Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «денно»
Шукати «денно» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Де́нно-но́шно – і день і ніч, і вдень і вночі́.
День – день (р. дня), (ум. деньо́к, деньо́чок: ув. дни́ще), дни́на (ум. дни́нка, дни́нонька; почти без мн. ч.). [Не все деньо́к, бува́є і дни́ще. Їв разі́в із п’ять на дни́ну. У субо́ту на годи́нку, у неді́лю на всю дни́нку. Дни́нонька пого́жа (Крим.)].
• Присутственный, неприсутственный день – урядо́ва, неурядо́ва дни́на.
• Белый день – бі́лий день, (реже) стари́й день. [Співа́ють, а надво́рі вже стари́й день (Свидн.)].
• День наступает – дні́є.
• День-денской – увесьде́нечки, день-де́нечки, день-де́нно, уве́сь день, цілі́сінький день.
• Днём – уде́нь.
• В тот день – того́ дня.
• На тех днях – ти́ми дня́ми. [Ста́лося ти́ми дня́ми].
• На днях – ци́ми дня́ми.
• На следующий день – навза́втра, дру́гого дня. [Навза́втра, як розви́дніло, пішо́в до мо́ря].
• Третьего дня – позавчо́ра, завчо́ра, передучо́ра.
• В один из дней – одно́го дня. [Сиді́в я, одно́го лі́тнього дня, в свої́й кімна́тці (Крим.)].
• В день, в течение дня – де́нно, за день. [Яка́ я́ма дава́ла дві, а яка й по п’ять бо́чок де́нно (Франко)].
• В продолжение целого дня – че́рез цілі́сінький день, про́тягом ці́лої дни́ни. [Окро́ме сухо́го хлі́ба через цілі́сінький день нічо́го не поба́чить (Квітка)].
• День идёт за днём – день по дню мина́є.
• В течение одного и того же дня – тіє́ї са́мої дни́ни, оби́день, обиде́нкою, обі́ддень. [Я обиде́нкою спра́влюсь: ура́нці пої́ду, а на ніч і додо́му. Як обі́ддень хо́четься із’ї́здить у Борзну́, дак устаю́ удо́світа. Мені́ тра́пилося ба́чити, як оби́день хова́ли дочку́ й ма́тку].
• Сделанный в один день – обиде́нний. [Щоб злови́ти ві́дьму, тре́ба зроби́ти обиде́нну бо́рону].
• Продолжающийся целый день – цілоде́нний.
• Несколько дней – скі́лькись день.
• На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) – кількаде́нний.
• В течение первых дней – у пе́рших днях.
• Изо-дня-в-день – день крізь день, день-у-де́нь, день при дне́ві.
• Со дня на́ день – день одо́ дня, з дни́ни на дни́ну (на дру́гу).
• День за днём – день по-за день, день за день. [День по-за день – так і пропа́ла спра́ва].
• Каждый день – що-дня́, що-де́нь, день-у-де́нь.
• С каждым днём – з ко́жною дни́ною, від дня до дня. [А тимча́сом від дня до дня Соломо́н мудри́вся (Рудан.)].
• Каждые два, каждые три дня – що-два дні, що-три дні.
• Спустя два-три дня – за два дні, за три дні, по двох, по трьох днях.
• По сей день – по сю́ю дни́ну, пони́ні, аж до́сі, дотепе́р.
• Проводить, провести день – днюва́ти, переднюва́ти, день з(о)днюва́ти.
• Рабочий день – робо́чий день.
• Четверть рабочего дня – опру́г. [З ра́нку до сні́дання – опру́г, до обі́д – дру́гий, до по́лудня – тре́тій, до ве́чора – четве́ртий].
• Чорный день – чо́рний день, скрутни́й (суту́жний) час. [Про гро́ші про чо́рний день вона́ ніко́ли не дба́ла (Мирн.)].
• Красные дни – я́сні (га́рні) дні, (только перен.) розко́ші.
• День без росы – сухове́нь (р. -вня́).
• Добрый день (приветствие) – добри́день. [На добри́день вам!].
• Желать доброго дня – на день до́брий (на добри́день) дава́ти, на добри́день поклони́тися.
Ночеде́нно, нрч. – (і) день і ніч, (і) вдень і вночі́, (ц.-слав.) де́нно і но́щно, днено́щно.
Но́щно, нрч. – вночі́.
