Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ви́гінщина, -ни, ж. Дань пастуху въ видѣ паляни́ці и щепотки соли, даваемая отъ каждаго двора при первомъ выгонѣ скота на пастбище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Гара́ч, -чу, м. Дань, подать (хану).
Голдува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Давать дань, быть въ ленной зависимости. Ей, Василю Молдавський, господарю наш волоський! Чи будеш за нас одностайне стояти? Будем тобі голдовати; коли ж ти не будеш за нас одностайне стояти, — будем иншому пану кров’ю вже голдувати. АД. II. 101. Царі Владиці всіх владик голдують. К. ПС. 8.
Дани́на, -ни, ж. Дань. Єв. Л. XX. 22. І нехай йому данину принесуть царі ферейські. К. Псал. 164.
Дань, -ні, ж. Дань. Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ЗОЮР. II. 27. Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва що-году дань давати. Чуб. І. 161.
Змій, змія, м. Змѣй, драконъ. Змій робиться з простої гадини, тілько їй треба так де-небудь пробути, шоб вона сім год не чула ні дзвона, ні чоловічого голосу. Тоді у неї почнуть рости крила.... і летить. Мнж. 9. І був коло Києва змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ЗОЮР. II. 27. Ум. Змійо́к. Рудч. Ск. II. 187.
О́сип, -пу, ж. Дань, подать зерномъ. Осипу (даси) корець жита та півкорця овса і ячменю. ЗОЮР. І. 143.
Осі́нщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Полю́ддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов. К. (О. 1861. II. 228).

Запропонуйте свій переклад