Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 41 статтю

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Го́лый
1) го́лий, на́ги́й. [Го́ле (на́ге́) ті́ло. Го́ла шаблю́ка].

Го́лый птенец – голеня́ (р. -ня́ти).
Го́лая вершина – лисого́ра.
С го́лым стволом (о деревьях) – голіна́тий.
Го́лая зима – безсні́жна зима́.
Совершенно го́лый – гольце́м го́лий;
2) (
бедный, нищий) го́лий. [Не бої́ться го́лий розбо́ю].
Гол, как соко́л – гольце́м го́лий, го́лий, як бізу́н (нагайка), го́лий, як лопу́цьок; го́лий, як бу́бон, як туре́цький святи́й;
3) (
без примеси, без приправы) го́лий; щи́рий, нестеме́нний.
Го́лый борщ, супго́ла ю́шка.
Го́лая правда – щи́ра пра́вда, нестеме́нна пра́вда.
Го́лые слова, факты, предположения – самі́сінькі (самі́ ті́льки) слова́, фа́кти, здо́гади.
Го́лыми руками – голіру́ч.
С го́лыми руками – голіру́ч, з го́лими (поро́жніми) рука́ми; без збро́ї.
За́дница – зад (-ду), оза́ддя, гу́зно, гуз(н)и́ця, (благоприст.) па́ні-ста́ра, ге́па, го́ла, (зап.) ду́па.
Игла́, Иго́лка, Иго́лочка
1) (
швейная) го́лка, ум. го́лочка, (гал.) ігла́. [Мі́сячно, хоч голки́ збира́й (Номис)].
-ла́ без ушка – про́торг и про́тір (-торга), про́дір (-дора), проте́рта го́лка, без(в)у́ха го́лка. [Моска́ль і про́торг проковтне́, та не вда́виться (Комар). Дала́ проте́рту го́лку ще й без жальця́ (Поділля)].
-ла курносая, безносая – безно́са, кирпа́та го́лка, кирпаті́йка, го́лка без жала́, без жальця́, (диал. без жельця́), (насмешл.) безри́ла го́лка. [Ду́мав, що го́лку купи́в, а воно́ – кирпаті́йка. Це на база́рі так звуть го́лку безно́су (Київ)].
-ла без ниткиго́ла го́лка.
-ла́ рогожная или кулевая – цига́нська го́лка, цига́нка.
Деревянная -ла́ для вязания сетей и т. п. – гли́ця, ум. гли́чка. [Як узя́в хло́пець гли́чку; по́ки ота́ман ді́рку залата́, то хло́пець три (Март.)].
-ла вязальная чулочная (спица) – пруто́к, дро[і]то́к (-тка́).
Ушко -лы́ – (в)у́шко го́лки.
Вдеть нитку в -лку – втягти́, затягти́, заси́лити ни́тку в го́лку.
Платье с -чки – нові́сіньке убра́ння́; мов допі́ро від кравця́ прине́сене.
Одет как с -чки – вбра́ний як на весі́лля.
Сидеть как на -лках – як на те́рню сиді́ти, як на голка́х, як на шпичка́х, як на гра́ні, як на жару́ сиді́ти.
Вино пускает -лки – у вині́ ска́лки ска́чуть, бри́жі гра́ють, вино́ гра́є, і́скриться.
Острие -лы́ – жало́, жальце́, (диал. жело́, жельце́) го́лки;
2) (
у животных) го́лка, ко́лька, колю́чка;
3) (
на растениях) го́лка, колю́чка, шпи́чка, шпи́лька, шпича́к (-ка́), (шипы) те́рня (ср. р.) (на хвойных) шпи́лька, гли́ця, хвої́на, хвої́нка, (гал.) чати́на, (собир.) хво́я, (гал.) фо́я, голи́ння, (гал.) чати́ння. [Гори́ть моя́ доса́донька мов суха́я гли́ця (Л. Укр.)];
4)
-ла́ на здании – шпиль (-ля́), шпинь (-ня).
-ла горы – шпиль (-ля́);
5)
Игла́-рыба – морська́ ігли́ця, зво́рлуч, си́кавка.
Коса́
1) (
женская) коса́, (вин. п. ко́су, мн. ко́си, кіс, ко́сами и кі́с(ь)ми), ум. кі́ска, кі́сонька, кі́сочка, коси́ця. [Ді́вка ко́су че́ше (Пісня). Дівки́ гуля́ють, кі́сками ма́ють (Грінч. III). Що-субо́ти ізмива́ла і кі́соньку запліта́ла (Пісня)].
У девушки нрав -со́ю закрыт – у ді́вки коса́ до по́яса, а ду́мкою й коло мізи́нця не обведе́ш.
Мелко заплетённая -са́ – коса́ в дрібу́шки (дрібни́ці).
-са́ венком – джереґе́ля, мн. джереґе́лі, джеґере́лі (-лів).
-сы положенные над ушами – кітки́ (-то́к).
С большой -со́й – коса́тий.
С чёрной, светлой, толстой -со́й – чорноко́сий, ясноко́сий, товстоко́сий.
Без -сы – безко́сий.
-са́ китайца неприкосновенна – коса́ в кита́йця недоторка́нна;
2) (
конец, уголок) ріг (р. ро́гу), ріжо́к (-жка́), хвіст (-оста́), кіне́ць (-нця́). [Взяла́ ху́стку, зав’яза́ла в три ріжки́ по камі́нчику (Чуб.)].
Шапка с -сами – ріжка́та ша́пка.
-са́ кометы – хвіст, віха́ (в коме́ти);
3) (
брюшное рыбье перо) пе[і]рце́, пі́рко, (тёжка) пузце́;
4) (
гряда от берега) ріг (р. ро́гу), (узкая) стрі́лка, (отмель) коса́, (гряда и отмель вместе) коса́. [На Кі́нбурнській косі́ ло́влять ри́бу риба́льські та́фи (артели) (Херс.)];
5) (
хвост петуха) коси́ця, коси́ці. [Сиди́ть пі́вень на крини́ці, спусти́в кри́льця ще й коси́ці (Грінч. III)];
6) (
орудие) коса́ (вин. п. ко́су́), ум. кі́ска, коси́ця, ув. коси́ще; (короткая) різа́к, терпа́н.
Клинок -сы́ – полотно́, полоте́нце, (обух) прут, (носок) пи́сок (-ска), нісо́к (-ска́), (лезвие) жа́ло, (кольцо в стыке древка с клинком) пе́рстень (-сня), напе́рсток (-стка), серга́; (задняя часть клина) п’я́тка; (клин деревян.) па́склинь (-ня), па́склин (-на), (железн.) глобо́к (-бка́).
Древко -сы – кісся́ (-ся́), кіся́ (-ся́ти).
Источенная -са́ – скі́сок (-ска).
-са́ по руке – коса́ по руці́, підтра́вна коса́.
-са́ без крюкаго́ла коса́.
Отбивать -су́ – клепа́ти косу.
Направлять -су́ – манта́чити ко́су.
Точить -су́ – гостри́ти ко́су.
Нашла -са́ на камень – тра́пила коса́ на ка́мінь (Приказка);
7) (
резец) різа́к, сіка́ч (-ча́).
Лоску́тник, -ница
1) (
одетый в лохмотья) – халами́дник, -ниця, обі́дранець, -нка, обі́рванець, -нка, обша́рпанець, -нка, голодра́нець (-нця), -нка, ла́таник, -ниця, го́ла спи́на;
2) (
торгующий лоскутьем) танди́тник, -ниця, лахмі́тник, -ниця, лахма́нник, -ниця, лахманя́р (-ра́), -ня́рка, онучка́р (-ря́), -ка́рка, (полон.) староже́чник, -ниця;
3)
-ку́тница, бот. Centaurea L. – воло́шка.
