Знайдено 20 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Глубо́кий – глибо́кий. • Очень -ий – глибоче́зний, глибоче́нний. • Глубо́кий снег – завални́й с. • Г-ий вечер – пі́зні вля́ги. • -ая ночь – глу́па ніч, глу́па пі́вніч. • Г-ая старина – да́вня давни́на́. • Г-ая печаль – тяжка́ ту́га. • Г-ий поклон – низьки́й уклі́н (р. укло́ну). • Г-ое место в реке, озере, пруде – глибі́нь (р. -і́ни), пле́со, плес, (с ямой) ковба́ня, ковбаню́га, кру́ча (р. -чі). • -ое место с незамерзающим течением – о́[у́]зьмінь (р. -мени). • -ое место в фарватере – стри́жень (р. -жня). • С -ими обрывами – крутоя́рий. [Повила́ся з Лубе́нь крутоя́рих доро́га розло́га (Кул.)]. • Становиться глу́бже – гли́бшати. • Сделаться глу́бже – погли́бшати. |
Глухо́й – глухи́й, оглу́хлий. • Глух кто – не дочува́є хто, позаклада́ло кому́; (о голосе) зду́шений, приглу́шений, безгу́чний; (о стене) сліпа́. • -ое место в лесу и т. п., см. Глушь. • Глуха́я ночь – глу́па ніч. • Глухой переулок, тупик – сліпи́й зау́лок, за́зубень, безви́хідь (р. -ходи). • Глухо́й гул, стук – сту́гон. • Глухо́й тетерев, см. Глуха́рь. • Глуха́я крапива – глуха́ (бі́ла) кропива́. • Падать с глухи́м звуком – гу́пати. • Глу́хо – глу́хо, з-глу́ха, безгу́чно. |
Ночь –
1) ніч (р. но́чи, тв. ні́ччю, зв. но́че, мн. но́чі, ноче́й, но́ча́ми). [На майда́ні пил спада́є. Замовка́є річ… Ве́чір. Ніч (П. Тичина). Смерть – се ніч, спокі́йна, ти́ха (Л. Укр.). По́дих тропі́чної тьмя́ної, п’я́ної но́чи (М. Рильськ.)]. • Апрельская ночь – квітне́ва ніч, ніч квітні́вка (Васильч.). • Варфоломеевская ночь, истор. – Бартоломе́єва ніч. • Воробьиная ночь – гороби́на ніч. • Глубокая (Глухая, Полная) ночь – глу́па (глуха́) ніч (полночь: пі́вніч, опі́вніч), (раньше полночи) пі́зні вля́ги (-гів). [Вже була́ глуха́ ніч, опі́вніч (Франко). Після пі́зніх вля́гів у нас ка́жуть: це було́ опі́вночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь – глу́пої но́чи, (реже) у глу́пу ніч. [Коли́ це глу́пої но́чи приліта́є со́кіл (Рудч.). Глу́пої но́чи на їх і о́гнищах ніко́ли не спала́хував жар (Кінець Неволі). Зоста́лася Окса́на сама́ собі́, у те́мну, глу́пу ніч, як па́лець (Квітка)]. • Звёздная ночь – зо́ряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозо́ра (Грінч.). • Купальская ночь, см. Купа́льский. • Майская ночь – травне́ва (майова́, має́ва, ма́йська) ніч, ніч травні́вка (Васильч.); срв. Ма́йский 1. [Ма́йська ніч або уто́плена (Гоголь)]. • Поздняя ночь – пі́зня ніч, (раньше полночи) пі́зні вля́ги. • Поздней -чью – пі́зньої но́чи, пі́зніми вля́гами, (поздно ночью) пі́зно вночі́; см. ещё выше Глубокой -чью. • До поздней -чи – до пі́зньої но́чи, до-пі́зна, до пі́знього-пі́зна. [Ми сиді́ли до-пі́зна (Звин.)]. • В -чи (ед. ч.) – в но́чі, (ночью) вночі́. [Огняно́го коня́ ві́тер гнав – огняно́го коня́ – в но́чі (П. Тичина)]. • В ночь – а) в ніч. [Вдивля́вся в ніч стурбо́ваним по́глядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі́. • В ночь не естся – вночі́ не ї́сться; в) (за́ ночь) за ні́ч. • В одну ночь этого не сделаешь – за одну́ ніч цього́ не зро́биш. • В одну из -че́й – одно́ї но́чи, (однажды ночью ещё) яко́сь уночі́, одного́ ра́зу вночі́. • В ночь на, в ночь с – на, см. I. На 1 в. • В весеннюю, тёплую и т. п. ночь – лі́тньої, те́плої и т. п. но́чи, у лі́тню, у те́плу и т. п. ніч. [Пла́чуть мої́ о́чі темне́нької но́чи (Метл.). Тоді́-ж таки, те́плої весня́ної но́чи дво́є йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осі́нню піскова́ земля́ його́ гойда́є ні́жно, мов коли́ска (М. Рильськ.)]