Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 55 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Брать
1) бра́ти,
сов. узя́ти. [Бери́, що даю́ть. Скі́льки бра́то гро́шей?].
Беру́щий (только как сущ.) – бра́ха, взя́ха, взя́хар (р. -ря). [Бу́деш да́ха (да́хар), бу́деш і бра́ха (взя́хар)];
2) (
б. много) набира́тися. [Не набира́йся – ва́жко бу́де не́сти́];
3) забира́ти. [Він мене́ з собо́ю забіра́є];
4) прийма́ти. [Чоти́ри карбо́ванці даю́ за таке́ нікче́мне теля́, ще й не хо́че! Прийма́й гро́ші!];
5) побира́ти. [Не говори́в ніко́му, ві́дки гро́ші побира́є];
6) (
б. часть зерна за помол) мі́рчити (гал.);
7) (
б. в жёны) дружи́ти собі́, бра́ти за се́бе. [Га́рну ді́вчину він собі́ дру́жить. Хліборо́би опанува́ли за́мки, бра́ли за се́бе па́нських жіно́к, мов тих сабиня́нок. (Куліш)];
8) (
б. верх) бра́ти го́ру, перемага́ти, горува́ти, запано́вувати над чим. [Бере́ ба́ба над козако́м го́ру. Фо́рма перемага́є у Си́дора Твердохлі́ба (Єфр.). Гору́ють нега́рні інсти́нкти. Па́м’ять запанува́ла над карти́нами уя́ви (Франко)];
9) (
б. взятки) хабарюва́ти, хапа́ти (бра́ти) хабарі́, дра́ти, де́рти, хап[в]турува́ти. [У полі́ції деру́ть і з живо́го, і з ме́ртвого];
10) (
б. в долг, взаймы) позича́ти, позича́тися, бра́ти на́-бір (на́-борг), в по́зи́ку, боргува́ти. [Пішо́в чума́к до ши́нку боргува́ти горі́вку].
Б. в счёт сомнительных будущих благ – бра́ти на зеле́ний ове́с.
Б. в счёт работы – бра́ти на відробі́ток;
11) (
б. землю в аренду на один посев) – (редко) купува́ти. [На пшени́цю зе́млю в па́на купи́ли];
12) (
б. тайком) викрада́ти. [Викрада́є в те́бе Харити́на гро́ші і Дени́сові віддає́]:
13) (
б. заказанное, заплатив деньги) викупля́ти;
14) (
б. на крючок (дверь, окно)) защіпа́ти, закида́ти на за́щіпку;
15) (
б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабува́ти. [На селі́ ле́мент, плач – за ви́куп грабу́ють];
16) (
б. начало) зачина́тися. [На́ша рі́чка зачина́ється десь ду́же дале́ко];
17) (
досада, злость берё́т) доса́да, злість порива́є;
18) (
б. чью сторону) става́ти на чиє́мусь бо́ці, прихиля́тися до ко́го. [В спі́рці з Грицько́м бі́льшість до ста́ршого бра́та прихиля́лась (Грінч.)];
19) (
б. в свидетели) бра́ти за сві́дка;
20) (
б. за основание, в качестве чего) засно́вувати на чо́му, кла́сти чим. [Як-би він ті́льки заснува́в свої́ пра́ці на пова́жних науко́вих джере́лах. Провідно́ю ду́мкою свої́х на́рисів кладу́ при́нцип грома́дського слугува́ння письме́нства наро́дові (Єфр.)];
21) (
б. приступом) добува́ти що й чого́. [До́вго бушува́ла сіро́ма, хоті́ла вже за́мку добува́ти, та гарма́т побоя́лася (Куліш)];
22) (
об инструменте, орудии, огне) бра́ти, ня́ти, ня́тися. [Коса́ не бере́ – погостри́ти тре́ба. Твоє́ї ши́ї міч не йме. Мо́крого полі́на вого́нь не йме́ться].
Гребень не берё́т – гребіне́ць не вче́ше;
23) (
ружьё берё́т ниже цели) рушни́ця ни́зить. (Прич.) бра́ний и бра́тий. [У їх неві́стка молода́, торі́к бра́та].
Быть – бу́ти. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси́. [Добре́ єси́, мій кобза́рю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте́ и 3 мн. ч. – суть. Срв. Существова́ть, Находи́ться, Име́ться. Быть чем, в качестве чего – бу́ти за що. [Бу́ти за сві́дка. Бу́ти за вчи́теля].
Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -ува́ти, -юва́ти – батькува́ти (быть отцом), учителюва́ти (быть учителем).
Быть может, чего доброго – бува́.
Может быть – мо́же, ма́бу́ть.
Как быть? – що роби́ти? як його́ бу́ти?
Так и быть – гара́зд, до́бре, неха́й так, сі́лькись.
Надо быть (надо полагать) – ма́бу́ть, мо́же, либо́нь, ма́бу́ть чи не так.
Должно быть – пе́вно, ма́бу́ть, ма́бу́ть чи не… [Він ма́бу́ть чи не ходи́в туди́ – он должно быть ходил туда].
Стало быть – зна́чить, вихо́дить, о́тже.
Быть посему – так має бу́ти.
Быть после кого – поста́ти по ко́му. [Ма́ю все те зіста́вити дру́гому, хто поста́не по мені́ (Еккл.)].
Как быть человек – як-слід люди́на.
Будь добр, бу́дьте добры – будь ла́ска, будь ла́скав, бу́дьте ласка́ві.
Да бу́дет – хай бу́де.
Бы́ло да сплыло – було́ та загуло́, було́ та за водо́ю пішло́.
Будь что бу́дет, была́ не была́ – що бу́де, те й бу́де.
Кто бы ни был – хоч-би хто́ був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був ба́тько, а все-ж він ба́тько (Свидн.)].
Как бы там ни бы́ло, как бы то ни бы́ло, что бы там ни бы́ло – хоч-би що́ там бу́ло, бу́дь-що-бу́дь.
Не тут то бы́ло – та ба́, го́ді.
Чтоб тебя здесь не бы́ло – щоб твій і дух тут не пах, щоб тво́го й ду́ху тут не було́.
Пока ещё что бу́дет – по́ки там ще до чо́го ді́йдеться. См. ещё Бу́дет (довольно), Бу́дучи.
Де́йствовать – ді́яти, чини́ти, ору́дувати. [Зако́ни, які ді́ють на на́шій терито́рії. Мо́ва – то могу́че знаря́ддя, щоб ді́яти на ду́ші лю́дські (Єфр.). Чині́ть, як зна́єте. Час не бала́кати, а ору́дувати].
О машинах – роби́ти, працюва́ти. [Чому́ пожа́р гаси́ли ві́драми, а не ки́шкою? – Бо ки́шка порва́лася, не роби́ла. На́ша маши́нка не ро́бить (не працю́є). Чи працю́є ваш телефо́н? – Ні, зопсува́всь, не працю́є].
Де́йствовать в качестве истца или ответчика – виступа́ти позовнико́м або відповідаче́м.
Де́йствовать справедливо, дурно – ходи́ти пра́вим ро́бом, ходи́ти лихи́м ро́бом.
Де́йствовать по своему – чини́ти по-сво́єму, ходи́ти свої́м ро́бом.
Де́йствовать по (чужой) указке – ходи́ти у кого́сь на по́воді, слу́хати чиє́го го́лоса, (гал.) ходи́ти чиї́м три́бом.
Де́йствовать за одно (во вред кому) – наклада́ти з ким про́ти ко́го. [Дочка́ з ворога́ми ба́тьковими про́ти йо́го наклада́є (Мирн.)].
Ничто на него не де́йствует – ніщо́ його́ не бере́ (не йме), нічи́м його́ не ві́зьмеш, ніщо́ не ма́є над ним си́ли.
Исте́ц, Исти́ца – позо́вни́к, -вни́ця, позива́льник, -ниця, пози́вач, -вачка, (стар.) по́вод (-да).
-те́ц гражданский – позо́вни́к циві́льний.
Выступать в качестве -ца – виступа́ти позо́внико́м, як позо́вни́к.
Как, нрч.
1) (
для выражения, вопроса) як, (каким образом) яки́м чи́ном, по-яко́му? [Як ти пі́деш, що таки́й дощ? (Харк.). Яки́м чи́ном помири́ти вби́йчий песимі́зм і за́клик до розгну́зданої весе́лости? (Крим.)].
Как бишь? – я́к бо, я́к пак, я́к бак? [Як бо його́ зва́ти? Я́к пак він каза́в? (Сл. Ум.)].
Как быть – я́к його́ бу́ти? що поча́ти?
Как велик? – яки́й завбі́льшки?
Как вы говорите? – як ка́жете?
Как далеко (до Киева)? – чи дале́ко (до Ки́їва)?
Как дорого? – чи до́рого? по чо́му?
Как же (ритор. вопрос) – як, я́к його, я́к таки́?
Как ваше здоровье? – як ся ма́єте? як там (ва́ше) здоро́в’ячко?
Как зовут? – як зва́ти, як на ім’я́, як по ба́тькові, як прі́звище, як звуть? [Як-же твого́ бра́та звуть? (Сл. Гр.)].
Как ваше имя? – як вас (реже вам) на ім’я́? як вас зва́ти?
Как именно? – як са́ме?
Как фамилия? – як прі́звище? як прозива́єтесь?
Как? как? (при переспрашив.) – що? що?
Как много? – як бага́то? як забага́то?
Как можно? – як (-же) мо́жна? як таки́ мо́жна? де-ж мо́жна?
Как не (нельзя не)? – я́к таки́ не? я́к його́ не?
Как поживаете? – як ся ма́єте? я́к ся мо́жете?
Как прикажете вас называть? – як вас ма́ємо зва́ти?
Как пройти на такую-то улицу? – я́к його́ перейти́ до тако́ї-то ву́лиці?
Как скоро (это будет)? – як (чи) шви́дко (це бу́де)?
Как же так? – я́к-же (воно́) так? як пак так? я́к таки́ так?
Как так? – я́к то? через що́? я́к то так?
Как таки так? – як таки́ так?
Как это (при возражении) – я́к то? [Чому́… я пови́нна геть в усьо́му вас слу́хать? – Як то чому́? Та я-ж тебе́ зроди́ла на світ (Крим.)];
2) (
для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, я́к-же! [Ой, як боли́ть моє́ се́рце, а сльо́зи не ллю́ться (Котл.). Як дам ляща́ тобі́ я в пи́ку! (Котл.). Як кри́кну я: бре́шеш! (Стор.). Я́к-же зчепи́лись вони́, – така́ була́ бу́ча (М. Вовч.)].
А как же! (утверд.) – ато́ж, ато́, ая́кже, (зап.) ая́!
Вот как! – о́сь як, о́н як!
Как вот… – як о́сь, аж о́сь, агу́, коли о́сь. [Тут ті́льки що перемоли́вся (Еней)… як о́сь із не́ба дощ поли́вся (Котл.). Агу́, на́шій Мару́сі тро́шки ле́гше ста́ло (Квітка)].
Как во, как на… (народно-поэтич.) – що. [Що на Чо́рному мо́рі на ка́мені біле́нькому, там стоя́ла темни́ця кам’яна́я (Дума)].
Как во городе, во Казани – що в го́роді та в Каза́ні.
Как вдруг – коли́ це, аж, аж гульк, (диал.) аже́нь. [Коли́ це, серед ува́жного мого́ писа́ння, ра́птом мене́ щось уда́рило десь у глибу́ душі́ (Крим.). Аж гульк, з Дніпра́ повирина́ли малі́ї ді́ти сміючи́сь (Шевч.). Ті́льки що поблагослови́всь ї́сти, аж та стріла́ так і встроми́лась у пече́ню (ЗОЮР)].
Как не! (положит. знач.) – коли́ не, як не! [Каба́н коли́ не розбіжи́ться, коли́ не вда́риться об дуб! (Казка)].
Вон как – аж-а́ж як. [Я вже ї́сти хо́чу, аж-а́ж як (Н.-Лев.)].
Да как не – я́к не, я́к-же не.
Как же (печально, горько) – я́к-же, то́-то. [Ой мій си́ну! то́-то гі́рко, гі́рко умира́ти (Рудан.)].
Как же!
А то как же! (иронически) – де́-ж пак! [Пне́ться, нена́че спра́вді вели́ка ця́ця. Де́-ж пак! нові́ штани́ спра́вив (Номис)].
Как бы не… – коли́-б не… [На ме́не він не наріка́тиме, а от коли́-б ви його́ не знева́жили (Куліш)].
