Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Сын – син, (мн.) сини, (иногда) сино́ве; (диал.) синовець:
блудный сын – блудний (блудящий) син; (зрідка) син-марнотрат (марнотратець);
побочный сын – бокови́й син;
единственный сын – одинець, єдинак;
крёстный сын, крестник – хрещений син, хрещеник (похресник);
порядочный сын – батьків син;
приёмный сын – приймак, прийма, (стар.) прибраний син;
сукин (собачий, чёртов, курицын) сын – сучий (собачий, песький, бісів, вражий, гадів, чортів, дияволів, іродів);
сын полка – син полку;
сын — портре́т отца – син — чи́стий (чисті́сінький) ба́тько, ви́капаний ба́тько.
[Один син — не син, два сини — півсина, три сини — ото тільки син! (Пр.). В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминок послав (І.Котляревський). Мені найбільше доїдає Рутульський Турн, собачий син; І лиш гляди, то і влучає, Щоб згамкати мене, як блин (І.Котляревський). Як Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів, Чи хто із них не порятує Против Троянських злих синів (І.Котляревський). Не один батьків син і худобу б свою усю віддав і у батраки пішов би, аби б його полюбила Тетяна! (Г.Квітка-Основ’яненко). — Будеш мені, песький сину, тямити; тривай лишень! (Г.Квітка-Основ’яненко). Як піч вже поспіла, от коровай посадили на лопату, дружко і почав: — Господи Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй нас! — Амінь тому слову! — крикнули старости. — Спасибі за амінь (Г.Квітка-Основ’яненко). — А бурсак! Собачий сину, знаєш смак. Ось я тебе попомуштрую Не так, як в бурсі!.. Помелом! Щоб духу в хаті не було! (Т.Шевченко). Я тихо Богу помолюся, Щоб усі слов’яне стали Добрими братами, І синами сонця правди (Т.Шевченко). — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П.Куліш). — Хто єсть вірний син своєї отчизни, збирайтесь до мого боку (П.Куліш). — Що се задумався, сину? — спитаю (М.Вовчок); — Питки хочеш, сину? — спитався, підійшовши, Грицько (П.Мирний). — Ну, якого ви бісового сина зібралися сюди, очі повитріщали? — почули вони у розчинене вікно Колісникової квартири (П.Мирний). — Як, свиняче ухо, не повірить? Як я йому всю свою худобу пропив, то й нічого?! А його, іродового сина, осьмушка горілки вдавить?.. (П.Мирний). Особа чоловічої статі стосовно своїх батьків. — І був у того чоловіка один одним син, гарний парубок і здоровий такий, що й вола б надвоє роздер (М.Кропивницький). — Як же ж я, хазяйський син, та піду у свиті, щоб мене підняли на глум? (М.Кропивницький). — Сину, — обізвалась Наумиха, — не сумуй, не гризись… (М.Коцюбинський). Все-таки він волів би був, якби вибавив його доньку боярський син, а не сей простий тухольський мужик (І.Франко). — Гей, не радій, синів гадючих мати!.. (Л.Українка). — Лізь, вражий сину, на цю шовковицю (С.Васильченко). — Добрий вечір, дідусю, — каже парубок, підходячи. — Добрий вечір і тобі, сину (Г.Хоткевич).— Хто ти такий, легеню? — питала Маруся. — Я? Газдівський син (Г.Хоткевич). Єдиною розрадою Степанові цими днями тяжких іспитів було знайомство з сином Гнідих, Максимом, — тим молодиком, що зичливо почастував його цигаркою під час його злиденних входин у міське життя (В.Підмогильний). Ми їздимо на природу, в Гідропарк, за місто, але я нікуди не можу поїхати від себе. З острахом дивлюсь на дружину — вона нічого не помічає? Часом вона зітхає, цілує мене в лоб, — і що б я робив, якби не така дружина? Син, правда, вже матюкається, він ходить у дитячий садок, йому шість років (Л.Костенко). Санчо вхопив глека з водою і вже до рота підніс, як раптом зачув голосне панове гукання: — Сину мій Санчо, не пий тої води! Не пий її, синку, бо то погибель твоя! Ось бачиш,— він показав йому свою бляшанку,— тут у мене свячений бальзам: вип’єш дві крапельки, і все мов рукою зніме. (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Дуже часто за вину батьків отримують нагороду лише сини (С.Є.Лєц). 1. Мої знайомі називають кімнату, де живе їхній семирічний син, дуже влучним словом — синарник. 2. — Уявляєш, у мене син народився! Син! Після шести дочок у мене нарешті народився син!!! — І на кого більше схожий, на тебе чи на дружину? — Не знаю, на обличчя ще не дивився].
Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вечер
• Близится, приближается вечер (к вечеру); наступает, наступил вечер (вечереть, повечереть)
– на(д)ближається, зближається вечір; вечоріє, повечоріло (з(а)вечоріло); вечір настає; настав; вечір надходить, надійшов (заходить, зайшов); повертається], повернуло(ся) на вечір; (тільки недокон.) на вечір кладеться (хилиться); [уже] день (сонце) вечоріє; (тавтологічний вислів) вечір вечоріє; (образн.) на зорі починає брати; уже зорі на небі.
• Вечер покажет, каков был день; хвали день по вечеру; день хвалится вечером
– хвали день увечері. Пр. Не хвали день до вечора. Пр. Не хвались, ідучи на торг, а хвалися, йдучи з торгу. Пр. Не кажи гоп, поки не перескочиш. Пр.
• В тот вечер
– того вечора (тієї вечорини).
• Дело было к вечеру
– було надвечір.
• Добрый вечер!
– добривечір!; добрий вечір; дай Боже вечір добрий! [Дай Боже вечір добрий, вельможний пане! Шевченко.]
• Каждый вечер
– щовечора (щовечір, щовечерини); кожного вечора.
• К вечеру, под вечер
– надвечір (надвечори, проти вечора, перед вечір, вечором, (лок.) напідвечір); (давн. образн.) у вечірньому прузі.
• Накануне вечером (вечор)
– звечора; учора звечора (ввечір). [Де звечора лежав замет, На ранок — клапті піни. Мисик.]
• Однажды, как-то вечером
– одного вечора; раз (якось) увечері. [Одного вечора ми й спати полягали, її нема. Вовчок.]
• По вечерам
– вечорами.
• Поздно вечером
– пізно ввечері (вечір пізно); пізнього вечора; (давн. образн.) у [пізні] обляги (ляги, лягови); улягома.
• Утро вечера мудренее
– ранок мудріший від вечора. Пр. Вечір думає, а ранок умає. Пр. Завтра буде видніше. Пр. Ранок покаже. Пр. Година вранці варта двох увечері. Пр. Ніч — дорадниця-мати: порадить, що починати (казати). Пр. Ніч-мати дасть пораду. Пр.
• Утром и вечером
– рано й вечір (уранці й увечері); (образн.) встаючи й лягаючи.
Добрый
• Будь добр, добра
– будь ласка; будь ласкав, ласкава; коли ласка [твоя]; (іноді) зроби ласку; (розм.) спасибі тобі.
• Будьте добры
– будьте ласкаві (будь ласка); коли ласка [ваша]; (іноді) зробіть ласку; (розм.) спасибі вам. [Піди, спасибі тобі, принеси водички. З нар. уст.]
• Будьте так добры
– будьте такі ласкаві.
• В добром ли вы здоровье?
– чи здоровенькі?; як здоров’я ваше?; (іноді давн.) чи добре ся маєте?
• В добрый час
– час добрий [вам]!; на (у) добрий час!
• Всего доброго!
(разг.) – на все добре!; усього доброго [бажаю]!
• Доброго здоровья!
– доброго здоров’я!; здоров був!; здорові були!; здоровенькі були!
• Доброго утра желать кому
– казати добридень кому; давати на добридень кому; доброго ранку бажати кому.
• Доброе дело сделать
– добре діло зробити; (іноді) добро (добре) вчинити.
• Доброе начало — половина дела
– добрий початок — половина діла. Пр. За початком діло становиться. Пр. Як добре почнеш, то і діло добре піде. Пр.
• Доброе старое время
(ирон.) – добрі старі часи; давні (старі) часи; золоті часи; золота давнина (минулість, іноді минувшина).
• Доброе утро!
– добридень (добрий день)!; доброго ранку!; (іноді про ранній досвітній час) добрисвіток!
• Доброй ночи!
– добраніч!; на добраніч!
• Добрые вести не лежат на месте
– добрі вісті не лежать на місці. Пр.
• Добрый вечер!
– добривечір (добрий вечір)!
• Добрый день!
– добридень (добрий день)!
• Добрый добру научает, а злой на зло наставляет
– з ледачим спізнався, з розуму спався. Пр. Лихе (зле) товариство (лиха компанія) і доброго чоловіка зіпсує. Пр.
• Добрый малый
(разг. фам.) – добрий хлопець (хлопчина, хлоп’яга).
