Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 37 статей
Запропонувати свій переклад для «городина»
Шукати «городина» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ба́шня – ве́жа, ба́шта, (сторожевая) – дозірна́ ба́шта, варті́вня; (подвижная деревянная, употреблявшаяся для военных надобностей) – гуля́й-городи́на.
Дря́бнуть, дрябле́ть – щупля́віти, ми́ршавіти, прив’яда́ти, прив’я́люватися, трухні́ти, трухля́віти, тру́хнути. [Сюди́ со́нце ма́ло дохо́дить, уся́ горо́дина пощупля́віла. Старі́шає вона́, і на виду́ вже прив’яли́лася. Млі́ю я, тру́хне моє́ се́рце (Г. Барв.)].
Зе́лень
1) (
тра́вы) зе́лень (-ни), зе́лення, зелени́на, зі́лля, зе́ло́, май (р. ма́ю); (вообще) зеле́на по́росль (-слі); (на дереве) брость (-сти), (соб.) бро́стя (-стя); (на кочке среди воды) купина́, куп’я́ (-п’я́), (для украшения на Тройцу) кле́чання, май; (лука, чеснока) пі́р’я (-р’я), пі́р’ячко; (стрелки огурцов и пр.) гу́дина, гу́диння;
2) (
овощи) горо́дина, зелени́на, (для борща) за́кришка, бутви́ння.
Класть -лень в борщ – закри́шувати, закриши́ти борщ чим;
3) (
всё незрелое) зелене́ць (-нцю́);
4) (
на меди) їдь; (плесень) цвіль (-лі);
5) (
зелёный цвет) зеле́на ба́рва, па́зелень.
Убирать, убрать -ленью – маї́ти, обмаї́ти, умаї́ти, квітча́ти, уквітча́ти.
Покрыться -нью – зазелені́ти, (вполне) узелені́ти; (заплеснеть) зацвісти́, поцвісти́, цві́ллю взя́тися. [Ще си́ній ліс не взелені́в (Тичина). Чо́боти цві́ллю взяли́ся (поцвіли́)].
Злак – зело́, зі́лля, (один) зели́на, (слав.) злак; (овощи) горо́дина. [І град ста́не зі́лля ва́ші в ни́вах побива́ти (Руданськ.) Ра́дуйся, зе́мле, не пови́тая квітча́стим зла́ком (Шевч.)].
-ки, бот. – зе́ла (р. зіл).
Хлебные -ки – хліб (-бу), хліба́ (-бі́в), пашня́, пашни́ця.
Наеда́ться, нае́сться
1) (
стр. з.) над’їда́тися, бу́ти над’ї́даним, над’ї́д(ж)еним, понад’ї́даним и т. п.; срв. Наеда́ть;
2) наїда́тися, наї́стися, (
о мног.) понаїда́тися. [Кисли́ці зло́дій крав: наї́вся, вдовольни́вся (Боров.). Усі́ понаїда́лись і повиверта́лись (Рудч.)].
-сться досыта – наї́стися до́сита (досхочу́, до-не́(с)хочу), заї́стися, заживи́тися; срв. Насыща́ться 2. [«Заха́ркові вече́рі не дава́йте: його́ вже пани́ч нагодува́ли». – «Та я-ж тим шмато́чком не заї́вся», спереча́вся Заха́р (Крим.). Заживи́всь, як соба́ка му́хою (Номис)].
-ться до отвалу – наїда́тися, наї́стися до-не́(с)хочу (до-не́змогу, до-невпо́їду, до-відбро́ду), заї́стися чим, напако́вуватися, напакува́тися, (о мног.) понапако́вуватися чого́ и чим. [Спаси́бі за цуке́рики! сього́дні я заї́мся ни́ми (Звин.). До́бре, що хоч горо́дина вроди́ла, – напаку́єшся барабо́лі, заб’є́ш го́лод (Брацлавщ.)].
Этим нельзя -сться – цим не наїси́ся; з цьо́го на́їдку, як з хрі́[о́]ну.
Непло́дие
1) неплі́ддя (-ддя), неплі́дність (-ности), (
недород) недорі́д (-ро́ду); срв. Непло́дность.
На овощи -дие – на горо́дину недорі́д, горо́дина не вроди́ла, горо́дини не вроди́ло.
Новина́
1)
см. Новизна́ 2;
2) (
новый хлеб в году, -вые овощи, -вый холст и т. п.) новина́, нови́й хліб, нова́ горо́дина, нове́ полотно́ и т. п., (первина) перш[в]ина́, перваки́ (-кі́в), (ед. перва́к (-ка́)); срв. Нови́нка. [«Пози́чений?» – ка́же Павло́, кра́ючи хліб. – «Оддамо́, се́рце, оддамо́ новино́ю» (М. Вовч.). «Новина́! а йді́ть-но сюди́!» – «Яка́ там новина́?» – «Каву́н, ди́ня» (Свидн.). Гру́ші перваки́ (Сл. Ум.)];
3)
см. Новь 1;
4) (
диал.: крестьянский холст) – (суровый: гребі́нне, небелёный: небі́лене) полотно́.
Оби́лие
1) доста́ток (-тку), доста́ча, розко́ші (-шів), рясо́та́, рясно́та́ (
плодов, цветов, листьев), щерть (-рти), на́дмір (Фр.);
2) (
хлеб, огородина) пашня́, горо́дина.
