Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «днина»
Шукати «днина» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бу́день – бу́день (р. бу́дня), бу́дній (буде́нний) день, робо́ча дни́на.
В бу́день – на бу́дні. [А ви прихо́дьте не в неді́лю, а на бу́дні, – ну, у вівто́рок].
Высокоторже́ственный – високоурочи́стий.
В-ый день – високоурочи́ста дни́на, (крестины, именины и т. п.) урочи́ста ока́зія, урочи́сте ді́ло.
Выходно́й – вихідни́й, виходо́вий.
В. день – ві́льна (вихідна́) дни́на.
Выходно́е пособие – вибувна́ (вихідна́) допомо́га.
Денё́к, денё́чекдни́на, дни́нка.
День – день (р. дня), (ум. деньо́к, деньо́чок: ув. дни́ще), дни́на (ум. дни́нка, дни́нонька; почти без мн. ч.). [Не все деньо́к, бува́є і дни́ще. Їв разі́в із п’ять на дни́ну. У субо́ту на годи́нку, у неді́лю на всю дни́нку. Дни́нонька пого́жа (Крим.)].
Присутственный, неприсутственный день – урядо́ва, неурядо́ва дни́на.
Белый день – бі́лий день, (реже) стари́й день. [Співа́ють, а надво́рі вже стари́й день (Свидн.)].
День наступает – дні́є.
День-денской – увесьде́нечки, день-де́нечки, день-де́нно, уве́сь день, цілі́сінький день.
Днём – уде́нь.
В тот день – того́ дня.
На тех днях – ти́ми дня́ми. [Ста́лося ти́ми дня́ми].
На днях – ци́ми дня́ми.
На следующий день – навза́втра, дру́гого дня. [Навза́втра, як розви́дніло, пішо́в до мо́ря].
Третьего дня – позавчо́ра, завчо́ра, передучо́ра.
В один из дней – одно́го дня. [Сиді́в я, одно́го лі́тнього дня, в свої́й кімна́тці (Крим.)].
В день, в течение дня – де́нно, за день. [Яка́ я́ма дава́ла дві, а яка й по п’ять бо́чок де́нно (Франко)].
В продолжение целого дня – че́рез цілі́сінький день, про́тягом ці́лої дни́ни. [Окро́ме сухо́го хлі́ба через цілі́сінький день нічо́го не поба́чить (Квітка)].
День идёт за днём – день по дню мина́є.
В течение одного и того же дня – тіє́ї са́мої дни́ни, оби́день, обиде́нкою, обі́ддень. [Я обиде́нкою спра́влюсь: ура́нці пої́ду, а на ніч і додо́му. Як обі́ддень хо́четься із’ї́здить у Борзну́, дак устаю́ удо́світа. Мені́ тра́пилося ба́чити, як оби́день хова́ли дочку́ й ма́тку].
Сделанный в один день – обиде́нний. [Щоб злови́ти ві́дьму, тре́ба зроби́ти обиде́нну бо́рону].
Продолжающийся целый день – цілоде́нний.
Несколько дней – скі́лькись день.
На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) – кількаде́нний.
В течение первых дней – у пе́рших днях.
Изо-дня-в-день – день крізь день, день-у-де́нь, день при дне́ві.
Со дня на́ день – день одо́ дня, з дни́ни на дни́ну (на дру́гу).
День за днём – день по-за день, день за день. [День по-за день – так і пропа́ла спра́ва].
Каждый день – що-дня́, що-де́нь, день-у-де́нь.
С каждым днём – з ко́жною дни́ною, від дня до дня. [А тимча́сом від дня до дня Соломо́н мудри́вся (Рудан.)].
Каждые два, каждые три дня – що-два дні, що-три дні.
Спустя два-три дня – за два дні, за три дні, по двох, по трьох днях.
По сей день – по сю́ю дни́ну, пони́ні, аж до́сі, дотепе́р.
Проводить, провести день – днюва́ти, переднюва́ти, день з(о)днюва́ти.
Рабочий день – робо́чий день.
Четверть рабочего дня – опру́г. [З ра́нку до сні́дання – опру́г, до обі́д – дру́гий, до по́лудня – тре́тій, до ве́чора – четве́ртий].
Чорный день – чо́рний день, скрутни́й (суту́жний) час. [Про гро́ші про чо́рний день вона́ ніко́ли не дба́ла (Мирн.)].
Красные дни – я́сні (га́рні) дні, (только перен.) розко́ші.
День без росы – сухове́нь (р. -вня́).
Добрый день (приветствие) – добри́день. [На добри́день вам!].
Желать доброго дня – на день до́брий (на добри́день) дава́ти, на добри́день поклони́тися.
