Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «відтворити»
Шукати «відтворити» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Воспроизводи́ть, -ся, воспроизве́сть, -ся – відтво́рювати, -ся, відтвори́ти, -ся, репродукува́ти, -ся, зрепродукува́ти, -ся; а теснее – удава́ти, уда́ти, пока́зувати, -ся, показа́ти, -ся, віддава́ти, -ся, відда́ти, -ся, поновля́ти, -ся, понови́ти, -ся, відновля́ти, -ся, віднови́ти, -ся, відбудо́вувати, -ся, відбудува́ти, -ся. [Удава́ти чию́сь мо́ву, звіря́чий крик. В дра́мі прохо́дять поді́ї пе́ред на́ши́ми очи́ма, пока́зуються живце́м (Єфр.). Поновля́ти (понови́ти) в па́м’яті що-н. = воспроизводи́ть в памяти. Відновля́ти (віднови́ти) мину́ле = воспроизводи́ть прошлое].
Мно́го, нрч. –
1) бага́то, бага́цько, ве́лико, (устар.) мно́го, (во множестве) гу́сто, ті́сно, (пров.) ду́же, гук, гу́ком. [Бага́то сліз, а ща́стя в сві́ті ма́ло (Грінч.). Више́нь не було́, зате́ грушо́к бу́де бага́цько (Звин.). Бага́цько є рож у садо́чку (Крим.). Прислужи́вся своє́му кра́єві ве́лико (Куліш). Тре́ба мно́го вчи́тися (Франко). Нечи́стих місці́в на землі́ ду́же гу́сто (Звин.). Люде́й ті́сно і лю́дям ті́сно (Чигиринщ.). В їх ду́же живе́ і столу́ється люде́й (М. Вовч.). У ме́не гу́ком свине́й (Г. Барв.)].
• -го ли? – чи бага́то? чи бага́цько? (сколько?) як забага́то? скі́льки?
• Как -го? – як забага́то? скі́льки?
• Как -го людей, которые – як бага́то люде́й, що; скі́льки люде́й, які́.
• Довольно -го – дово́лі (до́сить) бага́то (бага́цько), багате́нько, чима́ло, чимале́нько, ве́личко, густе́нько. [Ціка́вого там мо́жна знайти́ багате́нько (Крим.). Мару́ся вже чима́ло чита́ла (Грінч.). Стрільці́в у нас густе́нько (Звин.)].
• Не -го – не бага́то, не бага́цько. [Не бага́цько тих у нас, в кого́ святи́й ого́нь не згас (Самійл.)].
• Не очень -го – не ду́же бага́то (бага́цько, гу́сто). [Люде́й було́ не ду́же гу́сто (Сл. Гр.)].
• Не очень-то, не больно -го – не ду́же-то бага́то, не гу́рт (-то), не ве́лико (-то), не ве́льми, не гук, (не в числовом знач.) не гара́зд. [У їх не гу́рт чого́ є (Грінч.). Щоб відтвори́ти його́ життє́пис, ма́ємо не гу́рт-то матерія́лу (Єфр.). Жіно́цтво, зві́сно, ло́гіки ма́є не гу́рт (Крим.). Заробі́тку не ве́льми було́ і в не́ї (Кониськ.). Тут нови́н не гук (Франко). Вона́ й сама́ не гара́зд тя́мила в пра́вилах ві́ри (Крим.)].
• Не особенно -го – не на́дто бага́то, не як бага́то.
• Так -го – так бага́то, так бага́цько, тако́го, тако́-о, тако́-го́. [Як запа́лиш сві́тло вночі́, то ку́льці впа́сти ні́де, тако́го їх (таргані́в) навила́зить (Проскурівщ.). І тако́го-ж тих ксьондзі́в за ти́ждень прибу́ло, що… (Рудан.)].
• Так ли -го у вас денег? – чи та́к-то ба́гато у вас гро́шей? чи сті́льки у вас гро́шей?
• Не так уже и -го – не з-та́к і (не та́к-то й) бага́то. [Ідеа́ли, при́нципи, ці́лі, осно́ви – їх не з-та́к і бага́то ма́ла лю́дськість, щоб ни́ми ки́датися (Ніков.)].
• Так же -го, как – так са́мо бага́то, як; сті́льки-ж, як.
• Слишком -го – на́дто бага́то, на́дто, зана́дто, забага́то. [Їде́н на́дто ма́є, а дру́гий нічо́го (Кам’янеч.). Аж на́дто ща́стя! (Куліш). Зана́дто вже хо́чеш зна́ти (Звин.). Для пое́ми в про́зі (в цьому́ тво́рі) забага́то науко́вих гіпо́тез (Л. Укр.)].
