Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «глупий»
Шукати «глупий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Глубо́кий – глибо́кий.
• Очень -ий – глибоче́зний, глибоче́нний.
• Глубо́кий снег – завални́й с.
• Г-ий вечер – пі́зні вля́ги.
• -ая ночь – глу́па ніч, глу́па пі́вніч.
• Г-ая старина – да́вня давни́на́.
• Г-ая печаль – тяжка́ ту́га.
• Г-ий поклон – низьки́й уклі́н (р. укло́ну).
• Г-ое место в реке, озере, пруде – глибі́нь (р. -і́ни), пле́со, плес, (с ямой) ковба́ня, ковбаню́га, кру́ча (р. -чі).
• -ое место с незамерзающим течением – о́[у́]зьмінь (р. -мени).
• -ое место в фарватере – стри́жень (р. -жня).
• С -ими обрывами – крутоя́рий. [Повила́ся з Лубе́нь крутоя́рих доро́га розло́га (Кул.)].
• Становиться глу́бже – гли́бшати.
• Сделаться глу́бже – погли́бшати.
Глухо́й – глухи́й, оглу́хлий.
• Глух кто – не дочува́є хто, позаклада́ло кому́; (о голосе) зду́шений, приглу́шений, безгу́чний; (о стене) сліпа́.
• -ое место в лесу и т. п., см. Глушь.
• Глуха́я ночь – глу́па ніч.
• Глухой переулок, тупик – сліпи́й зау́лок, за́зубень, безви́хідь (р. -ходи).
• Глухо́й гул, стук – сту́гон.
• Глухо́й тетерев, см. Глуха́рь.
• Глуха́я крапива – глуха́ (бі́ла) кропива́.
• Падать с глухи́м звуком – гу́пати.
• Глу́хо – глу́хо, з-глу́ха, безгу́чно.
Ночь –
1) ніч (р. но́чи, тв. ні́ччю, зв. но́че, мн. но́чі, ноче́й, но́ча́ми). [На майда́ні пил спада́є. Замовка́є річ… Ве́чір. Ніч (П. Тичина). Смерть – се ніч, спокі́йна, ти́ха (Л. Укр.). По́дих тропі́чної тьмя́ної, п’я́ної но́чи (М. Рильськ.)].
• Апрельская ночь – квітне́ва ніч, ніч квітні́вка (Васильч.).
• Варфоломеевская ночь, истор. – Бартоломе́єва ніч.
• Воробьиная ночь – гороби́на ніч.
• Глубокая (Глухая, Полная) ночь – глу́па (глуха́) ніч (полночь: пі́вніч, опі́вніч), (раньше полночи) пі́зні вля́ги (-гів). [Вже була́ глуха́ ніч, опі́вніч (Франко). Після пі́зніх вля́гів у нас ка́жуть: це було́ опі́вночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь – глу́пої но́чи, (реже) у глу́пу ніч. [Коли́ це глу́пої но́чи приліта́є со́кіл (Рудч.). Глу́пої но́чи на їх і о́гнищах ніко́ли не спала́хував жар (Кінець Неволі). Зоста́лася Окса́на сама́ собі́, у те́мну, глу́пу ніч, як па́лець (Квітка)].
• Звёздная ночь – зо́ряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозо́ра (Грінч.).
• Купальская ночь, см. Купа́льский.
• Майская ночь – травне́ва (майова́, має́ва, ма́йська) ніч, ніч травні́вка (Васильч.); срв. Ма́йский 1. [Ма́йська ніч або уто́плена (Гоголь)].
• Поздняя ночь – пі́зня ніч, (раньше полночи) пі́зні вля́ги.
• Поздней -чью – пі́зньої но́чи, пі́зніми вля́гами, (поздно ночью) пі́зно вночі́; см. ещё выше Глубокой -чью.
• До поздней -чи – до пі́зньої но́чи, до-пі́зна, до пі́знього-пі́зна. [Ми сиді́ли до-пі́зна (Звин.)].
• В -чи (ед. ч.) – в но́чі, (ночью) вночі́. [Огняно́го коня́ ві́тер гнав – огняно́го коня́ – в но́чі (П. Тичина)].
• В ночь –
а) в ніч. [Вдивля́вся в ніч стурбо́ваним по́глядом (М. Калин.)];
б) (ночью) вночі́.
• В ночь не естся – вночі́ не ї́сться;
в) (за́ ночь) за ні́ч.
• В одну ночь этого не сделаешь – за одну́ ніч цього́ не зро́биш.
• В одну из -че́й – одно́ї но́чи, (однажды ночью ещё) яко́сь уночі́, одного́ ра́зу вночі́.
• В ночь на, в ночь с – на, см. I. На 1 в.
• В весеннюю, тёплую и т. п. ночь – лі́тньої, те́плої и т. п. но́чи, у лі́тню, у те́плу и т. п. ніч. [Пла́чуть мої́ о́чі темне́нької но́чи (Метл.). Тоді́-ж таки, те́плої весня́ної но́чи дво́є йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осі́нню піскова́ земля́ його́ гойда́є ні́жно, мов коли́ска (М. Рильськ.)].