Наго́й – го́лий. [Го́лому й на сі́ні му́лко (Комар.). Хоч го́лий, та в підв’я́зках (Приказка)].
-гая истинаго́ла (щи́ра) пра́вда.
-го́й золота не копит – роди́вся без соро́чки, так і вмре без штані́в (Комар)].
Нескро́мно, нрч. – нескро́мно, (зап.) недискре́тно; (неучтиво) незвича́йно; (нестыдливо) несоромли́во. [З-під коро́ткої спідни́ці несоромли́во визира́ла го́ла нога́ (Крим.)].
Пусты́шка
1)
см. Пустельга́ 3.
Человек -шка – пустоб’я́ха.
Похлёбка -шка – нізчи́мна (го́ла) ю́шка.
Играть в карты в -шки – гра́ти (в ка́рти) без гро́шей;
2) дурни́ця;
см. Пустя́к.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вульва, анат. – (лат.) вульва, (устар.) сту́лень, (прост.) поцька, поця, пуцька, (образн.) розкішниця, чепурка, дзюндзя, червона криниця (китайка, скринька), [чорна] кунка (куна), (шутл.) жоломіґа, пиріжок, (устар.) ку́рка, (груб.) манда.
[Ходила я в річку по раки, Викусили дзюндзю собаки (Н.п.). Ніхто мені не докучив, Як той соцький, Даю йому обідати, А він просить поцьки (Н.п.). На кладці стояла, Манду вимивала, Віником шарувала. Стала манда чорная, Чорна, як циганка, Хлопчача приманка (Н.п.). Лежу оце, братику, стогну та проклинаю все на світі. А поцьку забув уже, як і зовуть (Т.Шевченко). Було вчитися, потіпахо, а не поцьку на кожному сучкові чухати (Ольга Павленко). Я підняв очі вгору — й просто на стелі побачив картину в золоченій рамі: гола дівчина лежить горілиць на білому простирадлі, цнотливо прикриваючи долонькою свою розкішницю (Л.Кононович). Хмара-розкішниця (геть безсоромниця!) ніжиться в променях тихого сонця (Любов Долик). Там далеко десь є планета, Де пасеться фіалкорова, Їсть траву голубу й співає Перламутрово-загадково. Це планета моєї втечі, Там я буду самим собою — Шестиногий, блакитноплечий, З оком лагідним над губою. Там до мене зберуться друзі — Троглодити, анацефали — Псевдофльорки розкриють вульви, Щоб скоріше ми їх запізнали (Ю.Позаяк). Будинки стояли, облиті яєчним жовтком, — світло з будинків, привабливе, далеке, мовби у тебе не існує такого, а ти у первісних випарах, у втомі минулого, але колись повернешся в цей іржавий, затасканий, як вульва повії, світ (О.Ульяненко). — Ти маєш гарну поцьку, правда! Найкращу на світі. Коли любиш! Коли хочеш! — Що таке поцька? — запитала вона. — А ти не знаєш? Це — ти там унизу; те, куди я входжу, куди ти мене пускаєш. Та сама штука (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Величезний гурт суданок пропонував перехожим усе добро, що містилось у них під стегенними пов’язками. За вельми помірковану ціну можна було на годину чи дві найняти цілий дівчачий виводок. Я б залюбки мандрував від поцьки до поцьки, але врешті був змушений пошукати бодай якоїсь роботи (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].
Обговорення статті
Говно, прост., груб. – гівно, (диал.) гімно, кал, лайно, гівняк (гімняк), (мн.) гівняки (гімняки), (птичье) послід, (домашн. скота) кізяк, кирпич, (лошадей) коняк, кінський кізяк, бала́бушки, кружалки́, (куриное) куряк, (мышей) мишаки.
[Не займати гівна, і вонять не буде (Номис). Так він і лежав, соколик, одною рукою все ще тримаючи на голові кашкета, а другою — здавивши до нестями кінського кізяка (Юрай Курай). Він спокійно проціджував крізь думу послід людської і громадської моралі (О.Ульяненко). Найпопулярнішими словечками у лайці львівського балаку були фрази саме, з використанням таких слів, як «гівно», «срака», «дупа». Незадоволення чимось виражалося у фразах – «до сраки», «до ясної дупи», «то мені потрібне, як до дупи дверці», «гівна варте», «гівно правда», «в сраці був — гівно видів» (Ю.Винничук). Стара рівнянська повитуха Марфа щось там шамкотіла беззубим ротом коло колиски, та поїла діточок трав’яними відварами, але годувати грудьми не силувала. Поглядала на Теофілу мовчки. Знала: чоловік — не гівняк, щоби не зм’як (М.Матіос). — Той — до мене. Я беру його в оці руки, — Швейк показав свої, схожі на двох страхітливих старих крабів, руки, — і збиваю на гімняк. Прибігаю до хати, жінка ще гола, голосит. Я беру її за чупер, витягаю надвір, находю курей, зв’язую їх докупи, як є, голих (В.Кожелянко). — Ви цитуєте неправильно (сказав Рондибіліс), другий вірш читається так: Нам-бо на груди зірки, вам — самі гімняки (А.Перепадя, перекл. Ф.Рабле). «— В колонії можна бути або лихим, або хорошим! Ти станеш для директора як не золотом, то гівном! А це вже вирок». Я добряче перелякався: а раптом мене зарахують до «гівна», а то й до чогось гіршого? (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Не знаю, чи схожа моя історія на монументальну трагедію, але всілякого гівна в ній справді було багато (В.Горбатько, перекл. Пітера Кері). Стара спорожнила свою склянку з горілкою й почала робити в повітрі знаки, погрожуючи й клянучи, тричі перехрестила кімнату й загорланила: «Хутко, хутко, любі діти, любі хлопці, сараки парубки, бігом, бігом забирайтеся, бо залишитеся так сидіти на все життя, спаралізовані й закоцюблі, як гірняки на морозі!» (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). Побачила Ольгу, зариту в сміття та обмазану лайном. Зоя зшаленіла від люті. Вирішила, що зараз або змусить небогу хоч до якихось змін, або заб’є її ціпком. Бо безголовій істоті, що, як нечиста тварина, лежить у гівні, не варто жити на світі (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Лайно сказало: «Боягуз! Боїться до мене доторкнутися» (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті
Гол, спорт. – (англ.) гол:
забить гол – забити гола (гол).
[Матч видався гарячим і пиво швидко закінчилося, та поки я ходив ще за кухлем, нашим забили гола. Звідси правило: воротар не повинен ходити за пивом!].