Дождли́вый – дощови́тий, дощови́й, дощи́стий, дощува́тий, дощли́вий. [Дощова́ дни́на. Цей мі́сяць уве́сь дощови́тий. Ніч холо́дна і дощли́ва (Крим.)]; (о времени года, мокрый) дощівни́й, мочли́вий. [Мочли́ва о́сінь].
Дождева́я погода – дощова́ (дощови́та) годи́на.
Осенняя дождева́я погода (слякоть) – сльо́та́, плю́та.
Наступить дождли́вой погоде – задощи́тися, засльоти́тися. [Задощи́лось: уже тре́тій день дощ. Уже засльоти́лося – го́ді молоти́ти].
Дождли́во – доще́во, дощи́сто, сльо́та́во.
Когда́
1)
нрч. вопрос. – коли́?
-да́ вы придёте? – коли́ ви при́йдете?
-да́ же? – коли́-ж?
Да и -да́ же работать? – та й коли́-ж (та й коли́ його́) працюва́ти?
-да́ бы? – коли́-б?
2)
нрч. врем. указат. и неопредел. – коли́.
Вот -да́ – от (ось) коли́, аж от (ось) коли́. [Аж ось коли́ дові́дався, а то все не знав (Сл. Гр.)].
-да́ есть, а -да́ и нет – коли́ є, а коли́ й нема́.
-да́-то – коли́сь, коли́сь-то. [Було́ коли́сь – в Украї́ні реві́ли гарма́ти (Шевч.). Коли́сь-то було́, та тепе́р загуло́ (Приказка)].
Бывший -да́-то – коли́шній.
-да́-либо, -да́-нибудь – коли́, коли́сь, коли́-не́будь, бу́дь-коли́, (редко) либо́нь-коли́. [Зосмі́люсь вас спита́ти: ви ба́чили коли́ дочку́ Бапти́ста? (Куліш). Люби́, кого́ зна́єш, та не смі́йся надо мно́ю, як коли́ згада́єш (Шевч.)].
Зайдите ко мне -да́-нибудь – зайді́ть до ме́не коли́(сь), коли́-не́будь.
-да́-нибудь вы пожалеете об этом – коли́сь ви пожа́луєте за цим.
Если вы -да́-либо осмелитесь это сделать – якщо (як) ви насмі́литесь коли́ зроби́ти це.
Когда́ прислать вам эту книгу?
-да́-нибудь; -да́-нибудь пришлёте – коли́ присла́ти вам цю кни́жку? – коли́-не́будь; коли́сь пришле́те.
Более чем -да́-либо – більш ніж коли́ (бу́дь-коли́).
-да́ бы то ни было, -да́ ни есть, -да́-угодно, -да́-попало – аби́-коли́ (бу́дь-коли́), хоч коли́, коли́ припаде́, коли́ тра́питься. [Такі́ розмо́ви одна́ково були́-б вели́ся не ті́льки тепе́р, але й бу́дь-коли́ (Крим.)]. Кое-когда́, см. отдельно;
3)
нрч. относит., союз врем. – як, коли́, (редко) що, де. [Були́ золоті́ї віки́, як пі́сня і сло́во були́ у шано́бі (Л. Укр.). Як поба́чив він ді́вчину, спини́всь (Крим.). При́йде час, коли́ з бі́лих діво́чих рук спаду́ть кайда́ни (Грінч.). Робо́чої доби́, що люде́й в селі́ ніко́го нема́є, – він сам собі́ хо́дить (М. Вовч.). Де Христо́с роди́вся, той день пра́зднуємо (Чуб. III)].
-да́тогда – коли́ – тоді́, як – тоді́. [Коли́ хліб, тоді́ й ро́зум (Номис). Наш край коха́ли ми й тоді́, як ви ще ка́шку ї́ли (Самійл.)].
-да́то – коли́ – то, як – то. [Як іде́, то під не́ю аж земля́ стугони́ть (Н.-Лев.)].
А -да, -да же – а коли́, коли́-ж.
В ту минуту, -да́ я выходил – в ту хвили́ну (то́ї хвили́ни), як (коли́) я вихо́див.
Настанет день, -да́ мы увидимся – наста́не день (дни́на), коли́ (що тоді́) ми поба́чимось.
Вы должны слушаться, -да́ вам приказывают – ви пови́нні слу́хатися, коли́ вам нака́зують.
-да́ вам угодно – коли́ вам охо́та.
-да́ ни – хоч коли́, (реже) коли́ не.
