Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «горожа»
Шукати «горожа» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Городьба́
1) городі́ння;
2) (
ограда) (о)горо́жа;
3) (
запруда для рыбной ловли) яз (р. я́зу), ум. язо́к (р. язка́), їз (р. ї́зу), ум. їзо́к (р. їзка́).
Жердево́й, жердяно́й – жердяни́й, вори́нний. [Вори́нна горо́жа].
Забо́р
1) (
вообще ограда) горо́жа, огоро́жа (-жі), (торжеств.) огра́да; см. Огра́да, Пле́тень. [Огоро́жа круго́м нова́, висо́ка, хазя́йська (Н.-Лев.). Золоти́й сад і золото́ю огра́дою огоро́джений (Рудч.)]; (досчатый) б[п]арка́н (-на), діло́вання; (из вертикально поставленных кольев) частокі́л (-ко́лу), (из горизонтальных жердей) ворі́ння, вір’я́; (решётчатый) штахе́та (и мн. штахе́ти), штахе́тник; (из камня, кирпича) мур (-ру).
Часть -ра между двумя столбами – пла[е]ни́ця.
Обнести -ром – поста́вити огоро́жу, об[п]арка́нити що, заділува́ти, обмурува́ти що. Каменный -бо́р (в реке), см. Гряда́ 2;
2) (
товаров, денег) забі́р, набі́р (-бо́ру). [Мого́ забо́ру (набо́ру) в крамни́ці вже карбо́ванців на п’я́теро (Звин.)].
За́города и Загоро́да
1) (
загорож. место) за́горо́да, загоро́жа (-жі);
2) (
изгородь) горо́жа (-жі).
Изгоро́да и И́згородьгоро́жа, огоро́жа, загоро́жа; (из хвороста) пліт (р. пло́ту), тин (-ну), лі́са, оплі́т (-ло́ту); (из вертикально стоящих кольев) частокі́л (-ко́лу), па́кілля (ср. р.); (из горизонтально лежащих жердей) ві[о]р’я́ (ср. р.), вори́ни (-ри́н); (деревянная решотчатая) штахе́ти (-хе́т), штахе́тник (-ка); (живая) живоплі́т (-пло́ту), обса́да; (колючая) колю́ча загоро́жа.
-родь поперечная разделяющая на части ч.-л. – перегоро́жа, пере́тика, перети́нок (-нку).
Обносить, обнести -дью из хвороста – тини́ти, обтини́ти що.
Мё́ртвый
1) (
умерший) ме́ртвий, ме́рлий, уме́рлий, поме́рлий, неживи́й. [Кра́ще живи́й хору́нжий, ніж ме́ртвий со́тник (Номис). Не помо́же во́ронові ми́ло, а ме́рлому кади́ло (Номис). Дер із живо́го і з уме́рлого (Свидн.). Живо́го-б люби́ла, а до неживо́го у я́му-б лягла́ (Шевч.)].
Прикинуться -вым – уда́ти неживо́го, знеживи́тися.
Делает, как -вый – ро́бить (по́рається) як ме́ртвий (як неживи́й, по-ме́ртвому). [Мля́во, по-ме́ртвому по́рався (Григор.)].
Упал -вый – упа́в ме́ртвий (неживи́й), упа́в без ду́ху. [І без ду́ху в си́нє мо́ре з бе́рега звали́вся (Рудан.)].
Приказано привести живого или -вого – нака́зано (зве́лено) приве́сти́ чи живо́го, чи ме́ртвого.
Ни жив, ни мёртв – ні живи́й, ні ме́ртвий (Номис).
-вое тело (труп) – ме́ртве ті́ло, труп (-па), мертвя́к, смертя́к (-ка́);
2) (
перен.) ме́ртвий.
-вая бледность – мертве́нна (смерте́льна) блі́дість (-дости).
-вая вода
а) (
стоячая) ме́ртва вода́, мертвові́д (-во́ду), ме́ртва нете́ча. [Хма́ри стоя́ли непору́шно, нена́че пла́вали в ти́хому мертвово́ді (Н.-Лев.)];
б) (
в сказках) мертву́ща (мертвя́ща) вода́.
-вое волокно, текст. – ме́ртве волокно́.
-вая голова, энтом.
а) (
Sphinx Caput mortuum) ада́мова голова́;
б) (
Acherontia Atropos) бульбя́ник мертвоголо́вий, цьмак (-ка).
-вый груз – ме́ртвий ванта́ж (-жу́).
-вые души – ме́ртві ду́ші.
-вая заклёпка
а) (
действие) сліпе́ закле́пування (нютува́ння);
б) (
предмет) сліпа́ за́клепка (ню́та).
-вая изгородь – (о)горо́жа, сухоплі́т (-пло́ту), мертвоплі́т (-пло́ту).
-вый инвентарь – ме́ртвий інвента́р (-ря́).
-вый капитал – ме́ртвий капіта́л (-лу).
-вый конец сети – за́йвий кіне́ць (-нця́) мере́жі.
-вый крест – ме́ртвий (мертве́чий) хрест (-ста́), хрест з покі́йника.
