Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 42 статті

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Апоплекти́ческий – апоплекти́чний.
Апоплекти́ческий ударгрець. [Щоб тебе́ грець узя́в (поби́в)!].
Е́сли, е́жели – коли́, як, якщо́, (ведь) що, (коль скоро) ско́ро. [Коли́ (мали́й) пла́че, то й я пла́чу; коли́ ні – співа́ю; коли́-ж зги́нув чорнобро́вий, то й я погиба́ю (Шевч.). Пра́вду стари́й співа́, як не бре́ше (Шевч.). Чим-то я за́втра похмелю́ся, що я всі гро́ші пропи́в? (Рудч.). Ну, ско́ро нема́ гро́шей, то нема́ чим і плати́ти].
Е́сли бы – якби́, коли́-б, щоб, якби́-що, (зап.) коби́, коб [Якби́ зна́ла, то ще-б була́ підожда́ла. Щоб ма́ти взна́ли, то було́-б мені́. Якби́-що я знав, уті́к-би].
Е́сли-бы не – якби́ не, коли́-б не, що́б не, (зап.) ко́б не.
О е́сли-бы – ой, якби́, щоб! бода́й! [Ой якби́ знаття́, що й він при́йде! Щоб ти запа́всь! Бода́й тебе́ грець (паралич) злама́в! Ка́жете, вона́ злама́ла но́гу? бода́й була́ ще й дру́гу злама́ла!].
Е́сли только – як ско́ро, ско́ро ті́льки. [Обіця́в борони́ти, як ско́ро даду́ть йому́ полови́ну умо́влених гро́шей (Коц.)].
Записно́й
1) записни́й.

-ная книжка – записна́ кни́жка, запи́сни́к;
2) завзя́тий, (всім) відо́мий, всесві́тній.

-но́й игрок, картёжник – завзя́тий грець, картя́р.
-но́й плут, лгун – всесві́тній шахра́й, бреху́н.
Игре́ц
1) грач, (і)гре́ць (-реця́);
2) акте́[о́]р, лицеді́й (-ді́я);
3) (
паралич) грець (р. гре́ця).
Игро́к – грач, (і)гре́ць, (і)гра́ль, граве́ць (-вця́). [Ні грач, ні помага́ч (Номис). Які́ грачі́, такі́ й та́нці (Приказка)].
-ро́к в карты – картя́р (-ра́), ка́ртник, картівни́к.
-ро́к в кости – костя́р (-ра́), кости́р (-ря́), кости́рник.
-ро́к на скрипке – скри́пник, скрипа́ль, на свирели – ду́дник, дуда́р (-ря́), на лире – лі́рник, ліра́ч и т. п. Это записной -ро́к – це відо́мий (завзя́тий) грач.
Кондра́шкагрець (-ця), пара́ліч (-чу), (зап.) пара́ліж (-жу), апопле́ксія, (вульг.) кі́нська смерть.
-ка хватилгрець уда́рив (поби́в, узя́в) кого́.
Музыка́нт – музи́ка, музика́нт, грач (-ча́), (і)гре́ць (р. (і)греця́), (архаич.) гуде́ць (-дця́), (диал.) гуда́ч (-ча́), (оркестровый ещё) капели́ста, капеля́нець (-нця); ум. музи́че́нько, і́гронько, гуда́че́нько. [Він музи́ка, па́не, пречудо́вий; всю доро́гу весели́в пан ду́шу (Франко). Ві́йсько йде, корого́вки ма́ють, попере́ду музиче́ньки гра́ють (Пісня). Музика́нти мої́, ви загра́йте мені́! (Пісня). Які́ грачі́, такі́ й танці́ (Номис). Ні швець, ні мнець, ні в дуду́ грець (Номис). Приї́хали подоля́ни з Подо́лу, ой, приве́зли свої́ і́гроньки з собо́ю, ой, загада́ли хороше́нько йгра́ти (Метл.). І гуде́ць по стру́нах вда́рив (Ворон.). Ой, гудаки́ кра́сно гра́ють, а я не танцю́ю (Гол. IV). Загра́й мені́, гуда́ченьку, як сам розумі́єш (Пісня). А ви, пани́ капели́сти, та́нцю ми загра́йте (Пісня)].
Хороший -ка́нт – га́рний (до́брий) музи́ка, ма́йстер-музи́ка.
Парали́ч – паралі́ч, паралі́к, роди́мець (-мця), грець. [Страха́ють мене́ параліче́м (Неч.-Лев.). Грець тебе́ поби́й].
Он разбит -чё́м, он в -че́ – його́ спаралізува́ло.
-ли́ч власти – паралі́ч вла́ди. См. Апопле́ксия, Апоплекти́ческий.
Постре́л
1) (
пулевая рана) прострі́л (-лу);
2) (
кондрашка) грець (-ця);
3) (
о шаловл. мальчике) ши́беник, пали́вода, збито́шний (шельмо́вський) хло́пець.
Наш -ре́л везде поспел – без на́шого Гри́ця вода́ не освяти́ться;
4)
бот. Anemone patens L. – сон, сон-трава́, сон блаки́тний.
-рел белый, Anemone sylvestris L. – бі́лий сон, бі́ла ку́ряча сліпота́.
Профе́ссия – профе́сія.
