Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ва́тер-клозе́т – ва́тер-клозе́т, (промивни́й) відхо́док.
Захо́д
1) за́хід (-ходу);
см. Зака́т.
На -хо́де – навза́ході, навза́ходи. [Пога́нка бува́є навза́ході со́нця (Луб. п.)];
2) (
отхожее место) відхо́док (-дка), паску́дник, (делик.) нега́рне мі́сце, (гал.) захо́дка;
3) (
залив) зато́ка;
4) (
хлев) загі́н (-го́на).
Клозе́т – клозе́т, відхо́док, ви́ходок (-дка). [Те́плий, ха́тній, надві́рний відхо́док].
Ну́жник – ну́жник, відхо́док, ви́ходок (-дка), паску́дник (-ка), (звфем.) куто́к для пи́льної потре́би, ретира́да, клозе́т (-ту), (шутливо) для люде́й сі́дало, канцеля́рія, кабіне́т, приту́лок (-лку). [У нас на все село́ оди́н ну́жник – коло шко́ли (Брацл.). Живі́т боли́ть! де у вас приту́лок? (де у вас ви́йти?) (Звин.)].
Отхо́жий. -жие промыслы – заробі́тки. [В нас лю́ди хо́дять на заробі́тки в Херсо́нщину].
На -жих промыслах – на (у) заробі́тках.
-жий (отходный, уединённый) покой – окре́[о́]ма, опрі́чна, осі́бна, само́[і́]тна кімна́та (світли́ця).
-жее место – ви́ходок (-дка), ви́хідка, ну́жник, паску́дник, відхо́док (-дка), відхі́дник.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Уборная
1) (
комната, в которой убираются) вбира́льня (убиральня),
2) (
отхожее место) убиральня, туалет, відхо́док, нужник:
женская, мужская уборная – чоловіча, жіноча вбиральня (туалет).
[Нижче шлунка його нутрощі вили наче скажений пес. Вона одхиляла двері од третьої кімнати, з своєї вбиральні, виглядала звідти з розпущеним волоссям і з голими руками й кликала його до себе (М.Коцюбинський). Левко посміхнувся. Вистраждана ця хата! Півтора року тому він дістав її за ордером, і хазяї зустріли його, як того звіра. Не давали води, вбиральню замикали (В.Підмогильний). Про одежу вже й не думати. Діти голі та босі бігають навіть зимою. Живемо напівголодні, сонця ніколи не бачимо, бабраємось у  бруді, дихаємо смітником та нужником, з хвороб не вилазимо. Та отак не день, не місяць, не рік, а роки, а без кінця до самої смерти нашої (В.Винниченко). В’язні пробували застосовувати іншу методу боротьби за свої арештантські інтереси під час таких от вранішніх, обідніх і вечірніх процедур у вбиральні — методу пасивного спротиву, яку застосували й тепер. Вони слухняно виходили і навіть ретельно підганяли один одного і в той же час не виходили, барилися, гузалися то з мисками, то з ложками — вони вигравали час для своїх бідолашних товаришів, які ще не скористалися з усіх благ такої от прекрасної інституції, як ця вбиральня з текучою, прекрасною, холодною й чистою водою (І.Багряний). Зайшов у невеличкий двір, піщаний, закиданий іржавою бляхою та іншою ламанню. Навколо були такі ж самі дворики, з дощаними, видними через низькі парканчики, відхідками по кутках. І в тому дворі, що до нього зайшов Лука, теж стояв у кутку такий, укритий іржавою бляхою відходок (Василь Чапленко). Там були кімнати адміністрації, і акторські вбиральні, і просто комори, захаращені всяким мотлохом. Панував гамір, безладдя, грюкали двері, лаялися адміністратори й режисери, валилося зі стін розмальоване тинькування, кришилися, а то й гепали з ніш безносі погруддя (М.Бажан). Обійстя Дмитра Несміяна колись нічим не вирізнялося від інших: халупчина з прибудованою коморою, під вікнами — городчик, повний чорнобривців, далі стаєнчина, збоку — гноярка і нужник із кукурудзиння, а ще далі в глибині — стодола для збіжжя і сіна (Р.