Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Шукати «віда*» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ві́да, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. I. 89.
Віда́в, віда́й, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. І. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. І. 103.
Ві́дання, -ня, с.
1) Знаніе. Левч. 48.
2) Извѣстіе, вѣсть. Ум. Ві́даннячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку. Гол. І. 176.
Ві́дати, -даю, -єш, (вім, віси́, вість), гл. Знать, вѣдать. Не вім, за що їм так довіря князь. Стор. МПр. 97. Ніхто того не відає, як хто обідає. Ном. Та коли б я знала, коли б я відала, що засватана буду. Мет.
Віде́й, нар. = Відай.