Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ведущий – (св-во акт.)
1) відни́чий, провідни́чий, головни́й, основни́й, чі́льний, провідни́й, керівни́й, чолови́й, ключови́й;
2) тягови́й, рухови́й, руші́йний; (
в акт. действ.)
1) що веде, що проводить, що провадить;
2) що тягне, що рухає; (
акт. субъект действ.) а) воді́й, відник, проводі́й, провідник, провадник, вожа́й, поводи́р, проводи́р; б) тяжій, рушій:
ведущая отрасль промышленности – провідна галузь промисловості;
ведущая роль – провідна (основна, головна, чільна, керівна) роль;
ведущая фигура – ключова фігура (особа, постать);
ведущее звено – перша ланка;
ведущее колесо – тягове́ колесо;
ведущий барабан, вал, диск – тягови́й барабан, вал, диск;
ведущий борьбу – борець;
ведущий, ведомый самолёт – чі́льний, ведений літак;
ведущий винт – тяговий ґвинт;
ведущий войну – зайнятий війною, у стані війни;
ведущий в тупик – спрямований у безвихідь;
ведущий двойную игру – дворушник;
ведущий замкнутую жизнь – відлюдько;
ведущий специалист, инженер – провідний фахівець, інженер;
ведущий к гибели – згу́бливий;
ведущий к победе – переможний;
ведущий переговоры – учасник переговорів;
ведущий передачи, программы – відни́к (провідник, проводар, модератор, спрямовувач, газда, чільник) передачі, програми;
ведущий протокол – протоколіст. Обговорення статті
Писять – (детск.) пі́сяти, сю́сяти, цю́ркати, дзю́рити; мочи́тися, се́чити; (сильно) пу́дити, (вульг.) сця́ти, си́кати, (эвфем.) відлива́ти (во́ду), (во сне, эвфем.) лови́ти ри́бу.
[Батько Вероніки взяв мою валізу, немовби керуючись призабутими правилами гостинності, й, кумедно прибільшуючи її вагу, заніс до горішньої кімнати й кинув на ліжко. Він тицьнув на маленький умивальник. — Дзюритимеш сюди вночі, як схочеш (В.Кузнецова, перекл. Д.Барнза). Устає рано газда пісяти. Такий злий, як чорт, і каже своєму: — Видиш, паскудо! Кой тобі треба, то я встаю!]
Обговорення статті
Хозяин, хозяйка – господар, господарка, господиня, хазяїн, хазяйка, (диал.) ґазда, ґазди́ня; (владелец) власник, власниця, (хозяйчик, уменш.-уничиж.) хазяйчик, (умен.) господарик, господаричок, господаренько, ґаздонька, (ум.-ласк.) господарочка, господинечка, господи́нька, госпо́ся, хазяєчка, ґаздинька, ґаздинечка, ґаздинонька, (мн.) господарі, хазяї, ґазди:
гостеприимный хозяин – гостинний господар, щирий хазяїн;
домашняя хозяйка – дома́шня госпо́дарка (господиня), домогосподарка, домогосподиня;
расчётливый хозяин – ощадливий (ощадний, раху́бний) господар;
сам себе хозяин – сам собі хазяїн (господар, пан, голова);
хозяин-барин – (дело хазяйское) діло хазяйське, (частич., вольному воля) вільному воля, (частич., не хочешь — как хочешь) не хочеш — як хочеш; як знаєш;
хозяин положения (перен.) – господар становища;
хороший хозяин – добрий (справний) господар (хазяїн, ґазда).
[Гостям сміх, а хазяїну сльози (Номис). Про мою волю роби, як хочеш (Сл. Гр.). Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А.Тесленко). З одного боку, воно ніби було добре, бо таки що два, то не один… Але з другого боку, один — сам собі голова (Г.Хоткевич). Після цього годилося випити, що вуйки надзвичайно статечно, аби хтось, боронь Боже, не запідозрив, що тут є п’яні, й зробили. Честь, файні ґазди! (В.Кжелянко). — На себе руки наложити ще маєш право. Це діло хазяйське… (М.Лукаш, перекл. А.Стіля). — Бачиш, госпосю,— одказав Дон Кіхот,— не всі рицарі можуть бути двораками, не всі двораки можуть і мусять бути мандрованими рицарями; всякі люди на світі потрібні (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Равік знов зазирнув до шафи. Праворуч білий м’ятний лікер для того другого, а ліворуч кальвадос для нього, всьому своє місце, як у доброї господині (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). 1. В офіс заходить бикуватий здоровило з ланцюгом на шиї. Зверхньо питає в охоронця: — Де хазяїн? — Хазяїна загубив? Погавкай. 2. Господар: — Вам грибочків покласти? Гість: — Ні, дякую, я гриби тільки збирати люблю. Господар: — Як хочете, можу і по підлозі розкидати … 3. Став ґазда раненько, обійшов худобу, дав їсти птиці. Сів снідати. Тут лунають з радіо сигнали точного часу: «Московское время — 6 часов». — Попросиналися…]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ХОЗЯ́ЙСТВОВАТЬ галиц. ґаздува́ти;
хозяйствующий що /мн. хто/ господарю́є, за́йня́тий господа́рством, зви́клий господарюва́ти, госпо́дар, ґазда́, прикм. хазяйнови́тий, господа́рний, господа́рчий, ґаздови́тий, реконстр. господа́ристий.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Га́здахозяин.
