Знайдено 5 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Гроб –
1) труна́, домови́на, тру́мна, тру́мно, дубови́на; (долбленый) дереви́ще; (с выпуклой крышкой) горба́та труна́. • Гроб делать – тру́ну́ будува́ти; 2) (метоним., могила) гріб (р. гро́бу). • Одной ногой в гробу́ стоять – бу́ти на бо́жій доро́зі, над гро́бом стоя́ти [Я над гро́бом стою́ – бреха́ти не хо́чу], (шутл.) три чи́сниці до сме́рти кому́. • Вогнать кого в гроб – на той світ (в моги́лу) загна́ти. • Гроба́ (мн.) – гробки́, см. Кладби́ще. |
Коло́да –
1) коло́да, (ум.) коло́дка, коло́дочка (соб.) коло́ддя́, колодя́ччя. [Ви́бране на кле́пку де́рево розпи́люють на коло́ди (Бонд. виробн.). На коло́ді сиді́ли музи́ки з скрипка́ми, цимба́лами (Н.-Лев.). На не́бі зчини́лась гурко́тнява: ки́дало коло́ддям, лама́ло, трощи́ло (Васильч.)]. • Через пень -ду валить – роби́ти аби́ роби́лося; роби́ти як через пень коло́ду тягти́; роби́ти як не свої́ми; 2) (большое корыто) – коло́да, жо́лоб (-лоба), кори́то; (для месива) но́чви (-чов), (ум.) ночо́вки (-вок), ночо́вочки (-чок). [Прив’яжи́ ко́ней до коло́ди (Харківщ.)]; 3) (долблёный чолн) дуб (-ба); 4) (гроб) дереви́ще, до́вбана труна́, дубови́на; 5) (улей) коло́да, коло́дка, пень (р. пня); 6) (для сбора подаяний) карна́вка; 7) (для рубки дров) коло́да, дро[и]ві́тня; 8) (у кожевников) коби́ла; 9) (в ткацком станке) наві́й (-во́ю), вороти́ло; 10) (деревянные кандалы) коло́да; см. Коло́дка 2. [Запиша́вся, як Бе́рко в коло́ді (Номис)]; 11) (косяк оконный) лу́тка, (дверной) одві́рок (-рка); (притолока) гла́[о́]вень, на́головень (-вня), на́головач; (порог) порі́г (-ро́га); 12) (заупокойная свеча) коло́дка (Сл. Ум.); 13) (карт) коло́да, та́лія, тас (-су). [Не по́вний тас, двох карт нема́ (Борзен.)]; 14) коло́да, па́стка на куни́ць, на соболі́в; 15) (перен. о человеке) тюхті́й (-тія́), те́лепень (-пня), теле́пало, пень, коло́да; срвн. Пень 3 и У́валень. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Дереви́ще, -ща, с. = Дубовина. Вх. Зн. 14. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
Д, пред. *2) = Ік, к. Пригортається д’мені. О. Федьк. Прискочила д’нему і забагала: Аби деревище було писане, аби гріб був богацький. Черемш. «Село вигибає». |
Дереви́ще, -ща, с. ...*Черемш. «Село виг.». |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)