• В ту, в эту ночь – тіє́ї, ціє́ї но́чи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тіє́ї но́чи він спав міцни́м сном (Олм. Примха). Ту ніч зо́всім не спав (Сл. Ум.). Пе́рший раз по сме́рті бра́та він засну́в цю ніч (Франко). Марі́я Стю́арт була́-б, якби́ не я, на во́лі сю́ ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) – в но́чі, за ноче́й. [Пое́те, будь собі́ судде́ю, і в но́чі тьми і самоти́ спини́сь над вла́сною душе́ю (М. Рильськ.). Де, в які́ дні, в які́ но́чі (не лили́ся ви), сльо́зи жіно́чі! (Франко)].
• Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи – всю ніч, ці́лу (цілі́сіньку) ніч, про́тягом усіє́ї (ці́лої) но́чи, (зап.) через усю́ (ці́лу, цілі́сіньку) ніч; срв. Напролё́т 2 и Но́чь Но́ченски. [Не спав цілі́сіньку ніч (Київ). Через усю́ ніч пали́ли во́гнище (Ор. Левиц.)].
• Продолжающийся всю (целую) ночь – цілоні́чний.
• В продолжение (втечение) долгих -че́й – до́вгими ноча́ми. [До́вгими ноча́ми не спа́ла вона́ і ду́мала (Грінч.)].
• За́ ночь – за ні́ч. [За ні́ч дої́демо (Брацл.)].
• За но́чь до этого – ніч перед цим (тим).
• Ночь за -чью – ніч по но́чі, ніч за ні́ччю. [Ніч за ні́ччю й до́вгі дні я нудьгува́в (Велз)].
• К -чи – про́ти (реже навпро́ти) но́чи, (реже) під ні́ч. [Ви́їхали про́ти но́чи (Яворн.). Не розкажу́ про́ти но́чи, а то ще присни́ться (Шевч.). Ти куди́ йдеш під ніч? (Франко)].
• Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) – не про́ти но́чи зга́дуючи. [Він був, не про́ти но́чи зга́дуючи, висо́кий, як товка́ч (Яворн.)].
• Каждую ночь – що-но́чи, що-ні́ч, ко́жної но́чи, ко́жну ніч, ніч-у-ні́ч, ніч крізь ні́ч. [Що-но́чи йде на рі́чку до те́много га́ю (Л. Укр.). Дарма́ що-ні́ч дівчи́нонька його́ взгляда́є (Шевч.). Мені́ ко́жної но́чи сня́ться шляхи́, дерева́ (М. Ввч.). День-у-де́нь (изо дня в день), ніч-у-ні́ч не перестава́ла ма́ти пла́кати (Мирний)].
• Каждые две, каждые три -чи – що дві но́чі, що три но́чі.
• На́ ночь – на́ ніч. [Ви́кинь ки́цьку на́ ніч надві́р (Брацл.). Бе́зліч пташо́к, зліта́ючись згра́ями на́ ніч на око́лишні ске́лі… (Кінець Неволі)].
• На́ ночь глядя – про́ти но́чи.
• На следующую ночь – дру́гої но́чи, на дру́гу ніч.
• По -ча́м – ноча́ми, вночі́.
• Работать по -ча́м – працюва́ти ноча́ми (вночі́).
• Ночь под что – ніч про́ти чо́го. [Ніч про́ти неді́лі (Кандід)].
• Ночь под новый год – новорі́чна ніч, ніч про́ти ново́го ро́ку.
• В ночь под – вночі́ про́ти, про́ти но́чи. [Про́ти но́чи Макові́я (Шевч.)].
• В ночь под новый год – новорі́чної но́чи, вночі́ про́ти ново́го ро́ку.
• Под покровом -чи – під покро́вом (під накриття́м, під кере́єю) но́чи, під вночі́шнім покро́вом.
• При наступлении, с наступлением -чи, см. Наступле́ние 2.
• Среди -чи – серед (реже посеред) ночи.
• Той, этой, весенней и т. п. -чью, см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь.
• Тёмной -чью – те́мної (ум. темне́нької) но́чи, (впотьмах) по́ночі. [На те́мній оде́жі світи́лися ру́ки, прозо́рі й моло́чні, як по́ночі порохно́ (Коцюб.)].
• День и ночь (днём и -чью) – (і) день і ніч, (і) вдень і вночі́. [(Химе́ри чо́рні) дра́жнять нас і день і ніч (Л. Укр.)].
• На дворе ночь – надво́рі ніч, (наступает ночь, темнеет) надво́рі поночі́є (сутені́є).
• Нас застигла ночь – нас спости́гла (присти́гла, засти́гла, зу́спіла, захопи́ла, засту́кала) ніч; см. Застига́ть. [Аж засти́гла її́ ні́чка в доро́зі (Рудч.)].
• Ночь коротать – ніч корота́ти.
• -че́й недосыпать – ноче́й недосипа́ти (недосипля́ти).
• Проводить, провести ночь – перебува́ти, перебу́ти ніч, (ночевать, переночевать) ночува́ти, переночува́ти (ніч); срв. Прово́дить 4. [Ніч на перебули́ ве́село (Київ). Аби́ день переднюва́ти, аби́ ніч переночува́ти (Франко)].
• Хорошо ли вы провели ночь? – чи до́бре ви перебули́ ніч? чи здоро́ві ночува́ли? (Основа 1862).