-да́ к вам ни зайдёшь, вас нет дома – хоч коли́ зайде́ш до вас (коли́ до вас не зайде́ш), вас нема́ вдо́ма (то все нема́є вас удо́ма).
-да́ бы ни – хоч-би коли́, хоч коли́-б, коли́-б не.
Примите его, -да́ бы он ни пришёл – при́ймі́ть його́, хоч-би коли́ (хоч коли́-б) він прийшо́в.
-да́ бы – коли́-б.
Не было такого случая, -да́ бы я не был рад видеть вас – не було́ тако́го ви́па́дку, щоб я не був ра́дий ба́чити вас;
4)
союз условн. – коли́, як, якщо́, (ведь) що; см. Е́сли. [Чи-ж ва́рто було́ жалкува́ти за мину́лим, коли́ воно́ ви́явило себе́ банкру́том? (Єфр.). Як поді́лимось ми пра́цею й нау́кою, то аж тоді́ бу́де на сві́ті до́бре всім (Н.-Лев.). Де вже ти мені́ помо́жеш, що у ме́не нема́ нічо́го (Рудч.)].
А -да́ так, то – а коли́ (як, якщо́) так, то.
В случае, -да́ он придёт – якби він прийшо́в; у то́му ра́зі, як він при́йде.
-да́ бы – якби́, коли́-б, щоб, якби́-що, (зап.) коби́, коб. [Якби́ я хоч на хвили́ну ски́нув цей залі́зний па́нцер, кров-би ки́нулась пото́ком (Л. Укр.)].
-да́ бы вы знали, как он зол – якби́ (коли́-б) ви зна́ли, яки́й він злий.
-да́ бы не – якби́ не, коли́-б не, якби́-що не, щоб не, (зап.) коби́ не. [Якби не ті літа́ важко́ї му́ки, то я сам прися́г-би ни́ні, що се був сон (Франко). Коли́-б не він – надгро́бок укри́в-би двох пані́в (М. Рильськ.). Мо́же воно́ було́-б і гарні́ш, якби́-що я зо́всім не роди́лася (Крим.). Ви хіба́ забу́ли, що, коб не ми, то вам-би був кіне́ць (Вороний)]. О -да́ бы! – о, якби́! о, коли́-б! щоб! бода́й!
Красови́тый – красови́тий, кра́сний; см. Краси́вый.
-тая весна – кра́сна весна́.
-тый денёк – го́жа дни́н(к)а.
Ны́нешний
1) (
теперешний, настоящий) тепе́рішній, (современный) суча́сний, сьогоча́сний, (новейший) нові́тній, (этот) цей; (этого года) цього́річний, сього́річний, (этого лета) цього́літній; срв. Настоя́щий 1. [Тепе́рішнє життя́ (Франко). Не тепе́рішніх люде́й був Шво́ра Йо́сип (Сл. Гр.). Не чита́є суча́сної белетри́стики (Крим.)].
-ние времена – тепе́рішні часи́, тепе́рішній час.
В -ние времена – за тепе́рішніх часі́в, тепе́рішніми часа́ми.
По -ним временам – як на тепе́рішній час, як на тепе́рішні часи́, (фам.) як на тепе́речки.
-нее лето – цього́річне лі́то, це́(є) лі́то.
В -нее лето – цього́ (цього́річного) лі́та.
В -нем году, месяце – цього́ (в текущем: пото́чного) року, мі́сяця.
-няя молодёжь – тепе́рішня (суча́сна, сьогоча́сна, нові́тня) мо́лодь.
-ние нравы – тепе́рішні (суча́сні, сьогоча́сні) звича́ї.
При -них обстоятельствах – за тепе́рішніх (суча́сних, сьогоча́сних) обста́вин (умов);
2) (
сегодняшний) сього́днішній, (зап.) ни́нішній.
-ний день – сього́днішній (ни́нішній) день, сього́днішня (ни́нішня) дни́на; (сегодня) сього́дні и сього́дня. [Неха́й од ни́нішньої дни́ни нале́жу я до ва́шої дружи́ни (Федьк.)].
До -него дня – до сього́дні[я].
-ней ночью – сього́дні[я] вночі́, ціє́ї но́чи.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Выходной – вихідний; виходовий:
в выходной день – вихідного (вільного) дня, у вихідний (вільний) день;
выходное пособие – вибувна (вихідна) допомога;
выходной день – вихідний (вільний) день, вихідна (вільна) днина;
выходные параметры – вихідні параметри;
выходные сведения (данные) – вихідні відомості (дані);
по выходным дням – вихідними (вільними) днями, у вихідні (вільні) дні;
выходной костюм – вихідний (святний, святковий, празниковий, пронедільний) костюм (одяг, стрій), вихідне (святкове, святне, празникове) убрання, костюм (убрання, одяг, одежа) про свято (про неділю, про вихідний день).