Игрок по -сиигрець (грач) з профе́сії, профе́сією.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Да
1) (
нареч.) еге, так, угу;
2) (
сз.) та, і, й;
3) (
но) але, та, дак, так, отже;
4) (
да будет) хай буде, най (нехай) буде;
5) (
да и ну) та й давай, ну, нум:
ай да… – от так…;
ах да! (разг.) – а, до речі!; ах так!; стривай!; мало що (замалим) не забув!;
вашими бы устами да мёд пить – якби то все, що ви говорите, справдилося!; вашими б устами та мед пити (Пр.); коли б твоє слово та Богові в вухо (Пр.);
[вот] это да – оце так, ото так;
да? – справді?; невже?;
да будет… – хай буде; нехай (най) буде…;
да ведают потомки – щоб відали нащадки (потомки);
да ведь – таж (та… ж); адже (аже) ж (тадже (таже) ж);
да (говорите) же! – та ну-бо (кажіть); кажіть-но;
да-да, да-да-да – так-так; авжеж; атож; еге ж;
да ещё – та ще; до того [ж]; а ще й;
да здравствует – хай живе;
да и – та й; ба [й]; (на початку речення ще) а; (иногда) бо;
да идите же, смотрите же – та ну-бо йдіть, дивіться; ідіть-но, дивіться-но;
да и к тому же, да и притом – та й до того і; як на те ж; та ще й;
да и ну – та й (і) ну; та й (і) давай; нум;
да и то (разг.) – та й то́; і то́;
да и только (разг.) – та й годі (та й край);
да как – та як; коли;
да, как бы не так – еге; де ж пак; де там;
да, конечно – еге ж; звичайно; атож;
да не может быть! – та не може бути!, та невже?; хіба це можливо?;
да нет [же]! – та (ба) ні!;
да неужели?;
да ну? (разг.) – та невже?; та ну?;
да сверх того – та (а) ще крім того (до того);
да сделай же! – та зробіть же!, та ну-бо зробіть!;
да, ты был там? – до речі, ти був там?;
да уж – от же ж, це ж треба; ну й;
да уж, мастера! – що майстри, то майстри!; ну й, майстри!;
да уж, повезло! – от же ж пощастило!;
да чёрт с ним! (вульг.) – та хай йому чорт (біс, грець)!;
да что вы – та що ви (та ви що); та нубе-бо;
конечно да – авжеж; звичайно; еге ж; атож;
нет, нет да и… – [а] часом і; за якийсь час і; раптом і; коли-не-коли та й;
ни да, ни нет – ні сяк, ні так; ні се ні те;
ну да! – отож!; авжеж!; еге ж!; (выраж. недоверия, ирон.) еге ж!; аякже!
[Коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать (Т.Шевченко). Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Т.Шевченко). З переполоху ну втікать! (Т.Шевченко). Певно, він хлопчик добрий і любий — еге? (М.Вовчок). Чогось мені на серденьку та й не легко (П.Чубинський). Не дрімає цар московський, Ба й ті не дрімають (С.Руданський). — Еге, спасибі вам! Ми Чіпки не дамо… Чіпка в нас буде, — обороняється Галя (П.Мирний). Так, я була сьогодня в катакомбах і завтра знов піду (Л.Українка). Декотрі зачіпали його, заговорювали з ним; він обзивався до їх одним словом, та й то знехотя (І.Нечуй-Левицький). А жаль же мені та тії тополі. Що на чистому полі (Н. п.). Та й став він по-инакшому — думати. А жаль-же мені літечка тепленького. Та він же там і не був. Та же ж сказала, що прийде напевно. Ажеж (ажеж) ти сам бачив. І хотіла б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш. Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать (АС). — Так, так,— погодився Карденіо,- його легковірність справді нечувана, прямо-таки надзвичайна: мені здається, що найвигадливіший письменник і навмисне такого не видумав би (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Майк сидів як на голках, витягнувшись уперед у своєму кріслі, й дивився на неї майже істеричним поглядом, і хто знає, що хвилювало його більше — марнославство від того, що вона скаже «так», чи панічний страх, що вона може сказати «так»? (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса).  — Любий, ти не помітив, що я стала краще виглядати? — Угу. — Що «угу»? — Не помітив].
Обговорення статті
Кондратий
1) Кіндра́т;
2) (
разг., апоплексический удар, паралич, ещё кондрашка) грець, пара́ліч, (пол.) шляк:
Кондратий хватилгрець узяв.
[Кіндрат Калистратович Моргниоко, давній і досвідчений убийвовк… (О.Вишня). Шляк би його трафив. (Пр.)]
Обговорення статті
Мастер
1) майстер, (
умен.) майстеро́к, ма́йстрочко;
2) (
искусник) ма́йстер, майсте́рник, мите́ць, мисте́ць, умі́лець, (фам.) маста́к, мистю́к;
3) (
квалифиц. рабочий, старший в производстве) ма́йстер;
4) (
о художнике, писателе и т. п.) ма́йстер;
5) (
учитель) ма́йстер, учи́тель, навчи́тель; (орденский) магі́стер;
6) (
охотн.: о гончей) передови́к, передня́к:
горе-мастер – гіркий (лихий) майстер; горе-майстер, попсуй-майстер, (пренебреж.) партач, (добродушно) ма́йстер-шпи́чка;
дело мастера боится – діло майстра хвалить (величає, знає) (Пр.); дільника й діло боїться (Пр.); в умілого і долото рибу ловить (Пр.); не сокира теше, а чоловік (Пр.); що вхопить, те зробить (Пр.); добра пряха й на скіпці напряде (Пр.); на що гляне, так тобі й учеше (Пр.);
если не мастер, то и не берись делать – коли́ не кова́ль, то й залі́за не пога́нь (Приказка); коли́ не пирі́г, то й не пирожи́ся (Приказка);
жестяных дел мастер – бляхар;
заплечный мастер; заплечных дел мастер – кат (катюга); майстер голови стинати;
золотых дел мастер (золотарь) – золотар, золота́рник, золотник, (умен.) золота́рик, золотничо́к;
каретный, тележный, экипажный мастер – сте́льмах;
корабельный мастер – корабе́льний ма́йстер, корабля́р (-ра́), корабе́льник;
мастер асфальтового дела – асфальта́р;
мастер водопроводный – водопрові́дник;
мастер в чём, на что, что делать – ма́йстер, майсте́рник, мите́ць, мисте́ць, маста́к, мистю́к, тіма́ха, зуга́рний, зуга́рен, кебе́тний, доте́пний, уда́тний, майсте́рний на що, до чо́го, що роби́ти;
мастер-золотильщик – позоло́тник;
мастер кафельный – кахля́р;
мастер-класс – майстер-клас;
мастер колокольный – дзво́нник;
мастер лгать – митець брехати; чистобреха;
мастер лесопильный – трач;
мастер-медник – кітля́р, мідя́р;
мастер младший, старший – ма́йстер ме́нший, ста́рший;
мастер на водопроводной станции – водогі́нник;
мастер на все руки (разг.) – ма́йстер (мите́ць, мисте́ць) на все (на всячину); до всього (на все) здатний (здатен) до всього зугарний (кебетний, удатний); майстер на всі штуки; мото́рний, моторли́вий, моторня́чий на все, зуга́рний (кебе́тний, уда́тний) до всьо́го; у нього руки на всі штуки, що вхопить, те й зробить; і швець, і кравець [і жнець] і на дуді грець (Пр.); він і з піску мотузок ізсуче;
мастер на выдумки – ма́йстер (мите́ць, мисте́ць) на ви́гадки, штука́р, чмут;
мастер на стеклянном заводе – гу́тник;
мастер подтяжечный – шлейка́р;
мастер пробочный – корка́р;
мастер своего дела – майстер на своє діло (свого діла); знавець свого діла; фахівець у своїй справі;
мастер спорта – майстер спорту;
мастер фонарный – ліхта́рник;
мастер цеховой – цехови́й ма́йстер, цехови́к;
мастер шлюпочный, лодочный – човна́р;
оружейный мастер – зброя́р, збройови́к, зброєро́б, (устар.) пушка́р; (ружейный) рушни́чник, рушни́чний ма́йстер;
на грех мастера нет – без гріха чоловік не проживе (Пр.);
не испортив дела, мастером не будешь – щоб навчитись майструвати, часом можна й попсувати (Пр.); і на хибах (на огріхах) людина вчиться (Пр.);
подносный мастер – таця́р;
портняжный мастер – кравець;
сапожный мастер – швець;
седельный мастер – сідля́р, кульба́чник;
часовых дел мастер (часовщик) – годинника́р, година́р, (устар.) дзиґа́рник, дзиґарма́йстер.
