Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «глава»
Шукати «глава» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Глава́ – голова́, глава́, а теснее
1) госпо́дар (
р. -ря), хазя́їн;
2)
см. Глава́рь;
3) (
на церкви) верх, (купол) ба́ня, (макушка) ма́ківка;
4) (
в книге) ро́зділ, (торж.) голова́. [Том пе́рший, ро́зділ тре́тій].
Во главе́ – на чолі́. [На чолі́ ві́йська].
Быть во главе́ – вести́ пе́ред, стоя́ти на чолі́.
Кни́га
1) кни́жка (
мн. книжки́, -жо́к), (значительнее об’ёмом или важностью) кни́га. [Петру́сь до шко́ли та із шко́ли з книжка́ми хо́дить та росте́ (Шевч.). Ах, я до́вго вас жда́ла, ще як над кни́жкою пое́зій смія́лася, рида́ла (Тичина). Чи то вмер черне́ць у ке́льї, пи́шучи святу́ю кни́гу? (Франко)].
-га в (целый) лист, в полулист – кни́жка (кни́га) на ці́лий а́ркуш, на піва́ркуша.
-га в четвёртую, восьмую, шестнадцатую, двадцать четвертую долю листа – кни́жка (кни́га) у чве́ртку, у ві́сімку, у шістна́дцятку, на два́дцять четве́рту части́ну а́ркуша.
-га Бытия, Чисел – Кни́га Буття́, Чи́сел.
-га живота – кни́га життя́ (буття́), (слав.) кни́га живота́, срвн. Живо́т 1.
-га стихов – кни́жка (и кни́га) пое́зій.
-га для чтения (хрестоматия) – чи́танка.
-га актовая – кни́га а́ктова.
-га входящих, исходящих бумаг – кни́га вступни́х, виступни́х папе́рів.
-га главная, бухг. – головна́ кни́га.
-га жалоб, жалобная – кни́га для скарг.
-га заборная – набірна́ кни́жка.
-га записная – за́пи́сник (-ка), нотатко́ва кни́жка, кни́жка для нота́ток, кни́жка для за́писів (Грінч.).
-га конторская – конто́рська кни́га.
-га копирная – копі́рна кни́га.
-ги метрические – кни́ги ме́триків, кни́ги ме[а]трикуля́рні, ме́трики (-ків).
-га памятная, см. Кни́жка памятная.
-ги писцовые – кни́ги ґро́дські (стар.).
-га подворная – дворова́ кни́га.
-га поземельная – поземе́льна кни́га.
-га поминальная, см. Помина́льник.
-га приходо-расходная – кни́га прибу́тків та вида́тків.
-га разносная, рассыльная – розносна́ кни́га (кни́жка).
-га расчётная – (роз)рахунко́ва кни́жка.
-га родословная – кни́га родово́ду, родові́дна кни́га.
-га сборов – кни́га опла́т.
-га товарная – крамова́ (товаро́ва) кни́га.
-ги церковные – церко́вні кни́ги.
-га черновая – чорнова́ кни́жка.
Вносить, внести в -гу – в[за]пи́сувати, в[за]писа́ти, заво́дити, завести́ до кни́ги, запи́сувати, записа́ти в кни́гу.
Закрывать, закрыть -гу – згорта́ти, згорну́ти кни́жку, кни́гу.
Открывать -гу
а) розгорта́ти кни́жку (кни́гу);
б)
бухг. розпочина́ти кни́гу.
Говорить, как по -ге – говори́ти, як з кни́ги (з кни́жки, по кни́зі) чита́ти.
Ему и -ги в руки – йому́ і кни́жка в ру́ки. [Письме́нному кни́жка в ру́ки (Номис)].
Смотрит в -гу, видит фигу – ди́виться в кни́гу, а ба́чить фи́гу. Работник -ги, см. Кни́жник 4;
2) (
глава, отдел в письмен. произведении) кни́га, ві́дділ (-лу);
3)
анат., см. Кни́жка 2.
Пятна́дцатый – п’ятна́дцятий. [П’ятна́дцяте столі́ття. П’ятна́дцятий вік. П’ятна́дцяте число́].