• Добрый молодец
(нар. поэт.) – добрий (славний) молодець (діал. давн. левенець); славний козак (юнак); (кличн. форма) добрий (славний) молодче!; славний козаче (юначе)!; хлопче-молодче!; козаче-молодче!; (діал. давн.) козаче-левенче!
• Добрый пёс на ветер не лает
– добрий собака на вітер не гавка. Пр.
• Добрый час просидел
– чималу годину просидів (пересидів).
• Добрыми намерениями ад вымощен
– добрими намірами пекло встелене; з добрих намірів (замірів) поміст у пеклі зложений (зложився).
• Люди добрые!
(нар. поэт.) – люди добрі!; людочки!; людоньки!
• Он [был] так добр, что…
(разг.) – він [був] такий добрий, що…
• По доброй воле
– з доброї (з своєї, з власної) волі; своєю волею (охотою); охотою; доброхіть (самохіть, самохіттю); добровільно.
• Прикидываться добрым
– прикидатися добрим; добрим себе становити; удавати [з себе] доброго; (іноді образн.) листом стелитися.
• Становиться, стать добрым
– добріти, подобріти (іноді здобріти).
• Уходи, убирайся подобру-поздорову!
(фам.) – іди, забирайся, поки цілий (поки живий та цілий, поки цілий та здоровий)!; іди, забирайся, поки не пізно!
• Чего доброго
(разг.) – бува(є); часом; дивись; наді(й)сь; може статися; чого доброго.
Здравствовать
• Вот те и здравствуй!
(фам. ирон.) – от тобі й маєш!; отакої!
• Да здравствует!
– хай (нехай) живе!; (іноді) хай (нехай) здоров буде!; хай здоров живе!
• Дай Бог здравствовать
– поздоров, Боже.
• Желаю здравствовать
– доброго здоров’я (здоров’ячка) бажаю (зичу); (при зустрічі) здоров був!; здорові були!; (при прощанні) бувай здоров!; бувайте здорові!; (на це відповідь) іди (ходи) здоров!; ідіть (ходіть) здорові!
• Здравствуй!, здравствуйте!
– здоров був!, здорова була!, здорові були!; здоров будь!, здорова будь!, здорові будьте!; (скорочено) здоров!, здорова!, здорові!; добрий день (добридень)!; добрий вечір (добривечір)!

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ве́чір, -че[о]ра, м. Вечеръ. Цень-цень, аби день, аби вечір близько. Ном. № 10915. Ве́чір за́йшов. Вечерь начался. Рудч. Ск. На́д вечір. Около вечера, подъ вечеръ. Над вечір приїхав Кобза у велику слободу. Стор. М. Пр. 57. Що ве́чора. Каждый вечеръ. До дівчини з старостами що вечора шлешся. Мет. У ве́чері. Вечеромъ. У ве́чері пі́зно, ве́чір пі́зно. Поздно вечеромъ. Драг. 56. Одного́ ве́чора. Однажды вечеромъ. Ра́но й ве́чір. Утромъ и вечеромъ. Про́ти ве́чора. Къ вечеру. Святи́й ве́чір. Канунь Рождества. Сим. 174. Діви́ч ве́чір. Дѣвичникъ. Згадала баба дівич вечір. Ном. № 13086. Добри́й вечір. Добрый вечеръ. Привѣтствіе. Ум. Вечіро́к; вечіро́чок. Зійшла зірка з-під вечірка. Мил. 82. Ой жаль мені вечірочка, що не був я вчора. Лис. ІІІ. № 20.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поря́докъ = поря́док, пора́док (Прав. С. З.), лад, ряд, роспоря́док. — Вже не той порадок ведеть ся. С. З. — Що-ж робить, коли ладу нема. — Але дарма ждати ладу, де зняла ся чернь на зваду. Мова. — На Русї був зовсїм иньший лад демократичний. Бар. О. — Добрий вечір, нене, чи є лад без мене? чи застеляні столи... н. п. — Завтра поставаймо таким самим роспорядком. Кр. — Попоря́дку = д. Поря́дкомъ 1.Въ поря́дкѣ веще́й = як во́дить ся, як годи́ть ся, як слїд, як звича́йно. — Приведе́ніе въ поря́докъ = порядкува́ння. — Привести́ въ поря́докъ = упорядкува́ти (С. Ш.), ула́годити, ула́дити (С. Ш.), уладна́ти (С. Ш.), припоряди́ти, ушикова́ти (С. Ш.), напосу́дити. — П. въ боево́й поря́докъ = ушикова́ти (С. Ш.).