[По робо́ті пізна́ти ма́йстра (Номис). Сяки́й-таки́й майстеро́к, а натеса́в трісочо́к (Приказка). Ма́йстер до чужи́х ка́йстер (сумок) (Приказка). Незрівня́нний ма́йстер на життьові́ контра́сти (Єфремов). Ви спра́вді мите́ць говори́ти промо́ви (І.Нечуй-Левицький). Мите́ць до та́нців (Свидницький). Мисте́ць пи́ти (П.Куліш). Я до жалю́ не маста́к (І.Котляревський). Зуга́рний тереве́ні пра́вити (Сл. Гр.). На я́беди кебе́тний (М. Левицький). На що́, на що́, – на це́ доте́пний був (Л.Глібов). Біля Ро́зи вда́тний він на жа́рти (Самійленк). Я майсте́рний до сього́ ді́ла (Сл. Гр.). На всі ви́гадки мите́ць (Свидницький). Моторня́чий на все (АС). Кра́щі ре́чі світови́х майстрі́в (письме́нства) (Грінченко). — Готове, майстре! — Що готове? — Зламав.]
Обговорення статті
Неладный, неладен, прил. – негара́зд (не до ладу́) зро́блений, (плохой) пога́ний, лихи́й, (нехороший) недо́брий, нега́рний, (скверный) ке́пський, злий, (редко) нела́дний, (зап.) нелі́пший, (нескладный) недола́дний, нескла́дний, (неуклюжий) незгра́бний:
будь оно неладно – хай воно згорить!;
будь ты неладен! – а щоб тобі та бодай тобі!; безголов’я на тебе!; хай тобі грець!; щоб ти скис!; цуп, дурню, і масла грудка!;
здесь что-то неладно – тут щось негара́зд (недо́бре), тут щось не так;
учуять неладное – відчути недобре;
это неладно – це негара́зд (не до ладу́); так не годи́ться. Обговорення статті
Ни
1) (
част.) ні, (усилит.) ані, (устар.) ніже;
2) (
союз) ні;
3) (
отделяемая часть местоимения) ні:
без какого бы то ни было – без бу́дь-яко́го, без нія́кого;
во что бы то ни стало – будь-що-будь, хоч би [там] що; хоч би що (там) було; хай там що; щоб тут що; хоч що-бу́дь; (иногда) на чім би то не стало; чого б то не коштувало, (любой ценой) за всяку (будь-яку) ціну; кров з носа;
где бы ни… – хоч би де (хоч де б); (изредка) де б не…;
где бы то ни было, где ни есть – аби́-де, бу́дь-де, (диал. бу́длі-де), де припаде́, де тра́питься;
где ни… – хоч де, хоч би де (хоч де б); (изредка) де не…;
как бы то ни было – хоч би [там] як; хоч би [там] що; будь-як-будь; будь-що-будь;
как вы ни старайтесь – хоч-би я́к ви старались;
как ни есть – хоч би там як;
какой ни – хоч яки́й, хоч-би яки́й, хоча́-б яки́й, (изредка) яки́й не;
какой ни [на] есть – будь-який (абиякий), (диал. бу́длі-який); яки́й припаде́, яки́й тра́питься; хоч і який; який завгодно, перший-ліпший; хоч би там який, який не є; (раскакой) пере́який;
как он ни умён, как он ни был умён – хоч яки́й він розу́мний, хоч яки́й він був розу́мний;
когда бы то ни было – аби́коли, бу́дь-коли, (диал. бу́длі-коли), коли́ припаде́, коли́ тра́питься;
когда ни – хоч коли́, хоч-би коли́, хоч коли́-б, (изредка) коли́ не;
кто бы ни…; что бы ни… – будь-хто (хоч хто, хто б не)…; будь-що (хоч що, що б не)…;
кто ни – хоч хто́, хоч-би хто́, хоч хто́-б, (изредка) хто-б не;
кто что ни говори – хоч-би хто́ що каза́в;
куда (как) ни кинь — всё клин – куди кинь — усе клин (Пр.); куди кинь, то все клин (а все наверх дірою) (Пр.); як не мостися, а все мулько (Пр.); сюди гаряче, і туди боляче (Пр.); сюди кинь, туди кинь, то все голим на п’яти (Пр.);
куда ни – хоч куди́, хоч де́, хоч-би куди́, хоч-би де́, хоч куди́-б, (изредка) куди́ не, де не; (каким путём) хоч кудо́ю, хоч куди́; хоч-би кудо́ю, хоч-би куди́, (изредка) кудо́ю не, куди́ не;
куда ни пойду… – хоч-би куди́ пішо́в…;
на небе ни облачка – на небі ані хмаринки;
ни даже – ні (ані) на́віть;
ни души – ні [живо́ї] душі́, ні ду́ха [живо́го], ні люди́ни;
ни копейки денег – ні копійки, ні ше́ляга (гро́шей), (шутл., давн.) ані копія́;
на улице ни души – на ву́лиці ані (ні) душі́ (ані (ні) ду́ха живо́го, нікогі́сінько, (фамил.) ані ля́лечки);
не говоря ни слова – не мо́влячи й сло́ва;
не произнёс ни слова – ні (і) сло́ва не промо́вив (не ви́мовив), і па́ри з уст не пусти́в;
ни боже мой! – далебі́, ні! бігме́, ні!, (и думать нечего) і га́дки (ду́мки) (тако́ї) не ма́й, і ду́мати не гада́й, і ду́мку поки́нь;
ни в зуб не знать – нічогі́сінько (ні бе, ні ме) не зна́ти;
ни в какую – хоч ріж (кого), ані руш [не хоче], нізащо;
ни во что не ставить кого, что – ні за що мати (за ніщо мати) кого, що; не поважа́ти, не шанува́ти кого́; (иногда образн. разг.) мати кого за устілку;
ни в чём, ни на чё́м, ни во что́, ни на что́ – ні в чо́му (чі́м), (реже) в нічо́му, ні на чо́му (чі́м), (реже) на нічо́му, ні в що́, ні на що́;
ни грамма – ні зернини, ні крихти, ні грама;
ни гугу – анічичирк (нічичирк); ані (ні) пари з уст, ані мур-мур;
ни дать, ни взять (разг.) – (как прил.) викапаний (достеменний, достотний, нестеменний, нестеменнісінький); (как нар.) достоту (достеменно, нестеменно), ні втять, ні взять;