-тая часть – п’ятна́дцята части́на.
-того мая – п’ятна́дцятого тра́вня.
Сегодня -тое января – сього́дні п’ятна́дцяте сі́чня.
-тая глава, страница – п’ятна́дцятий ро́зділ, п’ятна́дцята сторі́нка.
Одна -тая – одна́ п’ятна́дцята.
Две, четыре -тых – дві, чоти́ри п’ятна́дцятих.
Пя́тый – п’я́тий. [П’я́тий по́верх (этаж). П’я́тий ро́зділ (глава). П’я́та кла́са. П’я́та годи́на (час). П’я́та части́на. Карл П’я́тий].
-тое или -того сентября – п’я́те ве́ресня.
Это было -того апреля – це було́ п’я́того кві́тня.
Пол, половина -того (часа) – півп’я́тої (години).
В пол -того – о півп’я́тої, в пів на п’я́ту.
Четверть -того – чверть на п’я́ту.
В начале -того – на поча́тку п’я́тої.
В исходе -того – в кі́нці (напри́кінці) п’я́тої, перед п’я́тою.
-тая часть – п’я́тина, п’я́та части́на.
Из -того в десятое – через п’я́те на деся́те, через деся́те п’я́те.
Две -тых – дві п’я́тих.
В -тых – вп’я́те, поп’я́те.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГЛАВА́ глава семьи́ фаміл. хазя́їн.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Глава
1) голова́, -ви́;
2) (
в книге) ро́зділ, -лу; во главе – на чолі́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Глава – голова; (в книге) – розділ; (купол) – баня. Во главе – на чолі. Быть во главе – стояти на чолі; вести перед.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Глава
• Во главе
– на чолі. [Суне військо здаля, Стогне мерзла земля. Корогви гомонять. А на чолі їде любленець долі. Чернявський.]
• Положить во главу угла
(книжн.) – покласти наріжним каменем; покласти в основу (підвалиною); узяти за основу; поставити на чільне місце; визнати за найважливіше (за основне); визнати найважливішим (основним).
• Стать, встать во главе (возглавить)
– на чолі стати; очолити; перед повести.
• Стоять во главе кого, чего
– стояти на чолі кого, чого; перед вести; узяти провід над ким, над чим. [Мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі. Яновський.]
Положить
• Вынь да положь
(разг.)Див. вынуть.
• Как Бог на душу положит
(разг.) – як заманеться; собі до вподоби.
• Не положит охулки, похулки на руку кто
(разг.) – свого не подарує (не пропустить) хто; (образн.) він не впустить рака з рота.
• Положа (положив, положивши) руку на сердце (сказать)
– поклавши руку на серце (з душі, по щирості, щиросерд(н)о, від щирого серця [сказавши]).
• Положим, что…
(разг.) – припустім(о) (візьмімо, покладімо), що…; вважаймо, що…; даймо (на те), що… [Даймо на теє, що воно було заєць, а хто ж його курей поїв? Сл. Гр.]
• Положить в карман что-либо
– покласти собі до кишені (в кишеню) що; привласнити (присвоїти) чуже.
• Положить во главу угла
(книжн.)Див. глава.
• Положить врага на месте
– укласти ворога (на місці); убити ворога на місці; зробити ворогові кінець; трупом покласти (положити) ворога.
• Положить голову, жизнь, душу за кого, за что
– головою, душею, життям накласти (наложити) за кого, за що; скласти життя за кого, за що; віддати життя своє, душу свою за кого, за що; покласти душу за кого, за що; трупом лягти за кого, за що.
• Положить зубы на полку
(разг.)Див. зуб.
• Положить конец чему
– зробити кінець (край) чому; покласти край чому; (образн.) берега дати чому.
• Положить на музыку, на ноты
– покласти на музику (на ноти) що; завести в ноти що.
• Положить на обе лопатки
– покласти на (обидві) лопатки кого; покласти кого на горб (навзнак(и)).
• Положить на плечи чьи, кому
(те саме, що) Взваливать, взвалить на плечи. Див. взваливать.
• Положить начало чему
– покласти початок чому (чого); дати (зробити) початок чому; закласти (започати) що.
