Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Шукати «віри г?дний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дове́рие – ві́ра, дові́ра, дові́р’я. [Та ві́ра несподі́вана, яку мені́ подарува́ла короле́ва. Дові́ру зра́джують дурни́ми язика́ми! (Самійл.)].
Заслуживающий дове́рия, внушающий дове́риеві́ри го́дний, вірогі́дний, пе́вний.
Не внушающий, не заслуживающий дове́рия – невірогі́дний, (сомнительный) непе́вний. [Чо́вен непе́вній воді́ доручи́в (Л. Укр.). Щось мені́ той чолові́к непе́вен (М. Вовч.)].
Лишить дове́рия – позба́вити ві́ри, одібра́ти дові́ру.
Утратить дове́рие – зневі́ритися кому́ или у ко́го. [Чим се я так вам зневі́рилася? (Конис.)].
Снискать чьё-либо дове́рие – придба́ти чию́сь ві́ру, приверну́ти до се́бе чию́сь ві́ру.
Оказывать дове́рие – ві́рити кому́ (или на ко́го), здава́тися на ко́го.
Злоупотреблять дове́рием – надужива́ти чиє́їсь ві́ри (дові́ри), оберта́ти чию́сь дові́ру на зло.
Достове́рный – (цілко́м) пе́вний, (цілко́м) правди́вий, достоме́тний, ві́ри го́дний, вірогі́дний, (проверенный) переві́рений. [Ма́ємо пе́вні сві́дчення, що це було́ так. Вірогі́дні написа́ння бу́кви «і» за́мість «о» почина́ються з XIV – XV в. (Крим.). А це правди́ва чу́тка? Цілко́м ві́ри го́дна. Це-ж гіпо́тези, а не переві́рені фа́кти].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Достойный, достоин – вартий, гідний, достойний, цінний, коштовний, вартісний, важливий, належний:
достойный вечной памяти – гідний вічної пам’яті, вікопомний (вікопам’ятний);
достойный внимания – гідний (вартий) уваги;
достойный довериявіри гідний, вірогідний;
достойная оценка – належна оцінка;
достойные (достойны) награды – гідні нагороди.
[І розкриються пори! Й розправляться зморшки! І вийдуть із задуп’я окремі чудом збережені постаті. Щоб розпочати, нарешті, гідне людини життя (В.Діброва). Б.Шоу зустрів відомого американського фінансиста, який захотів з ним побазікати: — Містере Шоу, про що ви думаєте? Я готовий пожертвувати долар, щоб дізнатися про це. — Те, про що я думаю, не варте таких грошей. — Фінансист не вгамовувався: — Ну все ж таки, будь ласка, скажіть, про що ви думаєте? — Я думаю про вас].
Обговорення статті

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Доверие – віра; довіра; довір’я. Заслуживающий доверия, достойный доверия, внушающий довериевіри гідний; вірогідний; певний. Внушать (собою) доверие – викликати, будити довіру. Не заслуживающий доверия, не внушающий доверия – невірогідний; (сомнительный) – непевний. Лишать доверия – позбавляти віри; одбирати довіру. Утратить, потерять доверие к кому – зневіритися кому або в кого. Утратить, потерять доверие чье – відпасти віри; втратити віру чию; виходити з довір’я. Оказывать доверие – вірити кому, на кого; здаватися на кого; давати віри кому. Снискать чье-либо доверие – запобігти чиєї віри; привернути до себе чию віру. Злоупотреблять доверием – надуживати чиєїсь віри (довіри); обертати чию віру на зло. Питать доверие – няти віру кому; діймати віри кому.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Достойный
• Достойный вечной памяти
– гідний вічної пам’яті; вікопомний (вікопам’ятний).
• Достойный доверия
віри гідний; вірогідний.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Довѣ́ріе = ві́ра. – Нема тобі віри. С. Л. — Потеря́ть довѣ́ріе = зневі́ритись. С. Аф. — Досто́йный довѣ́рія = ві́ри го́дний. — Сьвідки мають бути віри годниє і не підозріниє. Ст. Л.