• Спокойной (покойной, доброй) -чи – на добра́ніч!, (реже) добра́ніч! до́брої но́чи! здоро́ві ночу́йте! [На добра́ніч, голу́бко коха́на! (Грінч.). Добра́ніч! у ви́рій ми, гу́си, простягли́ся (М. Хвильов.). Здоро́ві ночу́йте! (Франко)].
• Желать, послать спокойной -чи – на добра́ніч каза́ти (віддава́ти, дава́ти), сказа́ти (відда́ти, да́ти). [Горді́й, хоч за́вше люби́в поговори́ти на́ ніч з учи́телем, став каза́ти на добра́ніч (Васильч.). Прихо́дить Ста́сик одда́ти на добра́ніч (Коцюб.)];
2) (темень) те́мрява, те́мнява, пі́тьма́; (нрч.: темно) по́ночі. [Та й по́ночі! не вздриш нічо́го, хоч о́ко ви́коли (Кобеляч.)].
• В лесу но́чь-но́чью – в лі́сі тьма тьме́нна (те́мно-прете́мно);
3) (невежество) те́мрява, темно́та.
• Жить в -чи́ – жи́ти (коснеть: животі́ти, скні́ти, ни́діти) в те́мряві (в темно́ті);
4) (север) пі́вніч (-ночи), холо́дний край (р. кра́ю).
По́здний (по́здный, по́здый) – пі́зній, (опоздалый) запі́знений, спізні́лий. [Уже пі́зня годи́на, пі́зня пора́. Пі́зня о́сінь. Ра́ння пта́шка пісні́ співа́є, а пі́зня – о́чі протира́є].
• -ний час – пі́зня годи́на, пі́зній час, пі́зня доба́.
• В -нее время – пі́зньої годи́ни, пі́зньої доби́.
• -ний вечер – пі́зній ве́чір, (опис.) пі́зні ля́ги, пі́зні ля́гови. [Вже й пі́зні ля́ги мину́ли (Коцюб.)].
• -ним вечером – пі́знього ве́чора, пі́зно уве́чері, у пі́зні ля́ги (ля́гови), у пі́зню вече́рю.
• -няя ночь – пі́зня ніч, глупа́ (глубокая) ніч.
• -ней ночью – пі́зньої но́чи, глупо́ї но́чи, у глупу́ ніч.
• До -него времени, -ней поры – допі́зна. [Сиді́в, працюва́в допі́зна].
• До -него утра – допі́зна. [Спить допі́зна].
• Когда наступит -ний час – як припізні́є.
• -нее время года – пі́зня доба́ (пора́) ро́ку.
• -ней осенью – пі́зньої о́сени.
• -нее раскаяние – запі́знене каяття́.
• -няя любовь – пі́знє, спі́знене коха́ння.
• -ние яблоки, дыни – пі́зні я́блука, ди́ні.
• -ний гость – пі́зній гість.
• -ний (поздно родившийся) ребёнок, птенец – пізніхі́[у́]рочка, пізніхуря́ (-ря́ти), пізніхуря́тко (-тка).
• -ние детки (родившиеся под старость родителей) – пі́зні ді́тки.
• -ние потомки, -нее потомство (позднейшее поколенье) – дале́кі наща́дки.
• Более -ний – пізні́ший.
• Самый -ний – найпізні́ший.
По́лночь – пі́вніч, опі́вніч (-ночи). [І опі́вніч вже мина́є].
• Около, к -ночи – над (під) пі́вніч, бли́зько пі́вно́чи.
• Глубокая -ночь – глупа́ пі́вніч (опі́вніч).
• В (самую) -ночь – (са́ме) опі́вночі, са́ме в опі́вні́чну до́бу (по́ру).
• После -ночи – по пі́вночі, як з пі́вночи зверну́ло, ско́ро з пі́вночи зверну́ло. [Це ста́лося, ско́ро з пі́вночи зверну́ло].
• Далеко за -ночь – геть по пі́вночі.
• Перевалило за -ночь – зверну́ло з пі́вночи.
Пора́ –
1) час, годи́на, пора́, доба́.
• Не такая -ра́ теперь настала – не таки́й час тепе́р наста́в, не така́ годи́на (пора́) тепе́р наста́ла.
• В обеденную -ру – в обі́дню годи́ну (до́бу), обі́дньої годи́ни, в обі́д; срв. Обе́д, Обе́денный. [Ой у неді́лю, в обі́дню годи́ну сам в нево́леньку попа́вся (Пісня)].
• Подвечерняя -ра́ – підвечі́рок (-рка). [Це так: от вам пі́вдня, тоді́ підвечі́рок, а тоді́ – ве́чір (Звин.)].
• Предрассветная -ра́ – досві́тня годи́на.
• Послеобеденная -ра́ – пообі́дня, післяобі́дня годи́на, попо́лудень (-дня).
• Глухая -ра – (поздняя) глу́па доба́; (мёртвый сезон) ме́ртва доба́.
• Ночная, вечерняя -ра́ – нічна́, вечі́рня доба́ (діб), вечі́рній час, вечі́рня годи́на. [Тепе́р нічна́ діб,— не до́рого зби́ться з шля́ху (Київ.)].