• Положить оружие
– скласти зброю.
• Положить основание (основы) чего
– заснувати що; покласти основу (підвалини, підвалину) чому.
• Положить под сукно
(перен.)Див. сукно.
• Положить себе за правило (правилом)
– узяти (покласти) [собі] за правило (правилом).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Голова́
1)
голова.
Голова́ в го́лову – все зауряд.
Го́лову ї́сти кому́ – пилить кого.
Наложи́ти голово́ю – погибнуть, умереть.
2)
ум, разум.
У го́лову взя́ти, забра́ти – задаться целью, решить.
Цві́ла голова́ – глупец.
3)
предводитель, главарь, распорядитель.
За твоє́ю голово́ю – под твоим водительством.
4)
председатель;
5) (
в книге) глава.
Ро́зділ, -лу
1)
раздел, дележ;
2)
глава (в книге).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Глава
1) (
в книге) – ро́зділ (-лу);
2) (
глава учреждения) – голова́; во главе (учреждения) – на чолі́.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Верх, -ху, м.
1) Верхъ.
Козел сміливіший — ізліз на самий верх. Рудч. Ск. Вода так через верх ллється. Рудч. Ск. З ве́рху до спо́ду. Съ верху до низу. На ве́рсі. Сверху. Коровай накривають рантухом так, щоб різка з яблуками стреміла на версі. Г. Барв. IV. 30. Через верх слу́хати. Невнимательно слушать, пропускать мимо ушей. Як батько казав: «не важся за його йти», то я слухала його через верх. Г. Барв. 277.
2) Поверхность.
Верх землі.
3) Крыша, покрышка (шубы).
Кожух.... сіронімецький верх. Сим. 227.
4) Верхняя часть, верхній край чего либо.
Верхи́. Въ палкѣ верхній конецъ, когда на ней мі́ряються, чья очередь. Ив. 14. — у не́воді. Верхній край невода. Вас. 186, Браун. 10.
5) Верхушка (дерева, горы, стога и пр.). Kolb. I. 63.
Ой у городі конопельки — верхи зелененькі. Мет. 61. А що буря верхи позривала. Грин. III. 418. На дуба зліз, на самий вершечок. Чуб.
6) Крыша; глава церковная.
Стоїть церква без верха, у їй людей без числа. Ном. стр. 296, № 196. Стане церковця з трома верхами, з трома верхами, з трома хрестами. О. 1861. XI. Св. 62. Твоя́ ха́та, а мій верх. Обрядовыя слова новобрачной, подъѣзжающей къ хатѣ мужа, выражающія пожеланіе властвовать въ домѣ мужа. Мил. 123.
7) Дымовая труба, отверстіе для выхода дыма изъ печи.
Мій верх і заткало. Ном. № 2575. Ти думаєш, дурню, я тебе кохаю, я такими дурнями верхи затикаю. Нп. Верхи́ труси́ти. Трубы чистить. Сим. 130.
8)
Верха́ми = Ве́рхи. А москалі їй назустріч, як один, верхами. Шевч. 85. Не їдь до мене трьома верхами, приїдь до мене трьома возами. Грин. III. 266.
9) Верхъ, излишекъ. Вас. 191. Ум.
Вершо́к, верше́чок.
Війт, -та, м.
1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ.
Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. К. ЧР. 296. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт. Ном. № 2571.
2) Сельскій староста, сельскій старшина.
Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. О. 1862. II. 78. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема. Г. Барв. 367.
Глава́, -ви́, ж.
1)
= Голова.
2) Глава въ книжкѣ.
3)
мн. Гла́ви. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. Галиц. = Главосік.
Голова́, -ви́, ж.
1) Голова.
