другої днини); на другий день. [Другого дня ввечері вертався Хома від пана. Коцюбинський.]
• Отступить, отойти на второй план
– відійти на другий план; поступитися назад; зостатися збоку; відступитися.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

втори́чный втори́нний; повто́рний; побі́чний
гра́ф мат. граф (математична система об’єктів довільної природи і зв’язків, що сполучають будь-які пари цих об’єктів)
г. антисимметри́ческий граф антисиметри́чний
г. втори́чный граф втори́нний
г. напра́вленный граф спрямо́ваний
г. ненапра́вленный граф неспрямо́ваний
г. оптима́льный граф оптима́льний
г. перви́чный граф перви́нний
г. сигна́льный граф сигна́льний
г. симметри́ческий граф симетри́чний
г. части́чный граф частко́вий
кристаллиза́ция кристалува́ння; скристалува́ння; кристаліза́ція,-ції (перехід речовини з газового, рідинного або твердого (аморфного) станів у кристалічний)
к. втори́чная кристаліза́ція втори́нна
к. дро́бная кристаліза́ція почастко́ва [фракці́йна]
к. перви́чная кристаліза́ція перви́нна
к. преры́вная кристаліза́ція перери́вчаста
к. самопроизво́льная кристаліза́ція самочи́нна [спонта́нна]
к. фракциони́рующая кристаліза́ція розді́льча [фракці́йна]
к. экстракти́вная кристаліза́ція екстракти́вна
перего́нка хем. переганя́ння; перегі́н,-го́ну, дестиля́ція,-ції
п. в ва́кууме переганя́ння у ва́куумі
п. втори́чная переганя́ння повто́рне
п. деструкти́вная переганя́ння деструкти́вне
п. дро́бная перегі́н фракці́йний
п. кристаллизацио́нная перегі́н кристалізаці́йний
п. непреры́вная переганя́ння непере́рвне
п. не́фти дестиля́ція на́фти
п. повто́рная переганя́ння повто́рне
п. с водяны́м па́ром перегі́н з во́дною па́рою
п. ступе́нчатая перегі́н стаді́йний
п. суха́я перегі́н сухи́й
п. фракцио́нная перегі́н фракці́йний
п. части́чная переганя́ння частко́ве [непо́вне]
реа́кция реагува́ння; зреагува́ння; реа́кція,-ції; відді́я,-ді́ї (стан, процес, що виникають за певних умов у відповідь на будь-які впливи; реакція хемічна – взаємодія між двома або більше речовинами, внаслідок якої утворюється нова речовина)
р. ано́дная реа́кція ано́дна
р. аэродинами́ческая реа́кція аеродинамі́чна
р. взрывна́я реа́кція вибухо́ва
р. восстановле́ния реа́кція відно́влення
р. втори́чная реа́кція втори́нна
р. вытесне́ния реа́кція ви́тіснення [витиска́ння]
р. деле́ния реа́кція по́ділу
р. замеще́ния реа́кція замі́щення
р. затормо́женная реа́кція загальмо́вана
р. захва́та реа́кція захо́плення
р. излуче́ния реа́кція випромі́нювання [променюва́ння]
р. ка́пельная реа́кція крапли́нна
р. каса́тельная реа́кція доти́чна
р. ка́чественная реа́кція я́кісна
р. ки́слая реа́кція ки́сла
р. коне́чная реа́кція кінце́ва
р. механи́ческая реа́кція механі́чна
р. на пове́рхности реа́кція на пове́рхні
р. на сте́нках реа́кція стінна́
р. незатуха́ющая реа́кція незгаса́льна
р. необрати́мая реа́кція незворо́тна
р. нетрализа́ции реа́кція нейтраліза́ції
р. обме́на реа́кція о́бміну
р. обме́нная реа́кція обмі́нна
р. обрати́мая реа́кція оборо́тна [поворо́тна]
р. обра́тная реа́кція обе́рнена [зворо́тна]
р. окисле́ния реа́кція оки́снення [оксида́ції]
р. окисли́тельно-восстанови́тельная реа́кція о́кисно-відно́вна [оксидаці́йно- редукці́йна]
р. опо́ры реа́кція опо́ри
