Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 2 статті
Запропонувати свій переклад для «відвертати»
Шукати «відвертати» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відверну́ти, -ся. См. Відвертати, -ся.
Відверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. відверну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Отворачивать, отворотить, отвращать, отвратить; поворачивать, поворотить.
Відвертає від неї очі. МВ. II. 27. Не годиться відвертати хліб нарізаним боком до стіни. Чуб. І. 109. Нехай Бог відвертає. Ном. № 5139. Щоб я од вас лиця не відвернула. Ном. № 3241.
2) Отъѣзжать, отъѣхать, отплывать, отплыть.
Ви, турки-яничари, по маленьку, браття, ячіте, од галери одверніте. АД. І. 216.
3) Отваливать, отвалить.
Одвернув (камінь). Рудч. Ск. І. 86. Годі орати! — Як годі? — каже чоловік. — Дві скиби тільки одвернути та й упруг. Г. Барв. 198.
4) Возвращать, возвратить.
Були в мене старости, підбрехачі твої, ну, одвернув я почеськи тобі хліб, не прогнав тебе. Г. Барв. 455.
5) Пахать, вспахать плугомъ второй разъ поперегъ или вдоль участка. Нѣжин. у.
6) Отклонять, отклонить что-либо.
І кулі мов рукою одвертає. К. ЦН. 251. Єсть такії люде, ща на пожежі уміють одвернуть вітер од сусідньої оселі. Грин. II. 324.
7) Отвлекать, отвлечь, отклонять, отклонить.
Відвертала вона мене від сеї думки. Тебе прошу, голочко: відверни злих собак од мого скота. Чуб. І. 69.
8) О колдовствѣ: возвращать, возвратить первоначальный видъ, отвращать, отвратить.
Зробив (чарами), то була біла редька, а то зусім почорніла, та вже назад не одверне, шоб чорна стала білою. Драг. 77.
9) Вычитать, вычесть.
Жиду грошей не понесу міняти, бо він зараз довг одверне. Бессар.
10) Отвѣчать, отвѣтить.
Та чую ж, чую, — одвертає. МВ. (КС. 1902. X. 143).