-вый лес – сухолі́с (-су), сухолі́сся (-сся).
-вое лицо – ме́ртве (мертве́нне) обли́ччя (лице́).
-вая петля – ме́ртва петля́.
-вая пора – ме́ртва доба́.
-вая пороша – пе́рший глибо́кий сніг (-гу).
-вая природа, живоп. – ме́ртва (нежива́) приро́да, ти́хе життя́, натюрмо́рт (-та).
-вый сон, см. Мертве́цкий (1) сон. -вая тишина – ме́ртва ти́ша, гробова́ ти́ша. [Навкруги́ пану́є ме́ртва ти́ша (Коцюб.)].
-вая точка – ме́ртва то́чка.
Сдвинуть с -вой точки – зру́шити з ме́ртвої то́чки, з ме́ртвого мі́сця.
-вый цвет лица – ме́ртвий (неживи́й) ко́лір обли́ччя.
-вый ход – ме́ртвий хід (р. хо́ду).
-вый шип, техн. – заплі́шений чіп (р. чопа́).
-вый штиль – ме́ртве безві́тря, ме́ртва ти́ша, ме́ртва шти́ля.
-вый язык – ме́ртва, нежива́, ви́мерла мо́ва.
-вый якорь – ме́ртва ко́тва, ме́ртвий я́кір (р. я́кора).
Пить -вую (чашу) – пи́ти не прохмеля́ючись, пи́ти ку́холь непрохмі́льний.
На́плавь
1) (
неводн. поплавки) плавки́ (-кі́в), бомби́рки (-би́рок); (мелевой) бака́н (-на́); срв. Поплаво́к;
2)
см. На́пла́в 2;
3) наплавна́ (жива́) горо́жа (зага́та);
4)
см. На́пла́в 3.
Огра́да
1) (о)горо́жа, обгоро́да,
ум. обгоро́дка, загоро́да.
Каменная -да – мур;
2)
см. За́города;
3) (
защита) оборо́на, засту́па, зату́ла, засло́на, за́хист (-сту).
Худ муженёк, да огра́да моя – чолові́к як воро́на, а все жі́нці оборо́на.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Городьба
1) (
действие) городі́ння, -ння;
2) (
ограда) горо́жа.
Забор – (о)горо́жа, -жі, б(п)арка́н.
Изгородь – (о)горо́жа, -жі; (из хвороста) лі́са, -си, тин, -ну; (из кольев) частокі́л, -ко́лу; (живая) живоплі́т, -пло́ту.
Ограда
1) огоро́жа, горо́жа, -жі;
2) (
из хвороста) тин, -ну, лі́са, -си;
3) (
из кольев) частокі́л, -ко́лу;
4) (
дощатый) парка́н, -ну;
5) (
решетчатый) штахе́ти, -тів.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Ограда – обгоро́да, (о)горо́жа;
• о. (из досок
) – парка́н;
• о. (из кольев
) – частокі́л (-ко́лу);
• о. (из хвороста
) – лі́са;
• о. (из жердей
) – вір (-во́ру);
• о. (каменная
) – мур;
• о. (решетчат.
) – штахе́ти (-хе́т).
Ограждение – обгоро́да, (о)горо́жа;
• о. (
процесс) – обгоро́джування, обгоро́дження;
• о. жердями
– обвори́нювання, обвори́нення.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Горо́жаограда, забор.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Горо́жа, -жі, ж. *Скрізь добра горожа. Кон.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Городьба́ = 1. городїння. 2. горо́жа, огоро́жа. — Почав горожу городити. 3. язь, язо́к. С. Ш.
Изгоро́да, и́згородь = горо́жа, огоро́жа, перегоро́жа, (з хворосту) — тин, лїса, плі́т, плетїнь, (з паль або кілків) — частокі́л, (з тичин) — віря́. — Привязавсь, як слїпий до тину. н. пр. — Як би мінї не тини, та не перетинки, — ходив би я до дївчини що дня, що годинки. н. п. — Циган своє за пліт тягне, та й то хвалить. н. пр. — Рости саду, винограду, вище плоту, краще злота. н. п. — Жива́я и́згородь = обса́да, живоплі́т (Гал.). — Ста́вить и́згородь = тини́ти, ста́вити тин, лїсу і т. д.
Огора́живаніе = горо́дїння, городьба́, горо́жа. С. Л.
Огра́да = 1. горо́жа, огоро́жа (С. Л.), хворостяна — тин, лїса, пліт (д. Плете́нь), дощана — парка́н, барка́н, дїло́вання (д. Забо́ръ), з паль сторчових — частокі́л, з жердин — вирря́, заво́ра (С. Л.), з паль і вузеньких дощечок — палїса́д, така ж тільки ґратчаста — штахе́ти. 2. оборо́на, засту́па. (Д. Защи́та 2).
Прегражде́ніе = 1. перегоро́жування, перегоро́да (С. Ж.). 2. загоро́да, горо́жа. 3. перепо́на, перешко́да, зава́да і д. Препо́на. — Жадної перепони не учинилисьмо. Л. В.

Запропонуйте свій переклад