• Ночною, вечернею -ро́ю – нічно́ї, вечі́рньої доби́. [Нічно́ї доби́ з нево́лі утіка́ли (Дума)].
• Осенняя -ра́ – осі́ння доба́.
• Зимняя -ра́ – зи́мня (зимо́ва́) доба́. [Ну, а куди́-ж нам тепе́р, зимово́ї доби́, поді́тися? (М. Лев.)].
• Рабочая -ра́ – робі́тній (робо́чий) час, робі́тня (робо́ча) доба́. [Вже наста́в гаря́чий робі́тній час (Н.-Лев.). А робо́чої доби́, що люде́й ніко́го в селі́ нема́є… (М. Вовч.)].
• В какую (в такую, в эту) -ру – в яки́й (в таки́й, в цей) час, в яку́ (в таку́, в цю) добу́ (діб, по́ру, годи́ну). [А молоди́ця на́ша са́ме у цю діб постерегла́ зло́дія (Київ.)].
• В раннюю, в позднюю -ру – в ра́нню, в пі́зню до́бу. [Оди́н до́щик об Мико́лі ви́пав в ра́нню до́бу (Манж.)].
• До поздней -ры – допі́зна, до пі́знього ча́су, до пі́зньої годи́ни (доби́). Він сиді́в допі́зна (Гр.)].
• С давних пор – зда́вна, відда́вна, з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в.
• До недавних пор – донеда́вна, до неда́внього ча́су́.
• На ту -ру – на той час, на ту по́ру. [І бліди́й мі́сяць на ту по́ру із хма́ри де-де вигляда́в (Шевч.)].
• По -ре́ глядя – як до ча́су, як коли́.
• Быть в самой лучшей -ре́ – бу́ти в цві́ті (в ро́зцвіті) ві́ку свого́.
• Девица на -ре́ – ді́вчина на відда́нні, на відда́чі. [У ме́не-ж дочка́ на відда́нні (Г. Барв.)].
• В одну -ру – в одни́х (в їдни́х) часа́х; см. Одновремё́нно.
• На первых -ра́х – поперва́х, на пе́ршій порі́; срв. Сперва́. [Тепе́р вони́ пони́жчали, а поперва́х жа́рко бра́лись (Борз.)].
• В кои -ры раз зайдёт – коли́ не коли́ (вряди́-годи) раз за́йде;
2) час, пора́. [Усьому́ під не́бом свій час і вся́кому ді́лу своя́ пора́: час роди́тись і час умира́ти, час наса́джувати і час вирива́ти наса́джене (Еккл.)].
• На всё своя -ра́ – на все свій час (своя́ пора́).
• До -ры́, до времени – до ча́су, до слу́шного ча́су; (покамест) по́ки що, до́ки що. [До ча́су дзба́нок во́ду но́сить (Приказка). Одбува́ючи до слу́шного ча́су сяки́й-таки́й одбу́ток… (Куліш). Неха́й до́ки що так бу́де, як і до́сі було́, а так яко́сь поба́чимо (Кониськ.)].
• Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра́ – прихо́дить, надхо́дить, настає́ час, пора́, прийшо́в, наста́в час, прийшла́, наста́ла пора́ (що роби́ти). [Час прихо́дить умира́ти, ні́кому пора́ди да́ти (Пісня)].
• С которых, с каких пор – відко́ли (диал. звідко́ли, звідукі́ль), з яко́го ча́су. [Відко́ли пішо́в, та й нема́ (Рудч.) Не пам’ята́є, коли́ са́ме змерз, відко́ли трясе́ться (Свидн.)].
• С этой -ры́, с этих пор – з цьо́го ча́су, відтепе́р, (отныне) відни́ні. [Відтепе́р уве́сь час він оберта́в на лекту́ру (Франко)].
• Существующий с этих пор, с тех пор – відтепе́рішній, відтоді́шній.
• С тех пор, с той -ры́ – з то́го ча́су, відто́ді. [З то́го ча́су ставо́к чи́стий зарі́с осоко́ю (Шевч.). Відто́ді ду́мка про ві́рну ти́ху дружи́ну скраша́ла його́ безтала́ння (Коцюб.)].
• До которых, до каких пор – до́ки, до́кіль (реже доко́ли), (до какого места) доку́ди, подо́ки. [До́ки бу́ду му́чить ду́шу і се́рцем болі́ти? (Шевч.). І до́кіль так ще бу́де? (Гліб.). Ви́значив кре́йдою подо́ки обрі́зувати (Звин.)].
• До сих пор – до́сі, до́сіль, дотепе́р, до ц[с]ьо́го ча́су, по цей (сей) час. [Чужі́ лю́ди полу́днують, ми й до́сі не ї́ли (Метл.). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’ян.)].
• Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) – о(т) по́ки, от по́сі, от по́ти, от подо́ки, от подо́ти. [Мені́ в ставку́ о по́ки (Зміїв.). І повелі́в: бурха́тимеш от по́ти, отту́т межа́ твої́м серди́тим хви́лям (Куліш). От подо́ти закача́й рука́ва (Липовеч.). От по́сі (до этого места) мої́ слова́, а да́льше напи́сано чию́сь ви́думку (Куліш). Ось по́ти моє́ї мо́ви (Ор. Лев.)].