О́вощ, чаще мн. о́вощигоро́дина, (редко) грядовина́.
О́вощи, заготовленные в прок для варки – ва́ри[е]во. [Уже́ впра́вилася з ва́ривом – усе́ покла́ла].
Всякому о́вощу своё время – свій час на вся́ку спра́ву.
Огоро́дный – горо́дній и горо́дний.
-ные овощи, -ная зеленьгоро́дина, горо́довина́, грядовина́.
Пле́те́нь – пліт (-о́ту), ум. пло́тик, (реже) о́пліт (-о́ту), заплі́т (-о́ту), тин, ум. тино́к, тино́чок, (соб.) ти́ння, городи́на, загоро́да, огоро́жа, лі́са, (небольшой поперечный) пере́тика, перети́нок, (в реке для ловли рыбы) їз, їзо́к (р. їзка́), ча́рда, гре́бля, ґард, [Підня́в ци́гана на ру́ки, та й через пліт ки́нув (Руд.). Огороди́в круго́м опло́том. Ви́шня по-під ти́нню росте́. Коли́-б мені́ не тини́ та не перети́нки, ходи́в-би я до дівчи́ни та що-вечори́нки].
Верхняя часть -тня – по́пліть (-ети).
Полоса -тня в длину – вій (р. во́ю). [Пліт ма́ю городи́ти на сім во́їв].
Род крыши на -тне – острі́г, острі́шок.
Ставить -те́нь – городи́ти, тини́ти, обтини́ти, затини́ти.
Плод
1) (
результат, произведение, последствие) плід (р. пло́ду), ви́плід (-оду), ви́твір (-вору), ви́цвіт, овоч[щ]. [Стори́чний плід дава́ли всі труди́ (Франко). Це вже ви́плід, ви́твір твоє́ї фанта́зії. У душі́ тій ро́дить ві́ру, – ви́цвіт ві́ри то́ї – Бог (Франко)];
2) плід (-о́ду), о́вощ, (
косточковый) бу́бка, бу́бочка. [Чий ко́рінь, того́ й плід. Цього́ ро́ку вели́кий урожа́й на о́вощ].
Садовые -ды́ – садовина́.
Огородные -ды́горо́дина.
-од, оставленный на семена – насі́нник.
Первый -од – перво́плі́д (-о́ду), нови́нка.
Осыпавшиеся -оды́ – па́далиця, па́далишні (гру́ші, я́блука), (стрясенные) струс, струсани́на.
Принести -оды́ – (ви́)да́ти плоди́.
Густо покрыться -да́ми – зарясні́ти плода́ми.
Делать обильным -да́ми – ряси́ти плода́ми.
Обильный -да́ми – ря́сни́й. [Рясна́ я́блуня].
-од, незреющий до морозов – зази́мкуватий.
Запрещённый -од сладок – корти́ть, як не мо́жна.
Подспо́рье – (помощь) підмо́га, підпомо́га, запомо́га, підсо́ба, підпомо́ження. См. По́мощь.
Овощи хлебу -рьегоро́дина хліб підпира́є.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛИ́СТВЕННЫЙ, лиственные о́вощи листяна́ горо́дина.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Зелень
1) (
растения) зе́лень, -лені;
2) (
огородные растения) горо́дина, -ни.
Овощигоро́дина, -ни.
Плод
1) плід (
род. пло́ду);
2) (
на деревьях) овоч (род. о́вочу);
3) (
результат) здобу́ток, на́слідок, -дку; садовые -ды – садовина́; огородные -дыгоро́дина, -ни.
Растение – росли́на, -ни; (собират.) –
1) (
огородное) горо́дина;
2) (
садовое) садовина́, -ни́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Овощ
• Всякому овощу своё время
– усякий овоч має свій час. Пр. Усякому овочеві свій час. Пр. На все (є) свій час. Пр. Порою сіно косять. Пр. Минуло літо — не ходи в луг по
• Фрукты и овощи
– садовина та (і) городина; овочі (фрукти) і городина.
Огородный
• Огородные овощи, огородная зелень
городина (грядовина), зелени на (іноді зеленець). [Сякий-такий зеленець, аби хліба буханець. Пр.]
Плод
• Вкушать, вкусить плоды чего
– заживати, зажити плодів чого.
• Запретные плоды
– заборонений плід (овоч).
• Запретный плод сладок
– заборонений плід солодкий (найприємніший); (розм. також) Кортить, як не можна. Пр.
• Огородные плоды (овощи)
городина.
• Плоды долголетнего труда
– плоди (здобутки, наслідки) довгорічної (довголітньої) праці.
• Поживать, пожать плоды (своего труда)
– пожинати, пожати плоди (своєї праці).
• Приносить, принести плоды
– давати, дати плоди.
• Садовые плоды
– садовина (овочі).
Фрукт
• Фрукты и овощи
– садовина та (й) городина.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