Обговорення статті
Лоб – лоб, чоло, (насм., рус.) лобешник:
атака в лоб – атака в лоб, лобова атака;
брить, забривать лоб (лбы) кому (истор.) – чуба (лоба) голити, заголити кому; зняти чуба кому; голити, заголити кого; (про багат.) чуби (лоби) голити, поголити кому;
глаза лезут на лоб – очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть;
как поленом по лбу – як обухом по голові;
лбом стены (стену) не прошибешь – головою стіни не проб’єш (Пр.); головою (лобом) муру не проб’єш (Пр.); проти гори піском не сипати (Пр.); голим задом їжака не задавиш (Пр.); батога з піску не уплетеш. (Пр.); шилом моря не нагрієш (Пр.);
лбы – лоботряси, лобурі, лобуряки;
лоб в лоб – лобом в лоб; ніс у ніс;
лоб широк, а в голове тесно – під носом косити пора (косовиця), а на розум не орано (Пр.); на голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно) (Пр.);
медный лоб – мідний лоб; безчільник, нахабний дурень;
на лбу не написано – на чолі (на лобі) не написано (не намальовано);
подкатывать глаза под лоб – пускати (закочувати) очі під лоба; підкочувати білки під лоба;
пустить [себе] пулю в лоб – пустити [собі] кулю в лоба; застрелитися;
с большим лбом – чолатий, чоластий;
с высоким лбом – високочолий, високолобий;
семи пядей во лбу – розуму як наклано (Пр.); розуму наче два клали, а третій топтав (Пр.); мудрий як Соломон; розуму аж понад голову; більше у нього в пам’яті, як у тебе (як у нього) в голові (Пр.); мудра голова, мудрагель; головатий чоловік;
уши выше лба не растут – вуха вище лоба не ходять (Пр.); вище від лоба очі не ходять (Пр.); вище тину лобода не бува (Пр.);
хлоп его в лоб, да в мешок – цок та в лобок, та в писану кайстру (тайстру) (Пр.);
что в лоб, что по лбу – що раз батька по лобі, що два (Пр.); чи в камінь головою, чи каменем у голову (Пр.); хоч круть-верть, хоч верть-круть (Пр.); хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо (Пр.); круть-верть — в черепочку смерть!; не вмер Данило, так болячка задавила (Пр.).
[Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять (Т.Шевченко). Ходив по храмині, ходив, Аж поки, лобом неширокий В своїм гаремі одинокий, Саул сердега одурів (Т.Шевченко). — Скажи: «Я їй цього не забуду!» Хай вона це запише собі на лобі!.. (П.Мирний). Матір поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (М.Вовчок). — Не виб’єш із їх бісових лобів тієї волі та мандрів (П.Мирний). По його лобі та по щоках у розмові бігали зморшки (І.Нечуй-Левицький). Ступили обидва на кладку, зійшлись по середині та й ну один одного лобами й рогами бити! (М.Коцюбинський). Мамо, не плач… Твій син піде на смерть з піднятим чолом і з чистим серцем. Бо в його серці скипілась кров, невинно пролита, бо в нього зіллялись всі людські сльози і полум’ям знявся народний гнів… Вбивай мене, кате. Ти забиваєш народ… (М.Коцюбинський). — Вночі козакові шлях на небі, а вдень на кінці язика та в лобі (М.Кропивницький). Відколи мачуха ввійшла в батькову хату, — ця маленька, семи років, дівчинка й разу не глянула на неї по-людському, а все з-під лоба (Б.Грінченко). Розкошлані на всіх вітрах вагань, як смолоскипи молодого болю, в неволі здобули для себе волю, ногою заступивши смертну грань. Щедрує вам безсмертя щедрий вечір в новій Вітчизні — по громадді спроб. Отож, не ремствуйте, що вам на лоб поклав Господь свій світлий перст нищівний (В.Стус). Сутеніло.  Сатаніло.  Погляд  сходив  кров’ю… В  скафандрі  хмар  ішло землею  небо. Сутеніло. Бомбами,  бомбами,  бомбами Бийте  свободу  в  лоб!.. (М.Вінграновський). Був  лоб  у  хлопця  —  сонячний  зеніт. І  розум  думку  рухав,  наче лопать. Філософи  пояснювали  світ. Такі  ось  хлопці  світ  цей  перероблять (Л.Костенко). ця німа й зтетеріла провінція ця велика і гола амбіція чимось пахне не тим кажуть жовта акація біноклі повзуть на лобешник поліції в тих хто в ній служить кажуть на лобі ростуть часом й інші частини тіла (В.Цибулько). Санчо Панса теж упізнав їх одразу, та поклав собі потаїти од них, де і в якому стані його пан перебуває, тим і сказав лише, що пан його робить в одному місці якусь вельми важливу справу, а де і яку — того він, Санчо, зроду не виявить,- хоч би йому і очі з лоба виймали (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). В очіпок парох не хотів прибиратись, узяв натомість стебновану полотняну шапочку, що на ніч собі одягав, чоло перев’язав чорною тафтяною тасьмою, а вид увесь аж до самої бороди чорним запиналом запнув (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Каїни порозумнішали. Тепер вони ставлять тавро на лоб Авелю (С.Є.Лєц). Нова акція від «Армані»: купи дві сукні з нової колекції і дістань від чоловіка в лобешник]. Обговорення статті
Однолюб, однолюбец, однолюбка, разг. – однолюб, однолюбець, однолюбка.
[Країно чорних брів й важких повільних губ, Темнавих губ, що їх не процілуєш, Як тепло ти лежиш! Як тепло ти німуєш! І понад нами місяць-однолюб! (М.Вінграновський). Довелося переконувати її значно активніше, тож він познаходив у собі просто-таки фантастичні ресурси любовної лексики (всі ці куртуазні каскади так і лишилися там, уві сні, хоч він пам’ятав, що це був найвищий пілотаж), він казав, що чекав на неї все своє життя, що він узагалі однолюб, але раз на життя трапляється чудо, і сьогодні це сталось, і йому для цілковитого щастя вистачає знати, що вона десь тут, поруч (найсмішніше, що в цих поривах він якось навіть назвав її ластівкою, за що, прокинувшись, відчув особливий сором), при цьому він обціловував їй руки та плечі, розпалюючись усе більше, він мусив аж світитися наскрізь любов’ю й ніжністю, тож насамкінець вона кокетливо сказала своє «ну добре, я тобі сьогодні повірю», після чого лягла перед ним на живіт, уже зовсім гола (Ю.Андрухович). 1. Однолюб може зробити нещасною тільки одну жінку. 2. Дон Жуан був однолюб. Любив не одну, а одно].
Обговорення статті
Полукруглый – (имеющий форму полукруга) півкруглий, півокруглий, півколовий:
полукруглые каналы – (анат.) півколові канали.
[Повище ліса була вже гола полонина, серед якої півкруглим стіжком підіймався вгору сам шпиль гори (І.Франко). Високо над кручею невеликий півкруглий портик (Л.Українка). Півкруглий дах бані втягнений у стіни, над головами високо вгорі в сіро-зеленявій осінній синяві туго, як льоди в океані, просуваються пухкі кучугури хмарин (В.Винниченко). Бабця виглянула з темного напівкруглого отвору церкви і собі не втрималась від посмішки. Беззубої, беззахисної, дитячої (І.Роздобудько)].
Обговорення статті
Промежность, анат. – промежина, (реже) промі́жжя, (устар.) межни́к.
[— А тепер ти, Юзю, лізь до мене, бо тут так страшно, лізь, а я драбину потримаю! — І вона присіла напочіпки, розставила свої пишні стегна на усю широчінь чарівної краси, від якої і столітній дідуган ошаліти зможе. Юзько, сопучи, доліз до самого верху, вперся писком в розпашіле лоно, в оте проміжжя, що приводить рід людський до заміжжя, а Параня тремтячим голосочком питає… (Олексій Попадюк). З того першого разу їй найяскравіше запам’яталося відчуття протягу в промежині, коли лежиш просто неба зі спущеними трусиками (О.Забужко). Чоловіки недовірливо позирали один на одного, немов не раз биті тварини. Від їхнього гурту несло смородом засцяних промежин, такий самий дух стояв у шпиталі (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Вона, гола, сидить на підлозі із розведеними ногами і за допомогою старого дзеркальця і леза для гоління намагається позбавити себе цноти, щоб позбутися шкірки, яка начебто там внизу виросла. Не маючи анатомічних знань, вона помилково розрізає промежину і та сильно кровоточить (О.Курилас, перекл. Е.Єлінек)].