Как бы не так! – овва́, та ба́, авже́ж, але́-ж, але́, але́-але́, еге́, де́-ж пак! [Не одна́ тихе́нько від ма́тери по п’я́тінкам пря́ла на сві́чечку, щоб Кость її́ узя́в, а Кость і овва́! (Квітка). Вже що́ не ро́бить сві́тло, намага́ючись просу́нутися бли́жче до те́много за́кутка – та ба́! нія́к не мо́же (Коцюб.). Ну, то бери́ Га́нну! – Авже́ж! оце взяв-би той ка́дівб, що бу́блика ззіси́ по́ки круго́м обі́йдеш (Н.-Лев.). Го́ді виле́жуватись, іди́ молоти́ти. Але́-ж! (Сл. Гр.). І мені́ даси́ ме́ду як піддере́ш? – Але́-але́! (Сл. Гр.). Ході́м, Рябко́! – Еге́, ході́м! Не ду́же ква́пся… (Г.-Арт.). Зляка́ються вони́? Де́-ж пак! (Шевч.)].
Как много – як бага́то, яко́го бага́то, яко́го. [Яко́го бага́то люде́й на я́рмарку! Яко́го тут люде́й (М. Вовч.)].
Как бы ни (было)… а… – що-що́… а; хоч-би я́к… а… [Що-що́, а батькі́в чіпа́ти не слід (Крим.). Хоч-би як диви́лись ми на таки́й методологі́чний спо́сіб… а пови́нні бу́демо призна́ти (Єфр.)].
Как раз (мигом) – як раз, як стій. [Вважа́в я себе́ за аске́та; жоргну́ла – попа́вся, як стій (Крим.)].
Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) – яки́й, яки́й-же. [Яка́-ж га́рна! Які́ дурні́ лю́ди бува́ють].
Тут как тут – як тут. [Всім молоди́м – гарбу́з як тут (Греб.)].
Как угодно! – про ме́не, як хо́чете! [Про ме́не, йди з ним на мир, коли́ вже таке́ ді́ло ско́їлось (Н.-Лев.)].
Уж как-нибудь будет – я́ко́сь то (вже) бу́де́, яко́сь-тако́сь бу́де.
Уж как (бранит, хвалит) – так то вже (ла́є). [Так то вже мене́ ла́є (М. Вовч.)].
Уж как ни (старался) – хоч як-я́к, вже-ж я́к не… [Хоч як-я́к я си́лувався загру́знути в уче́ній пра́ці, але літерату́рне тяготі́ння не ки́дало мене́ (Крим.)].
Как бы это (желательн.) – я́к-би його́. [Я́к-би його́ пообі́дати! (Ніков.)];
3) (
при сравнении, подобии, обознач. качества) як, я́ко, що, (гал.) гей, (как бы) я́к-би́, (зап.) коби́, (гал.) гей-би, (словно) мов, немо́в, (будто) ні́би, на́че, нена́че. [Вода́ чи́ста як сльоза́. Я́ко пое́т правди́вий, а не підспі́вувач… (Куліш). В душі́ йому́ Га́ля, що та зі́рочка ся́є (Свидн.)].
Как-будто (как бы) – як, я́к-би́, на́че, нена́че, ні́би, (словно) мов, немо́в, (будто) десь, знай, бу́цім. [Ене́й тоді́ як народи́вся (Котл.). Пішо́в на свя́то не я́вно, а як-би́ по́тай (Єв.). А що се – га́лас на́че? Ба ні́, спів (Грінч.). Дивлю́ся я на йо́го, то от нена́че-б межи гу́си сі́рі оре́л сизокри́лий ви́вівсь (М. Вовч.). Мо́ре за парохо́дом не так шумі́ло, ні́би вже збира́ючись на нічни́й спочи́нок (М. Левиц.). Це був немо́в ба́тько школяра́м (Єфр.). Сього́дня, десь, неспокі́йно у го́роді (Коцюб.). Стара́ верба́ похили́лась над ним, знай та не́нька рі́дна над свої́ми діточка́ми (Федьк.). Ма́ти шутку́ючи одпиха́ла їх, бу́цім серди́та (Крим.)].
Как будто бы – я́кби́-то, як-ні́би, на́чеб-то, нена́чеб-то, ні́би-то, ні́биб-то, мо́в-би, мо́вби-то, немо́в-би, немо́вби-то, бу́цім-то. [Мокри́ною ціка́вляться, немо́в-би знайо́мою ді́вкою з своє́ї слободи́ (Грінч.). Но́ги були́, мо́в-би підтя́ті (Крим.). То так гу́би і складе́, як-ні́би свиста́ти (Рудан.)].
Как встрёпанный – як переми́тий, як ску́паний.
Как горохом об стену – як горо́хом об сті́нку, як пу́гою по воді́.
Как есть – чи́сто, чи́стий, зо́всім, цілко́м. [Хло́пчик – чи́стий ба́тько. Чи́сто вовк яки́йсь, а не люди́на].
Как есть все – чи́сто всі, геть усі́.
Как живой – як живи́й, як живі́сінький.
Как кто (в качестве кого) – як хто, за ко́го. [Він при́сланий сюди́ за лі́каря. Я вам бу́ду за си́на рі́дного (як рі́дний син). По́рається всю́ди за видю́щу (Г. Барв.)].
Как например – як напри́клад, як о́т. [Було́ бага́то племе́н слов’я́нських, як от: поля́ни, деревля́ни, дулі́би, ти́верці, сі́вер (Куліш)].
Как нарочно, как на зло – як на те́, як навми́сне. [І так ні́коли, а тут як на те ще й дру́ге ді́ло приспі́ло].
Как нельзя лучше, хуже – як-найкра́ще, як-найгі́рше, що-найкра́ще, що-найгі́рше.
Как очумелый – як навіже́ний, як скази́вшися, як зджумі́лий, як зджу́млений (бі́гає, ди́виться).
Как сумасшедший – як (той) божеві́льний яки́йсь.
Как… таки – як… так; що… що. [Тепе́р, па́ні, усі́ рі́вні перед зако́ном: що вели́кі пани́, що оста́нні капарі́ (Яворн.)].
Как то (при перечислении) – як, як от. [Ви́роблено особли́ві ти́пи вида́ннів, як мі́сячники, тижне́вики, щоде́нні газе́ти (Єфр.). Не тре́ба витолко́вувати, що ва́било до Бра́нда чи́стих люде́й, як от Агне́с (Єфр.)].
Как у Христа за пазухой – як у Бо́га за двери́ма.
Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) – як що́, за що. [Все то (мідяки́) бі́дним мужика́м за срі́бло спуска́є (Рудан.)].
Как что (подобный чему) – як що, рі́вний до чо́го, схо́жий на що, поді́бний до чо́го. [Рука́ бі́ла, до папе́ру рі́вна (Васильч.)];
4) (
обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яки́м чи́ном, спо́собом, по́би[у]том. [Часте́нько прига́дує та розка́зує, як у тому́ Чорноста́ві коли́сь ми жили́ (М. Вовч.)].
Как бы то ни было – будь-що-бу́дь, хоч що-б там було́, будь-як-бу́дь.
Как видно – ба́читься, (фамил.) ба́чця, зна́ти, ма́буть, (зап.) віда́й.
Как водится – як заве́дено, зві́сно, як воно́ веде́ться. [На бе́седі, вже зві́сно, попили́сь (Глібов)].
Как должно – як слід, як тре́ба, як годи́ться, нале́жно, належи́то.
Как есть – як є, все по-пра́вді, наголо́. [Неха́й-же ба́тько зна все чи́сто, наголо́ (Самійл.)].
Как-либо – а) см. Как-нибудь;
б) хоч та́к, хоч та́к; я́ко́сь.

Как можно – як(о) мо́га. [Як мо́га шви́дше утіка́й (Котл.)].
Как-нибудь, кое-как – як-не́будь, аби́-я́к, аби́-то, дея́к, яко́сь, сяк-та́к, бу́длі-як, ле́да-як. [Як-не́будь доста́ти його́ (Казка). Ти все ро́биш ті́льки аби́-як (Сл. Гр.). Він усе́ ро́бить аби́-то (Сл. Гр.). Не плач, ка́же, ляга́й та спи: яко́сь пої́демо (Казка). Коби́ то дея́к на во́льний світ (Франко)].
Как бы ни – хоч-би я́к, хоч-би яки́й. [Мину́ле не ве́рнеться, хоч-би яке́ га́рне було́ воно́ та прина́дне (Єфр.)].
Как ни – хоч як, хоч і як. [Хоч іспа́нці й як хоро́бро відбива́ли ко́жен забі́г, а що-день нова́ обло́га і ще гі́ршії бої́ (Крим.). Хоч як роби́ коло землі́, а не забагаті́єш (Липовеч.)].
Как-никак – яко́сь-не-яко́сь, я́кби не було́. [Яко́сь-не-яко́сь, вело́ся па́ру мі́сяців, по́ки я розкрути́в тро́хи гро́шей (Франко)].
Как (ни) попало – а) см. Как-нибудь;
б) (
в беспорядке) жу́жмо́м, (о живых сущ.) бе́збач, в бе́зладі.
Как придётся – як ви́йде, як ви́паде, на гала́й-бала́й; см. Как-нибудь. Как раз – са́ме, са́ме враз, як раз, акура́т, помі́рно. [Явдо́ха ста́ла са́ме про́ти війї́ (Конис.)]. Бу́де акура́т, як ти каза́в (Желех.)].
Как следует (как нужно) – як слід, як тре́ба, доладу́, до-ді́ла, до пуття́, ула́д, дола́дно, дого́дне, нале́жно, нале́жить, гара́зд; (с честью) че́сно, (шутл.) по-че́ськи; (вежливо) ґре́че, звича́йно, дого́же. [Що зро́бите, то все не до-ладу́ (М. Врвч.). Наро́ду че́сно поклони́вся (Грінч.). Не вмі́є… вслужи́ти дого́дне (М. Вовч.)].
Как-то (неопред.) – я́кось, я́к-то, я́кось-то, я́ктось, я́к-ся. [Я́кось так чудно́ було́ ба́чити но́ги в чобо́тях (Коцюб.). Я́кось-то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л. Укр.)].
Как… так… – як… так… [Як діди́ і батьки́ на́ші роби́ли, так і ми бу́демо (Номис)].
Таккак (причин.), см. Так;
5) (
союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли́. [Чи ти прийде́ш тоді́ до ме́не, як со́нце зга́сне, звечорі́є? (Лепкий)].
А как… – а як, як-же. [Як-же вмер па́волоцький полко́вник, він ви́йшов (Куліш)].
Как вот – аже о́сь, аж, аж ту́т, аж о́т, коли́, коли́ це. [Аж от перестріва́ на доро́зі станови́й (Казка)].
Всякий раз как – що, що ті́льки, аби́, аби́ лиш. [А що ті́льки в це́ркві дяк «і́же» заспіва́є, бі́дна ба́ба у кутку́ ма́ло не вмліва́є (Рудан.). Що розжене́ться про́тив Кожом’я́ки, то він його́ булаво́ю (Казка)].
Между тем как… – тим ча́сом як…
Как-нибудь (когда-нибудь) – як-не́будь, я́ко́сь, коли́, коли́сь, ча́сом. [Захо́дьте, як-не́будь. Але таки́ й зайду́ яко́сь до вас (Крим.). Ти, ма́буть, ча́сом погада́єш собі́: «бува́ють-же й помі́ж старши́ми до́брі лю́ди» (Крим.)].
Однажды как-то – раз я́кось. [Раз я́кось хма́ра наступа́ла (Гліб.)].
Как раз (во время) – са́ме, як-ра́з, притьмо́м, акура́т, са́ме враз. [Сімна́дцятий рік пішо́в са́ме з Пили́півки (Крим.). Притьмо́м у сій порі́ прийшо́в, – ні, ка́же, опізни́вся (Н.-Вол. п.)].
С тех пор как – з того ча́су як, відто́ді як.
Как-то (однажды) – я́ко́сь, коли́сь, я́ко́сь-то, коли́сь. [І ото́ було́ я́кось над ве́чір (Крим.). Коли́сь прихо́джу, а він таки́й гні́вний (Сл. Гр.)].
Как только – а як, ско́ро. [Ско́ро жени́х і го́сті з двора́, па́нночка в плач (М. Вовч.)].
Уже час, как он у меня – вже́ годи́на, що (як) він у ме́не;
6) (
условный союзесли) як, якби́, коли́, коли́-б, коби́. [Пра́вду ка́же, як не бре́ше (Приказка). Коли́-ж зги́нув чорнобро́вий, то й я погиба́ю (Шевч.)].
Как бы – якби́, коли́-б, коби́; см. Кабы́. [Лихі́ лю́ди хо́дять тепе́р раз-у-ра́з по ву́лицях, коли́-б ще до нас не залі́зли (Коцюб.). Пливе́ чо́вен, води́ по́вен, коби́ (якби́) не схитну́вся (Пісня)].
Как скоро – ско́ро, ско́ро ті́льки, (зап.) ско́ро-но. [Дити́на його́ заги́не, ско́ро ті́льки не поки́не він вогко́го, отру́тного для життя́ мі́сця (Єфр.)].
