Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вью́га – заметі́ль (р. -і́ли), хуртови́на, завірю́ха, мете́лиця, за́меть (р. -ти), сніжни́ця, снігові́йниця (р. -ці), фу́ґа, ху́ґа, заві́я, хурте́ча (р. -чі), ш[с]кви́ря (р. -рі), ві́хало, ві́хола; (с мокрым снегом), хви́жа, хви́ща.
I. Замета́ть, заме́сть – заміта́ти, заме́сти́, (о мн. или сложном) позаміта́ти. [Не заміта́й чужо́ї хи́жі (Номис). І надво́рі позаміта́й (Звин.). Замети́ смі́ття до поро́га та й ви́неси геть. Сте́жку замело́ сні́гом. По у́лиці ві́тер ві́є та сніг заміта́є (Шевч.)].
На дворе -ло́ – надво́рі мете́, надво́рі заві́холило; почала́ся завірю́ха (мете́лиця, ві́хола).
Заме́тенный – заме́тений.
Мете́ль – завірю́ха, мете́лиця, заві́я, снігові́йниця, снігови́ця, сніжни́ця, (вьюга) хурто́ви́на, хви́ща, хви́жа, х[ф]у́ґа, ві́хола, кушпела́, хурте́ча, хурде́лиця, ху́рта, хви́рса, (о)хи́за, (небольшая) кура́, ку́рява, куряви́ця. [Аж гульк – зима́ впа́ла, сви́ще по́лем завірю́ха (Шевч.). Си́пле сніг як з рука́ва, кру́тить завірю́ха (Боров.). Мете́лиця заси́пала, як піско́м, зе́млю сні́гом (Н.-Лев.). В снігові́йниці студе́ній (Франко). Ой, пусти́лася сніжни́ця – і сві́ту не ви́дно (Переясл.). До́вгої зимово́ї но́чи гуде́ надво́рі хуртови́на (М. Левиц.). От де хви́ща! ціє́ї зими́ ще й не було́ тако́ї (Козелеч.). За хви́жею і люде́й не ви́дно (Основа 1861). І не ляка́є нас страше́нна ху́ґа (Самійл.). Ґа́ви сіда́ють ку́пами, – бу́де ві́хола (Манж.). Була́ тоді́ кушпела́ вели́ка (Новомоск.). Надво́рі мете́ хурте́ча (Щогол.). Не вели́ка ку́рява та бага́то люде́й гу́бить (Номис)].
-те́ль верхняя – завірю́ха верхова́.
-те́ль нижняя – завірю́ха низова́ (пі́ша), (за)меті́ль (-те́ли), за́меть (-ти). [Заметі́ль позаміта́ла шляхи́ (Н.-Лев.). Ой, на бра́та та меті́ль мете́ (Пісня)].
Поднялась -те́ль – зняла́сь (підняла́сь, пусти́лась) завірю́ха, мете́лиця и т. д., заві́холилось, закушпе́лило, захурде́лило, закури́ло. [Закрути́ло, закушпе́лило шля́хом (Мирн.)].

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Замести
• На дворе замело
– надворі почалася метелиця (віхола, завірюха); надворі почало мести (завіхолило).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ві́холамятель, вьюга.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ві́хало, -ла, с. = Віхола. Мир. Пов. І. 112.
Ві́хола, -ли, ж.
1) Мятель, вьюга.
Зіма буде з віхолами та лютими морозами. Ґави сідають купами, — буде віхола. Мнж. 157.
2) Грозовая буря. Шух. І. 9.