Федорів). Середульше вискочило, босоноге, стоїть на порозі, сюди стріляє-зиркає вибалушеним чорносливом та й зразу — круть і до нужника подріботіло, аж сніг закурів (Є.Гуцало). Вже треба було йти на роботу, і один рудий томик Грицько взяв із собою вниз. Викинув погризену обкладинку, а середину почепив на цвях у нужнику. Тепер щоразу, розім’явши в руках відірваний аркуш, повільно читав про якихось пігмеїв, про людей, котрих Йосип вперто обзивав шайкою вбивць і шпійонів, про те, що половину нашої землі треба засіяти, а половину заасфальтувати і, дивуючись такій мудрості, не поспішаючи, використовував аркуш за потребою (Ю.Ґудзь). На нашому подвір’ї падали, розбивалися й відскакували крики і зойки двадцяти збудованих по колу будинків, додавало свою розпачливу лепту й дрібне птаство консьєржок, що з самої весни, якої ніколи не бачило, кудкудакало в клітках біля вбиралень; усі вбиральні купчились у тьмавому затінку, хитаючи розбитими, роззявленими дверима (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Вони здіймали галасу більше за нього самого, а він добряче галасував Величезна рука, що тримала його нутрощі, стискувала їх дедалі дужче. Джез мусив бігти. Скорчившись у три погибелі, він помчав сходами нагору до вбиральні. А у вбиральні тішився, що був у самих трусах (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Робітники жили в страшній скупченості в напіврозвалених бараках. Інженери не потурбувалися побудувати для них убиральні, натомість поставили по селищах на Різдво по одній переносній убиральні на кожні п’ятдесят чоловік, показавши привселюдно, як треба користуватися цими спорудами, щоб вони служили скількимога довше (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Закон Савіджа: Щастя стукає у двері лише тоді, коли ти сидиш в туалеті (закони Мерфі)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

УБО́РНАЯ ще ну́жник, відхо́док.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ватерклозет – промивни́й відхо́док, ватерклозе́т.
Уборная – убира́льня, -ні; (клозет) відхі́дник, -ка, відхо́док, -дку.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Ватер-клозетвідхо́док (-дка) промивни́й.
Клозетвідхо́док (-дка).
Место – мі́сце;
• м. (сидение),
авио – сіде́ць (-дця́);
• м. затопляемое
– місце́вість затопна́;
• м. зыбкое
– трясовина́;
• м. нулевое
– мі́сце нульове́;
• м. отхожее
відходо́к (-дка);
• м. ослабленное
– м. осла́блене;
• м. поврежденное
– м. пошко́джене;
• м. пониженное
– м. зни́жене;
• м. прибойное
– м. прибі́йне;
• м. промежуточное
– м. проміжне́;
• м. сборочное
– складо́вище;
• м. свалочное
– смітничи́ще;
• м. топкое
– м. грузьке́.
Ретирадвідхо́док (-дка).
Уборная – в[у]бира́льня;
• у. (отхожее место
) – відхо́док (-дка).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Место
• Белые места
– білі місця; прогалини.
• Бойкое место
– людне місце; (іноді давн.) розигри. [Він на таких розиграх живе, що хто йде — не мине. Сл. Гр.]
• Болотистое место (топило, топь)
– багнище (багнисько); мокрявина; багнисте місце. [У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє… Шевченко.]
• Больное место
– болюче (дошкульне, живе, вразливе) місце; болячка.
• Быть без места
– бути без посади; (жарт. образн.) сидіти на бруку (діал. на бурку). [Хвалити Бога, коли ще трапиться добре місце, а як же сидітимуть на бурку! Н.-Левицький.]
• Быть в уютном, удобном месте
– бути за привіллям; бути у затишку. [Був за привіллям у вас і я, і коні. Сл. Гр.]