. • В ту, в эту ночь – тіє́ї, ціє́ї но́чи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тіє́ї но́чи він спав міцни́м сном (Олм. Примха). Ту ніч зо́всім не спав (Сл. Ум.). Пе́рший раз по сме́рті бра́та він засну́в цю ніч (Франко). Марі́я Стю́арт була́-б, якби́ не я, на во́лі сю́ ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) – в но́чі, за ноче́й. [Пое́те, будь собі́ судде́ю, і в но́чі тьми і самоти́ спини́сь над вла́сною душе́ю (М. Рильськ.). Де, в які́ дні, в які́ но́чі (не лили́ся ви), сльо́зи жіно́чі! (Франко)]. • Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи – всю ніч, ці́лу (цілі́сіньку) ніч, про́тягом усіє́ї (ці́лої) но́чи, (зап.) через усю́ (ці́лу, цілі́сіньку) ніч; срв. Напролё́т 2 и Но́чь Но́ченски. [Не спав цілі́сіньку ніч (Київ). Через усю́ ніч пали́ли во́гнище (Ор. Левиц.)]. • Продолжающийся всю (целую) ночь – цілоні́чний. • В продолжение (втечение) долгих -че́й – до́вгими ноча́ми. [До́вгими ноча́ми не спа́ла вона́ і ду́мала (Грінч.)]. • За́ ночь – за ні́ч. [За ні́ч дої́демо (Брацл.)]. • За но́чь до этого – ніч перед цим (тим). • Ночь за -чью – ніч по но́чі, ніч за ні́ччю. [Ніч за ні́ччю й до́вгі дні я нудьгува́в (Велз)]. • К -чи – про́ти (реже навпро́ти) но́чи, (реже) під ні́ч. [Ви́їхали про́ти но́чи (Яворн.). Не розкажу́ про́ти но́чи, а то ще присни́ться (Шевч.). Ти куди́ йдеш під ніч? (Франко)]. • Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) – не про́ти но́чи зга́дуючи. [Він був, не про́ти но́чи зга́дуючи, висо́кий, як товка́ч (Яворн.)]. • Каждую ночь – що-но́чи, що-ні́ч, ко́жної но́чи, ко́жну ніч, ніч-у-ні́ч, ніч крізь ні́ч. [Що-но́чи йде на рі́чку до те́много га́ю (Л. Укр.). Дарма́ що-ні́ч дівчи́нонька його́ взгляда́є (Шевч.). Мені́ ко́жної но́чи сня́ться шляхи́, дерева́ (М. Ввч.). День-у-де́нь (изо дня в день), ніч-у-ні́ч не перестава́ла ма́ти пла́кати (Мирний)]. • Каждые две, каждые три -чи – що дві но́чі, що три но́чі. • На́ ночь – на́ ніч. [Ви́кинь ки́цьку на́ ніч надві́р (Брацл.). Бе́зліч пташо́к, зліта́ючись згра́ями на́ ніч на око́лишні ске́лі… (Кінець Неволі)]. • На́ ночь глядя – про́ти но́чи. • На следующую ночь – дру́гої но́чи, на дру́гу ніч. • По -ча́м – ноча́ми, вночі́. • Работать по -ча́м – працюва́ти ноча́ми (вночі́). • Ночь под что – ніч про́ти чо́го. [Ніч про́ти неді́лі (Кандід)]. • Ночь под новый год – новорі́чна ніч, ніч про́ти ново́го ро́ку. • В ночь под – вночі́ про́ти, про́ти но́чи. [Про́ти но́чи Макові́я (Шевч.)]. • В ночь под новый год – новорі́чної но́чи, вночі́ про́ти ново́го ро́ку. • Под покровом -чи – під покро́вом (під накриття́м, під кере́єю) но́чи, під вночі́шнім покро́вом. • При наступлении, с наступлением -чи, см. Наступле́ние 2. • Среди -чи – серед (реже посеред) ночи. • Той, этой, весенней и т. п. -чью, см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. • Тёмной -чью – те́мної (ум. темне́нької) но́чи, (впотьмах) по́ночі. [На те́мній оде́жі світи́лися ру́ки, прозо́рі й моло́чні, як по́ночі порохно́ (Коцюб.)]. • День и ночь (днём и -чью) – (і) день і ніч, (і) вдень і вночі́. [(Химе́ри чо́рні) дра́жнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. • На дворе ночь – надво́рі ніч, (наступает ночь, темнеет) надво́рі поночі́є (сутені́є). • Нас застигла ночь – нас спости́гла (присти́гла, засти́гла, зу́спіла, захопи́ла, засту́кала) ніч; см. Застига́ть. [Аж засти́гла її́ ні́чка в доро́зі (Рудч.)]