Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «голій»
Шукати «голій» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

I. Жать (жму, жмут) –
1) ти́снути, ти́скати, стиска́ти, души́ти, дави́ти. [З усі́х бокі́в ти́снуть (да́влять, ду́шать) ме́не – нія́к не ви́йду з юрби́. Мі́цно (щи́ро) стиска́ю ва́шу ру́ку. Самого́ на́че хто за се́рце ти́сне]; (об обуви, платье и т. д.: трудить) му́ляти, му́лити, труди́ти, гри́зти. [Чо́біт му́ляє (му́лить) но́гу. Поду́шка му́лить в го́лову. Посторо́нки му́ляли (ко́ням) по го́лій чо́рній шку́рі. Мені́ тру́дить но́гу. Ко́мір ду́шить (да́вить) (в) ши́ю]; (выжимать, выдавливать) чави́ти, души́ти, відду́шувати, дави́ти, би́ти, прасува́ти. [Чави́ти (души́ти) сік з виногра́ду. Би́ти олі́ю. Прасува́ти (відду́шувати) сир].
• Жать масло (школьн. игра) – би́ти ма́сло, олі́ю.
• Жа́тый – ду́шений, да́влений, ча́влений, прасо́ваний. [Ду́шена цитри́на. Ча́влені сли́ви. Прасо́ваний (відду́шений) сир]; (прижимать) ти́снути, тули́ти, горну́ти, пригорта́ти кого́, що до чо́го. [До серде́нька пригорта́є (ту́лить)];
2) кого-либо (теснить, принуждать к отступлению) – ти́снути кого́. [Чи не той-то коза́к Неча́й, що ля́шеньків ти́сне?];
3) жать кого-либо (притеснять) – дави́ти кого́, души́ти, ти́снути, (угнетать) гноби́ти (-блю́, -би́ш). [Дави́ла нас недо́ля. Ляхи́ та недо́ляшки души́ли Украї́ну (Кул.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бородобрей, брадобрей, уст. – голя́р, голі́й, цилю́рик, цилю́рник.
[Онисько бачив, що не минути білявим, як льон, Йосиповим кучерям гострої бритви голія (П.Мирний). Ще до сходу сонця сходилися вони до голяра Тимка щонеділі й свята, аби голитися (В.Стефаник). — Мушу признати тобі рацію, — сказав Дон Кіхот. — Ну що ж, ти справді можеш водити за собою голія, бо звичаї, як відомо, заводяться і встановлюються не зразу, а помалу, поступінно, і, можливо, ти будеш першим графом, за яким завжди ходитиме цилюрник (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Голяр клієнтові дає дерев’яну кульку і наказує засунути за щоку, щоб було зручніше голити. Той засовує і питає: — А якщо я проковтну кульку? — Нічого, завтра принесете. Її вже не раз ковтали]. Обговорення статті
Хоббит – (англ.) гобіт.
[У норі під землею жив собі гобіт. Не в бридкій загидженій мокрій норі, де повно дохлих червів і тхне багном, але й не в сухій та голій піщаній печері-вигрібанці, де ані сісти, ані попоїсти — нічогісінько немає. Була то гобітівська нора, а де гобіти, там і затишок (О.Мокровольський, перекл. Джона Р.Р.Толкіна)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Умереть
• Умереть мне на [этом] месте – бодай (щоб) я вмер (умерла) на [цьому] місці.
• Умрёшь, так отдохнёшь – умреться — то все минеться. Пр. Спочине Савка на голій лавці. Пр. Комар з дуба впаде та й спочине. Пр. Не витерпіла душа, на той світ пішла. Пр. Натерпівся на сьому світі — і досить.
• Хоть умри – хоч умри; хоч [ти] сконай; хоч би там що; за всяку ціну.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Голі́й, -ія́ – брадобрей.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Го́лий, -а, -е.
1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Гол. І. 49. Хоч голий та в поясі. Ном. 11190. Го́лий як бу́бон, як туре́цький святи́й. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. Ном. № 1522, 1523.
2) О предметѣ: лишенный обычнаго покрова, не покрытый, не занятый ничѣмъ, обнаженный. Обідрали до голої кости. Ном. № 11098. Голе дерево. Ном. Положив снопа на голому току. Рудч. Ск. І. 55. Положили Савку на голую лавку. Ном. № 11918. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має. ЗОЮР. I. 201. В другій руці голий меч. Гол. ІІІ. 44.
3) Бѣдный, голый. Біда нашим головам за панами голими. Ном. Нема голій школі волі, а то б догодила. Шевч. 369.
4) О хлѣбѣ: безостый, безъ усиковъ. Ячмінь з остюками і голий. О. 1861. IX. 192.
5) Го́ла го́лка. Игла безъ нитки. Черном.
6) Го́лий борщ, го́ла ю́шка. Одинъ борщъ одинъ супъ и больше ничего. Баба побігла і взяла коробочку ячменю на відробіток, щоб не гола юшка була. Г. Барв. 501.
7) Го́ла піч. Печь, изъ которой выгребены горящіе угли, чтобы сажать хлѣбъ. Грин. ІІ. 18.
8) Родъ игры съ бросаніемъ палокъ. КС. 1887. VI. 475. Ум. Голе́нький, голе́сенький.
Голі́й, -лія́, м. Брадобрей, цирюльникъ.
Голя́р, -ра́, м. = Голій. Вх. Лем. 404.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Цырю́льникъ = цїлю́рик, целю́рик, голїй, голя́р, стрижі́й (Ман.), стригу́н. — Кличе голїя хлопчина, щоб голив він воєводу. Ст. С. — Стриже стрижій чоловіка, от достриг до уха та й питає. н. к. — А ранних целюрикам сїчовим лїчити приказано. Л. В.