о́вощи горо́дина,-ни; о́вочі,-чів

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Горо́дина
1)
овощи;
2)
ограда.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

горо́дина, -ни, -ні

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гордови́на, -ни, ж. Раст. а) = Гордина. ЗЮЗО. І. 141. Вх. Пч. II. 37. б) Malva crispa. Вх. Пч. І. 11. З инших овочів найбільше ідять вишні, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. І. 109. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Св. Л. 211. Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. Чуб. V. 727.
2)
= Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. Чуб. V. 727.
3)
= Городина. Желех.
Горо́дина, -ни, ж. Огородныя овощи. Рудч. Ск. I. 131.
Городи́на, -ни, ж. Плетень, заборъ, огорожа. Угор.
Горо́довина́, -ни, ж.
1)
= Горо́дина. Шух. I. 164. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема. Черниг. у.
2) Раст.: Malva crispa L. ЗЮЗО. І. 128.
Гуля́й-городи́на, -ни, ж. Подвижная деревянная башня (для военныхъ надобностей).
Огоро́дина, -ни, ж. Овощи, огородныя растенія. Ганна вийшла оглядати огородину. Левиц. І. 27. См. Городина.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ба́шня = ба́шта, ве́жа, (рухома у козаків при обло́зї) — гуля́й-городи́на, (вартова́) — варо́вня. — Позволь, батьку-отамане, нам на баштї стати, не позволим Текелїю Сїчу руйнувати. н. п. — Опанували вежу, которая цїлого города боронила. Л. С.
Зе́лень = зе́лень (С. Аф.), зело́ (С. Л.), зїлля (С. Л.), горо́дина, (рання) — про́зелень, (для квітчання на зелені свята) — кле́чання. — Сонце ж ласкаве не спить, не вгава, землю по троху зело́м укрива. Чайч. — Тиха роса сїдала над зелом і древом. Макар.
Зла́ки = хлїб, пашня́, пашни́ця; горо́дина, зе́лень, зїлля (жнивна і городня рослина).
О́вощъ, частіше: о́вощи = горо́дина (С. Л.), огоро́дина, городовина́ (С. Л.), що йде на приправу до страви — зїлля, ва́риво (С. Аф.).
Плодъ = плід, о́воч, о́вощ, на́род, зоставлений на насїння — насїнник, садовий — садовина́ (С. З.), городнїй — горо́дина, огоро́дина, зірваний — рвани́ця, рвани́чка; добу́ток. — Чий корінь, того й плід. н. пр. Ман. — Який дїд, такий його й плід. н. пр. — Принесїть же овощ достойний покаяння. К. Св. П. — Усяке бо дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають у огонь. К. Св. П. — Добутком такої переміни стала одірваність інтелїгенциї од народу. Кн.
Расте́ніе, здр. расте́ньице = росли́на (С. Жел.), рости́на (С. Л. Жел.), росли́(ти́)нка, травъяне — зело́ (С. Л.), били́на, били́нка, били́ночка (С. Ш.), переважно лїкарственне — зїлля, зіллячко (С. Аф.), городнє — горо́дина, садове — садовина́, з широким листом — лапа́те, лопуха́те, яке виросло з насїння, що осипалось — па́далиця, па́далишне, городнє, що на насїння — ви́садки, знову посажене — поса́дка, поса́дина, посадки́. — Яке в землї бува коріння, таке в рослини і насїння. Ал. Ск. — Чи щаслива та билина, що росте у полї? н. п. — На смерть немає зїлля. н. пр.

Запропонуйте свій переклад