Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «дичина»
Шукати «дичина» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дичи́на – дичина́.
Дичь –
1) пу́ща (о диком месте, покрытом лесом), ди́ке по́ле, глушина́;
2) дичина́. [Стріля́ють дичину́. На базарі́ бага́то було́ дичини́];
3) нісені́тниця, ка́-зна-що. См. Ахине́я, Вздор.
• Нести, пороть дичь – верзти́ нісені́тниці, гна́ти химе́ри, говори́ти (пле́скати, пра́вити) ка́-зна-що, говори́ти що й ку́пи не держи́ться, оповіда́ти сон рябо́ї коби́ли.
Душо́ный – ду́шений.
• -ный платок – напа́хана хусти́нка, (зап.) наперфумо́вана ху́сточка.
• -ное мясо – душени́на, тушко́ване м’я́со.
• -ная дичь – дичина́ впі́ймана на сильце́, ло́влена дичина́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Круг –
1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо; сфера, обсяг; оточення, середовище, угруповання;
2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло;
3) (диск) кружало, коло, покотело, покотьоло;
4) (круг воска) кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало;
5) (круг гончарный) круг ганчарський:
• в круг (его) обязанностей входит – до (його) обов’язків належить;
• в кругу гостей – серед гостей, в гурті гостей;
• в своём кругу – серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді);
• всё пошло кругом – усе пішло обертом, обертнем (М. Вовчок);
• голова кругом идёт – голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться;
• делать, сделать круг в дороге – кругу накидати, накинути, надати, окружляти;
• заколдованный круг, замкнутый круг – зачароване (заворожене, закляте) коло;
• идти кругом (в частности о телах небесных), идти по кругу – іти колом, колесом, колувати;
• круг вопросов (обязанностей, занятий) – коло (обсяг) питань (обов’язків, занять);
• круг гостей – товариство гостей, коло гостей;
• круг дел, обязанностей… – обсяг справ, обов’язків…;
• круг дороги – круг, кружина́;
• круги на воде – круги, кружки, жмурки (-ків);
• круги перед глазами – кружала, кола;
• круг лиц, которым разрешается… – кому саме дозволяється…;
• круг напряжений – круг напруги (напружин);
• круг (общество) людей – коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства;
• круг обязанностей – обсяг обов’язків;
• круг около луны – кружало;
• круг проволоки – кружало, кружалок (-лка);
• круг семейный – родинне коло, родинне оточення;
• круг (сфера) действий – коло (круг) діяльности;
• круг сыра – кружало, (гал.) плесканка;
• круг (цикл) предметов рассмотрения – обсяг чого;
• люди известного (своего) круга – люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади;
• на круги своя (библ.) – на круг свій;
• начертить круг вокруг чего – накреслити круг навколо чого, (устар.) обцирклювати, обкружляти що;
• он не ограничивается узким кругом своих дел – він не обмежується вузьким колом своїх справ;
• описать (сделать) круг – описати (зробити) коло;
• площадь круга – площа круга;
• поворачивающийся в виде круга – кругойдучий;
• придворный круг – двірське коло;
• продавать на круг – продавати на гурт;
• садиться, ставать в круг (кружок), кругом – сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом;
• спиться с круга – розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту;
• судный круг – судне коло;
• тёмные круги вокруг глаз – синці (темні ободи) попід очима;
• тем путём ехать — большой круг делать – тудою їхати дуже обхідно (кружно);
• широкие круги общества – широкі громадські кола, загал (-лу);
• широко известен в узких кругах – (шутл.) широко відомий у вузьких колах;
• это входит в круг его обязанностей – це належить до його обов’язків.
[Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах колись-то пишний замок (П.Куліш). І так щодня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Б.Грінченко). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Є.Гребінка). Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (В.Самійленко). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Пісня). Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Б.Грінченко). Сідайте ж бо кружка та слухайте (М. Вовчок). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовчок). Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Т.Шевченко). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (М.Коцюбинський). Землистий колір обличчя, синці попід очима (М.Коцюбинський). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (С.Єфремов). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Б.Грінченко). Загал так званого «українофільства» (Б.Грінченко). Аж кружало витоптав, танцюючи (А.Свидницький). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (І.Нечуй-Левицький). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (С.Васильченко). Хто кругу не боїться, той далі становиться (Пр.). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги — через двір, вулицею, знов, двором (О.Кониський). Шлях ваш коротший; я ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (П.Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінченкова). У раду, до суднього кола (Б.Грінченко). Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (А.Кримський). Мов покотило червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Т.Шевченко). Зелені кружала перед заплющеними очима (П.Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (М.Коцюбинський). Було їх при тій отарі шестеро: всі посідали кружкома на шкурі, та перш підсунули Дон Кіхотові перевернуте корито і з незграбною чемністю попрохали гостя сісти (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Їм дорога видавалася прямоїжджою, і тільки юнак в осередді майбутнього бачив у ній круговину (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). І от ми втрьох накинули круга аж поза передмістям, щоб не попастись кому-небудь на очі (В.Мисик, перекл. О.Генрі). Були ще різні печені, кури, качки, дичина, а після цього пудинги, потім плесканка з різних сирів, а потім мокко й коньяк із ніжними бісквітами (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). На той галас його цуцики спершу озвалися скавучанням, далі почали гавкати, а потім протяжно завили усі четверо, гасаючи кружкома кімнатою (Л.Кононович, перекл. Луї Ґію). Що ширше коло твоїх друзів, то далі ти від них стоїш]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Дичина – дичина́, -ни́.
Дичь –
1) (зоол.) дичина́;
2) (дикое место) глушина́, -ни́;
3) (вздор) нісені́тниця, -ці.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Дичина́ – дичь, мясо диких животных.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

дичина́, -ни́, -ні́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Дичина́, -ни́, ж. Дичь. Не ловилася, бач, мені риба, та й дичини, було, не гурт то потраплю піймати.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дичи́на = дичина́. — На базарі багато було дичини.
Дичь = 1. пу́ща, ди́ке по́ле, глушина́. 2. дичина. — У нас багато дичина водить ся. — Носом чує, неначе собака дичину. Як. 3. нїсенїтниця і д. Ахине́я, Вздо́ръ, Галиматья́.
Стака́нъ, стака́нчикъ = стака́н, стакане́ць, с(ш)кля́нка (С. З.), скляни́ця, поминальний — ку́хлик. — Риба, гриби і дичина́ потребують шклянку вина. н. пр. — Сидїв над вихолонувшою шклянкою чаю. Лев. В.
Тре́бовать, не(по)тре́бовать, вы́требовать, ся = 1. вимага́ти (С. Л.), тре́бувати (С. Ш.), доправля́ти ся (судом), допомина́ти ся, намага́ти ся, пра́вити (С. З. Л.), потре́бувати, намогти́ ся, ви́правити (С. Аф.). — Найпростїша гуманність вимагала не питати у Шевченка. Кн. — Соломія вже і не допоминалась і не вимагала. Лев. — Душно, як двоє правлять, а третьому нїчого дать. н. пр. — Соцький з десяцьким прийшли правити подать. Коц. — Він виправив свої гроші. С. Аф. 2. потребува́ти. — Риба, свинина і дичина́ потребу́ють вина. н. пр. — На э́то тре́буется мно́го вре́мени = на се тре́ба бага́то часу, се потребу́є бага́то ча́су.

Запропонуйте свій переклад