Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «вівдя»
Шукати «вівдя» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Нехоро́ший – недо́брий, нега́рний, нехоро́ший, (плохой) пога́ний, (ум. погане́нький), ке́пський, злий, (диал.) зле́цький, (мерзкий) мерзе́нний, паску́дний, парши́вий; см. Плохо́й и срв. Хоро́ший. [Нега́рний знак або́ недо́брий час (Самійл.). Чи́м-же Ві́вдя нега́рна? – гово́рить тоні́сінько, ти́ха, як ягни́ця (Н.-Лев.). Ті́льки о́чі (в йо́го) нехоро́ші (М. Вовч.). Тре́ба одверну́ти його́ (си́на) од бу́дь-чого пога́ного (Крим.). Дире́ктор сказа́в із усмі́шкою погане́нькою (Ледянко). Чи спра́вді-ж нова́ літерату́ра була́ така́ ке́пська? (Грінч.). Ой, дити́но моя́ ми́ла, що ти зло́го учини́ла? (Чуб. III). Злі думки́ зала́зять мені́ в го́лову (Крим.). Злий жупа́н (Чуб. V). Зле́цький чолові́к (Липовеч.). Зле́цька озимина́ вроди́ла (Липовеч.)].
• -шее дело – недо́бра (нега́рна, пога́на) спра́ва.
• -шая слава – недо́бра сла́ва.
• Это -шо́ – це недо́бре (нега́рно, пога́но, негара́зд).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дуга
• Гнуть, согнуть в дугу, в три дуги кого (разг.) – гнути, зігнути в дугу (як дугу) кого; гнути, зігнути в каблук (у три погибелі) кого.
• Гнуться, согнуться в дугу – гнутися, зігнутися дугою (як дуга).
• Изгибаться, извиваться дугой – гнутися дугою (як дуга); лука ставити; видумуватися. [У колисці Вівдя аж лука ставала кричучи. Дніпрова Чайка.]

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

Ві́вдя, -ді, -дею, -де! Ві́вдин, -на, -не

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ві́вдя, -ді, ж. Евдокія. Лохв. у. Ном. №6439.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Лук, -ка, м.
1) *Тільке біле чоло знімалося гордо по-над луком чорних бровів. Лепк. *Лу́ка става́ти. Выгибаться дугой, извиваться. В колисці Вівдя аж лука ставала кричучи. Дн. Чайка. II. 101.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

євангелі́стка, євангелі́сток; ч. євангелі́ст
членкиня євангельської церкви або громади. [Біля столу зібралися всі іноземні зечки – німкені, польки, угорки. Католички і євангелістки. (Павол Ранков «Матері», пер. Тетяна Окопна, 2016). – Люба моя євангелістко, твоє змішування людей і особистостей свідчить про поганий смак. (Девід Герберт Лоуренс «Коханець леді Чатерлей», пер. Соломія Павличко, 1999). Он Вівдя цілу годину в очі наймичці Горпині дивилась, євангелістці, щоб збагнути: як мати віру? (Сергій Пилипенко «Рецензії 20-30-х рр.», 1934). Каже: – Ви, бабусю, євангелістка? (Микола Хвильовий «Кімната №2», 1923).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 266.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 494.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Неопо́мниться = не счу́ти ся (С. Л.), нестя́мити ся (С. З. Л.), не схамену́ти ся. — Не счуєш ся, відкіля й лихо складеть ся. К. X. — І не счув ся, коли ніч минула. — І не стямиш ся, відкіль вітер повіє. Кн. — Не стямилась Вівдя, як спідницю загубила. н. пр. — І не схаменув ся, як вкохав ся я в дївчину, вкохавсь, аж вжахнув ся. н. п. О. Ст.