Обговорення статті
Пустышка, пустушка
1) (
пустой, ничтожный человек) шели́хвіст, пустоб’я́ка, пустоб’я́ха;
2) дурни́ця, (
ничто) марни́ця, (мелочь) дрібни́ця, аби́щиця, мала́ річ, (пустое) пусте́ (-то́го), ба́йка; (умен.) дурни́чка, дрібни́чка;
3) (
предмет с пустотой внутри) порожня́к;
4) (
резиновая соска для грудного ребёнка) (рус.) со́ска, пи́пка, мізю́к, смочо́к, ду́рник;
5) (
пустая бумажка, пустой билетик в жеребьёвке, лотерее) порожня́к:
играть в карты в пустышки – гра́ти (в ка́рти) без гро́шей;
похлёбка пустышка – нізчи́мна (го́ла) ю́шка;
человек пустышка – пустоб’я́ха. Обговорення статті
Телеса, шутл. – тілеса.
[Чи може, то громадянський обов’язок не дає тобі забутися в розпусному акті, а вимагає, рішуче покинувши ці тілеса благословенні, бігти кудись, будити когось і несамовитим фальцетом кричати на півсвіту: «Демократія в небезпеці!»? (Ю.Андрухович). Дмитрові ковальські кулаки, з яких часом кепкували його дуже інтеліґентні товариші, три кулі з бравнінґа — одна в люстру пана Купчанки, господаря конспіративного помешкання, і дві — в тілеса секретних аґентів, а також довгі й прудкі ноги проклали йому шлях мимо румунської тюрми (В.Кожелянко). «Забембали», задлубали реклама, розрахована хіба що на дебілів, безголосі оголені тілеса, що стрибають під «фанеру», безперервні покази мод, кулінарних бряцалок, безкінечні, наче «тягнучка» на дорогах, одноманітні серіали (Людмила Стельмах). Коли на вручення «Британського поп-ідола» чи «Еммі» Леді Гага приходить в костюмі з м’яса — це ознака умілого піару, бо з такою впливовістю в шоу-бізнесі і з такими бабками Гага може ходити і гола, і в цераті, і навіть в мішку з-під бульби. Коли ж на вечір допомоги дітям-сиротам у Києві з’їжджаються дружини меценатів у леопьордових трико, натягнутих на 50-річні тілеса, і прикрашених діамантами, хутром і тими-таки бантиками, розумієш — це навіть не театр абсурду. Це капець (Лєнка Ленсон)].
Обговорення статті
Тополь – тополя, (одно дерево, ещё) тополина, (женский екземпляр, ещё) тополиця:
тополь пирамидальный (итальянский) – пірамідальна (італійська) тополя, раїна;
тополь чёрный (осокорь) – осокір, сокорина, ясокір.
[Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Т.Шевченко). Сонце сідало за горами, за високими тополями, що стояли на горі (І.Нечуй-Левицький). На зріст височенька, гнучка, станочок як та раїна (Сл. Гр.). Скинула черевики й побрела через неглибоку, чисту, як сльоза, течійку, що бігла попід вербами рясними та осокорами високими (Б.Грінченко). Самотня, гола від віку тополя чудно стриміла перед якимсь вікном (В.Підмогильний). В синьому шумі раїни серце моє розцвіта (В.Сосюра). Щит золотий з дивною емблемою — емблемою зради — прип’ятий на чорно-синій емалі вічності, вогневіє в чотирикутнику вікна, за холодними гратами. Він вогневіє й пливе нечутно за чорними сильветами бань і хрестів собору, вирізьбленого на тій самій емалі разом з верховіттями древніх дубів і тополь… (І.Багряний). Край степу — дві тополі — вдаль прийшли, Щось довго проміж себе гомоніли Чи грались? — Золоті ловили стріли (В.Стус). І заридали дзвони, загули! — це ж там за браму хлопців провели. Це ж полк виходить. — за далекі гони. Комусь тополя стане в головах. І дзвонять дзвони, дзворять, дзвонять дзвони по всій Полтаві, по усіх церквах! (Л.Костенко). Є прах. Є страх… З Софії капле кров, Аж захлинулись Золоті ворота, І жебраком йде до Москви Суботів, А до галер прикований Дніпро Везе своїх братів й сестер в неволю Повз москалем зґвалтовану тополю (Т.Мельничук). Сяде, було, ото наш вояка на лаві під тополею на майдані сільському та як почне про свої подвиги оповідати, то ми всі тільки роти пороззявляємо, так пильно слухаєм. Чи є де яка країна на світі, скрізь він побував, чи була де яка битва, всюди воював (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].
Обговорення статті
Фавн – (лат.) Фавн, фавн.
[Латин сей, хоть не дуже близько, А все олимпським був рідня, Не кланявся нікому низько, Для його все була бридня. Мерика, кажуть, його мати, До Фавна стала учащати Та і Латина добула (І.Котляревський). І тихим, добрим, кротким словом Благовістив їм слово нове, Любов, і правду, і добро, Добро найкращеє на світі, То братолюбіє. І ситий, І п’яний голий отой Фавн, І син Алкід твій, і гетери — Всі, всі упали до землі Перед Петром. І повели До себе в терми на вечерю Того апостола… (Т.Шевченко). Одного разу Лана вирішила, що вона — лісова німфа, і годинами, днями ходила гола садком, уквітчавши голову вінком з білих лілей. Одного разу вона прийняла мирного цапа, що скубав траву, за фавна, і лише завдяки прудкості тварюки, у них (а точніше — у неї) нічого не вийшло (О.Ульяненко). А навколо них, між ними, над ними і під ними — ще обличчя і ще кінцівки: чоловік і жінка вчепились одне одному в чуба, два гаспиди висмоктували очі пропащої душі, якийсь чоловік, вишкірившись, гачкуватими руками роздирав пащу гідри — немов всяку звірину з бестіярію Сатани зібрали на консисторій і поставили віночком на варті трону, що їм протилежав, аби поразкою своєю вони співали йому славу: фавни, гермафродити, шестипалі нелюди, сирени, гіпокентаври, горгони, гарпії, інкуби, дракононоги, мінотаври, рисі, леопарди, химери, кенопери з собачою мордою, що викидають вогонь із ніздрів, зуботирани, багатохвости, волохаті гади, саламандри, рогаті гадюки, кусючі панцерники, полози, двоголовці з наїженою зубами спиною, гієни, видри, ворони, крокодили, гідропи з рогами, мов пили, жаби, грифони, мавпи, песиголовці, левкроти, мантикори, яструби, парандри, ласки, дракони, одуди, сови, василіски, гіпнали, престери, спектафіки, скорпіони, ящури, кити, скитали, амфісбени, якулюси, дипсади, зелені ящірки, риби-причепи, поліпи, мурени та черепахи (М.Прокопович, перекл. У.Еко). У буйному квітучому зелі, Немов у скриньці, золотом покритій, Де поцілунок ніжиться в гіллі, Гаптує фавн узори розмаїті В.Ткаченко, перекл. А.Рембо)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Труба – труба́;
• т. аммиачная
– т. амоніяко́ва;
• т. астрономическая
– т. астрономі́чна, люне́та;
• т. асфальтированная
– т. асфальто́вана;
• т. аэродинамическая
– т. аеродинамі́чна;
• т. барометрическая
– т. барометри́чна;
• т. бензиномоторная
– мотосмо́к (-ка);
• т. буровая
– т. свердлова́;
• т. вальцованная
– т. вальцьо́вана;
• т. вдавленная
– т. вгну́та;
• т. велосипедная
– т. велосипе́дна;
• т. вентиляционная
– т. прові́трювальна;
• т. вертикальная
– т. прямови́сна;
• т. вилкообразная
– т. розвилко́ва;