ни дать, ни взять какой кто – досто́ту (достеме́нно, достеменні́сінько, існі́сінько, точні́сінько) яки́й хто, і спе́реду й збо́ку яки́й хто, чисті́сінький, достеменні́сінький, існі́сінький, точні́сінький, (вылитый) ви́капаний хто;
ни духу (нет) – нічогі́сінько (нема́);
ни единый – жодний (жоден, жоднісінький); (лок.) жадний, жаден, жаднісінький; ні один (ні однісінький), (устар., шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний; ни за грош;
ни за понюшку табаку – ні за цапову душу; ні за понюх табаки;
ни за что [на свете] – нізащо [в світі]; ніколи в світі; зроду; зроду-звіку (зроду-віку); (никак) нія́к;
ни за что, ни про что – ні за що, ні про що; дарма; дурне;
ни из короба, ни в короб – ані з коша, ані в кіш (Пр.); ні сюди, ні туди (Пр.);
ни кожи, ни рожи – ні з очей, ні з плечей (Пр.); гарна, як свиня в дощ (Пр.), (груб.) ні ґедзла, ні гризла;
ни к селу, ни к городу – ні до ладу́, ні до при́кладу; ні сі́ло, ні впа́ло (пало); ні в тин, ні в ворота), (грубо) ні к лі́су, ні к бі́су; ні для на́шої вну́чки, ні для ба́биної су́чки; (некстати) [і геть-то] не до ре́чі, недоре́чно; як Пили́п з конопе́ль, як соба́ці п’я́та нога́;
ни к чему – ні до чого; ні на що, ні на віщо;
ни к чему не способен – ні на що (ні на віщо, ні до чого) не здатний, (образн.) не вміє й шила загострити;
ни малейшей надежды нет – [ані] найме́ншої наді́ї нема;
ни один этого не говорит – ніхто́ (жодний, жоден, (лок.) жа́дний, жа́ден) цього́ не ка́же;
ни… ни (при перечислении) – ні … ні, ні … ані, ані … ні, ані … ані, ні (ані) … ніже́; ни-ни;
ни-ни-ни (разг.) – ні-ні; аніже́; аніні́; ні-ні-ні;
ни один не – жо́дний (жо́ден), (лок.) жа́дний (жа́ден) не, (очень редко) ні жо́дний (жа́дний), ні оди́н не; (никто) ніхто́ не;
ни он, ни никто – ні він і ніхто́;
ни от кого – ні від кого;
ни пикни! (разг.) – ні писни!;
ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, у жодному, у жоднім) разі; нізащо [в світі];
ни под себя, ни на себя – ані печі, ані лави (Пр.); ні плуга, ні ріллі (Пр.);
ни рыба ни мясо – ні риба ні м’ясо [а щось наче гриб] (Пр.); ні пес ні баран (Пр.); ні жук ні жаба (Пр.); ні вогню, ні полум’я — тільки дим (Пр.); ні брат ні сват (Пр.); ні швець, ні жнець, ні чортзна-що (Пр.); ні швець, ні жнець, ні в (на) дуду грець (Пр.);
ни с кем (чем) – ні з ким (чим);
ни слова – а) ні (ані) сло́ва, (как в рот воды набрал) ні (ані) па́ри з уст; б) (молчать!) ні сло́ва!;
ни с места – ані руш; ані (ні) з місця; ні кроку далі;
ни с того ни с сего – ні з сього ні з того; ні сіло ні впало (пало); з доброго дива; дурнісінько, гарма-дарма;
ни так, ни сяк – ні так, ні сяк; ні сяк, ні так;
ни так, ни сяк, ни этак – ні сяк, ні так, ні ота́к (онта́к); ні сяк, ні та́кечки (ні онта́кечки);
ни тебе, ни никому – ні тобі́ і ніко́му; ні тобі́, ні кому́;
ни то ни сё;ни два ни полтора – ні се ні те; ні сякої ні такої; (шутл.) ні теє ні онеє; ні до чобота на закаблук, ні до черевика на рант; ні риба ні м’ясо; ні рак ні риба; ні сич ні сова;
ни тот, ни другой – ні той, ні той; ні той, ані (ні) другий;
ни туда, ни оттуда – ні туди́, ні зві́дти;
ни туда, ни сюда – ні туди́, ні сюди́;
ни этот, ни никакой – ні цей і нія́кий;
остаться ни при чё́м, ни с че́м – зоста́тися ні при чо́му (чі́м), зоста́тися ні з чи́м, (в дураках) опини́тися в ду́рнях, поши́тися в ду́рні, о́близня пійма́ти (з’ї́сти), (шутл.) вхопи́ти ши́лом па́токи;
с кем ни говорил, к кому ни обращался… – хоч з ким би я говорив, хоч би до кого звертався, з ким (ті́льки) я не говори́в (не розмовля́в), до ко́го не зверта́вся (не вдава́вся)…;
сколько бы ни – хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки-б не;
сколько бы то ни было, сколько ни есть – аби́-скільки, бу́дь-скільки, скі́льки є, скі́льки припаде́, скі́льки тра́питься;
сколько ни – хоч скі́льки, хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки не;
что бы ни – хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що-б не;
что бы то ни было – аби́-що, бу́дь-що, (диал. бу́длі-що), хоч що́, хоч-би що́, що припаде́, що тра́питься;
что ни – хоч що́, хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що не;
что ни год – рік у рік; щорік (що не рік);
что ни на есть лучший – якнайкра́щий, щонайкра́щий, якнайлі́пший, щонайлі́пший;
что ни [на] есть лучший, что ни [на] есть худший… – щонайкращий (якнайкращий), щонайліпший (якнайліпший); щонайгірший (якнайгірший)…;
что ни сделает… – хоч що́ зро́бить (хоч-би що́ зроби́в)…;
что он ни говорил, его не послушали – хоч що́ (вже) він каза́в (говори́в); чого́ (вже) він не каза́в (не говори́в), його́ не послу́хали.
