Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «гов»
Шукати «гов» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ау́, межд. – (а)го́в! (а)гу! а-гу-гу-гу! гоп-гоп! геле-ге́в! [Аго́в! Озви́сь, де ти?]
Паро́ль, воен. – паро́ль, га́сло, сло́во. [А сті́йте, гов! Кажі́те га́сло! (Куліш)].
Пойти́
1) піти́ куди́, по що́, до чо́го; (
направиться, отправиться) пода́тися, побра́тися до чо́го; (тронуться) ру́шити; (пуститься) потягти́. [От і пішли́ вони́ о́дного разу́ влі́тку по яго́ди (Грінч.). Ба́тько до млина́ пода́вся. Побра́вся шля́хом-доро́гою. По́їзд ру́шив. Та й не ї́вши потя́г додо́му].
-ти́ вместе – піти́ ра́зом, вку́пі.
-ти́ впереди – піти́ попере́ду, пе́ред пове́сти. [Голова́ пові́в пе́ред (Квітка)].
-ти́ без дороги, наобум – піти́ навманя́, наверле́.
-ти́ напрямик – піти́ навпросте́ць, попростува́ти, попрямува́ти.
-ти́ в театр – піти́ до теа́тру (у теа́тр).
-ти́ в гости – піти́ в го́сті, у гости́ну, у бе́сіду, на посиде́ньки.
-ти́ в село – піти́ на село́, у село́, до села́.
-ти́ за ягодами – піти́ по я́годи.
-ти́ за водой – піти́ по во́ду.
-ти́ (поплыть) по течению воды, реки – піти́ за водо́ю, за течіє́ю. [Як за водо́ю пі́деш – наза́д не ве́рнешся].
-ти́ на рыбную ловлю – піти́ по ри́бу, на ри́бу.
-ти́ на охоту за зайцами, за волками – піти́ на зайці́в, на вовкі́в.
-ти́ в люди, на люди; между людей – піти́ поміж лю́ди.
-ти́ бродяжить – піти́ в ма́ндри, на по́брідки, помандрува́ти, змандрува́ти.
-ти́ бродить по свету – піти́ світа́ми, у світи́, піти́ в блуд.
-ти́ куда глаза глядят – піти́ світ за́ очі; піти́, де о́чі понесу́ть (Грінч.).
Куда ни -ду – хоч куди́ (де) піду́; куди́ (де) не піду́; де не пове́рну́ся. [Я оди́н тут, як той па́лець, де не поверну́ся (Рудан.)].
-ди́(те)-ка сюда – ходи́ (ході́ть)-но сюди́; а ходи́ (ході́ть) сюди́.
Пошли́! Пошё́л! (идёмте, иди!) – ході́мо, га́йда́!
-дё́м(те)! – ході́м(о)!
-шё́л вон! – геть іди́! геть(те)!
-шё́л! (отвяжись, не получишь) – дзу́ськи, дзусь, адзу́сь.
-шё́л к чорту – іди́ (геть) к чо́рту! геть к нечи́стому! до ді́дька!
-шё́л! (трогай) – торка́й, руша́й! (езжай быстрее) поганя́й, паня́й.
Пади́, поди́! – а-го́в! з доро́ги!
-ди́-ка, -ди́ ж ты – а диви́. [І ма́ю я ді́ти, і ні́би не ма́ю. А диви́, до ма́тери так і го́рнуться, а до ме́не холо́дні (Крим.)].
Вот -ди́-ж ты – от ма́єш.
-ди́-ка, вот что делается – бач, що ро́биться.
-ди́ с ним – що з ним поро́биш.
Да -ди́ (вишь) – та ба. [Хоч він собі́ і сирота́, та ба, і отце́вський син не бу́де таки́й бра́вий коза́к (Квітка)].
Коли на то -шло́ – як на те пішло́ся.
-шло́ к тому – пішло́ся на те, поверну́ло на те.
Это -шло́ к несчастью – це пішло́ся на неща́стя (на біду́, на го́ре, на ли́хо), на біду́ поверну́ло.
-шло́ прахом – пішло́ на (в) ні́вець (на ма́рне, за ві́тром, за водо́ю), пові́трилося, ви́падком ви́пало. [Пові́трилася робо́та (Гліб.). Чужи́м живи́лися, ото́ воно́ нам ви́падком і ви́пало (Кониськ.)].
-шло́ по-прежнему – пішло́ (повело́ся) по-старо́му (по-да́вньому).
-шло́ наоборот – пішло́ ді́ло на пере́верт.
-шло́ дело в ход – пішла́ робо́та.
Дело -шло́ в лад (хорошо) – спра́ва пішла́ (повела́ся) до́бре, гара́зд, на до́бре.
-шло́ кому в прок – пішло́ в ру́ку (на добро́). [Бага́тство не пішло́ йому́ в ру́ку].
-шли́ разногласия – пішло́ на не́лад (ро́злад, ро́збрат).
-ти́ за кого – піти́ за ко́го. [Путя́ща ді́вчина за те́бе не пі́де].
-ти́ по миру – піти́ в же́бри, піти́ з до́вгою руко́ю, на про́шений хліб перейти́.
-ти́ в бега – піти́ на вте́чі, піти́ в світи́, змандрува́ти.
Он -шё́л по другой дороге – вій пішо́в и́ншим шля́хом.
Лёд -шё́л (тронулся) – лід ру́шив; кри́га пішла́ (скре́сла).
Мороз -шё́л у него под кожей – моро́з пішо́в йому́ (у йо́го) по-за шку́рою, моро́зом сипну́ло по-за шку́рою.
