Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гада́ть
1) ворожи́ти;
2) гада́ти, міркува́ти, розважа́ти щось.
Ду́мать
1) (
мыслить) ду́мати, гада́ти, ми́слити про ко́го, про що, (рассуждать) міркува́ти про що, над чим, (мозговать) мізкува́ти про що, (иметь в мыслях) в голові́ (в ми́слях) поклада́ти що, в го́лову кла́сти, ма́ти на ду́мці (на ми́слі), (полагать) поклада́ти. [І про ре́чі пова́жні гада́в (Самійл.). Ніко́ли не гада́в був (не ожидал) зустрі́ти їх тут (М. Лев.). Та я лю́блю тебе́, і бі́льше ні за ко́го і в голові́ не поклада́ю (Неч.-Лев.). І в го́лову того́ собі́ не клав, щоб свари́тися (Грінч.). А ма́ма зо́всім не така́ ди́ка, як я був поклада́в (Крим.)].
Ду́мать-гадать – ду́мати-гада́ти, розважа́ти-гада́ти. [В самотині́ я зостаю́ся розважа́ть-гада́ти (Л. Укр.)].
-мать думу – ду́му гада́ти, ду́му ду́мати.
И ду́мать нечего – і ду́мати не гада́й.
Нечего -мать – шко́да́ й га́дки, шко́да́ чого́, ні́чого (нема́ чо́го) ду́мати, гада́ти, міркува́ти. [Шкода́ й га́дки, не бу́де нічо́го (Шевч.). Шкода́ було́ похо́ду (нечего было и думать о походе), довело́ся верта́тись (Кул.)].
Так он -мает (таково его мнение) – так він гада́є, така́ в йо́го ду́мка, він тако́ї ду́мки. [Ма́буть і оте́ць Си́дір тако́ї ду́мки (Конис.)];
2) (
заботиться, печься) ду́мати про ко́го, дба́ти про кого-що, клопота́тися про ко́го-що.
И не ду́мать – і га́дки не ма́ти, і в голові́ (в го́ловах) не поклада́ти. [Не жу́риться Катери́на, і га́дки не ма́є = и не ду́мает вовсе) (Шевч.). Як була́ я молодо́ю, і га́дки не ма́ла (ни о чём не ду́мала), по садо́чку похожа́ла (Шевч.)];
3) ду́мать с подозрением про кого, иметь подозрение на кого – ду́мати на ко́го, ма́ти підзо́р на ко́го, при́зру на ко́го ма́ти. [Хто вкрав? на ко́го ви ду́маєте?];
4)
ду́мать с кем о чём-либо (советываться) – ра́дитися з ким про що; (замышлять) замишля́ти з ким;
5)
ду́мать (мечтать) о себе (зазнаваться) – зано́ситися, бага́то про се́бе ду́мати, задава́тися, пани́тися.
Ка́рта
1) (
игральная) ка́рта, мн. ка́рти (р. карт).
Рубашка -ты – соро́чка на ка́рті, спи́нка ка́рти.
Игральные -ты – ка́рти, гра́льні ка́рти, ка́рти до гри.
-та бита! – уби́та! ка́рта вби́та!
Бить, крыть -ту – би́ти, кри́ти ка́рту.
Биться, дуться в -ты – рі́затися, тну́тися в ка́рти.
Всё на одну -ту поставить – поста́вити все на одну́ ка́рту.
Ставить на -ту что – кла́сти на ка́рту що; (переносно) ва́жити чим.
Гадать на -тах – ворожи́ти на ка́ртах (ка́ртами).
Играть в -ты – гра́ти, загра́ти, гуля́ти, згуля́ти в ка́рти.
Колода карт – коло́да (карт), тас (-су).
Открывать перед кем свои -ты – виклада́ти перед ким свої́ ка́рти (на стіл).
Передёргивать -ты – пересми́кувати (сов. пересмикну́ти) ка́рти.
Раскладывать -ты – розкида́ти, розклада́ти ка́рти.
Сдавать -ты – роздава́ти, розда́ти, пороздава́ти, діли́ти, поділи́ти ка́рти.
Смешать кому все -ты – поплу́тати кому́ всі ка́рти; (перен.) спаску́дити кому́ всю обі́дню.
Тасовать -ты – тасува́ти, масти́ти, талірува́ти ка́рти.
Ходить с -ты – іти́, піти́ ка́ртою.
В чужих -тах ночует – з нога́ми в чужі́ ка́рти лі́зе;
2) (
геогр.-топогр.) ма́па, ка́рта. [Пока́зує лях на ма́пі По́льщу москале́ві (Рудан.)].
Географическая -та Украины – географі́чна ма́па Украї́ни.
-та военных действий – ма́па (ка́рта) воє́нних (військо́вих) опера́цій.
-та железных дорог – ма́па (ка́рта) залізни́ць.
-та полушарий – ма́па півку́ль земни́х.
-та звездного неба – ма́па (ка́рта) зо́ряного не́ба.
Плоская морская -та – ма́па (ка́рта) морська́ пло́ска.
-та географических открытий – ма́па (ка́рта) географі́чних відкри́ть.
-та (таблица) развития индустрии – ма́па (ка́рта) ро́звитку промисло́вости.
-та стенная – стінна́ ма́па;
3) (
ресторанная) ка́рта, ка́ртка, спис (-су), меню́ (нескл.).
-та кушаний – спис (ка́рта) страв.