Ка́чество
1) я́кість (-кости); (
признак) прикме́та, прикме́тність; (достоинство) ва́ртість (-тости). [Психоло́гія займа́ється я́кістю вражі́нь (Франко). Га́рних я́костей у йо́го бі́льше, ніж нега́рних (Київ). Розмовля́ли про висо́кі душе́вні прикме́ти його́ (Коцюб.). Збі́рником свої́х пое́зій показа́в і свої́ га́рні прикме́ти, і хи́би (Єфр.). Для збі́льшення яко́ї-не́будь прикме́тности вжива́ється… (Н.-Лев.). Мора́ль його́ – непе́вної ва́ртости (Крим.)].
-тво продукта – ґату́нок (-нку), я́кість, добро́тність, ва́ртість, си́ла чого́. [Сукно́ (вино́ и т. п.) га́рного ґату́нку. Бахму́тське залі́зо – не тако́ї си́ли, як сибі́рське (Звин.). Сукно́ – висо́кої ва́ртости (Крим.)].
По -ву – я́кістю, ґату́нком, на я́кість, свої́ми прикме́тами, своє́ю добро́тністю, ва́ртістю, си́лою.
Заботиться не о -ве, а о количестве – дба́ти не про я́кість, а про кі́лькість; дба́ти не про те, яке́ воно́, а скі́льки його́.
В -ве кого, чего – за ко́го, за що, як(о) хто, як що. [Виклика́ють мене́ в суд за сві́дка (я́к сві́дка) (Київщ.). Моя́ скри́ня за стіл пра́вить (Г. Барв.)];
2) (
народное: недостаток) хи́ба.
За ним, кажись, никаких -честв нет – здає́ться, він нічи́м нега́рним не прикмі́чений.
От нея все -ва – від не́ї все ли́хо.
Класть
1) (
что куда, на что, во что) кла́сти, поклада́ти що куди́, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полага́ть 1. [По-над по́лем іде́, не поко́си кладе́, не поко́си кладе́ – го́ри (Шевч.). Взяв ляха́ми, як снопа́ми, по два ряди́ кла́сти (Гол.). Всі клейно́ди гетьма́нські на стіле́ць поклада́є (Куліш)].
-сть каменное здание, стену, фундамент – ка́м’я[ме]ни́цю, мур, підмурі́вок мурува́ти и кла́сти.
-сть печь – ста́вити и станови́ти піч, гру́бу, комини́ (Полт.).
-сть кирпичи в ёлку – мурува́ти со́сонкою, уклада́ти це́глу со́сонкою.
-сть в кучу – на ку́пу кла́сти.
-сть деньги в банк, в сберегательную кассу – кла́сти гро́ші в банк, до ба́нку, до щадни́ці, до оща́дної ка́си.
-сть деньги на текущий счёт – кла́сти гро́ші на пото́чний (біжу́чий) раху́нок.
-сть яйца под наседку – підсипа́ти, сов. підси́пати кво́чку, о мн. попідсипа́ти квочки́. [Кво́чку підсипа́ти годи́ться уве́чері (Сл. Гр.)].
-сть верх на стоге, см. Выводи́ть 10.
-сть поклоны – би́ти, кла́сти, поклада́ти покло́ни.
-сть основанием, в основу чего – кла́сти за осно́ву, за підва́лину чого́.
-сть крепкое основание чему – підво́дити міцну́ підва́лину під що.
-сть резкую границу между чем – станови́ти, ста́вити, кла́сти вира́зну межу́, о́бруб між чим. [Не мо́жемо ви́значити поді́ю, що вира́зний ста́вила-б о́бруб між сусі́дніми пері́одами (Єфр.)].
-сть что в качестве чего – кла́сти що чим. [Козаки́ Ви́слу кла́ли поро́гом між Ляхво́ю й Ру́ссю (Куліш)].
-сть на ноты, на музыку – заво́дити в но́ти що, компонува́ти музи́ку, уклада́ти музи́ку до чо́го.
-сть на счетах – ки́дати (прикида́ти, відклада́ти) на рахівни́ці, (щёлкая) кла́цати на рахівни́ці.
-сть в счёт – бра́ти до раху́нку, бра́ти до раху́би, (считать) лічи́ти, рахува́ти, чи́сли́ти що; срвн. Счита́ть.
Оканчивать -сть, см. Докла́дывать 1. И следа ко мне не клади́ – щоб і нога́ твоя́ в ме́не не була́, і сте́жки до ме́не не топчи́.
-сть в борьбе (побеждать) – боро́ти, сов. поборо́ти, зборо́ти кого́. [Не той коза́к, що поборо́в, а той, що ви́вернувся (Приказка)].
-сть на обе лопатки – кла́сти кого́ на горб, поборо́ти кого́ навзнаки́.
-сть судно на бок – нахиля́ти судно́ на бік.
-сть приправы в кушанья – си́пати присма́ки в стра́ву, засма́чувати (стра́ву) чим, (искрошив их) си́пати за́кришку, закри́шувати чим; срвн. Заправля́ть 3. [Гарбу́з варю́, цибу́лькою закриши́ла (Сл. Гр.)].
-сть (назначать) цену – ціни́ти, цінува́ти що, склада́ти ці́ну, визнача́ти ці́ну чому́, за що; срвн. Оце́нивать. [Не ви́йшов цінува́ти, а ви́йшов продава́ти (Приказка)].
-сть хорошую цену – дава́ти до́бру ці́ну.
-сть резолюцию – поклада́ти, наклада́ти, кла́сти резолю́цію на чо́му.
-сть голову – наклада́ти, сов. наложи́ти голово́ю, поклада́ти, сов. положи́ти го́лову, о мн. понаклада́ти го́ловами. [Бу́ду в землі́ коза́цькій го́лову христия́нську поклада́ти (Дума)].
-сть голову порукой – голово́ю ручи́тися за що.
-сть душу, жизнь – поклада́ти, офірува́ти життя́, ду́шу за що.
-сть душу во что – вклада́ти ду́шу в що, щи́ро ста́витися до чо́го.
-сть заботу о ком – піклува́тися, клопота́тися про ко́го и ким, дба́ти про ко́го, за ко́го, турбува́тися про ко́го и ким; см. Забо́титься.
-сть обет, зарок – поклада́ти, дава́ти обі́тницю, зарі́к, за[об]ріка́тися.
-сть знак, клеймо на чём – значи́ти, таврува́ти що, кла́сти тавро́ на чо́му.
-сть отпечаток на что – наклада́ти відби́ток, познача́тися на чо́му, (в перен. знач.) роби́ти (справля́ти) вплив на ко́го, на що, вплива́ти, ді́яти на ко́го, на що; срвн. Влия́ть.
-сть конец разговору, речи – кла́сти, поклада́ти край розмо́ві, мо́ві, припиня́ти розмо́ву; срвн. Прерыва́ть.
-сть позор, пятно на кого – ганьбо́ю вкрива́ти, плямува́ти кого́; срвн. Пятна́ть 4.
-сть преграду, см. Прегражда́ть.
-сть оружие перед победителем – склада́ти збро́ю перед перемо́жцем.
Не -ди ему пальца в рот – пальця́ в рот йому́ не клади́; йому́ дай поли́ вчепи́тися, то й сви́ту здере́ (Приказка).
Не -ди́ плохо, не вводи вора в грех – недо́бре хова́єш – сам зло́дія спокуша́єш (Приказка);
2)
класть яйца (о птицах) – нести́ я́йця, не́сти́ся. [Кому́ веде́ться, то й пі́вень несе́ться (Приказка)]; (о змеях) кла́сти я́йця, (провинц.) чини́ти я́йця, (о насекомых) кла́сти яє́чка, черви́ти;
3) (
кастрировать животных) виклада́ти, чи́стити, холости́ти, вала́шити; см. Выхола́щивать. [Виклада́ти жере́бчика. Чи́стити кабанця́. Вала́шати бара́нчика].
Кла́денный – кла́дений, покла́дений; (кастрированный), см. Кла́деный.
Коли́чество – кі́лькість (-кости) (редко скількість), число́, числе́нність (-ности), (отношение) мі́ра. [Коли́ така́ кі́лькість ді́йсних чле́нів не прибу́де на спі́льне зі́брання, то ви́бори перено́сяться (Ст. Акад. Н.). Ся кни́га є спро́ба поясни́ти скі́лькість факти́чного матерія́лу (Грінч.). Хоч мале́ число́ поле́гкости собі́ ма́ли (АД. 1). Пана́м зручні́ше було́ пра́вити з ме́ншою числе́нністю люде́й (Кон.). Люде́й тут була́ вже не та мі́ра (Звин.)].
Большое -во – вели́ка кі́лькість (числе́нність), вели́кість.
В большом -ве – у вели́кій кі́лькості, у вели́кому числі́, у вели́кій мі́рі.
Огромное (несметное неизмеримое) -во (множество) – си́ла, вели́ка си́ла, си́ла силе́нна, незліче́нна (незчисле́нна) си́ла, бе́зліч (-чи), бе́змір (-ру), (фам.: масса) шмат (-ту). [Чи змо́же сільськи́й гляда́ч орієнтува́тися серед си́ли люде́й та поді́й? (Грінч.). Вели́ка си́ла арти́стів-малярі́в захо́плюється портре́тами (Наш). Бе́зліч літ (Л. Укр.). Бе́зліч не аби́-якої си́ли (Єфр.). Ще того́ по́ля – бе́змір (Коцюб.). Худо́би було́ шмат (Рудан.)].
Достаточное -во – доста́тня кі́лькість, дово́лі.
Иметься, имеющийся в достаточном -ве, см. Доста́точный 2.
Изрядное -во – чима́ло, читро́хи.
Некоторое (известное) -во – де́яка (пе́вна) кі́лькість, де́яке (пе́вне) число́, де́яка мі́ра, де́що, скі́льки(сь), скі́льки-там. [Да́йте йому́ скі́льки-там гро́шей (Звин.). Де́що гро́шей у ме́не є (Звин.)].
Какое -во? – скі́льки? яка́ кі́лькість? (яка́) си́ла? [Гро́шей не ста́не. – А си́ла-ж гро́шей вам тре́ба? (Звин.)].
В каком -ве? – в яко́му числі́? яко́ю мі́рою?
Учёт по -ву – о́блік на кі́лькість.
Дело не в -ве – спра́ва не в числі́, не в мі́рі, не в кі́лькості.
Дело не в -ве, а в качестве – спра́ва не в числі́, а в добро́тності (в до́брих прикме́тах); спра́ва не в кі́лькості, а в я́кості.
Нанима́ться, наня́ться
1) (
о людях) найма́тися, на(й)ня́тися и (зап.) найми́тися, (о мног.) понайма́тися, (поступать на службу по найму) става́ти, ста́ти (піти́), (о мног.) постава́ти в на́йми, (договариваться) єдна́тися, поєдна́тися, ряди́тися, поряди́тися, підряди́тися, годи́тися, згоди́тися, договоря́тися, договори́тися; бу́ти на́йманим, на́(й)ня́тим, (о мног.) пона́йманим и т. п.; срв. Нанима́ть. [Найня́вся – прода́вся (Приказка). Ра́яла до па́на наня́тися (Грінч.). Найми́вся в одного́ склепаря́ (Франко). Приму́шені блука́ти, щоб де-не́будь в на́йми ста́ти (Олесь). Він був зго́джений носи́ти з місте́чка до ча́ю сві́жі паляни́ці (Н.-Лев.)].
-ться (служить) кем, в качестве кого – найма́тися, на(й)ня́тися, понайма́тися, става́ти, ста́ти, постава́ти за ко́го. [Найма́вся за чередника́ і пас ві́вці (Крим.). Найня́лася (ста́ла) за ня́ньку (Канівщ.)].
Он -ня́лся в подёнщики – він на(й)ня́вся (став) за поде́нного.
-ться на известный срок – найма́тися, на(й)ня́тися, става́ти, ста́ти на пе́вний те́рмін (строк, у строки́, у строка́х). [На́ші дівча́та в строки́ понайма́лися до Покро́ви (Слов’яносербщ.)].
Он для этого -нят – його́ на це (для цьо́го) на́(й)ня́то;
2) (
о вещах) найма́тися, бу́ти на́йманим, на́(й)ня́тим, пона́йманим.
Этот дом -ется каким-то частным лицом – цей буди́нок (цього́ буди́нка) найма́є яка́сь прива́тна осо́ба;
3) (
сдаваться в наём) винайма́тися, найма́тися, бу́ти вина́йманим, ви́найнятим, на́йманим, на́(й)ня́тим, (о мног.) пона́йманим.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Аванс – (франц.) аванс:
авансом шлю благодарность – (фамил.) наперед дякую;
в виде аванса – як аванс;
давать, делать авансы – (перен.) давати (подавати) надію, давати обіцянку; обіцяти; обіцятися;
погасить аванс – сплатити аванс;
получать, получить что-либо в виде (в качестве) аванса (авансом) – одержувати, одержати (діставати, дістати) що як аванс (авансом, наперед).