• т. винтообразная
– т. ґвинтува́та;
• т. водонапорная
– т. водонагнітна́;
• т. водоотводная
– т. водопідвідна́;
• т. водоотливная
– т. водовідливна́;
• т. водопод’емная
– т. водотя́жна;
• т. водоприемная
– т. водоприйма́льна;
• т. водопроводная
– т. водопровідна́;
• т. водораспределительная
– т. водорозподі́льча;
• т. водосливная
– т. водозливна́;
• т. водосточная
– ри́нва;
• т. в. горизонтальная
– ришта́к (-ка́);
• т. водочерпательная
– т. водоче́рпна;
• т. возвратная
– т. зворо́тна;
• т. воздуховпускная
– т. повітровпускна́;
• т. воздуховыпускная
– т. повітровипускна́;
• т. воздуходувная
– т. повітроду́вна;
• т. воздухопроводная,
с.-х. – проду́шник (-ка);
• т. воздушная
– т. повітряна́;
• т. волнистая
– т. хвиля́ста;
• т. восходящая
– т. догі́рна;
• т. впускная
– т. впускна́;
• т. всасывающая
– т. всисна́;
• т. вспрыскивающая
– т. впо́рскувальна;
• т. выводная
– т. вивідна́;
• т. выгнутая
– т. ви́гнута;
• т. выдвижная
– т. висувна́;
• т. выпускная
– т. випускна́;
• т. вытяжная
– т. витяжна́;
• т. выхлопная
– т. вихлипна́;
• т. газовая
– т. газо́ва;
• т. газоотводная
– т. газовідвідна́;
• т. газоподводная
– т. газопідвідна́;
• т. газопроводная
– т. газопровідна́;
• т. гибкая
– т. ґнучка́;
• т. гладкая
– т. гла́дка;
• т. глазурированная
– т. поли́в’яна;
• т. голая
– т. го́ла;
• т. гончарная
– т. череп’я́на;
• т. горизонтальная
– т. позе́ма;
• т. гравитационная
– т. самостоко́ва;
• т. грязевая
– т. шлямова́;
• т. дождевая
– т. дощова́;
• т. дренажная
– т. дрена́жна;
• т. дымовая
– дима́р (-ря́);
• т. дымогарная
– т. вогнева́;
• т. дымоотводная
– т. димовідвідна́;
• т. жаровая (в котле
) – жарни́ця;
• т. железная
– т. бляша́на;
• т. жесткая
– т. цупка́;
• т. забивная
– т. забивна́;
• т. заборная
– т. забірна́;
• т. заварная
– т. заварна́;
• т. закрепительная
– т. закріпна́;
• т. затрамбованная
– т. забутино́вана;
• т. земная
– т. земна́;
• т. змеевидная
– т. зміюва́та;
• т. зрительная
– люне́та;
• т. изогнутая
– т. зі́гнена;
• т. инжекционная
– т. впо́рскувальна, інжекці́йна;
• т. испарительная
– т. випарна́;
• т. кабельная
– т. жильнико́ва, кабле́ва;
• т. канализационная
– т. каналізаці́йна;
• т. керамиковая
– т. череп’я́на;
• т. кипятильная
– т. окрі́пна;
• т. клепаная
– т. нюто́вана;
• т. кованая
– т. ко́вана;
• т. коленчатая
– т. колінча́ста;
• т. коллекторная
– т. збірнико́ва, коле́кторна;
• т. колодезная
– т. коло́дязна;
• т. кольцевая
– т. кільце́ва;
• т. комбинированная
– т. комбіно́вана;
• т. коническая
– т. коні́чна;
• т. коренная (дымовая
) – дима́р головни́й;
• т. котельная
– т. казано́ва;
• т. манесмановская
– т. манесма́нівська;
• т. металлическая
– т. метале́ва;
• т. мусорная
– т. сміттьова́;
• т. набивная
– т. набивна́;
• т. набойная,
с.-х. – т. набивна́;
• т. нагнетательная
– т. нагнітна́;
• т. нагревательная
– т. нагрівна́;
• т. напорная
– т. напірна́;
• т. направляющая
– т. напрямна́;
• т. наружная
– т. надві́рня;
• т. неповорачиваемая
– т. неповорітна́;
• т. нефтепроводная
– т. нафтопровідна́;
• т. нисходящая
– т. доді́льна;
• т. нормальная
– т. норма́льна;
• т. нейзильберовая
– т. найзи́льберна;
• т. неплотная
– т. нещі́льна;
• т. обсадная
– т. цямрова́;
• т. огневая
– т. вогнева́;
• т. окрашенная
– т. пофарбо́вана;
• т. опускная
– т. опускна́;
• т. орошающая
– т. обво́днювальна;
• т. освинцованная
– т. пооливо́вана;
• т. отбортованная
– т. відборто́вана;
• т. отводная
– т. відвідна́;
• т. охлаждающая
– т. охоло́дна;
• т. оцинкованная
– т. поцинко́вана;
• т. параллельная
– т. рівнобі́жна;
• т. паровая
– т. парова́;
• т. паровпускная
– т. паровпускна́;
• т. паровыпускная
– т. паровипускна́;
• т. пароприводная
– т. паропідвідна́;
• т. пароприемная
– т. пароприйма́льна;
• т. паропроводная
– т. паропровідна́;
• т. парособирательная
– т. парозбірна́;
• т. пароходная
– дима́р паропла́вний;
• т. паянная
– т. люто́вана;
• т. перекладная
– т. перекладна́;
• т. переливная
– т. переливна́;
• т. перемывная
– т. перемивна́;
• т. перепускная
– т. перепускна́;
• т. переходная
– т. перехідна́;
• т. печная
– дима́р (-ря́);
• т. питательная
– т. живи́льна;
• т. пламенная
– т. полум’яна;
• т. пневматическая
– т. пневмати́чна;
• т. поверительная
– т. переві́рна;
• т. поворотная
– т. поворітна́;
• т. погруженная
– т. загли́блена;
• т. п. (в жидкость
) – т. зану́рена;
• т. подающая
– т. подава́льна;
• т. подводящая
– т. підвідна́;
• т. под’емная
– т. підійма́льна;
• т. пожарная
– т. поже́жна;
• т. поршневая
– т. толоко́ва;
• т. прогарная
– т. вогнева́;
• т. продыравленная
– т. дірко́вана;
• т. промежуточная
– т. проміжна́;
• т. прокатная
– т. вальцьо́вана;
• т. пылесосная
– т. пилосмоко́ва;
• т. разбрызгивающая
– т. розбризна́;
• т. разводящая
– т. розвідна́;
• т. разговорная, рупор
– т. розмо́вна, говірна́;
• т. рассолоотводящая
– т. роповідвідна́;
• т. рассолоприводящая
– т. ропопідвідна́;
• т. рассолораспределительная
– т. ропорозподі́льча;
• т. распределительная
– т. розподі́льча;
• т. раструбная
– т. горлови́нна;
• т. ребристая
– т. ребро́вана;
• т. регуляторная
– т. регуля́торна;
• т. ресиверная
– т. реси́верна;
• т. сваренная
– т. зва́рена;
• т. сварная
– т. зварна́;
• т. сводчатая
– т. склепі́нна;
• т. сдвоенная
– т. подво́єна;
• т. сигнальная
– су́рма гаслівна́;
• т. сливная
– т. зливна́;
• т. сменная
– т. замі́нна;
• т. смесительная
– т. змі́шувальна;
• т. смывная
– т. змивна́;
• т. соединительная
– т. злучна́;
• т. спускная
– т. спускна́;
• т. сточная
– ри́нва;
• т. ступенчатая
– т. східча́ста;
• т. суженная
– т. зву́жена;
• т. Т-образная, тавровая
– т. Т-поді́бна, тетува́та;
• т. телескопическая
– т. телескопі́чна;
• т. тонкостенная
– т. тонкості́нна;
• т. топочная
– т. паливне́ва;
• т. тормозная
– т. гальмівна́;
• т. трехходовая
– т. триходо́ва;
• т. тупиковая
– т. зазубне́ва;
• т. тянутая
– т. тя́гнена;
• т. U-образная
– т. U-поді́бна;
• т. упругая
– т. пружна́;
• т. уравнительная
– т. вирівня́льна;
• т. фасонная
– т. обрисо́ва;
• т. флянцованная
– т. крисо́вана;
• т. холодильная
– т. холоди́льна;
• т. холостая
– т. я́лова;
• т. цельнотянутая
– т. суцільнотя́гнена;
• т. цилиндрическая
– т. циліндри́чна;
• т. циркуляционная
– т. обіго́ва, циркуляці́йна;
• т. четырехходовая
– т. чотириходо́ва;
• т. чистильная
– т. очисна́;
• т. шарнирная
– т. суста́вна;
• т. шахтная
– т. шахтова́;
• т. эластичная
– т. еласти́чна;
• т. яйцеобразная
– т. яйцюва́та.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Голый
• Голая истина, правда
– щира (чиста, нестеменна, гола, сама) істина, правда.