• До тех пор – до́ти, до́тіль, по́ти, по́тіль, допо́ти, допо́тіль. [Я до́ти не ве́льми на дівча́т вважа́в і зро́ду ніко́го не коха́в (М. Вовч.)].
• Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор – дотепе́рішній, дотоді́шній.
• С тех пор, с той -ры, как – (відто́ді) відко́ли. [Мину́в уже четве́ртий рік, відко́ли Дени́с Сиваше́нко відділи́вся від ба́тька (Грінч.). Відко́ли він ожени́вся, і в господа́рстві йому́ не веде́ться (Коцюб.). Відко́ли почала́ся пре́са, відто́ді пови́нно було́ з’яви́тися й чима́ло но́ви́х працьовникі́в на по́лі публіци́стики (Єфр.)].
• До тех пор, пока… – до́ти – до́ки, по́ти – по́ки, до́ти – (аж) по́ки, до́тіль – до́кіль, по́тіль – по́кіль; срв. Пока́. [До́ти ходи́в, до́ки не накла́в голово́ю (Номис). До́ти лях мути́в, до́ки не наї́вся (Номис). По́ти пря́ла, по́ки й задріма́ла (Рудч.). По́тіль не переста́ну, по́кіль не доста́ну. По́тіль бить, по́кіль та щу́чина ко́жа облі́зе (Рудч.)].
• В -ру, не в -ру, см. Впо́ру.
• Вы пришли в самую -ру – ви прийшли́ са́ме в час.
• Пора́, нар. – час, пора́.
• -ра́ обедать, спать – час, пора́ обі́дати, спа́ти.
• -ра́ на боковую – час на бокове́ньку, час ляга́ти.
• -ра́ итти, ехать, -ра́ домой – час (пора́) іти́, ї́хати, час (пора́) додо́му. [Час додо́му, час, час і пора́ (Пісня). Час ї́хати (М. Вовч.). Але́ тобі́ спа́ти час, дити́но (Коцюб.). Та тобі́ ще, голу́бонько, не час умира́ти (Рудан.). Та го́ді сиді́ти, да пора́ леті́ти (Метл.). Ой го́ді-ж мені́ з кі́нними брата́ми уганя́ти, час мені́ коза́цьким нога́м пі́льгу да́ти (Дума)].
• -ра́ б уже, давно б -ра́ – час-би (пора́-б) уже́, давно́-б час, давно́-б пора́. [Дороста́є літ дити́на, вже пора́-б жени́ти (Рудан.)].
• Вам давно -ра́ было это сделать – вам давно́ слід було́ це зроби́ти.
• Перейти -ре́, безл. – перепори́тися.
• Уже и -ра́ перешла – вже й перепори́лось. [Чи не пора́ нам додо́му? – Уже́ й перепори́лось (Борз.)]. – См. Поро́ю.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Коронный – коро́нний; (правительственный) урядо́вий, держа́вний, (казённый) скарбо́ви́й:
• коронные земли – скарбо́ві́ зе́млі;
• коронный гетман – коро́нний ге́тьма́н;
• коронный номер – коронний номер;
• коронный разряд – (электр.) коронний розряд.
[Поки Сулима ходив  з  низовими запорозькими козаками у Чорне море, Кодацька, фортеця була вибудувана, і коронний польський гетьман Конецпольський, запеклий ворог козацької волі, прибув у Кодак з польськими панами й військом і справив у новій фортеці бучний бенкет, а після бенкету прикликав до себе старшину покірних йому реєстрових козаків і повів її разом з польськими панами оглядати замчище, глузливо похваляючись козакам у вічі, що тепер, мовляв, козацькій сваволі прийшов край (А.Кащенко). Глупа ніч; проте у польськім Обозі край намету коронного гетьмана Степана Потоцького жвавий клопіт і рух (М.Старицький). В половині февраля 1648 року до його дійшла чутка, що «якийсь» козак Хмельницький, зібравши купу запорозьких гультяїв, розбив в степах козацький скарбовий корсунський полк, що стеріг границю од татарського нападу, а потім став закликати до своєї купи народ і забирати його до свого війська (І.Нечуй-Левицький). Всі бачили, як гуртувалися і пробиралися наперед змовники — великий підскарбій Морштин, брати Сапеги великий коронний гетьман Яблоновський та ті, хто їх підтримував. Було ясно, що вони сьогодні готуються дати Собеському рішучий бій (В.Малик). Кінець кінцем совість не дозволяє закривати очі. Ліс скарбовий, а тут знаходяться такі, що готові вбити (Р.Андріяшик). Лорд наніс свій коронний удар — скрутив дулю і дав можливість співбесіднику дуже детально її розгледіти… (Юрай Курай)]. Обговорення статті
Подумать –
1) (думать несколько о ком, о чем) поду́мати, погада́ти про ко́го, про що, (помыслить) поми́слити про ко́го, про що, (поразмыслить) поміркува́ти, помізкува́ти про ко́го, про що, над чим, (с самим собою, с кем-л.) поміркува́тися (без дополнения);
2) (понять что-л. так или иначе) поду́мати, погада́ти, поми́слити, поміркува́ти, (представить) зду́мати, зду́мати ду́мкою, зми́слити, зміркува́ти;
3) (иметь подозрение) поду́мати на ко́го:
• [и] не подумаю (подумаешь, подумают) (разг.) – [і] не подумаю (подумаєш, подумають); [і] гадки не маю (не маєш, не матимуть); [і] не в голові мені (тобі, їм);
• и не подумаю сделать это – і га́дки не ма́ю зроби́ти це, і не в голові́ мені́ роби́ти це;
• можно подумать, что – мо́жна гада́ти, ду́мати, що;
• надо было ранее об этом подумать – тре́ба бу́ло пе́рше (передні́ше) про це поміркува́ти (міркувати, подумати, думати);
• не знаю, что [и] подумать – не заю, що [й] думати;
• надо хорошенько подумать об этом деле – тре́ба до́бре поміркува́ти про цю спра́ву;
• ну, кто-бы мог это подумать! – ну, хто-б міг це поду́мати!;
• он это сделал, не подумавши – він це зроби́в, не поміркува́вши;
• относительно этого дела надо ещё подумать – щодо ціє́ї спра́ви, то ще тре́ба поду́мати;
• подумаешь! (разг.) – подумаєш!; велика річ!; теж мені; (образн.) велике диво опеньки!;
• подумайте о детях – поду́майте про діте́й;
• подумайте хорошенько о том, что хотите сказать – до́бре помірку́йте (поду́майте) про те, що ма́єте сказа́ти;
• подумал, ветер шумит – поду́мав (погада́в) — ві́тер шуми́ть;
• подумать только – тільки подума́й (подума́йте), подумайте лише; ти скажи!