Що голова, то розум. Посл. У го́лову захо́дити, зайти́. а) съ ума сходить, сойти. К. ЧР. 152. Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла (такая бѣдность). Ном. № 1506. б) — заходи́ти. Печалиться. Фр. Пр. 52. в) думать, обдумывать. Що робити з біди? тра въ голову заходити. Фр. Пр. 52. У го́лову (го́лови) кла́сти, покла́дати. Думать. І в головах собі не покладай. И не думай объ этомъ. Ном. № 5478. Наложи́ти голово́ю, лягти́ голово́ю. Погибнуть, умереть. Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. Мет. 14. Або за Дніпром ляжу головою. Шевч. 142. В голові́ мені́ (тобі́....). Засѣла мысль въ голову. Дуже мені теє в голові! Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. Ном. № 4986. У голова́х. У изголовья. Рудч. Ск. І. 193. Поклав сокиру в головах. Під го́лови. Въ изголовье. А під голови голубая та жупанина. Мет. 82. У го́лову взя́ти, забра́ти. Задаться цѣлью, рѣшить. Той мужик взяв собі в голову не пити горілки. Рудч. Ск. І. 200. По моїй голові́. Что касается до меня; по мнѣ. По моїй голові — хоч вовк траву їж. На мою́, твою́.... го́лову. На мое, твое.... несчастье. Нехай горшки б’ються на гончарову голову. Ном. № 3148. Шоб тебе́ у жи́то голово́ю. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: Ном. № 3267. За твоєю (його́ и пр.) голово́ю. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, віри своєї християнської у поругу вічні часи не подавали. АД. II. 8. Го́лову кому́ ї́сти, жува́ти. Пилить кого, вѣчно допекать кого. Ном. № 2725. Що в Бога день, усе голову їсть. Ном. № 2724. У голові́, у голо́вці було́. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. Кв. Голова́ в голову. Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. Капуста голова в голову однаковісінька.
2) Умъ, разумъ.
Порадь мене своєю головою. К. ЧР. 188. До булави треба голова. Ном. № 753. Цвілі́ го́лови. Глупцы. Ном. № 6303.
3)
м. Предводитель, распорядитель. Без голови військо гине. Ном. № 751.
4)
м. Должность: голова городской, сельскій. Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... О. 1861. VIII. 95.
5)
ж. Глава, часть книги. К. Іов. XI.
6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. Сумск. у.
7) Часть топора возлѣ обуха. Сим. 24.
8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. Сим. 24.
9) Раструбъ пастушьей трубы. Сосн. у.
10)
= Маточина. Рудч. Чп. 250.
11) Часть гончарнаго круга. См.
Круг 11. Вас. 179.
12) Часть толчеи. См.
Стула походюча. Шух. I. 162.
13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. Вас. 155.
14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ
ци́гана. КС. 1887. VI. 466. 15 — святоя́нська. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Чуб. І. 84. Ум. Голо́вка, голі́вка, голо́вонька, голі́вонька, голо́вочка, голі́вочка. Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. Бідна моя головонька! Ув. Голови́ще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Господа́рь, -ря́, м.
1) Хозяинъ, владѣлецъ, глава въ домѣ.
Де господарь не ходить, там нивка не родить. Ном. № 7162. Ой діти ж мої, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. Чуб. V. 855.
2) Титулъ прежнихъ князей Молдавіи и Валахіи.
Оттоді то Василь молдавський, господарь волоський.... до.... кроля польського посилав. АД. II. 101. Ум. Господа́рик, господа́ричок, господа́ренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Чуб. ІІІ. 461. Ой папочку, господаричку, а в чеській землі королем будеш. Гол. II. 30. Ой нема дома господаренька. Гол. II. 33.
Ліхта́рня, -ні, ж.
1) Фонарь. Федьк. III. 165.
2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117.
Ро́зділ, -лу, м.
1) Раздѣлъ, дѣлежъ.
2) Глава (въ книгѣ).
Противні мені статут і розділи. Котл. НП.
3) Мѣсто между куполами на церковной крышѣ.
Аж на розділ на церкву постягував у Батурині пушки да бив. ЗОЮР. І. 124.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Глава́ = 1. голова́. 2. (верх церкви або дзвіницї) — ба́ня (самий вершок, де стоїть хрест) — ма́ківка. С. Л. — Лазить чоловік по церкві і примощує до банї драбину. н. о. 3. верх, вершо́к, верхови́на́, шпи́ль (на пр. дерева, гори.). 4. голова́, ота́ман, старшина́. — Воглавѣ́ = на чолї. 5. (в книжцї) — голова́, роздїл.

Запропонуйте свій переклад