. • Ночь коротать – ніч корота́ти. • -че́й недосыпать – ноче́й недосипа́ти (недосипля́ти). • Проводить, провести ночь – перебува́ти, перебу́ти ніч, (ночевать, переночевать) ночува́ти, переночува́ти (ніч); срв. Прово́дить 4. [Ніч на перебули́ ве́село (Київ). Аби́ день переднюва́ти, аби́ ніч переночува́ти (Франко)]. • Хорошо ли вы провели ночь? – чи до́бре ви перебули́ ніч? чи здоро́ві ночува́ли? (Основа 1862). • Спокойной (покойной, доброй) -чи – на добра́ніч!, (реже) добра́ніч! до́брої но́чи! здоро́ві ночу́йте! [На добра́ніч, голу́бко коха́на! (Грінч.). Добра́ніч! у ви́рій ми, гу́си, простягли́ся (М. Хвильов.). Здоро́ві ночу́йте! (Франко)]. • Желать, послать спокойной -чи – на добра́ніч каза́ти (віддава́ти, дава́ти), сказа́ти (відда́ти, да́ти). [Горді́й, хоч за́вше люби́в поговори́ти на́ ніч з учи́телем, став каза́ти на добра́ніч (Васильч.). Прихо́дить Ста́сик одда́ти на добра́ніч (Коцюб.)]; 2) (темень) те́мрява, те́мнява, пі́тьма́; (нрч.: темно) по́ночі. [Та й по́ночі! не вздриш нічо́го, хоч о́ко ви́коли (Кобеляч.)]. • В лесу но́чь-но́чью – в лі́сі тьма тьме́нна (те́мно-прете́мно); 3) (невежество) те́мрява, темно́та. • Жить в -чи́ – жи́ти (коснеть: животі́ти, скні́ти, ни́діти) в те́мряві (в темно́ті); 4) (север) пі́вніч (-ночи), холо́дний край (р. кра́ю). |
По́здний (по́здный, по́здый) – пі́зній, (опоздалый) запі́знений, спізні́лий. [Уже пі́зня годи́на, пі́зня пора́. Пі́зня о́сінь. Ра́ння пта́шка пісні́ співа́є, а пі́зня – о́чі протира́є]. • -ний час – пі́зня годи́на, пі́зній час, пі́зня доба́. • В -нее время – пі́зньої годи́ни, пі́зньої доби́. • -ний вечер – пі́зній ве́чір, (опис.) пі́зні ля́ги, пі́зні ля́гови. [Вже й пі́зні ля́ги мину́ли (Коцюб.)]. • -ним вечером – пі́знього ве́чора, пі́зно уве́чері, у пі́зні ля́ги (ля́гови), у пі́зню вече́рю. • -няя ночь – пі́зня ніч, глупа́ (глубокая) ніч. • -ней ночью – пі́зньої но́чи, глупо́ї но́чи, у глупу́ ніч. • До -него времени, -ней поры – допі́зна. [Сиді́в, працюва́в допі́зна]. • До -него утра – допі́зна. [Спить допі́зна]. • Когда наступит -ний час – як припізні́є. • -нее время года – пі́зня доба́ (пора́) ро́ку. • -ней осенью – пі́зньої о́сени. • -нее раскаяние – запі́знене каяття́. • -няя любовь – пі́знє, спі́знене коха́ння. • -ние яблоки, дыни – пі́зні я́блука, ди́ні. • -ний гость – пі́зній гість. • -ний (поздно родившийся) ребёнок, птенец – пізніхі́[у́]рочка, пізніхуря́ (-ря́ти), пізніхуря́тко (-тка). • -ние детки (родившиеся под старость родителей) – пі́зні ді́тки. • -ние потомки, -нее потомство (позднейшее поколенье) – дале́кі наща́дки. • Более -ний – пізні́ший. • Самый -ний – найпізні́ший. |
По́лночь – пі́вніч, опі́вніч (-ночи). [І опі́вніч вже мина́є]. • Около, к -ночи – над (під) пі́вніч, бли́зько пі́вно́чи. • Глубокая -ночь – глупа́ пі́вніч (опі́вніч). • В (самую) -ночь – (са́ме) опі́вночі, са́ме в опі́вні́чну до́бу (по́ру). • После -ночи – по пі́вночі, як з пі́вночи зверну́ло, ско́ро з пі́вночи зверну́ло. [Це ста́лося, ско́ро з пі́вночи зверну́ло]. • Далеко за -ночь – геть по пі́вночі. • Перевалило за -ночь – зверну́ло з пі́вночи. |
Пора́ –