[У головах гуляє привид веселих вихідних і забирає цілі кілограми сірої речовини. Алкоголь подбає про решту (О.О.Плеваки перекл. Е.Єлінек)].
Обговорення статті
Рыжий, рыжая
1) рудий, (
разг.) рижий, (рыжая) руда, (о человеке, ещё) рудоволосий, рудоволоса, руди́голова, (сущ.) рудявка, рудуля, рудоволоска, (о живот., ещё) рудошерстий, рудько, рудь, (о цвете, ещё) червоно-жовтий, червоно-бурий;
2) (
клоун) блазень, клоун, рудий.
[— Ой гоп гопака, Полюбила козака, Та рудого, та старого — Лиха доля така (Т.Шевченко). А по долині, по роздоллі Із степу перекотиполе Рудим ягняточком біжить До річечки собі напитись (Т.Шевченко). Чорноброва, як риже теля (Номис). Почав чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (П.Мирний). Зокола хата обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (П.Мирний). — З чорнявим постояла б, а рудому — зась (І.Нечуй-Левицький). Кабанець був зовсім рудий, і на його сходились дивитись усі сусіди, бо він був якогось надзвичайного кольору (В.Підмогильний). Рудий міліціонер виблискує червоним носом, і від нього далеко несеться дух самогону (М.Хвильовий). На колимськім морозі калина зацвітає рудими слізьми. Неосяжна осонцена днина, і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми. Безгоміння, безлюддя довкола, тільки сонце і простір, і сніг. І котилося куль-покотьолом моє серце в ведмежий барліг (В.Стус). Із себе був той брат Цибуля невеличкий, рудоволосий, з виду веселий, а на вдачу — всім пройдисвітам пройдисвіт; хоч освіти не мав жодної, а говорити вмів складно та доладно: хто його не знав, подумав би, що се великий ритор, сам Ціцерон, а може, й Квінтіліан. Майже з усіма людьми в тій околиці він добре знався і братався, а з багатьма то й кумався (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). Вона відкинула косу назад і глибоко зітхнула. Зітхання це, здавалося, йшло із самісіньких її стіп і вихлюпувало назовні всю споконвічну тугу. — Так, рудий,— підтвердила дівчинка, ніби скорившись долі. — Ось тому й не виходить бути зовсім-зовсім щасливою. І ні в кого, хто теж рудий, не вийде (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). Коли на сцені з’явилась моя рудуля і, тремтячи від збудження, з величними жестами, до самих ніг обгорнена пишними хвилями триколору, стала декламувати, зал підхопився й заплескав у долоні, почались нескінченні овації (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Денек – дни́нка, -ки, дни́на, -ни.
День – день (род. дня), дни́на, -ни.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

День – день; днина. Присутственный день – урядовий, службовий день, днина. Неприсутственный день – неурядовий, неслужбовий день, днина. День-деньской – увесь день; цілісінький день. Два дня назад – перед двома днями; за два дні перед цим; два дні тому. Днем – удень. В тот день – того дня. На тех днях – тими днями. На днях – цими днями. На следующий день – назавтра, другого дня. Любой (какой угодно) день – перший ліпший день. На другой (второй) день – другого дня. На другой день утром – на ранок. В один из дней – одного дня. Третьего дня – позавчора; передучора. В течение дня – за день. В продолжение целого дня – через цілісінький день; протягом цілого дня, цілої днини. День за днем идет – день по дню минає. Несколько дней (подряд) – кілька день (поспіль). В течение первых дней – у первих днях. Изо дня в день – день у день; день крізь день; день при дневі. Днем за днем – день за день. Со дня на день – день від дня. Каждый день – щодня; щодень; день у день. С каждым днем – щодня; від дня до дня. Каждые два-три дня – за два-три дні; по двох-трьох днях. По сей день – по цей день; понині; аж досі. Рабочий день – робітний, робочий день. Добрый день (приветствие) – добридень. Желать доброго дня – на день добрий (на добридень) давати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Выдаваться
• Выдаваться способностями
– відзначатися (визначатися) хистом (здібностями).
• Выдалась хорошая погода, выдался хороший день…
– випала (удалася) [добра, хороша] година (погода); випав (удався) [гарний, добрий, погожий, хороший] день; випала (удалася) гарна (добра, погожа, хороша) днина (днинка).
Выходной
• Выходной день
– вихідний (вільний) день; вихідна (вільна) днина. [День вихідний сьогодні Уже скінчився. Бажан.]