[— Отож, кажу, закохався Чуйкевич у Мотрю, Мотря до гетьмана втекла, а він її у гетьмана сторожив, для нього. Погадайте, яка це вірність! (Б.Лепкий). — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко). Із нічого і не вийде Нічого. Ще подумай — і скажи (М.Рильський, перекл. В.Шекспіра). А я помірку́ю, ватажка́ де взять (Т.Шевченко). Отак сердега наш Рябко помірковавсь, Та й спать на цілий день і цілу ніч попхавсь (П.Гулак-Артемовський). Як-би дізна́лись, то стра́шно зду́мати, що-б там було́ (Леся Українка). — Подумати лише, що ми змушені рахуватися з якимось нікчемним майстровим, нахабою — ось до чого ми дійшли (Д.Паламарчук, перекл. Ф.Стендаля). Минали дні, місяці, роки. Кріт рив. Щастя праці і гордість за власну країну — ось вони невичерпні джерела, що придавали йому сил і віри. Ніяка інша країна на світі не змогла б надати йому можливости рити такий предовгий тунель. Подумати лише — поза 12 тисяч кілометрів! І Кріт рив (Василь Чабан). Тільки подумайте! На вогні, який Прометей вкрав у богів, спалили Джордана Бруна (С.Є.Лєц). Подумай, перш ніж подумати (С.Є.Лєц). 1. Сказав: — Подумати страшно! — і страшно задумався. 2. Служба невідкладної психологічної допомоги. Глупа ніч… Минає п’ята година телефонної консультації у зв’язку з сімейними проблемами клієнта. Консультант: — Скажіть, а про самогубство ви думали? — Ні, що ви! — А ви подумайте, подумайте!]. Обговорення статті

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Глухой – глухий. Глухое место – глушина. Глухая ночь – глупа ніч.
Ночь – ніч. Ночью – уночі. Доброй ночи – добраніч; на добраніч. Каждую ночь – щоночі; ніч у ніч. По ночам – ночами. В ту (темную, дождливую и т. п.) ночь – тієї (темної, дощової і т. ин.) ночі. В ночь под (вторник) – вночі проти (вівторка). Перед наступлением ночи – проти ночи. Наступает ночь – надходить, заходить ніч. Глухая, темная ночь – глуха ніч. Глубокая ночь – глупа ніч. В полночь – опівночі.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Глубокий
• Более глубокий – глибший.
• В глубокую осень – пізньої осені.
• Глубокая древность – давня (сива, стара, далека, глуха) давнина; прадавнина; давня-предавня старовина; престаровина. [Давня то давнина, а наче вчора діялось. Вовчок. Човни золотії із сивої-сивої давнини причалюють… Тичина.]
• Глубокая ночь – глупа (пізня) ніч (північ); (іноді) добра ніч; ніч уповні. [А які то до тебе гості добивались у глупу північ? Кропивницький. Вже була добра ніч, коли вони рушили в полонину. Франко.]
• Глубокая печаль – тяжка (глибока) туга (журба); тяжкий (глибокий) сум (смуток). [Глибока, тиха, нерозважна туга Вникає в серце, каменем ляга. Українка.]
• Глубокая старость – старезна (іноді безлітня) старість.
• Глубокий вечер – пізній вечір; (розм.) пізні (старечі) обляги ((в)ляги, лягови). [Це діялось у пізні лягови, — ніде анітелень. Сл. Гр.]
• Глубокий овраг – глибокий яр; крутояр. [Ой повій, повій да буйний вітер, Та з глибокого яру… Н. п.]
• Глубокий поклон – низький уклін (поклін). [Проказує боєць останні свої бажання: — Кланяюсь низьким поклоном… Довженко.]