• Быть на первом, на главном месте
– бути на першому, на чільному місці; перед вести.
• В другое, в иное место
– в інше місце; деінде (десь-інде); куди-інде (куди інше, кудись-інде) (іноді інде).
• В неведомые (безвестные) места
– на безвість.
• В неведомых (безвестных, неизвестных) местах
– на безвісті.
• Вновь населённое место
– ново-заселене (новозалюднене) місце; новоселиця.
• Во всех местах
– скрізь; по всіх усюдах.
• Возвышенное место
– високе місце; узвишшя; підвищення.
• В отдалённых местах
– по далеких місцях; по далеких світах.
• Выжженное место
– згар; паленина.
• Глаза на мокром месте у кого
(разг.) – тонкосльозий (тонкослізка) хто; кисне, як кваша хто; на мокрому місці очі в кого.
• Глухое место
– глухе (безлюдне) місце; закутень (застум). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде. Сл. Гр. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Н. п.]
• До этого места
– досі; до цього місця.
• Живого места не оставить
– геть побити (зранити, порубати, постріляти…).
• Злачное место
(перен.) – зелений затишок; вертеп; кубло; місце веселої гульби й пиятики.
• Знать своё место
– знати своє місце; поводитися як належить (як слід, як треба, як годиться); не переступати межі звичайності; бути скромними; держатися свого берега.
• Из какого-нибудь другого места
– з якого(сь) іншого місця; звідкись-інде (звідкілясь-інде).
• Иметь место
(книжн.) – бувати (бути); траплятися; (іноді) діятися (відбуватися).
• Имеют место ещё отдельные недостатки
– є ще (іноді маємо ще) окремі хиби, бувають (трапляються) ще окремі хиби.
• К месту, у места
– до речі (доречно); до діла; до ладу.
• Места не столь отдалённые
– місця не такі далекі; (нар.) де козам роги правлять (утинають).
• Места общего пользования
– місця спільного користування.
• Место базара (базарная площадь)
– базарище (торговище).
• Место битвы
– бойовище (лок. боїще); бойове поле; місце (поле) бою; (образн.) поле крові.
• Место, где было озеро
– озерище (озерявина).
• Место, где собирается ярмарка (ярмарочное место)
– ярмарковище (ярмарочище).
• Место, где стоял замок
– замчище.
• Место для сидения, лежания
– місце сидіти, місце лежати.
• Место заключения
– місце ув’язнення; в’язниця; тюрма.
• Место за плотиной
– загребелля.
• Место за столом
– застілля.
• Место на реке, где стирают бельё
– місце (плесо), де перуть білизну; прало.
• Место, освещаемое, обогреваемое солнцем
– осоння (осонь, пригрів).
• Место, очищенное от зарослей
– теребівля.
• Место под печью
– Підпіччя.
• Место под плетнём, за плетнём (под тыном, за тыном)
– підтиння, затиння.
• Место под скамьёй в хате
– підлавиччя.
• Место, покрытое развалинами
– руйновище.
• Место склада, складочное место
– складовище.
• Место торга (скотом)
– торговище. [Кози никали по майдану, чи не лишилось де на торговищі хоч стебла сіна від учорашнього ярмарку. Коцюбинський.]
• На вашем месте
– вами бувши; (часом) на вашому місці.
• На видном, на открытом, на освещенном месте
– на видноті.
• Назначить на место кого
– призначити на посаду кого; призначити (настановити) на місце кого.
• На месте преступления
– на місці злочину; (піймати, застати…) на гарячому [вчинку].
• Населённое место
– оселене (залюднене) місце; селище (оселище); (істор.) осада.
• Насиженное место
– насиджене (тепле) місце.
• Неведомые, неизвестные, безвестные места
– безвість (також у мн.) безвісті.
• Невеста без места, жених без ума
– молода — грошовита, вся в дірках свита. Пр. Молодий — тямуха: в голові макуха. Пр.