• В выходной день
– вихідного (вільного) дня; у вихідний (вільний) день.
• По выходным дням
– вихідними (вільними) днями; у вихідні (вільні) дні.
• Выходной костюм
– вихідний (святний, святковий, празниковий, пронедільний) костюм (одяг, стрій); вихідне (святкове, святне, празникове) убрання; костюм (убрання, одяг, одежа) про свято (про неділю, про вихідний день). [Тут друзів, гостей переповнена хата. В святковому одязі хлопці, дівчата. Олійник. Ішов Максим вулицями міста величаво — шикуючи празниковою одежою, обмахуючись чистенькою відпрасованою хусточкою… Смолич. Візьміть свої костюми пронедільні, Позашивайте душі в їх рубці! Павличко.]
Задаваться
• Задаваться, задаться вопросом
– ставити, поставити собі питання.
• Задаваться, задаться целью, мыслью
– ставити, поставити собі (за) мету; завзятися, заповзятися [метою]; ставити, поставити собі (зробити що); (тільки докон.) узяти (забрати) [собі] в голову що.
• Ну и денёк задался!
– ну й день випав (удався)!; ну й днина (днинка) випала (удалася)!
Незадачливый
• Незадачливый день
– нещасливий день (нещаслива днина).
• Незадачливый человек
– безталанна людина.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Дни́на, дни́нкадень, денек.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

День – день, днина; д. базарный – база́рний день, база́р (-ру); д. будничный – бу́дній день, бу́день (-дня); д. выходной – вихідний день; д. клубный – клюбний день; д. неприсутственный – неурядо́вий день; д. нерабочий – день неробі́тний; неробо́чий; (для учрежд.) – неурядо́вий день; д. отдыха – день на відпочинок, день відпочинку; д. отработанный – відбу́тий, вироблений день; д. памяти – день на спо́мин про ко́го; д. праздничный – свято, свят(е́ш)ний день; д. предпраздничный – передде́нь свята; д. приемный – день на прийма́ння, прийма́льний день; д. присутственный – робо́чий день, день урядо́вий; д. прогульный – утра́чений, прогу́ляний день; д. рабочий – робі́тний, робо́чий день; д. торговый – торго́вий день; д. траурный – день жало́би; день на жало́бу; в день (получать) – де́нно, на день; в один из дней, в один день – одно́го дня; в определенные дни – пе́вними, визначеними днями, у пе́вні, визначені дні; в предпраздничные дни – напередо́дні свят; в продолжение (целого) дня – через (ці́лий) день, про́тягом (ці́лої) днини (дня); в течение дня, в день – про́тягом дня, де́нно, у день; в течение первых дней – у пе́рших днях, про́тягом пе́рших днів; днем – уде́нь; днем вперед – на день упере́д; изо дня в день – день-у-день, день-придні; к этому дню – на цей день; каждый день (являться) – щодня, щоде́нь, день-у-день; на днях – цими днями; на другой день – дру́гого дня, наза́втра; на несколько дней (об отпуске, поездке, и т. п.) – кількаде́нний, на кі́лька день; на следующий день – дру́гого дня, на дру́гий день; по дням (платить) – від дня, поде́нно; по сей день – по сю днину, понині; третьего дня – позавчо́ра; через день (бывает) – що дру́гого дня; через день состоится концерт – за день відбу́деться конце́рт; через каждые два дня – що тре́тього дня; что ни день то – як день, то й…

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Дни́на, -ни, ж. День. Г. Барв. 246. Грин. ІІІ. 302. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Каменец. у. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця против віконця, ясної днини против кватири. Чуб. ІІІ. 299. Ум. Дни́нка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку. Гол. II. 99.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

День = день, дни́на, дни́нка. — Бѣ́лый день = сьвіта́ння, до́сьвіток, бі́лий, сьвіт. — Проспа́лъ до бѣ́лаго дня́ = досьвіту проспав. — День деньско́й = уве́сь день, цїлий, цїлїсенький день, увесьде́нички. — Дне́мъ = у де́нь. – День въ де́нь, де́нь на́ день = що дня́, день крізь де́нь. (Ман.). — День за́ день = з дня́ на де́нь. — День ото дня́ = день по дню́, з ко́жним днем. — День иде́тъ за дне́мъ = день по дню мина́є. — До́браго дня! = добри́день! — Яке добридень, таке і помогай бі. н. пр. — Ка́ждый день = що дня́, що в Бо́га день. — Не що дня попинятам Дмитрова субота. н. пр. — Що в Бога день усе голову їсть. (Номис.) — Тре́тьяго дня= позавчо́ра.

Запропонуйте свій переклад