[— А мені дасте сто тисяч авансу, то я вам на весь завод постачу буряка (І.Карпенко-Карий). У неділю матері дали аванс за корову, і вона купила мені лижний костюм та грубошкірі шкарбани «на виріст», довелося напхати туди соломи (Володимир Дрозд). Я знову чиясь надія, Я знов чийсь останній шанс, Я знову комусь щось винен, Тим більше, що вже взяв аванс (Ю.Позаяк)].
Обговорення статті
Быть – бути, існувати, перебувати; (быть чем) бути за кого Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть.
[Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда еще и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси.
[Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте и 3 мн. ч. – суть.
Срв. Существовать, Находиться, Иметься.;
будем бдительны! – будьмо пильні;
будем готовы! – будьмо готові (напоготові)!;
будем здоровы! – будьмо здорові!, будьмо!;
будем знакомы! – будьмо знайомі!, познайомимося! (зазнайомимося!);
будет (вам)! – годі; буде!; доволі!; досить!;
будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято (Пр.); буде й на нашій вулиці свято (Пр.); і в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце (Пр.); колись і на нас сонечко гляне (Пр.); колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде (Пр.); діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині (Пр.);
будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…, буде по-моєму, по-твоєму…;
будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе);
будет тебе! будет вам! – буде тобі!; буде вам!; знатимеш!; знатимете!; матимешся!; матиметеся!, начувайся!; начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш!;
будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють (Пр.); солодкого проглинуть, гіркого проплюють (Пр.); хто стається медом, того мухи з’їдять (Пр.); будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть) (Пр.);
буду делать, писать, петь… – робитиму, писатиму, співатиму…;
будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві, зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку, коли (якщо) ласка твоя, ваша, (разг.) спасибі тобі, спасибі вам;
будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові, бувай, бувайте, (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові, щасливо;
будь он…, он бы… – якби (коли б) він був, він би;
будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша, будь ласка (будьте ласкаві);
будь то… или… – чи то… чи…; хай то… чи…;
будьте уверены – будьте певні, майте певність;
будь что будет, была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде, що буде; хай (най) ся діє воля Божа; хай (най) діється (буде), що хоче; або пан, або пропав (Пр.); страхи́ не ляхи́; або здобути, або дома не бути (Пр.); раз козі смерть (Пр.); куць виграв, куць програв (Пр.); де наше не пропадало;
была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде (Пр.); кому кого у надобі, той того найде у кадовбі (Пр.); що по надобі, то найдеш і в кадобі (Пр.);
была бы шея, а ярмо (хомут) найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться) (Пр.); аби шия, а хомут буде (Пр.); аби пшоно — каша буде (Пр.); аби голова, а шолуді будуть (Пр.); аби корито, собаки будуть (Пр.); аби болото, а жаби будуть (Пр.); аби хліб, а зуби будуть (найдуться) (Пр.); аби були побрязкачі, то будуть і послухачі (Пр.); аби побрязкачі, послухачі будуть (Пр.); аби люди, а піп буде (Пр.); на мої руки найду усюди муки (Пр.);
был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився (Пр.); був мед, та гості попили (Пр.); було діло, та полетіло (Пр.); був колись горіх, а тепер свистун (Пр.); був волом, та став козлом (Пр.); був лісничим, а тепер нічим (Пр.); був голосо́к, та по́зички з’їли; перевівся ні на що; перевівся на пси (на руді миші);
было бы о чём жалеть – було б за чим шкодувати (жаліти);
было да сплыло – було та загуло; було та за водою пішло;
был таков – зник;
быть беде – без біди тут не обійдеться, начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха;
быть без души от кого – всією душею упадати коло кого, дух за ким ронити, палко любити кого;
быть благорозумным – мати розум;
быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким, тримати спілку з ким, спілкувати з ким;
быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (лагоді, згоді, ладу), добре тривати з ким, бути (жити) не в ладу (не в злагоді, не в лагоді, не в згоді) з ким, не ладнати з ким, незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким;
быть в новость кому – бути за новину кому;
быть в обиходе – бути в ужитку;
быть во главе – на чолі бути (стояти), перед вести;
быть в обиде на кого – ображатися на кого;
быть в ответе за что – відповідати за що;
быть в сборе – зібратися, бути вкупі;
быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись), здужати (здолати), мати змогу (силу), примогти; бути спроможним (здатним);
быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким, посваритися з ким, (образн.) розбити глек із ким;
быть вынужденным – мусити; бути приневоленим;
быть годным к чему – надатися, надаватися до чого;
быть действительным – (офиц.-дел.) мати силу;
быть довольным чем – бути задоволеним із чого;
быть забытым – піти в непам’ять;
быть злым на кого – лихим оком дивитися на кого; важко дихати на кого;
быть известным под названием – бути відомим під назвою;
быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити;
быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим, (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити;
быть кому неприятным собеседником – не до мови бути кому;
быть может, может быть – може бути; бува; часом; може; можливо; мабуть;
быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою, бути подружжям, бути в парі (до пари);
быть на виду, на глазах – перед очима бути;
быть напечатанным – вийти друком;
быть на примете – бути на оці;
быть начеку, быть осторожным – матися на бачності; бути наготові (насторожі), пильнувати, бути обережним;
быть на чьей стороне – тримати (держати) чию сторону;
быть не может! – бути не може!; [це] неможливо!;
быть ни при чем – бути ні до чого, не мати нічого спільного з чим;
быть непричастным – бути, лишатися в боці;
быть нужным – бути в знадобі;
быть осведомленным – мати відома; бути поінформованим, обізнаним;
быть полезным кому – у пригоді стати кому;
быть позади всех – пасти задніх;
быть по сему! – хай так буде!; так має бути!; нехай так!;
быть после кого – постати по кому;
быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого;
быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути, не переводитися;
быть похожим на кого – бути схожим з ким; скидатися на кого;
быть расположенным к кому – бути прихильним до кого;
быть сведущим в чем – знатися на чому;
быть секретарем, учителем и т. п. – секретарювати, учителювати і т. ин.; бути за секретаря і т. ин.;
быть считанным – під рахунком, на обліку бути;
быть тактичным – знатися на речах;
быть угрожающим – погрожувати;
быть чем, в качестве чего (свидетеля, учителя и т.п.) – бути за що (за свідка, за вчителя тощо);
всё может быть – усе може статися, все може бути;
да будет! – хай (най) буде!;
должно быть (вероятно, наверное) – мабуть; певно; мабуть чи не…; повинно (мусить бути);
и был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав);
и не было никогда – нема й заводу;
как быть? – що робити? як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати?;
как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было – хоч що було (буде); хай там що; хай там як; хоч би що там було; будь-що-будь;
как не быть – як (це, так, то) не бути;
как быть человек – як слід людина;
каков бы ни был – хоч би який був;
какой (где, когда) бы то ни было – будь-який (будь-де, будь-коли);
кто бы ни был – хоч би хто був, хто б був не був;
может быть – може;
надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть, може, [десь] певно, либонь, мабуть чи не; десь (десь-то); (зап.) відай;
не будь упрям, а будь прям – не будь упертий, а будь відвертий (Пр.);
не будь я (пусть я не буду) – [не] хай я не буду;
не будь я тогда где… – якби я не був тоді де…;
не было и близко – не було й зроду;
не знает, как ему быть – не знає що йому робити (діяти, чинити), (образн.) не зна, на яку (котру) ступити;
не может быть удовлетворено – не можна задовольнити;
не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні (Пр.); або буде, або й ні (Пр.);
не тут то было – та ба, годі;
одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде;
он должно быть ходил туда – він мабуть чи не ходив туди;
пока ещё что будет – поки там ще до чого дійдеться;
стало быть – отже, значить, виходить, отож;
так и быть – [не]хай [і] так, так тому й бути, гаразд (добре), сількісь, (устар.) іносе;
хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д. – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) тощо;
чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться (Пр.); що суджено, то не розгуджено (Пр.); що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду (Пр.); що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш (Пр.); чи співатиме півень, чи ні, а день буде (Пр.); скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом (Пр.); що має утонути, то не увисне (Пр.); що має висіти, то не утоне (Пр.); лихая доля і під землею надибає (Пр.);
чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!, щоб твого й духу [тут] не було; щоб тебе тут не було!;
что будет, то будет – що буде, те (то) й буде;
что с вами было вчера? – що з вами було (трапилося, скоїлося, сталося) вчора?
[Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Б.Грінченко). Коли б змогтись та ще поволоктись (Пр.). Приміг би – в ложці води втопив (Пр.). Не судилось нам, серденько, Бути до пари (А.Кримський). З роботи ніколи не вилазить (Сл. Гр.). Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною (Л.Мартович). «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав (І.Котляревський). Кімната правила за кабінет (АС). — Ну що ж, Санчо,— промовив Дон Кіхот,— даруй мені на цім слові, але скажу тобі, що дурень єси, та й годі! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Родину непокоїли його тодішні приятелі; за кращих товаришів Зенонові правили цирульник Жан Меєрс — чоловік удатний для пускання застояної крові чи різьблення чогось із дерева, але заразом підозрюваний у розтині трупів, а також Колас Геель, хвальк й дебошир, із яким отрок не одну годину провів за збиранням коліщаток і шківів, замість присвячувати час молитвам і навчанню (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Одержавши гроші, переслідувачі кинулися на пошуки. Хоч Фатме та Ягос усього цього не знали, та малися на бачності (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Фред налив. — Ну, то будьмо ж, Валентине! — Будьмо, Роббі! — Правда ж, чудесне це слово: «Будьмо!» — Найкраще з усіх слів! (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Бути за розумного зовсім не важко: треба уникати труднощів, обходити перешкоди та іншим носа втирати за допомогою словника. Люди ж дурні, як гуси, а нетямущі, як коропи (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). — Любий, я вагітна. — А ти до лікаря ходила? — А він то тут до чого?]
Обговорення статті
Вид
1) (
образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, кшталт (шталт), позір, визір, врода;
2) (
матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
3) (
ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид;
4) (
видимость, возможность быть видимым): (на виду) на оці, на видноті; (принимать во внимание, сообразоваться) оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого.