• Денно и -но – (і) день і ніч, (і) вдень і вночі́, (ц.-слав.) (і) де́нно і но́щно. [Вартові́ стоя́ть і де́нно і но́щно, – то в селі́ чума́ на това́рі (Марков.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Безразлично – ба́йду́же, байду́жно, (редко) байду́жливо, (редко) обоня́тно, (без выражения) безвира́зно, (всё равно) однаково, однаковісінько, все одно, дарма́:
• мне это безразлично – ба́йду́же, байду́жки, байду́жечки, байдужі́сінько, (редко) байде́, дарма́, одна́ково мені́ до то́го; про мене (про нього…); нема клопоту мені;
• совершенно безразлично – байдужі́сінько, однакові́сінько, (образн.) й за вухом не свербить;  (образн., редко) за всі голови; ні гадки.
[Гля́нула байду́жно (АС). Які з нас люде? Та дарма! Ми не лукавили з тобою (Т.Шевченко). Мені однаково, чи буду я Жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — однаковісінько мені (Т.Шевченко). Вона й привіталася, і снідання подала, та все якось наче недбайливо, якось байдужливо (Марко Вовчок). Московка — московкою: її поб’ють, а вона ні гадки! (П.Мирний). Вода ж біжить… Ще більш прорвала; Хомі й за вухом не свербить (Л.Глібов). А як годували провинників та душогубів, що вони їли та пили, — про це йому було байдужісінько (І. Нечуй-Левицький). — А після першої зірки вже й нічого? Можна грішить? — спитав Радюк. — Після першої зірки мені байдуже! За всі голови!— Ну, ми нагрішимо трохи швидше, ще до обіду, — жартував Масюк (І.Нечуй-Левицький). — От таки наріжу Соломії паляниці, а тобі не дам! — кричала Настя, засапавшись. — За всі голови! То й не проситиму! — сказав Денис і ніби впав на лаву (І.Нечуй-Левицький). — Ох, час, сину, вмирати! Та тепер мені за всі голови! Я побачила тебе — і мені вмирати буде легше (І.Нечуй-Левицький). — Є вже їх і так доволі. Одним більше, одним менше,— все одно; за всі голови! Раз родила мати, раз і пропадати,— сказала Онисія Степанівна (І.Нечуй-Левицький). Гнат був спокійний. Про нього! Нехай йому голову стинають, не те що судять, а він не житиме з жінкою… (М.Коцюбинський). Серце кришталеве, золоте кохання, Дарма залицяння (Л.Українка). Він глянув по раз другий на неї, безвиразно, неначе в забутті (О.Кобилянська). А що коні голодні, що воли не напоєні — йому за всі голови… (Докія Гуменна). — Мені про те все байдуже, — заперечив корчмар. — Платіть гроші та й квит, а ті рицарські штучки нам без інтересу. Не треба мені ані помсти, ані відплати, лише звичайнісінької плати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Се я, пане, до того річ веду, що от ми з вами тиняємось шляхами-дорогами, бідуємо та гаруємо денно і нічно, а тут якийсь нетружений чорт у сій корчмі нам золоте ябко з-під самого носа вкрав… То якого ж лиха буду я Росинанта сідлати, осла та винохода гнуздати, якої нетечі спішитиму кудись? Краще вже на місці тихо сидіти: нехай лярва своє пряде, а нам з вами про те байде (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СУ́ТКИ, раз в су́тки раз на добу́;
кру́глые су́тки день і ніч, ці́ла доба́, фраз. ці́лу добу́;
су́тками дня́ми й ноча́ми, дні й но́чі, уроч. де́нно і но́щно.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Денно
• Денно и нощно (разг.) – (і) день і ніч; удень і вночі.
День
• Белый день – білий (старий) день.
• В ближайшие дни – найближчими днями.
• В будний день – буднього (буденного) дня; будньої днини; у будень; на будні. [А ви приходьте не в неділю, а на будні — ну, в вівторок. Кримський.]
• В былые дни – (за) минулих (колишніх) днів; колись.
• В выходной день – вихідного (вільного) дня, вільної (вихідної) днини.
• В день – на день; денно. [До нас двічі на день ходить автобус. З нар. уст.]
• В дни войны – (у) війну; за війни.
• Весь день напролёт – цілісінький день (іноді через цілісінький день); з ранку [аж] до вечора.
• В наши дни – за наших днів; за нашого часу.
• В один из дней – одного дня (одної днини).
• В один прекрасный день – одної красної (гарної) днини; одного прекрасного (прегарного) дня.
• Во дни оны (библ.) – во дні они; за днів оних; колись; давніш(е).
• В продолжение целого дня – протягом цілого дня (цілої днини); (іноді) через цілісінький день.
• В течение дня – за день; протягом дня.
• В течение одного и того же дня, в один [и тот же] день – того самого дня (тієї самої днини); (іноді застар.) обидень. [Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку. Сл. Гр.]
• В течение первых дней – протягом перших днів; у перші дні (у перших днях).
• В тот день, в те дни – того дня (тієї днини), тими днями.