Обед по -те – обі́д з ка́рти, з ка́ртки.
Кофе́йный – ка́вовий, ка́в’яни́й.
-ный цвет, запах, вкус – ка́вовий ко́лір (-льору), пах, смак.
-ная гуща – ка́вова (кав’яна́) гу́ща.
Гадать на -ной гуще – ворожи́ти на ка́вовій гу́щі. -ное заведение, см. Кофе́йня.
Навора́живать, наворожи́ть
1) (
гадать) наворо́жувати, наворожи́ти, (о мног.) понаворо́жувати кому́ що и чого́;
2) (
завораживать) заворо́жувати, заворожи́ти, зачаро́вувати, зачарува́ти, заші́птувати, зашепта́ти що;
3) (
насылать) наворо́жувати, наворожи́ти, насила́ти, насла́ти кому́ що. [Чарівни́ця йому́ насла́ла хворо́бу (Богодух.)];
4) (
приобретать ворожбою) наворо́жувати, наворожи́ти, виворо́жувати, ви́ворожити що.
Наворо́же[ё́]нный
1) наворо́жений, понаворо́жуваний;
2) заворо́жений, зачаро́ваний, заше́птаний;
3) наворо́жений, на́сланий;
4) наворо́жений, ви́ворожений.

-ться
1) (
стр. з.) наворо́жуватися, бу́ти наворо́жуваним, наворо́женим, понаворо́жуваним и т. п.;
2) (
вдоволь, сов.) наворожи́тися, поповорожи́ти (досхочу́), (о мног.) понаворо́жуватися.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Кофейный – кавовий:
гадать на кофейной гуще – ворожити на кавовій гущі;
кофейная девушка (иноск., устар.) – простачка, наївна дівчина;
кофейное дерево – кавове дерево;
кофейный напиток – кавовий напій.
[Студентка в зелених панчішках Вже не лолітка, ще не жінка Вже не цнотлива, ще наївна Вже не дурна, ще дурнувата Вже не простачка, ще не леді Вже не мрійлива, ще замріяна Вже не поезія, ще не поетка Вже не безхмарна, ще не нещасна (вася-вася)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГАДА́ТЬ, гада́ющий що воро́жить тощо, зви́клий ворожи́ти, ра́ди́й поворожи́ти, за́йня́тий ворожбо́ю, ворожби́т, жін. воро́жка.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Гадать
1) ворожи́ти, -жу́, -жиш;
2) (
думать) гада́ти, -да́ю, -да́єш, міркува́ти, -ку́ю, -ку́єш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Гадать
• Бабушка гадала, да надвое сказала
(те саме, що) Бабушка надвое сказала (ворожила). Див. бабушка.
Гадать на бобах, на кофейной гуще
– ворожити на бобах, на кавовій гущі.
Гадать на картах
– ворожити [на картах]; розкладати карти. [А це вже ми не ворожитимемо зараз, як воно буде, — сказав коваль. Головко.]
Гадать попусту
– марно (дурно) гадати (мудрувати).
Кофейный
Гадать на кофейной гуще
– ворожити на кавовій гущі.
Околпачивать
• Околпачивать, околпачить кого-либо
(фам.) – о(б)дурювати, о(б)дурити (ошукувати, ошукати) кого; (образн. розм.) пошивати, пошити (обувати, обути) в дурні кого; убирати, убрати в шори кого. [У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана. Шевченко. От стали козаки думать та гадать, як би москаля в шори убрать, а самим десь дальш помандрувать. Стороженко.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ба́яти
1)
рассказывать;
2)
гадать, ворожить.
Ворожи́ти, -жу́, -жиш
1)
ворожить, гадать;
2)
возиться, копаться.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ворожи́ти, -жу́, -жиш, гл.
1) Гадать; колдовать.
Хто ворожить, той душею наложить. Ном. № 233.
2)
— коло чо́го. Возиться съ чѣмъ, что-то дѣлать съ чѣмъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили і щось нишком балакали. Ном. № 12831.
Гада́ти, -да́ю, -єш, гл.
1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать.
Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. Мет. 17. Ой ти, козаче, що ти думаєш-гадаєш? Мет. 81. Коника сідлає, а на Бога не гадає. Гол. І. 11.
2)
= Згадувати. Та будем ми помірать і свого батенька гадать. Мил. 211.
Каба́ла, -ли, ж. Гаданіе по картамъ. Желех. Кла́сти каба́ли. Гадать но картамъ. Желех.
Ки́шка, -ки, ж.
1) Кишка.
Чи мох, чи вовна, аби кишка повна. Ном. 12173. Треба думать та гадать, чим кишки напхать. Ном.
2) Колбаса, начиненная кашей. Маркев. 154.
Дайте мені кишку, іззім у затишку. Чуб.
3) Красный наростъ на головѣ индѣйскаго пѣтуха.
4)
Ходи́ти без ки́шки. Ходить безъ пояса. Гол. Од. 48. Ум. Ки́шечка.
Шори, шор, ж. Шоры, родъ упряжи. Убра́ти в шори. Обмануть, надуть. Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать. Ном. № 3084.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гада́ть = 1. ворожи́ти, гада́ти (С. Л.).— Ця циганка добре ворожить. С. Аф. 2. гада́ти. — Тільки Бог сьвятий знає, що Хмельницький думає, гадає. н. д.

Запропонуйте свій переклад