5) (
разновидность) відміна, порідок, відрід, вид;
6) (
биол.) відміна, вид;
7) паспорт (
давн. пашпорт), посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
8) (
грам.) вид, форма;
9) (
виды) думка, гадка, намір, мета, сподіванки:
будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі);
быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (иногда) бути на очах у кого;
быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого;
в видах чего – задля чого, маючи на увазі щось, задля якихсь виглядів;
в виде наказания ему решено… – за кару йому визначено…;
в виде опыта, милости – як спроба (проба) (як спробу (пробу), на спробу (пробу), за спробу (пробу)); як ласка, за ласку;
в виде прогонных и суточных – як прогони та добові;
в виде процента – як процент;
в виде чего (в качестве чего) – [як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого;
в виду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою);
в виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду(ом)) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…;
в виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище;
в виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого;
в виду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що);
в виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…);
в виду того, что… – з огляду(ом) на те, що…; через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…;
в виду (чего) – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з оглядом (огляду) на що, тому (тим) що…; задля чого; маючи на увазі, що;
в виду чего-либо – задля (для) чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…;
величественный вид – величний вигляд;
в жидком, твердом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані;
видавший виды – обметаний, бувалий; бувалець; бита голова; битий жак, на всі ноги кований;
видал виды – [всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето;
вид на жительство – паспорт; свідоцтво (посвідка) на проживання;
видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано;
видом не видать – зазором не видати, і зазору (і зазором) немає; видом не видати;
виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на врожай, на майбутнє;
виды спорта – види спорту;
в каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…);
в лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться);
в наилучшем виде – в найкращому вигляді, в найкращому світлі, якнайкраще;
в неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі;
в нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (незаймана, незаймане); незайманим (незайманою);
внешний (наружный) вид, внешность – зверхній (зовнішній, надвірній) вигляд, зовнішність; врода (урода);
в п’яном (нетрезвом) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою, під мухою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч;
в свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися);
в связанном виде (хим.) – у сполуках;
все виды (наказания, поощрения, налоги…) – усі, які є (кари, заохочення, податки…);
всех видов (помощь) – всяка (усяка) (допомога); яка тільки є (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога);
в скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (зібгана, зібгане); зібганим (зібганою);
в служебных видах – задля виглядів службових; з причин службових;
в таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу;
в трезвом виде – по-тверезому, тверезим бувши;
в таком виде – в такому вигляді, в такій постаті;
в упрощённом виде – спрощено, в спрощеному вигляді;
выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей; забутися;
делать, показывать, сделать вид – удавати, удати кого, що (ніби); чинитися ким, виставляти себе як, що; робити, зробити вигляд, що… (ніби…);
дерзкий вид – зухвалий вигляд;
для виду – про [людське] око (про [людські] очі); для [ради] годиться; на визір; (иногда) для призору;
заочный вид обучения – заочна форма навчання;
зеркало заднего вида – дзеркало заднього огляду; 
идти за кем, не выпуская из виду – іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці);
из корыстных видов – задля (для) корисливої мети (з корисливою метою);
имеется в виду что – йдеться про що, мова (йде) про що;
имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці];
иметь в виду – мати на увазі, пам’ятати;
иметь в виду кого, что – мати на увазі (на оці) кого, що; (рассчитывать на кого, что) важити на кого, на що; (принимать во внимание кого, что) уважати на кого, що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що; мати на думці, на приміті (устар.застар.в очу) кого, що;
иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що, ким, чим;
иметь виды на кого, на что – бити (цілити, важити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого, що; (образн.) накидати оком на кого, на що;
иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий);
иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що;
имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати;
имея в виду, что… – уважаючи (зважаючи) на те, що…; зважаючи на те, що; враховуючи те, що; маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; з огляду на те, що…;
каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає;
кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?;
можно представить в виде – можна подати у вигляді;
на вид, по виду, с виду – на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця; зовні; назверх;
на виду – на оці; на видноті;
на виду быть у кого – бути перед очима в кого;
на виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, иногда принародно, привсенародно);
надо иметь в виду – треба (необхідно, слід) мати на увазі;
не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги;
не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (иногда образн.) не в вашу міру міряючи;
не подавать виду (вида), не подать виду (вида), не показывать, не показать виду (вида) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку, не виявляти; (зрідка) не даючися на знак;
не показывать и вида, что… – і навзнаки не давати (даватися), що…;
не упускать из виду – не спускати з ока;
никаких видов на успех, на выздоровление… – жодного вигляду (перспективи) на успіх, на одужання…;
ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) (давн. жадному) разі; жодним (жадним) способом; жодною (жадною) ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі];
общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…;
по виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий);
по внешнему виду (по внешности) – із зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою;
подавать, показывать вид – давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби;
под видом кого, чего – начебто (нібито, буцімто) хто, що; у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; під позором кого, чого; ким, чим; видаючи себе за кого, що;
показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки;
поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; зробити зауваження (заувагу) кому; завважити (зауважити), поставити на карб кому що; подати кому на увагу що;
потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити, упустити, згубити, випустити) з уваги (з ока, з очей) що; (разг.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що;
при виде кого-чего – бачучи, бачивши (побачивши, забачивши) кого, що;
при виде опасности — побачивши (зауваживши, завваживши) небезпеку;
приводить к простейшему виду – зводити до найпростішого вигляду (спрощувати);
приводить уравнение к виду – зводити рівняння до вигляду;
принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати, набувати) якогось вигляду; перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик);
принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину); споважніти [на виду];
принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать;
растерянный вид – спантеличений вигляд;
скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися;
совершенный (несовершенный) вид глагола – доконаний (недоконаний) вид дієслова;
ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; подавати, подати на увагу кому; класти на увагу кому; виносити кому перед око, звертати чию увагу, виставляти (зауважувати, завважати) кому;
странный на вид – дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи; дивний на вигляд (на вид);
у него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря;
упустить (выпустить) из виду (из вида) – упустити (випустити) з уваги; забути; занедбати;
ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядно).
[Постава свята, а сумління злодійське (Пр.). Ге-ге! та його тут і зазором нема! (Сл. Гр.). Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними (Сл. Гр.). Там і масла того поклала в кашу – для призору (Сл. Гр.). Сум та туга виглядали з темних кутків (П.Мирний). Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, зомлілих фізіономій. Мазурки виглядали ще мізернішими од русинок, бо були ясні блондинки. Тонка, бліда шкіра на лиці аж світилась… (І.Нечуй-Левицький). Його зверхній вигляд зовсім непоказний: се простий собі сивий дідусь, одягнений не пишно, а навіть бідно, не надто високий, сухий, з лицем, поораним трудами життя, але повним виразу, з чорними блискучими очима (І.Франко). Давного Густава, заведіяки та аранжера скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І.Франко). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (П.Куліш). — Маріє! Уважай, що говориш, та й май на увазі, аби ніхто не чув того, що ти говориш! — сказав, остерігаючи.— Люди завидують нам і так-так усього, а як довідаються, що наш син злодій, будуть із того ще раді (О.Кобилянська). Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Удавати невинного, удавати ображеного. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Вид навкруги був сумний. А це дерево вже иншого порідку. Численні відміни звірів (АС). Він, здавалося, був наляканий моїм наближенням, та намагався не подати знаку і посміхався (Р.Андріяшик). Еге! Ся на обидві кована (Пр.). А хлопець лебедів: — Ой, не буду більше, дядьку, їй же Богу святому, не буду, а худібки так уже пильнуватиму, що й на хвильку з ока не спущу! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У мене аж вушка засміялись, як я той заголовок почув, та я перемігся якось, щоб радості своєї і навзнаки не подати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Гарну матимеш подобу, — сказав Дон Кіхот, — тільки бороду треба буде частіше голити, бо вона в тебе така буйна, закустрана й розкудлана, що як не будеш принаймні через день бритвою по ній проходитись, всяке на мушкетний постріл упізнає зразу, що ти за один (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розумом вона не відзначалася, але всім своїм виглядом ніби закликала чоловіків робити з нею дітей. Щойно чоловік гляне на неї, як йому відразу кортить нажити з нею купу немовлят. Проте вона ше не мала навіть однієї дитини, бо була за контроль над народжуваністю (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). — Ні, люба, я не мала на оці лікаря Чилтона  (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Сиджу ще кілька секунд, не спускаючи його з ока (Є.Попович, перекл. Т.Мана). З його єдиного віконця відкривався чудовий позір на бігову доріжку іподрому (В.Діброва, перекл. С.Бекета). До прірви зіштовхують саме дрібниці. Ви просто не помічаєте їх, доки не подивитесь у дзеркало заднього огляду (Наталія Гоїн, перекл. Реґіни Брет). На вигляд їй не даси більше тридцяти, а її ортографії — не більше чотирнадцяти (Моріц-Готліб Сафір). — Ти щось кепсько виглядаєш. Скільки тобі років? — А в дівчат, між іншим, некультурно про вік запитувати. — Так, ти ще й дівчина?!].
Обговорення статті
Приложение
1) (
несов.) прикладання, застосовування, докладування, долучування, додавання, притулювання; (сов.) прикладення, застосування, докладання, долучення, додання, притулення, (печати) прикладення, притиснення, відтиснення;
2) (
добавление) додаток, (редко) прилога, (программа) застосовна (прикладна) програма, застосунок;
3) (
грам.) прикладка:
в качестве приложения – як додаток;
приложение к книге – додаток до книги;
приложение нагрузки – прикладання (прикладення) навантаги;
приложение науки к чему – застосування науки до чого;
приложение усилий – докладання зусиль;
с приложением документов – з дода́нням (з долу́ченням) докуме́нтів, додаючи́ (долуча́ючи) докуме́нти;
точка приложения сил – точка прикладання (прикладення) сил.
[Ніхто не скаже: «Добре було б, щоб цей застосунок працював повільніше» (Наталія Кошманенко, перекл. Ф.Джейсона, Д.Г.Генсона). Нема застосовних наук, є тільки застосування науки (Л.Пастер)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Качество – я́кість, -кости; в качестве кого – за ко́го, я́ко хто.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Действовать – діяти; чинити; орудувати; (о машинах) – робити, працювати (кроме того см. Делать). Действовать по-своему – чинити по-своєму; ходити своїм робом. Действовать заодно с кем против кого – чинити проти кого спільно з ким; накладати з ким проти кого. Действовать справедливо, дурно – чинити справедливо, погано; ходити правим, лихим робом. Действовать на кого – діяти на кого; (влиять) – впливати на кого. Действующий – що діє; діяльний; (о законах) – чинний. Действовать в качестве кого – виступати за кого.
Истец – позовник. Действовать в качестве истца – виступати позовником.
Качество – якість; (свойство) – властивість. По качеству (этот материал является) – якістю (цей матеріял є). Плохой по качеству – лихий на якість. В качестве кого – як хто; за кого. Испытать качество – дізнавати, випробовувати якість.
Свидетель – свідок. Быть свидетелем, в качестве свидетеля – за свідка бути. Выступать в качестве свидетеля – виступати за свідка. Отводить свидетелей – відсторонювати свідків.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Аванс
• Авансом шлю благодарность
(фам.) – наперед дякую.
• Давать, делать авансы
(перен.) – давати (подавати) надію, давати обіцянку; обіцяти; обіцятися. [Ой кум до куми залицявся, Посіяти конопельки обіцявся. Н. п.]
• Погасить аванс
– сплатити аванс.
• Получать, получить что-либо в виде (в качестве) аванса (авансом)
– одержувати, одержати (діставати, дістати) що як аванс (авансом, наперед).
Быть
• Будем бдительны!
– будьмо пильні!
• Будем готовы!
– будьмо готові (напоготові)! [Вони вже близько, будьмо ж всі готові зустрінути врочисто молодих. Кочерга.]
• Будем здоровы!
– будьмо здорові!; будьмо! [Сідай і ти, Насте, — розпорядився Гаркуша, наливаючи чарки — …Отож, за те, щоб добре поярмаркувалось… Будьмо. Гончар.]
• Будем знакомы!
– будьмо знайомі!; познайомимося! (зазнайомимося!)
• Будет!
– годі; буде!; доволі!; досить! [Не плач, серденько, годі! Вовчок. Та буде ж, буде… Квітка-Основ’яненко.]
• Будет и на нашей улице праздник
– буде й на нашому тижні свято. Пр. Буде й на нашій вулиці свято. Пр. І в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце. Пр. Колись і на нас сонечко гляне. Пр. Колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде. Пр. Діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині. Пр.
• Будет по-моему, по-твоему…
– вийде на моє, на твоє…; буде по-моєму, по-твоєму… [І побачиш, як не на моє вийде. М. Куліш. Нехай, думаю, по-твоєму буде. Стороженко.]
• Будет с меня (тебя…)
– буде (досить) з мене (тебе).
• Будет тебе! будет вам!
– буде тобі! буде вам!; знатимеш! знатимете!; матимешся! матиметеся!; начувайся! начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш!
• Будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут
– не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють. Пр. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Пр. Хто стається медом, того мухи з’їдять. Пр. Будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть). Пр.
• Будь добр, будьте добры
– будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві; зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку; коли (якщо) ласка твоя, ваша; (розм.) спасибі тобі; спасибі вам. [Скажи мені, будь ласкав, тату, Чого ячмінь наш так поріс… Гребінка. Зробіте ласку, дядечку, велику, Не жалуйте дерев старих. Візьміть та вирубайте їх. Глібов.]
• Будь здоров, будьте здоровы
– бувай здоров, бувайте здорові; бувай, бувайте; (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові; щасливо. [Бувайте здорові, молодиці! Вовчок.]
• Будь он…, он бы…
– якби (коли б) він був…, він би…
• Будьте так любезны
– як (якщо, коли) ласка ваша; будь ласка (будьте ласкаві). [Коли ваша ласка, — кажу, — то й я собі біля вас стану. Вовчок.]
• Будьте уверены
– будьте певні; майте певність. [Будьте певні, що ви не вмрете — живі будете. Вишня.]
• Будь что будет; была не была
– що буде, те (то) й буде; хай буде що буде; хай (най) діється (буде) що хоче; або пан, або пропав. Пр. [Або здобути, або дома не бути. Пр. Раз козі смерть. Пр. Куць виграв, куць програв. Пр. Подивилась Катерина: — І ви, бачу, люди! Не плач, сину, моє лихо! Що буде, то й буде! Шевченко.]
• Была бы собака, а палка будет
– хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде. Пр. Кому кого у надобі, той того найде у кадовбі. Пр. Що по надобі, то найдеш і в кадобі. Пр.
• Была бы шея, а ярмо найдётся
– аби шия, а ярмо буде (знайдеться). Пр. Аби шия, а хомут буде. Пр. Аби пшоно — каша буде. Пр. Аби голова, а шолуді будуть. Пр. Аби корито, собаки будуть. Пр. Аби болото, а жаби будуть. Пр. Аби хліб, а зуби будуть (найдуться). Пр. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Пр. Аби побрязкачі, послухачі будуть. Пр. Аби люди, а піп буде. Пр. На мої руки найду усюди муки. Пр.