р. основа́ния реа́кція осно́ви (фунда́менту)
р. отве́тная реа́кція у ві́дповідь
р. отда́чи реа́кція відбо́ю (вогнепальної зброї)
р. паралле́льная реа́кція парале́льна
р. пироге́нная реа́кція піроге́нна
р. побо́чная реа́кція побі́чна
р. подхва́та реа́кція підхо́плення
р. поро́говая реа́кція поро́гова
р. присоедини́тельная реа́кція приє́днувальна
р. противополо́жная реа́кція протиле́жна
р. пряма́я реа́кція пряма́
р. радиохими́ческая реа́кція радіохемі́чна
р. разложе́ния реа́кція ро́зкладу
р. распа́да реа́кція розпа́ду
р. резона́нсная реа́кція резона́нсна
р. самовоспламене́ния реа́кція самозайма́ння [самозапа́лювання]
р. самопроизво́льная [спонта́нная] реа́кція самочи́нна [спонта́нна]
р. сумма́рная реа́кція сума́рна
р. терми́товая реа́кція термі́това
р. термоя́дерная реа́кція термоя́дерна
р. фотохими́ческая реа́кція фотохемі́чна
р. хими́ческая реа́кція хемі́чна
р. цепна́я реа́кція ланцюго́ва
р. экзотерми́ческая реа́кція екзотермі́чна (хемічна реакція, яка проходить з виділенням тепла)
р. эндотерми́ческая реа́кція ендотермі́чна (хемічна реакція, яка відбувається з вбиранням тепла)
р. я́дерная реа́кція я́дерна
р. я́коря реа́кція я́коря [кі́тви]
рекристаллиза́ция рекристалізува́ння; зрекристалізува́ння; рекристаліза́ція,-ції
р. втори́чная рекристаліза́ція втори́нна
релакса́ция релаксува́ння; зрелаксува́ння; релакса́ція,-ції (поступовий перехід фізичної чи фізико-хемічної системи з нерівноважного стану, спричиненого зовнішніми впливами, в рівноважний)
р. акусти́ческая релакса́ція акусти́чна
р. втори́чная релакса́ція втори́нна
р. динами́ческая релакса́ція динамі́чна
р. магни́тная релакса́ція магне́тна
р. механи́ческая релакса́ція механі́чна
р. напряже́ний релакса́ція напру́жень
р. парамагни́тная релакса́ція парамагне́тна
р. попере́чная релакса́ція попере́чна
р. продо́льная релакса́ція поздо́вжня
р. терми́ческая релакса́ція термі́чна
структу́ра структу́ра,-ри
с. аустени́тная структу́ра австені́тна
с. бло́чная структу́ра бло́кова [бло́чна]
с. волокни́стая структу́ра волокни́ста
с. втори́чная структу́ра втори́нна
с. дендри́тная структу́ра дендри́тна [деревце́ва]
с. иго́льчатая структу́ра голча́ста
с. кристалли́ческая структу́ра кристалі́чна
с. кружевна́я структу́ра мере́живна
с. крупнозерни́стая структу́ра гру́бозерни́нна [грубозе́рна]
с. листова́я структу́ра листова́
с. лучи́стая структу́ра промени́ста
с. магни́тная структу́ра магне́тна
с. мелкозерни́стая структу́ра дрібнозерни́нна [дрібнозе́рна]
с. мета́лла структу́ра мета́лу
с. микрокристалли́ческая структу́ра мікрокристалі́чна
с. мозаи́чная структу́ра мозаї́чна
с. ноздрева́тая структу́ра ніздрюва́та
с. перви́чная структу́ра початко́ва [перви́нна]
с. перли́тная структу́ра перлі́тна
с. пласти́нчатая структу́ра пласти́нчаста
с. полосча́тая структу́ра смуга́ста
с. простра́нственная структу́ра просторо́ва
с. разнозерни́стая структу́ра різнозерни́нна [різнозе́рна]
с. разориенти́рованная структу́ра розорієнто́вана
с. сверхто́нкая структу́ра надтонка́
с. сети́ структу́ра мережі́
с. спла́ва структу́ра сто́пу
с. стеклови́дная структу́ра скли́ста
с. то́нкая мікрострукту́ра,-ри
с. тонкозерни́стая структу́ра дрібнозерни́нна [дрібнозе́рна]