1) час, годи́на, пора́, доба́. • Не такая -ра́ теперь настала – не таки́й час тепе́р наста́в, не така́ годи́на (пора́) тепе́р наста́ла. • В обеденную -ру – в обі́дню годи́ну (до́бу), обі́дньої годи́ни, в обі́д; срв. Обе́д, Обе́денный. [Ой у неді́лю, в обі́дню годи́ну сам в нево́леньку попа́вся (Пісня)]. • Подвечерняя -ра́ – підвечі́рок (-рка). [Це так: от вам пі́вдня, тоді́ підвечі́рок, а тоді́ – ве́чір (Звин.)]. • Предрассветная -ра́ – досві́тня годи́на. • Послеобеденная -ра́ – пообі́дня, післяобі́дня годи́на, попо́лудень (-дня). • Глухая -ра – (поздняя) глу́па доба́; (мёртвый сезон) ме́ртва доба́. • Ночная, вечерняя -ра́ – нічна́, вечі́рня доба́ (діб), вечі́рній час, вечі́рня годи́на. [Тепе́р нічна́ діб,— не до́рого зби́ться з шля́ху (Київ.)]. • Ночною, вечернею -ро́ю – нічно́ї, вечі́рньої доби́. [Нічно́ї доби́ з нево́лі утіка́ли (Дума)]. • Осенняя -ра́ – осі́ння доба́. • Зимняя -ра́ – зи́мня (зимо́ва́) доба́. [Ну, а куди́-ж нам тепе́р, зимово́ї доби́, поді́тися? (М. Лев.)]. • Рабочая -ра́ – робі́тній (робо́чий) час, робі́тня (робо́ча) доба́. [Вже наста́в гаря́чий робі́тній час (Н.-Лев.). А робо́чої доби́, що люде́й ніко́го в селі́ нема́є… (М. Вовч.)]. • В какую (в такую, в эту) -ру – в яки́й (в таки́й, в цей) час, в яку́ (в таку́, в цю) добу́ (діб, по́ру, годи́ну). [А молоди́ця на́ша са́ме у цю діб постерегла́ зло́дія (Київ.)]. • В раннюю, в позднюю -ру – в ра́нню, в пі́зню до́бу. [Оди́н до́щик об Мико́лі ви́пав в ра́нню до́бу (Манж.)]. • До поздней -ры – допі́зна, до пі́знього ча́су, до пі́зньої годи́ни (доби́). Він сиді́в допі́зна (Гр.)]. • С давних пор – зда́вна, відда́вна, з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в. • До недавних пор – донеда́вна, до неда́внього ча́су́. • На ту -ру – на той час, на ту по́ру. [І бліди́й мі́сяць на ту по́ру із хма́ри де-де вигляда́в (Шевч.)]. • По -ре́ глядя – як до ча́су, як коли́. • Быть в самой лучшей -ре́ – бу́ти в цві́ті (в ро́зцвіті) ві́ку свого́. • Девица на -ре́ – ді́вчина на відда́нні, на відда́чі. [У ме́не-ж дочка́ на відда́нні (Г. Барв.)]. • В одну -ру – в одни́х (в їдни́х) часа́х; см. Одновремё́нно. • На первых -ра́х – поперва́х, на пе́ршій порі́; срв. Сперва́. [Тепе́р вони́ пони́жчали, а поперва́х жа́рко бра́лись (Борз.)]. • В кои -ры раз зайдёт – коли́ не коли́ (вряди́-годи) раз за́йде; 2) час, пора́. [Усьому́ під не́бом свій час і вся́кому ді́лу своя́ пора́: час роди́тись і час умира́ти, час наса́джувати і час вирива́ти наса́джене (Еккл.)]. • На всё своя -ра́ – на все свій час (своя́ пора́). • До -ры́, до времени – до ча́су, до слу́шного ча́су; (покамест) по́ки що, до́ки що. [До ча́су дзба́нок во́ду но́сить (Приказка). Одбува́ючи до слу́шного ча́су сяки́й-таки́й одбу́ток… (Куліш). Неха́й до́ки що так бу́де, як і до́сі було́, а так яко́сь поба́чимо (Кониськ.)]. • Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра́ – прихо́дить, надхо́дить, настає́ час, пора́, прийшо́в, наста́в час, прийшла́, наста́ла пора́ (що роби́ти). [Час прихо́дить умира́ти, ні́кому пора́ди да́ти (Пісня)]. • С которых, с каких пор – відко́ли (диал. звідко́ли, звідукі́ль), з яко́го ча́су. [Відко́ли пішо́в, та й нема́ (Рудч.) Не пам’ята́є, коли́ са́ме змерз, відко́ли трясе́ться (Свидн.)]. • С этой -ры́, с этих пор – з цьо́го ча́су, відтепе́р, (отныне) відни́ні. [Відтепе́р уве́сь час він оберта́в на лекту́ру (Франко)]. • Существующий с этих пор, с тех пор – відтепе́рішній, відтоді́шній. • С тех пор, с той -ры́ – з то́го ча́су, відто́ді. [З то́го ча́су ставо́к чи́стий зарі́с осоко́ю (Шевч.). Відто́ді ду́мка про ві́рну ти́ху дружи́ну скраша́ла його́ безтала́ння (Коцюб.)]