Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «двобій»
Шукати «двобій» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вы́зов – ви́клик, ви́кликання, ви́зов (р. -зву), (гал.) ви́зив (р. -зиву), ви́звання. [Посла́в йому́ ви́кликання на поєди́нок, (гал.) ви́зив на двобі́й].
Дуэ́ль – дуе́ль (р. дуе́лю) (м. р.), поєди́нок (р. -нку), (гал.) двобі́й (р. -бо́ю), (турнир) ге́р[е]ць (р. ге́рця) (м. р.).
Карте́ль
1) карте́ль (-лю);
2) (
вызов на поединок) ви́клик (-ку), ви́клик на двобі́й.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Перчатка – рукавичка, пальчатка, (часть доспехов, бокс., спец.) рукавиця:
бросать, бросить перчатку кому, чему – кидати, кинути рукавицю (рукавичку) кому; викликати, викликати на двобій (на бій, на герць) кого;
поднять перчатку – підняти рукавицю (рукавичку); прийняти виклик на двобій (на бій).
[Де се ти найшов такі пальчатки? (Сл. Гр.). — Не бери руками, бо руки замажеш! Надінь рукавички! — казав Радюк, подаючи їй й справді рукавички (І.Нечуй-Левицький). Едварду глянув він в лице. Мов кинув блискавицю. Здійняв І кинув ворогам Залізну рукавицю (Л.Українка). Молоди́й коло вікна́ приміря́в на ру́ку жо́вті рукави́чки (С.Єфремов). — Ху! От нема чогось модиски! — крикнув Карпо, кидаючи вила й дивлячись на Ґудзика, що проходив біля його. — Пошила б мені пальчатки… А я б їй зуби вставив із оцих вилок… Однак, ріжки випадають!.. (В.Винниченко). Жінки діляться на дві категорії: неуважні, які вічно забувають на дивані рукавички, і уважні, які одну рукавичку завжди приносять додому (М.Дітріх). Для кожної особи рядового складу, якій загрожувала бодай наймізерніша перспектива так чи інакше стикатися з гістьми, припасено білі плетені рукавички (Є.Горева, перекл. Й.Рота)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВСТУПА́ТЬ (у стосунки) захо́дити;
вступать в бой става́ти до бо́ю;
вступать в борьбу́ става́ти на прю;
вступать в де́йствие почина́ти ді́яти;
вступать в диа́лог див. вступать в разговоры;
вступать в до́лжность заступа́ти на поса́ду;
вступать в до́лю пристава́ти до спі́лки;
вступать в единобо́рство /вступать в поеди́нок/ става́ти на двобі́й /герць/, схре́щувати мечі́;
вступать в единобо́рство с зако́ном почина́ти перего́ни з зако́ном;
вступать в компа́нию пристава́ти до спі́лки;
вступать в насле́дство обійма́ти спа́дщину;
вступать во владе́ние чего посіда́ти що, дістава́ти у вла́сність;
вступать в права́ чего перебира́ти права́ на що;
вступать в пререка́ния почина́ти ги́ркання /спереча́тися/, фаміл. ги́ркатися, огриза́тися, заїда́тися;
вступать в противобо́рство ки́датися в бій;
вступать в разгово́ры става́ти до розмо́ви, захо́дити в ре́чі;
вступать в си́лу набува́ти чи́нности, набира́ти си́ли, става́ти чи́нним;
вступать в сноше́ния захо́дити в стосу́нки;
вступать в сою́з пристава́ти до спі́лки, става́ти до спі́лки;
вступать на престо́л заступа́ти на ца́рство;
вступать на ско́льзкий путь схо́дити на манівці́;
вступа́ющий, що вступа́є тощо, гото́вий /зго́дний, зда́тний/ вступи́ти, вступни́к, прикм. вступни́й, фраз. сві́жий, нови́й, для всту́пу;
вступающий в бой що́йно ки́нутий у бій;
вступающий в брак одру́жуваний, новоже́нець;
вступающий в до́лжность призна́чений на поса́ду, нови́й урядо́вець;
вступающий в компа́нию нови́й спі́льник;
вступающий в о́бласть /вступающий в пери́од/ стил. перероб. зайшо́вши в ца́рину /пері́од/;
вступающий во владе́ние нови́й /майбу́тній/ вла́сник;
вступающий в перегово́ры зго́дний на перегово́ри;
вступающий в пререка́ния = огрызающийся;
вступающий в разгово́р сві́жий бе́сідник;
вступающий в реа́кцию схи́льний вступа́ти в реа́кцію;
вступающий в си́лу с чи́нний з;
вступающий в сноше́ния зго́дний /гото́вий/ зайти́ у стосу́нки;
вступающий в сою́з нови́й спі́льник;

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Перчатка
• Бросать, бросить перчатку кому, чему
– кидати, кинута рукавицю (рукавичку) кому; викликати, викликати на (дво)бій (на ґерць) кого. [Едварду глянув він в лице. Мов кинув блискавицю. Здійняв і кинув ворогам Залізну рукавицю. Українка.]
• Поднять перчатку
– підняти рукавицю (рукавичку); прийняти виклик на (дво)бій.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

двобі́й, двобо́ю, -бо́єві, -бо́єм, в -бо́ї

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Двобі́й, -бо́ю, м. Дуэль, поєдинок. Франко.