• Глубокий старик – дуже старий (старезний, давній, іноді безлітній) дід (старик); (образн.) старий, аж мохом поріс (узявся); старий, аж порохня сиплеться. [Бісів дід! Аж порохня з його сиплеться, а ще таки плутає ногами. Мирний.]
• Глубокий траур – велика (глибока) жалоба. [Долорес у глибокій жалобі, стоїть на колінах коло одної могили, убраної свіжими вінками з живих квітів. Українка.]
• Глубокое невежество – велике неуцтво; темне невігластво.
• Довольно глубокий – досить (доволі) глибокий; (розм.) глибоченький.
• До глубокой ночи – до пізньої (до самої, до глупої) ночі; (розм.) до пізніх лягів (облягів).
• Здесь глубокая, не глубокая вода – тут глибоко, не глибоко. [Ви краше мені скажіть, чи не глибоко тут? Я хочу скупатися. Чабанівський.]
• Очень глубокий, глубочайший – найглибший (щонайглибший, якнайглибший). [Гуркнув грім. Задрижали нараз Гір найглибші основи… Франко.]
• С глубоким (глубочайшим) почтением, уважением – з високою (найвищою) пошаною, повагою.
Глухой
• Глухая ночь – глупа (глуха) ніч. [Минали години глупої ночі… Яновський. Ніч стояла глуха, ще чорніша по світлі. Коцюбинський.]
• Глухая осень – пізня (глуха) осінь. [Як глуха осінь настала, як з ліса все листя опало, як чорне поле ворони вкрили, то тоді до старого Леся прийшла смерть. Стефаник.]
• Глухая пора, глухое время (перен.) – мертва доба (пора); глухі часи.
• Глухая тетеря, глухарь (груб.) – глуха тетеря; глухий, як тетерук; глушко (глухань, глуш(м)ан). [Навіки охрестили його глуханем. Стельмах.]
• Глух, как пень – глухий, як (мов…) пень (як стовп). [Коли я кожен день Звертавсь до тебе з горем, Ти був глухий, мов пень. Годованець.]
• Глух к чему – глухий на що, до чого. [Іван був глухий на дядькові перестороги. Бордуляк.]
• Глухое место (перен.) – глушина; [глухий] закуток; закутень; застум. [Невже ціле життя ми просидимо в оцій глушині, серед цих дрібних інтриг? Шовкопляс. Хоч він і Барбос, а все-таки скучає в цьому глухому закутку за людьми. Стельмах.]
• Глухой не послышит, так догадается – глухий не дочує, то вгадає. Пр. Глухий не почує, то видума. Пр. Глухий не дочує, то змислить. Пр. Глухий що не дочує, то вигадає (доложить, вимислить). Пр.
• Глухому две обедни не служат – день не петрівський, язик не попівський — по двічі говорити. Пр. Сьогодні не вівторок, щоб повторювати разів із сорок. Пр.
Мерин
• Врёт как сивый мерин (вульг.) – бреше як рудий (як рябий) собака; бреше як собака (як пес, як рябко); бреше як собака на висівки.
• Глуп (глупа), как сивый мерин – дурний (дурна), як вівця (як баран, як цап, як пень, як ступа); дурний (дурна), як (драний) чобіт (як постіл).
Ночь
• Варфоломеевская ночь (ист.) – варфоломієва ніч.
• В ночь на первое, второе… января – уночі проти першого, другого… січня.
• В ночь под… – уночі проти…; проти ночі… [От так було По всій Україні Проти ночі Маковія, аж ножі святили. Шевченко.]
• В одну из ночей – одної (котроїсь) ночі.
• Воробьиная ночь – горобина ніч.
• В продолжение (в течение) долгих ночей – довгими ночами; протягом довгих ночей.
• Всю ночь [напролёт]; в продолжение (в течение) всей [целой] ночи – усю (цілу, цілісіньку) ніч; протягом усієї (цілої) ночі; через усю (цілу, цілісіньку) ніч.
• В ту, в эту ночь – тієї, цієї ночі; ту, сю ніч; у ту, у цю ніч.
• В ту же ночь – тієї ж [таки] ночі.
• В ту (тёмную, дождливую…) ночь – тієї (темної, дощової…) ночі.
• Глухая, глубокая ночь – глупа (глуха) ніч; глупа північ.
• Длинная ночь – довга ніч; (образн.) ніч як море; ніч-море. [Не спалося, а ніч як море. Шевченко.]
• До поздней ночи – до пізньої ночі; допізна; до пізнього пізна.
• Желать, пожелать спокойной (покойной) ночи – на добраніч давати, дати (віддавати, віддати), [на] добраніч казати, сказати; бажати, побажати доброї ночі.
• За ночь до этого – ніч перед цим (тим).
• За ночь (на протяжении ночи) – за ніч; через ніч. [Сорочка через ніч висхне. З нар. уст.]
• [И] день, и ночь; днём и ночью – (і) день, і ніч; (і) вдень і вночі.
• Каждую ночь – щоночі (щоніч); кожної ночі (кожну ніч); ніч у ніч (ніч крізь ніч).
• К ночи – проти ночі; (іноді) під ніч.
• На ночь глядя – проти ночі.
• Наступает, наступила ночь – настає, настала (надходить, надійшла, заходить, зайшла, западає, запала, упала) ніч; ночіє, поночіє, зночіло, споночіло.