. • До которых, до каких пор – до́ки, до́кіль (реже доко́ли), (до какого места) доку́ди, подо́ки. [До́ки бу́ду му́чить ду́шу і се́рцем болі́ти? (Шевч.). І до́кіль так ще бу́де? (Гліб.). Ви́значив кре́йдою подо́ки обрі́зувати (Звин.)]. • До сих пор – до́сі, до́сіль, дотепе́р, до ц[с]ьо́го ча́су, по цей (сей) час. [Чужі́ лю́ди полу́днують, ми й до́сі не ї́ли (Метл.). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’ян.)]. • Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) – о(т) по́ки, от по́сі, от по́ти, от подо́ки, от подо́ти. [Мені́ в ставку́ о по́ки (Зміїв.). І повелі́в: бурха́тимеш от по́ти, отту́т межа́ твої́м серди́тим хви́лям (Куліш). От подо́ти закача́й рука́ва (Липовеч.). От по́сі (до этого места) мої́ слова́, а да́льше напи́сано чию́сь ви́думку (Куліш). Ось по́ти моє́ї мо́ви (Ор. Лев.)]. • До тех пор – до́ти, до́тіль, по́ти, по́тіль, допо́ти, допо́тіль. [Я до́ти не ве́льми на дівча́т вважа́в і зро́ду ніко́го не коха́в (М. Вовч.)]. • Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор – дотепе́рішній, дотоді́шній. • С тех пор, с той -ры, как – (відто́ді) відко́ли. [Мину́в уже четве́ртий рік, відко́ли Дени́с Сиваше́нко відділи́вся від ба́тька (Грінч.). Відко́ли він ожени́вся, і в господа́рстві йому́ не веде́ться (Коцюб.). Відко́ли почала́ся пре́са, відто́ді пови́нно було́ з’яви́тися й чима́ло но́ви́х працьовникі́в на по́лі публіци́стики (Єфр.)]. • До тех пор, пока… – до́ти – до́ки, по́ти – по́ки, до́ти – (аж) по́ки, до́тіль – до́кіль, по́тіль – по́кіль; срв. Пока́. [До́ти ходи́в, до́ки не накла́в голово́ю (Номис). До́ти лях мути́в, до́ки не наї́вся (Номис). По́ти пря́ла, по́ки й задріма́ла (Рудч.). По́тіль не переста́ну, по́кіль не доста́ну. По́тіль бить, по́кіль та щу́чина ко́жа облі́зе (Рудч.)]. • В -ру, не в -ру, см. Впо́ру. • Вы пришли в самую -ру – ви прийшли́ са́ме в час. • Пора́, нар. – час, пора́. • -ра́ обедать, спать – час, пора́ обі́дати, спа́ти. • -ра́ на боковую – час на бокове́ньку, час ляга́ти. • -ра́ итти, ехать, -ра́ домой – час (пора́) іти́, ї́хати, час (пора́) додо́му. [Час додо́му, час, час і пора́ (Пісня). Час ї́хати (М. Вовч.). Але́ тобі́ спа́ти час, дити́но (Коцюб.). Та тобі́ ще, голу́бонько, не час умира́ти (Рудан.). Та го́ді сиді́ти, да пора́ леті́ти (Метл.). Ой го́ді-ж мені́ з кі́нними брата́ми уганя́ти, час мені́ коза́цьким нога́м пі́льгу да́ти (Дума)]. • -ра́ б уже, давно б -ра́ – час-би (пора́-б) уже́, давно́-б час, давно́-б пора́. [Дороста́є літ дити́на, вже пора́-б жени́ти (Рудан.)]. • Вам давно -ра́ было это сделать – вам давно́ слід було́ це зроби́ти. • Перейти -ре́, безл. – перепори́тися. • Уже и -ра́ перешла – вже й перепори́лось. [Чи не пора́ нам додо́му? – Уже́ й перепори́лось (Борз.)]. – См. Поро́ю. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Глухой – глухий. Глухое место – глушина. Глухая ночь – глупа ніч. |
Ночь – ніч. Ночью – уночі. Доброй ночи – добраніч; на добраніч. Каждую ночь – щоночі; ніч у ніч. По ночам – ночами. В ту (темную, дождливую и т. п.) ночь – тієї (темної, дощової і т. ин.) ночі. В ночь под (вторник) – вночі проти (вівторка). Перед наступлением ночи – проти ночи. Наступает ночь – надходить, заходить ніч. Глухая, темная ночь – глуха ніч. Глубокая ночь – глупа ніч. В полночь – опівночі. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Глубокий