• Он слишком -го о себе думает – він на́дто ви́соко гада́є про се́бе, він на́дто ви́соко несе́ться.
• -го ли – мало ли, -го – мало – чи бага́то, чи ма́ло; (сколько-нибудь) скі́лькись.
• -го (если), -го-мно́го – що-найбі́льше, (в крайнем случае) в кра́йньому ра́зі.
• -го шуму из ничего, -го грому попустому – бага́то га́ласу з ніче́в’я; за ону́чу зби́ли бу́чу (Приказка);
2) (при сравн. степ.: гораздо) бага́то, бага́цько, дале́ко, зна́чно, геть, ду́же. [Цей кінь бага́то кра́щий за ва́шого (Чигиринщ.). Моя́ спідни́ця дале́ко до́вша од ва́шої (Хорольщ.). Своя́ ха́та ду́же бі́льша за цю земля́нку (Грінч.)].
• Он -го счастливее меня – він бага́то (дале́ко) щасливі́ший від (за) ме́не.
• Больному сегодня -го лучше – слабо́му (х(в)о́рому) сього́дні бага́то (дале́ко, зна́чно) кра́ще, бага́то (зна́чно) покра́щало.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

ДНК – (дезоксирибонуклеиновая кислота) ДНК, дезоксирибонуклеїнова кислота.
[Маючи персональну ДНК-послідовність людини, можна виначити її важливі властивості — групу крові, колір очей та волосся, стать, генетичні хвороби, загальну форму тіла, стан здоров’я, схильність до облисіння, приблизний зріст та вагу, навіть біохімію тіла (деякі властивості, такі як риси обличчя, генетичне походження яких досі невідоме, очевидно, неможливо буде визначити на підставі ДНК навіть 2020 року) (А.Кам’янець, перекл. М.Кайку). Легше мавпі, сидячи за друкарською машинкою відтворити 66-й сонет Шекспіра, ніж природі змонтувати лише одну молекулу ДНК (І.Шкловський). — У чому моя помилка? — В ДНК]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВОСПРОИЗВОДИ́ТЬ (рухи) повто́рювати, удава́ти, (копії) розмно́жувати;
воспроизводя́щий що відтво́рює, зда́тний відтвори́ти, відтво́рювач, розмно́жувач, прикм. відтво́рювальний, репродукці́йний, розмно́жувальний, репродукува́льний, копіюва́льний, повто́рювальний, удава́льний, реконстр. відтво́рчий;
воспроизводящийся/воспроизводи́мый відтво́рюваний, репродуко́ваний, копійо́ваний, розмно́жуваний, повто́рюваний, уда́ваний, прикм. відтворни́й, реконстр. відтворе́нний.
ВОССОЗДАВА́ТЬ ще твори́ти зно́ву, ство́рювати зно́ву;
воссоздаю́щий що відтво́рює тощо, зда́тний відтвори́ти, відтво́рювач, творе́ць, прикм. відтво́рчий, уроч. творя́щий, ство́рювальний, відтво́рювальний, відно́влювальний, відбудо́вувальний;
воссоздающийся/воссоздава́емый тво́рений зно́ву, ство́рюваний зно́ву, відтво́рюваний, відно́влюваний, відбудо́вуваний.
НЕОПИСУ́ЕМ фраз. го́ді відтвори́ти [их восто́рг неописуем ї́хнє захо́плення го́ді відтвори́ти];
ОТОБРАЖА́ТЬ ще зобража́ти, відтво́рювати, віддава́ти, оприя́внювати;
отобража́ющий що /мн. хто/ відтво́рює тощо, ста́вши зобража́ти, ра́ди́й відтвори́ти, для відтво́рення, за́йня́тий відтво́ренням, відтво́рювач, прикм. відтво́рчий, віддзерка́льний, /про поверхню/ дзерка́льний, відтво́рювальний, віддзерка́лювальний, віддава́льний, зобра́жувальний, відбива́льний, оприя́внювальний, образ. (як) дзе́ркало;
отобража́ющийся/отобража́емый відтво́рюваний, віддзерка́люваний, відда́ваний, зобра́жуваний, відби́ваний, оприя́внюваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Воспроизводить, воспроизвесть – відтворя́ти, відтвори́ти, репродукува́ти, зрепродукува́ти.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Воспроизводить, воспроизвести, -ся – відтво́рювати, відтвори́ти, -ся.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Відтво́рювати, відтвори́ти – воспроизводить, воспроизвести.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Воспроизводить, -весть – відтво́рювати, відтворити, репродукува́ти.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

відтво́рювати, -во́рюю, -во́рюєш; відтвори́ти, -ворю́, -во́риш, -рять