[Круго́м ні били́ни! (Т.Шевченко). Ніхто́ й сло́ва не промо́вить (Т.Шевченко). На не́бі нема́ ні зорі́ (Л.Українка). На си́ньому не́бі ані хмари́ночки (І.Нечуй-Левицький). Добіга́ до полони́ни ві́ла… ле́ле Бо́же! там нема́ ні ду́ха, ті́льки чо́рна вся трава́ од кро́ви (Л.Українка). Ні душі́ ні в ві́кнах, ні круг ха́ти не ви́дно (М.Рильський). Ні сло́ва не мо́вить, мовчи́ть (Л.Українка). Вона́-ж ні па́ри з уст — і гля́нула знена́цька (М.Рильський). Нігде́ ні живо́ї душі́ (І.Нечуй.-Левицький). Ласка́ве теля́тко дві ма́тки ссе, а лихе́ жа́дної (Номис). З го́рла мого́ не вихо́дить і жа́дного зву́ка (Дніпрова Чайка). Обле́сник жа́ден не знав тебе́ (Б.Грінченко). … жо́дного села́, хати́нки не мина́є (П.Тичина). Без брехні́ ні жо́ден чолові́к не сва́тався (Квітка). Ні одна́ ще зоря́ не була́ така́ га́рна (Л.Українка). Ні оди́н співе́ць її́ не всла́вив і ні оди́н мисте́ць не змалюва́в (Л.Українка). Всіх перері́зали, не втік ніже́ єди́ний католи́к (Т.Шевченко). Ні ба́тька, ні не́ньки: одна́, як та пта́шка в дале́кім краю́ (Т.Шевченко). Ні ру́ху, ні люде́й (М.Рильський). Як не було́ ще нічо́го: буття́ й небуття́, ні ете́ру, ні не́ба (Л.Українка). Він не забу́в його́ ні в те́мряві пону́рій, ані при ха́тньому бага́тті (Л.Українка). Ані би́тись, ні втекти́ (С.Руданський). Ані зу́стрічи, ні про́воду, без мети́ і навмання́ (М.Рильський). Не дошкуля́ють тут нас ані А́встер, ні те честолю́бство, ані пропа́сниці лю́ті, ні сме́рти осі́нній ужи́нок (М.Зеров). Ані вста́ти, ані сі́сти (Сл. Гр.). Я ні тро́хи не хо́чу запере́чити ані висо́кої літерату́рної ва́ртости тво́рів, ані ваги́ їх в істо́рії на́шого літерату́рного ру́ху, ані їх вели́ких за́слуг (Б.Грінченко). Не мина́йте ані ти́тла, ні́же тії́ ко́ми (Т.Шевченко). У жупа́ні — круго́м па́ні і спе́реду й збо́ку (Т.Шевченко). Він ра́птом ні з то́го, ні з сьо́го здрига́вся (М.Хвильовий). А він — ні сі́ло, ні впа́ло — причепи́вся до ме́не (Б.Грінченко). Одного́ ра́зу сей ду́рень їй ка́же так — ні сі́ло, ні впа́ло: «чи ви-б мене́ не одружи́ли?» (Б.Грінченко). Бу́дь-що-бу́дь, це́рква мі́сце публі́чне (І.Франко). Ви така́ ось, — ні те, ні се (О.Влизько). Коли́ не приї́деш до те́бе, то пуття́ не ба́чиш (Мова). Хоч куди́-б пішо́в я, всі думки́ — про те́бе (А.Кримський). Де не піду́ я, всю́ди твій розу́мний лю́бий по́гляд ся́є (Л.Українка). Скі́льки літ не пройде́, — під осі́нніми зо́рями умира́тиме в ща́сті пливе́ць (М.Рильський). Скі́льки б те́рну на ті́ї вінки́ не стяли́, ще зоста́неться ці́ла дібро́ва (Л.Українка). Не руш! аніні́! (АС). «Із-за Німа́ну ви отрима́ли щось?» — «Нічо́го, аніні́!» (М.Рильський). Сиди́ ти́хо! аніже́! (АС). — Про лівий фланг то нічого й казать, Самі богатирі — ні втять, ні взять, Окрили блиском зброї кручі скал Загродили щільно перевал (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). Я на посаду йшов, і з посади йду яко наг, яко благ, то й можу з чистим сумлінням (а то ж річ не мала!) сказати: «Голим народився, голими і вмирати: ні зиску, ні втрати» (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Але одвічний ворог згоди і недруг миру, зазнавши такої ганьби… і побачивши, як підігріта ним ворохобня звелася ні на що, надумав іще раз спробувати щастя, зірвавши нову бучу… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І ще скажіть — хто може похвалитись, що забив гвіздка в колесо Фортуни? А певне, що ніхто. До того ж між жіноцьким «так» і «ні» і голки не встромиш, бо нема куди (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Чого не злічите — числа немає в тім, Чого не зважите – не важить та вага, Чого не виб’єте — не варто ні шага (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). До сього діла більше мій пан Дон Кіхот удатен: той — раз-два, усіх упорає і усьому дасть ради, а я, грішним ділом, у сій музиці ні бе, ні ме (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Аррігуччо стояв ні в сих ні в тих, і хотів би щось сказати, та не міг — бачив, що все проти нього обертається (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). До обід на березі й далі на острові не видко було ні ду ші живої, о кого вони могли б помочі собі сподіватися (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). — Я ніби ріс — а добре придивиться, То духом я ні крихти не зміцнів… (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). — Стійте тихо і ні пари з уст, бо тут вам і смерть! (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). — Так, надісь, робив, як тої приказки оддай нищим, а собі ні з чим; людям дай, та й про себе дбай; даруй, та не роздаровуй (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ні разу не глянули одне одному в очі. Йшли, вдивляючись у спільну ціль (С.Є.Лєц). Хто ні в чому не розбирається, може братися за що завгодно (С.Є.Лєц). Як кажуть на моїй Полтавщині, “на хрю вони нам здалися”, коли в ніщо ставлять народ, плюють на його в ім’я якихось кастово-кланових інтересів, себто для ненаситного збагачення (Я.Яременко). — Подумай, кохана, десять років — і жодної сварки! — Знаю, боягузе нещасний!].