• Голенький ох, а за голеньким Бог
– якби не ох, то б давно здох. Пр. За сиротою сам Бог з калитою. Пр.
• Гол, как бубен, как сокол, как сосенка, как перст, как осиновый кол
– голий, як бубон, як бич, як пень, як лопуцьок, як липка, як палець, як пучка, як долоня, як коліно, як кістка, як пляшка, як [руда] миша, як мати на світ народила, як турецький святий. Куди пішов Лесь, то все весь. Пр. Увесь Хвесь — голова та ноги. Пр. Устав, підперезався та й зовсім зібрався. Пр. Сам голий, а сорочка за пазухою. Пр. Так розбагатіла! — поли деру та спину латаю. Пр. Поли крає, а плечі латає. Пр. Голе, аж ребра світяться. Пр. Голе, аж крізь ребра видно. Пр.
• Гол, как сокол, а остёр, как бритва
– хоч голий, та гострий. Пр. Голий, як бич, а гострий, як меч. Пр. Голе, як миша, а гостре, як бритва. Пр. Голий, як бубон, а гострий, як бритва. Пр.
• Голой рукой не тронь
(нар.) – голіруч (голою рукою) не руш (не займай, не чіпай); май осторогу; будь обережний (бережкий) з чим; сторожко ходи коло чого; (образн.) берега тримайся (держись).
• Голому разбой не страшен
– мокрий дощу не боїться (не лякається). Пр. Голий розбою не боїться. Пр. Мокрий дощу, а голий розбою не бояться. Пр.
• Голые слова, факты
– самісінькі (самі тільки) слова, факти; голі слова, факти.
• Голыми руками брать, взять что
(перен.) – голіруч; з голими (порожніми) руками; без зброї.
• На голом, что на святом: нечего взять
– з голого, як із святого, не візьмеш нічого. Пр. На голому, як на святому, нічого не зищеш. Пр. У голого нема що молоти. Пр.
• С миру по нитке — голому рубаха
– з миру по нитці — голому сорочка. Пр. З хати по нитці — сироті свитина. Пр. З миру по латці — голому свитка. Пр. З крихіток купка виходить, а з краплинок — море. Пр. З миру по крихті — голому пиріг. Пр.
• Совершенно голый
– зовсім голий; (голий-)голісінький; гольцем-голий.
Игла
• Игла без нитки
– голка без нитки; гола голка.
Обнаженный
• Обнажённая голова
– непокрита голова.
• Обнажённая гора
– лиса гора (лисогора). [Круглі лисогори, мов велетенські шатра, кидали од себе чорну тінь, а далекі шпилі, сизо-блакитні, здавались зубцями застиглих хмар. Коцюбинський.]
• Обнажённая сабля, шпага
– вийнята (гола, добута, видобута) шабля, шпага.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Го́лий, -а, -е.
1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый.
Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Гол. І. 49. Хоч голий та в поясі. Ном. 11190. Го́лий як бу́бон, як туре́цький святи́й. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. Ном. № 1522, 1523.
2) О предметѣ: лишенный обычнаго покрова, не покрытый, не занятый ничѣмъ, обнаженный.
Обідрали до голої кости. Ном. № 11098. Голе дерево. Ном. Положив снопа на голому току. Рудч. Ск. І. 55. Положили Савку на голую лавку. Ном. № 11918. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має. ЗОЮР. I. 201. В другій руці голий меч. Гол. ІІІ. 44.
3) Бѣдный, голый.
Біда нашим головам за панами голими. Ном. Нема голій школі волі, а то б догодила. Шевч. 369.
4) О хлѣбѣ: безостый, безъ усиковъ.
Ячмінь з остюками і голий. О. 1861. IX. 192.
5)
Го́ла го́лка. Игла безъ нитки. Черном.
6)
Го́лий борщ, го́ла ю́шка. Одинъ борщъ одинъ супъ и больше ничего. Баба побігла і взяла коробочку ячменю на відробіток, щоб не гола юшка була. Г. Барв. 501.
7)
Го́ла піч. Печь, изъ которой выгребены горящіе угли, чтобы сажать хлѣбъ. Грин. ІІ. 18.
8) Родъ игры съ бросаніемъ палокъ. КС. 1887. VI. 475. Ум.
Голе́нький, голе́сенький.
Го́лка, -ки, ж.
1) Игла, иголка.
Місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. Го́ла го́лка. Игла безъ нитки. Черном.
2)
Голки́ заганя́ти. Запускать шпильки. Почне їй голки заганяти.... все про хлопців їй плеще. Мир. Пов. І. 119. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце. Мир. Пов. І. 119.
Дрови́на, -ни, ж. Полѣно дровъ. Треба, шоб гола піч ніколи не була, класти на ніч у неї дровину. ХС. ІІІ. 50.
Ляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл.
1) Ложиться, лечь.
Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. МВ. II. 15. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Мет. 260. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Шевч. 48. Курява лягає. Шевч. 89. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Ном. № 542. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. Котл. Ен.
2) Только сов. в. Умереть.
Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. Ном. № 1520.
3) Заходить, зайти (о солнцѣ).
Лягло сонце за горою, зорі засіяли. Шевч. 53.
Позві́ювати, -ві́юю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у.
Ше́рсть, -ти, ж.
1) Шерсть.
Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном.
2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Го́лий, -а, -е. *5) Один только, один лишь, простой. Кравець за голу роботу бере півтора карбованця. А ще ж тра докладу до кожуха. Крим. *10) Го́ла (го́лої). Задница. Закатав йому десять різок на голу. Крим.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Cruciata glabra (L.) Ehrend. ** (Galium vernum Scop.)хрестоли́ст го́лий; діву́нка весняна́ (Вх1, Вх6, Мл), круціата гола (Оп), підмаре́нник весня́ни́й (Сл, Ру); кашка (MkПД), меду́нка (МлДС), подмаренник (СрСТ), поносниця (ОсВЛ), простудник (ОсВЛ), само́ра (МлВЛ), тирлич (Сл, Mk), цмин лісови́й (КобБО), чистець (ОсПД), чистик (ОсПЦ).
