Знайдено 1 статтю
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Домови́на, -ни, ж.
1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. Домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)
• Ctrl+Shift+5 — пошук на gramota.ru «ГРАМОТА.РУ»