Обговорення статті
Остывший – схололий, вихололий ости́лий, ости́глий, прости́лий, прости́глий, ви́стиглий, захолоді́лий, захололий, прохолоді́лий, прохоло́лий.
[Минулися молодії Веселії літа, Немає з ким остиглого Серденька нагріти (Т.Шевченко). — Я вже, певно, ні до чого не придатна, — сказала Мокрієвська, похапцем хлепчучи простиглий чай та запихаючи рот паляницею (І.Нечуй-Левицький). Ости́ле се́рце. Прохоло́ла кров (АС). Андрій Рона п’є спокійно, повільно вихололий чай, допиває склянку і автоматично закурює (У.Самчук). Середину-бо вулиці зайняла інша колона: напівпотоплені в баюрах танки, тяжкі гармати, машини, порозпрягані вози  — все те лежало боком чи руба, вже зовсім захололе або ще тільки трохи живе (І.Багряний). Водночас зменшувалось і відчуття небезпеки, неначе грозова ніч мала силу захистити натомлене, прохололе тіло од кулі і смерті (М.Стельмах). Не відповів. Лежав увесь схололий, мов кам’яний (Василь Шевчук). — Ой! Ой! — Спасокукоцький перехнябився і ліг щокою у прохололий борщ. — Ти ж знаєш, що на мене це не діє,— незворушно сказала мама, фарбуючи щіточкою віï. То була правда. Мама Спасокукоцького була тверда, як алмаз (В.Нестайко). … а може, чорт його зна, може це і є — здорова сексуальність в чистому вигляді, без комплексів, не спаралізована культурою з усіма її схибнутими ділами, — тільки ж, хай йому грець, чого в них виходять по тому такі негарні діти, діти-ліліпути: з обличчями маленьких дорослих, уже років з трьох-чотирьох застиглими, як схололий пластик, у формах тупості й злоби? (О.Забужко). І що залишилось? Доцмулити вистиглий чай, поставити вірш — як свічу незабутому предку, махнути рукою кометі ( й на неї): прощай! — і хоч позирнути… хоч оком одним… на німфетку… (І.Римарук). По майже теплому небі Вистигле сонце Котиться спати (Ю.Джугастрянська)].
Обговорення статті
Расфуфыренный, прост. – розчепурений, розряджений, (со множеством украшений, ещё) розцяцькований, (изодетый, ещё) виряджений, вистроєний.
[Одні прості люди хлібороби якось понуро дивилися і на Довбню, і на молодого панича, що рядом з розрядженою Мариною літав городом скаженою тройкою коней (П.Мирний). Як тільки вельможний показався в брамі, зразу ж до нього підкотив незграбний, великий, але пишно розцяцькований ридван, запряжений шестериком вороних коней (М.Старицький). Двері широко отворилися, і в отворі стояв пан маршалок Брикальський, вистроєний, пахучий, блискучий, усміхнений, щасливий (І.Франко). По просіці, назустріч нам, шкутильгав Соловій в штанях і сорочці, розцяцькований, як і «Дайош» (Ю.Горліс-Горський). Маруся розцяцькована, як екзотичний птах, і їй щиро заздрять усі навколо (Олександр Копиленко). Хлопці пошелепкались до ресторану. При вході стояв — генерал не генерал — розцяцькований начальник. Оглянув хлопців і запопадливо розчинив перед ними двері (І.Багряний). Двері відчинилися, і до хати увійшов святково виряджений віршовник (І.Багряний). Перед ним відчиняються високі, мов шибениця, двері, а при них на мить завмирає розцяцькований лакей (М.Стельмах). Йдуть три циганки розцяцьковані, три грації і три покори, вистукують по бруку кованими підборами (В.Стус). Тільки побачить, що чоловік збайдужів, не звертає уваги, то коли йде на роботу — починає виряджатися. Виряджена йде на роботу — й виряджена повертається з роботи, її Адам — рудий, аж червоний, наче тюльпан — починає з підозрою приглядатися до неї (Є.Нцало). …на шкільний збір випускників <…> вона таки, хай йому грець, піде, хоч її й наперед підмлоює від нудьги: що може бути цікавого в цьому жалюгідному акті самоствердження, кожного зокрема, перед лицем власного отроцтва, що цікавого в <…> дядьках, радих на часинку обернутись на хлопчаків, і штучно вистроєних цьотках, які крадьки ревниво пасуть зором твої зморшки в надії, що в них їх куди менше?… (О.Забужко). Дивлюся, їде парубок, розчепурений аж страх, зразу видно, що городський. Шапка на ньому така модна, іще й обв’язана таким, знаєте, плетеним шнурочком. Ну на пику він так собі, плюгавенький, а шия худюща і довга, як у дівки (Ярослав Коваль, Юрій Лисенко, перекл. Ремона Кено)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Апоплексический
• Апоплексический удар
– апоплексичний удар; (нар.) грець.
Да
• Ай да…
– от так…
• Ах да!
(разг.) – а, до речі!; ах так!; стривай!; мало що (замалим) не забув!
• Вашими бы устами да мёд пить
– якби то все, що ви говорите, справдилося! Вашими б устами та мед пити. Пр. Коли б твоє слово та Богові в вухо. Пр.
• [Вот] это да
– ото так.
• Да?
– справді?; невже?
• Да будет…
– хай буде; нехай (най) буде…
• Да ведают потомки
– щоб відали нащадки (потомки).
• Да ведь
– таж (та… ж); а(д)же ж (та(д)же ж).
• Да-да, да-да-да
– так-так; авжеж; атож; еге ж.
• Да еще
– та ще; до того [ж]; а ще й.
• Да здравствует
– хай живе.
• Да и
– та й; ба (й); (на початку речення ще) а; (іноді) бо. [Чогось мені на серденьку та й не легко. Чубинський. Не дрімає цар московський, Ба й ті не дрімають. Руданський. А жаль же мені та тії тополі, Що на чистому полі. Н. п. Ми бо цього й хотіли. З нар. уст.]