• Более глубокий – глибший. • В глубокую осень – пізньої осені. • Глубокая древность – давня (сива, стара, далека, глуха) давнина; прадавнина; давня-предавня старовина; престаровина. [Давня то давнина, а наче вчора діялось. Вовчок. Човни золотії із сивої-сивої давнини причалюють… Тичина.] • Глубокая ночь – глупа (пізня) ніч (північ); (іноді) добра ніч; ніч уповні. [А які то до тебе гості добивались у глупу північ? Кропивницький. Вже була добра ніч, коли вони рушили в полонину. Франко.] • Глубокая печаль – тяжка (глибока) туга (журба); тяжкий (глибокий) сум (смуток). [Глибока, тиха, нерозважна туга Вникає в серце, каменем ляга. Українка.] • Глубокая старость – старезна (іноді безлітня) старість. • Глубокий вечер – пізній вечір; (розм.) пізні (старечі) обляги ((в)ляги, лягови). [Це діялось у пізні лягови, — ніде анітелень. Сл. Гр.] • Глубокий овраг – глибокий яр; крутояр. [Ой повій, повій да буйний вітер, Та з глибокого яру… Н. п.] • Глубокий поклон – низький уклін (поклін). [Проказує боєць останні свої бажання: — Кланяюсь низьким поклоном… Довженко.] • Глубокий старик – дуже старий (старезний, давній, іноді безлітній) дід (старик); (образн.) старий, аж мохом поріс (узявся); старий, аж порохня сиплеться. [Бісів дід! Аж порохня з його сиплеться, а ще таки плутає ногами. Мирний.] • Глубокий траур – велика (глибока) жалоба. [Долорес у глибокій жалобі, стоїть на колінах коло одної могили, убраної свіжими вінками з живих квітів. Українка.] • Глубокое невежество – велике неуцтво; темне невігластво. • Довольно глубокий – досить (доволі) глибокий; (розм.) глибоченький. • До глубокой ночи – до пізньої (до самої, до глупої) ночі; (розм.) до пізніх лягів (облягів). • Здесь глубокая, не глубокая вода – тут глибоко, не глибоко. [Ви краше мені скажіть, чи не глибоко тут? Я хочу скупатися. Чабанівський.] • Очень глубокий, глубочайший – найглибший (щонайглибший, якнайглибший). [Гуркнув грім. Задрижали нараз Гір найглибші основи… Франко.] • С глубоким (глубочайшим) почтением, уважением – з високою (найвищою) пошаною, повагою. |
Глухой
• Глухая ночь – глупа (глуха) ніч. [Минали години глупої ночі… Яновський. Ніч стояла глуха, ще чорніша по світлі. Коцюбинський.] • Глухая осень – пізня (глуха) осінь. [Як глуха осінь настала, як з ліса все листя опало, як чорне поле ворони вкрили, то тоді до старого Леся прийшла смерть. Стефаник.] • Глухая пора, глухое время (перен.) – мертва доба (пора); глухі часи. • Глухая тетеря, глухарь (груб.) – глуха тетеря; глухий, як тетерук; глушко (глухань, глуш(м)ан). [Навіки охрестили його глуханем. Стельмах.] • Глух, как пень – глухий, як (мов…) пень (як стовп). [Коли я кожен день Звертавсь до тебе з горем, Ти був глухий, мов пень. Годованець.] • Глух к чему – глухий на що, до чого. [Іван був глухий на дядькові перестороги. Бордуляк.] • Глухое место (перен.) – глушина; [глухий] закуток; закутень; застум. [Невже ціле життя ми просидимо в оцій глушині, серед цих дрібних інтриг? Шовкопляс. Хоч він і Барбос, а все-таки скучає в цьому глухому закутку за людьми. Стельмах.] • Глухой не послышит, так догадается – глухий не дочує, то вгадає. Пр. Глухий не почує, то видума. Пр. Глухий не дочує, то змислить. Пр. Глухий що не дочує, то вигадає (доложить, вимислить). Пр. • Глухому две обедни не служат – день не петрівський, язик не попівський — по двічі говорити. Пр. Сьогодні не вівторок, щоб повторювати разів із сорок. Пр. |
Мерин