• Наступила следующая ночь – настала друга ніч; прийшло на другу ніч.
• Не к ночи будь сказано; не к ночи будь помянут – не проти ночі кажучи (казавши); не проти ночі згадуючи (згадувати).
• Ночь за ночью – ніч по ночі; ніч за ніччю.
• Ночь-матка, все гладко – ніч мати: все покриє. Пр. Ніч мати: не дасть погибати. Пр. Ніч — як мати. Пр.
• Ночь под понедельник, под Новый год… – ніч проти понеділка, проти Нового року…
• Ночью – уночі; нічної доби (нічною добою).
• Ночью все кошки серы – уночі всі коти бурі (сірі). Пр. Уночі всі коти бурі (чорні) й усі корови сірі. Пр. Уночі кожна корова чорна (усі корови чорні). Пр. На весіллі — всі свати, на хрестинах — усі куми. Пр.
• Однажды ночью – одного разу вночі; раз уночі; якось уночі.
• Поздней ночью – пізньої ночі; (іноді розм.) у пізні вляги (пізніми влягами).
• По ночам – ночами; (іноді) уночі.
• При наступлении, с наступлением ночи – коли (як) настає, наставала, настала (надходить, надходила, надійшла, заходить, заходила, зайшла) ніч; (іноді) з настанням ночі.
• Продолжающийся всю (целую) ночь – цілонічний.
• Светлой, тёмной ночью – ясної, темної ночі.
• Спокойной (покойной, доброй) ночи! – добраніч!; на добраніч!; здорові ночуйте!
• Хорошо ли вы провели ночь? – чи добре ви перебули ніч?; чи здорові ночували?

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Глу́пи́й –
1) глупый;
2) непроглядный.
• Глу́па ніч – глубокая ночь.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Глу́пий, -а, -е.
1) Глупый. Молодий жовняре, глупий розум маєш. Голов.
2) Глу́па ніч, пі́вніч. Глубокая ночь. Коли це глупої ночі прилітає сокіл. Рудч. Ск. I. 153. У глупу ніч виліз мертвець із гроба. Грин. І. 50.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ніч, но́чі, ж. *Проти́ но́чі. На ночь глядя. Що це ви проти ночі їхати зібрались? С. Пальчик Звен. у. Ефр. *Глу́па ніч. Поздняя ночь. Ледве глупої ночі до хати долізли. Мирн. Правда, 1874. 470. *Гороби́на ніч. См. Гороби́ний. Оце мабуть, паничику, буде горобина ніч. Мирн. Ркп. *До-ночи. Засветло. Ще до-ночи будемо вдома. Крим. *Як ніч (п’яний). Как стелька (п’ян). П’яний як ніч. Крим. Іде спотикається... дивлюсь, аж він як ніч. Крим. *Хо́дить як ніч (те́мний). Расстроенный, мрачный. Як повернувся з міста, то оце вже другий день ходе як ніч. Полт. у. Г. Йов.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Глухо́й, ая = глухи́й, ха; глушко́, глу́шка. — Він зовсїм, глухий — нїчого не чує. — Глухий голос. — Глухий дзвін. — Глухе вікно. — Глуха стїна (без вікон і дверей). — Глухо́е мѣ́сто = глушина́. — Там така глушина, що й чоловіка не побачиш; (в лїсї) — гущина́, гуща́вина. — Залїз у гущавину, що й вийти трудно. — Глуха́я ночь, по́лночь = глупа́ ніч. — У саму глупу́ ніч. С. Аф. — От саме у глупу ніч прибігає чорт. н. к. — Глухая крапи́ва, рос. Lamium albura L. = глуха́, біла кропива́. С. Ан. — Глухо́й те́теревъ = д. Глуха́рь 1. і 2.
Ночь = ні́ч, здр. ні́чка, ласк. ні́ченька, мн. но́чі. — Доби ночі: 10 годин — пе́рші півнї, північ 12 годин — дру́гі півнї, дві години — тре́ті півнї. — Воробьи́ная ночь = гороби́на ніч. С. Аф. — Тёмная ночь, глуха́я по́лночь = глупа́ ніч. — У саму глупу ніч. С. Аф. — Як та ніч темнїла, та ніч глупа, нї зіроньки по нїй не блестїло. П. Пр. — Но́чью = у ночі́, в ночі́ (С. Л.), ночно́ї доби́ (С. Аф.), ночно́ю добо́ю. — Сей сьвіт, як маків цьвіт — день цьвіте, а в ночі опаде. н. пр. — По таких шляхах і в день набереш ся муки, а в ночі й поготїв. Кн. — Въ ночь подъ... = про́ти но́чі... – Проти ночі Маковія, як ножі сьвятили. К. Ш. — Ночь но́ченски = цїлїсеньку ніч, всю ніч.
По́лночь = 1. пі́вніч, глупа́ ніч (С. Аф.). — Въ по́лночь = о півно́чі, у глупу́ ніч. — Пізно спати ми лягли, як о півночі прийшли. В. Щ. — Не пізно до свою дому і о півночі. н. пр. — Чароньки дївочі — горять чорні очі, як в чистому небі зорі о півно́чі. Руд. — У саму глупу ніч. С. Аф. 2. півні́ч, сївер.

Запропонуйте свій переклад