• Не к месту, не у места
– не до речі, не до діла.
• Не место красит человека, а человек место
– не місце красить людину, а людина місце. Пр. Не посада красить чоловіка, а чоловік посаду. Пр. Не одежа красить людину, а добрі діла. Пр. У кого в голові капустяна розсада, тому не дасть ума й посада. Пр. Доти чоловік добрий, доки його десятником не настановлять (не нарядять). Пр.
• Не находить себе места
– не знаходити [собі] ніде місця; не знати, де приткнутися (де приткнути себе).
• Нет места; не должно быть места кому, чему
(книжн.) – нема(є) місця кому, чому; не повинно бути кого, чого.
• Ни в одном месте
– у жодному (ані в одному) місці; ніде.
• Ни с места!
– ані руш!; ані з місця!
• Общее место
– загальник.
• Он и места не пригреет
– він і місця не нагріє.
• Оставаться, остаться на месте, не подвинуться
– лишатися, лишитися на місці; не зрушити з місця; (іноді образн.) дзьобом сісти.
• Отхожее место
відходок.
• По всяким местам
– по всіх усюдах; скрізь; усюди.
• По местам!
– на місце!; на місця!
• По месту назначения
– на призначене місце; до призначеного місця; за призначенням.
• По месту службы
– (на запитання „куди?“) На місце служби; (де) на (при) місці служби; на службі.
• Пора костям на место
– кістки давно просяться на спочинок.
• Поставить на [своё] место кого; указать кому [его] место
(перен.) – поставити на [своє] місце кого; показати кому [його] місце; (іноді) присадити кого; (розм. образн.) смикнути (сіпнути) за полу кого.
• Поставить себя на чьё-либо место
– поставити себе на чиєму місці.
• Поступить на место
– стати на посаду; дістати посаду.
• Почётное место
– почесне місце; покуття (покуть); (для молодих) посад (посаг).
• Присутственные места
(устар.) – урядові (державні) установи.
• Рабочее место
– робоче (робітне) місце.
• Сердце (душа) не на месте у кого
– серце (душа) не на місці в кого; боїться (непокоїться) хто; лихе передчуття у кого.
• Слабое место
– дошкульне (слабке) місце; слабина.
• С места брать, взять
– з місця рвонути; (про коней ще) узяти (рвонути) з копита.
• С места в карьер
– з місця навскач; з копита [ускач]; (перен.) зопалу; відразу; раптом.
• Только место тепло (бежал)
– [Утік] і місце холодне.
• Узкое место
– вузьке місце; вузина.
• Уступать, уступить место кому
– поступатися, поступитися місцем перед ким; (давн.) попускати, попустити місця кому.
• Худые вести не лежат на месте
– лихі вісті не лежать на місці. Пр.
• Честь и место!
(устар. шутл.) – просимо, коли ласка!; будьте дорогим гостем!; гостюйте, коли ласка! [«А, ваше благородіє! — сказав Пугачов, побачивши мене. — Просимо завітати, честь і місце, будьте ласкаві!» Сенченко, перекл. з Пушкіна.]
• Чистое место на заросшем озере или болоте
– чистовід; вікнина (вікновина).
• Чтоб мне не сойти с места!