с. упоря́доченная структу́ра впорядко́вана
с. фрагменти́рованная структу́ра фрагменто́вана
с. яче́истая структу́ра комі́рчаста
эми́ссия 1. фіз. емі́сія,-сії (виділення, випромінювання електронів, йонів твердими або рідинними тілами)
2. фін. емі́сія,-сії (випуск банкнотів, паперових грошей та цінних паперів)
э. акусти́ческая емі́сія акусти́чна
э. втори́нная емі́сія втори́нна
э. де́нег емі́сія гроше́й
э. ио́нная емі́сія йо́нна
э. ио́нно-электро́нная емі́сія йо́нно-електро́нна
э. перви́чная емі́сія перви́нна
э. теплова́я емі́сія теплова́
э. термоио́нная емі́сія термойо́нна
э. термоэлектро́нная емі́сія термоелектро́нна
э. фотоэлектро́нная емі́сія фотоелектро́нна
э. холо́дная емі́сія холо́дна
э. це́нных бума́г фін. емі́сія ці́нних папе́рів
э. электро́нная емі́сія електро́нна
эффе́кт ефе́кт,-ту результа́т,-ту (наслідок дії, явища)
э. аддити́вности ефе́кт адити́вности
э. Бауши́нгера ефе́кт Бауши́нґера
э. взаимоде́йствия ефе́кт взаємоді́ї
э. гидродинами́ческий ефе́кт гідродинамі́чний
э. деле́ния ефе́кт по́ділу
э. динатро́нный ефе́кт динатро́нний, емі́сія втори́нна електро́нна
э. замедле́ния ефе́кт спові́льнення
э. затуха́ния ефе́кт загаса́ння [згаса́ння]
э. захва́та ефе́кт захо́плення
э. коррозио́нный ефе́кт корозі́йний
э. краево́й ефе́кт крайови́й
э. Курдю́мова ефе́кт Курдю́мова
э. магни́тный ефе́кт магне́тний
э. магнитокалори́ческий ефе́кт магнетокалори́чний
э. магнитомехани́ческий ефе́кт магнетомехані́чний
э. магнитоэлектри́ческий ефе́кт магнетоелектри́чний
э. механокалори́ческий ефе́кт механокалори́чний
э. отда́чи ефе́кт віддання́ [віддава́ння]
э. па́мяти ефе́кт па́м’яти
э. пове́рхностный ефе́кт поверхне́вий
э. Реби́ндера ефе́кт Ребі́ндера
э. светово́й ефе́кт світлови́й
э. стробоскопи́ческий ефе́кт стробоскопі́чний (уявне злиття швидко змінюваних зображень окремих фаз руху об’єкта у зображення його безперервного руху)
э. сумма́рный ефе́кт сума́рний
э. теплоизоли́рующий ефе́кт теплоізолюва́льний
э. терми́ческий ефе́кт термі́чний
э. тунне́льный ефе́кт туне́льний
э. упако́вочный ефе́кт пакува́льний
э. уста́лости ефе́кт вто́ми
э. ушире́ния ефе́кт розши́рення
э. фотоэлектромагни́тный ефе́кт фотоелектромагне́тний
э. шумово́й ефе́кт шумови́й
э. экономи́ческий ефе́кт економі́чний
э. экрани́рования ефе́кт екранува́ння

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вдру́гевторично, в другой раз.
Виво́дити, -во́джу, -диш, ви́вести
1)
выводить, вывести.
Виво́дити, ви́вести на світ – обнаруживать, обнаружить;
2)
выстраивать, выстроить;
3)
доказывать, доказать;
4)
изводить, извести;
5)
производить, произвести;
6)
в. танця́, тане́цьделать фигуры танца;
7) (
в песне) вторить, вести партию альта.
Вто́риуторы.
На вто́ри слаби́й – 1) плохо сдерживающий газы;
2)
несдержанный.
За́друге, нар.вторично.
Окселентува́ти, -ту́ювторить (в пении).
Пере́стрига
1)
овца, которая два раза в лето стрижется;
2)
шерсть (вторичной стрижки);
3)
пристриженная овчина старой овцы;
4) (
насмешл.) обстриженный, обстриженная.
Пере́суд, -ду
1)
вторичный суд;
2)
судебная пошлина;
3) (
мн.) пересуды, сплетни; предрассудок.
Уто́ри, см. Вто́ри.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Вторично – удру́ге; -но являться – прихо́дити вдру́ге.
