Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «віщун»
Шукати «віщун» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Веща́тель –
1) повіда́ч;
2) віщу́н.
Вещу́н –
1) віщу́н, віщівни́к, віщува́тий (р. -того);
2) (переносно) во́рон, крук.
Карку́н, -нья –
1) (о брюзгливом человеке) кра́кало, ґди́ра, ги́ркало;
2) (не к добру) краку́н (-на́), краку́нка, віщу́н, віщу́нка, віщівни́к, -ни́ця;
3) (ворон) краку́н, крук (-ка́).
Предве́стник –
1) прові́сник, передві́сник, вісту́н, ві́сник, вістови́к, вістівни́к (-ка́). [Вістовики́ бли́зького ра́нку (Куліш). Вістуни́ приго́д тяжки́х і сму́тку (М. Стар.). Прові́сники немину́чого націона́льного відро́дження (Єфр.)];
2) віщівни́к (-ка́), віщу́н (-на́); см. Предвеща́тель.
Предвеща́тель, -ница – віщува́льник, віщува́льниця, провіща́льник, провіща́льниця, віщу́н (-на), віщу́нка, віщівни́к (-ка́), віщівни́ця.
Предсказа́тель – прові́сник, віщу́н, віщува́тий (-того); метеор. завба́чник (-ка).
• -ница – прові́сниця, віщу́нка, віщу́ха, віщува́та (-тої); метеор. завба́чниця (-ці).
Прорица́тель, -ница – віщу́н, віщу́нка и віщовни́ця, ворожби́т, воро́жка.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЕЩА́ТЬ ще інформува́ти, сповіща́ти;
веща́ющий 1. що інформу́є тощо, інформа́тор, покли́каний сповісти́ти, прикм. інформаці́йний, (на радіо) радіомо́вний, 2. що віщу́є тощо, зви́клий віщува́ти, віщу́н, віщівни́к, уроч. проро́к [вещающий бу́дущее пророк майбу́тнього], прикм. проро́чий.
ЗАГА́ДЫВАТЬ, (наперед) віщува́ти;
зага́дывающий, що зага́дує тощо, зви́клий зага́дувати, метки́й на за́гадки, зага́дько;
зага́дывающий наперёд, віщу́н, ора́кул, зді́бний каза́ти напере́д.
ИЗВЕЩА́ТЬ ще інформува́ти, дава́ти зна́ти, подава́ти ві́стку;
извеща́ющий що /мн. хто/ сповіща́є тощо, ра́ди́й сповісти́ти, зви́клий сповіща́ти, вісту́н, ві́сник, опові́сник, вістоно́ша, інформа́тор, аналог геро́льд, уроч. прові́сник, віщу́н, возвісти́тель, прикм. вістови́й, сповіща́льний, оповіща́льний, повідо́млювальний, інформува́льний, стил. перероб. сповіща́ючи;
извещающийся/извеща́емый спові́щаний /опові́щаний/, повідо́млюваний, інформо́ваний;
ОРА́КУЛ укр. віщун.
ПРЕДВЕЩА́ТЬ ще призвіща́ти, вга́дувати напере́д, поет. вісти́ти, галиц. фраз. ворожи́ти [э́то не предвеща́ет ничего́ до́брого це не призвіщить нічо́го до́брого];
предвещать грозу́ (про хмари) поет. (деда́лі) грозові́ти;
предвеща́ющий що /мн. хто/ пророку́є тощо, зви́клий вісти́ти, ра́ди́й возвісти́ти, віщу́н, прові́сник, проро́к, ора́кул, прикм. при́зві́сний, при́зві́сливий, прови́дливий, проро́чий, прові́сницький, віщу́нський;
предвеща́ющий беду́ лихові́сний;
предвеща́ющийся/предвеща́емый пророко́ваний, віщо́ваний, запові́даний.
ПРЕДСКА́ЗЫВАТЬ каза́ти напере́д, (погоду) прогнозува́ти, галиц. заповіда́ти;
предска́зывающий = предвещающий тощо зда́тний передба́чити, ворожби́т, (погоду) прогнози́ст, оказ. пого́дник, книжн. завба́чник, прикм. прови́дливий;
предска́зывающий бу́дущее віщу́н, проро́к;
предска́зывающий успе́х прогнози́ст у́спіху;
предска́зывающийся/предска́зываемый = предсказанный;
предсказу́емый прикм. напере́д уга́дуваний, прикм. оказ. завбаче́нний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Вещун – віщу́н, -на́; -нья – віщу́нка, -ки.
Предвестник – вісту́н, віщу́н, -на́; -ница – вісту́нка, віщу́нка, -ки.
Предсказатель – прові́сник, -ка, віщу́н, -на́; -ница – прові́сниця, -ці, віщу́нка, -ки.
Прорицатель – віщу́н, -на; -ница – віщу́нка, -ки.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Віщу́н, -на́ – вещун, предвестник.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Віщу́н, -на́, м. Вѣщунъ, предсказатель. Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює. Котл. НП. 365. Під бороною з залізними або осиковими зубцями можна виховать пса віщуна-ярчука. Ном. № 291.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

віщу́нка, віщу́нок; ч. віщу́н
та, хто віщує, пророкує щось. [Сама віщунка на питання Мазепи, який кінець чекає її саму, відповіла, що в сінях дому є той, хто незабаром зітне їй голову. (Наталія Кобець «Словацько-український діалог: літературний вимір», 2020). – Давай долоню! – кинулася до нього віщунка і схопилася за ласту. (Антін Мухарський «Легенда про квітозавра», 2014). Ця стара віщунка – єдина та остання її надія. (Світлана Талан «Замкнене коло», 2012). Колись дуже давно і справді була така мадам Таро, відома віщунка. (Рей Бредбері «Кульбабове вино», пер. Володимир Митрофанов, 1987). А він на те: – Говориш, як віщунка Сибілла. (Наталена Королева «Сон тіні», 1938).]
див.: пророки́ня, проро́чиця, прові́сниця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 693 – заст., поет.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вѣ́щій = 1. ві́щий, віщу́н. 2. му́дрий, красномо́вний.
Вѣщу́нъ, вѣщу́нья = віщун (С. З.), віщовни́ця, воро́жбит, воро́жка. — Що мигають блискавицї, стогнуть сови віщовницї. н. п.
Предвѣ́стникъ = віщу́н (С. З. Л.), вісту́н. — Вістуни пригод тяжких і смутку. Ст. Г.
Предсказа́тель = віщу́н. С. Л.
Провозвѣсти́тель, провозвѣ́стникъ, ца = 1. віщу́н, проро́к, вісту́н (д. Предвѣ́стникъ і Предсказа́тель). 2. опові́стник, ця, вісту́н.
Прорица́тель, ница = віщу́н, віщовниця, воро́жбит, воро́жка (д. Вѣщу́нъ).