Ґа́зда (гал.) – хозяин.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Не пойман - не вор.
1. Хто втік, той і прав. 2, Не піймавши, не кажи, що злодій.
3. Не кажи «злодій», поки за руку не вхопив.
4. Тяжко там украсти, де газда (хазяїн) сам злодій.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ґа́зда, -ди; ґа́зди, ґа́здів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Га́зда, -ди и пр. = Ґазда и пр.
Губа́, -би́, ж.
1) Губа.
Як би не зуби та не губи, була б душа на дубі. Ном. № 368. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Ном. Поцілував Бондарівну у самії губи. Закр. 100. Иногда въ значеніи: ротъ. Має губу від уха до уха. Ном. № 12982 — ротъ до ушей. З доброї губи добре і слово. Посл. На всю гу́бу. Вполнѣ, совершенно, сильно, очень. Реве на всю губу. Чуб. ІІІ. 382. На всю губу пан. Ном. № 1160. Гріха на всю губу. Шевч. Въ Галиціи — ці́лою губою. Ґазда цілою губою. Ном. № 10101. Роспусти́ти губи. Много говорить, врать, сплетничать. А вони вже й роспустили губи; ех, бабська натура! Ном. Гу́бу закопи́лити. а) Надуться, разсердиться; б) заважничать. Ном. № 5084. Роби́ти з губи́ халя́ву. Не исполнять обѣщанія. Не роби з губи халяви.
2) мн.
гу́би. Грибы. А хто любить губи, губи, а я печериці. Закр. 87. Виросло несчислено богато ріжних губ та грибів. Гн. І. 70.
3)
= Губа́ня. Гол. Од. 80, 83. Ум. Гу́бка, гу́бонька, гу́бочка. Мнж. 108. Ув. Губи́ще.
Ґа́зда, -ди, м. Хозяинъ. Желех. Ном. № 10101, 11117. Ум. Ґа́здик, ґа́здонька, ґа́здочка. Гол. ІІІ. 42. Ґаздику, де ти ідеш? Гн. II. 22. Ґаздойко, ту нема нікого? Драг. 309.
Ґа́здонька и ґа́здочка, -ки, м. Ум. отъ ґазда.
Ґазду́сьо, -ся, м. Ласк. отъ ґазда. З’їднамсі вам, ґаздусю, бо я сі свужби глядам. Гн. II. 153.
Статни́й, -а́, -е́, ста́тній, -я, -є.
1) =
Статечний. Черк. у. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде. Васильк. у.
2) Зажиточный.
Статній ґазда. Шух. І. 106.
3) О верхней одеждѣ: длиннополый. Гол. Од. 52.
4)
Ста́тний ве́чір = Свя́т-вечір. МУЕ. III. 56.
І. Туй, нар.
1) Здѣсь, тутъ.
Кед єсь видів туй да кого, било го імати. Гол. III. 227.
2)
Туй, туй-туй. Сейчасъ, вотъ-вотъ. Як мій ґазда прийде, то ви туй згинете. Драг. 261. Він, здається, туй-туй умре. Шейк.
Ці́лий, -а, -е.
1) Цѣлый, весь.
Баба з нехочу ціле порося ззіла. Ном. № 5058. Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ном. № 3220. Ледащо з цілого світа. Ном. № 2954. Газда цілою губою. Ном. № 10102. Коли дивиться — аж стоїть на березі якась людина, ціла в шерсті. Рудч. Ск. Цілу хату скопали, а грошей не найшли. Рудч. Ск. І. 188.
2) Цѣлый, неповрежденный.
Вставать треба, їдучи через мости, жеб були цілі кости. Ном. Тікай, поки ще ціла. Глиб.
3) Цѣлый, на лицо, неукраденный.
І кози ситі, і сіно ціле. Ном. № 9935. Все я втеряв, нічого в мене не зосталось цілого. К. Іов. 42.
4) Полный.
Ціла вулиця дівчат. Сіна цілий віз. Ум. Ціле́нький, ціле́сенький. Чуб. У. 687.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Хозя́инъ = хазя́їн (С. Ш.), госпо́да́р(ь), хазя́й (С. Ш.), ґа́зда (Гал.). — Без хазяїна і двір плаче. н. пр. — Хазяй на всю губу. С. Ш. — Де господарь не ходить, там нивка не родить. н. пр. — Господарь як чирак, де схоче, там і сяде. н. пр. — А господарям — поле орати, а господиням — кросна ткати. н. п. — А ввійшов до хати, став вітати, зачали мі чесні ґазди горівки давати. н. п. Б.

Запропонуйте свій переклад