• В этот день, в эти дни – цього дня (цієї днини), цими днями.
• Два дня назад – два дні тому; два дні перед цим; (зрідка) перед двома днями.
• День без росы – суховень.
• День в день – день у день; день крізь день; щодня (щодень).
• День да ночь — и сутки прочь – день і ніч — доба пріч. Пр. Аби день переднювати, а ніч переночувати. Пр. Аби день до вечора. Пр. Час за час, а ближче до вечора. Пр.
• День-деньской (разг.) – увесь (усенький) день; цілий (цілісінький) день; (розм.) увесьденечки.
• День за днём идёт – день по дню (день за днем) минає (збігає).
• День к вечеру, ко смерти ближе – день за день, а ближче до смерті. Пр. День за днем іде, а все ближче до смерті. Пр. Сюди тень, туди тень — та й до смерті тільки день. Пр.
• День клонится к вечеру – хилилося (схилялося, клалося) на вечір; уже день вечорів (сонце вечоріло); було вже надвечір (надвечори); (давн.) сонце стояло (було) на вечірньому прузі. [Вже сонце стояло на вечірнім прузі, як вона приїхала до Стеблева. Н.-Левицький.]
• День наступает – день настає (надходить, заходить, починається); на день заноситься; дніє.
• День ото дня, с каждым днём – день (від(о)) дня; від дня до дня; з дня на день (з днини на днину); з кожним днем (з кожною дниною); що не день; щодень.
• День приёма гостей – гостьовий (вітальний) день.
• Днём – удень; за дня.
• Днём с огнём не сыщешь – в світі [білому] не знайдеш. Пр. Удень з каганцем не відшукаєш. Пр. Того і вдень зі свічкою не найдеш. Пр. Ні слуху, ні прослуху. Пр. Шукай вітра в полі. Пр. Пропав, як Сірко на базарі. Пр.
• Добрый день! – добридень!; добрий день!
• Едешь на день, а хлеба бери на неделю – їдеш на один день, а хліба бери на тиждень. Пр. Хоч їду в гостину, та беру хліба в торбину. Пр.
• Желать, пожелать доброго дня – надень добрий ([на] добридень) давати, дати; поклонитися, поклонятися на добридень; доброго дня бажати, побажати (зичити).
• Жить день за день – жити одноманітно; жити аби день.
• За день – за день; обидень. [Ніяк не схоже на те, що чоловік обидень і повернеться. Головко.]
• За день перед этим – день тому; день перед цим.
• Изо дня в день, день за днём – день (від(о)) дня; день крізь день; день при дні; щодня (щодень); день у день.
• Ищешь вчерашний день, а он уже прошёл – вчорашнього дня стома кіньми не доженеш. Пр.
• Каждые два, три дня – що два, що три дні.
• Каждый Божий день – що дня Божого (що Божої днини); що день Божий; що в Бога день. [Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день Божий довбе ребра й серце розбиває. Шевченко.]
• Лишь бы день прошёл – аби день до вечора; аби день переднювати.
• На другой, на следующий день – другого (наступного) дня; на завтра.
• На несколько дней – на (де)кілька днів; (як прикм.) кількаденний (напр., кількаденне відрядження).
• На чёрный день (разг.) – про (на) чорний день.
• На [этих] днях – цими днями.
• По сей день – по сей день (по сю днину); понині (донині); [аж] досі; дотепер.
• По целым дням – цілими днями; цілі дні.
• Почти весь день – мало не ввесь день.
• Проводить, провести день – днювати, переднювати [день]; день (і)зднювати.
• Продолжающийся целый день – цілоденний. [У Підпари Гафійку ждала цілоденна робота. Коцюбинський.]
• Проспал до белого дня – до світу проспав.
• Решительно каждый день – кожнісінький день (кожнісінької днини); (іноді) день-денно (день-де-нечки).
• Сегодняшний день не без завтрашнего – ще й завтра день буде. Пр.
• Со дня на день – з дня на день (з днини на днину); день від(о) дня; від дня до дня; щодня (щодень, щоднини); кожного дня. [Чекаю на тебе кожного дня. З нар. уст.]
• Спустя (через) два-три дня – за два, за три дні; по двох, по трьох днях; через два-три дні.
• Среди, средь бела дня – за [білого] дня; серед білого дня; середодня.
• Третьего дня – позавчора (рідше передучора).
• Три дня подряд – три дні поспіль (вряд).
• Целый, весь день – цілий (цілісінький) день; увесь день; (розм.) увесьденечки.
• Целыми днями – цілими (цілісінькими) днями.
• Через день – за (через) день; через день; що другого дня (що другий день). [У нашому селі що другий день кіно. З нар. уст.]
• Через каждые два, три дня – що другого, третього дня; через кожні два, три дні.