Вторичный (повторный, о напоминании) – дру́гий, повто́рний, другоразо́вий.
Напоминание – на́гад (-ду); (действ.) – нага́дування; н. вторичное – дру́гий на́гад; делается второе, вторичное -ние – нага́дується вдру́ге; несмотря на неоднократные -ния – дарма́ що скі́льки раз нага́дувано (нага́дувалося), хоча́ не раз нага́дувано.
Перевешивать, -весить
1) (
взвесить многое) – ва́жити, пова́жити;
2) (
вторично) – перева́жувати, перева́жити, на́ново ва́жити, на́ново зва́жити, поперева́жувати що;
3) (
перетягивать весом, превосходить) – перева́жувати, перева́жити, перетяга́ти, перетягти.
Чтение – чита́ння; ч. беглое – швидке́ чита́ння; ч. вторичное, второе – чита́ння вдру́ге, дру́ге чита́ння; ч. первое – чита́ння впе́рше, пе́рше чита́ння.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

вто́ра, -ри, -рі; вто́ри, втор

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

За́друге, нар. Вторично. Задруге посіяв буряки, бо то кузка, то мороз побив. Черк. у.
Окселентува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вторить. Туди ж за дяком і піддячим окселентує. Кв.
Ота́ва, -ви, ж. Трава, выросшая вторично на скошенномъ мѣстѣ. Шух. І. 170. Косіть, хлопці, отаву. Чуб. V. 1034. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Пережи́жка, -ки, ж. Глиняная посуда, обожженная предварительно, послѣ чего она покрывается свинцового поливою, а затѣмъ подвергается вторичному обжиганію. Вас. 180.
Пере́стрига, -ги, ж.
1) Овца, которая два раза въ лѣто стрижется. Мнж. 188.
2) Шерсть вторичной стрижки. Вас. 198.
3) Пристриженная овчина старой овцы. Вас. 154.
4) Насмѣшливо: обстриженный, обстриженная. Ум.
Пере́стрижка. А вона й кричить на мене: «Стрижко-перестрижко»! Екатериносл. у.
Пере́суд, -ду, м.
1) Вторичный судъ.
2) Судебная пошлина, взыскиваемая въ пользу суда съ проигравшаго процессъ.
Не будеш пересудів брати. АД. І. 136.
3) мн. Пересуды, сплетни.
4) Предразсудокъ. К. МБ. XI. 143.
Ми пересуди давнішні занедбали. К. МБ. III. 256. Ум. Пересу́док. А суддя судить, пересудки бере, пересудки бере, на скам’ю кладе. Нп.
Повто́рне, нар. Вторично. О. 1862. IV. 2.
Повто́рний, -а, -е. Вторичный. — брат. Членъ второго церковнаго братства, въ которое вступаютъ болѣе молодые люди, при существующемъ братствѣ изъ старшихъ лѣтами прихожанъ. МУЕ. III. 57.
Повторя́ти, -ря́ю, -єш, гл. Вторить. Що бурлака гірко робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає, а хазяйка повторяє: де ти в чорта волочився? Чуб. V. 472.
Удру́ге, нар. Вторично, во второй разъ. П’ятниця вдруге не трапиться. Ном. № 5930.
Уто́ри, -рів, ж. Желобокъ на краяхъ бочки, въ который вставляютъ дно. Слаби́й, слабки́й на вто́ри. а) Не умѣющій удержать въ себѣ газовъ. б) Несдержанный. Богині в гніві ті же баби і так же на утори слабі. Котл. Ен. VI. 13. Бабка на утори слабка. Ном. № 12409. — розійшли́ся. Навонялъ. — розсо́хлися. Умочился.