• Да идите же, смотрите же
– та ну-бо йдіть, дивіться; ідіть-но, дивіться-но.
• Да и к тому же, да и притом
– та й до того і; як на те ж; та ще й.
• Да и ну
– та й (і) ну; та й (і) давай.
• Да и только
(разг.) – та й годі (та й край).
• Да как
– та як; коли. [Коли подивляться, що вбитий. — З переполоху ну втікать! Шевченко.]
• Да, как бы не так
– еге; де ж пак.
• Да, конечно
– еге ж; звичайно; атож.
• Да не может быть!
– та не може бути!; та невже?; хіба це можливо?
• Да нет [же]!
– та (ба) ні!
• Да неужели?; да ну?
(разг.) – та невже?; та ну?
• Да сверх того
– та (а) ще крім того (до того).
• Да сделай же!
– та зробіть же!; та ну-бо зробіть!
• Да, ты был там?
– до речі, ти був там?
• Да чёрт с ним!
(вульг.) – та хай йому чорт (біс, грець)!
• Да что вы
– та що ви (та ви що); та нуте-бо.
• Конечно да
– авжеж; звичайно; еге ж.
• Нет, нет да и…
– [А] часом і; за якийсь час і; раптом і; коли-не-коли та й…
• Ни да, ни нет
– ні сяк, ні так; ні се ні те.
• Ну да!
– отож!; авжеж!; еге ж!; (вираз недовір’я, ірон.) еге ж!; аякже!
Дудка
• Ни поскакать, ни поплясать, ни в дудочку поиграть
– ні швець, ні жнець, ні в дуду грець. Пр.
• Плясать под чью дудку
(разг.) – танцювати під чию дудку; танцювати, як хто скаже; скакати [так], як грають (як кажуть); (зах.) грати під чиюсь батуту. [Скачи, враже, як пан каже. Пр.]
Кондрашка
• Кондрашка хватил, пришиб, стукнул, хлопнул кого
грець (родимець) ударив, побив, узяв кого.
Мастер
• Горе-мастер
– гіркий (лихий) майстер; горе-майстер; попсуй-майстер; (зневажл.) партач.
• Дело мастера боится
– діло майстра хвалить (величає, знає). Пр. Дільника й діло боїться. Пр. В умілого і долото рибу ловить. Пр. Не сокира теше, а чоловік. Пр. Що вхопить, те зробить. Пр. Добра пряха й на скіпці напряде. Пр. На що гляне, так тобі й учеше. Пр.
• Заплечный мастер; заплечных дел мастер
– кат (катюга); майстер голови стинати.
• Золотых дел мастер (золотарь)
– золотар (золотник).
• Мастер лгать
– митець брехати; чистобреха.
• Мастер на все руки
(разг.) – майстер (митець) на все (на всячину); до всього (на все) здатний (здатен); до всього зугарний (кебетний, удатний); майстер на всі штуки; у нього руки на всі штуки; що вхопить, те й зробить. І швець, і кравець [і жнець], і на дуді грець. Пр.
• Мастер на выдумки
– майстер (митець) на вигадки; штукар (чмут).
• Мастер своего дела
– майстер на своє діло (свого діла); знавець свого діла; фахівець у своїй справі.
• Мастер спорта
– майстер спорту.
• На грех мастера нет
– без гріха чоловік не проживе. Пр.
• Не испортив дела, мастером не будешь
– щоб навчитись майструвати, часом можна й попсувати. Пр. І на хибах (на огріхах) людина вчиться. Пр.
• Часовых дел мастер (часовщик)
– годинникар.
Неладный
• Будь ты неладен!
(разг.) – а щоб тобі та бодай тобі!; безголов’я на тебе!; хай тобі грець!; будь ти неладен!
Ни
• Во что бы то ни стало
– будь-що-будь; хоч би [там] що; хоч би що [там] було; (іноді) на чім би то не стало; чого б то не коштувало; за всяку ціну.
• Где бы ни…
– хоч би де (хоч де б); де б не…
• Где ни…
– хоч би де (хоч де б); де не…
• Как бы то ни было
– хоч би [там] як; хоч би [там] що; будь-як-будь; будь-що-будь.
• Какой ни есть
– будь-який (абиякий); який припаде (трапиться); хоч і який; хоч би там який; який не є.
• Когда бы то ни было
– будь-коли (абиколи); коли припаде (коли трапиться).
• Кто бы ни…; что бы ни…
– будь-хто (хоч хто, хто б не)…; будь-що (хоч що, що б не)…
• Куда (как) ни кинь — всё клин
– куди кинь — усе клин. Пр. Куди кинь, то все клин (а все наверх дірою). Пр. Як не мостися, а все мулько. Пр. Сюди гаряче, і туди боляче. Пр. Сюди кинь, туди кинь, то все голим на п’яти. Пр.
• Ни во что не ставить кого, что
– ні за що мати (за ніщо мати) кого, що; (іноді образн. розм.) мати кого за устілку.
• Нигугу
– (а)нічичирк; (а)ні пари з уст; ані мур-мур.
• Ни дать, ни взять
(разг.) – (як прикм.) Викапаний (достеменний, достотний, нестеменний, розм. нестеменнісінький); (як присл.) достоту (достеменно, нестеменно).
• Ни единый
– жодний (жоден, жоднісінький); (лок.) жадний, жаден, жаднісінький; ні один (ні однісінький); (застар.) ніже єдиний.
• Ни за грош; ни за понюшку табаку
– ні за цапову душу; ні за понюх табаки.
• Ни за что [на свете]
– нізащо [в світі]; ніколи в світі; зроду; зроду-[з]віку.
• Ни за что, ни про что
– ні за що, ні про що; дарма; дурне.
• Ни из короба, ни в короб
– ані з коша, ані в кіш. Пр. Ні сюди, ні туди. Пр.
• Ни кожи, ни рожи
– ні з очей, ні з плечей. Пр. Гарна, як свиня в дощ. Пр.
• Ни к селу, ни к городу
– ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні (в)пало; ні в тин, ні в ворота; [і геть-то] не до речі; недоречно; як Пилип з конопель; (згруб.) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки.
• Ни к чему
– ні до чого; ні на що; ні на віщо.
• Ни к чему не способен
– ні на що (ні на віщо, ні до чого) не здатний; (образн.) не вміє й шила загострити.