• Через несколько дней – за (у, через) кілька днів.
• Чёрный день (разг.) – чорний день; скрутний (сутужний) час.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

День – день, днина; д. базарный – база́рний день, база́р (-ру); д. будничный – бу́дній день, бу́день (-дня); д. выходной – вихідний день; д. клубный – клюбний день; д. неприсутственный – неурядо́вий день; д. нерабочий – день неробі́тний; неробо́чий; (для учрежд.) – неурядо́вий день; д. отдыха – день на відпочинок, день відпочинку; д. отработанный – відбу́тий, вироблений день; д. памяти – день на спо́мин про ко́го; д. праздничный – свято, свят(е́ш)ний день; д. предпраздничный – передде́нь свята; д. приемный – день на прийма́ння, прийма́льний день; д. присутственный – робо́чий день, день урядо́вий; д. прогульный – утра́чений, прогу́ляний день; д. рабочий – робі́тний, робо́чий день; д. торговый – торго́вий день; д. траурный – день жало́би; день на жало́бу; в день (получать) – де́нно, на день; в один из дней, в один день – одно́го дня; в определенные дни – пе́вними, визначеними днями, у пе́вні, визначені дні; в предпраздничные дни – напередо́дні свят; в продолжение (целого) дня – через (ці́лий) день, про́тягом (ці́лої) днини (дня); в течение дня, в день – про́тягом дня, де́нно, у день; в течение первых дней – у пе́рших днях, про́тягом пе́рших днів; днем – уде́нь; днем вперед – на день упере́д; изо дня в день – день-у-день, день-придні; к этому дню – на цей день; каждый день (являться) – щодня, щоде́нь, день-у-день; на днях – цими днями; на другой день – дру́гого дня, наза́втра; на несколько дней (об отпуске, поездке, и т. п.) – кількаде́нний, на кі́лька день; на следующий день – дру́гого дня, на дру́гий день; по дням (платить) – від дня, поде́нно; по сей день – по сю днину, понині; третьего дня – позавчо́ра; через день (бывает) – що дру́гого дня; через день состоится концерт – за день відбу́деться конце́рт; через каждые два дня – що тре́тього дня; что ни день то – як день, то й…

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

де́нно, присл.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Де́нно, нар. Днемъ. Били турка денно, нічно. Мет. 429.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Де́нно, нар. *2) В день. Три карбованці денно. Сл. Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Рабо́тникъ, ца = 1. робі́тник, ця, працьовни́к, працьо́вець (С. З.), щирий — роботя́га, роботя́й. — Нудно було на чужому полі. Всього надбав роботяга, та не придбав долї. К. Ш. — Так що-денно потом пливе чесний роботяга, а йому на долю впали злидні та зневага Мова. — До хати мастільниця, в полі робітниця. н. п. Под. 2. робі́тник, ця, на́ймит, на́ймичка (С. З.), челяди́н (С. З.), челя́дник, челя́дка (С. З.), челя́дни́ця, бурла́к, бурла́ка, бурла́чка, нанятий на літо — полїтни́к, ця, коло плуга — ра́тай, плуга́тарь (С. Л.). о́рач (С. Л. З.), плуга́ч (С. З.), що поганя волів — пого́нич (С. Л.), при боронї — скородїльник (С. Л.), що громадить сїно — гребе́ць (С. З. Л.), громадільник, ця (С. Л.), що скидає на стіг — ки́да́льник (С. З.), ки́дальщик (С. Л.), що волочить сїно — волочи́льщик (С. Л.), тяга́льник (С. З.), що звозить на тік — возі́й (С. Л.), що косить — коса́рь, що молотить — моло́тник (С. Л.), що сіє — сїва́ч (С. Л.), вирівнює скирду, стіг — стриха́рь, що криє хату — кри́тник (С. Л.), кри́льщик, плете плетїнь, робить огорожу — плетїй, городїльник (С. Л.), на майдані, де виганяють смолу — майда́нник, майда́нщик (С. З.), в броварі — брова́рник (С. Ш.), на винницї — ви́нник (С. З. Л.), гура́льник (С. Л.), на цегельнї — цеге́льник (С. З. Л.), рибальський — забро́дчик (С. Л.), що робить балки — баля́р (С. Л.), що стриже овець — стрижа́й (С. Л.). — Найми ся, наймите, у мене, а я в попа. н. пр. — Лучче буть доброю наймичкою, як ледачою хазяйкою. н. пр. — Як з тобою отак жити — краще в наймичках служити. Ряб. — Бурлак робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. н. п. — Ішов челядник з поля за полуднем хазяїну. н. о. — Як маєш буть злим господарем, то краще буть добрим челядником. н. пр.

Запропонуйте свій переклад