• Врёт как сивый мерин (вульг.) – бреше як рудий (як рябий) собака; бреше як собака (як пес, як рябко); бреше як собака на висівки. • Глуп (глупа), как сивый мерин – дурний (дурна), як вівця (як баран, як цап, як пень, як ступа); дурний (дурна), як (драний) чобіт (як постіл). |
Ночь
• Варфоломеевская ночь (ист.) – варфоломієва ніч. • В ночь на первое, второе… января – уночі проти першого, другого… січня. • В ночь под… – уночі проти…; проти ночі… [От так було По всій Україні Проти ночі Маковія, аж ножі святили. Шевченко.] • В одну из ночей – одної (котроїсь) ночі. • Воробьиная ночь – горобина ніч. • В продолжение (в течение) долгих ночей – довгими ночами; протягом довгих ночей. • Всю ночь [напролёт]; в продолжение (в течение) всей [целой] ночи – усю (цілу, цілісіньку) ніч; протягом усієї (цілої) ночі; через усю (цілу, цілісіньку) ніч. • В ту, в эту ночь – тієї, цієї ночі; ту, сю ніч; у ту, у цю ніч. • В ту же ночь – тієї ж [таки] ночі. • В ту (тёмную, дождливую…) ночь – тієї (темної, дощової…) ночі. • Глухая, глубокая ночь – глупа (глуха) ніч; глупа північ. • Длинная ночь – довга ніч; (образн.) ніч як море; ніч-море. [Не спалося, а ніч як море. Шевченко.] • До поздней ночи – до пізньої ночі; допізна; до пізнього пізна. • Желать, пожелать спокойной (покойной) ночи – на добраніч давати, дати (віддавати, віддати), [на] добраніч казати, сказати; бажати, побажати доброї ночі. • За ночь до этого – ніч перед цим (тим). • За ночь (на протяжении ночи) – за ніч; через ніч. [Сорочка через ніч висхне. З нар. уст.] • [И] день, и ночь; днём и ночью – (і) день, і ніч; (і) вдень і вночі. • Каждую ночь – щоночі (щоніч); кожної ночі (кожну ніч); ніч у ніч (ніч крізь ніч). • К ночи – проти ночі; (іноді) під ніч. • На ночь глядя – проти ночі. • Наступает, наступила ночь – настає, настала (надходить, надійшла, заходить, зайшла, западає, запала, упала) ніч; ночіє, поночіє, зночіло, споночіло. • Наступила следующая ночь – настала друга ніч; прийшло на другу ніч. • Не к ночи будь сказано; не к ночи будь помянут – не проти ночі кажучи (казавши); не проти ночі згадуючи (згадувати). • Ночь за ночью – ніч по ночі; ніч за ніччю. • Ночь-матка, все гладко – ніч мати: все покриє. Пр. Ніч мати: не дасть погибати. Пр. Ніч — як мати. Пр. • Ночь под понедельник, под Новый год… – ніч проти понеділка, проти Нового року… • Ночью – уночі; нічної доби (нічною добою). • Ночью все кошки серы – уночі всі коти бурі (сірі). Пр. Уночі всі коти бурі (чорні) й усі корови сірі. Пр. Уночі кожна корова чорна (усі корови чорні). Пр. На весіллі — всі свати, на хрестинах — усі куми. Пр. • Однажды ночью – одного разу вночі; раз уночі; якось уночі. • Поздней ночью – пізньої ночі; (іноді розм.) у пізні вляги (пізніми влягами). • По ночам – ночами; (іноді) уночі. • При наступлении, с наступлением ночи – коли (як) настає, наставала, настала (надходить, надходила, надійшла, заходить, заходила, зайшла) ніч; (іноді) з настанням ночі. • Продолжающийся всю (целую) ночь – цілонічний. • Светлой, тёмной ночью – ясної, темної ночі. • Спокойной (покойной, доброй) ночи! – добраніч!; на добраніч!; здорові ночуйте! • Хорошо ли вы провели ночь? – чи добре ви перебули ніч?; чи здорові ночували? |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Глу́пи́й –
1) глупый; 2) непроглядный. • Глу́па ніч – глубокая ночь. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Глу́пий, -а, -е.