• Был конь, да изъездился
– був кінь, та з’їздився. Пр. Був мед, та гості попили. Пр. Було діло, та полетіло. Пр. Був колись горіх, а тепер свистун. Пр. Був волом, та став козлом. Пр. Був лісничим, а тепер нічим. Пр.
• Быть беде
– без біди тут не обійдеться; начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха.
• Быть без души от кого
– всією душею упадати коло кого; дух за ким ронити; палко любити кого. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш. Грітенко.]
• Быть в компании, водить компанию с кем
– бути в компанії з ким; тримати спілку з ким; спілкувати з ким.
• Быть в ладах, не в ладах с кем
– бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (згоді, ладу); добре тривати з ким; бути (жити) не в ладу (не в (з)лагоді, не в згоді) з ким; не ладнати з ким; незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким. [Нам не треба сварки, ми в злагоді. Мартович.]
• Быть в новость кому
– бути за новину кому.
• Быть во главе
– на чолі бути (стояти); перед вести. [Бо Панько перед вів!.. М. Куліш.]
• Быть в ответе за что
– відповідати за що.
• Быть в сборе
– зібратися; бути вкупі.
• Быть в состоянии, в силах (сделать что)
– змагати (змогти, змогтись); здужати (здолати); мати змогу (силу); примогти. [Коли б змогтись, та ще поволоктись. Пр. Приміг би — в ложці води втопив. Пр.]
• Быть в ссоре с кем
– бути у сварці (у гніву) з ким; посваритися з ким; (образн.) розбити глек і з ким. [Часом ти що не по-моєму, — я косо гляну, а часом я що не по-твоєму — ти скривишся, та дивись і розіб’ємо глек! Кониський.]
• Быть или не быть
– бути чи не бути; жити чи не жити. [Жити чи не жити — Ось що стало руба. Старицький, перекл. із Шекспіра.]
• Быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего)
– бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим; (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити… [Хай чабан! — усі гукнули, — За отамана буде. Тичина. І він зайшов у другу кімнату, що правила йому за робочий кабінет. Баш.]
• Быть мужем и женой
– бути чоловіком і жінкою; бути подружжям; бути в парі (до пари). [Не будемо ми, серденько, в парі, душа моя чує. Чубинський. Не судилось нам, серденько, Бути до пари. Кримський.]
• Быть начеку (настороже)
– бути наготові (насторожі); пильнувати; бути обережним.
• Быть не может!
– бути не може!; [це] неможливо!
• Быть ни при чём
– бути ні до чого; не мати нічого спільного з чим.
• Быть по сему!
– хай буде так!; так має бути!; нехай так! [Хай буде так! Іди! Кочерга.]
• Быть постоянно в чём
(в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого. [З роботи ніколи не вилазить. Сл. Гр.]
• Быть постоянно (находиться)
– завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути; не переводитися. [Яка вона молодесенька, а вже свати не переводились у хаті. Вовчок.]
• Всё может быть
– усе може статися; все може бути. [Я не кажу напевне, а все може статися. Старицький.]
• Да будет!
– хай (най) буде!
• Должно быть
– певно; мабуть (мабуть чи не); повинно (мусить бути). [Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі. Шевченко.]
• И был таков
– тільки його й бачили; і щез (зник, пропав). [Похвалили млин і поїхали, і німець той з ними. Тільки його й бачили. Кониський.]
• Как быть?
– як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати? [Що тут у світі робити? Казка.]
• Кто бы ни был
– хоч би хто був; хто б був не був. [Хто б був не був батько, а вже ж він батько. Свидницький.]
• Может быть
– може.
• Надо быть (надо полагать, вероятно)
– мабуть; [десь] певно; либонь; мабуть чи не; десь (десь-то); (зах.) відай. [Удався, мабуть, я у того пращура свого, у Савлука козака. Вовчок.]
• Не будь я (пусть я не буду)
– [Не] хай я не буду.
• Не будь я тогда где…
– якби я не був тоді де…
• Не знает, как ему быть
– не знає, що йому робити (діяти, чинити); (образн.) не зна, на яку (котру) ступити. [Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною. Мартович.]
• Не то будет, не то нет
– може, буде, може, й ні. Пр. Або буде, або й ні. Пр.
• Одно и то же будет
– на одне (на те саме) вийде.
• Пока ещё что будет
– пока там ще до чого дійдеться.
• Стало быть
– отже; виходить; значить. [Значить, подорожувати будемо ми лише втрьох… Трублаїні.]
• Так и быть
– (не)хай (і) так; так тому й бути; гаразд (добре); сількісь; (давн.) іносе. [Найкраще у житті — це життя… а вмирати… ну, що ж, нехай і так! — життя є наука про смерть. Ільченко. «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. Котляревський.]
• Хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д
– хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) і т. ін. [Хотів був обережно вгорнути в клапоть шовку й той пречудовий образок. Ільченко. Уже були спробували з сінокосами, — обпеклися. Головко.]
• Чему быть, того не миновать
– що статися має, то станеться. Пр. Що суджено, то не розгуджено. Пр. Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду. Пр. Що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш. Пр. Чи співатиме півень, чи ні, а день буде. Пр. Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом. Пр. Що має утонути, то не увисне. Пр. Що має висіти, то не утоне. Пр. Лихая доля і під землею надибає. Пр.
• Чтоб тебя здесь не было!
– щоб твій і дух [тут] не пах!; щоб твого й духу [тут] не було!; щоб тебе тут не було! [Іди з двору, щоб і дух твій тут не пах!.. Тобілевич. Геть звідси! Щоб твого духу тут не було! Гордієнко.]
Вид
• Будем иметь в виду
– маймо на оці (на увазі).
• Быть на виду у кого
– бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (іноді) бути на очах у кого. [Вона в мене і перед очима і на думці… Квітка-Основ’яненко.]
• Быть на виду у кого
(перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого.
• В виде милости
– як ласка (за ласку).
• В виде наказания
– за кару. [Кілька годин пересидів за кару… Ковалів.]
• В виде опыта
– як (с)проба (як (с)пробу, на (с)пробу, за (с)пробу). [Зробив на пробу, що з того вийде. Сл. Ум.]
• В виде процента
– як процент.
• В виде чего (в качестве чего)
– [Як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого.
• В виду благоприятной весны, дождливого лета…
– уважаючи (зважаючи, з огляду) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…
• В виду изложенного; в виду выше изложенного
(канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище.
• В виду многочисленности чего
– зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого.
• В виду отсутствия (денег, материалов…)
– за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…).
• В виду того, что…
– через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…; з огляду на те, що…
• В виду чего
– через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з огляду нащо; тому (тим) що…; маючи на увазі, що…; задля чого.
• В виду чего-либо
– (за)для чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…
• В жидком, твёрдом виде
– рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані.
• Видавший виды
– обметаний; бувалий, бувалець; бита голова; битий жак. [Не питай старого, а питай бувалого. Номис.]
• Виды на урожай, на будущее
– сподіванки (вигляди, види, перспективи) на [добрий] урожай, на майбутнє.
• Видал виды
– [Всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето. [Одразу видно, що вони бували в бувальцях. Яновський. Видно, що він був на коні і під конем. Тобілевич.]
• Вид на жительство
– свідоцтво на проживання; паспорт.
• Видом не видано
– зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано.
• Видом не видать
– видом не видати; зазором не видати; і зазору (і зазором) немає. [Ані слихом слихати, ані видом видати. Номис. Ге-ге! та його тут і зазором нема! Сл. Гр.]
• В каком виде
– у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…).
• В лучшем виде (будет сделано, дано, представлено)
(разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться).
• В неприглядном виде
– у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі.
• В нетрезвом (пьяном) виде
– нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч. [Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними. Сл. Гр.]
• В нетронутом виде
– у незайманому вигляді; незайманий (-на, -не); незайманим (-ною).
• Внешний вид, внешность
– зовнішній (зверхній) вигляд, зовнішність; урода. [Його зверхній вигляд цілком непоказний… Франко.]
• В свободном виде
(спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися).
• В связанном виде
(хим.) – у сполуках.
• Все виды (наказания, поощрения…)
– усі, які є (кари, заохочення…).
• Всех видов (помощь)
– усяка (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога); яка тільки є (допомога).
• В скомканном виде
– жужмом (жмаком); зібганий (-на, -не); зібганим (-ною). [Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Сл. Гр.]
• В таком виде представлять, представить дело себе
– так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу.
• В трезвом виде
– по-тверезому; тверезим бувши.
• Делать, сделать вид, что…
– удавати, удати, що… (ніби…); робити, зробити вигляд, що… (ніби…).
• Для вида
– про [людське] око (про [людські] очі); для (ради) годиться; (іноді) для призору. [Хоч би про людське око упадали за мною! Дольд-Михайлик. Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться. Стельмах. Там і масла того поклала в кашу — для призору. Сл. Гр.]
• Из корыстных видов
– (за)для корисливої мети (з корисливою метою).
• Имелось в виду
– була думка; малося [на увазі, на думці].
• Иметь в виду кого, что-либо
– мати на думці, мати на оці, на приміті (застар. в очу) кого, що; важити на кого, на що; уважати на кого, на що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що. [А щодо кандидата, то вони свого на думці мають, а ми — свого. Головко. Передовики лядської політики мали в очу саме панство. П. Куліш. Уважай, що говориш… Кобилянська.]
• Иметь вид кого, чего-либо, представляться в виде кого, чего
– мати вигляд (подобу) кого, чого; виглядати (показуватися, видаватися) як (немов…) хто, як що, ким, чим. [А як воно виглядає? Та виглядає, як наш дуб… Прус.]
• Иметь вид на кого
– важити (бити, цілити) на кого; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого; (образн.) накидати оком на кого. [Татарине, татарине! На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненьку зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? ЗОЮР.]
• Иметь здоровый вид
– мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий).
• Иметь свои виды
– мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що.
• Имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать
– маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати.
• Имея в виду что…
– маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; уважаючи (зважаючи) на те, що…; з огляду на те, що…
• Каков на вид
– який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає.
• Кого вы имеете в виду?
– на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?
• На вид, по виду, с виду
– на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір); з вигляду (з погляду, з виду, з лиця); зовні; назверх. [І що ж то за хороша з лиця була. Вовчок. Зовні Марія була зовсім спокійна. Смолич.]
• На виду у всех
– перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, іноді при(все)народно). [Скажи, Йване, привселюдно, ти з доброї волі писався? М. Куліш.]
• Не будем упускать из виду
– не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги.
• Не имея вас в виду
– не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (іноді образн.) не в вашу міру міряючи.
• Не подавать, не подать, не показывать, не показать вида (виду)
– взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку; не виявляти; (зрідка) не даючися на знак. [Проте Орися й знаку не подала. Головко. Мати не виявляє, що про це вже зна… З нар. уст.]
• Никаких видов на успех, на выздоровление…
– жодних виглядів (перспектив) на успіх, на одужання…
• Ни под каким видом
(разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) разі; жодним способом; жодною ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі].
• Общий вид Киева, Одессы…
(на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…
• По виду (знать кого)
– з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий).
• По внешнему виду (по внешности)
– з зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою.
• Под видом кого, чего
– у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; ким, чим; начебто (нібито, буцімто) хто, що, видаючи себе за кого, що.
• Показать, подать вид
– дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки.
• Поставить на вид кому что
– звернути чию увагу на що; подати кому на увагу що; завважити (зауважити) кому що.
• Потерять, выпустить, упустить из виду что
– спустить (втратити) з уваги (з ока, з очей) що; (розм.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що.
• При виде кого, чего
– бачивши (побачивши, забачивши) кого, що. [Бачивши їхні муки, серце мені зайшлося болем. Прус. Забачивши бандитів, міліціонер почав стріляти. Прус.]
• Принимать, принять какой-либо вид
– набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати) якогось вигляду; брати, узяти на себе лице (лик). [Настя набрала серйозного вигляду. Васильченко.]
• Принять серьёзный вид
(о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину). Споважніти [на виду].
• Принимать, принять на себя вид чей
– брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать.
• Скрываться, скрыться из виду
– зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися.
• Ставить, поставить кому на вид
– робити, зробити зауваження кому; зауважувати, зауважити кому; подавати, подати на увагу кому.
• Странный на вид
– дивний з погляду; дивного вигляду; дивний на вигляд (на вид).
• У него (неё…) болезненный вид
– він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря.
• Ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду
– ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядці).
Выступать
• Выступать важно, плавно
– поважно ступати (виступати); (розм.) іти виступцем (виступці). [Не кожен ходить у таких чоботах! — кажу я з гордістю і, поважно ступаючи, іду через усю хату. Багмут. Виступцем тихо йду. Сл. Гр.]