Glycyrrhiza glabra L.соло́дкий ко́рінь го́лий; люкре́ція гладка (Вх1, Вх6), солоде́ць го́лий (Сл), солоди́ця гладка́ (Мл), соло́дка го́ла (Ру, Оп); ака́ція (МсСТ), лакриця (Ln, ШсСТ), лакричник (ЧнСЛ), локри́ця (Ср, Ум, Ян4, Ів, УкСТ), люкре́ція (Жл, МлГЛ), солоде́ць (Ду), солоди́на (Ду), солодка (Ln, Шс, СлСТ), соло́дкий ко́рінь (Чн, Ср, Ів, ОсСТ, СЛ), солодник (ЧнСЛ).
Lamium glaberrimum Talievглуха́ кропива́ го́ла (Ру, Оп).
Lythrum salicaria L.плаку́н верболи́стий (Ру, Оп); керва́нь вербля́нка (Вх6, Мл), ке́рвань звичайна (Вх1, Вх3; Жл), плакун-трава́ (Сл; Ср, Ln, Шс, Ос, УкСТ, ПД); Богородицька трава (АнСЛ), борячок болотний (Ан, КрСД), васильки (ОсСД), васильки берегові (ОсСД), васильки дикі (АнСТ), васильки красні (ОсСД), васильки лугові (Ср, Ан, Ян4СТ), васильки плавньові (Ян3СТ), васи́льки польові́ (Ан, Ів, ОсСД, СТ), васильки червоні (ОсСД), верба́-трава́ (Ан, ІвСЛ), вербитник (Mk), вербова трава (Ан), вербовник (Mk), верболіз (ОсПД), водогля́д (RsВЛ), горчак (АнСТ), дербенник (Ан, СлСЛ), железняк (СлВЛ), жерстель (АнПС), залізня́к (Жл, Ян2, Сл, ОсСД, ПД, ВЛ), залізняк плавний (АнСТ), залізня́к черво́ний (Рг1, Пс, Ум, Ду, Ів), залізня́к чо́рний (Ан, Мн, Mj, Ів), зелезняк плавний (ШсСТ), золотниця (HlБУ), зюзник (ОсПД), кровавниця (АнСТ), кудрик (ОсПД), махорка (АнПЛ), м’я́та ди́ка (КобБО), откасник (СлСД), підбере́жник (Ан, Ів, Сл), плаку́н (Чн, Рг1, Ан, Пс, Жл, Мн, Ів, Сл, MkСД, ПД, СЛ), повнячки польові (ОсВЛ), різак (ОсВЛ), скрипій водяний (Ан), снитик хлопчачий (ОсВЛ), стягач (ОсСД), султанчики сині (АнСЛ), тверде зілля (ОсПЦ), твердя́к (Рг1, Пс, Жл, Mj, Ум, Ян2, Ду, ІвСД), тройча́к (Рг1, Ан, Пс, Мн, ДуПС), утробник (Ан), хвостач красно-синій (АнСЛ), хвостачі (ОсПД), червонохвіст (ОсВЛ), яга гола (ГвВЛ).
Malva sylvestris L.кала́чики лісові́ (Сл, Ру, Оп), дзіндзі́вер (Сл; Ср, Вл, Ан, Ln, Жл, Мн2, Шм, Mj, Шс2, Ду, Ів, Mk, Ос, См, МгЗАГ); зензівер (Оп; Ан, Сл), слиз горо́дний (Мл), слиз лісови́й (Вх1, Вх6, Мл); дзендзівер (Км), дзи́зівер (Пс), дзіндзевер (Рг1), дзіндзілі́я (МгЗК), дзю́ндзя (СалСД), дю́ндзя (Рг1), жинзівер (Гр), зензіверова трава (Ан), зинзивей (Пс), зінзіве(і)р (Чн, Ан, Ln, Ів, СлСТ, СЛ), зінзівір городній (АнСД), кала́чики (Сл, Лс2, Ос, МгПД, ПЦ, ГЦ, ЗК), когу́тики (МгЗК), кола́чики (Гб, МгГЦ, ЗК, ЛМ), колачник (Км), лопу́х (МгГЦ), мальва дика (Км), мальва лісна (Сл), ма́льва лісова́ (МгЗК), мушка́тлики (МгЗК), нами́стянка (МгЗК), панночка гола (Ан), паце(ьо)рки́ (МгЗК), паці́(ьо́)рник (Км, СмГЦ), паці́рник ди́кий (Вх7ЛМ), просвирник (Км), проскурень (Км), проскурки (Сл), проску́рник (ГтЗК), п’ятику́тниця (ГтЗК), рожа свиняча (Ан, КмВЛ), ро́жа соба́ча (Сл, ГбСД, СТ), ружа лісна (Tl), ру́жа лісова́ (МгЗК), слез (Нв, Ан, ОнВЛ, БО), слиз (Вх, Вх7, Ду, Гб, МгДС, БО, ГЦ, ЗК), слиз дикий (Во), сли́зник (МгЗК), слизо́вий лист (ОнБО), слизт (Вх7ЗК), слюз (Вх, Вх7, Мл, Гб, КобВЛ, ДС), сльоз (Рг1), сльоз туре́(о)цький (Вх, Жл, ДуДС), танце́рник (Ан, Жл, ДуВЛ), танцюрни́к (МгЗК), фартушки́ (МгЗК), хлі́бці (МгЗК), хлі́бчики (МгЗК), чепачки́ (МгЗК), шляз (МлВЛ), шльоз (МлДС).
Nepeta nuda L. ** (Nepeta pannonica L.)котя́ча м’я́та го́ла (Мл, Сл); котя́ча м’я́та панно́нська (Ру, Оп); вихляник (АнСТ), гадюк (АнСЛ), дзіндзер (АнПД), дівина (АнСТ), жаб’яче зілля (ОсПД), живокость (АнСТ), кошачник (АнСЛ), материнка (СлСТ), ма́точник (Рг1, Ан, Пс, Жл, Гр, Ду, Ос, СмПД, ДС), ма́тошник (Вл, Ум, Ів), мать-мачуха (СлСЛ), мачух(а) (СлСЛ), м’ята кошача (Шс2СТ), м’ята повзуча (АнСЛ), синецві́т (Рг1, Ан, Пс, Шс2, Ян2СД), син(ь)оцвіт (Чн, Ln, СлСД, СТ), сідаш (АнСЛ), череви́ш(ч)ник (Вл, Ан, Пс, Сл, СмПД), шалвей лісовий (СлСЛ), ша́ндра (Ан, Ів, СлСД, СЛ), шанта (АнПД).