1) Глупый. Молодий жовняре, глупий розум маєш. Голов. 2) Глу́па ніч, пі́вніч. Глубокая ночь. Коли це глупої ночі прилітає сокіл. Рудч. Ск. I. 153. У глупу ніч виліз мертвець із гроба. Грин. І. 50. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
Ніч, но́чі, ж. *Проти́ но́чі. На ночь глядя. Що це ви проти ночі їхати зібрались? С. Пальчик Звен. у. Ефр. *Глу́па ніч. Поздняя ночь. Ледве глупої ночі до хати долізли. Мирн. Правда, 1874. 470. *Гороби́на ніч. См. Гороби́ний. Оце мабуть, паничику, буде горобина ніч. Мирн. Ркп. *До-ночи. Засветло. Ще до-ночи будемо вдома. Крим. *Як ніч (п’яний). Как стелька (п’ян). П’яний як ніч. Крим. Іде спотикається... дивлюсь, аж він як ніч. Крим. *Хо́дить як ніч (те́мний). Расстроенный, мрачный. Як повернувся з міста, то оце вже другий день ходе як ніч. Полт. у. Г. Йов. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Глухо́й, ая = глухи́й, ха; глушко́, глу́шка. — Він зовсїм, глухий — нїчого не чує. — Глухий голос. — Глухий дзвін. — Глухе вікно. — Глуха стїна (без вікон і дверей). — Глухо́е мѣ́сто = глушина́. — Там така глушина, що й чоловіка не побачиш; (в лїсї) — гущина́, гуща́вина. — Залїз у гущавину, що й вийти трудно. — Глуха́я ночь, по́лночь = глупа́ ніч. — У саму глупу́ ніч. С. Аф. — От саме у глупу ніч прибігає чорт. н. к. — Глухая крапи́ва, рос. Lamium albura L. = глуха́, біла кропива́. С. Ан. — Глухо́й те́теревъ = д. Глуха́рь 1. і 2. |
Ночь = ні́ч, здр. ні́чка, ласк. ні́ченька, мн. но́чі. — Доби ночі: 10 годин — пе́рші півнї, північ 12 годин — дру́гі півнї, дві години — тре́ті півнї. — Воробьи́ная ночь = гороби́на ніч. С. Аф. — Тёмная ночь, глуха́я по́лночь = глупа́ ніч. — У саму глупу ніч. С. Аф. — Як та ніч темнїла, та ніч глупа, нї зіроньки по нїй не блестїло. П. Пр. — Но́чью = у ночі́, в ночі́ (С. Л.), ночно́ї доби́ (С. Аф.), ночно́ю добо́ю. — Сей сьвіт, як маків цьвіт — день цьвіте, а в ночі опаде. н. пр. — По таких шляхах і в день набереш ся муки, а в ночі й поготїв. Кн. — Въ ночь подъ... = про́ти но́чі... – Проти ночі Маковія, як ножі сьвятили. К. Ш. — Ночь но́ченски = цїлїсеньку ніч, всю ніч. |
По́лночь = 1. пі́вніч, глупа́ ніч (С. Аф.). — Въ по́лночь = о півно́чі, у глупу́ ніч. — Пізно спати ми лягли, як о півночі прийшли. В. Щ. — Не пізно до свою дому і о півночі. н. пр. — Чароньки дївочі — горять чорні очі, як в чистому небі зорі о півно́чі. Руд. — У саму глупу ніч. С. Аф. 2. півні́ч, сївер. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)
• Ctrl+Shift+5 — пошук на gramota.ru «ГРАМОТА.РУ»