• Ни-ни; ни-ни-ни
(разг.) – ні-ні; аніже; аніні; ні-ні-ні.
• Ни пикни!
(разг.) – ні писни!
• Ни под каким видом
(разг.) – ні в якім (ні в якому, у жодному, у жоднім) разі; нізащо [в світі].
• Ни под себя, ни на себя
– ані печі, ані лави. Пр. Ні плуга, ні ріллі. Пр.
• Ни рыба ни мясо
– ні риба ні м’ясо [а щось наче гриб]. Пр. Ні пес ні баран. Пр. Ні жук ні жаба. Пр. Ні вогню, ні полум’ятільки дим. Пр. Ні брат ні сват. Пр. Ні швець, ні жнець, ні чортзна-що. Пр. Ні швець, ні жнець, ні в (на) дуду грець. Пр.
• Ни с места
– ані руш; (а)ні з місця; ні кроку далі.
• Ни с того ни с сего
– ні з сього ні з того; ні сіло ні (в)пало; з доброго дива; дурнісінько; гарма-дарма.
• Ни то ни сё; ни два ни полтора
– ні се ні те; ні сякої ні такої; (жарт.) ні теє ні онеє.
• Ни тот, ни другой
– ні той, ні той; ні той, (а)ні другий.
• Что ни год
– рік у рік; щорік (що не рік).
• Что ни [на] есть лучший, что ни [на] есть худший…
– щонайкращий (якнайкращий), щонайліпший (якнайліпший); щонайгірший (якнайгірший)…
Поскакать
• Ни поскакать, ни поплясать, ни в дудку поиграть
– ні швець, ні жнець, ні в дуду грець. Пр. (іноді) Ні грач, ні помагач. Пр.
Сопелочка
• Ни в дудочку, ни в сопел очку
– ні швець, ні жнець, ні в дуду грець. Пр. Ні грач, ні помагач. Пр. Не вміє котові хвоста зав’язати. Пр. Ані до ради, ані до звади. Пр.
Удар
• Быть в ударе, не в ударе
– бути в доброму, не в доброму настрої; бути в гуморі, не в гуморі.
• Замах рублёвый, удар грошовый
– хіть, як у вола, а сила, як у комара. Пр. Ставився, як лев, а загинув, як муха. Пр.
• Лежать оглушённым ударом
– лежати оглушеним від удару; (ще образн.) джмелів (рідше чмелів) слухати.
• Одним ударом убить двух зайцев
– одним пострілом (відразу) двох зайців убити; на однім вогні спрягти дві яєчні.
• Хватил удар кого
– розбив (ударив, уразив) параліч кого; (розм.) побив (ударив) грець кого; побив родимець кого.
Хватить
• Хватил удар кого
грець побив кого.
• Хватить горя, беды
– набратися горя, лиха (біди); (фіг.) напитися (іноді спити) гіркої; випити [добру] повну; хильнути лиха (горя).
• Хватить греха на душу
– узяти гріх на душу.
• Эк куда хватил!
(разг.) – [Аж] он куди метнув (сягнув)!

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Грець, -еця́
1)
музыкант, игрок;
2)
см. Герць;
3)
апоплексический удар, паралич, пострел.
Ігре́ць, -ця́ – 1) см. Грець 1;
2)
вихрь.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

грець, гре́ця, -цеві
ігре́ць, -реця́ і грець, греця́; -ці́, -ці́в, -ця́м

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бода́й, сз. Дай Богъ, о если бы, — то же, что и богдай. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили! Нп. Бодай тебе грець зламав! Ном. Бода́й тебе́, бода́й вас! Употребляется въ видѣ добродушнаго неодобренія, порицанія. Бодай тебе: який ти дурний! Ном. А бодай вас, та цур же вам. Шевч. Бода́й не каза́ти. Лучше бы не говорить.
Гре́ць, -ця, м.
1) Музыкантъ, игрокъ. О. 1862. V. Кух. 34.
Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965.
2)
= Герець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166.
3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ.
Грець тебе побивай. Посл. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Грин. І. 246. Шоб його кінський грець узяв. Мнж. 165.
Дуда́, -ди́, ж. Музыкальный инструментъ, родъ свирѣли. Біда як дуба: куди йде, то реве. Ном. № 2369. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. Заграй мені, дуднику, у дуду. Чуб. ІІІ. 176. Ум. Ду́дка, ду́дочка.
Ігре́ць, -ця, м.
1) =
Грець 1.
2) Вихрь.
Закрутився перед царицею ігрець, піднявся до неба стовп пилу, вхопив царевича і помчав у зелений гай. Стор. І. 74.
Розмордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Трець, терця́, м. Трущій, тотъ, кто третъ. Ні трець, ні мнець, ні в дуду грець. Посл.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Апопле́ксія, апоплекси́ческій уда́ръ, мед. Apoplexia = грець. — А щоб тебе грець побив!
Жнецъ = жне́ць, здр. же́нчик, мн. женцї, же́нчики. — Нї швець, нї жнець, нї в дуду грець. н. пр. — Ой на горі та женцї жнуть. н. п. — До двору женчиків займає. н. п. С. З.
Пострѣ́лъ = 1. уда́р, грецьАпопле́ксія). 2. ши́беник, пали́вода, пусту́н, брику́н, здр. пу́стунчик, брикуне́ць. 3. рос. Anemone patens L. = сон, сон-трава́, сон блакі́тний, Бѣ́лый пострѣ́лъ, А. sylvestris L. — бі́лий сон, бі́ла ку́ряча слїпота́. С. Ан.
Уда́ръ = 1. уда́р, уда́рення (С. Ш.), кулаком в спину, в боки — стуса́н, стуса́к, буха́н, бухане́ць, духопе́л, штовха́н, в потилицю — поти́лишник, товче́ник, в лице — лящ, ля́пас, в ніс — носа́к. — Я тобі таких духопелів дам, що й не стямиш ся. — Дав йому добрих два лящі. — Пр. д. ще під сл. Тума́къ 2.Уда́ры наноси́ть = дава́ти духопе́лів, духопе́лу, стусані́в і т. д. — Як почали давати йому духопелу, то він вже й не встав. н. о. Грін. Чайч. — Быть въ уда́рѣ, не въ уда́рѣ = в до́брому настро́ї бу́ти, не в до́брому настро́ї, не до́бре себе́ почува́ти. 2. уда́р, грець і д. Апопле́ксія.

Запропонуйте свій переклад