Pyrus communis L.гру́ша звича́йна (Во, Вх1, Вх2, Вх6, Мл, Ру, Оп); гру́ша (Сл; Чн, Вх, Ср, Ан, Ln, Hl, Rs, Шс, Гр, Ян4, Ів, Гд, Mk, Ос, Ук, Рм, Мс, Гб, Мг2ЗАГ); верба́ (МсСТ), гру́ша ди́ка (Гр, Сл, Mk, Ос, ГбЗАГ), груша лісова (Пс, Мн2, Сл, MkСД), гру́шка (Гв, Во, Вх, Mj, Гр, Ів, Сл, Mk, Ук, Гб, Мг2ЗАГ), дулі́на (МсСТ), ручня (Го2СД). \ Сорти: ба́ба(и) (Вх, Ан, Гр, Mk, БкПД, БУ), бабки́ (БкБУ), бабо́виця (ГуГЦ), банкро́(е́)т (БкБУ), барани́ (Вх7ВЛ), безсім’янка (Го1, СлСЛ), бе́ра(и) (Шк, Mj, Сл, Mk, Гб, КобПД, ПЗ, ДС), бергамо́та (Шк, Гр, СлСТ), бета́рня (Вх7СЯ), блашни́ця (БкБУ), блоха́ (ГбДС), блощиці (Вх), боклуїз (Сл), вербі́вка (ГбПЗ), водянка (MkПД), воскові (Вх), вощанка (Го1СЛ), гарбузинка (Сл), гарбузівка (Сл), гирчічка (ОнГЦ), глек (Сл, MkПД), гли́ва (Вх, Рг1, Ан, Пс, Сл, Лс1, Лс2, УкСД, ПЦ), гнилиці (Вх, MjПД, ДС), гнилки́ (Вх7ВЛ), гнилюшки (ВхДС), гранушки́ (ВхЛМ), ґду́лі (Вх, ГбДС), дав’є́нка (БкБУ), давидуха (MkВЛ), дегтярки́ (Вх7ВЛ), диканька (Сл), ди́чка (Вх, Mk, Рм, Гб, Мг2ПД, ВЛ, ПЦ, ДС, БУ, ЗК), довгу́лі (ГбВЛ), дрібничка (ОщГЦ), дубі́вка (ВаСД), ду́ля(і) (Вх, Рг1, Го1, Mj, Ощ, Сл, Mk, ГбСД, СТ, ПД, ДС, ГЦ), дюшес (Сл), житні́вка (БкБУ), збано́чки (БкБУ), зимівка (Вх7ДС), зоринка (MkБУ), ільїнка (Сл), ка́йзирка (БкБУ), кам’я́нки (ВхДС), карма́нка (БкБУ), кипари́ска (Ук), кля́пса (КобПЗ), кольки́ (Вх), ко́ник (ГбДС), коперечка (Сл), коханка (Сл), красуня лісова (Сл), кругли́ця (Вх7БО), кругляк (Сл), куре́нти (БкБУ), куцохвостка (Сл), лебеди́нка (Жл), лежанки́ (Вх7БО), лестю́ха (Вх7БО), лимон(ів)ка (Сл, Ук), лісниці (Вх, Сл), лю́ці (ГбВЛ), мазярки (Вх7ВЛ), маковінки́ (Вх7СЯ), малинівки (Вх), маслівка (MkБУ), масля́нки (ГбВЛ), меді́вка (БкБУ), меду́ля (Вх7ЛМ), меду́нка (Mk, ГбДС), михалівки (Вх7ЛМ), муравки (Вх), мучанки (Вх7ЛМ), мучени́ця (Лс2ПЦ), мушкате́лька (MkПД), округлянка (ГбЛМ), оли́вка (ГбПЗ), осінки (Вх7ЛМ), па́дальнички (ВхБУ), панє́нка (ГбДС), панна гола (Сл), панни (Вх), парґаму́та (ГбДС), паршиві (ВхДС), паршівки́ (Вх), пахня́чка (Вх7, ГбЗК, ЛМ), піддулень (Сл), підду́льки (Вх, Рг1, Пс, Сл), попа́ді (ГбВЛ), проскурки (ВхДС), пстругівка (Mk), пукавки (ВхДС), райка (Го1СЛ), раківки (Вх), сафіжанка (MkПД), семенівки́ (Вх7ВЛ), спа́сівка(и́) (Вх, Гр, Mk, ГбВЛ, ДС), фоста́чка (ГбДС), фостуля (MkВЛ), фунтівки (Вх), хра́па (Лс2ПЦ, ПС), хунтівка (Сл), цитрині́вка (Ук, ГбПЗ), цицаня (Вх7ЛМ), цицу́ля (Вх7ЛМ), цмічки (Вх7ЛМ), цукрівки́ (Вх, Mk, ГбПД, ДС), червінки (Вх7ЛМ), черленобокі (Вх), шарі́вка (ГбДС), якубі́вка (ГбПЗ, ДС).
Triticum aestivum L.пшени́ця звича́йна (Вх1, Вх2, Вх6, Сл); пшени́ця лі́тня (Ру, Оп), пшени́ця м’яка́ (Ру, Оп); зерно́ (МсСТ), пшани́ця (Жл, ОнБО), пшени́ця (Гв, Во, Чн, Ln, Жл, Мн2, Hl, Mj, Ум, Rs, Сл, Mk, Ос, Ук, МсЗАГ), пшениця м’ягка (Сл), пшениця проста (Сл), хліб (МсСТ). \ Форми, сорти: бана́тка (Вх7, Сл, Mk, ГбПД, ВЛ, ДС), білоколоска (Сл), волоха́чка (Вх7ВЛ), востю́чка (ГбДС), вуса́чка (Вх, Жл, ГбДС), ги́рка (Рг1, Ан, Пс, Сл, Дз, Мо, ГбСТ, ПД), голка (ГрПД), голокірка (MkПД), го́лька (Вх, Вх7, ГбСТ, ЛМ), гу́лька (Сл, МчПД), донка (Мл), кримка (Сл), манатка (Вх7ВЛ), мариянка (Вх), озимина (Вх, Ум), олена (Mk), остючка (Мн2), пере́відка вусата (Вх), передівка (ВхВЛ), полта́вка (Мл, Сл), простуха (Mj), пшени́ця безо́ста (Вх2, Вх6), п.~ві́сна (Гб2ГЦ), п.~(в)усата (Вх6, Сл), п.~гладка́ (Вх7ВЛ), п.~го́ла (ГбСТ), п.~жовта (Mk), п.~ози́ма (Вх6, Мн2, Mk, Гб2ГЦ), п.~остиста (Мн2), п.~я́ра (Вх6, Мн2, Сл, Mk, Гб2ГЦ), санопша (Вх7ЛМ), стрижа́чка (Вх), угорка (Ан), у́лька (Сл, ГбСТ), уса́ня (ОнБО), чорноколо́ска (Жл), ярапшинойка (ОнБО), ярина́ (Вх, Ум), яриця (Вх, Сл, Mk), я́рка (Ум, Mk), я́руна (ОнБО).
Viola rupestris F.W.Schmidt ** (Viola arenaria DC.)фія́лка каменелю́бна, фія́лка піскова́ (Мл, Сл); фіалка гола (Оп), фіалка піскова (Оп) фіа́лка піща́на (Ру); драб (Рг1, Пс, Жл, Ду, ОнБО), піднімок (Рг, Ан), про́ліски (Вл, Пс).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Коса́ = 1. коса́, здр. кі́ска, кіс́онька, поб. — коси́ще, кінець коси — чу́брик, миршавенька кіска — коси́ця, коси дрібненько заплетені — дрібу́шки, дрібу́шечки, зложені вінком — джеґере́лі. (С. З.). — Тай заплела кісоньку в дрібушки, щоб розплїтали всї дружки. н. п. — Тут заплїтали джеґерелї, дрібушечки на головах. Кот. 2. (у косарів) — коса́, (з граблями) — грабки́, коса́ з грабка́ми, (без грабель, зоветь ся ще) — го́ла коса́. Частини коси: держак — кісся́, задня частина самої коси коло держака — пъя́тка, кільце — напе́рсток, клин — па́склин. — Нашла́ коса́ на ка́мень = наткну́ла ся коса́ на ка́мінь, тра́пила коса́ на ка́мінь н. пр. 3. коса́, стрі́лка, ріг. — Недалеко й одъїхали від берега, як наткнули ся на ко́су. н. о. — Коса вигналась трохи аж не на середину Днїпра. н. о. 4. хвіст ри́би.
Ступе́нь, ка = сту́пінь, щабе́ль, ступни́ця, в екіпажі — підні́жжя, ступі́йка. — Трохи не долїз по драбинї, як щабель уломив ся. — Із ступницї на ступницю спускалась до долу, напослїдок опинилась і боса і гола. Мова.

Запропонуйте свій переклад