• Выступать в качестве кого
– виступати як хто, ким.
• Выступать, выступить [постепенно] из воды
– витавати, вита(ну)ти; витопати, витонути. [Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Сл. Гр. Я посадив на низу дині, вони й зійшли були добре, а дощі заливні пішли, вода й залила їх, — то поки витоне з-під води, паростки й погинуть. Сл. Гр.]
• Выступать за кого, за что
– виступати за кого, за що; обставати за ким, за чим, за кого, за що.
• Выступать из пределов чего
– переходити межі чого; виходити (по)за межі чого.
• Выступить по докладу
– виступити на доповідь (по доповіді).
Качество
В качестве кого, чего
– як хто; як що; за кого, за що.
• По качеству
– якістю (на якість); щодо якості.
Количество
• Большое количество
– велика кількість (велике число); (іноді) численність.
• Дело не в количестве, а в качестве
– ідеться не про кількість, а про якість; річ не в кількості, а в якості (не в числі, а в добротності).
• Достаточное количество чего
– достатня кількість чого; доволі чого.
• Изрядное количество чего
– чимало (багатенько) чого.
• Имеется в большом количестве что
– є у великій кількості (у великому числі, у великій мірі) що, чого; дуже багато чого є.
• Имеется в достаточном количестве что
– є у достатній кількості (числі) що; є досить (доволі, удоволі) чого; довільно на що.
• Несметное количество
– сила; велика (страшна, страшенна, незліченна, незчисленна) сила; сила-силенна; силеча; безліч (без ліку, без числа); тьма (тьма-тьмуща, тьма-темрява); мла; гибель (до гибелі); гиблюща гибель; до напасті; до смутку; (образн.) хмара (як хмар, хмара хмарою); як зірок на небі; як цвіту весняного (як цвіту по весні); як маку; як трави; як листя; як мурави (як мурашні, як мурашви, як комашні); як сарани; як черви; як (що) ліску; як сміття (як гною); [чортів] тиск; хоч греблю гати; аж кишить.
• По количеству народонаселения
– кількістю (щодо кількості) населення; числом (щодо числа) людності.
• Учёт по количеству
– кількісний облік; облік [щодо] кількості; облік на кількість.
Свидетель
• Брать, взять, призывать, призвать в свидетели кого
– брати, узяти за свідка кого; свідчитися, засвідчитися ким.
• Быть свидетелем, в качестве свидетеля
– за свідка бути; (іноді) свідкувати.
• Выступать в качестве свидетеля
– виступати як свідок (за свідка).
Таковой
В качестве такового; как таковой
(книжн.) – як такий.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Батькува́ти
1)
быть отцом;
2)
действовать в качестве отца;
3)
бранить, задевать бранью отца.
Бу́ти
1)
быть, существовать;
2)
присутствовать;
3)
состоять.
Бу́ти за ко́го – быть чем, в качестве кого, чего.
Бу́ти в бо́ці – быть в стороне.
Бу́ти живи́м та здорови́м – здравствовать.
Бу́дь ла́ска (ла́скав) – пожалуйста.
Бу́дьте ласка́ві – будьте добры, пожалуйста.
Здоро́ві були́ – здравствуйте.
Ґату́ноксорт, вид, качество.
На яки́й ґатунок я ма́ю туди́ йти́ – в качестве кого я туда пошел-бы.
За, пред.
1)
за;
2)
из-за.
За таки́ми обста́винами – из-за таких обстоятельств.
За лихи́ми лю́дьми – из-за злых людей.
3)
вместо, за.
Пішо́в за ньо́го на робо́ту – пошел вместо него на работу.
4)
вместо, в качестве кого, чего, как кто.
Я за дві́рника тут – я служу дворником здесь.
5)
по.
Суму́ю за ним – скучаю по нем.
6)
при.
За царя́ Горо́ха – при царе Горохе.
За таких обста́вин – при таких обстоятельствах.
7)
во-время.
За ге́тьмана Іва́на – во-времена гетмана Ивана.
8)
через (о времени). За ти́ждень бу́де́мо в Ки́їві – через неделю будем в Киеве.
9)
о, об.
За ньо́го мо́ва – о нем, об нем речь.
10)
чем, нежели.
Всти́гнуть дої́хати рані́ше за нас – успеют приехать раньше нас, чем мы, нежели мы.
Вся робо́та за мно́ю – вся работа на мне.
За водо́ю – вниз по течению.
За моє́ю ду́мкою – по моему мнению.
Жаль за си́ном – жаль сына.
Говори́ти за ким – говорить в защиту, пользу кого.
Говори́ти за ко́го – говорить о ком, про кого.
Прийти́ за ді́лом – прийти по делу.
За́бавка
1)
игрушка;
2)
развлечение.
Я йому́ за за́бавку – я ему служу в качестве развлечения.
Сві́док, -дкасвидетель.
Як сві́док – в качестве свидетеля.
Старува́ти, -ру́ю
1)
проводить старость;
2)
распоряжаться в качестве старого, старшего;
3) (
о малолетн.) рассуждать, как старик.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Быть (в выражениях): б. вакантным, свободным – вакува́ти, гуляти; б. в бегах – на вті́ках бу́ти; б. виновным – винува́тим, винним бу́ти; б. в нерешительности – вага́тися; б. в обучении – бу́ти в нау́ці; б. в праве – ма́ти пра́во; б. в силах – зду́жати, здола́ти; б. вынужденным, принужденным – му́сіти, принево́леним бу́ти; б. кем (в смысле професии, занятии, состоянии) – выражается через глаголы на -увати, -ювати, напр.: учителюва́ти, секретарюва́ти й т. д.; б. кем, в качестве чего – бу́ти за що, за ко́го, напр.: бу́ти за секретаря, за рахівника́… или выражается тем же глаголом на -увати, -ювати, напр.: секретарюва́ти, факторува́ти; б. лишним – у за́йві бу́ти, за́йвим бу́ти; б. напечатанным – вийти дру́ком; б. непричастным – неприче́тним бути, о́сторонь бу́ти; б. нужным – потрі́бним, в зна́добі бу́ти; б. ознакомленным с чем (с делом) – зна́тися на чому, бути обі́знаним у чо́му (на чо́му, з чим); б. осмотрительным – бу́ти оба́чним, оба́чливим, ма́тися на ба́чності; б. подозреваемым – бу́ти підо́зреним; б. подходящим (годным к чему, на что) – бу́ти прида́тним, годящим на що, до чо́го; б. полезным кому – у приго́ді става́ти кому́; б. последним – на оста́нку бу́ти; б. признательным – вдячним бу́ти; б. сведущим в чем – зна́тися (розумі́тися) на чім; б. считанным – під раху́нком, на о́бліку бу́ти; б. уверенным в чем – бу́ти пе́вним чо́го; б. угрожающим – погро́жувати, загро́жувати; будет (нар. достаточно) – го́ді, дово́лі, до́сить, бу́де; будет одно и то же – на одно́ вийде; будучи – бу́вши; будьте добры – будь ла́ска, бу́дьте ласка́ві; должно быть – пе́вно, ма́буть, ма́буть чи не…; как б. – що робити, як його́ бу́ти; не может б. удовлетворено – не мо́жна задовольнити; стало б. – зна́чить, вихо́дить, о́тже; так и б. – гара́зд, до́бре, неха́й так.
Выставка
1) виста́ва
; передвижная -ка картин, выставка-передвижка – переїзна́ (мандрі́вна) виста́ва картин;
2) (
действ. в качестве кого, чего) – становити, поста́вити ко́го, за що; в. число – ста́вити, поста́вити да́ту, датува́ти, задатува́ти;
2) (
удалять) – викида́ти, викинути.
Действовать
1) (
поступать) – ді́яти, чинити, робити; -вать в качестве истца – бу́ти, виступа́ти позиваче́м (як позива́ч); действовать против закона – переступа́ти зако́н, чинити про́ти зако́ну;
2) (
работать) – робити, працюва́ти; телефон -вует – телефо́н працює;
3) (
влиять) – вплива́ти, вплинути; (непосредственно воздействовать) – ді́яти, поді́яти; д. на кого – вплива́ти на ко́го, ді́яти на ко́го;
4) (
о законе) – ма́ти силу, ма́ти чинність;
5) (
д. чем) – ору́дувати чим.
Дело
1) спра́ва, ді́ло
; д. гражданское – циві́льна спра́ва; д. истребованное – оде́ржана на вимо́гу спра́ва; д. копеечное – копійча́на спра́ва, спра́ви на копі́йку; д. личное – а) особо́ва спра́ва; б) особиста спра́ва (напр., в выражении: «прийти по личному делу»); д. основное – головна́, (основна́) спра́ва; д. очередное – чергова́ спра́ва; д. рублевое – спра́ви на карбо́ванець; д. секретное – тає́мна, секре́тна спра́ва; д. служебное – урядо́ва (службо́ва) спра́ва; д. спешное, срочное – нега́йна, пильна (нага́льна) спра́ва; д. судебное – судова́ спра́ва; д. тайное – таємниця; д. текущее – пото́чна спра́ва; д. тяжебное – по́зов (-зву), спра́ва позо́вна; д. уголовное – криміна́льна спра́ва; д. экстренное – нега́йна спра́ва; браться за дело – бра́тися, взятися до спра́ви, захо́джуватися, заходитися ко́ло спра́ви; в самом деле (на самом деле) – спра́вді; вести дело – прова́дити спра́ву; возбуждать дело (в суде) – розпочина́ти, розпоча́ти, заво́дити, заве́сти спра́ву; (в гражд. делах) – позива́ти, запозива́ти ко́го; возобновлять дело – поновляти, поновити спра́ву; войти в дело: а) (в качестве стороны) – увійти в спра́ву; б) (вникнуть) – вглянутися в спра́ву; дело выгорит – спра́ва вийде на до́бре; давать делу надлежащее направление – нале́жно скеро́вувати спра́ву; давать делу движение, ход – зру́шувати, зру́шити спра́ву, пуска́ти, пустити, посува́ти, посу́нути спра́ву; движение дела – рух спра́ви, посува́ння спра́ви; дела должны поправиться – спра́ви ма́ють піти на кра́ще; дело лежит, остается без движения – спра́ва не руша́є напере́д; д. обстоит так – стан спра́ви такий, спра́ва в тако́му ста́ні; д. очень нужное – пильна спра́ва; д. о кем иметь – ма́ти з ким ді́ло; знакомый с делом – обі́знаний із спра́вою, на спра́ві; круг дел – о́бсяг справ; на деле доказать – ді́лом дове́сти; обратиться по делу (к кому) – вда́тися в спра́ві (до ко́го); переходить к очередным делам – перехо́дити, перейти (да́лі) до порядку де́нного; по делам – у спра́вах; по личному делу – в особистій спра́ві; по настоящему делу – у цій спра́ві; понимающий дело – тяму́щий у спра́ві; прекращать дело – закрива́ти, закрити спра́ву, прикі́нчувати, прикі́нчити спра́ву; при делах оставить – залишити в спра́вах; приобщение к делу – долу́чення, приєдна́ння до спра́ви; приходить по делу – прихо́дити, прийти в спра́ві; проиграть дело – програ́ти спра́ву; расклеилось дело – спра́ва не вдала́ся; слушание дела – ро́згляд спра́ви; это дело особое
1) (
иное) – це що і́нше, це і́нша спра́ва;
2) (
исключительное, особенное) – це особлива спра́ва; это дело исключительной важности – це на́дто важлива спра́ва; это дело решенное – це вже рі́шено (вирішено);
2) (
труд, занятие, ремесло) – робо́та, пра́ця, спра́ва; д. банковое – банкі́вство (Н); д. газетное – газетярство; д. канцелярское – канцелярська спра́ва; д. комиссионерское – комісіоне́рство, комісіоне́рська справа; д. маклерское – ма́клерство; д. основное – головна́ (основна́) пра́ця; д. переплетное – паліту́рництво; д. печатное, типографское – друка́рська спра́ва, друка́рство; д. писарское – писа́рство; д. счетоводное – рахівництво; д. табачное – тютюнництво; д. торговое – торгове́льна спра́ва, торгі́вля; браться за дело – бра́тися до пра́ці, захо́джуватися ко́ло робо́ти; знать свое дело – зна́тися на свойо́му ді́лі, умі́ти свого́ ді́ла; не у дел остаться – без пра́ці лишитися; у дела – на (ко́ло) пра́ці;
3) (
предприятие) – ді́ло, підприє́мство; дело книжное – книга́рня; д. мануфактурное – мануфакту́рна крамниця; д. основное – головне́ (основне́) підприє́мство; вложить деньги в дело – вкла́сти гро́ші в підприє́мство; вступать в дело компаньоном – (при)става́ти, (при)ста́ти компаньйо́ном у підприє́мстві; входить в дело – пристава́ти, приста́ти до підприє́мства; выйти из дела – відійти від спра́ви, вийти з підприє́мства; делать большие дела – великі спра́ви прова́дити, до́брі зиски ма́ти; отрывать от дела (кого) – відрива́ти, відірва́ти від ді́ла; расширить дело – збі́льшити підприє́мство;
4) (
обстоятельство) – річ, (ре́чі), спра́ва; дело случайное – річ випадко́ва; случилось такое дело – тра́пилося так, ста́лася така́ річ.