Утори́цею, нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею. Харьк.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Другосві́тній, -я, -є. Относящийся ко вторичной эпохе. Франко.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Glechoma hederacea L.розхі́дник звича́йний (Сл, Ру, Оп); котя́чка розхі́дниця (Вх1, Вх6, Мл), розхі́дник плющови́дний (Ру); бара́нчик польови́й (СбЗК), бишишник (ОсПД, ВЛ), блющ (Го2СЛ), блющик (Км), блющок земний (Mk), бу́дра (Чн, Рг1, Пс, Жл, Ду, См, МгСТ, СЛ, ЗК), булки́ котя́чі (Гв, Во, Вх7СЯ), воню́чка (СбПС), колючки́ (СбСТ), копитня́к си́ній (ПчЗК), копієшник (АнСЛ), копі́йчана трава (КобПД), костянка (См), ко́тик(и) (Рг1, Ан, Пс, Mj, Ду, Ів, Сл, Ос, СмСД, ПД, ВЛ, ПС, СЛ), котки (RsВЛ), котовник (Ан, Hl, КрСД, СЛ, БУ), котя́чка (Вх, Mk, МгПД, ДС, ЗК), котячник (См), коцимунда (Гв), ко́цурни́к (Вх7ЛМ), кошачки́ (Рг1, Пс, Жл, СмСД), кошачник (Пс), коше́чник (Рг1, Пс, Жл, Mj, Ум), крапива лісна (АнСЛ), крото́(і)вник (Во, Жл, Км, МгЗК), кудерман (Км), кудра (АнПД), кундерма́н (Вх, Жл, Вх6ДС), малинова травка (АнСЛ), метлиця дика (Го2СЛ), мнє́тка мура́щина (СбГЦ), мня́та кі́(у́)нська (МгЗК), мня́та котя́ча (МгЗК), мня́та лісова́ (МгЗК), му́дики (Вх, Вл, Жл, Вх1, Rs, MkВЛ), мудики вторичні (ОсСД), м’ята́ (МгЗК), м’я́та ди́ка (Ан, КобСЛ, БО), м’ят(к)а кінська (Вх, Вх1, МгДС, ЗК), м’ята кошача (Рг1, Пс), м’я́та́ ку́нська (МгЗК), м’я́та лісова́ (Ан, Ів, Сл), м’я́та соба́ча (МсСТ), м’яточник (АнСЛ), окладник (ОсСД), опухова трава (Км), орлики (АнПС), па́сочки (СбСТ), плющ (Ав, Ан, Жл, Вх1, Вх7, МгСД, ЗК, СЯ), плющик (Сл), повзуно́к (СбСД), пристрісни́к (МгЗК), розхі́(о́)дни́к (Ав, Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Вх1, Mj, Ум, Ян2, Ду, Ів, Сл, Ос, МгЗАГ), розхудни́к (МгЗК), ряс (Ан, TlСТ, СЛ), ря́ска (СбСТ), складник (ОсСД), соба́чки (СбСТ), тяглик (ОсВЛ), ча́брик польови́й (МгЗК), чистар (ОсПД), чистотіл (ОсПД), ша́ндра (Ан, Ду, Ів, Mk, ОсСТ, ПД), яблунове зіллє (АнСТ), яйка коцурі (ГбЛМ), я́йця котя́чі (Вх, Вх1, Ду, МгВЛ, ЗК), я́йця коцу́рови (МгЗК), я́йця коцу́рячі (МгЗК), я́йця ма́чачі (МгЗК).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вто́рить, ся = 1. окселентува́ти, підсьпі́вувати, підграва́ти, підтя́гувати. — Ви дишканта сьпівайте, а я буду окселентувати. Кот. 2. підта́кувати, потура́ти. 3. луна́ти. — Щось гукне: Химо! Химо! Та й піде гук по темному бору, аж лунає. Мар. Вовчок.
Втори́чный, но = повто́рний, повто́рне, вдру́ге, удру́ге (С. Ш.), в дру́гий раз, за дру́ге (С. Л.), дру́гого ра́зу. – Писано повторне. С. З.
Же́лобъ, жо́лобъ = жо́лоб, здр. — жолобо́к, (на дереві) — рівчачо́к, (в бочцї для дна) — вто́ри, (для стока води) — ри́нва. — З дощу та під ринву. н. пр.
Же́нщина = жі́нка, жіно́щина, (не замужня) = д. Дѣви́ца, (замужня) = д. Жена́, (молода) — молоди́ця, (з дитиною до шлюбу) – по́критка, на́критка, самокри́тка. – Ж. лёгкаго поведе́нія = слабка́ на вто́ри, самода́йка, цьо́хля. — Же́нщины = д. Же́нскій полъ. — Ой жінки ви, цокотухи, не смачнїш же ви сивухи. Кв. — А государиня, сказано жінощина, вона йому те й простила. н. о. К. З. о Ю. Р.