(фам.) – бодай (щоб) я з цього місця не зійшов (не зійшла).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Место
1) мі́сце
; м. дворовое – дво́рище; м. для лежания – мі́сце лежа́ти; м. для поселения – се́лище, се́льбище; м. для сидения, сидячее – мі́сце сиді́ти; м. жесткое (в вагоне) – тверде́ мі́сце; м. назначения кого – призна́чене кому́ мі́сце; м. новозаселенное – новосе́лиця; м. общее, выражение (в речи) – зага́льник (-ка); м. отхожее – вихо́док (-дку), відхо́док (-дку); м. платежа – мі́сце виплати; м. постоянного жительства – мі́сце (пості́йного) прожива́ння; м. председательское – мі́сце (для) голови; м. присутственное – урядо́ва устано́ва; м. проезда – проїзд (-ду), пере́їзд (-ду); -ста развлечения – місця розва́ги; м. сохранное – схо́ванка, безпе́чне мі́сце; м. спальное – мі́сце (щоб) спа́ти; места судебные (о здании) – судовий будинок; (об учреждении) – судо́ві́ устано́ви, суди; м. торговое – мі́сце торго́ве; м. усадебное – садиба, ґрунт (-нту), мі́сце під садибу, садибне мі́сце; м. хранения – схо́ванка; в места не столь отдаленные (сослать) – в не ду́же дале́кі мі́сця; в подлежащих местах (искать) – в нале́жних місцях; местами – де́-не-де, місцями, поде́куди; не к месту – не до ре́чі; занимать место – займа́ти мі́сце; иметь место (быть) – бу́ти; на видном месте вывесить – вивісити на видно́ті; на месте постоянного жительства Н. не оказалось – на мі́сці, де Н. пості́йно прожива́є, його́ не знайшли; определить Н. место постоянного жительства в г. Киеве – призна́чити Н. пості́йно прожива́ти в м. Києві; освобождать место – звільняти, звільнити мі́сце; отправлять по месту назначения – посила́ти (надсила́ти) до призна́ченого мі́сця; по местам (кое-где) – місцями; по местам (разослать) – на місця; по всем местам – скрізь, всюди; по месту жительства, рождения: а) (на вопрос «куда?») – в (на) мі́сце прожива́ння, наро́дження; б) (на вопрос где) – в мі́сці, на мі́сці прожива́ння, наро́дження; с указанием места нахождения – зазнача́ючи, зазна́чивши, де вони є; это имело место (происходило) – це відбува́лося; (случилось, было) – тра́пилося, ста́лося, було́;
2) (
должность) – поса́да; м. секретарское – секрета́рство, секрета́рська поса́да; м. штатное – шта́тна поса́да; занимать место – ма́ти поса́ду, бу́ти на у́ряді; занимать видное место – бу́ти на визначні́й поса́ді; занять место (должность) – діста́ти поса́ду, ста́ти на поса́ді; искать места – шука́ти поса́ди; лишиться места – втра́тити поса́ду; освобождать место – звільняти, звільнити поса́ду; отчислять от места – звільняти, звільнити з поса́ди; получать место – дістава́ти, діста́ти поса́ду; поступать на место – дістава́ти, діста́ти поса́ду, става́ти, ста́ти на поса́ду; предоставлять место – дава́ти, да́ти поса́ду; хлопотать о месте – клопота́тися за поса́ду, шука́ти собі́ поса́ди;
3) (
о вещах) – паку́нок (-нка); сдано на хранение три места багажа – зда́но до схо́ву три паку́нки багажу́.
Уборная – прибира́льня; (отхожее место) – відхо́док (-дку); у. женская – жіно́ча (прибира́льня), (відхо́док) для жіно́к; у. мужская – чолові́ча прибира́льня, відхо́док для чоловікі́в.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Место — мі́сце, -ця; М. болотистое — багни́ще, -ща, мі́сце боло́тисте; М. боя — бойо́вище; М. в тени — за́тінок; М. для убоя скота — мі́сце для зарі́зу това́ру; М. заключения — мі́сце ув’я́знення; М. защищенное — захи́щене мі́сце; М. открытое — відкри́те мі́сце; М. отхожеевідхо́док; М. передков — мі́сце передкі́в; М. сборное — збірне́ мі́сце, збірни́й пункт; М. стояния — мі́сце стоя́ння; М. укрытое — скри́те мі́сце, скрито́к, -тка; во всех местах — скрізь, усю́ди; к месту — до ре́чи (про розмову), ни с места — ані руш.
*Отхожее местовідхо́док, -дка.
*Уборнаявідхо́док, -дка; вбира́льня, -ні.