Депутат – депута́т (-та), посо́л (-сла); присланный в качестве -та – депуто́ваний.
Качество – якість (-кости); (свойство) – властивість (-вости); к. высокое – висо́ка якість; в -ве докладчика – як допові́да́ч, за допові́дача́; в -ве чего – як що; испытывать -во – випробо́вувати якість; материя хорошего -ва – добро́тний крам; повышение качества – полі́пшення якости; по -ву – якістю, (як) на якість; товар -вом похуже – крам на якість гі́рший.
Коммивояжер – комівояже́р (-ра); в качестве коммивояжера (служить) – за комівояже́ра.
Опыт
1) (
проба) – спро́ба, спиток (-тку); (эксперимент) – до́слід (-ду); в виде, в качестве опыта – як спро́ба, на спро́бу; производить опыты – робити до́сліди;
2) (
опытность) – до́свід (-ду), досві́дченість (-ности); на личном опыте, из личного опыта (узнать) – з особистого до́свіду, особистим до́свідом, на собі́, по собі́; приобретать опыт – набува́ти до́свіду; узнавать по опыту – досвідча́тися, досві́дчуватися, досві́дчитися; умудренный опытом – до́бре досві́дчений, удосві́дчений.
Повышаться, -выситься
1) підвищуватися, підвищитися; (
о ценах) – бі́льшати, побі́льшати, збі́льшуватися, збі́льшитися; цена начала повышаться – ціна́ пі́шла вго́ру (пішла́ рости); цена повышается – ціна́ росте́ (іде́ вго́ру, бі́льшає);
2)
п. в качестве – лі́пшати, полі́пшати; п. в цене – доро́жчати, подоро́жчати; акции повышаются – а́кції йду́ть уго́ру, доро́жчають.
Приложение
1) дода́ток (-тку)
; п. к протоколу – дода́ток до протоко́лу; в качестве -ния – як дода́ток;
2) (
действие) – додава́ння, долуча́ння; письмо с -нием документов – лист з до́даними (долу́ченими) доку́ментами; посылаем с -нием копии – надсила́ємо додаючи (долуча́ючи) ко́пію;
3) (
печати) – ві́дтиск (-ску), відтиснення; с -нием печати – за печа́ттю, з (відтисненою) печа́ткою;
4) (
применение) – застосува́ння; (употребление) – ужива́ння, ужиття; не находить приложения – не ма́ти застосува́ння.
Пробный (о порции) – про́бний, спро́бний, на спро́бу; (служащий в качестве образца, о товаре) – зразко́вий.
Свидетель, -ница – сві́док (-дка), сві́дчиця; с. очевидец – нао́чний сві́док, сві́док-самовидець (р. п. – сві́дка-самовидця); быть, выступать -лем, в качестве -ля – за сві́дка бу́ти, става́ти, ста́ти; взять кого в -ли – узяти кого́ за сві́дка; выставлять -лей – ста́вити, поста́вити сві́дків; отводить -лей – відсторо́нювати, відстороняти, відсторонити сві́дків; посредством, с помощью -лей – сві́дками; представить -лей – поста́вити сві́дків; призывать кого в -ли – ста́вити кого́ за сві́дків.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Батькува́ти, -ку́ю, -єш, гл.
1) Бранить, задѣвать бранью отца.
Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..». Рудч. Ск. II. 7.
2) Быть отцемъ. Мил. 210. Быть посаженнымъ отцемъ.
3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца.
Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати... ЗОЮР. І. 320.
Бу́ти, єсьм, єси́, єсть и є, єсьмо́, єсте́, суть, прош.: був, була́, було́, гл.
1) Быть, существовать.
Ти єси син мій. Єв. Мт. І. 11. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Ном. № 9989. Дурень їсь, Гриню. Ном. № 8563. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Шевч. 133. Не єсть ти мені сестра, а єсть ти мені ворог. Рудч. Ск. І. 124. Не єсть то нас, братця, яничарські кулі в полі постріляли, єсть то нас отцевські й матчини сльози.... побивали. Мет. 439. Єсть у тебе гроші? Єсть де сісти, та нікому їсти. Ном. № 741. Не є кому та донести до милого вісти. Гол. III. 391. Було б не рубати зеленого дуба, було б не сватати, коли я не люба. Нп. Як би знала, що покине, — була б не любила. Шевч. Станемо якось бути на світі, — хоч не жити, дак бути. Г. Барв. 395. Було, та загуло. Був, та нема.
2)
— за. Быть чѣмъ, въ качествѣ чего. Бути за свідка.
3)
— в бо́ці. Выть въ сторонѣ. Зміев. у. См. ниже: бу́ти в о́ці.
4)
— в гніву́ з ким. Быть въ ссорѣ, сердиться. Одже я буду в гніву з тим або з другим. НВолын. у.
5)
— в квіту́. Цвѣсти. НВолын. у.
6)
— в о́ці. Быть на глазахъ. Тобі добре: ти в боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у.
7)
— за ві́домом. Быть въ извѣстности.
8)
— з ким. а) Быть съ кѣмъ. Я був там з братом. б) Видѣться и говорить съ кѣмъ. А вже були-сте з батюшкою, коли казав ховати буде? Каменец. у.
6)
— їде́н дух з ким. Жить душа въ душу съ кѣмъ нибудь. НВолын. у.
10)
Будь ла́ска, будь ла́скав. Пожалуйста. Ви ж, будь ласкав добродію,.... роспрягайте коній. Рудч. Ск. II. 151.
11)
Будь, будь-лі. Нибудь (неопр. част.). Та наклади будь-лі якою, аби вбив козирем. Канев. у. Будь-лі хто надіне свиту, то гарно й дивиться. Канев. у. Будь-лі де. Желех. Будь-хто. Кто, что нибудь. Вх. Зн. 4.
12)
Здоров був, була! Здравствуй! Здорова була, дівчино моя! Мет. 71.
За, пред.
1) За.
Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. На в-городі вишня, за в-городом дві. Мет. 47. Продав сестрицю за тарель, русу косу за шостак. Мет. 195. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Ой паничу, паничу, я вас за чуба посмичу. Ном. № 1162. За сеє Бог не повісить. Ном. № 114. Заїхав за Дунай, та й додому не думай. Ном. № 708. Тоді салдат за лопату та до грошей (закопаних). Грин. І. 127.
2) По причинѣ; изъ-за.
Рада б тебе одвідати, да не можу за темними лугами, за широкими степами, за бистрими ріками. Дума. За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно. Нп. Їхав у Крути сина відвідати, бо на Різдво його за холодом не привозили. Св. Л. 94.
3)
чим, ким. При чемъ, комъ; при помощи, содѣйствіи, работѣ кого. За дурною головою та й ногам лихо. Ном. № 6682. Думала бути за ним пані. Мет. 237. За хорошим чоловіком жінка молодіє. Нп. Без мене ти не зробиш, любий царю, не так то зробиш, може, і за мною. К. ЦН. 205. За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться. Г. Бар. 371. Вся робо́та за (ким). Вся работа на (комъ). Свекруха тільки піч витопе, а то вся робота за мною. Черн. у. Жаль за ким, чим. Жаль кого, чего. Мені жаль за сином. Св. Л. 322. Говори́ти за ким. Говорить въ защиту кого. Говорим на вовка, але за вовком щось треба сказать. Ном. № 6737.
4) При (о времени), во (время).
Не за нас се стало, не за нас і перестане. Ном. № 687. За Хмельницького Юрася пуста Україна звелася, а за Павла Тетеренка — не поправиться й теперенька. Ном. № 13440. Дай же, Боже, — козаки промовляли, — за гетьмана молодого жити як за старого. АД. II. 124. За мене, то вже в дворі жили ми спокійненько. МВ. (О. 1862. III. 34). За тепла ще попорав усе в дворі. Харьк. За години покосили сіно. Харьк. Наш господарь дозорця, вижав жито за сонця. Грин. III. 671. Ми старі, та ще помремо: тебе треба за доброго ума оженити. Г. Барв. 201.
5) Черезъ (о времени); въ теченіе.
За тиждень — Великдень. Марк. 4. Мати дочку за рік не пізнала, мати дочку старою назвала. Нп. Вже не скоро, мало не за рік, бачу в церкві вдову. Г. Барв. 377. За тиждень замість чорних стогів жовтіли високі ожереди соломи. Мир. Пов. І. 111.
6) О, объ.
За вовка помовка, а вовк у хату. Ном. № 5769. Не скажу тобі за корови нічого. Мет. 264. За любощі спом’янули. Лавр. Я за тебе й забуду. Лавр. А козаченьки за віру дбають. Млр. л. сб. 181. Коли б там не огляділись іще за мене. MB. (О. 1862. III. 43).
7) По.
Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Лавр. 51.
8) По, вслѣдъ, (о водѣ) по теченію.
Пішло за вітром. Ном. № 1906. Та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою дівчиною молодою. Мет. 57.
9) На.
Що в дівчат ума й за шеляг нема. Лавр. 121. Иногда переводится безъ предлога родительнымъ падежемъ. Старий оселедьку, не стоїш за редьку. Нп. Такий молодий, що не варт і за старого.
10) При сравнительной степени: чѣмъ, нежели (или же переводится родительнымъ падежемъ).
Що солодче за мед? Чуб. За нас розумніший. Чуб. Твоя Наталка краща за всіх. Мет. 303. Лети, лети, соколоньку, поперед нас, занеси там вістоньку перше за нас. Мет. 171.
11) Переводится творительнымъ падежемъ: вмѣсто, какъ, въ качествѣ.
У мене дванадцять літ за джуру пробував. Мет. 413. Чужої дитини не май за свою. Ном. № 1196. Черешину за крижа уткнули. Чуб. Я втомилась, хиба ти йди за мене. Чуб. Ляха-бутурлака не рубайте, между військом для порядку за яризу військового зоставляйте. АД. І. 215. Хочу тебе за дружину взяти. Мир. Л. сб. 220. Скриня моя за стіл провить. Г. Барв. 435. Порається всюди за видющу. Г. Барв. 370. Одяглась за старчиху. Грин. II. 177. Чужая біда за играшку. Ном. № 2341. За короля обібрали.
12)
За ру́ки да́ти гро́ші. См. Рука.
13)
За все гара́зд, до́бре. Все хорошо. За все гаразд, пане Саво, тільки одно страшно: виглядають гайдамаки із-за гори часто. Млр. л. сб. 198.
Козе́л, -зла́, м.
1) Козелъ.
2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье.
3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131.
4) Родъ игры.
Козла́ води́ти. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78.
5) Четырехугольный столбъ или подставка для
черіня́ гончарной печи. Вас. 180.
6)
мн. Ко́зла. Козлы. Стали вряд, а ратища в козла поставили. ЗОЮР. І. 254.
7)
мн. Кі́зли. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и кро́кви, стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
Побатькува́ти, -ку́ю, -єш, гл.
1) Побыть посаженнымъ отцемъ, въ качествѣ отца.
2) Поругать, задѣвая въ брани отца.
Ще полаяв, побатькував трохи. Мир. ХРВ. 146.
Постарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Распоряжаться нѣкоторое время въ качествѣ старшаго.
Придава́ти, -даю́, -є́ш, сов. в. прида́ти, -да́м, -даси́, гл.
1) Прибавлять, прибавить. «
Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо? — Чуб. III. 39. — ходи́. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. Мир. ХРВ. 9.
3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка.
Ви за молодою панією мабуть при́дані? МВ. (О. 1862. І. 73).
Приста́я, -та́ї. 1) м. = Пристай. Желех.
2)
м. = Присташ. Желех.
3)
ж. Вступленіе въ бракъ въ качествѣ присташа. Волію йти у жовніри, ніже на пристаю. Гол. II. 96.
Старува́ти, -ру́ю, -єш, гл.
1) Проводить старость. Сим. 227.
2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго.
Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити, сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. Мкр. H. 20.
3) Разсуждать, какъ старикъ.
Хто тілько старує, а робить — не доробляє. Ном. № 6543.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ґату́нок, нку, м. Сорт, вид, качество. На яки́й—я ма́в-би туди́ йти́. В качестве кого я туда пошел бы. Сл. Нік. *Каким образом?... На який ґатунок я маю на чужій приспі сидіти? Стефаник.

Запропонуйте свій переклад