Гвоздь вбок -шё́л – цвях убі́к пішо́в (погна́вся).
Птица в отлёт -шла́ – пта́ство у ви́рій потягло́ (полеті́ло).
Дорога -шла́ под гору – дорога пішла з гори.
Река -шла́ на восток – рі́чка пішла́ (поверну́ла, скрути́ла) на схід.
Эхо -шло́ по дубраве (лесу) – луна́ пішла́ га́єм (лі́сом).
Шум -шё́л по дубраве – шум (ше́лест) пішо́в дібро́вою.
-шё́л вгору (возвысился) – пішо́в уго́ру. [Пішли́ на́ші вго́ру].
-ти́ по чьей дорожке (по чьим следам) – на чию́ сте́жку ступи́ти (спа́сти, попа́сти). [Він ступи́в на ба́тькову сте́жку. От і я на ді́дову сте́жку спа́ла: він учо́ра розби́в ку́хля, а я сього́дні].
-ти́ разными путями (в разные стороны) – піти́ рі́зно, порізни́тися. [Ой, у по́лі три доро́ги рі́зно].
-ти́ на уступки – поступи́тися.
-ти́ в пари – заложи́тися.
-ти́ ходуном – заходи́ти хо́дором. [Кущі́ бузку́ захита́лися, затріща́ли, заходи́ли хо́дором, ні́би несподі́вано звели́ між собо́ю лю́ту бі́йку (Васильч.)].
-ти́ в кого – уда́тися в ко́го, уроди́тися в ко́го. [Чорт її́ зна, в ко́го вона́ й уроди́лась така́ хоро́ша (Тобіл.). І мій ба́тько таки́й ма́вся, і я в йо́го вда́вся].
-ти в бубны (с бубён) – піти́ дзві́нкою.
-ти́ в поход – піти́ (ру́шити) в похі́д.
-ти́ против кого – піти́ проти ко́го, (вульг.) сторч проти ко́го ста́ти.
-ти́ в бой – у бій піти́; до бо́ю (побо́ю) піти́; до бо́ю ста́ти.
-ти́ жить к чужим людям – піти́ в при́йми (сусі́ди), піти́ в комі́рне.
-ти́ на хлеба – на чужи́й хліб перейти́, піти́ на дармої́жки.
На платье -шло́ много материи – на су́кню пішло́ бага́то мате́рії.
Под воду -ти́ – нирця́ да́ти.
Некоторое время -ти́ – попойти́. [Чима́ло ще тре́ба попойти́, по́ки додо́му ді́йдемо. Як-би до́щик попійшо́в на мою́ капу́сту]. См. Итти́, Ходи́ть;
2) (
согласиться) піти́ на що, приста́ти на що, пусти́тися на що.
-ти́ на мир – піти́ на мир (на мирову́), замири́тися.
-ти́ на компромисс – приста́ти на компромі́с, вчини́ти компромі́с (Грінч.).
Не верю, чтоб он на это -шё́л – не ві́рю, щоб він на таке́ пусти́вся;
3) (
начать) піти́, поча́ти, узя́ти.
-шё́л врать, хвастать – зача́в (дава́й) бреха́ти, хвали́тися.
И -шё́л бранить – та й узя́в (ну) ла́яти.
Опять -шё́л дурить – знов поча́в коверзува́ти (хи́мороди гони́ти).
-шё́л плясать – пішо́в танцюва́ти.
-шё́л в пляс – пішо́в у тане́ць.
Да и -шли́ (болтать) – та й пішли́. [Та й пішли́: то чия́ торби́на ва́жча, то на скі́льки харчі́в ста́не у котро́ї, то як котра́ з до́му виряджа́лась (Тесл.)].
-шё́л расспрашивать – пішо́в (ну) розпи́тувати.
Вот трава -дёт рости после дождя – от зі́лля рухне́ рости́ після дощу́.
-шла́ валять, -шла писать – завели́, почали́ вже;
4) (
начаться) піти́, поча́тися.
-шли́ у них внутренние усобицы – пішли́ у них домові́ чва́ри (Куліш), (вульг.) і пішла́ у них сва́рка та зма́жка (Неч.-Лев.).
-шла́ дружба – пішло́ товари́ство, на дру́жбу пішло́ся. [Таке́ товари́ство пішло́ між бу́зимком і хлоп’я́м (Мирн.)].
Дождь -шё́л – дощ пішо́в.
Ему -шёл второй год – йому́ на дру́гий (на дру́гу ве́сну) поверну́ло, йому́ дру́гий поступи́в, йому́ на дру́гий пішло́.
-дё́т беда, растворяй ворота – ли́ха коне́м не об’ї́хати; біда́ сама́ не хо́дить
5) (
поступить) піти́.
-ти́ в учителя – піти́ в учителі́, піти́ учителюва́ти.
-ти́ в услужение – піти́ у на́йми.
-ти́ в солдаты – піти́ у москалі́.
-ти́ в войско – піти́ до ві́йська (у ві́йсько);
6) (
кому, безлич.) повести́ся, пощасти́ти, поталани́ти, пофорту́нити кому́.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Го, гов, межд.ну, эй.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

І. Го! меж. Употребляется въ видѣ го-го-го! или го-гов! для оклика.
Го́в! Означаетъ окликъ: ау!
Сти́дко, нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!». Ном. № 6285.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Го́в! меж. *2) Эй. Гов! Стань, Карпе. Борд.

Запропонуйте свій переклад